Специфіка поповнення лексики англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

неологізм англійський лексичний мова

Вступ

1. Неологізм як лінгвістичне явище

1.1 Поняття неологізмів

1.2 Причини появи неологізмів

1.3 Види неологізмів

2. Поповнення лексики англійської мови

2.1 Способи створення неологізмів

2.2 Специфіка новоутворень в лексиці англійської мови

2.3 Джерела поповнення лексики англійської мови

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі лінгвістика вивчає мову як засіб комунікації. Будь - яка мова знаходиться в постійній динаміці. Лексика, будучи головним компонентом мови, піддається великому впливу. Словниковий склад поповнюється та змінюється завдяки різним змінам в соціальному, культурному та інших сферах життя в суспільстві.

Процес оновлення лексики безперервно розвивається. Особливо піддаються змінам ті верстви лексики, які не входять до стійкої частини словника, який містить загальновживані слова. Змінюється значення слів, змінюється склад словника.

Особливість англійського вокабуляра проявляється в тому, що в ньому міститься до 70% запозиченої лексики та лише близько 30% - споконвічної [19]. Поява величезної кількості слів та необхідність в їх тлумаченні зумовили створення неології - науки про неологізми. Розвиток науки, техніки, культури, міжнародних зв'язків зумовив потребу суспільства виражатися новими поняттями. Поява нових слів є результатом боротьби двох тенденцій: тенденції розвитку мови і тенденції її збереження.

Актуальність даної роботи обумовлена необхідністю вивчення нової лексики як засобу відображення змін, що відбуваються в сучасній лінгвокультурі, а також дедалі більшим поширенням англійської мови у світі.

Об'єктом даної роботи є неологізми англійської мови.

Предметом даної роботи є різні шляхи поповнення складу англійської лексики.

Метою даної роботи є дослідження шляхів поповнення англійського вокабуляру новими лексичними одиницями в зв'язку з новими відкриттями, подіями та досягненнями людства.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити поняття «неологізми».

2. Виявити причини появи неологізмів.

3. Розглянути види неологізмів.

4. Визначити джерела поповнення лексики англійської мови.

Новизна вивчення. Багато вчених займалися проблематикою неологізмів, такі як А. Антюфеєва, Е. Дубенець, Т. Арбекова, І. Арнольд та багато інших. Вони вивчали неологізми та їх особливості. Але постійний приплив нових слів в англійській мові свідчить про необхідність розробляти нові підходи до їх вивчення.

Практична значущість полягає в можливості використання наведених результатів і прикладів на заняттях з мовознавства та лексикології.

1. Неологізм як лінгвістичне явище

1.1 Поняття та особливості неологізмів

З розвитком суспільства в різних сферах життя з'являються нові поняття, предмети, яким необхідно давати нові назви. Таким чином і виникають нові слова - неологізми.

Неологізми - це нова слова або словосполучення, що з'явилися в мові в результаті соціально - політичних змін, розвитку науки і техніки, нових умов побуту для позначення нового, перш невідомого предмета або явища, або для вираження нового поняття [1].

Очевидно, що нові слова або словосполучення сприймаються як неологізми до тих пір, поки предмети та явища, які вони позначать, не стануть звичними. Згодом, як правило, такі слова стають загальновживаними та входять у словниковий склад мови.

Часто поява нових слів пов'язана з виникненнями нових асоціацій, хоча поняття залишається тим самим, так як мова, виконуючи свою основну комунікативну функцію, перебудовується і уточнюється з тим, аби більш адекватно відобразити та закріпити нові поняття у відповідних словах і виразах

Різні дослідники аналізують поняття «неологізм» з таких двох точок зору:

1) цей термін застосовується до новоутворень, тобто в повній відповідності з існуючими в мові словотворчими моделями слів або словосполученнями, що позначають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, рід занять і т.д., наприклад «reactance» - «реактор», «biological warfare» - «біологічна війна» тощо;

2) цей термін застосовується власне до нових слів, а саме до новостворених синонімів до вже наявного в мові слова для позначення відомого поняття, проте несе в собі конотативні відтінки, тобто супутні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його основне значення [9].

Неологізми, з'являючись на периферії мовної системи, якийсь час знаходяться в розпорядженні цієї периферії і лише поступово, та й то не всі, а найбільш відповідальні структурним вимогам слова мови, переходять до центру мовної системи, до основного словникового фонду. Новоутворення, якщо ж і виникають на периферії, то набагато швидше (а часом і відразу) переходять ближче до центру, будучи затребуваними і незамінними, активно входять у словниковий склад. Новоутворення, як правило, з'являються в мові техніки, науки, культури, політики, в той час, як неологізми - в розмовній мові [10]. Наприклад, ще зовсім недавно такі слова як «PC», «Internet», «selfie», «e-mail» в англійській мові були неологізмами. В даний час, в силу того, що предмети і поняття які вони позначають, вже не сприймаються як щось нове, і самі слова вже не є неологізмами.

Головною ознакою неологізмів є абсолютна новизна слова для більшості носіїв мови. Слово знаходиться в стані новизни недовго, бо як тільки воно починає активно вживатися, воно втрачає ознаку новизни та поступово входить до системи загальновживаних слів.

Таким чином, стає ясно, що поняття неологізму мінливе в часі та відносне - неологізмом слово залишається до тих пір, поки носії мови відчувають в ньому новизну.

1.2 Причини появи неологізмів

Жива мова існує динамічно, вона постійно розвиває свої внутрішні і зовнішні ресурси, пристосовуючись до мінливих умов соціального, культурного, політичного та наукового життя, створюючи нові форми та зміст, відмовляючись від старих засобів вираження і виробляючи нові. Мова є однією з тих сфер життя, що відразу реагує на зміни в суспільстві.

Кожна соціальна чи політична зміна, інновація призводить до ведення нових слів та термінів, наприклад, одні з останніх це «to Meghan Markle», зо значить цінувати себе та своє психічне здоров'я, щоб дозволити собі залишите місце, де не сприймається та не поважається ваше справжнє «я». При цьому мова може не тільки слідувати змінами, а й створювати їх [6].

Будь - який історичний період має фактори, що викликають появу нових ознак і властивостей конкретної мови. Ці фактори, як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні, відіграють вирішальну роль у дослідженні природи мовних змін, її внутрішньої сутності та закономірності [3].

Особливий інтерес представляють умови, при яких протікає процес створення неологізмів, екстралінгвістичні та лінгвістичні причини, які зумовлюють словотворчий процес. Зовнішні (соціальні) і внутрішні (мовні) фактори в сумі визначають розвиток мови в цілому. Поява неологізмів проходить 3 стадії: створення, апробація та закріплення [25].

Вивчення всіх факторів, що впливають та обумовлюють процес створення слова, дозволить не тільки відповісти на питання, як робляться неологізми, але й прогнозувати сам процес створення слів в майбутньому.

Зовнішні фактори, що визначають необхідність розвитку словникового складу - це стан суспільства, зміст суспільної свідомості, відкриття в галузі науки і техніки, досягнення в сфері культури. «Якщо розглядати зовнішні умови як імпульс появи нових слів, то роль їх величезна» [20].

В.В. Виноградов вважає, що «причини появи нових слів і нових значень старих слів по великій частині полягають в змінах суспільного життя, в розвитку виробництва та інших сферах людської діяльності, а також у розвитку мислення» [5].

Дж. Лайонз також визнає соціальні фактори найбільш важливими причинами мовних змін.

Зміни в значеннях слів, розвиток нових значень, будучи зумовленими в об'єктивній дійсності (обумовленість конкретними потребами, умовами і рівнем суспільної практики людини), в той же час не можуть відбуватися в мові незалежно від вже існуючих в ній семантичних відносин. Дослідження внутрішньомовних чинників семантичних змін, що відбуваються в мові проводяться, коли встановлені причини цих змін.

Справедливе зауваження А.А. Уфімцевой про те, що «…лексика, як безпосередньо пов'язана з історією, культурою, наукою, суспільно економічним розвитком народу, знаходиться в тісних зв'язках з зовнішніми лінгвістичними факторами» [22].

Таким чином, для лексичної системи характерна двобічність: з одного боку, вона виявляє безпосередній зв'язок з навколишнім середовищем, з іншого - підпорядковується загальномовним законам словотворення. Зовнішні фактори вимагають постійного збагачення мови, а внутрішні визначають конкретні форми цього збагачення. Процеси реальної дійсності вимагають нових найменувань, активізують певні ланко словотворчої системи мови. В цілому ж, прийняття суспільством неологізмів - це явище, яке залежить від багатьох чинників.

1.3 Види неологізмів

З великою кількістю нових слів, які увійшли в мову, дали можливість виявити конкретні типи неологізмів і створити їх класифікацію. Різні лінгвісти по - різному підходять до питання про типологію неологізмів, виходячи зі своїх лінгвістичних міркувань.

За Н.М. Шанським, чи нове це слово, або вже воно існує в мові, яке позначає нове явище чи поняття, неологізми поділяються на лексичні та семантичні [23].

Лексичні неологізми зазвичай запозичуються з інших мов або іншими словами. Семантичні неологізми в свою чергу втрачають старе значення і вживаються лише в новому значенні, наприклад, «sophisticated» втратило значення «поводити себе неприродно», а придбало «сучасний, технологічно прогресивний». Також в семантичній структурі неологізму може з'являтися нове та зберігається старе значення, наприклад, «mafia» - розширило своє значення і стало позначати «будь - яке секретне суспільство, клан», слово «summit» - зберегло значення «вершина», а також придало значення «нарада глав уряду» [24].

Лінгвіст П. Гілберт виділяє 4 типи неологізмів: фонологічні, семантичні, синтагматичні неологізми та запозичення.

Фонологічні неологізми з'являються завдяки поєднанню окремих звуків. Вони виглядають як унікальний склад звуків, часто використовуючи звуконаслідуючі вигуки, наприклад вигук «yuck» висловлює огиду, від нього утворено прикметник «yucky», яке означає «огидний».

Семантичні неологізми розуміються як нові значення вже існуючих слів. Синтагматичні неологізми з'являються в результаті послідовного поєднання синтаксично пов'язаних лексичних одиниць, це, як правило, ідіоми та стійкі словосполучення, наприклад, «break the law» - «порушувати закон», «it's a piece of cake» - «це простіше простого».

Запозичення це ще один спосіб поповнення лексики новими словами, наприклад, з китайської мови «kung fu» - «боротьба кунг-фу». Але на сьогодні англійська мова вже не стільки запозичує слова з інших мов, скільки інші культури запозичують англійські слова. Однак, незважаючи на те, що запозичення складають дуже малу частину від загальної кількості неологізмів, їх розгляд є обов'язковою умовою для повного уявлення всієї групи лексики. Наслідком запозичення є не тільки поповнення словникового складу, бо в цьому процесі здійснюється стильове забарвлення лексичних одиниць та їх внутрішня структура, а саме сприяння варіантності лексичних одиниць [10].

Неологізми є важливою особливістю мови, що сприяють його розвитку, унікальності. Але завдяки цьому виникає проблема коректного розуміння неологізмів, адже ніякий словник не здатний встигнути за розвитком культури, науки і суспільства. Головною ознакою неологізмів, що відрізняє їх від усіх інших лексичних одиниць, є якість яку видно в самому понятті слова.

2. Поповнення лексики англійської мови

2.1 Способи створення неологізмів

Англійські неологізми утворюються за допомогою різних основних способів до числа яких відносяться: словоскладання, конверсія, скорочення, афіксація, дезафіксація, абревіація, відокремлення значення. Дані види словотворення можуть діяти самостійно або в поєднанні один з одним.

Словотвір як лінгвістичне явище не має однозначного статусу щодо її ієрархічної структури в системі мови. Про це свідчить енциклопедична Констанція: «складність системи словотворення обумовлюється тісними зв'язками з іншими рівнями мови - фонологією, морфологією, морфонологією, синтаксисом та граматикою в цілому…»[14].

Лінгвісти використовують декілька понять для позначення словотворення:

1) потенційне слово - слово, яке в дійсності не існує, але може створюватися в мові індивіда та може відображати потенційні можливості розвитку і поповнення існуючої мовної системи;

2) оказіоналізм - нове слово, яке було створено в мові індивіда на основі існуючих словотворчих моделях, або ж запозичене, що володіє новизною форми;

3) неологізм - власне ново слово, що було запозичене або знову створене індивідом і зафіксоване словником.

С. І. Ожегов визначає неологізм як «нове слово або вираз, а також нове значення старого слова» [17]. Різна кількість словотворень обумовлена тим, що різни способи підлягають зміні активності та в той чи інший час можуть бути або продуктивними або ні [15].

Першим видом словотворення можна назвати словоскладання - створення нових слів за допомогою з'єднання двох слів. Модель демонструється таким чином - «основа + основа», наприклад, «stomachache», «well-known», «driving licence».

Афіксація це другий спосіб створення слів за допомогою приставок та суфіксів, модель якого є «основа + афікс», наприклад, «teacher», «beautiful», «fortunately».

Протилежний способу афіксації є дезафіксація, коли відкидається суфікс, наприклад, «inspiration» - «inspire».

Конверсія є наступним способом словотворення, коли нове слово утворюється, переходячи з однієї частини мови в іншу. Модель демонструється так: «Модель V (дієслово) -> N (іменник)» та навпаки, наприклад, іменник «address» - «адреса», а дієслово вже значить «адресувати».

Ще одним способом словотвору є абревіація або скорочення. Число абревіатур постійно зростає, наприклад, «ID - identification card», «the USA - the United States of America», «e.g. - for example» та інші.

Відокремлення значення - це одне з лінгвістичних явищ, що подібне іншим способам словотворення лише за кінцевим результатом: так само, як при дії інших способів, при відокремленні значення утворюється нова лексична одиниця. Сюди відносяться не тільки ті слова, які вже зафіксовані у словнику, а й потенційні слова, які утворюються в процесі мовлення [16]. Потенційними словами можна вважати такі приклади, як «cop out» - «уникати, приховувати правду», «lookalike» - «двійник», «honeymoon» - «медовий місяць» - «honeymooner».

Таким чином, з одного боку, в мові спостерігається використання численних способів утворення нової лексики, що відображають словотвірні та семантичні процеси, які відбуваються в певний період у мові. З іншого боку, формування семантики неологізмів служить результатом лінгво - креативної діяльності, пов'язаної з переходом нової одиниці з індивідуального конкретного вживання в використання спільнотою.

2.2 Специфіка новоутворень в лексиці англійської мови

Сучасний світ не стоїть на місці, все змінюється та розвивається. Розвиток суспільства відбивається в різних лексичних одиницях, що визначають суспільні відносини та зміни, які є результатом лексичних перетворень у мові. Переважна кількість неологізмів складається з іменників, оскільки розширення словника відбувається за рахунок імен об'єктів та явищ, що наповнюють культурологічний простір. Нові предмети та реалії з різних сфер сучасного життя знаходять своє відображення у мові через сфери інформаційних технологій та практик повсякденності.

Як зазначає А.А. Уфімцева «мова фіксує концептуальний світ людини, що має своїм первинним джерелом реальний світ та діяльність. За допомогою лексичних одиниць людина репрезентує об'єкти реального світу. У словах зберігаються певні знання про дійсність, щоб ідентифікувати предмети» [22].

Кожен день утворюються нові слова, отже потрібно враховувати не тільки контекст, але й розуміти в яких ситуаціях може вживатися той чи інший неологізм.

Якщо взяти до прикладу сферу бізнесу, то в основі іменників представлений рід діяльності. Наприклад, «mass customization» означає «індивідуалізація товару або послуги, що виробляється в великих кількостях», «brandstorming» - це «вироблення нової стратегії щодо торгової марки», «to kitchen - sink» - «розголошувати інформацію про поганий фінансовий стан суб'єкта економічної діяльності» [11].

Сфера культури у вузькому сенсі (музика, кіно) представлена, наприклад, такими словами як «chick flick», який позначає жанр кіно, призначеного тільки для жінок, коли «bromance» - для чоловіків, а такі слова як «gangsta», «befriend» дуже популярні серед співаків.

Щодо нововведень у побуті, то в цій сфері існує величезна кількість неологізмів, які вживаються неформально. Наведемо приклади:

1) «phone yawn» - явище, коли людина дістає телефон, наприклад, щоб подивитися час, внаслідок чого всі інші люди також дістають свої телефони;

2) «pancake people» - так називають покоління активних Інтернет - користувачів, які, на перший погляд, знають багато, але їх знання досить поверхневі;

3) «dreamathon» - означає процес, коли людина декілька разів вмикає будильник, при цьому бачить новий сон до кожного наступного дзвінка будильника;

4) «frenemy» - цей термін утворений від злиття двох слів «friend» та «enemy», означає людину, яка прикидається другом, хоча наміри далеко не дружні;

5) «bucket list» - словосполучення, яке означає список речей, які людина ще ніколи не робила, але обов'язково повинна виконати за своє життя.

Замість понять «student», «pupil» стали частіше використовувати «educatee», «schooler». Фінансова лексика включає в себе такі нові одиниці як «silly money», тобто гроші, що перевищують загальний дохід, аби придбати дуже дорогі речі, «balloon financing» - метод фінансування закупівель, коли продавець позичає покупцю частину ціни, частина якої підлягає погашенню щомісяця, але залишає великий остаточний платіж для стягнення боргу.

Отже, громадський прогрес став причиною появи нових реалій. В результаті чого нові слова, терміни самі собою прийшли в англійську мову.

2.3 Джерела поповнення лексики англійської мови

Мова це особливий організм, що знаходиться в постійному процесі становлення та формування. Одним із значних способів розвитку мови виступає поповнення її словникового складу новими лексичними одиницями з різних джерел міжкультурної комунікації.

В середньому, у мові за рік з'являється 800 нових слів. Необхідно відзначити, що сьогодні переважна маса слів сприймається в сучасній мові як англійська, яке б не було її дійсне походження. Однак простеживши, коли і звідки з'явилися ці слова, то виявляється, що далеко не всі вони представляють собою споконвічно англійську лексику. Англійська мова належить до західної підгрупи германських мов, тому слова, що представляють її старий фонд, дуже часто знаходять етимологічні паралелі в інших германських мовах, наприклад, англійське слово «house» - «будинок», по - німецькі буде «Haus», по - голландські - «huis», або слово «day» - «день», по - німецькі буде «Tag», по - голландські - «dag» [19].

З самого початку англійська мова формувала свою лексику за допомогою запозичень слів з інших країн. Вплив тієї чи іншої мови завжди можна пов'язати з історичними фактами, такими як, різні завоювання, торгівля, війни. Всі ці фактори призводять до різної інтенсивності впровадження запозичень в залежності від обставин в той чи інший період часу.

На сьогоднішній день в англійській мові найбільш продуктивними вважають 6 способів словотворення, які вже зазначалися вище, а саме: словоскладання, конверсія, скорочення, афіксація, дезафіксація, абревіація, відокремлення значення. Однак не всі перераховані способи використовуються в однаковій мірі.

Слід зазначити, що все більше нових слів висловлюють явища і поняття, які пов'язані з Інтернетом та медіа, це показує безсумнівний вплив мережевої реальності на сучасний світ. Інтернет став віртуальним простором, в якому кожен проводить значну частину свого часу.

З появою соціальних мереж людина прагне показати себе в мережі Інтернет. Безумовно, це також знаходить своє відображення у мові. Найвідомішим прикладом є слово «selfie», яке використовується для позначення автопортрету знятого на камеру телефону.

Утворення неологізмів також пов'язано з різними способами передачі інформації і з технологіями в цілому: лексеми «net», «cyber», «e» застосовуються в якості основ для нових слів, наприклад, «e-read», «cyber-police», «netizen».

В цілому, Інтернет змінив спосіб поводження з мовою. За допомогою електронних комунікацій на передній план виступають простота та швидкість спілкування. Мова, таким чином, підлаштовується під ці зміни шляхом різноманітних словотворень.

Висновки

Дана робота була присвячена аналізу специфіки поповнення лексики англійської мови. Було розглянуто поняття неологізму та його основна класифікація. Аналіз визначення способів створення неологізмів виявив, що в наш час англійська мова використовує 6 основних способів словотвору, які є результатом швидкого та простого спілкування.

В даній роботі були розглянуті причини виникнення неологізмів. З'ясовано, що мова відразу реагує на все зміни в суспільстві і формується разом з новими тенденціями.

Було розглянуто джерела поповнення лексики і виявлено, що у наш час саме Інтернет та медіа є основою для новоутворень в мові. Це пов'язано, в першу чергу, з процесом глобалізації у часі.

Неологізми, що з'явились в мові в якості певних значущих одиниць, ще не увійшли у словниковий склад. Вони до тих пір залишаються неологізмами, поки остаточно не освояться і не зафіксуються у активному запасі лексики.

Таким чином, можна зробити висновок, що склад англійської лексики змінюється з плином часу під впливом різноманітних умов. Сучасна лексика англійської мови поєднує різноманітні елементи, які нашаровуються один на одного протягом історії мови і вступають в різні взаємини між собою. Провідним процесом в розвитку словникового складу є словотвір. Однак жодна мова не обходиться лише власними засобами, важливим джерелом виступає запозичення та Інтернет.

Список використаних джерел

1. Алексеєва І.С. Вступ до перекладознавства. М: Видавничий центр «Академія», 2004

2. Арбекова Т.І. Лексикологія англійської мови [Текст] / Т.Е. Арбекова. М.:1977. 240с.

3. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. М., 2013. 308 с.

4. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. М., 1986

5. Виноградова Л.І. Сучасні тенденції лінгводидактики та методики викладання іноземних мов: збірник наукових праць. [Текст] / С. А. Стройков / ФГБУ/ОУ ВПО Урал. держ. пед. ун-т 2004. 216 с.

6. Заботкіна Н.В. Нова лексика сучасної англійської мови. М.: Вища школа, 1989. 126 с.

7. Зинченко В.Г., Зусман В.Г., Кірнозе З.І., Міжкультурна комунікація. Новгород: НГЛУ, 2003.

8. Дубенець Е.М. Сучасна англійська мова. Лексикологія. М.: ГОССА, 2004. 192 с.

9. Іванов А.Н. Англійська неологія \\ Зб. Наукових праць МГПІІЯ ім. М. Тореза, 1984. Вип.227. с 3 - 16.

10. Івлева Г.Г. Тенденції розвитку слова та словникового складу. М., 1986. 136 с.

11. Інтернет - ресурс. Режим доступу [https://englishmgimo.livejournal.com/922.html].

12. Королева Н.І. Лінгвоперекладацький аналіз англомовних неологізмів: автореф. дис. Алмати, 2001.

13. Краченко О.Н. Стаття. Способи утворення неологізмів в сучасній англійській мові, 2007. Режим доступу [https://cyberleninka.ru/article/n/sposoby-obrazovaniya-neologizmov-v-sovremennom-angliyskom-yazyke/viewer].

14. Кубрякова Е.С. Словторів // Мовознавство. Великий енциклопедичний словник. М., 1998. С. 467 - 469.

15. Мальцер Е.М. Щодо питання про процеси словотворення сучасної англійської мови (на матеріалі неологізмів останніх двох десятиліть). - Іноземна мова у школі, 1976. С. 17-27.

16. Никитиченко Н.С. Семантичні неологізми // Лінгвістичні дослідження. 1985. М., 1985. С. 135 - 139.

17. Ожегов С.І. Словник російської мови. М., 1998.

18. Розен Е.В. На порозі ХХ століття. М.: Менеджер, 2000.

19. Савченко І.О. Джерела поповнення лексики англійської мови на сучасному етапі. Режим доступу [https://www.pglu.ru/upload/iblock/c22/savchenko.pdf].

20. Серебряніков Б.А. Мовна номінація (Загальні питання) [Текст] / Б.А. Серебрянікова. М.: 1977. 340 с.

21. Сорокін Б.Р. Філософія філології [Текст] / Б.Р. Сорокін. Київ: 1996 - 190 с.

22. Уфімцева А.А. Лексичне значення (Приницп семіологічного опису лексики). Москва: Наука, 1986. 240 с.

23. Шанський Н.М. Лексикологія сучасної російської мови. М., 1999. 265 с.

24. Шаміна Н.В. Стаття. Неологізми в сучасній англійській мові. 2008. Режим доступу [https://cyberleninka.ru/article/n/neologizmy-v-sovremennom-angliyskom-yazyke-1/viewer].

25. Parianou, A. Special terms: conditions and requirements for their creation and development / International Conference Translating in the 21^st century/ Faculty of Arts, 27 - 29 September 2002. pp. 214 - 228.

Размещено на Allbest.ru