Вербалізація ствердження в інтернет-спілкуванні

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Вербалізація ствердження в інтернет-спілкуванні

Гурко О.В.

к. філол. н., доцент

Україна



Активне функціонування інтернету в усіх сферах життєдіяльності людини впливає на комунікативні особливості соціуму, зумовлює вироблення нових форм спілкування. Зміна формату і способу комунікації трансформує лінгвальні одиниці, продукуючи видозміну значень слова, появу нових лексем, зміну граматичної структури, спричиняє появу нових особливостей у стилях і жанрах.

Сучасні технології дають змогу реалізувати такі форми текстових повідомлень, які раніше ніхто не міг передбачити. Нові форми комунікації представлені в усіх стилях та жанрах по-різному.

Зважаючи на те, що комунікативне середовище сучасного інтернету передбачає значно швидше, структурно простіше, почасти некодифіковане, ненормативне спілкування, як зауважує С. Г. Чемеркін, найістотніших змін зазнають саме розмовний стиль та стилі й жанри, які передусім тяжіють до розмовності, зокрема епістолярний [7, с. 13].

Отже, помітних трансформацій у «Всесвітній павутині» зазнає розмовне мовлення, оскільки видозміна традиційних форм розмовного стилю спричиняє відсутність усного варіанта мови та наявність писемного тексту з функціями усної мови, тобто реалізація комунікативного акту в інтернеті відбувається здебільшого через писаний текст.

Саме тому в межах нашого дослідження зосереджуємо увагу на такому різновиді комунікативного акту, як написаний текст, який в інтернеті набуває унікальних, властивих лише йому ознак та особливостей, що стають наслідком віртуальної мовотворчості й мають вербальний і невербальний характер. Оскільки для писемного мовлення характерне передусім обмежене використання невербальних засобів, то для позначення почуттів комуніканти послуговуються особливими знаковими системами - пунктуаційними знаками, великими літерами для відбиття модуляцій голосу та спеціальними піктограмами - емотиконами тощо.

Крім того, інтернет стає тим «комфортним, безпечним, більш-менш вільним простором для апробації різноманітних стратегій міжособистісної або автокомунікативної поведінки» [8, с. 20], у якому функціонують нові форми спілкування, зокрема, блог. Ця нова система спілкування у віртуальному просторі засвідчує швидку динаміку зростання та беззаперечну зручність використання.

Одним з основних складників блогу є комунікативний акт, за допомогою якого комуніканти в інтернет-спілкуванні передають інформацію, що й відіграє важливу роль у реалізації стверджувального змісту. Отже, зважаючи на викладене, постає потреба докладного вивчення та класифікації найістотніших засобів вербалізації ствердження в інтернеті.

На сьогодні немає єдиного та уніфікованого потрактування інтернету, яке б вичерпно враховувало співвідношення мережі, суспільства та людини. Утім, у межах нашого дослідження з опертям на спостереження О. А. Дмитрієвої [12], Л. Я. Стрельбіцької [5, с. 33-38], О. І. Горошко [2, с. 11-27], Л. М. Городенко [1, с. 55-58], О. М. Тищенко [6, с. 35-39], С. Херрінг [9, с. 234-248] уважаємо, що інтернет відбиває спілкування в реальному часі за допомогою електронних листів, блогів, чатів, сайтів, форумів тощо.

Основна його функція полягає у швидкому, одночасному, прилюдному обміні інформацією. Отже, у межах цієї наукової розвідки ставимо за мету проаналізувати основні засоби вираження стверджувального значення в інтернет-спілкуванні.

Саме тому об'єктом нашого дослідження є категорія ствердження в інтернетівському спілкуванні. Матеріалом для аналізу послугували блоги, сайти, чати, сайти, форуми.

До найчастотніших лексико-граматичних засобів експлікації ствердження в контексті інтернет-спілкування уналежнюємо:

1) іменники на кшталт офтоп, пост, статус, твіт, твітдеск, флуд;

2) лексеми на зразок море, океан, купа, тонни;

3) запозичені одиниці в значенні так;

4) обсценну лексику у функції ствердження;

5) фразеологізми у стверджувальній функції;

6) повторення слів;

7) синтаксично структурні форми речення односкладної будови;

8) слова-речення як експлікатори синтаксично нечленованої реалізації ствердження.

В інтернеті фіксуємо іменники, які містять ствердження у своєму лексичному значенні:

офтоп - «будь-яке повідомлення в Мережі, що виходить за межі заздалегідь встановленої теми спілкування» [14];

твіт - «повідомлення в мікроблозі «Твіттер» [14];

флуд - «повідомлення в інтернет-ресурсах, що мають великий об'єм» [14];

твітдеск - «додаток, призначений для роботи з іншими соціальними мережами» [14];

пост - «окреме повідомлення на сайті, в якому відбувається спілкування» [14].

З наведених дефініцій стає очевидним, що всі ці лексеми реалізують констативну функцію. Широковживаними в експлікації стверджувальної семантики в комунікативному акті є лексеми на зразок море, океан, купа, тонни, енне, які, трансформуючись з різних частин мови в числівники, констатують наявність кількості чого-небудь у значенні «багато».

Наприклад: «Єдині істоти, котрі викликають в моїй душі океан позитивних відчуттів, - це собаки і (чужі) діти» [17]; «Море проблем зникло б, море людей які зараз зайняті перекладацтвом» [22]; «О, обожнюю, коли починається цирк, появляється коньяк і енне пиво» [22].

Функцію ствердження в інтернет-спілкуванні виконують також запозичені лексеми на позначення згоди-підтвердження, які допомагають комунікантам передавати інформацію. Наприклад:

21:53:39 Ferox: Габік: Давай завтра магазинами пройдемось, м,ожливо щось цікаве знайдемо

21:54:10 Габік: Ferox: окей, не переймайся, щось да вигадаємо [19];

(20:11:32) Ништяк: Ти не хочеш френдувати через якусь м,ені не дуже зрозумілу дрібницю? Давай будемо з тобою в компі і в житті френдами!

(20:12:15) Yzarina: Ништяк: Єс оф корс, грейт, це було б кульно! [13].

Отже, як засвідчують наведені приклади, спілкувальники розуміють значення запозичених слів, не сприймають їх як чужорідні елементи, і це не потребує пояснень щодо їхньої форми і значення.

Обсценні одиниці користувачі блогів почасти вживають у коментарях для підтвердження та увиразнення повідомлюваної інформації, наприклад: «поляки kurwa завжди такими були і будуть» [16]; «це нова, досі невідома і до певного часу надтаємна афера. - тьху, й; твою мать, шо такого віце-короля ростила» [21].

Нерідко в інтернетівському спілкуванні мовці для увиразнення значення ствердження послуговуються розмовними ідіомами - фразеологічними сполуками, які надають комунікативному акту яскравості, неповторної самобутності та емоційної забарвленості:

(13.09, 18:29:23) Nezabuvaemui^ KRAKOV: А ми на сватання їхали всією родиною: мама, тато, хрещені мох, куми батьків...

(13.09, 18:30:39) KRAKOV ^ Nezabuvaemui: Ого, важка артилерія приїжджали за нареченою [19];

20:54:33 Ferox: Sunderland: ти бачив цей новий проект?

20:55:32 Sunderland: Ferox: Іноді, взагалі складається враження, що всі ці передачі, сюжети і т.п. ні що інше, як банальний тролінг - основне за,вдання поставити все з ніг на голову.

20:56:53 Ferox: Sunderland: «Єдина Росія» цю лавочку кришує зараз [16].

З аналізованого постає, що комунікант легко співвідносить зміст попереднього висловлення зі стверджувальною фразеологічною сполукою, навіть не докладаючи особливих ментальних зусиль.

Повторювальні елементи, які почасти трапляються в інтернеті, допомагають увиразнити бажаність повідомлюваного, його результат, наприклад: «В місці з дивною назвою «Хундертвассер» я давно збиралася побувати, але все ноги не доходили. А тут раптом йшли- йшли і дійшли» [11]; «Народ, дуже-дуже-дуже сумно. Давайте поспілкуємось»; «Ну ось, я зновузновузнову одинодинодин» [11]; «люблюлюблюлюблю це місто і Високий Замок вночі, і бруківку» [20].

Зважаючи на те, що учасники комунікації використовують здебільшого короткі розмовні репліки «задля економії часу», як зауважує С. Г. Чемеркін [7, с. 30], цілком закономірно, що ствердження реалізують передусім форми синтаксично-членованих односкладних речень, наприклад:

Олег Хмара: Краще стули пельку, бо ти сам базікаєш стовідсотковим суржиком, хіба що кацапським суржиком Треба писати «по-русски», бо «на русском» - це кацапський суржик Спочатку вивчи свою кацапську говірку хоча б на рівні шкільної програми, а потім будеш давати поради, кому якою мовою розмовляти

Lilia: Безумовно вивчу [10];

Sasha: Я так їх люблю! Вони безперечно найкращі!! Приклад для всіх сімейних пар - ось як потрібно кохати один одного! Сподіва.юся вони перем,ожуть, адже вони цього заслуговують!

Kamila: Дійсно заслуговують! [16];

Oleg: Ой, м,аленька, диноза,вра злякалася! Така смішна дівчинка.... безпосередня абсолютно

Ksenia: Ще й як злякалася [22].

Наведені комунікативні акти вказують на те, що відповідь-ствердження є частково розгорнутою, становить окрему думку та виступає навіть у функції ствердження- судження.

Крім того, в інтернет-комунікації в режимі реального часу спілкувальники надзвичайно активно послуговуються стверджувальними словами-реченнями, які представлені у функції «синтаксично нечленованого вираження об'єктивно-модальної категорії ствердження» [3, с. 214]. Наприклад:

(14.09, 20:48:23) СВОБОДЕН2 Олексій 28: ну це вже хто на що навчався)))

(14.09, 20:48:39) Олексій 28 СВОБОДЕН2: ага, згоден з тобой на 100%))) [19];

(12.09, 23:28:10) Nat: 10 років тому я вболівала за Наталку,вона була друга.Цього разу маю надію,що все таки переможе.Вона найкраща!!!!!

(12.09, 23:29:01) Tania: Звичайно! Могилевська краща! [15] (http:.

Емоційна насиченість спілкування в блогах викликана компенсаторним характером в умовах практично повної відсутності невербальних засобів для передавання емоцій [4, с. 24], саме тому, на нашу думку, українська блогосфера виразно репрезентована прикладами емоційно-оцінної реалізації.

Зауважимо, що вияв емоційності в текстах представлений здебільшого емоційністю, реалізованою мовними засобами, а також емоційністю, вираженою за допомогою елементів інших семіотичних систем. Отже, серед стилістичних засобів вербалізації ствердження в інтернетівському спілкуванні виокремлюємо:

1) емотикон або смайлик;

2) графічні знаки;

3) використання певних словесних форм (здебільшого звуконаслідувальних);

4) великі літери у словах;

5) суржикові елементи на кшталт по-любому, сильно; 6) порівняльні конструкції.

Для вираження згоди, схвалення в контексті інтернет-спілкування послуговуються також емотиконами, які використовують для «компенсація елементів паралінгвального спілкування» [7, с. 27], уможливлюючи реалізацію значно емоційнішого та впевненішого ствердження:

19:56:11 Ferox: Габік: Наздоганяй, поки зовсім не загубив

19:57:18 Габік: Ferox: Да вже наздогнав. Оце

вийшов з собакою прогулятися ® [20];

20:54:33 Ferox: Sunderland: Для чого тобі шлюб? Просто знайди собі дівчину, та й все.

20:55:32 Sunderland: Ferox: ^йду ^м*у^са»^т>и, О [22].

За допомогою графічних знаків спілкувальник може привносити додатковий емоційно-експресивний відтінок у стверджувальний зміст речення, наприклад, захоплення: «до Дніпропетровська прийшла весна у всій своїй красі. Сонце, тепло - усю нудьгу як вітром здуло!!!))))))» [11], зацікавлення: «Так поцілунки пишуться? :)* :)* :)* :)* :)* » [17], надії на позитивний результат: «У мене мій особистий Манхетен. Долучайтесь!!!!!?????* [21], роздумування: «приємна втома... Осінь у Львові» [20].

Нерідко учасники комунікативного акту використовують мовні засоби, зокрема звуконаслідувальні, вигукові, задля вираження внутрішнього стану людини, передавання різних емоцій. Наприклад:

(21:13:32) Ништяк: Yzarina: я думаю погане саме вибирає кого відпускати, а кого - ні. Наші думки, пам'ять...хто цим УСІХ управляє, окрім нас самих?

(21:14:15) Yzarina: Ништяк: Ааа..ну пам'ять це даа.. пам'ять [19].

Наведені фрагменти комунікативного акту доводять, що за різних контекстуальних умов значення ствердження та його вияви можуть конкретизуватися, збагачуючись додатковими емоційно-експресивними відтінками, наприклад, задоволенням, захопленням, радістю, ненавистю, зневагою, гнівом, засторогою тощо.

Комунікант під час інтернет-спілкування, послуговуючись великими літерами, має на меті закцентувати увагу на слові, частині речення або на реченні, констатуючи значущість того чи того факту:

20:39:30 Sunderland: Габік: Що тут цікавого?

20:44:09 Габік: Sunderland: Інтриги, розгадування тайн. Дійсно ДУЖЕ цікаво (http: //iozhoikov.livejournal.com.362945.html);

(21:13:32) Ништяк: Yzarina: я думаю погане саме вибирає кого відпускати, а кого - ні. Наші думки, пам'ять...хто цим УСІХ управляє, окрім нас самих?

(21:14:15) Yzarina: Ништяк: Ааа..ну пам'ять це да..пам'ять вона не може й більше [16];

Визначальною ознакою мови інтернет- спілкувальників є те, що в ній наявна величезна кількість суржикових елементів, які експлікують різну семантику, зокрема й стверджувальну:

(13.09, 11:22:23) МішуТка -Vmks: Я сумніваюсь

стосовно вибору фену. Говорять професійний краще. Воно то може й так, але й ціна кусається.

(13.09, 11:24:39) Vinks - МішуТка: Да по-любому професійний фен краще. Тут і мови буть не може [20];

(11.09, 07:59:34) Maria: Підскажіть як вам автоматична машинка для завивки волосся? Можливо краще обрати звичайну плойку?

(11.09, 08:32:21) Наталя21 - Maria: Мені автоматична більше подобається. Мож,на зробити будь-який тип локонів абсолютному новачкові. Вона проста у використанні. То тільки здається що в автом,атичних маса наворотів і їх складно використовувати. Як на мене, то прилад просто огонь [20].

Ствердження в мові інтернет досить вдало звербалізовується за допомогою порівняльних конструкцій, експлікуючи аргументативну функцію: «Середньостатичний ніщеброд Дніпропетровська, типу мене, відчуває себе там сильним міра сєго» [18]; «Я, як вокаліст, можу сказати, що ця дитина дуже талановита і унікальна, не завжди дорослі можуть так чисто заспівати і проникнути в душу кожному. Чарівна дівчинка, нашій Вкраїні потрібні такі діточки як ця гарнюня» [15]; «Привіт з Праги. Це України Got Talent Переможець. Це справжній талант. Дивовижний голос, співає з такою легкістю, мов веселку малює» [15].

Крім того, неабияких трансформацій в інтернет-спілкуванні зазнають синтаксичні конструкції. Активне наближення до розмовної мови виявляє тенденцію до текстової економії і через те постає спрощення синтаксичних конструкцій. Отже, до синтаксичних засобів експлікації ствердження на матеріалі текстів інтернету зараховуємо:

1) вставні конструкції;

2) прості розповідні речення;

3) іронічні висловлення;

4) риторичні питання;

5) конструкції зі значенням згоди.

У мові інтернет учасники комунікативного акту нерідко послуговуються вставними конструкціями, які посилюються стверджувальними одиницями розмовного стилю. Спілкуючись, комуніканти констатують своє ставлення до висловлених тієї чи тією особою думок, фактів, подій тощо. Наприклад:

Анастасия Десятникова Четвертий більше всього сподобався

сьогодні в 19:54 Кристина Медянская Безперечно, вау, дуже класно. Треба і собі такий горщечок для квітів зробити. Я в захваті!

сьогодні в 20:32 Арина Михайлова Ясна річ, красота неймовірна. сьогодні в 14:03 Янина Ахматова Дійсно, ухти, дуже гарно! Так! Художньо! Талановито! [22];

(20:58:31) ІИБІа: Лена03011983: Сьогодні до парку ходили. До речі, краса нереальна. З нами навіть, і Гануська була.

(20:58:45 ) Лена03011983: ІИБІа: Жесть, вона з глузду з'їхала. Така мала дитина. Капєц, я в шоці. Я бачу, що їй діти потрібні для забави [22].

Наведені фрагменти комунікації доводять, що спілкувальники, залучаючи вставні елементи сучасного розмовного мовлення з відтінком позитивності чи негативності, беззаперечно повідомляють про абсолютну впевненість щодо повідомленого.

Зважаючи на те, що спілкування в інтернеті «здійснюється здебільшого за допомогою писемних текстів» [7, с. 23], комуніканти почасти вживають прості розповідні речення для констатації того чи того факту реальної дійсності: «Донецька ватниця і просто ТП-мородерка потрапила на обкладинку журналу» [11]; «Три нардепи з «Батьківщини» різко передумали тушкуватися» [21]; «/ так буде з кожним конченим сепаратистом» [11].

Іронічні висловлення уможливлюють особливо дотепне вираження ствердження. Спілкувальник чітко та яскраво характеризує кого-небудь, аргументовано відтворюючи певні обставини:

(15.09, 21:06:48) Яжeбэтмэн: Гипотеза: це знову ти?)

(15.09, 21:07:35) Гипoтeзa: Яжeбэтмэн: я нині «рідкісний» гість.

(15.09, 21:07:54) Яжeбэтмэн: Гипoтeзa: ти завжди бажаний гість [16];

(15.09, 21:16:09) GoodBoy1 Black Tea: дякую, і тобі

(15.09, 21:16:41) Black Tea lusia: кому говориш?

(15.09, 21:17:03) lusia Black Tea: антифлуду, він ж,е тайно в мене закоханий [16].

У мові інтернет подекуди трапляються риторичні питання, співвідносні зі стверджувальним судженням, які слугують для активізації уваги співрозмовника, увиразнення констатувального змісту повідомлюваного, підтверджуючи нереальність виконання модусного аспекта дії, наприклад: «Ну що, блін, шановні опініон- мейкери, королі пєра і фейсбука, ви писали свої пости і коментарі, шо треба підтримати єдиного кандидата від Опозиції, що Монтян продасться і ви отримаєте від Яреми благодать?» [10]; «Чи усвідомлюють іноземні дипломати, що, якщо завдяки їх спільним з Януковичем зусиллям Майдан все ж та.ки розійдеться, Україна буде ввергнута, в пучину кримінальної диктатури?» [16].

Учасники комунікативного акту, спілкуючись в інтернеті, використовують речення, у яких комуніканти підтверджують правильність та істинність думок спілкувальників:

Саня Семенчук: Ця дивовижна дитина вразила мене та мою сім'ю до глибини душі. Хлопчик, якому 12 років, бореться з онкологією, при цьом.у він допомагає солдатам на сході нашої країни, за що отримав орден. Він виконав пісню, яку сам написав, яка має зміст і звучить тонкою струною у душі слухача, від якої аж мурашки по тілу і сльози по щоках.

Таких дітей ми м,аєм,о виховувати, для того, щоб цей світ став кращим... Він взірець незламного духу. Я пишаюсь своїм земляком. Артемчику, ми бажаємо тобі перемогти недугу, бути здоровою дитиною, відчути себе щасливим і обов'язково перемогти, адже хто як не такі діти є надією, опорою в цій нещасній нашій Рідній стороні.. Будь ласка, підтримаємо цю талановиту дитину.

Daniella: Саня Семенчук я дуже з тобою згодна, с такого роду людей майже не можливо побачити. Його душа та любов не просто до себе а ще для когось. А про вийграш який дитина готова дати на бокси для пересадок

Катерина Сколоздра: Саня Семенчук ти правий [15];

Oksana Shutovchy: Низький уклін батькам хлопця, тільки високодуховні люди з чистим серцем здатні виховати настільки свідому і високоморальну особистість. Ваша підтримка і допомога обов'язково дасть результати і хлопець порадує нас ще не одною своєю піснею.

Mary Smith: Доброго Вам дня, oksana shutovchy! Згодна з Вами на всі 100 % [15]. мова спілкування стверджувальний блог

З опертям на досліджений матеріал висновкуємо: приховування автора тексту за нікнеймом уможливлює розкутіше спілкування, що, безперечно, впливає на мовлення учасників комунікативного акту, а також на реалізацію категорії ствердження під час інтернет-спілкування.

З огляду на розподіл категорії ствердження в мові інтернет, логічним уважаємо зарахування до ядерних виразників ствердження коротких розмовних реплік, простих синтаксичних конструкцій, що передають реакцію співрозмовника, наприклад, радість, захоплення, схвалення, задоволення, стверджувальних слів-речень у функції синтаксично нечленованих одиниць, які підтверджують істинність висловленого. Приядерна ніша представлена фразеологізмами, повторенням слів, емотиконами, суржиковими елементами, порівняльними конструкціями, запозиченими одиницями з конотацією ствердження, які є ефективними вербалізаторами ствердження.

Проміжну зону реалізують іронічні висловлення, звуконаслідувальні, вигукові висловлення, іменники, що містять ствердження у своєму значенні. Периферійну зону формують великі літери, вставні конструкції, графічні знаки, висловлення зі значенням згоди, лексеми, семантика яких пов'язана із семантикою всеосяжності. Крайню периферійну зону відбивають обсценні одиниці, які слугують для обґрунтованості, переконливості повідомлюваного, але не у формі літературної мови.



Література

1. Городенко Л. М. Мережеве суспільство та мережеві комунікації / Інформаційне суспільство. 2011. Вип. 11. - С. 55-58.

2. Горошко Е. И. Интернет-жанр и функционирование языка в Интернете: попытка рефлексии / Жанры речи. Саратов : Издательский центр «Наука». 2009. Вып. 6 «Жанр и язык». С. 11-27.

3. Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. Київ : Наук. думка, 1973. 226 с.

4. Смирнов Ф. О. Национально-культурные особенности электронной коммуникации на английском и русском языках : автореф. дисс. ...канд.. филол. наук : спец 10.02.19 -- «Теории языка». Ярославль, 2004. 22 с.

5. Стрельбіцька Л. Інтернет як полігон розвитку природної мови / Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». 2005. № 538 : Проблеми української термінології. С. 33-38.

6. Тищенко О. Мова інтернет-спілкування: стиль, норма, освіта / Дивослово : Українська мова й література в навчальних закладах: Науково-методичний журнал. 12/2011. №12. С. 35-39.

7. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті : позамовні та внутрішньо-структурні процеси. Київ, 2009. 240 с.

8. Шевченко И., Высевков П. «Я» в дискурсе виртуальности / Критика и семиотика. Новосибирск : НГУ, 2000. Вып.1-2. С.19- 25.

9. Herring S. Discourse in Web 2.0 : Familiar, Reconfigured, and Emerg / Georgetown University Round Table on Languages and Linguists 2011 : Discourse 2.0 : Language and new media. Washington, DC : Georgetown Univ. Press, 2012. 272 p.

10. Без табу [Електронний ресурс]. - URL: https://beztabu.net

11. Башта пропаганди. Saturday, January 23^rd, 2010 [Електронний ресурс]. - URL: http://friki. livejournal.com/20862/html

12. Дмитрієва О. А., Рибалко О. О., Гладковський С. C.

Особливості Інтернет-спілкування [Електронний ресурс] // Електрон. дані. - URL : http:// masters.donntu.edu.ua/2004/ eltf/rybalko/library/art4.htm. - Донецьк, 2003.

13. Журнал О. Негребецького. Ох і вміють майстри слова [Електронний ресурс]. - URL: http:// nehrebeckyj.livejournal.com

14. Словник Інтернет-термінів [Електронний ресурс]. - URL: http://cashgo. pp.ua

15. Україна має талант [Електронний ресурс]. - URL: https://www.youtube.com / channel/UCGVgZAG_2xpX6f8D_GwvoQ

16. Чат і трансляція чатів в Інтернеті [Електронний ресурс]. - URL: https://disted.edu.vn.ua/media/bp/.../v keskustelut chat.htm

17. Шабуніна Олена. Виховання дітей як запорука економічного дива. Секрети виховання китайських мам [Електронний ресурс]. - URL: http://archives-2016.dc5m.hce- project.com/2016/12/06/00/ukraine_mix_ua.m.pdf

18. agrippppina. Коментар [Електронний ресурс]. - URL: http:/ua-slingomamy. livejournal.com

19. аtanoissapa. Івент-кафе «Хурдертвассер», Дніпропетровськ [Електронний ресурс]. - URL: http: atanoissapa.livejournal.com

20. ka4or. Ніч перед Різдвом виборами [Електронний ресурс]. - URL: http:// ka4or.livejournal.com

21. vinyk. Коментар [Електронний ресурс]. - URL: http://vinyk. livejournal.com

22. wittycat. Коментар [Електронний ресурс]. - URL: http://yulia- martynova.liveiournal. com600.html&thread=273773



Анотація

Вербалізація ствердження в інтернет-спілкуванні. Гурко О. В. к. філол. н., доцент Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

У статті проаналізовано значення ствердження в інтернетівському спілкуванні.

Зважаючи на те, що на сьогодні немає єдиного та уніфікованого трактування інтернету, яке б вичерпно враховувало співвідношення мережі, суспільства та людини, у межах дослідження з опертям на спостереження дослідників, уважаємо, що інтернет відбиває спілкування в реальному часі за допомогою електронних листів, блогів, чатів, сайтів, форумів тощо.

Основна його функція полягає у швидкому, одночасному, прилюдному обміні інформацією.

Отже, у статті ставимо за мету проаналізувати основні засоби вираження стверджувального значення в інтернет-спілкуванні.

Саме тому об'єктом нашого дослідження є категорія ствердження в інтернетівському спілкуванні.

Матеріалом для аналізу послугували блоги, сайти, чати, сайти, форуми. До найчастотніших лексико-граматичних засобів експлікації ствердження в інтернеті уналежнено іменники з семантикою ствердження, запозичені одиниці в значенні «так», обсценну лексику, фразеологізми, що містять сему «ствердження», повторення слів, синтаксично структурні форми речення односкладної будови, слова-речення як експлікатори синтаксично нечленованої реалізації ствердження.

Арсенал синтаксичних засобів вираження ствердження на матеріалі текстів інтернету формують вставні конструкції, прості розповідні речення, іронічні висловлення, риторичні питання, конструкції зі значенням згоди.

Серед стилістичних засобів вербалізації ствердження в інтернетівському спілкуванні виокремлено емотикон або смайлик, графічні знаки, використання певних словесних форм, великі літери у словах, суржикові елементи, порівняльні конструкції.

Перспективу подальших розвідок вбачаємо в дослідженні категорії ствердження в розмовно-побутовому стилі мовлення.

Ключові слова: значення, ствердження, засіб вираження, лексико-граматичний, стилістичний, синтаксичний, вербалізація, інтернет-спілкування.



Аннотация

Вербализация утверждения в интернет-общении. Гурко Е. В. к. филол. н., доцент, Днипровский национальный университет имени Олеся Гончара, Украина

В статье проанализировано значение утверждения в интернетовском общении.

Несмотря на то, что на сегодняшний день нет единого и унифицированного определения интернета, которое бы исчерпывающе учитывало соотношение сети, общества и человека, в рамках исследования с опорой на наблюдения исследователей, считаем, что интернет отражает общения в реальном времени с помощью электронных писем, блогов, чатов, сайтов, форумов.

Основная его функция заключается в быстром, одновременном, публичном обмене информацией.

Итак, цель статьи - проанализировать основные средства выражения утвердительного значения в интернет-общении. Именно поэтому объектом нашего исследования является категория утверждение в интернетовском общении.

Материал для анализа - блоги, сайты, чаты, сайты, форумы. К наиболее частотным лексико-грамматическим средствам экспликации утверждения в интернете относим существительные с семантикой утверждения, заимствованные единицы в значении «да», обсценную лексику, фразеологизмы в утвердительной функции, повторение слов; синтаксически структурные формы предложения односложной формы строения, слова- предложения как экспликаторы синтаксически нечлененной реализации утверждения.

Арсенал синтаксических средств выражения утверждения на материале текстов интернета формируют вставные конструкции, простые повествовательные предложения, иронические высказывания, риторические вопросы, конструкции со значением согласия.

Среди стилистических средств вербализации утверждение в интернете выделено эмотиконы или смайлики, графические знаки, использование определенных словесных форм, заглавные буквы в словах, суржиковые элементы, сравнительные конструкции. Перспективу дальнейших исследований видим в исследовании категории утверждения в разговорнобытовом стиле речи.

Ключевые слова: значение, утверждение, средство выражения, лексико-грамматический, стилистический, синтаксический, вербализация, интернет-общение.



Annotation

Verbalization of affirmation category in the internet-communication. Hurko O. V.Candidate of Science (Philology), Associate Professor Oles Honchar Dnipro National University, Ukraine

The article analyzes the meaning of affirmation in the Internet communication.

Given the fact that today there is no unified Internet interpretation that fully takes into account the relationship of the network, society and person, within the framework of investigation on observation of researchers, we believe that the Internet reflects real-time communication with the help of emails, blogs, chats, sites, forums, etc.

Its main function is to quickly, simultaneously, publicly exchange information.

The aim is to analyze the main means of expression of affirmation in the Internet communication.

That is why the object of our research is the category of affirmation in the Internet communication.

The material for analysis are blogs, sites, chats, websites, forums. To the most frequent lexical-grammatical means of explication of affirmation on the Internet belong nouns with semantics of affirmation, borrowed units in the meaning of «yes», obscene vocabulary, phraseologisms in the confirmatory function; repetition of words; syntactically structural forms of the sentence of a monosyllabic structure; sentence words as explicators of a syntactically unassigned statement of assertion.

An arsenal of syntactic means of affirmation based on the text of the Internet forms the insert constructions; simple narrative sentences, ironic statements, rhetorical questions, constructs in the meaning of affirmation.

Among the stylistic markers of affirmation on the Internet we distinguish emoticons, graphic signs, use of certain verbal forms, capital letters in words, surzhyk elements; comparative constructions.

The perspective of further investigation is seen in the study of the affirmation category in the colloquial style of speech.

Key words: meaning, affirmation, means of expression, lexical, grammatical, stylistic, syntactic, verbalization, Internet-communication.

Размещено на Allbest.ru

...