Лінгвістичні зразки паралельного структурування зв’язного художньотекстового цілого німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні зразки паралельного структурування зв'язного художньотекстового цілого німецької мови

Андрущенко В.О.

к. філол. н., доцент

Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний

педагогічний університет», Україна

Стаття присвячена актуальній проблемі лінгвістики тексту - аналізу структурно- семантичних та смислово-інформативних текстових відношень з огляду на категорію зв'язності (когезія/когерентність) як провідну текстову ознаку, що забезпечує формальну, змістову, комунікативну й парадигматичну організацію художньотекстової єдності реалізацією внутрішньотекстових міжреченнєвих синтаксичних зв 'язків.

У статті розглянуті особливості формального та семантичного компонування зв'язного художньотекстового утворення німецької мови, що представлені мовним виявом паралельних форм у рамах надфразних єдностей (НФЄ), забезпечуваних реалізацією паралельного внутрішньотекстового міжреченнєвого синтаксичного зв 'язку (ПВТМСЗ).

У дослідженні кваліфіковано мовний реєстр засобів репрезентації ПВТМСЗ у межах аналізованих художньотекстових цілих німецької мови: синтаксичний паралелізм, ланцюгова однорідність часових форм дієслів-присудків, анафорично-інверсоване розташування присудків щодо підметів, лексичний паралелізм, анафоричні та паралельні риторичні питання, вживання дієприслівникових / дієприкметникових зворотів, неповнота синтаксичних конструкцій (еліпс, парцеляція, усічення, сегментація, контекстуальна неповнота і под.), формальні компоненти переліку. У статті простежено інтенсивність вияву когезійних засобів (КЗ) ПВТМСЗ зі встановленням диференційовано-граматичної специфіки маркованості останніх у німецькій мові, а саме: усталено-прямий порядок слідування компонентів речення, розгалужена система граматичних часів, монозаперечна структура речення, наявність безособових конструкцій тощо.

КЗПВТМСЗ визначено як типово-універсальні маркери паралельних форм структурування художньотекстових утворень німецької мови.

Ключові слова: зв'язність, художньотекстове ціле, надфразна єдність, ПВТМСЗ, КЗ, паралельні форми, диференційні ознаки.

Статья посвящена актуальной проблеме лингвистики текста - анализу структурно-семантических и смыслово-информативных текстовых отношений с опорой на категорию связности (когезия / когерентность) как ведущий текстовый признак, который обеспечивает формальную, содержательную, коммуникативную и парадигматическую организацию художественнотекстового єдинства реализацией внутритекстовых межпредложенческих синтаксических связей.

В статье рассмотрены особенности формального и семантического формирования связного художественнотекстового образования немецкого языка, которые представлены языковым выражением параллельных форм в пределах сверхфразовых единств (СФЕ), что обеспечивает реализация параллельной внутритекстовой межпредложенческой синтаксической связи (ПВТМСС).

В исследовании квалифицирован языковой реестр способов репрезентации ПВТМСС в рамках анализированных художественнотекстовых целых немецкого языка: синтаксический параллелизм, линейная однородность временных форм глаголов-сказуемых, анафорическо-инверсированное расположение сказуемых по отношению к подлежащим, лексический параллелизм, анафорические и параллельные риторические вопросы, употребление причастных и деепричастных оборотов, неполнота синтаксических конструкций (эллипс, парцелляция, усечение, сегментация, контекстуальная неполнота и т. д.), формальные компоненты перечисления. В статье прослежена интенсивность проявления когезийных средств (КС) ПВТМСС с установлением дифференцированнограмматической специфики маркированности последних в немецком языке, а именно: устоявшийся прямой порядок следования компонентов предложения, разветленная система грамматических времен, моноотрицательная структура предложения, наличие безличных конструкций и т. д.

КС ПВТМСС определены как типично-универсальные маркеры параллельных форм структурирования художественнотекстовых образований немецкого языка.

Ключевые слова: связность, художественнотекстовое целое, сверхфразовое единство, ПВТМСС, КС, параллельные формы, дифференцированные признаки.

The study focuses on text linguistics actual problem - structural-semantic and senseinformative text relations with a view at coherence category (cohesion / coherence) as a prominent text feature that provides belles-lettres style text unity formal, contensive, communicative and paradigmatic organization by means of intratextual interlinear syntactic ties realization.

Formal and semantic peculiarities of the German language coherent belles-lettres style text whole formation are traced in the research being represented by parallel forms linguistic manifestation within SPUs boundaries that is determined by parallel intratextual interlinear syntactic link (PITISL) realization.

A number of PITISL linguistic means representation are qualified within the German language analyzed belles-lettres style text unities: syntactic parallelism, linear homogeneity of verbs-predicates tense forms, anaphoric-inverse position of predicates in relation to subjects, lexical parallelism (anaphora), anaphoric and parallel rhetoric questions, gerundial /participial constructions, incomplete syntactic constructions (ellipsis, parceling, segmentation, contextual incompleteness etc.), formal components of enumeration. In the research CDs of PITISL manifestation intensity as well as their distinct grammatical marking specificity in the German language is traced, that is: strict word-order of all sentence members, a branched and varied system of grammatical tenses, one negation sentence structure, impersonal constructions etc.

PITISL CDs are distinguished as typical-universal parallel forms markers within the German language belles-lettres style text structures.

Key words: coherence, belles-lettres style text unity, SPU, PITISL, CD, parallel forms, distinctive peculiarities.

Постановка проблеми. Специфіка дослідження й аналізу формального структурування й змістового наповнення внутрішньої категорійно-рівневої художньотекстової системи (І. Р. Гальперін, Р. Гасан, М. Гелідей, В. Дресслер, А. П. Загнітко, О. І. Москальська, О. О. Селіванова та інші), забезпеченої реєстром мовних засобів реалізації категорії зв'язності виявом внутрішньотекстових міжреченнєвих синтаксичних зв'язків, дає змогу дослідити особливості укладання зв'язного художньотекстового цілого в закономірних рамах надфразної єдності (НФЄ).

Актуальність. Здійснені спроби нашарування типово- диференційних форм вияву паралельної зв'язності реалізацією паралельного синтаксичного зв'язку як визначальних чинників граматико-семантичної організації художньотекстової структури в повній мірі не висвітлюють специфічно-відмінних особливостей їхнього функціонування в германських мовах, німецькій зокрема.

Метою дослідження постає аналіз типологічно - специфічних ознак формалізації граматичних конституентів структурно-горизонтальної побудови художньої надфразно-текстової моделі німецької мови.

Предметом аналізу є сукупність НФЄ аналізованих художньотекстових цілих німецької мови, об'єктом дослідження -- типово-мовні когезійні засоби реалізації ПВТМСЗ у рамах НФЄ художньотекстових утворень зі специфікою їхнього вираження в німецькій мові. Завданням є простеження типових паралельно- структурних форм вияву граматичної зв'язності в германському художньому надфразному цілому зі встановленням маркованих сигналізаторів мовно-формалізованої специфіки реалізації останньої в німецькій мові. Новизна аналізу полягає в тому, що вперше представлено типологічно-закономірний спектр інтенсивності вияву паралельних форм категорійної зв'язності германської мови з певними відмінностями їхньої формально-граматичної реалізації в межах надфразно-художньої єдності німецької мови на матеріалі романів Г. Манна ,,Маленьке місто” та Г. Гессе ,,Степовий вовк”.

Матеріали і методи. Засобом структурно- функційного та кількісно-типологічного аналізу поряд із описовим методом та методом суцільної вибірки відповідні КЗ ПВТМСЗ було досліджено в межах художньотекстових цілих (у кількості 660 НФЄ) -- романах Г. Манна ,,Маленьке місто” та Г. Гессе ,,Степовий вовк” -- зі встановленням специфіки їхньої формалізації в німецькій мові.

Аналіз останніх досліджень. Відтак, дослідники Р. Гасан і М. Гелідей наголошують на тому, що когезія виражена частково граматичними засобами (еліпс, сполучник), частково лексичними засобами (референція, субституція, лексична когезія) [11, с. 14], сукупність яких і становить певне смислове текстове тло. семантичний текстовий мова

Виходячи з формулювання поняття когезії І. Р. Гальперіним як особливих видів зв'язку [1, с. 74-79], засіб текстотворення забезпечує сукупність внутрішньотекстових міжфразових синтаксичних зв'язків, вияв яких простежується на всіх рівневих ярусах тексту лінгвістично-семантичною маніфестацією категорії зв'язності.

Так, Г. Я. Солганик з-поміж текстів за особливостями синтаксичних міжреченнєвих зв'язків розрізняє три різновиди: 1) тексти з ланцюговим зв'язком; 2) тексти з паралельним зв'язком; 3) тексти з приєднувальним зв'язком [6, с. 85]. У свою чергу, А. П. Загнітко виділяє лівобічний (ланцюговий зв'язок -- анафора), правобічний зв'язок (паралельний зв'язок -- катафора), інтегративно-кумулятивний та коаліційно-імпліцитний внутрішньотекстові міжреченнєві зв'язки [2, с. 133].

Беручи до уваги вище сформульовані погляди науковців (А. П. Загнітка, Г. Я. Солганика) у класифікації внутрішньотекстових міжреченнєвих синтаксичних зв'язків на ланцюговий, паралельний та інтегративний, у наявному дослідженні спробуємо обґрунтувати відповідну номенклатуру засобів вияву паралельного зв'язку як провідного чинника формування типово-когезійної моделі побудови художніх надфразно- текстових фрагментів германських мов з певною специфікою їхньої граматико-синтаксичної формалізації в німецькій мові, що забезпечує категорія зв'язності мовними засобами свого вираження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Суть паралельного внутрішньотекстового міжреченнєвого синтаксичного зв'язку полягає в співвіднесеності однакових форм всіх членів речення або тільки окремих у контактно поєднуваних реченнях художнього надфразно - текстового цілого [2, с. 134]. Саме паралельні конструкції забезпечують цілісність та симетрію тексту, посилюючи текстову когезію і надаючи тексту більшої прозорості. Засобами вияву ПВТМСЗ є:

1. Синтаксичний паралелізм структури: нім. Ach ja, ich kannte diese Erlebnisse, diese Wandlungen, die das Schicksal seinen Sorgenkindern, seinen heikelsten Kindern bestimmt hat, allzu gut kannte ich sie. Ich kannte sie, wie ein ehrgeziger, aber erfolglosser Jдger die Etappen einer Jagdunternehmung, wie ein alter Bцrsenspieler die Etappen der Spekulation, des Gewinns, des Unsicherwerdens, des Wankens, des Bankerotts kennen mag (9, с. 90) (синтаксичний паралелізм забезпечено граматико-тотожним повтором конструкції нім. ich kannte `я знав').

СпецифікуграматичноїрепрезентаціїнаявногоКЗумежахНФЄнімецькоїмовизасвідчують:

1) особливість розташування форм минулого часу (ImperfeKt, PerfeKt, PlusquamperfeKt), забезпечуваних

другою основною формою дієслова (сильне -- утворення форми зі зміною кореневого голосного / слабке -- утворення форми додаванням суфікса -te);

2) особові закінчення дієслівних форм, що узгоджуються з підметом не тільки в Prдsents,а й в інших часових формах, однак у 1 та 3 особах однини ImperfeKtє відсутніми: нім. Er blieb stehen, er erhob langsam die gefalteten Hдnde. Seine Augen, die sich entschleierten, trafen den Schatten unter ihren Brauen. Einander gegenьber, schwiegen sie und blieben reglos (10, с. 242) (er blieb stehen`він зупинився' -- schwiegen sie und blieben reglos`мовчали вони і залишались нерухомими');

3) монозаперечна структура речення із запереченням дії за допомогою негативної частки nicht`не (ні)' або запереченням наявності предмета, особи чи явища за допомогою заперечувального неозначеного артикля (неозначеного заперечувального займенника) keinу відповідній родовій та відмінковій формах: нім. Renzo, der Gehilfe des Barbiers Bonometti, lieЯ seine kleine Bunte nicht aus den Armen, er wollte bei ihr bleiben und Sдnger werden; er versuchte seinen Tenor zu zeigen und brachte vor Aufregung keinen Ton fertig. Die Freunde trцsteten ihn; er solle ein Stьck mitfahren; auch sie kдmen; und sie holten ihre Rдder (10, с. 422) (lieЯ nicht aus den Armen`невипускав з рук' -- brachte vor Aufregung keinen Ton fertig від хвилювання не взяв жодної ноти);

4) граматичні повтори часових форм дієслів з відокремленими / невідокремленими префіксами: нім. Durch die himmelhohen Fenster eines Saales warf sich, zwischen zwei Wolken, die es ьberjagten, ein kleines angstvolles Sternenlicht auf einen eingesunkenen Thron, zersprungene Bilder und ein weiЯes Profil, das dahingleitend, in einem Schreien ohne Laut, den Mund au friЯ. Den Augen des Verfolgers entstьrzten Trдnen; vor Trдnen sah er die nicht, die dicht vor ihm laut atmete, strauchelte, ein Fenster aufriЯ (10, c. 242) (den Mund aufriЯ`відкрила рота' -- ein Fenster aufriЯ`відчинила вікно');

5) конструкції з нереальними порівняннями, що репрезентовано сполучником als`як' + дієслово в одній з форм Konjunktiv: нім. Don Taddeo war bleich, als sei er tot; seine scharfroten Augen wichen nie von dem Advokaten. Wenn eine Frau sich nach seiner Soutane bьckte, um sie zu kьssen, tat er eine rasche Wendung, sonst aber hielt er obwohl alle von ihm die Hдnde lieЯen, seine Schritte lange zurьck, als wollte er diesen Gang verlдngern immer noch verlдngern... (10, c. 400) (als sei er tot`наче був мертвий' -- als wollte er diesen Gang verlдngern, immer noch verlдngern`наче хотів цю ходу уповільнити').

2. Ланцюжкова однорідність часових форм дієслів-присудків: нім. Die Primadonna Flora Garlinda reichte noch einmal die Hand aus dem Fenster, nach dem Schneider Chiaralunzi, der reglos dastand und sie ansah. Er stьrzte vor, mit plцtzlich verstцrtem Gesicht; aber der Wagen rollte schon wieder, der Schneider verfehlte die Hand, er stolperte (10, c. 423) (reichte die Hand`простягла руку', dastand`стояв там', sie ansah `дивився на неї', stьrzte vor`кинувся вперед', der Wagen rollte`карета рушила з місця', verfehlte die Hand`не втримав руку', stolperte`спіткнувся').

Диференційований спектр граматичної формалізації аналізованого КЗ у межах НФЄ німецької мови представлено: 1) формами минулого часу (ImperfeKt, PerfeKt, PlusquamperfeKt), забезпечуваних другою основною формою дієслова (сильне - утворення форми зі зміною кореневого голосного / слабке - утворення форми додаванням суфікса -te); 2) розташуванням особової форми дієслова в підрядних частинах на останньому місці, а безособової - на передостанньому: нім. Der Advokat, der ihr am nдchsten stand, fuhr ein wenig zurьck; und dann huldigte er der Primadonna um so ehrfurchtsvoller, je weniger er sie vorher beachtet hatte. Er fragte sie, ob sie schon in der Scala gesunken habe (10, c. 23) (je weniger er sie vorher beachtet hatte`наякуспочаткувіннезвернувуваги' - ob sie schon in der Scala gesunken habe `чиспівалавонавжевЛаСкала'), проте, якщовпідряднійчастинінаявнідвіінфінітивніформи, тодієвідмінюванедієсловостоїтьпередостанніми: нім. Wie der Cavaliere sie einander nannte, sahen sie sich an. Der Musiker war auf einmal verstummt, die junge Sдngerin sah aus, als gдlte es; und die Hдnde, die sie sich hдtten reichen sollen noch in der Schwebe, traten beide ein wenig zurьck (10, с. 24) (die Hдnde, die sie sich hдtten reichen sollen`руки, які вони мали б простягнути для привітання').

3. Анафорично-інверсоване розташування присудків щодо підметів: нім. So ging sie, die erweiterten Augen gemdeaus, vorьber. Auf der Schwelle zцgerte sie, wandte sich um nach ihm: ihre Blicke fielen ineinander, unmerklich nickten ihre Lider sich zu (10, с. 258) (ging sie`йшла вона', zцgerte sie `уповільнила вона ходу', nickten ihre Lider sich`здригнулися 11повіки).

4. Лексичний паралелізм (анафора): нім. Und dieses wunderbare Mдdchen - wenn ich doch ihren Na,men gewuЯt hдtte! Plцtzlich ein Mensch, ein lebendiger Mensch, der die trьbe Glasglocke meiner Abgestorbenheit zerschlug und mir die Hand hereinstreckte, eine gute, schцne, warme Hand! Plцtzlich wieder Dnge, die mich etwas angingen, an die ich mit Freude, mit Sorge, mit Spannung denken konnte! Plцtzlich eine Tьre offen, durch die das Leben zu mir hereinkam! (9, с. 132) (анафоричний повтор лексеми нім. plцtzlich`раптово').

Граматичною ознакою вияву цього КЗ у межах НФЄ німецько1 мови постає властива останньому мовна маніфестація анафоричного паралелізму не тільки лексемами, а й вказівно-замінювальними словами в абсолютному початку речень.

5. Анафоричні та паралельні риторичні питання:нім. Wer gedachte noch jener kleinen, zдhen Zypresse hoch am Berge ьber Gubbio, die von einem Steinsturz geknickt und gespalten war und doch da,s Leben festgehalten und einen neuen, spдrlichen Notwipfel getrieben hatte? Wer ward der fleiЯigen Hausmutter im ersten Stock und ihrer blanken Araukarie gerecht? Wer las nachts ьberm Rhein die Wolkenschriften der ziehenden Nebel? Es war der Steppenwolf (9, c. 47) (анафорично-риторичні конструкції уведено питальним займенниковим словом нім. werхто).

Специфіко-диференційованаплощинареалізаціїокресленогоКЗуНФЄнімецькоїмовизабезпечуванавідмінноюформалізацієюостанньої. Так, граматичнеструктуруванняпроаналізованихфрагментівнімецькоїмовицимКЗтяжієдоаналогійності: питальне слово + дієслово у відповідній часовій формі (заякимунімецькіймовіфіксованедругемісцевреченні) + підмет + другорядні члени речення.

Аналогійна ж організація питальних речень теперішнього часу германських мов простежується за наявності в їхній структурі складеного іменного присудка, обов'язковий складник якого експлікується на письмі дієсловом-зв'язкою (нім. sein`бути') у відповідній граматичній формі, що й вирізняє формалізацію германських мов.

6. Вживання дієприслівникових / дієприкметникових зворотів: нім. Um eine Ecke flatterte eine Rockfalte. Unter der Tьr eines Zimmers erkannte er die dunkel fliehende Gestalt. Dort hinten, wo eine lange Galerie in Schatten zusammenfiel, spreizte eine unsicher schimmernde Hand sich beschwцrend rьckwдrts (10, с. 242) (fliehende Gestalt`фігуру, що втікала' - schimmernde Hand`рука, що мерехтіла').

ВідмінністьграматичноїформалізаціїцьогоКЗуНФЄнімецькоїмовистановитьнаявністьформPartizip I (інфінітивдієслова + d + закінченняприкметникавідповіднодоартикляпозначуваноїнимвідмінковоїформиіменника); Partizip II (додаваннязакінченняприкметникавідповіднодоартикляпозначуваноїнимвідмінковоїформиіменникадодієприкметника (власне - PartizipII).

7. Неповнота синтаксичних конструкцій (еліпс, парцеляція, усічення, сегментація, контекстуальна неповнота і под.): нім. Auf der Schwelle zцgerte sie, wandte sich um nach ihm: ihre Blicke fielen ineinander, unmerklich nickten ihre Lider sich zu. Der Priester schloЯ seine (10, c. 258) (nickten ihre Lider sich`її повіки здригнулись' - schloЯ seine`закрив свої').

ОсобливістюдиференційованоговиявуокресленогоКЗурамахНФЄаналізованоїмовиє: 1) усталено-прямийпорядокслідуваннякомпонентівреченнягерманськихмов, якомуневластивийеліпспідмета, тобтовідокремленняпідметавідприсудкарізнимиреченнєвимиструктурамиНФЄ; 2) структуруваннянімецькоїмовипередбачаєнаявністьбезособовихконструкційнім. es war`було' уформіминулогочасу, деелементинім. es`це' позначеноінтродуктивноюфункцією.

8. Формальні компоненти переліку: нім. Ich stand einen Augenblick schnuppernd, roch an der blutigen grellen Musik, witterte bцse und lьstern die Atmosphдre dieser Sдle. Die eine Hдlfte dieser Musik die lyrische, war schmalzig, ьberzuckert und troff von Sentimentalitдt, die andre Hдlfte war wild, launisch und kraftvoll. Und doch gingen beide Hдlften naiv und friedlich zusammen und gaben ein Ganzes (9, с. 49) (die eine Hдlfte dieser Musik`одна половина цієї музики' - die andre Hдlfte `інша половина' - beide Hдlften`обидві половини').

Специфіку вживання формальних компонентів переліку в німецькій мові зумовлює незмінне функціонування останніх у поєднанні з означеними артиклями нім. der (die, das): die eine`одна', die andre `інша' тощо).

Висновки. Аналіз інтенсивності вияву ПВТМСЗ у межах НФЄ (у кількості 660 одиниць) художньотекстових утворень німецької мови засвідчує, що найпоширенішими засобами мовної маніфестації когезії реалізацією ПВТМСЗ виступають неповнота синтаксичних конструкцій -- 31%, ланцюгова однорідність часових форм дієслів- присудків -- 25%, синтаксичний паралелізм -- 19,5%.

Відтак, простеживши реалізацію когезійних засобів вияву окресленого синтаксичного зв'язку в НФЄ як структурно-семантичних одиницях компонування досліджуваних художньотекстових цілих німецької мови, встановлено, що добір цих засобів є типовим для обох художньотекстових структур, тобто є властивим аналізованій мові, проте постає специфічно формалізованим у граматичній репрезентації останніх.

Перспектива подальших розвідок. Дослідження реалізації категорії зв'язності засобами вияву внутрішньотекстових міжреченнєвих синтаксичних зв'язків у межах слов'янських та германських художніх надфразно-текстових фрагментів дозволяє не лише відтворити універсально-еталонну модель мовного вираження категорії когезії в межах останніх, співвіднести когезійну граматико-формалізовану інтенсивність компонування слов'янських та германських художньотекстових цілих, а й простежити диференційовано-специфічний спектр формалізації когезійних маркерів властивий тій чи іншій мові паралельно із нашаруванням інформативно й функційно маркованих ключових мовних одиниць, вертикально співвіднесених між собою й спрямованих на експлікацію тематико-парадигматичних та глибинно-підтекстових смислів, закодованих у художньотекстових утвореннях мовним вираженням категорії зв'язності, що постає однією з актуальних проблем лінгвістики тексту та вимагає подальшого ґрунтовного аналізу заявленої проблеми й раціональних підходів до її наукового обґрунтування.

Література

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. М. : Эдиториал УРСС, 2004. 144 с.

2. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту :Теорія і практикум. Донецьк : ООО „ЮгоВосток” Лтд, 2006. 289 с.

3. Левицкий А. Э. Сравнительная типология английского, немецкого, русского и украинского языков : учебн. пособ. / А. Э. Левицкий, Н. Д. Борисенко, А. А. Борисов та ін. К. : Освита Украины, 2009. 360 с.

4. Москальская О. И. Грамматика текста : учеб.пособие. М. : Высшая школа, 1981. 183 с.

5. Попова Т. Г. Текстообразующая роль артикля в современном немецком языке / Реализация грамматических категорий в тексте : сборн. науч. труд. М. : МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. Вып. 231. С. 3-12.

6. Солганик Г. Я. Стилистика текста. М. : Флинта : Наука, 1997. 256 с.

7. Языковые универсалии и лингвистическая типология / [отв. ред. И. Ф. Вардуль]. Москва : Наука, 1969. 344 с.

8. Buitkiene J. Variability of Cohesive Devices Across Registers / Studies about Languages. 2005. № 7. P. 17-20.

9. Hesse H. Der Steppenwolf : [Roman]. Germany :Suhrkamp Taschenbuch Verlag, 2000. 430 р.

10. Mann H. Die kleine Stadt : [Roman]. Frankfurt : Fisher Taschenbuch Verlag, 2006. 430 р.

11. Halliday M. Cohesion in English / M. Halliday, R. Hasan. New York : Longman, 1976. - P. 14-17.

Размещено на Allbest.ru