Функції суфіксів суб’єктивної оцінки в українському художньому тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції суфіксів суб'єктивної оцінки в українському художньому тексті

Мета статті -- встановити стилістичні функції та значення димінутивів і аугментативів у живому мовленні українських селян другої половини ХІХ ст. на матеріалі тексту твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Суфікси із семантикою зменшеності та пестливості, збільшеності та згрубілості, тобто димінутивні та аугментативні суфікси становлять об'єкт дослідження. Виявлено, що кількість димінутивів, які, здебільшого, мають позитивну конотацію, значно переважає над кількістю аугментативів із негативною семантикою. Предмет дослідження -- стилістичні функції суфіксів суб'єктивної оцінки.

У процесі дослідження сформульовано такі висновки, для мовлення певних персонажів характерною ознакою виступає лише лексика із суфіксами зменшеності й пестливості, або, навпаки, -- лише лексика збільшеності й експре-сивності. Встановлено, що вживання аугментативів і димінутивів створює ефект емоційності та виразності мовлення. Стилістична функція лексем, що містять суфікси здрібнілості та пестливості, охоплює широкий функційний ряд, від утворення назв чогось дрібного за розмірами чи навмисно стилістично зменшеного -- до саркастичного або іронічного функціювання. Обґрунтовано більш розвинені стилістичні можливості та функції суфіксів порівняно з іншими словотворчими засобами.

Постановка проблеми. Реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-хроніка «Кайдашева сім'я» виокремлюється з-поміж інших творів українських письменників другої по-ловини ХІХ ст. своєю насиченістю живим українським мовленням селян. У творі Івана Нечуя-Левицького чітко просліджуються явища димінутивності та аугментативності, що вказує на ліризм, доброзичливість, а з іншого боку -- на емоційність українців. Такі форми слів уживаються, здебільшого, в художньому, публіцистичному стилях та в розмовному мовленні. Крім основної семантики, суфікси суб'єктивної оцінки несуть у собі конотацію пізнавально-оцінного ставлення мовців до дійсності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Димінутиви досліджував О. І. Бондар, на думку якого домінантну кількість димінутивів становлять іменникові та прикметникові деривати [1, с. ІЗ]. Наразі цими питаннями продовжує займатися С. С. Плямовата, яка виокремлює три фундаментальні функції димінутивів, а саме оцінну, зменшувальну та зменшувально-оцінну [5, с. 69]. Окресленій проблемі присвячено також праці Т. П. Вільчинської, Л. П. Летючої, О. О. Ситенко, Г. М. Сагач [2; 6].

На сьогодні дослідники не дійшли одностайної думки щодо димінутивних формантів, тому існує два підходи до їх тлумачення. Ф. Ф. Фортунатов, О. І. Соболевський і О. О. Потебня вважали, що димінутивні суфікси є словотворчими, оскільки утворюють нові слова. Прибічники другого підхо-ду (О. О. Шахматов, Л. В. Щерба та В. В. Виноградов) уважали, що суфікси суб'єктивної оцінки є формотворчими, оскільки вони лише утворюють відтінки нових значень. Однак ми дотримуємося першого підходу, згідно з яким похідні слова з емотивно-оцінними формантами виступають окреми-ми словами, а не формами одного слова [7, с. 105].

Постановка завдання. Метою статті є встановлення особливостей функціонування димінутивів і аугментативів у творі «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького в визначенні їхніх значень та функцій. Об'єктом виступають димінутивні та аугментативні форманти у тексті цього твору. Предметом дослідження обрано стилістичні функції суфіксів суб'єктивної оцінки.

Виклад основного матеріалу. В українській мові існує декілька різновидів евалюативних іменни-ків: параметрично-оцінні, емоційно-оцінні, власне-евалюативи й експресиви. Серед параметрично- оцінних іменників розрізняють два класи: назви із семантикою зменшеності, що виражають позитив-ну оцінку, та назви із семантикою збільшеності, що виражають негативну оцінку [3, с. 197].

Димінутив (від лат. diminutivum) -- це похідний іменник, що виражає значення зменшеності, яке, здебільшого, супроводжується значенням суб'єктивної оцінки: позитивної або негативної (із семан-тикою зменшуваності, емоційної оцінності, інтимності). Паралельним до димінутиву із протилежним значенням виступає аугментатив (від лат. augmentativus) -- слово з афіксом, який надає значення збільшеності [2, с. 56].

Розрізняють димінутивні форманти 1-го і 2-го ступенів. Димінутивні суфікси першого типу приєднуються до слова, яке не має димінутивного значення (напр.: пес -- песИК). Димінутивні суфікси другого типу приєднуються до слів, які мають значення димінутивності (напр.: хлоп'я -- хлоп'ятКо -- хлоп'ятОЧКо) [7, с. 106].

Одними з найбільш часто вживаних у «Кайдашевій сім'ї» виступають суфікси -к, -ок. Залежно від контексту та основ слів, ці суфікси можуть передавати не лише пестливість, а й фамільярність. Суфікси -ок- та -к- висловлюють і зменшеність, і пестливість одночасно. Проте у творі Нечуя-Ле- вицького домінантними виступають димінутивні форманти зі значенням зменшеності: Поганенький тинОК звився, як полотно, під кінськими копитами і поліг на городину [4, с. 208].

Автор вживає димінутивний суфікс -к- для утворення зменшено-пестливих форм власних імен: Одного літнього дня перед паликопою ОмельКо Кайдаш сидів в повітці на ослоні й майстрував [4, с. 15]; Коли в ХимКи очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть [4, с. 17]. Імена актуалізують номінативну функцію у творі, а зменшено-пестливі варіанти власних імен -- стилістичну. Так, читач спостерігає ставлення автора до персонажів твору. Суфікс -ик- має більш виразне значення здрібнілості: Баба Палажка впала навколішки, залилась слізьми й поцілу-вала кінчИК золотого покривала [4, с. 140].

Автор активно використовує димінутивні суфікси -ечк(о), -оньк(о) у мовленні своїх персонажів. Так, через димінутивні суфікси, що виражають пестливість, автор устами персонажів висловлює повагу до вічного: Чи вам не треба помирать, чи ви не соромитесь святого сонЕЧКа на небі [4, с. 18]. Радуйся, Охрімку й Пархімку і ти, невісточко, свята покрівОНЬКо, що в лаврі замуру-валась [4, с. 172].

Димінутивний суфікс -оч(о)к- автор вживає не лише у мовленні своїх персонажів для вираження конотації зменшеності, але й у авторській розповіді, переважно для вираження пестливості: А со-нячне марево заливало всіх, дрижало, переливалося між жіночими та дитячими головами, неначе якась золота вода крутилась поміж людьми, неначе якась основа з тонких золотих нитОЧоК снувалась по двору кругом людей, кругом хат, навкруги садка [4, с. 210].

До певної міри менший ступінь здрібнілості виражає димінутивний формант -ісіньк-: Од вікон до самої печі простяглися ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий вору-шивсь в ясному промінні, неначе дрібнІСІНЬКа мошка [4, с. 70].

У назвах спорідненості-свояцтва димінутивний суфікс -ус(я) виступає засобом вираження ка-тегорії емоційності. Характерною сферою димінутивності виступає не лише мовлення дорослих до дітей, а й дітей до дорослих: Лаврінові діти дали б їм гарту, хоч би вони зовсім були чужі, а тут бабУСя й мамУСякажуть, що можна й треба рвать [4, с. 216].

Мовлення однієї з головних персонажок -- Кайдашихи -- сповнене підлесливими словами, що містять у собі димінутивні форманти для вираження пестливості: -- Як вас, свахо, бог милує? Чи живі, чи здорові, моє серденько? -- говорила Кайдашиха тонким голосом та все пишала губи [4, с. 48]. Про-те не завжди використання суфіксів димінутивів свідчить про улесливість у її мовленні -- іноді воно виражає справжню пестливість: -- Карпе! Йди, сердЕНЬКо полуднувать! Кидай роботу [4, с. 19].

Димінутивний суфікс -очк- передає значення іронії, сарказму та докору: Пропадуть мої коно-пельки! Похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене», -- подумала Кайдаши-ха; -- Подивись, що твоя невістОЧКа витворяє! -- крикнула Кайдашиха, вихопивши з печі мале горня з кашею [4, с. 86].

Сповнене димінутивними формантами для позначення пестливості та зменшеності, порівнянь і епітетів мовлення Лавріна: - Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тонЕНЬКа, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко малЕНЬКе й тонЕНЬКе, мов шовкова нитка; губи малЕНЬКі, як рутяний лист [4, с. 18]. Ліричну душу цього персонажа та його пестливий тон оповіді автор передає через використання димінутивного суфікса -еньк-.

Характерною мовною ознакою творчості Івана Нечуя-Левицького є використання аугментатив- них формантів. Семантика збільшеності становить невід'ємну частину оцінного значення. На думку В. А. Чабаненка, «конотація згрубілості й конотація збільшеності -- нероздільні навіть тоді, коли вказується на великий розмір, надмірний вияв ознаки» [7, с. 105].

Аугментативними формантами є суфікси збільшеності-експресивності. Семантику збільшеності- експресивності формують словотворчі суфікси -ищ-, -иськ-, -уг-(-юг-), -ук-(-юк-), -аг-(-яг-), -ар- (-яр-).

Аугментативний формант -ищ-, окрім збільшеності, може передавати семантику захвату, іронії, здивування чи відрази. У «Кайдашевій сім'ї» він виражає семантику зневаги та негативного став-лення: - Потривайте ж! -- крикнула Мотря на весь город. -- Це, мабуть, свекрушИЩе помага-ла їм мірять! [4, с. 178].

За допомогою аугметативного суфікса -уг- (-юг-) слово виражає різко-негативну суб'єктивну оцінку мовцем: - Брешеш, не докажеш! Ти сама злодЮГа, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік [4, с. 212]. Через використання суфіксів збільшеності-експресивності автор передає гарячий та дещо згрубілий через обставини характер Мотрі, оскільки саме в її мовленні трапляються слова з аугментативними формантами, які виражають різко негативне значення.

За використання аугментативного форманту -ук- (юк-) семантика збільшеності нейтралізується семантикою осуду та зневаги, різко виявленим негативно-оцінним значенням: - Чи ти людина, чи ти звірЮКа, -- сказала Кайдашиха, втираючи сльози [4, с. 208]. -- Ой лишечко!Виколола про-клята зміЮКа мені око! -- заплакала Кайдашиха і вхопилась за праве око [4, с. 213].

Висновки. З огляду на те, що аугментативних утворень зафіксовано набагато менше у «Кайда-шевій сім'ї», ніж демінутивних, робимо висновок про доброту, щирість та позитивний настрій україн-ців. Домінантним серед суфіксів збільшеності-експресивності в соціально-побутовій гумористично- сатиричній повісті-хроніці Івана Нечуя-Левицького виступає формант -ук- (-юк-).

Найбільш продуктивними серед димінутивних суфіксів виступають форманти -к-, -ок- та -еньк-, які виражають зменшеність і пестливість. Димінутивні форманти значно переважають над аугментативними. Використання суфіксів зменшеності надає ефекту емоційності та виразності мовлення й оповіді, що свідчить про більш розвинені стилістичні можливості та функції суфіксів порівняно з іншими словотворчими засобами.

Отже, завдяки тому, що твір «Кайдашева сім'я» сповнений різномаїттям різних за стилістичною функцією суфіксів, автор передає найтонші барви почуттів, емоцій, станів та характерів персонажів. Перспективи подальших розвідок розглядаємо в дослідженнях емоційно-оцінної потужності димінутивних і аугментативних формантів в українській мові.

суфікс художній текст

Література

1.Бондарь А. И. Структура деминутивных образований в современном украинском языке : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.02. Ужгород, 1979. 22 с.

2.Вільчинська Т. П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Тернопіль, 1996. 177 с.

3.Каленюк С. О. Димінутиви та аугментативи у творчості Уласа Самчука. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Лінгвістика : зб. наук. праць. Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. Вип. VIII. С. 196-200.

4.Нечуй-Левицький І. С. Кайдашева сім'я : повість. Київ : Знання, 2018. 223 с.

5.Плямоватая С. С. Размерно-оценочные имена существительные в современном русском языке. Москва : [б. и.], 1961. 121 с.

6.Сагач Г. М. Морфолого-стилістичні особливості емоційних суфіксів іменників чоловічого роду -ок, -ик, -чик, -ець, -очок, -ечок, -ичок. Мовознавчі студії. Київ : Наук. думка, 1976. С. 7-11.

7.Федоренко О. Д. Емотивно-оцінна функція димінутивів у газетній комунікації. Стиль і текст. Київ : Інститут журналістики, 2005. № 6. С. 104-110.

Размещено на Allbest.ru