Комунікативний статус коментаря в сучасній лінгвостилістиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

КОМУНІКАТИВНИЙ СТАТУС КОМЕНТАРЯ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВОСТИЛІСТИЦІ

к. філол. н, доцент Шулінова Л. В.

Анотація

У статті розглянуто коментар як жанр у різних функціональних стилях сучасної української літературної мови. Визначено його міжстильовий статус, зокрема належність до пограничних жанрів, тобто групи жанрів подібних до жанрів в інших функціональних стилях: коментар науковий, коментар медійний, коментар офіційно-діловий, розмовний коментар, коментар в соціальних медіа. Установлено структуру жанру коментаря: інформування про коментований факт, явище, подію; визначення мети коментаря; формулювання питань, розкриття яких сприятиме виявленню причино-наслідкових звПязків із наявною подією, явищем, фактом і подібними, що вже відбулися раніше, а отже, кращому розумінню ситуації й прогнозуванню можливих наслідків; виклад коментувальних фактів, міркувань, деталей; складання тез, які відображають ставлення автора до висвітлюваної події; висновок. коментар мова жанр літературний

Запропоновано класифікації жанру коментар за різними ознаками: 1) за тематикою (політичний, економічний, соціальний, мистецький, спортивний, військовий та ін.); 2) за обсягом і повнотою викладу думки (детальний коментар, короткий коментар, коментар- репліка); 3) за географічним критерієм (міжнародний, внутрішній); 4) за способом поширення (радіо, телевізійний, телефонний, друкований, інтернет); 5) за цільовою аудиторією (загальний, спеціалізований).

Зазначено, що для коментування застосовують різні прийоми, проте головні з них: встановлення взаємозв Пязків між наявними аналогічними фактами й коментованими, порівняння, деталізація, зіставлення / протиставлення (відповідно до мети), інтерпретація.

Визначено інтертекст як один із дієвих засобів жанру коментар. Встановлено, що коментар є засобом спін-докторингу.

Акцентовано на тому, що коментар в сучасній комунікації є не лише жанром, а може бути складником інших жанрів й методом добору й опрацювання інформації.

Окреслено перспективи дослідження, які полягають у детальному аналізі лінгвостилістичних аспектів коментаря як міжстильового жанру в межах кожного функціонального стилю сучасної української літературної мови з метою розкриття його потенційних можливостей, формування жанрових різновидів та моделювання комунікативних ситуацій його ефективного застосування.

Ключові слова: жанр, метод, коментар, комунікація, функціональний стиль

Аннотация

В статье рассмотрен комментарий как жанр в различных функциональных стилях современного украинского литературного языка. Определены его межстилевой статус, в частности принадлежность к пограничным жанрам, то есть к группе жанров, схожих с жанрами в других функциональных стилях: комментарий научный, комментарий медийный, комментарий официально-деловой, разговорный комментарий комментарий в социальных медиа. Установлена структура жанра комментарий: информирование о комментируемом факте, явлении, событии; определение цели комментария; формулировка вопросов, раскрытие которых будет способствовать пониманию причинно-следственных связей с нынишним событием, явлением, фактом и подобными, которые уже состоялись ранее, а следовательно, лучшему пониманию ситуации и прогнозированию возможных последствий; изложение коментируемых фактов, размышлений, деталей; составление тезисов, отражающих отношение автора к освещаемому событию; вывод.

Предложено классификации жанра комментарий по раличным признакам: 1) по тематике (политический, экономический, социальный, художественный, спортивный, военный и др.) 2) по объему и полноте изложения мысли (детальный комментарий, короткий комментарий, комментарий-реплика) 3) по географическому критерию (международный, внутренний) 4) по способу распространения (радио, телевизионный, телефонный, печатный, интернет); 5) по целевой аудитории (общий, специализированный).

Отмечено, что для комментирования применяют различные приемы, основные среди которых: установление взаимосвязей между имеющимися аналогичными фактами и комментируемыми, сравнение, детализация, сопоставление / противопоставление (в целях), интерпретация.

Определен интертекст как одно из действенных средств построения жанра комментарий. Установлено, что комментарий является средством спин-докторинга.

Акцентировано на том, что комментарий в современной коммуникации является не только жанром, а может быть частью других жанров и методом отбора и обработки информации.

Определены перспективы исследования, которые заключаются в детальном анализе лингвостилистических аспектов комментария как междустилевого жанра в пределах каждого функционального стиля современного украинского литературного языка с целью раскрытия его потенциальных возможностей, формирования жанровых разновидностей и моделирования коммуникативных ситуаций его эффективного применения.

Ключевые слова: жанр, метод, комментарий, коммуникация, функциональный стиль.

Annotation

The article touches upon a problem of the comment comment as a genre in various functional styles of the modern Ukrainian literary language. Its interstyle status is determined, in particular, belonging to the frontier genres, that is, to a group of genres similar to genres in other functional styles: scientific comment, media comment, official comment, conversational comment, comment in social media. It was established the structure of the comment genre: informing about the fact, the phenomenon, the event; defining the purpose of the comment; the formulation of issues, the disclosure of which will help to understand the cause and effect connections with the current event, phenomenon, fact and others that have already taken place, and consequently, a better understanding of the situation and forecasting possible consequences; the statement of the facts, reflections, details; compilation of abstracts reflecting the author's attitude to the event; conclusion.

The classification of the comment genre is proposed in terms of the following characteristics: 1) by subject (political, economic, social, artistic, sporting, military, etc.); 2) by the volume and completeness of the presentation of the thought (detailed comment, short comment, commentary- remark); 3) geographic criterion (international, inland); 4) by the method of distribution (radio, television, telephone, printed, Internet); 5) by target audience (general, specialized).

Intertext is defined as one of the effective means of constructing of a comment genre. It is established that the comment is a means of spin-doctoring.

It is also emphasized that the comment in modern communication is not only a genre, but can also be a part of other genres and a method of selecting and processingof the information.

Prospects for research have been determined, that consist in a detailed analysis of the linguistic and stylistic aspects of the commentary as an interstyle genre within each functional style of the modern Ukrainian literary language with the aim of revealing its potential possibilities, forming genre varieties and modeling communicative situations of its effective application.

Key words: genre, method, comment, communication, functional style.

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження

Комунікативний простір сучасного глобалізованого світу, у якому активно розвиваються нові методи і способи продукування, поширення та споживання інформації, потребує іншого осмислення, конкретизації окремих традиційних понять і категорій лінгвостилістики та комунікативістики. Зокрема, жанру, наявності / відсутності їх диференціації за ядровими, периферійними, пограничними групами, виокремлення / не виокремлення міжстильових жанрів, розрізнення жанрів і методів у межах функціональних стилів та ін.

На наш погляд, одним із активних, проте, проблемних щодо визначення, функціонально-стильової належності, структури, потенційних можливостей реалізації комунікативних потреб суспільства загалом, окремих соціальних груп й індивідів є коментар.

Окремих системних досліджень щодо цього питання в сучасній українській лінгвостилістиці та комунікативістиці немає, тому вважаємо нашу роботу актуальною, перспективною та відкритою до подальших наукових дискусій.

Ставимо за мету в цьому дослідженні зОясувати системно-структурні, лінгвостилістичні та комунікативні особливості коментаря.

Об'єктом дослідження є жанр коментаря в сучасній комунікації.

Предмет дослідження - комунікативний статус коментаря в модерній лінгвостилістиці.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо визначення поняття коментар. Так, у Словнику української мови в 11-ти томах наведено: Коментар --

1. Пояснення, тлумачення до якого-небудь тексту.

2. Роз'яснювальні або критичні зауваження з приводу яких-небудь подій, явищ [4, (4, стор. 244)]. Вочевидь, у цьому визначенні окреслено лише загальні, сутнісні характеристики, тобто акцентовано лише на основних функціях, тобто у визначенні немає стратифікації його як окремого жанру. Зауважимо, що жанр розуміємо «як динамічну модель побудови текстів (типологічно представлений текст), сформовану активною мовною практикою й закріплену традицією, зумовлену метою й комунікативними настановами, що структурують і формують стильову специфіку, взаємозв'язок мовних одиниць і засобів усіх рівнів» [7, с. 83].

Окремі аспекти в межах словникової статті, де коментар розглянуто як медійний жанр представлені в сучасній лексикографічній праці «Медіалінгвістика: словник термінів і понять» (Л. І. Шевченко, Д. В. Дергач,

Д. Ю. Сизонов / за ред. Л. І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. К.: ВПЦ «Київський університет», 2014). Автори пропонують таке визначення: «Коментар -- аналітичний жанр мас-медіа, що передбачає оцінку вже відомих подій, явищ, із поясненням їх причин та акцентуванням уваги аудиторії на думках компетентних у цих питаннях осіб» [1, с. 75], далі автори наводять основні завдання та окремі характеристики, котрі пов'язані з медійною комунікацією, що логічно для видання такого спрямування.

Проте, коментар є жанром не лише медійного, а й офіційно-ділового й наукового стилів. Отже, на наш погляд, постає проблема доцільності застосовувати таке поняття, як міжстильові жанри. Дослідниця О. Троянська, аналізуючи наукову комунікацію, запропонувала диференціювати жанри за такими групами: ядрові, периферійні та пограничні [6] відповідно до їх значущості, частотної представленості та лінгвостилістичних особливостей. Зокрема, пограниччя, за її визначенням, представлено «жанровими різновидами, що мають подібність до інших жанрів наукової літератури або навіть до подібних жанрів в інших функціональних стилях, тобто саме тут, далеко від ядра, виникають міжжанрові утворення (пор., наприклад, рецензію-рекомендацію й рекомендаційну анотацію) та міжстильові жанри, що мають багато спільних рис (наприклад, передова стаття, рецензія, коментар у науковому та газетно- публіцистичному стилях)» [6].

Акцентуємо на тому, що саме спільні риси і щодо структури, і щодо мовних засобів, і щодо функцій у різних сферах суспільної комунікації дають підстави визначати коментар як міжстильовий жанр. За структурою коментар є доказове міркування з приводу одного основного питання, що зумовлене змістом, предметом та функціями жанру [5]. У процесі міркування нове коментоване явище, подія, факт пов'язуються з іншими, або більш загальними, або частковими, проте відомими аудиторії, у такий спосіб явища інтерпретують, пояснюють, оцінюють [5]. Основні структурні елементи / частини коментаря (За О. Тертичним): повідомлення про коментовану подію; постановка завдання коментаря; формулювання питань, що постали у зв'язку із цим; виклад коментувальних фактів і міркувань, деталей; складання тез, які відображають ставлення автора до висвітлюваної події; висновок [5].

Коментар як жанр, вважаємо, можна диференціювати за такими ознаками: 1) за тематикою (політичний, економічний, соціальний, мистецький, спортивний, військовий та ін.); 2) за обсягом і повнотою викладу думки (детальний коментар, короткий коментар, коментар- репліка); 3) за географічним критерієм (міжнародний, внутрішній); 4) за способом поширення (радіо, телевізійний, телефонний, друкований, інтернет); 5) за цільовою аудиторією (загальний, спеціалізований).

Для коментування застосовують різні прийоми, проте головні з них: встановлення взаємозв'язків між наявними аналогічними фактами й коментованими, порівняння, деталізація, зіставлення / протиставлення (відповідно до мети), інтерпретація.

Інтерпретація сьогодні є одним зі складників передачі інформації не залежно від суспільної сфери комунікації. Інформаційне суспільство потребує не лише фактів, а й їх аналізу, тлумачення, коментування тими, кому реципієнт «делегує» ці повноваження, адже людині тепер не обовОязково бути очевидцем подій, вона лінується читати / дивитися / слухати через можливість за допомогою новітніх способів поширення інформації отримати готове до «вжитку» повідомлення. Споживач отримує не первинну, а оброблену інформацію, у якій виокремлено певні характеристики тим, хто це зробив [3, с. 61]. Вважаємо, доцільно говорити саме про коментар, у якому й пропонується певним чином трансформована інформація: більш об'єктивна в науковій та офіційно- діловій сфері суспільної комунікації, більш суб'єктивна, проте логічна, вмотивована й обґрунтована за допомогою фактів, аргументів та ін. в медійній сфері. Кількість коментаторів зі своєю інтерпретацією перетворюють сприйняття реципієнтом фактів, подій, явищ на квест із пошуку прийнятного, цікавого, тотожного зі своїм досвідом, поглядами, ставленням до життя, або абсолютно протилежного, що спонукає до нового пошуку і так практично до безкінечності, або до вичерпності щодо інформаційного приводу чи до втрати цікавості до обговорюваного через появу нового, що перемкне увагу. Одним із обов'язкових засобів вибудови коментаря є інтертекст. Починаючи від прямої цитації, покликання на авторитетні джерела, відомі прецедентні тексти до алюзій, ремінісценцій та ін. залежно від стилю та мети висловлювання. Спроектуємо висловлене дослідницею Н. Пьєге-Гро про сприняття інтертексту в художній комунікації на інші суспільні сфери. Зокрема, те, що дієвість такого засобу пов'язана, насамперед, із тим, що реципієнт отримує задоволення від того, що «вловив» натяк, розділив з автором його погляд на речі, тобто коли розуміє текст із півслова, може ввійти в діалог з памОяттю та знаннями автора, читач радіє, коли «виявляє на задвірках своєї пам'яті сліди певного тексту, який він тепер сприймає зовсім по-іншому, тому що він включений до іншого тексту» [2, с. 149-150]. У сприйнятті коментаря, вважаємо, важливою є довіра до того, хто інтерпретує, тобто «споживач інформації тепер оцінює не лише саму інформацію за ступенем її достовірності, а й тих, хто йому цю інформацію надає» [3, с. 60]. І залежно від вдало дібраних засобів усіх рівнів для створення тексту коментаря, а особливо інтертекстів, реципієнт «може стати спільником... автора, а може бути залучений як тлумач, спроможний зрозуміти прихований спосіб вираження», особливо це цікаво для реципієнта тоді, коли «інтертекст застосовують подібно до маски, яку потрібно зірвати, чи подібно до коду, який потрібно дешифрувати» [2, с. 132]. Сучасний споживач інформації не цікавиться просто фактом, подією, явищем, йому потрібно інтерпретація, пояснення, тобто коментар, який формуватиме асоціації тотожності з власним баченням чи спричинить відторгнення, несприйняття, а отже, бажання отримати іншу інформацію / коментар.

Коментар у медійному й науковому стилях можна пов'язати зі спін-докторингом. Йдеться про коментар як засіб корекції інформаційного простору [3, с. 70]. Через цей жанр можна реалізувати такі дії: подавати інформацію в потрібній інтерпретації, розставляючи бажані акценти; утримувати увагу на події, явищі, факті навіть після завершення, за втрати гостроти сприйняття, актуальності; здійснювати інформаційну підготовку та вводити в інформаційний простір інформацію про негативні події, наслідки; перемикати увагу на інші події, явища, факти; моделювати віртуальну нереальну реальність задля реалізації стратегічної мети. Досяжність і реальність цього залежатиме від вдало дібраних мовних засобів усіх рівнів (особливо аргументативних інтертекстів, термінології відповідно до теми, порівняльних конструкцій та ін.) і їх поєднання в доцільно дібраному за обсягом і повнотою викладу матеріалу, кананалі/-ах поширення, а також частотності висвітлення обраної теми різними коментаторами, тобто створенні об'єктивного, незалежного, різнобічного висвітлення явища, події, факту.

Окремо варто зазначити, що коментар, як й інтерв'ю, й огляд є не лише окремим жанром в межах наукового, офіційно-ділового та медшного стилів, а й методом добору й опрацювання інформації тобто «способом пізнання явищ природи та суспільного життя, прийом або системою прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності» [4, (4, стор. 692)], а також складником інших, так званих синтетичних, складних жанрів. Наприклад, монографії, де коментар є периферійним текстом, аналітичного інтерв'ю чи репортажу, розгорнутого чи стенографічного протоколу та ін. Проте, зауважимо, що як складник інших жанрів коментар зберігає ті ж лінгвостилістичні й навіть окремі структурні властивості, що й коментар як самостійний жанр.

Також наголосимо на наявності коментаря в розмовному стилі сучасної української мови. Традиційно вважали, що в цьому стилі він є не окремим жанром, а методом, одним із дієвих у межах маніпуляції та впливу, і складником інших жанрів і типів висловлювання. Проте, зважаючи на розвиток соціальних медіа, інтернет комунікації загалом, доцільно й у розмовному стилі, на наш погляд, виокремлювати коментар як самостійний жанр і як метод. Визначення й аналіз лінгвостилістичної специфіки та статусу коментаря в розмовному стилі та інтернет комунікації, на наш погляд, становить перспективу окремого наукового дослідження.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, статус коментаря в сучасному лінгвостилістичному вимірі визначається потребами інформаційного суспільства, у якому бажання реципієнтами отримувати максимум інформації в підготовленому до споживання вигляді без докладання зусиль, і водночас перенасичення інформацією, а тому все більш чітко окреслюється тенденція до складного віртуального діалогу автора й сприймача, часто через інтелектуальну гру-декодування смислів, їх інтерпретацію, асоціативну актуалізацію фонових знань й уявлень про світ не залежно від суспільної сфери. Тому перспективу подальших досліджень коментаря вбачаємо в детальному аналізі лінгвостилістичних аспектів коментаря як міжстильового жанру в межах кожного функціонального стилю сучасної української літературної мови з метою розкриття його потенційних можливостей, формування жанрових різновидів та моделювання комунікативних ситуацій його ефективного застосування.

Література

1. Медіалінгвістика: словник термінів і понять / за ред. Л. І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. 326 с.

2. Пьеге-Гро Натали. Введение в теорию интертекстуальности: [история и теории, типология, поэтика]: пер. с фр. М.: Изд-во ЛКИ, 2008. 238 с.

3. Почепцов Г. Г. Стратегічні комунікації: стратегічні комунікації в політиці, бізнесі та державному управлінні. Навч. посібник для студентів і аспірантів. К.: Альтерпрес, 2008. 216 с.

4. Словник української мови: в 11 тт. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

5. Тертычный А.А. Жанры аналитической журналистики [Электронный ресурс]. Режим доступа: https://lawbooks.news/jurnalistika_856_857/janryi-analiticheskoy-jurnalistiki.html

6. Троянская Е. С. Полевая структура научного стиля и его жанровых разновидностей [Электронный ресурс] // Общие и частные проблемы функциональных стилей. М.: Наука. 1986. С.16-28. Режим доступа: http://www.hqlib.ru/st.php?n=17

7. Шулінова Л. В. Жанрова диференціація наукового стилю сучасної української літературної мови // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. К.: ВПЦ "Київський університет". 2005. Вип. 11. С. 79-82.

Размещено на Allbest.ru