Словотвірна структура українських назв меблів житлового приміщення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Словотвірна структура українських назв меблів житлового приміщення

І.В. Муляр

Описано способи словотворення українських назв меблів, серед яких однослівні прості й складні найменування. Визначено продуктивні й непродуктивні словотвірні типи афіксальних утворень. Схарактеризовано словотвірну структуру композитів та юкстапозитів.

Ключові слова: меблева лексика, словотвір, словотвірний тип, спосіб словотворення, афіксація, композиція, юкстапозиція.

Описаны способы словообразования украинских названий мебели, среди которых однословные простые и сложные наименования. Определены продуктивные и непродуктивные словообразовательные типы аффиксальных образований. Охарактеризована словообразовательная структура композитов и юкстапозитов. словотворення назва афіксальний

Ключевые слова: мебельная лексика, словообразование,

словообразовательный тип, способ словообразования, аффиксация, композиция, юкстапозиция.

The word-formation methods of Ukrainian furniture names, among which there are one-word simple and complex names, are described. The productive and unproductive word-building types of affixing formations are defined. The word- formation structure of composites and yukstaposites was described.

Key words: furniture lexicon, word formation, word-building type, word- formation, affixation, composition, yukstaposition.

Назви меблів становлять таку лексику, яка на сучасному етапі збагачується досить інтенсивно, що є яскравим відображенням розвитку мови й суспільства. Тому потреба вивчення та вдосконалення цього словникового фонду набуває дедалі більшого значення. Спроба щонайповнішої систематизації найменувань меблів житлового приміщення, а саме - докладний лексикографічний опис меблевої лексики, здійснена нами у праці [19]. Серед недавніх лінгвістичних розвідок словотвірної структури різних галузевих термінологій можна виділити праці Т. Луковенко (терміни гомеопатії) [16], Т. Марченко (назви городніх культур) [17], І. Ментинської та Г. Наконечної (комп'ютерні терміни) [18], І. Фецко (терміни музейної справи) [24] та © Муляр І. В., 2018 ін. Утім назви меблів житлового приміщення ще не залучалися до аналізу з погляду словотвірної структури, чим і зумовлена актуальність пропонованої статті. Вивчення дериваційних процесів у формуванні меблевої лексики має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки окреслює шляхи поповнення цієї лексичної групи в сучасних умовах.

У статті ставимо за мету - проаналізувати найпродуктивніші способи творення меблевих найменувань, зокрема однослівних похідних назв та складних утворень, представлених композитами та юкстапозитами зі стрижневим компонентом-прикладкою.

Словотвірний аналіз українських назв меблів здійснюємо в синхронічному аспекті. Синхронічне словотворення, як відомо, характеризується подвійним (і структурним, і семантичним) зв'язком похідного слова із твірним, а основною одиницею словотвірного аналізу визнають словотвірний тип [10, с. 56]. Його тлумачать як схему побудови слів певної частини мови, абстраговану від конкретних лексичних одиниць. Поняття словотвірного типу містить спільність структурного (формального) показника, яким відрізняються похідні слова від твірних; належність твірних основ до однієї частини мови і спільність семантичних відношень мотивованих і мотивувальних слів. Таке витлумачення словотвірного типу знаходимо в працях багатьох вітчизняних і закордонних дослідників [6; 7; 8; 9; 10; 12; 14 та ін.].

Уточнюючи поняття словотвірного типу, І. І. Ковалик підкреслював, що всі три елементи - твірна основа, лексико- семантичний елемент і афікс - беруть активну участь у реалізації лише морфологічних способів словотворення. У разі інших способів словотворення, наприклад, лексико-семантичного, до словотвірного типу входять лише два елементи: словотвірна база (слово з його первинним значенням) та семантичний елемент (новоутворене лексичне значення) [21, с. 31-36].

У словотворі однослівних меблевих лексем української мови переважають афіксальні способи, до яких традиційно зараховують суфіксацію, префіксацію та змішані способи [3, с. 149]. Суть афіксальних способів словотворення полягає в «з'єднуванні афіксальних морфем з коренем або похідною твірною основою в одне слово за певними словотвірними моделями, правилами, тенденціями, що діють у певній мові на різних етапах її розвитку» [21, с. 28].

Суфіксальний спосіб. Назви меблів в українській мові творяться за тими самими словотвірними моделями, що й слова загальнонародної мови. Найпродуктивнішим способом словотворення номенів- однословів є суфіксація. Для номенів-іменників твірними виступають дієслівні та субстантивні основи.

Назви меблів від дієслівних основ творяться за кількома словотвірними типами (СТ):

СТ із суфіксом -льн-: вбиральня (9, с. 1)< вбирати, вітальня (9, с. 2) < вітати, спальня (9, с. 2)< спати;

СТ із нульовим суфіксом: настил (ССУМ, т. 1, с. 936)< настилати, поміст (ССУМ, т. 1, с. 936)< помостити;

СТ із суфіксом -к-(а) і похідними від нього: перегородка (ССУМ, т. 2, с. 143)< перегородити; надставка < надставити, підставка (11, с. 219)< підставити (надставка на комод (11, с. 201), надставка- шафка для білизни (11, с. 159), надставка на письмовий стіл (11, с. 15), підставка-шафка (11, с. 245), підставка-комод (9, с. 2), підставка-бар (9, с. 2), підставка під акустику (9, с. 1), підставка для книг (9, с. 2), підставка під CD, DVD диски (11, с. 21)); -лк-: вішалка (5, с. 221)< вішати; -нк-: колисанка (ССУМ, т. 1, с. 689) < колисати та ін.

Частина похідних іменників-назв меблів житлового приміщення твориться від іменникових твірних основ за допомогою демінутивних суфіксів, що позначають об'єктивну зменшеність. Серед іменникових словотвірних типів з таким модифікаційним значенням виокремлено:

СТ з суфіксом -чик- : стільчик (СУМ, ІХ, с. 715)< стілець, диванчик (СУМ, ІІ, с. 270) < диван;

СТ із суфіксом -ц-(е): крісельце (СУМ, VII, с. 358)< крісло, дзеркальце (СУМ, т. 2, с. 767)< дзеркало;

СТ із суфіксом -очк-(а): тумбочка (СУМ, Х, с. 319)< тумба, шифоньєрочка (СУМ, ХІ, с. 465)< шифоньєр;

СТ із суфіксом -к-(а): стільничка (15)< стільниця (15), шафка (НТСУМ, с. 1615)< шафа.

Частина похідних з демінутивними суфіксами втратила значення зменшеності, і такі утворення виступають як словотвірні синоніми до безсуфіксних іменників, наприклад: шифоньєр - шифоньєрка (СУМ, ХІ, с. 465), табурет - табуретка (СУМ, Х, с. 11), комод (СУМ, ^, а 248) - комодка (СУМ, ГУ, а 248), лава ^УМ, ^, с. 428) - лавка (6, с. 127).

Поодинокими є СТ з суфіксами: -овк-(а)шафовка (СУМ, ХІ, с. 422) < шафа; -ник- мисник (СУМ, т. 2, с. 896)< миска; -ниц-(я) стільниця (15, с. 43)< стіл, газетниця (5, с. 34)< газета.

Для відносних прикметників-атрибутивів складних найменувань характерним є суфіксальне словотворення від дієслівних основ за допомогою суфікса -н-: розкладний < розкладати, розсувний < розсувати, відкидний < відкидати, висувний < висувати, пересувний < пересувати, приставний < приставити (розкладний диван (13, с. 2), розкладний стіл (15, с. 1), розсувний стіл (15, с. 1), відкидний стіл (15, с. 1), висувний столик (6, с. 3), пересувні меблі (6, с. 5), приставні елементи (4, с. 45).

Деякі відносні прикметники в складі номенклатурних назв утворені від іменникових основ за допомогою суфікса -н-: журнальний < журнал; комп 'ютерний < комп 'ютер; обідній < обід; туалетний < туалет (журнальний столик (15, с. 12), комп'ютерний стіл (15, с. 1), обідній стіл (15, с. 6), туалетний столик (15, с. 6).

Інші афіксальні способи, за нашими спостереженнями, не є продуктивними в словотворі назв меблів. Можна навести окремі приклади префіксальних похідних іменників: передпокій < покій (передпокій (5, с. 208), шафа для передпокою (5, с. 209), меблі для передпокою (5, с. 208)); конфіксальних прикметників: приліжковий < ліжко, пристінний < стіна; суміжний < межа (приліжкова шафка (11, с. 170), пристінна полиця (11, с. 34), суміжна шафа (5, с. 50)).

Основоскладання (композиція). Композицію, або основоскладання, у сучасній лінгвістиці потрактовують як поєднання кількох основ слів (основи й цілого слова) за допомогою інтерфіксів - о-, - е - або без них [3, с. 156]. Складне слово, утворене з кількох слів чи основ, становить структурну єдність, компоненти якої є єдиним цілим, втрачаючи властиві їм граматичні категорії. Як зазначає Г. О. Винокур, прагнення до появи складних слів цілком природне вже тому, що дає змогу розширити можливості утворення слів з відомого вже матеріалу, а також тому, що «дуже часто справді постає потреба виразити дві ідеї водному слові» [4, с. 46]. Основоскладання (композиція) як спосіб словотворення в досліджуваній лексиці наявна лише в моделях складних прикметників та іменників з першою числівниковою основою. Зазвичай композиція виступає в поєднанні із суфіксацією, і такий спосіб має назву складно-суфіксального [3, с. 160]. Це складні композити, у яких:

перша частина виражена кількісними числівниками в називному відмінку або скороченій формі родового відмінка: одно-, дво-, три-: ліжко односпальне (9, с. 1), двомісний диван (9, с. 1), двобічна шафа (5, с. 203), двобортна полиця (5, с. 78), двостороння шафка (8, с. 2), двокамерний стіл (5, с. 25), дводонний короб (5, с. 18), двогранна поверхня меблів (5, с. 45), двовгнутий буфет (5, с.161), триніжок (СУМ, т. 2, с. 767);

неозначено-кількісним числівником багато - багатоярусне ліжко (10, с. 5), багатофункційний стіл (10, с. 5).

Значною продуктивністю в досліджуваній лексиці відзначаються іншомовні за походженням словотвірні компоненти, що є першими частинами (препозицією) назв меблів житлового приміщення. У лінгвістичній літературі кореневі морфеми грецького й латинського походження, що за своєю функцією аналогічні службовим морфемам, називають афіксоїдами (Т. Л. Канделакі) [11], афіксами (Д. С. Лотте) [15], афіксальними радиксоїдами (Р. А. Сафін) [20], препозитивними блоками (В. В. Акуленко) [1; 2]. М. Д. Степанова називає ці морфеми «напівафіксами» і «напівсуфіксами» [23]. Деякі дослідники вживають для позначення цих морфем термін «словоелемент» (Ю. С. Сорокін) [22], «субафікс», «субсуфікс», «субпрефікс» (К. О. Крашеніннікова [13]). Найбільшого поширення набули терміни: афіксоїд, суфіксоїд та префіксоїд. Афіксоїди - «морфеми, що, будучи кореневими, схожі водночас за своїми функціями з афіксами» (Є. М. Галкіна-Федорук [5]). Префіксоїди - це кореневі морфеми, що аналогічні префіксам (у слові вони завжди є першими основами складання) (М. М. Шанський [25, с. 276-277]). Суфіксоїди - «кореневі морфеми, які використовуються у функції суфіксів та займають у слові їхню позицію» [3, с. 26].

У системі назв меблів житлового приміщення значне місце посідають іншомовні префіксоїди грецького походження:

авто- (грец. autos- само), напр.: ліжко-автомат (14, с. 4), диванавтомат (14, с. 4), автоматизоване крісло (14, с.3), автоматизовані дверці (14, с. 3);

кіно- (грец. kinos - рухаю), напр.: меблі для домашнього кінотеатру (8, с. 5);

теле- (грец. далеко, «здійснюваний на відстані»): полиця для телевізора (8, с. 3), тумба для телевізора (8, с. 1);

біо- (грец. fttoз- життя): біомеблі (12, с. 2);

мікро-(грец. micros - малий), напр.: мікрополиця (11, с. 18), мікропідставка (11, с. 18);

міні- (грец. micros - малий; англ. - короткий,вище колін): міні- диван (11, с. 43), міні-ліжко (11, с. 19), міні-стілець (11, с. 20) (як зазначають дослідники, «препозитивні іншомовні елементи з кількісно-оцінним значенням мають найвищий ступінь префіксоїдності» [3, с. 28]);

та латинського походження:

вібро-( лат. vibro- коливаюся) - у складних словах указує на зв'язок з поняттям «вібрація»: вібродиван (12, с. 2), віброліжко (12, с. 2), вібромеблі (12, с. 2) - меблі для вібромасажу (12, с. 2); відео- (лат. video- дивлюсь, бачу ) відеопідставка (11, с. 33); екстра- (лат. extra- поза, крім, над, найвищий ґатунок, найкращий): меблі екстракласу (12, с. 2);

супер- (лат. super- над, зверху, вище): супермеблі (12, с. 2), супердиван (12, с.1), суперкрісло (12, с. 1);

ультра- (лат. ultra - за, понад, по той бік, за межами, зверх) ультрамодні меблі (12, с. 2), ультрамодний диван (12, с. 2).

Проаналізовані словотворчі компоненти в словотворенні назв меблів житлового приміщення продуктивно взаємодіють із твірними основами іменників. Ці початкові елементи перестали сприймати як кореневі морфеми (твірні основи), і вони перетворилися на словотворчі засоби, що функціонально близькі до префіксів. У поєднанні з ними іменники кваліфікують як прості слова.

Поодинокими для українських назв меблів є складні назви, утворені комбінуванням запозичених (навіть не траслітерованих) та власне українських слів: меблі для гїр-персон (11, с. 20), фітомеблі (11, с. 4), євромеблі (10, с. 3); аромамеблі (11, с. 2).

Словоскладання (юкстапозиція). Юкстапозиція (словоскладання) - це поєднання кількох слів у одному складному слові [3, с. 157]. Незалежно від того, зі скількох слів складаються юкстапозити, за змістом вони мають одне значення й становлять одну лексему.

На відміну від композитів юкстапозити є менш активними в творенні меблевої лексики. Це іменники зі стрижневим компонентом та прикладкою, які логічно і за змістом поєднані. У таких назвах основним є стрижневий компонент, а постпозитивна прикладка називає одиницю предмета й водночас дає йому іншу назву, наприклад: шафа-купе (6, с. 17), стіл-книжка (15, с. 2), стіл-тумба (15, с. 3), стіл-топ (15, с. 2), стіл-трансформер (12, с. 2), стіл-сервант (5, с. 225), бюро-циліндр (10, с. 3), диван-піаніно (14, с. 2), диванкнижка (14, с.55), диван-ліжко (7, с. 3), диван-розкладачка (11, с. 65), диван-футон (11, с. 55), комода-бар (10, с. 5), диван-трансформер (4, с. 58), шафа-бюро (5, с. 52), стелаж-надставка (11, с. 226), табурет-стіл (11, с. 67), вітрина-надставка (11, с. 224), стіл- стілець (11, с. 33), шафа-вітрина (11, с. 54), шафа-гармошка (10, с. 2), шафа-гардероб (10, с. 3), шафа-комод (5, с. 243), стовпчик-шафа (11, с. 45), ліжко-купе (11, с. 56), крісло-качалка (6, с. 3), крісло-ліжко (7, с. 2), крісло-гойдалка (11, с. 45), лава-стіл (6, с. 4), підставка- шафка (11, с. 227), підставка-комод (11, с. 225), підставка-бар (11, с. 55). У наведених юкстапозитах один з компонентів служить другою (вужчою, конкретнішою) назвою предмета, вираженою опорним словом. Будуються вони за зразком словосполучень прикладкового типу, у яких знаходять мовне втілення гіперо- гіпонімічні або видові зв'язки об'єктів мовної дійсності. Між компонентами наявний синтаксичний зв'язок кореляції, у якому реалізуються апозитивні відношення.

Аналіз складених меблевих назв засвідчив зростання продуктивності аналітичної деривації серед сучасних лексичних утворень у сфері дизайну меблів та інтер'єру.

До продуктивних способів словотворення назв меблів житлового приміщення належить суфіксація, за допомогою якої утворюються однослівні іменники та прикметники в складі аналітичних номенів. Значною продуктивністю відзначається основоскладання з першою основою переважно грецького і латинського походження (т. зв. префіксоїдами). Юкстапозиція й абревіація як способи творення назв меблів мають меншу продуктивність. Похідні, утворені цими способами, репрезентовані лише окремими структурними типами.

Отже, назви меблів житлового приміщення у своїй основі відповідають словотвірній структурі слів загальнонародної мови, виявляючи водночас і певну специфіку. Перспективним видається подальше вивчення дериваційних процесів в українській меблевій лексиці.

Бібліографічні посилання

Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во ХГУ, 1972. 214 с.

Акуленко В. В. Существует ли интернациональная лексика? // Вопросы языкознания.1961. № 3. С. 60-69.

Вакарюк Л. О. Українська мова. Морфеміка і словотвір: [навч. посіб.] / Л. О. Вакарюк, Є. Панцьо. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004.184 с.

Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИИФЛИ по языкознанию. Москва, 1939. Т. V. С. 3-54.

Галкина-Федорук Е. М. Современный русский язык. Ч. 1: лексикология, фонетика, словообразование / Е. М. Г алкина- Федорук, К. В. Горшкова, Н. М. Шанский. Москва: Учпедгиз, 1957. 408 с.

Городенська К. Г. Префікси і префіксоїди в українській мові // Мовознавство. 1986. № 1. С. 36-41.

Городенська К. Г., Кравченко М. В. Словотвірна структура слова: відіменні деривати. Київ: Наук. думка, 1981.199 с.

Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: [навч. посіб.] Київ: Вища шк., 1999. 207 с.

Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія. Дніпропетровськ: ДНУ, 1998.189 с.

Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование. Москва: Просвещение, 1973. 304 с.

Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов. Москва: Наука, 1977.168 с.

Ковалик І. І. Вчення про словотвір. Вибрані праці / упоряд. та автор передмови В. Грещук. Івано-Франківськ; Львів: Місто НВ. 2007. 404 с.

Крашенинникова Е. А. Новое в немецкой грамматике // Словообразование: сб. ст. Москва: Просвещение, 1965. Вып. 4. С. 90-94.

Крейтор А. М. Формирование и развитие украинской терминолексики элементарной математики: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Донецк, 1971. 200 с.

Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. Москва: АН СССР, 1961. С. 158.

Луковенко Т. Суфіксальний спосіб творення термінів гомеопатії // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 82-85.

Марченко Т. А. Дериваційні особливості термінів на позначення назв городніх культур // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей / Відп. ред. В. А. Зарва. Ніжин: ТОВ «Видавництво Аспект-Поліграф», 2008. Вип. XVI: Лінгвістика і літературознавство. С. 45-49.

Ментинська І., Наконечна Г. Структурно-словотвірні особливості сучасної комп'ютерної термінології // Вісник Нац. унту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 86-91.

Муляр І. В., Попова І. С. Словник українських назв меблів житлового приміщення / за ред. проф. І. С. Попової. Дніпро: Ліра, 2017. 164 с.

Сафин Р. А. Статус морфем типа grafo и logy // Вопросы терминологии и лингвистической статистики / ред. кол. В. В. Гуськов. Воронеж: Издат-во Воронеж.ун-та, 1974. С. 64-69.

Словотвір сучасної української літературної мови / АН УРСР, Інститут мовознавства; уклад. І. І. Ковалик та ін. Київ: Наук. думка, 1979. 405 с.

Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка в 30-90 гг. XIX века. Москва; Ленинград: Наука, 1965. 565 с.

Степанова М. Д. Словообразование современного немецкого языка. Москва: Изд-во лит-ры на ин. яз., 1953. 375 с.

Размещено на Allbest.ru