Українська мова ХІ-XV століть (рецензія на навчально-науковий посібник М.П. Брус "Розвиток української мови в ХІ-XV століття")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Українська мова ХІ - XV століть (рецензія на навчально-науковий посібник м. П. Брус «розвиток української мови в ХІ - XV ст.»)

Пена Л.І.

У лінгвістичній підготовці філологів, без сумніву, важливе місце посідають історіємовні дисципліни. В. Німчук у своїй статті «До проблеми про об'єкт і зміст курсу “Історія української літературної мови”», надрукованій у журналі «Українська мова» (№ 3 за 2014 р.), обґрунтовано ствердив: «Знаючи історію літературної мови, шлях, що його пройшла наша писемна мова впродовж багатьох віків, усвідомлюючи значення літературної мови, знаючи історію її норм і стилів, глибше розуміємо сучасну її структуру та можемо дещо прогнозувати в її розвитку».

Цим можна пояснити наукове зацікавлення мовознавців минулим мови, її розвитком у різні історичні епохи, з'ясуванням змін, що відбувалися у структурі мови, і наслідків, які з цього випливали. низка видань, які допоможуть майбутнім фахівцям оперувати знаннями про становлення й розвиток української літературної мови, поповнилася ще однією роботою, автором якої є кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Марія Петрівна Брус. Зазначимо, що Марія Петрівна має великий досвід викладання історії мови на філологічному факультеті у вищій школі, і власне результати її багаторічної праці на цій ниві вилилися в навчально-науковий посібник «Розвиток української мови в ХІ - XV ст.». Підготування книги зумовлене важливістю «глибокого і ґрунтовного пізнання й засвоєння історії української мови, з'ясування розвитку української мови в ХІ - XV ст., усвідомлення процесу становлення власної писемної традиції» (с. 4). У її доробку це не перше видання, у якому розглядаються питання розвитку української мови: 2015 року побачив світ навчальний посібник «Українська мова ХІ - XV століть» (Івано-Франківськ: Тіповіт, 400 с.).

Визначаючи хронологічні межі висвітлення історії нашої мови у своїй роботі, М.П. Брус у Передмові акцентує на тому, що саме період ХІ - XV ст. є «показовим і визначальним етапом у формуванні української мови», адже «на цей час припало творення й функціонування літературно-писемної мови з унікальним правописом та вимовою. За початок відліку < . .> взято ХІ ст., пов'язане з виникненням перших писемних творів у Київській державі, що відображали риси української мови, і становленням основних рівнів української мови, а за кінець відліку - XV ст., пов'язане з пізнім відтворенням найдавніших українських писемних пам'яток, первинною документацією окремих українських мовних явищ, започаткованих у давньоукраїнський період, та із завершенням формування української мови як самостійної системи» (с. 4).

Саме на цей період «припало існування в Україні двох мов - церковнослов'янської і руської літературно-писемної мови, остання з яких розвивала офіційно-ділове спілкування та разом із живомовними рисами стала основою для формування тогочасної української літературної мови. Для української мови ХІ - XV ст. стали періодом творення, розквіту й процвітання писемної української мови. У Київській державі цього часу вже розмовляли українською мовою, свідченням чого стало відображення українських рис у тогочасній писемності» (с. 7). Отож, українська мова названого періоду «є складовою частиною і водночас початковим етапом вивчення загального курсу історії української літературної мови, бо з творенням писемного варіанта і писемних традицій української мови розвивалася і власна українська літературна мова, що впродовж ХІ - XV ст. набувала багатьох виразних специфічних ознак» (с. 5).

Анонсоване навчально-наукове видання складається з двох частин: І - теоретична й практична, ІІ - хрестоматійна. теоретичний матеріал поданий у вигляді розділів-лекцій, які належним чином структуровані: складаються з теми, мети, вступу, плану, змістового наповнення, де висвітлюються відповідні положення, списку літератури та запитань. Бібліографія до кожної лекції охоплює велику кількість джерел, що дасть змогу детальніше розглянути деякі відомості, заглибитися в історію мови, ознайомитися з різними поглядами науковців на порушувані проблеми, вникнути в їхню суть. Серед авторів пропонованих праць - відомі мовознавці минулого й сьогодення, зокрема П. Житецький, І. Свєнціцкий, І. Огієнко, Ю. Шевельов, Л. Гумецька, В. Русанівський, В. Скляренко, В. Франчук, О. Царук, В. Німчук, М. Пещак, Ю. Осінчук та інші. М.П. Брус рекомендує студентам для опрацювання відомості з різних енциклопедичних та інших довідкових видань. літературний літописний лінгвістичний стильовий

У першому розділі «Становлення й функціонування української мови в ХІ - XV століттях» висвітлено основні поняття навчальної дисципліни, коротко розкрито історію української літературної мови зазначеного періоду, охарактеризовано специфічні ознаки української мови цього часу на різних рівнях: фонетичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному, наголошено і на деяких словотвірних особливостях, проаналізовано писемність та книжну творчість у Київській державі, а також вказано джерельну базу вивчення української мови ХІ - XV століть. Авторка зазначає, що ХІ - XV ст. є продовженням розвитку власних писемних традицій, часом виникнення перших у Київській Русі писемних творів, що відображали риси української мови, періодом поширення українських мовних явищ та завершення формування української мови як окремої системи.

Другий розділ «Розвиток ділового книгописання в українській мові ХІ - XV століть» присвячений з'ясуванню особливостей ділового книготворення в давньоукраїнський період, розгляду давньоукраїнських писемних пам'яток офіційно-ділового змісту, характеристиці мовних і стильових ознак давніх офіційно-ділових творів, а також опису еволюції давнього ділового книгописання. Тут аналізуються найбільша давньоукраїнська пам'ятка ділового характеру Руська Правда - зібрання законодавчих актів Київської держави, а також написи на княжих монетах, на тмутороканському камені, напис-грамота початку ХІІ ст. про купівлю Боянової землі, княжі устави, численні грамоти.

Про особливості літописного жанру в давньоукраїнський період, писемні пам'ятки літописного характеру цього часу, мовні й стильові ознаки давніх літописних творів, а також про еволюцію давнього літописного книготворення йдеться у третьому розділі видання «Розвиток літописного книготворення в українській мові ХІ - XV століть». Виокремлення цього розділу в посібнику зумовлене тим, що, як вважає авторка, «літописне книговидання - один із найбільш поширених різновидів книжкової справи й творчості давньоукраїнського періоду, який фіксував і відображав хронологію різноманітних історичних подій, з елементами світського, епістолярного, ділового характеру і водночас засвідчував початок розвитку літописного жанру сучасного публіцистичного стилю української мови» (с. 26).

Четвертий розділ «Розвиток світського книгописання в українській мові ХІ - XV століть» знайомить із особливостями художнього книготворення в давньоукраїнській мові, з писемними пам'ятками світсько-художнього змісту, мовними й стильовими ознаками художніх давньоукраїнських творів та еволюцією давньоукраїнського художнього книгописан- ня. Світсько-художнє книгописання як багата й різножанрова писемна спадщина української мови охарактеризоване на основі таких джерел, як Ізборники 1073 і 1076 рр., «Повчання дітям» Володимира Мономаха, твори ораторсько-проповідницького спрямування «Слово о законі і благодаті» митрополита київського Іларіона середини ХІ ст., «Слово на Антипасху» Кирила Турівського ХІІ ст., «Слово» Серапіона ХІІІ ст., церковно-повчального змісту «Синайський Патерик» ХІ ст., «Києво-Печерський Патерик» ХІІІ ст., церковно-правничого характеру Устави князів Володимира і Ярослава ХІ - ХІІ ст., народнопоетичний твір «Слово о полку Ігоревім» тощо.

У п'ятому розділі «Розвиток релігійного книгописання в українській мові ХІ - XV століть» уміщено інформацію про особливості вказаного книгописання в зазначений період, про давньоукраїнські писемні пам'ятки церковно-релігійного змісту, мовні й стильові ознаки давньоукраїнських релігійних творів та еволюцію давньоукраїнського релігійного книгопи- сання. Давня церковно-релігійна писемна спадщина репрезентована через аналіз таких пам'яток, як Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр., Повчання Кирила Ієрусалимського кінця ХІ ст.,

Реймське Євангеліє ХІ ст., Мстиславове Євангеліє 1095-1117 рр., Тлумачний Псалтир Феодорита Кирського ХІ ст., Служебник Варлаама Хутинського початку ХІІІ ст., Галицьке Євангеліє 1144 р., Добрилове Євангеліє 1164 рр., Георгієве Євангеліє 1266-1301 рр., Бучацьке Євангеліє ХІІ-ХІІІ ст., Волинське Євангеліє кінця ХІІІ ст., Четья 1489 р. та інші.

Перша частина укомплектована списком писемних пам'яток, списком лексикографічних праць та переліком рекомендованої літератури, які є цінним провідником для тих, хто вивчає історію української літературної мови.

З метою контролю знань студентів у посібнику вміщено систему практичних завдань і тестів, укладених відповідно до програмових вимог з історії української літературної мови. їх можна використовувати як для роботи на заняттях, так і під час самостійного опрацювання студентами відповідних тем. Безперечним позитивом, на наш погляд, є те, що більшість завдань спрямована на опрацювання першоджерел - пам'яток: читання текстів - зразків ділового, літописного, світсько-художнього, релігійного спрямування, переклад їх сучасною українською мовою, аналіз різнорівневих (фонетичних, лексичних, словотвірних, морфологічних синтаксичних, стилістичних) мовних особливостей. Велика увага приділяється засвоєнню термінології, що функціонує в галузі історії мови (напр., манускрипт, рукопис, список, редакція, транслітерація; пергамен, пергаменний; пергамент, пергаментний тощо).

Наголосимо, що перша частина є інформативно досить насиченою, великий за обсягом і пізнавальною цінністю матеріал подано сконденсовано; обсяг її (80 стор.), на перший погляд, може здатися недостатньо великим, однак це пояснюється малим розміром використаного шрифту.

У хрестоматійній частині джерела згруповані у три розділи. У першому наведені праці або ж уривки, що стосуються історії вивчення української мови ХІ - XV століть, зокрема «Майбутні українські риси в староруських пам'ятках (до ХГУ ст.)» Л. Була- ховського, «Курс історії українського язика. Вступ і фонетика» Є. Тимченка та «По поводу вопроса о том, как говорили в Киеве в ХГУ и XV вв.» П.Житецького.

Другий розділ хрестоматії «Дослідження мови українських пам'яток ХІ - XV ст.» Марія Брус укомплектувала відповідно до стильових різновидів писемних джерел, виділивши в ньому 4 рубрики. У першій - «Лінгвістичне опрацювання ділової писемності» - зібрано праці (деякі повністю, деякі - у скороченому варіанті) В. Німчука «Берестяні грамоти в Україні», І. Свєнціцкого «Русьская Правда» і «Мова староруських творів світського змісту Х-ХІІІ ст.», В. Дем'янчука «Морфологія українських грамот ХГУ і першої половини XV в.», М. Пещак «Стиль ділових документів Х^ ст.» та В. Русанівського «Українські грамоти XV ст.». До другої рубрики - «Лінгвістичне опрацювання літописної писемності» - увійшли наукові розвідки М. Брайчевського ««Літопис Аскольда» - відроджена пам'ятка дев'ятого століття», І. Свєнціцкого «Мова староруських творів світського змісту», В. Істріна «Место и время перевода хроники», О. Мельничука «Про мову Київського літопису ХІІ ст.», А. Генсьорського «Галицько-Волинський літопис» та В. Франчука «Хлєбниковський список Галицько-Волинського літопису».

У рубриці «Лінгвістичне опрацювання світської писемності» зацікавлений читач знайде роботи або їхні скорочені варіанти «Мистецтво книги княжої доби ХІ - ХІІ ст.» і «Опис рукописів. Изборник 1076 року» Я. Запаска, «''Слово о полку Ігоревім” і народна мова» та «Давньокиївські написи - пам'ятки літератури ХІ - ХІІІ ст.» В. Німчука, «Нариси про мову пам'яток староруського письменства» І. Свєн- ціцкого та ««Золота книга» українського письменного люду» В. Крекотеня. Рубрика «Лінгвістичне опрацювання релігійної писемності» знайомить із дослідженнями Я. Запаска «Мистецтво книги княжої доби ХІ - ХІІІ століть» і «Євангеліє апракос короткий “Реймське”», Ю. Осінчука «Живомовні риси в Добри- ловому Євангелії 1164 року», В. Німчука «Євсевієве Євангеліє 1283 р. як пам'ятка української мови» та «Королевське (Нелаб- ське) Євангеліє 1401 року». Також тут уміщена інформація про Луцьке Євангеліє ХГУ ст.

Праці В. Німчука «Пам'ятки української мови», «Виникнення східнослов'янської писемності» та «Правила публікації джерел наукового класу» подані в третьому розділі «Давньоукраїнська писемна спадщина».

Опрацювання наведених у книзі джерел сприятиме всебічному ознайомленню з особливостями розвитку стильових різновидів української мови зазначеного періоду, глибшому усвідомленню специфіки тодішнього книгописання. Зібрання їх під одною обкладинкою полегшить студентам, які вивчають курс історії української літературної мови у вищих освітніх закладах, та всім зацікавленим пошук потрібної літератури.

Вартісним у структурі анонсованого навчально-наукового видання вважаємо також розлогий Список рекомендованої літератури, що має на меті зорієнтувати майбутніх філологів та охочих знати історію мови в багатоликому інформаційному просторі, а отже, скоротити їхній шлях до пізнання. Авторка скрупульозно визбирала й систематизувала різноманітні джерела , що стосуються розглядуваних у книзі проблем з історії української літературної мови. Серед них є і власні наукові розвідки М.П. Брус: уже згаданий посібник, а також велика кількість статей, у яких різноаспектно проаналізовані фемінітиви, використані в багатьох пам'ятках. Доцільним є введення до книги також Списку писемних пам'яток та Списку лексикографічних праць.

У Передмові М.П. Брус акцентувала, що метою написання посібника стало узагальнення й широке представлення наукових відомостей з історії української мови вказаного періоду, щоб дати студентам знання про загальні процеси розвитку давньоукраїнської мови, сприяти правильному розумінню історії становлення й формування української мови, показати стан вивчення періоду ХІ - ХV століть у сучасній лінгвістиці. Вважаємо, що сформульована мета досягнута. Видання буде корисним для вивчення основних і спеціальних навчальних дисциплін з історії української мови на філологічних спеціальностях вищих освітніх закладів, а також для вчителів-словес- ників, науковців, знавців і дослідників історії української мови.

Размещено на Allbest.ru