Роль вигаданих штучних мов у формуванні жанру антиутопії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль вигаданих штучних мов у формуванні жанру антиутопії

Smirnova Yevheniia, Hetman Yuliia

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

The role of fictional artificial languages in the formation of the genre of anti-utopia

Постановка проблеми. На сьогоднішній день мова є основою будь-якого виду комунікації. Однак, сучасна лінгвістика все більше сприяє розширенню рамок функціонування мови, беручи до уваги реалії сучасного світу. Центром уваги сучасної лінгвістики є людина, яка перестала бути пасивним користувачем мови і стала творцем, націленим на перетворення існуючої мови та створення нової. Перетворення мов проводиться в процесі комунікації несвідомо, проте існує особливий вид мовного дослідження, спрямований безпосередньо на створення принципово нової сконструйованої мови, розробка якої заснована на свідомому виборі автора.

Неологізми являють собою найдинамічніший словниковий шар будь-якої мови, супроводжуючи усі нові явища в житті та виникаючи як в письмовому, так і в усному мовленні. Вони можуть бути результатом колективного вживання мови, але можуть мати і конкретного автора. Так, одним з видів неології є оказіоналізми, що мають яд спеціальних характерних рис і особливостей, які відрізняють індивідуальний стиль творця. Деякі слова, винайдені відомими письменниками в своїх творах, стають частиною національних і навіть міжнародних словників (наприклад, «ліліпут» Свіфта чи «робот» Чапека).

Існують випадки, коли автори винаходять не тільки лексичні одиниці, але й мови, за допомогою яких характеризуються дії та побут головних героїв, відбивається специфіка культури та цивілізації. Вивчення лексичних новоутворень, які складають структуру вигаданих мов, проводиться різними напрямками лінгвістики. Разом з тим, проблеми визначення ролі вигаданих штучних мов у формуванні стилістики жанру залишаються відкритими.

Аналіз досліджень та публікацій. З початку ХХ століття багато авторів, що працюють в жанрах фантастики та антиутопії, почали звертатися до штучних мовний концепцій. Штучні мови винаходили Є. Замятін (у творі «Ми»), Дж. Орвелл («1984», Е. Берджес («Механічний апельсин»), Р. Хайнлайн («Безодня») та інші [5, c. 92]. У творах цих авторів вигадані штучні мови виконують безліч функцій, головною з яких є художня, що служить насамперед для передачі головних думок, ідей і поглядів самого автора.

Теоретичною основою дослідження послужили праці таких вчених, як А. Петров, М. Сидорова, О. Шувалова, а в якості теоретичної бази були задіяні праці авторів, вибраних для дослідження художніх мов, -- Ентоні Берджеса та Джорджа Орвелла невирішені частини загальної проблеми.

Штучні мови можуть бути для сучасної людини об'єктом вивчення і способом комунікації, вправою для розуму і предметом ігрової діяльності. Лише частина штучних мов створена професійними лінгвістами. Тільки невеликий відсоток штучних мов в даний час конструюється для того, щоб реально служити цілям міжнародного спілкування, і ще менше -- набуває поширення в цій якості. Серйозні спроби розробки і поширення штучних мов як засобу комунікації між людьми різних національностей, покликаного потіснити або витіснити природні мови, (воляпюк, есперанто, ідо і т.п.) можна вважати справою минулого. Отже, головною метою статті є аналіз штучних мов в літературі та опис їхньої ролі в лінгвістиці.

Виклад основного матеріалу. Конструювання мови підпадає під ознаки гри. Воно не утилітарно, виконує обидві зазначені функції і в основі його лежить моделювання мови, її системи, розвитку і функціонування. У той же час, ця діяльність носить естетичний характер, а її результати є результати творчі. Для неї потрібен високий рівень розвитку уяви. Лінгвоконструювання сприяє психологічному комфорту особистості, що виникає в результаті досягнення цілей, задоволення результатами своєї праці, спілкування з однодумцями, почуття, що «дозвільне» проведення часу виявляється і приємним, і корисним [6, с. 36--40].

Реалізується художня функція по-різному, так, наприклад, в романі «1984» Дж. Орвелла система тоталітарної держави намагається позбутися звичної, спільної мови для громадян, замінивши її штучною та обмежувальною «новомовою». Це робить неможливим будь-яке інакомислення, оскільки в новій мові просто не існує слів та виразів, що означають поняття свободи, незалежності, революції і так далі [4, с. 116].

Однією з основних характеристик «новомови» Дж. Орвелла є її поділ на три словника: A, B, і C. Словник А містить слова, вживання яких необхідне в повсякденному житті. Структуру цього словника складаються кілька груп слів, які не вживаються в новому значенні і граматичному статусі в національному англійською мовою.

1. Слова, утворені за допомогою конверсії: дієслова, утворені від іменників: knife (n) -- knife (v) (в значенні «різати»).

2. Слова, утворені за допомогою афіксації:

— прикметники від іменників і прислівників: speed (n) -- speedful (adj) (в значенні «швидкий»);

— прислівники від іменників: speed (n) -- speed-wise (adv) (в значенні «швидко»);

— прикметники від прикметників: cold (adj) -- uncold (adj) (в значенні «теплий»).

Словник В містить слова, спеціально сконструйовані для політичних потреб, інакше кажучи, слова, які не тільки мають політичний зміст, а й нав'язують людині певну позицію. Всі слова цього словника складові: goodthink «добромисність», oldthink «стародумати», crimethink (thoughtcrime) «думкозлочин», Miniplenty (Ministry of Plenty) «Міністерство достатку», Minitrue (Ministry of Truth) «Міністерство правди».

Словник С є допоміжним і складається виключно з наукових і технічних термінів. Дж. Орвелл не описує їх, оскільки терміни були недоступні для громадян, а тільки науковий або інженерний працівник мав право доступу до особливого списка, де міг знайти потрібне слово та його визначення.

В антиутопічному романі Е. Берджеса «Механічний апельсин» критика соціальних і політичних процесів не є першочерговим завданням автора. На час публікації роману «Механічний апельсин», безліч побоювань та страхів, відображених в антиутопіях О. Хакслі та Дж. Орвелла, пішли на спад. Якщо перша половина ХХ-го століття була відзначена двома світовими війнами і встановленням деспотичного тоталітарного режиму, то Е. Берджес починав свою кар'єру у якості письменника в середині 1950-х років, коли в Англії починалися процеси модернізації. Таким чином, Е. Берджес відійшов від первісної антиутопічної ідеї заперечення досягнення соціальних ідеалів, однак, не відмовляється від неї повністю [3, с. 24]. Суспільство «Механічного апельсину» дотримується певного, єдиного зразка поведінки і стилю життя, які нав'язує політична система.

Вигаданий сленг «Надсат», мова головних героїв «Механічного апельсину», використовується більше у якості стилістичного прийому, ніж сюжетного. У вигаданій мові Е. Берджеса можна виявити кілька словникових груп, що включають різні моделі словотворення.

«Надсат» являє собою досить несподівану суміш англійської та російської мов. Сама назва сленгу також взята з російської -- це суфікс порядкових числівників від 11 до 19, «надцять».

1. Перша модель включає в себе слова, в яких використовуються коріння російського походження. З огляду на той факт, що запозичення піддавалися різним змінам, їх можна розділити на два види:

— Слова, запозичені прямим способом, які змінюються відповідно до правил граматики англійської мови: shoom «шум», zoobies «зуби», mesto «місце», slovo «слово» та ін.

-- Слова, які зазнали скорочення. Цей вид складають все запозичені дієслова, які втрачають фінальну частину, тобто закінчення: viddy «бачити», pony «розуміти», sloochat «траплятися». У іменників і прикметників відсікається не тільки закінчення, а й суфікси: biblio «бібліотека», chasso «вартовий».

2. До другої моделі відносяться слова, що поєднують російські і англійські морфеми. Слова англійського та російського походження утворюють нову лексему за допомогою злиття і словоскладання:

— Початок першого слова і повне друге слово: underveshches «нижня білизна» (underwear та речі), glazlids «повіки» (очі і lids).

— Слова, утворені за допомогою словоскладання: hen-korm «гроші» (від chicken feed).

3. До склада третьої моделі входять слова, утворені шляхом запозичення кореневих морфем різних інших мов (крім російської та англійської). Такі слова утворюються за допомогою усічення фінальної частини слова, наприклад: cravat «галстук» від французького слова CTavate; shlaga «клуб» утворене від німецького schlager. Прямим способом запозичується слово dook «привид», утворене від циганського dook «магія».

4. Четверту модель складають авторські окказіоналізми, утворені з використанням тільки англійських морфем:

Список літератури

1. Берджес Е. Заводной апельсин. Книга для чтения на английском языке. Санкт-Петербург : Корона, 2009. 288 с.

2. Грицанов А.А. Новейший философский словник. Москва : Книжный Дом, 2003.

3. Ильичёв Л.Ф. Философский энциклопедический словарь. Москва : Советская энциклопедия, 1983. 840 с.

4. Оруэлл Дж. 1984. Москва : Прогресс, 1989. 122 с.

5. Петров А. Зачем люди придумывают языки? Популярная механика. 2012. № 4. С. 90--93.

6. Сидорова М.Ю., Шувалова О.Н. Интернет-лингвистика: вымышленные языки. Москва : 1989.ру, 2006. 185 с.

References

1. Burgess, A. Mechanical Orange. A book for reading in English. Saint-Petersburg: Crown, 2009. 288 p.

2. Gritsanov A. The latest philosophical vocabulary. Moscow: Knizhnii Dom, 2003.

3. Ilyichev L. Philosophical encyclopedic dictionary. Moscow: Soviet Encyclopedia, 1983. 840 p.

4. Orwell, G. 1984. Moscow: Progress, 1989. 122 p.

5. Petrov, A. Pochemu lyudi pridumyvaiut iazyki? Populiarnaia mehanika. 2012. № 4. Pp. 90--93.

6. Sidorova, M., Shuvalova, O. Internet lingvistika: vymyshlennyie iazyki. Moscow: 1989.ru, 2996. 185 p.

Размещено на Allbest.ru