Медіалінгвістична природа мовної гри в комерційній рекламі
Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2020 |
| Размер файла | 26,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Медіалінгвістична природа мовної гри в комерційній рекламі
Кошур І.Ю.
Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. Розвиток рекламної індустрії упродовж останніх десятиліть переводить явище реклами на якісно новий рівень. Рекламна комунікація в умовах сучасного глобалізованого світу постає потужним засобом не лише інформування, але й маніпулювання свідомістю масової аудиторії. А отже, можна з впевненістю сказати, що саме реклама формує смаки та пріоритети суспільства.
Ефективність реклами залежить, передусім, від уміння автора подати інформацію так, що вона не лише зацікавить реципієнта, а примусить його замислитися над змістом повідомлення. З цією метою рекламісти починають експериментувати та використовувати нові методи та прийоми, зокрема мовної гри, які часто дослідниками аналізуються в системі ресурсу спеціальних гіпнотичних технік.
Як відомо, термін “мовна гра” (далі МГ) асоційований із професійною діяльністю Л. Вітгенштейна. У своїх «Філософських дослідженнях» (1945) науковець саме так назвав поєднання мовлення та дії. До сьогодні це поняття не втратило своєї актуальності. В лінгвістиці до терміна МГ вживають відповідники: гра слів, мовленнєва гра, словесна гра. Це свідчить про те, що науковці не лише дають різні назви одному й тому ж поняттю, але й трактують його по-різному. Ґрунтовно, як на наш погляд, поняття “мовна гра” схарактеризовано у “Стилістичному енциклопедичному словнику” за редакцією М. Кожиної. МГ у ньому визначається як певний тип мовної поведінки мовців, заснований на навмисному (свідомому, продуманому) порушенні системних відносин мови, деструкції мовної норми з метою створення неканонічних мовних форм і структур, що здобувають у результаті цієї деструкції експресивне значення і здатність викликати у слухача (читача) естетичний і, в цілому, стилістичний ефект [8, с. 696]. Дослідження мовної гри перейшли, як показує огляд відомої лінгвістичної літератури, в русло металінгвістіки та теорії комунікації. В контексті прагматики в якості головної ознаки мовної гри ряд учених називають орієнтацію на створення естетичного, (зазвичай) комічного ефекту, що досягається різними способами. Зокрема, в роботах лінгвістів О. Лазаревої, О. Фонякової, Д. Лихачова, В. Панченко, В. Зірки та ін., останнім часом усе більшого значення набуває підхід, за якого мовна гра розуміється як особливий стилістичний прийом, часто -- усвідомлене порушення норми. Однак, не будь-яке цілеспрямоване порушення норми є мовною грою. Це означає, що мовна гра, порушуючи мовну норму, вказує реципієнту на певні особливості мови в комунікації.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю виявлення способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що на сьогодні є одним із важливих засобів масової інформації.
Мета статті -- з'ясувати медіалінгвістичну природу мовної гри в комерційній рекламі, проаналізувати функціонально-стилістичний ресурс її реалізації.
Об'єктом дослідження є мовна гра як лінгвістичний феномен.
Предмет аналізу - лінгвостилістика мовної гри в комерційній рекламі.
Виклад основного матеріалу. Загалом сучасна комерційна реклама має настільки потужний функціональний потенціал і ресурс, що є всі підстави говорити про її вплив на формування мовної картини світу й культурного рівня реципієнтів, оскільки вона водночас і формує, і відображає (а часто й стереотипізує) їх ціннісну орієнтацію.
Мовна гра в рекламі - це свідоме порушення мовного стереотипу, закономірностей функціонування лінгвальних одиниць у комунікації, що використовується для посилення виразності рекламного тексту з певною матеріальною метою - продажем рекламованого товару чи послуги [2, с. 90].
Мовна гра створює особливу умовну модель дійсності. В будь-якому текстовому просторі умовна модель виявляється в подвійному мовному коді, який використовують як автор, так і реципієнт, переходячи з експліцитного способу вираження сприйняття сенсу на імпліцитний і навпаки. Адресат отримує естетичне задоволення від розгадування елементів словесної гри. Як і сам феномен гри, мовна гра не має конкретних практичних цілей. Підтвердження тому -- народна мова чи література, де існує безперервне вигадування зворотів, слів і смислів, що розвивають мову. Задоволення від гри отримує не тільки реципієнт, але й сам автор, який за допомогою засобів мовної гри досягає ефекту загострення та уточнення сенсу [3, с. 17]. Однак, для рекламних текстів принцип задоволення мети не є вихідним. Адже в силу практицизму як суті будь-якого повідомлення практичне нерідко стоїть вище естетичного та рекреативного.
Мовна гра є одним із частотних варіантів реалізації стилістичного завдання, яке здійснюється мовцем із метою досягнення певного стилістичного ефекту -- компонента стилістичної структури комунікативного акту, або --узуально-стильового комплексу” (термін запропонований Т. Винокур): стилістичне завдання -- стилістичне значення -- стилістичний ефект. Критерієм розмежування фактів мовної гри та мовленнєвих помилок є мовна та стилістична компетенція мовця. На відміну від мовних помилок, мовна гра будується на знаннях системних мовних зв'язків і володіння стилістичними закономірностями вживання одиниць мови, а також обліку жанрової специфіки побудови мови. Мовна гра має подвійну спрямованість: це мовне явище, бо для її реалізації провідне значення має вміння творчо порушити засвоєні моделі стандартного вживання мови. Таке явище ми можемо назвати функційно-стилістичним [1, с. 237].
Ефект мовної гри ґрунтується, передусім, на асоціативному потенціалі слова, асоціативній валентності слова, допускає варіювання при поєднанні його плану вираження та плану змісту і, як результат, різну інтерпретацію його значення. А отже, саме в контексті реалізується та чи інша асоціативна валентність слова. Крім того, асоціативна природа мовної гри свідчить про те, що важливим засобом її створення в мові є метафора як важливий функціонально-стилістичний прийом:
«Новий Лоск. Виводить навіть вперті плями». Метафора використовується для створення короткого уявлення про товар і, безумовно, несе певне аргументоване навантаження. Під поняттям “вперті плями” ми розуміємо складні плями, що не виводяться іншими порошками. Порошок, який може впоратися з такими труднощами, повинен перевершувати інші.
Іще один цікавий прийом творення нової метафори, метонімії чи синекдохи - порушення смислової сполучуваності дієслова та іменника: «Ваша кицька обрала б Віскас!» Поширеною є тенденція до надання живим об'єктам характеристик неживих або людині - характеристики тварини. Як правило, відповідні фрази сприймаються як стилістично знижені. Такі приклади поодинокі, саме тому вони мають сильний ігровий ефект.
«Майстерність, що приходить із часом», «Sprite. Не дай собі за.сохнути!» Тут порушується правило семантичної валентності. Дієслово “засохнути”, в прямому значенні, використане в цьому слогані, зазвичай вживається до рослин. Таке обігрування фрази є, як на наш погляд, вдалим та розширює семантичний ресурс аналізованого мовного матеріалу, сприйнятого реципієнтами в рекламній комунікації.
В україномовній рекламі трапляються прийоми МГ, коли створюються нові слова або нові форми слів, що в науковій літературі прийнято називати неологізмами.
отже, ігровий потенціал україномовної реклами досить багатий і активно реалізується в медшнш комунікації: «Переможе чехокабру Карнітин!», «Цитрус. Масштабна айфонізація та еплвогізація», “Tuborg” Початок Огеепдіозного настрою», «Вливайся!», «Не гальмуй! Снікерсуй!».
Як правило, в рекламі створюється такий неологізм, що зазвичай не може прижитися в мові, втративши свою ігрову функцію. В інших випадках ігровий характер неологізму забезпечує те, що мотивуючим словом виступає власна назва. Як і навмисно допущені орфографічні помилки, ігрові неологізми можуть надавати рекламній фразі ритмічної та фонетичної єдності. мовний поліфункціональний лексичний семантичний
Вукраїномовній рекламі часто аналізується правило смислової сполучуваності слів, що створює ефект парадоксу (поєднання непоєднуваного). В його основі можуть лежати метафоричні, метонімічні перетворення сенсу слів, моделі синекдохи та інші види тропів. Для створення ігрового ефекту важливо, щоб у рекламному тексті не використовувалося вже закріплене в мові переносне значення слова. Як от, наприклад, створення за продуктивною моделлю прислівника -- злачно”: «Злачно та смачно». Переносне значення повинно бути створено тоді, коли фраза буде сприйматися як нестандартна або ігрова. Надання об'єкту нехарактерних для нього властивостей і дій -- найпоширеніший тип парадоксу, створеного мовними засобами.
Існує цікава тенденція до підвищення значення товару або обПєкта, для якого він призначений. Деякі неживі об'єкти набувають характеристики реальних, а тварини - здатності виконувати функції людей. Серед засобів цього типу великий ігровий потенціал має метафоричний епітет: «Підкорювач зимових доріг», «Вітаміни для нервів бувають розумними! “ Нейровітан”». Такі функціонально-стилістичні прииоми мовної гри свідчать про унікальність рекламних текстів, що є доволі виграшним, адже їх лексичне наповнення -- динамічне, ритмічне та легке для запам'ятовування.
Ще одним із найпоширеніших прийомів МГ в рекламі є її орфографічна реалізація. Під графічною грою як прийомом писемного мовлення ми розуміємо шрифтову, кольорову, просторову реалізацію смислового навантаження рекламного тексту, а також норми пунктуації (лапки, дужки, тире, дефіс тощо), зокрема актуалізацію елемента, що утворює нове слово. Основна відмінність графічних прийомів від інших стилістичних прийомів полягає в тому, що їх розуміння неможливе без зорового сприйняття. В науковій літературі таке явище називається креолізацією. Креолізований текст -- це текст, фактура якого складається з двох негомогенних (неоднорідних) частин: вербальної (мовної) і невербальної (такої, що належить до інших знакових систем).
Такі тексти найбільше привертають увагу реципієнта. Графічні прийоми вважаються одними з найефективніших. Це завдяки яскраво вираженим рекламним слоганам, креативним виділенням слів іншим кольором або шрифтом, що відрізняється від основного повідомлення. Тому споживачі реагують на подібні тексти швидше, адже на підсвідомому рівні звертають увагу на ту рекламу, на якій зупинився погляд. «СЯЄ ШКІРА - СЯЄТЕ ВИ!» “Dove”, «NIVEA. Красиве волосся - захоплююче відчуття», «Я - ХоХоЬ», «Український народ - найгостинніший». Суть орфографічних прийомів МГ у виділенні тієї частини слова або фрази, яка сприймається як найбільш активний або, навпаки, пасивний компонент, який формує оригінальний сенс. При цьому графічна гра, супроводжується мовним висловлюванням -- накладається на вербальний компонент повідомлення, при необхідності підсилюючи чи послаблюючи його. Найчастіше графічні прийоми реалізуються в мовній грі, що здійснюється за допомогою технічних ресурсів, а тому все частіше реципієнти віддають перевагу візуальним символам.
Сьогодні за допомогою засобів ІТ-технологій учасники медійної, зокрема рекламної, комунікації звертаються до фотомонтажу, мальованих ілюстрацій, колажу, оригінальної шрифтової організації текстового простору, змінюють сенс рекламних слоганів і по-новому організовують їх. Зображувальні техніки підкріплюються текстовою графікою і є найбільш вдалими в рекламних слоганах. Незважаючи на пріоритетність візуального ряду, в сучасній рекламній практиці без сприйняття вербальних знаків реципієнту неможливо забезпечити пропонований смисловий простір. Цей фактор, безумовно, необхідно враховувати при використанні орфографічного прийому, зокрема і МГ в цілому.
У деяких випадках функціонування мовної гри в комерційній рекламі створюється подвійний текст, який поєднує в собі два рекламних повідомлення. Одразу в очі впадає графічно виділене більш коротке повідомлення, сконструйоване з слів, що входять до головного повідомлення. Коротке повідомлення може підкреслювати найбільш важливу частину довгого повідомлення, а може доповнювати його. Наприклад: «ЗАЗимуємо разом», «Еийуємо разом.», «Пташине молоко -- справжня ЖАКОханість».
Усвою чергу, свідомі помилки як ігровий прийом реалізують у рекламному тексті функцію додаткової конотації. Наприклад, «Смак, знайомий з дитинства. Жувачка».
Часто порушення графічного образу слова відбувається за рахунок використання елементів старої або іншомовної орфографії. Такі прийоми використовують у назвах і дозволяють створити унікальний графічний образ, що також легко запам'ятовується. Інколи це роблять умотивовано, інколи - через банальне незнання лексичних правил української мови: «“ Славолія” Смачно жаримо!», або «Грибний бульйон. Додай ізюминку».
Та необхідно підкреслити, що орфографічну помилку як цікавий ігровий прийом реципієнти сприймають тоді, коли вона справді вмотивована, вводить додаткові конотації, робить текст оригінальним підтримує фонетику чи ритміку фрази. Наприклад, «Розмовляйте по українському», (де нижче вказано -- *в цьому реченні немає помилки, адже мова про телефон українського виробництва)
Якщо ж вона невмотивована або ця мотивація не очевидна для адресата повідомлення, помилка не тільки не створює ігрової ситуації, але й може зробити повідомлення незрозумілим і дати неправильні конотації.
Безумовно, орфографічні прийоми мовної гри є оригінальними і все більше набувають популярності в українських рекламних текстах. Проте в багатьох випадках вони порушують мовні норми, в результаті чого не зовсім обізнані споживачі зафіксовують у своїй пам'яті помилкові форми слів. Наприклад, «Сумки на любий випадок».
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, як бачимо, рекламний текст має на меті проінформувати реальних і потенційних споживачів про той чи інший товар, послугу, вплинути на мовну свідомість реципієнтів рекламного тексту, змусити їх зробити покупку. Для ефективності впливу рекламного тексту на реципієнта використовуються різні прийоми мовної гри, зокрема лексико-стилістичні та орфографічні. Вони викликають особливий інтерес, функціонально та емоційно «прикрашають» рекламний текст, забезпечують крашу запам'ятовуваність тексту, його оригінальність. Це свідчить про креативний підхід до створення сучасної комерційної реклами та однозначні перспективи в дослідження динаміки її мови та стилістики.
Література
1. Винокур Т. Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М. : Наука, 1980. 237 с.
2. Дедушкина Г. А. Языковая игра: современное состояние вопроса / БШбіа Ьіп§иІ8йса. 2012. № 6. С. 88-92.
3. Зелінська О. І. Лінгвальна характеристика українського рекламного тексту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. „українська мова”. Харків, 2002. 17 с.
4. Зірка В. В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.02 «російська мова». К., 2005. 32 с.
5. Коваленко Н. Л. Лингвистическая обозначенность слогана в структуре рекламного текста: дисс. кандидата филол. наук. 10.02.02. Днепропетровск, 2006. 190 с.
6. . Непийвода Н. Мовна гра та гумор у рекламному тексті / Урок української. 2001. № 10. С. 20-24.
7. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. Кожиной М. Н. М. Наука : Флинта. 2006. 696 с.
Анотація
У статті розглянуто медіалінгвістичні особливості та маніпулятивні прийоми мовної гри в комерційній рекламі. Виявлено способи реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що на сьогодні є одним із важливих засобів масової інформації. Загалом сучасна комерційна реклама має настільки потужний функціональний потенціал і ресурс, що є всі підстави говорити про її вплив на формування мовної картини світу й культурного рівня реципієнтів, оскільки вона водночас і формує, і відображає, і стереотипізує їх ціннісну орієнтацію.
Проаналізовано поліфункціональну специфіку лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами. Мовна гра створює особливу умовну модель дійсності. В будь- якому текстовому просторі вона виявляється в подвійному мовному коді, який використовують як автор, так і реципієнт, переходячи з експліцитного способу вираження сприйняття сенсу на імпліцитний і навпаки. Адресат отримує естетичне задоволення від розгадування елементів словесної гри. У свою чергу, мовна гра є одним із частотних варіантів реалізації стилістичного завдання, яке здійснюється мовцем із метою досягнення певного стилістичного ефекту - компонента стилістичної структури комунікативного акту, або узуально-стильового комплексу: стилістичне завдання - стилістичне значення - стилістичний ефект.
Схарактеризовано особливості лінгвістичної типології мовної гри та її функціонально- стилістичні параметри в жанрі комерційної реклами. Зроблено висновок, що ефект мовної гри ґрунтується, передусім, на асоціативному потенціалі слова, асоціативній валентності слова, допускає варіювання при поєднанні його плану вираження та плану змісту і, як результат, різну інтерпретацію його значення. Ефекти реалізації мовної гри в комерційній рекламі викликають особливий інтерес, функціонально та емоційно «прикрашають» рекламний текст, забезпечують кращу запам'ятовуваність тексту, його оригінальність. Це вказує креативний підхід до створення сучасної комерційної реклами та однозначні перспективи в дослідження динаміки її мови та стилістики.
Ключові слова: мас-медіа, комерційна реклама, слоган, мовна гра, маніпуляція.
В статье рассмотрены медиалингвистические особенности и манипулятивные приемы языковой игры в рекламе. Проанализированы способы реализации языковой игры и ее возможностей для достижения коммуникативного эффекта в коммерческой рекламе, что на сегодня является одним из важных средств массовой информации. В целом современная коммерческая реклама имеет настолько мощный функциональный потенциал и ресурс, что есть все основания говорить о ее влиянии на формирование языковой картины мира и культурного уровня реципиентов, поскольку она одновременно и формирует, и отражает, и стереотипизирует их ценностную ориентацию.
Проанализирована полифункциональная специфика лексико-семантического ресурса игры слов в текстах коммерческой рекламы. Языковая игра создает особую условную модель действительности. В любом текстовом пространстве она реализуется в двойном языковом коде, который используют как автор, так и реципиент, переходя с эксплицитного способа выражения восприятия смысла на имплицитный и наоборот. Адресат получает эстетическое удовольствие от разгадывания элементов словесной игры. В свою очередь, языковая игра является одним из частотных вариантов реализации стилистического задания, которое осуществляется говорящим с целью достижения определенного стилистического эффекта - компонента стилистической структуры коммуникативного акта, или узуально-стилевого комплекса: стилистическая задача - стилистическое значение - стилистический эффект.
Охарактеризованы особенности лингвистической типологии языковой игры и ее функционально-стилистические параметры в жанре коммерческой рекламы. Сделан вывод, что эффект языковой игры основывается прежде всего на ассоциативном потенциале слова, ассоциативной валентности слова, допускает варьирование при сочетании его плана выражения и плана содержания и, как результат, различную интерпретацию его значения. Эффекты реализации языковой игры в рекламе вызывают особый интерес, функционально и эмоционально «украшают» рекламный текст, обеспечивают лучшую запоминаемость текста, его оригинальность. Это указывает на креативный подход к созданию современной коммерческой рекламы и однозначные перспективы в исследовании динамики ее языка и стилистики.
Ключевые слова: масс-медиа, коммерческая реклама, слоган, языковая игра, манипуляция.
The article deals with medialinguistic features and manipulative methods of language game in advertising. The ways of realization of the language game and its possibilities for achieving a communicative effect in commercial advertising as one of the important media nowadays are analyzed,. In general, modern commercial advertising has such a powerful functional potential and resource that there is a reason to talk about its influence on the formation of a language consciousness and the cultural level of recipients, as it simultaneously shapes, and reflects their value orientation.
The polyfunctional specificity of the lexical and semantic resource of word game in commercial advertising texts is investigated. Language game creates a special conditional model of reality. In any text space it is implemented in a double language code that is used by both the author and the recipient, moving from an explicit way of expressing the perception of meaning to implicit and vice versa. The addressee gets aesthetic pleasure from guessing the elements of the verbal game. In turn, the language game is one of the frequent variants of realization of the stylistic task, which is performed by the speaker with the aim of achieving a certain stylistic effect - a component of stylistic structure of the communicative act, or of the style complex: stylistic task - stylistic significance - stylistic effect.
Characteristics of the linguistic typology of the language game and its functional-stylistic parameters in the commercial advertising genre are characterized. It is concluded that the effect of the language game is primarily based on the associative potential of the word, the associative valence of the word, admits variation with a combination of its expression plan and content plan and, as a result, a different interpretation of its meaning. Effects of the implementation of language game in advertising are of particular interest, functionally and emotionally "adorn" the advertising text, provide better memorability of the text, its originality. It points to a creative approach to the creation of modern commercial advertising and unambiguous prospects in studying the dynamics of its language and stylistics.
Key words: mass media, commercial advertisement, slogan, language game, manipulation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Використання явища мовної гри у французьких текстах для надання мові образності, експресивності та виразності. Специфіка функціонування гри слів в розмовному стилі, молодіжній субкультурі, пресі та рекламі. Аналіз публікації французької газети "Юманіте".
реферат [16,7 K], добавлен 18.09.2012Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Характеристика принципів формування фонетичних, графічних, морфологічних, словотворчих прийомів мовної гри в рекламних текстах. Дослідження поняття рекламного тексту, його структури. Розкриття текстоутворюючого і прагматичного потенціалу мовної гри.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 21.11.2012Природа феномена мовної помилки з проекцією на специфіку мовленнєвої діяльності засобів масової інформації. Основні підходи до класифікації мовних помилок у лінгводидактиці та едитології, їх типи. Специфіку найуживаніших типів лексичних помилок.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 15.10.2014Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.
дипломная работа [67,6 K], добавлен 17.09.2014Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".
курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.
лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.
дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013Етнопсихолінгвістика як лінгвістична дисципліна на межі психолінгвістики, етнолінгвістики та етнології та напрям мовознавства, що вивчає мову в її відроджені до культури, що досліджує взаємодію етнокультури в еволюції і реалізації мовної діяльності.
реферат [18,8 K], добавлен 12.01.2011Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.
реферат [26,4 K], добавлен 13.03.2011Ознаки суспільної природи мови та мовної діяльності. Сутність і головні властивості мовної норми. Територіальна та соціальна диференціація мови, її розмежування з діалектом. Літературна мова та її стилі. Основні поняття та терміни соціолінгвістики.
лекция [35,1 K], добавлен 29.10.2013Значення і функції використання фразеологічних трансформацій у заголовках засобів масової інформації. Дослідження динаміки фразеологічної системи. Особливості фразеологізованих заголовків-трансформацій. Уведення трансформованих стійких сполучень слів.
статья [23,9 K], добавлен 12.04.2012Норми української мови як основа розуміння та визначення анормативів. Особливості та причини виникнення помилок. Класифікації та різновиди ненормативних утворень. Характеристика мовних помилок у рекламних текстах: в проспектах та рубриках газет.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 24.02.2014Комічне як естетична категорія. Аналіз категорій гумору, іронії і сатири з позицій текстолінгвістики. Вивчення і системне висвітлення сучасного стану функціонування мовностилістичних засобів реалізації різновидів комічного в американській літературі.
курсовая работа [116,4 K], добавлен 15.01.2014Значення слова та його різновиди. Лексеми, які входять до лексико-семантичної групи слів на позначення транспортних засобів в англійській та українській мові. Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів, спільні та відмінні риси.
курсовая работа [213,9 K], добавлен 18.12.2014Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Значення синонімів як одного з найуживаніших складників стилістичних засобів мови. Приклади використання синонімів у газетних текстах задля уникнення тавтології, поглиблення емоційної виразності мови, уточнення та роз'яснення, посилення ознаки або дії.
статья [15,3 K], добавлен 23.11.2012Витоки мовчання на мотивах англомовних прислів’їв та приказок та художніх текстів, чинники комунікативного силенціального ефекту та позначення його на письмі. Онтологічне буття комунікативного мовчання: його статус, причини, особливості графіки мовчання.
реферат [41,4 K], добавлен 10.11.2012Встановлення помилкового вживання одиниць різних мовних рівнів (лексичного, граматичного); визначення типу мовної помилки (орфографічної, словотвірної, пунктуаційної). Вивчення правильного вживання одиниць. Типології помилок на телерадіомовленні.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 28.02.2012
