Актуальність та важливість лінгвостатистичного дослідження письменника Романа Іваничука у романі "Орда"

Дослідження ідіостилю автора як способу володіння засобами мови. Статистичний підрахунок вживаності слів у творі письменника Р. Іваничука "Орда". Дослідження індивідуального стилю автора. Використання статистичних даних у лінгвістичному профілі автора.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2020
Размер файла 17,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність та важливість лінгвостатистичного дослідження письменника Романа Іваничука у романі "Орда"

Постановка проблеми. Індивідуальний стиль автора є невід'ємною частиною вивчення лінгвостилістики та когнітивної лінгвістики та є багаторівневим проявом особистості [8, с. 2]. Зацікавлення до індивідуальності автора та його впливу на мистецьку спадщину завжди було актуальним. Власне лінгвістичні дослідження, які почали вивчати це питання, набули своєї популярності в середині 20-х років ХХ ст. і досі поняття «ідіостилю автора» є одним з найбільш суперечливих.

Попри високу увагу до цього поняття, в сучасному науковому просторі досі не визначено спільних підходів до тлумачення поняття «ідіостиль» як складової лінгвістичного дослідження. Лінгвіст В. Виноградов стверджував, що загальні риси та процеси розвитку мови найкраще виражані через ідіостиль. Індивідуальний стиль автора дослідник трактує, як складну, але структурно поєднану систему естетично творчого добору та розуміння різних мовних елементів притаманних текстовій діяльності певного автора [2, с. 135].

Ідіостиль асоціюється із системою мовних та стилістичних засобів, властивих художній ідентичності автора та із специфічними рисами мови автора, до яких можуть належати лексичні, семантичні, граматичні або стилістичні особливості текстів. Для того, що повністю зрозуміти ідіостиль письменника завдання вчених полягає не лише в тому, щоб проаналізувати мовні засоби, але й у вивченні біографії, життєвого досвіду та психологічної особистості автора.

Статистика може бути використана не лише в математичних дослідженнях, а й власне бути пов'язаною з вивченням ідіостилю автора. На жаль, серед лінгвістичної спільноти статистичні методи часто уникають. Статистика дозволяє нам узагальнити складні числові лінгвістичні дані, щоб зробити з них висновки, адже інтуїтивні порівняння не завжди можуть бути використані для того, щоб сказати щось істотне про мовну варіативність [11, с. 6]. Статистичні методи є важливим пунктом при укладанні частотних словників, адже допомагають підібрати найуживанішу лексику та дослідити лексичний склад мови. Не менш корисними ці методі є при укладанні корпусу, адже один із статистичних методів -- процес зняття омонімії, полегшує автоматичну обробку тексту. Кількісні статистичні методи застосовують у перекладознавстві в процесі зіставлення та порівнянні двох мов при перекладі.

Статистичне обстеження великих сукупностей текстів зумовлюється необхідністю глибше проникнути в закони функціонування мовних одиниць у мовленні. У свої роботі дослідники- лінгвісти застосовують статистичні методи для виміру зв'язків між мовними елементами, встановлення подібності чи відмінності між кількісними сукупностями, для розподілу мовних одиниць у мові, та навіть для встановлення тенденцій розвитку мови [6, с. 1--2]. Застосування статистичних у лінгвістиці забезпечує високу надійність результатів, адже вона базована на точних кількісних даних, які можна перевірити [3, с. 27--28]. Дані, зібрані процедурами статистичної лінгвістики, використовують для виявлення стилістичних особливостей авторів, з'ясування джерел текстів, розшифрування історичних текстів та вирішення проблем стенографії, теорії комунікацій та інформатики.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблемі «ідіостилю» присвячені праці В.А. Кухаренко, І.А Тарасової, Н.С. Болотнової, Г.Я. Солганіка, Н.І. Головченко, В.В. Лєдєнової, В.Г. Щукіна та інші [8, с. 2]. Незважаючи на високу зацікавленість цим поняттям, досі не визначено спільних підходів до тлумачення дефініції «ідіостиль» як складової лінгвістичного дослідження. До прикладу, український учений О. Пономарів вказує, що загальні риси та процеси розвитку мови краще виражаються через ідіостиль [10, с. 332] та те, що в літературному стилі показано багатство національної мови [5, с. 15].

Суперечливим серед дослідників є не лише питання щодо дефініції поняття «ідіостилю», але й ототожнення та розмежування понять «ідіостиль» та «ідіолект». Р.Х. Робінсон інтерпретує ідіолект як мовленнєві навички особи [Цит. за: 1, с. 40], а М. Юсслер говорить про те, що ідіостиль це так звана своєрідна форма мовлення індивіда [9, с. 186].

Якщо говорити про лінгвостатистику у вузькому сенсі, то це вивчення деяких математичних проблем, пов'язаних з лінгвістичним матеріалом, а головним чином з видами статистичних розподілів мовних одиниць в тексті. Багато дослідників (В.І. Перебийніс, An. Woods та ін.) присвятили свої праці використанню статистичних методів у лінгвістиці. Дослідниця В. Перебийніс визначила безпосереднє співвідношення між статистикою та мовними дослідженнями, наголосивши на тому, що мова має кількісні характеристики та є складною системою, яка підпорядковується статистичним законом [4, с. 20].

Одним з найпоширеніших методів лінвоста- тистичного аналізу -- це аналіз, заснований на так званому законі Зіпфа, що зводиться до рівняння виду: F х i = const, де F -- частота слова в частотному словнику, а і -- ранг цього слова. Таким чином, закон Зіпфа виступає як модель опису розподілу слів по частоті, однак на кожен випадок вводяться коригувальні коефіцієнти певним чином позбавляють його так званої «пророчої сили». Проблема зв'язку частоти слова і його рангу змикається з проблемою оцінки лексичного багатства тексту або сукупності текстів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У будь-якому дослідженні творчості письменника важливим етапом є розуміння власне його «індивідуального стилю». Дослідження «ідіостилю» дають змогу оцінити внесок автора в систему художніх засобів, проаналізувати та визначити закономірності функціонування та розвитку мови в часі та просторі. Використання статистики у лінгвістичних дослідженнях є сучасним підходом для опису, наприклад, лексичного рівня у художніх творах. Поняття індивідуального стилю автора не завжди вважається важливим етапом у дослідження його творчості та певних лінгвістичних даних пов'язаних із специфікою вживання мовних одиниць у творах автора. Статистичні методи допомагають визначити найуживанішу лексику, що є важливим етапом при укладанні частотних словників у лексикографії. На превеликий жаль, серед лінгвістичної спільноти статистичні методи в основному ігноруються або уникаються. Причинами цього може бути те, що статистику відносять лише до царини математичних наук, а також існує відчуття, що ці способи можуть порушити «магію» літературного тексту.

мета статті. Головною метою цієї роботи полягає дослідження творчості письменника Романа Іваничука у романі «Орда» з лінгвістичної точки зору. Актуалізувати дослідження літературних творів на статистичному рівні та показати важливість використання статистики на прикладі результатів отриманих з структурного роззначення роману «Орда».

Виклад основного матеріалу. Для проведення лінгвостатистичного дослідження роману «Орда» Р. Іваничука було виконано кілька етапів підготовки для отримання необхідних результатів.

Першим етапом є структурне роззначення речень твору Романа Іваничука «Орда». Варто звернути увагу на те, що структурне роззначення тексту представляє інформацію про структуру тексту, дає змогу відокремити слова, межі речень та абзаців. Попередньо проведене структурне роззначення речень тексту Романа Іваничука, що уможливить визначення частотності, довжину речень, розподіл кількості букв у словах та реченнях твору, числові характеристики вибірки, визначення абсолютних та відносних частоти. Отримані результати структурного роззначення допоможуть визначити особливості ідіолекту Романа Іваничука у творі «Орда» та виявити індекси винятковості та різноманітності автора, багатогранності його словника.

За допомогою структурного роззначення, ми отримали загальні дані про роман, які допоможуть у подальших порівняннях та висновках.

Таблиця 2розподіл кількості букв у словах твору

кількість букв у словах

розподіл

абсолютних частот (у всьому тексті)

розподіл відносних частот (у всьому тексті)

1

6597

10,79%

2

8081

13,22%

3

5071

8,29%

4

7430

12,15%

5

7484

12,24%

6

6663

10,90%

7

5913

9,67%

8

5139

8,41%

9

3456

5,65%

10

2348

3,84%

11

1460

2,39%

12

754

1,23%

13

386

0,63%

14

194

0,32%

15

80

0,13%

16

39

0,06%

17

17

0,03%

18

15

0,02%

19

6

0,01%

20

3

0,00%

Числові характеристики вибірки

значення

Весь текст

N

61136

max

20

min

1

R

19

X

5,19

б

2,98

V

0,5741

Sx

0,0121

0

0,0046

Обробка статистичного роззначення твору дала нам результат того, що у одній частині роману «Орда» Р. Іваничука є 19 розділів, які загалом містять 1331 абзаців, які, у свою чергу, складають 3614 речень. Усі ці речення загалом нараховують 61136 слів, які в свою чергу містять 317576 букв.

Структурне роззначення готує текст для подальшого проведення процесу лематизації, а якщо бути більш точними, то до процесу ідентифікації текстової форми слова як представника тої лексеми, що зберігається у словнику [7, с. 30]. Оскільки, однією із актуальних проблем, які зустрічаються при обробці художнього тексту є наявність морфологічної та лексичної омонімії, яка в подальшому ускладнює автоматичну обробку тексту, то при укладанні корпусу, наступним важливим кроком є процес зняття омонімії.

Внесені структурні позначки у тексті були використані для проведення подальшого лінгвос- татистичного дослідження роману «Орда».

Результатами першого підрахунку є розподіл кількості букв у словах твору. Результати статистичного обстеження при одиниці виміру - буква. Розглядаємо розподіл абсолютних та відносних частот.

Найчастотнішими у романі «Орда» є слова, кількість букв яких дорівнює 2 -- 8081 (13,22%); 5 -- 7484 (12,24%); 4 - 7430 (12,15%); 6 - 6663 (10,90%);

I - 6597 (10,79%); 7 - 5913 (9,67%); 8 - 5139 (8,41%); 3 - 5071 (8,29%); 9 - 3456 (5,65%); 10 - 2348 (3,84%);

II - 1460 (2,39%). Слова, кількість літер у яких становить 12 є найменшчастотними у творі та їх довжина становить 754 (1,23%); 13 - 386 (0,63%); 14 - 194 (0,32%); 15 - 80 (0,13%); 16 - 39 (0,06%); 17 - 17 (0,03%). Найменш вживаними були слова довжиною 18, 19 та 20 фонем з відповідною кількістю літер - 15 (0,02%), 6 (0,01%) та 3 (0,00%).

Посилаючись на попередні дані, розраховуємо числові характеристики вибірки розподілу кількості букв у словах твору. Результатами дослідження є кількість значень, максимальне та мінімальне значення, розмах, середнє та середнє квадратичне значення, коефіцієнт варіації, стандартна та відносна похибка.

Як бачимо ще з таблиці 1 кількість значень, тобто слів у романі (N) є 61136. За результатами дослідження ми бачимо, що максимальне значення кількості букв у словах (max) -- 20,тоді як мінімальне значення (min) -- 1; розмах (R) -- 19; середнє значення кількості букв у словах (X) -- 5,19; середнє квадратичне відхилення (б) -- 2,98; коефіцієнт варіації (v) -- 0,5741; стандартна похибка (Sx) - 0,0121; відносна похибка (е) - 0,0046.

Наступним етапом дослідження є статистичне обстеження при одиниці виміру - слова. Нижче наведено кілька даних у таблиці 4 з розподілом кількості слів у реченнях твору.

Таблиця 4розподіл кількості слів у реченнях твору

кількість слів у реченні

розподіл

абсолютних

частот

розподіл

відносних

частот

7

200

5,53%

4

199

5,51%

8

197

5,45%

5

195

5,40%

6

193

5,34%

11

138

3,82%

19 та 22

68

1,88%

33 та 35

19

0,53%

55, 57 та 70

5

0,14%

63, 68, 78, 80, 81, 83, 87, 89, 94, 97, 99, 100 ,107, 108, 119, 120, 127, 136, 137, 138, 144, 156 та 164

1

0,03%

Висновки та пропозиції

Виконані дослідження демонструють, що за допомогою статистичних підрахунків було визначено особливості ідіолекту Романа Іваничука у творі «Орда». Проведене структурне роззначення твору дало змогу дослідити розподіл кількості букв у словах твору, довжину тексту у різних одиницях, розподіл кількості слів у реченнях твору. У наступних студіях необхідно розширювати кількість показників для подальшого дослідження індивідуальності автора Р. Іваничука у його текстах.

Список літератури

іваничук орда лінгвістичний ідіостиль

1. Белл Р.Т. Социолингвистика: цели, методы и проблемы. Москва : Международные отношения, 1980. 320 с.

2. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. Москва : Наука, 1963. 255 с.

3. Перебийніс В.І. Що дає статистика мовознавцям? Вісник Київського лінгвістичного університету: зб. наук. праць. Серія : Філологія. Київ : Вид. центр 133 КНЛУ, 2003. Т. 6, № 2. С. 27-32.

4. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. Київ : Наукова думка, 1970. 270 с.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. Київ : Либідь, 1993. 15 с.

6. Романюк С.К. Застосування статистичних методів у лінгвістичних дослідженнях. Рівне, 2015. 4 с.

7. Сас В.З. Маркери когерентності в ідіодискурсі Франца Кафки. 2017. 75 с.

8. Сидоренко І.А. Підходи до вивчення ідіостилю у лінгвістичних дослідженнях художнього тексту. Київ, 2105. 11 с.

9. Юсслер М. Социолингвистика. Київ : Вища школа, 1987. 273 с.

10. Vinogradov, V. (1990). Jazyk russkoj literatury v osveshhenii V.V. Vinogradova [Russian literature language by V. Vinogradov]. Moskow : Nauka.

11. Pascual Cantos Gomez Do we need statistics when we have linguistics? DELTA vol.18 no. 2. Sao Paulo, 2002.

References:

1. Bell, R.T. (1980). Sotsyolynhvystyka: tsely, metody i problemy [Sociolinguistics: goals, methods and problems]. Moskva: International Relations, 320 p.

2. Vinogradov, V.V. (1963). Teoriya poetycheskoii rechy. Poetyka [Stylistics. The theory of poetic speech. Poetics]. Moskva: Science, 255 p.

3. Perebyinis, V.I. (2003). Shcho daie statystyka movoznavtsiam? [What gives statistics to linguists?]. Bulletin of the University of Kiev Linguistics: Coll. Sciences. wash. Series: Philology. Kyiv: Kind of. Center 133 KNLU, Vol. 6, No. 2, pp. 27--32.

4. Perebyinis, V.S. (1970). Kilkisni ta yakisni kharakterystyky systemy fonem suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy [Quantitative and qualitative characteristics of the phoneme system of modern Ukrainian literary language]. Kyiv: Scientific Thought, 270 p.

5. Ponomariv, O.D. (1993). Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy [Stylistics of modern Ukrainian language]. Kyiv: Libid, 15 p.

6. Romaniuk, S.K. (2015). Zastosuvannia statystychnykh metodiv u linhvistychnykh doslidzhenniakh [Application of statistical methods in linguistic research]. Rivne, 4 p.

7. Sas, V.Z. (2017). Markery koherentnosti v idiodyskursi [Markers of coherence in Franz Kafka's idiocourse], 75 p.

8. Sydorenko, I.A. (2015). Pidkhody do vyvchennia idiostyliu u linhvistychnykh doslidzhenniakh khudozhnoho tekstu [Approaches to the study of idiostyle in linguistic studies of artistic text]. Kiev, 11 p.

9. Jussler, M. (1987). Sotsyolynhvystyka [Sociolinguistics]. Kyiv: High School, 273 p.

10. Vinogradov, V. (1990). Russian literature language by V. Vinogradov [Jazyk russkoy literatury v osveshhenii V.V. Vinogradova]. Moskow: Science.

11. Pascual Cantos Gomez (2002). Do we need statistics when we have linguistics? DELTA vol. 18 no. 2. Sao Paulo.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Авторская модальность и способы выражения образа автора в художественном произведении. История создания романа Т. Драйзера "Американская трагедия", интерпретация заглавия. Реализация образа автора в данном произведении, выявление художественных деталей.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 20.02.2012

  • Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014

  • Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011

  • Определение коммуникативного намерения автора с опорой на собственную интуицию на примере отрывка из текста. Установление образа автора и характера дискурса. Ролевые отношения автора и адресата. Лексико-грамматический анализ ключевых слов текста.

    курсовая работа [20,2 K], добавлен 23.07.2011

  • Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011

  • Поняття та різновиди діалектів, а також головні закономірності їх використання в літературній мові. Короткий біографічний нарис життя та творчості відомого українського письменника Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Вияв слобожанського діалекту у творах автора.

    контрольная работа [31,8 K], добавлен 06.05.2015

  • Розвиток української лінгвостилістики. Характеристика взаємовідношень художнього мовлення із загальнолітературною мовою. Визначення та аналіз народнорозмовних словотвірних моделей. Дослідження індивідуального стилю та мови повістей Григора Тютюнника.

    эссе [16,4 K], добавлен 27.03.2014

  • Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.

    курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014

  • Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.

    реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010

  • Исследование средств словесной образности (в частности, компаративных тропов), характерных для творчества Г. Гессе. Особенности применения метафоры как способа объективации эмотивной компетенции автора. Изучение концепта как единицы когнитивного уровня.

    реферат [44,2 K], добавлен 12.08.2010

  • Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.

    дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011

  • Дослідження процесу взаємопроникнення слів із однієї мови в іншу; виникнення унормованих русизмів, полонізмів, германізмів та тюркізмів. Специфічна форма побутування мови в Україні. Характерні прояви суржику порівняно з нормативною українською мовою.

    реферат [21,5 K], добавлен 07.10.2013

  • Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Дослідження складних слів і їх функціонування. Розвиток української лінгвістичної термінології та типи термінів: іменники, прикметники, складні дієслова та прислівники. Використання основоскладання для утворення складних слів в фiзичнiй термiнологii.

    курсовая работа [26,6 K], добавлен 26.03.2009

  • Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010

  • Конверсія, як засіб словотвору в англійській мові. Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія. Субстантивація як приклад конверсії. Дослідження конверсії та субстантивації в англо-російському словнику Мюлера і в творі В. Браун "Дика квітка".

    курсовая работа [275,0 K], добавлен 18.05.2016

  • Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.

    дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.

    статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017

  • Виявлення основних рис індивідуального стилю Коельйо у романі "Заїр". Застосування явища інтертекстуальності як складової художнього методу для підкреслення винятковості манери письма. Літературні інспірації, особливості стилю та проблематика твору.

    курсовая работа [49,3 K], добавлен 11.11.2010

  • Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.

    реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.