Лексико-словотвірні інновації українських інтернет-видань

Размещено на http://www.allbest.ru//

Лексико-словотвірні інновації українських інтернет-видань

О.Г. Акастьолова

Стаття присвячена дослідженню новотворів мови засобів масової інформації. У роботі проаналізовано семантичні групи неологізмів, їхні функції та частоту вживання.

Ключові слова: мова ЗМІ, неологізм, семантичні групи, функції неологізмів.

Статья посвящена исследованию языка современных средств массовой информации. В работе проанализированы семантические группы неологизмов, их функции и частота использования.

Ключевые слова: язык СМИ, неологизм, семантические группы, функции неологизмов.

This article is dedicated to the research of modern mass media. Semantic groups of neologisms are being analyzed as well as their functions and frequency of use.

Key words: language of mass media, neologism, semantic groups, use cases, functions of neologisms.

Сьогодні, коли якість інформаційних технологій та їх використання дедалі більшою мірою визначають характер життя суспільства, ЗМІ стають одним із головних елементів громадського життя. Сучасні ЗМІ є установами, створеними для відкритої, публічної передачі різних відомостей будь-яким особам. Це відносно самостійна система, що характеризується сукупністю складових елементів: змістом, властивостями, формами, методами і певними рівнями організації [3]. Головні ознаки ЗМІ - це публічність, тобто необмежене коло користувачів, наявність спеціальних технічних засобів, непостійний склад аудиторії, що змінюється залежно від інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомлення чи статті.

Вплив ЗМІ на громадську свідомість дуже потужний. Можливість засобів масової інформації охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Мова ЗМІ активно віддзеркалює сучасний стан суспільства. На кожному етапі свого розвитку мова відповідає потребам людей у спілкуванні. Телебачення, радіо, газети, інтернет нині є не лише джерелами інформації про події у світі, але й джерелом влади, інструментами впливу, контролю та інновації в українському суспільстві. Саме журналістика є засобом творення найбільшої групи неологізмів і об'єктом пильної уваги з боку українських лінгвістів. Оскільки на сучасному етапі Україна переживає жвавий культурний розвиток, а громадяни України - піднесення національної самосвідомості, то медіатекст стає основним показником суспільного руху, сучасних думок українців. Тому звернення до ЗМІ в лінгвістичних дослідженнях є актуальним.

Особливістю сучасних ЗМІ є поява значної кількості неологізмів. Це цілком закономірне явище в часи великих, докорінних перетворень у житті народу. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед соціальними, культурними і політичними змінами в суспільстві, що відбуваються в сучасній Україні.

Метою нашої роботи є дослідження лексичних особливостей мови сучасних ЗМІ, зокрема неологізмів, як одного з головних факторів динаміки розвитку української мови. Матеріалом для аналізу слугували новотвори сучасних українських інтернет-видань.

Неологізм - це новостворений термін, авторське слово чи фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови [3]. Отже, це слова, які виникають на запити суспільства. Як зазначає О. Сербенська у праці «Інновації у мові українських мас-медіа»: «Неологізми сучасної української мови можна поділити на такі групи: новотвори, запозичення, перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення, відродження слів і висловів з минулого» [4]. Під час дослідження ми встановили, що найбільший пласт лексики сучасних ЗМІ складають саме новотвори і запозичення, а перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення та відродження слів і висловів із минулого складають лише 3% усіх неологізмів. Дослідженням лексики ЗМІ займались І. Огієнко, Г. Бусман, А. Радченко, М. Гладкий, В. Заботкіна та інші. Стилістичні функції неологізмів досліджували О. Пономарів, П. Горецький, Л. Кравець, А. Коваль. В останні десятиліття неологізми української мови вивчали в основному у плані загальних словотвірних, лексико- семантичних та стилістичних тенденцій розвитку (О. Стишов, І. Шашкін, А. Москаленко, А. Нелюба).

Матеріалом для нашого дослідження були публікації з 2013 по 2018 роки в таких електронних газетах: «Українська правда», «Тиждень», «Волинські новини», «Газета по-українськи», «Освітній портал», «Інтерфакс-Україна», «Високий Замок». словотвірний інновація інтернет

У ході дослідження лексико-словотвірних інновацій українських інтернет-видань ми виділили вісім тематичних груп неологізмів мови сучасних ЗМІ. Найбільш поширеною є група політична лексика, у межах цієї групи виділено три підгрупи.

Новотвори, утворені від прізвищ політичних діячів: антипутинські [3], жиріновщина [6], бандеризація [2], філатовці [8], жидобандерівці [3], азаровщина [10], азіровщина [11], Азіров [3], Трампова зачіска [8], ждановщина [6], Януческу [11], Вітьок Міжгірський [11], Бандюкович [11].

Новотвори, утворені від політичних партій: комуняка [9], правосек [5], укропівці [5], укри [5], ударовці [8], регіонали [11], бютовці [3], свободовці [3].

Назви сучасних суспільно-політичних явищ: ленінопад [4], русофоб [5], «руська весна» [11], декомунізація [7], зомбування [11], революція гідності [5], революція цінностей [7], революція духу [8], росіянизація [3], ДНР [6], ЛНР [6], ДНРівці [6], ЛНРівці [6], тітушки [5], автомайдан [1], антимайдан [4], євромайдан [5], небесна сотня [11], європейськість [7], роздержавлення[7], націобудівництво[11], націостановлення[11], етнополітика[7], етнодержавотворення[11], громадянотворення[7], україноментальний[11], євроскептицизм [9], політичні спекулянти [10], політичні девіденди [8], політичне сміття [8], політична цнотливість [8], пікетування [11], ихтамнети [3], лугадон [6], беркутовці [11], диктаторські закони [11], штовханина [11], коктейль Молотова [11], екзит-пол [7], еволюція цінностей [11], єврокарма [9], майданофіл [11], простітушки [3], майданитися [3].

За сучасних умов розвитку українського суспільства, зокрема під час революційних подій 2013 року, з'явилося чимало неологізмів. Найпопулярнішим із них стало Євромайдан. Синонімами до нього є Єврореволюція, Революція 2013 року, Революція гідності, Революція цінностей, Культурна революція, Революція духу, Еволюція духу - протестні акції в Україні проти корупції, соціальної нерівності, на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Останнім часом у мові ЗМІ все частіше вживається нова лексема іхтамнети на позначення військових, які ведуть активну боротьбу у Донецькій та Луганській області, однак не визнають цього факту.

Наступною групою за частотою вживання стала лексика на позначення явищ сучасної дійсності: бебібум [3], флешмоб [5], шоу- бізнес [5], хіт [6], бранч [6], імідж [8], арт-салон [9], шоу-рум [7], прайм-тайм [3], мультиплекс [7], тюнінг [4], піар [9], хендмейд [10], фітодизайн [2], хепі-енд [6], саунд-трек [8], нон-стоп [6], лейбл [5], вікенд [6], кастинг [2], хіт-парад [3], грін-кард [8], мейк-ап [2], тендер [11], кетеринг [11], брифінг [11], бутик [3], електорат [11], менталітет [11], мас-медіа [11], соціоніка [5], фотосет [2], слабоалкоголка [11], перформанс [11], ЛСД [11], секонд-хенд [7], арт- концепція [8], псі-фактор [11], бізнес-інкубатор [9], квест-рум [11].

Серед лексем цієї групи можна виділити неологізми, породжені розвитком культури та маскультури: блокбастер - фільм, який має приголомшливий касовий успіх, найчастіше бойовики, комедії або фантастичні фільми; сиквел - мистецький твір, який є продовженням іншого твору, побудований на використанні його сюжетної лінії, персонажів тощо; буккросинг - сучасний громадський рух, процес «визволення» книг; вебліш - специфічна англійська мова, характерна для інтернет-висловів, ознаки якої - написання всіх літер у малому регістрі, відсутність розділових знаків, орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки, нелітературний, навіть неформальний стиль; глобиш - спрощена англійська мова, якою спілкуються представники неангломовних країн; нетспік - специфічний, проміжний між усним та писемним вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет; фаршинг - напрям інтелектуального, психологічного екстриму, метою якого є позбавлення комплексів, скутості у повсякденному житті; розвіртуалитися - особисто познайомитися з людьми, з якими до того познайомився віртуально, тобто в соцмережах.

Багато таких лексем є запозиченими з інших мов і складаються з двох слів. Наприклад: флешмоб - неочікувана поява групи людей в заздалегідь запланованому місці - складається з англійського flash - «блискавиця» та mob - скорочене й усічене латинське «рухливий натовп». Смартмоб - форма соціальної організації, самоструктурування якої відбувається з допомогою використання високотехнологічних засобів (Інтернету, електронної пошти,

мобільного звязку) - складається з англійського smart - «розумний» та mob - натовп. Селф-брендинг - створення унікального образу, бренду себе самого як видатного фахівця й унікальної особистості. Головні риси селф-брендингу - упізнаваність рис і стилю роботи, «розкрученість», популярність. Ця лексема утворена від англійського self - сам, само та branding - створення інноваційного продукту або послуги.

Серед слів цієї групи можна виділити окремий пласт лексики, який з'явився внаслідок проведення в Україні масштабного пісенного конкурсу «Євробачення»: Євросцена [8], єврокастинг [8], онлайн відбір [8], нацвідбір [8], євровідбір [8].

Сучасне українське суспільство вже звикло до стрімкого технічного прогресу. Для людей стало звичним використання технологій у буденному житті, безперервне спілкування у соціальних мережах. Все це призвело до того, що журналісти почали активно вживати інтернет-лексику в своїх публікаціях. Серед такої лексики можна виділити дві основні підгрупи:

Термінологія інтернет-комунікації: блогер [11], влогер [11], хештег [11], лайкати [11], спам [7], імейл [10], селфі [9], фотосет[11], лайфхак [11], тролити [10], онлайн [3], тролінг [7], челенж [11], гуглити [11], меседж [11], мем [8], прога [8], хакнути [11], глюк [11], хайпити [9], репост [7], перепост [4], соцмережа [2], соціальна сторінка [11], проксі-сервер [11].

Назви приладів: планшет [11], айпад [11], айфон [11], модем [11], роутер [7], ноутбук [9], драйвер [9], дисплей [9], смартфон [9], мобільник [9], гаджет [9], лептоп [11].

Майже 100% цих слів є запозиченнями з англійської мови. Наприклад лайкати походить від англійського слова like. Однак деякі лексеми, наприклад планшет, походить від французького planchette і позначає клас персональних комп'ютерів, які обладнані планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном, і займають проміжну нішу обчислювальних пристроїв між ноутбуками і кишеньковими персональними комп'ютерами.

Наступною тематичною групою, яка об'єднала значну кількість слів, стала економічна лексика: трейдинг [10], лізинг [11], ребрендинг [11], субсидія [4], курсоутворення [4], реструктуризація [4], НБУшне [8], інфляція [8], євровалюта [8], єврозона [8], тіньові доходи [9], автоцивілка [6], податкові дири [9], дефляція [9], ваучер [9], акції [8], інвестування [11], вексель [11], офшор [10], грантоїди [8], банкрутувати [9], веб-мані [5], БЮТжет [5], інвести [5], демпінг [9], приЄДАПСимо [5], ПроФОНдація [5], дисконт [11], маркетинг [2], емісія [8].

Повсякденна увага засобів масової комунікації значною мірою спрямована на питання економіки, фінансів, банківської справи, бізнесу тощо, безперечно, істотно сприяє популяризації економічної лексики та активному засвоєнню і вживанню її громадянами держави. У мові сучасної української періодики вживаються економічні лексеми в прямому значенні, наприклад демпінг як продаж товарів на зовнішніх ринках за викупними цінами, які значно нижчі від цін всередині країни або на світовому ринку. У періодиці натрапляємо на слово грантоїд. Так іронічно, глузливо називають тих, хто без користі чи на шкоду витрачає гроші, передбачені грантом. «Під прикриттям гасел про боротьбу з курінням ревні наповнювачі держбюджету і грантоїди взялися за методичне знищення галузі» [8].

Останнім часом у ЗМІ з'являється чимало нових спортивних понять та реалій: фітнес [9], качалка [7], дайвінг [8], дайвер [9], скейтборд [9], сноуборд[9], байкер [11], шейпінг [11], йога[11], каланетика [11], пілатес [11], кікбоксинг [11], рейсинг [8], болдеринг [8], скайсерфінг [8], вейкбординг [8], кайтинг [11], автоквест [9], автомотокросмен [2], велотріал [11], велотрек [2], веломобіль [2], велодром [2], веломашина [2], мотовсюдихід [8], мотобайк [9], мотоцикл-трансформер [11], мотофантазія [11], мотоекстрим [11], ВМХ-ери [11], картодром [3], картинг [7], картер [7], ультраси [11], хулзи [9], ЗОЖники [7], бачата [5], кізомба [9].

Здебільшого це запозичення з англійської та німецької мови. Наприклад, драфт , що з англійської draught - складати план (проект), відбирати, виділяти щось. Серед розмаїття нових спортивних слів - запозичень є й такі, що походять із декількох мов. Наприклад, аквабол, з латинської aqva - вода й англійської ball - м'яч.

Наступною семантичною групою за частотою вживання є назви людей за професіями, за характеристиками: інвестор [10], райтор [5], мейкер [4], промоутер [6], фрілансер [8], спічрайтер [5], хакер [5], айтішник [5], брокер [8], трейдер [10], мерчендайзер [6], бізнес- коучер [11], PR-менеджер [11], паблік рилейшнз [6], баєр [6, іміджмейкер [5], візажист [9], б'юті-експерт [8], коп [11], мерчендайзер [8], супер-модель [7], топ-модель [7], дистриб'ютор [7], лайфкоучер [11], фітнескоучер [5], петросян [2], ігроман [12], олігарх [1], кіберзлочинець [1], копвочер [5], лузер [7], селебретіс [1], модерний [1], совок [7], україножер [1], лестивець [7], грошороб [8], бритолобий, стрижений (рекетир)[7], прихватизатор [9].

Серед лексем цієї групи можна виділити новотвори, що пов'язані з використанням комп'ютерної техніки або мережі Інтернет: вікіпедист - автор або редактор Вікіпедії; кіберпрофайлер - фахівець, який, оволодівши кваліфікаціями психолога, комп'ютерника та детектива, займається розкриттям кіберзлочинів; нетизянин - активний користувач Інтернету, громадянин Інтернету; нетикет - етикет нетизянина; троль - інтернет-провокатор; хейтер - особа висловлювання якої в мережі сповнені негативу стосовно інших користувачів; фрик - особа, що вирізняється яскравим, незвичайним, екстравагантним зовнішнім виглядом і зухвалою, найчастіше епатажною поведінкою, має неординарний світогляд, який полягає у свідомій і підкресленій відмові від соціальних стереотипів.

Приблизно 60% цих слів прийшли до нас з інших мов. Запозичення є помітною тенденцією розвитку словника сучасних мас- медіа. З-поміж основних причин активізації процесу запозичення в мові сучасних ЗМІ варто зазначити потребу в номінації; необхідність розмежування близьких за змістом слів, спеціалізацію понять щодо сфери й мети їх використання; тенденцію до відповідності цілісності поняття і престижність іншомовних слів.

Сучасні ЗМІ не менш активно вживають слова, що традиційно функціонують у побуті: назви страв, родинні зв'язки, предмети домашнього вжитку тощо: прикид [2], лук [11], світшот [9], ростер

, бойлер [5], термінал [5], банкомат [5], уггі [11], оксфорди [11], лофери [11], сліпери [10], тімберленди [9], снікерси [2], ботфорди [4], сабо [5], крокси [5], конверси [6], флешка [7], хайлайтер [7], бронзатор [7], дифузор [8], таймер [11], селфі-палка [11], кредитка, біотуалет [6], кравчучка, кучмовоз (замість сумка-візок)[7].

Минає четвертий рік військового протистояння на сході. Тому лексеми екстремісти та терористи, військовополонені і заручники, найманці й ополченці широко використовуються в медіа і, на жаль, стали абсолютно звичним явищем для буденного життя багатьох українців. Зовсім незначна, однак часто вживана і найбільш трагічна група лексики - це сучасні військові терміни: АТО [7], АТОшник [7], ОМОНівець [7], анексія [9], теракт [11], ПТС [10], ПТСР [5]. У проаналізованих інтернет-виданнях ми виокремили також новоутворення: диванна сотня - люди, які вболівають за суспільні справи, сидячи перед телевізором; зелені чоловічки - озброєні бійці без розпізнавальних знаків і, як правило, в масках, що видавали себе за самооборону Криму; зеленкарі - найманці, що обливають зеленкою опозиційних політиків та публічних осіб; колоради - проросійсько налаштовані сепаратисти, які прикрашають себе схожими поєднанням кольорів на забарвлення комахи георгіївськими стрічками.

Отже, можна зробити висновок, що слова, утворені під час соціальної активності громадян, набули значного поширення. Серед неологізмів, що виникають за таких умов, зазвичай переважають лексичні. Така тенденція пов'язана насамперед із народженням нових явищ, яким треба дати назву. Крім того, слова, утворені під час вибухів соціальної активності за часів незалежної України, внесено до сучасних словників української мови, підручників з історії України, вони активно використовуються у ЗМІ. Це свідчить, що ці слова перестали бути неологізмами і стали частиною активної лексики української мови. Такі тенденції переконують у тому, що багато з наведених неологізмів скоро стануть звичними для українців, адже вони вже стали надзвичайно популярними як у письмовому, так і в усному українському мовленні.

Бібліографічні посилання

Українська правда. Український часопис. Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news (дата звернення 10.10.2018).

Мухарський А. Майдан (Р)еволюція духу. Київ: НАШ ФОРМАТ, 2014. 312 с.

Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). 2-ге вид. Київ: Пугач, 2005. 388 с.

Сербенська О. Інновації у мові сучасних українських мас-медіа // 125 років Наукового товариства імені Шевченка: зб. наук. пр. і матеріалів, присвячених ювілею товариства. Львів, 2001. С. 158177.

Волинські новини. Режим доступу: http://www.volynnews.com (дата звернення 10.10.2018).

Іванов О. Народжені революцією // Коментарі: Київ. Режим

доступу: http://kyiv.comments.ua/article/2014/03/24/090315.html

(дата звернення 10.10.2018).

Тиждень. Український часопис. Режим доступу: http://tyzhen.ua/News/91943 (дата звернення 10.10.2018).

Освітній портал. Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/ (дата звернення 10.10.2018).

Інтерфакс-Україна. Інформаційне агентство. Режим доступу: http://interfax.com.ua/ (дата звернення 10.10.2018).

Високий замок. Режим доступу: http://wz.lviv.ua/ (дата звернення 10.10.2018).

Газета по-українськи. Режим доступу: http://gazeta.ua/newspaper (дата звернення 10.10.2018).

Размещено на Allbest.ru