Антропоніми як вагомі кванти етнокультурної інформації (на матеріалі турецької мови)
Етнокультурна специфіка турецької мови. Антропоніми як засоби реконструкції картини світу тюрского етносу. Дослідження закономірностей виникнення, функціонування та розповсюдження власних імен людей. Класифікація турецьких антропонімів та топонімів.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2020 |
Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
8
Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Антропоніми як вагомі кванти етнокультурної інформації (на матеріалі турецької мови)
Пишньоха О.А., асистент кафедри тюркології
Покровська І.Л., доктор філологічних наук,
доцент, завідувач кафедри тюркології
Вступ
Постановка проблеми. Етнокультурна специфічність турецької мови пояснює причини виникнення тих чи інших явищ, назв, термінів. Етнокультурний чинник задає певний вектор у релевантних для людини сферах життя: з перших його днів - у виборі імені, далі - у формуванні базових цінностей, пріоритетів, вихованні в дусі національного та професійного самовизначення особистості, що зумовлює актуальність цього наукового дослідження.
Метою статті є характеристика етнокультурного чинника, який впливає на вибір антропонімів, наведення прикладів антропонімів, які відображають особливості світосприйняття носіїв турецької мови.
Об'єктом дослідження є антропоніми в контексті турецької національної картини світу.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
1) розглянути антропоніми як засоби реконструкції картини світу турецького етносу;
2) з'ясувати основні фактори, які впливають на вибір антропонімів носіями турецької мови;
3) навести приклади антропонімів, які відображають ціннісні пріоритети носіїв турецької мови, їх діахронічні зміни та зробити відповідні висновки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. О.Л. Березович зазначає, що в ономастиці кодуються найбільш значимі та стійкі кванти етнокультурної інформації [1, с. 72]. Антропоніміка - це розділ ономастики, який вивчає власні імена людей, закономірності їх виникнення, функціонування, розвитку та розповсюдження [5, с. 10].
Антропонім - це лінгвокультурна одиниця мови, поняття яке відображає особливості предметів та ставлення мовця до оточуючого середовища. Історія власних імен тісно пов'язана з культурою, історією та ідеологією того суспільства, де вони використовуються, антропоніми активно зустрічаються у прислів'ях і приказках та найчастіше в художніх текстах.
Антропонімікон - це своєрідне відображення життєвого досвіду певного етносу у процесі вибору імен, що дозволяє провести реконструкцію картини світу певного історичного періоду та глибше осягнути сучасність.
І.Л. Покровська зазначає, що «турецький антропонімікон (сукупність особистих імен) - це суттєвий елемент традиційної культури турецького етносу та його мовної картини світу. Турецькі антропоніми - це кумулятивні мовно-культурні знаки, які містять значну частку інформації щодо концептуалізації знань людини про світ, інтегрують лінгвістичний та екстралінгвістичний фактори в турецькій мовній картині світу» [9].
Дослідження з ономастики мають давні традиції у турецькому мовознавстві. Махмуд Кашгарли у «Дивані тюркських мов» подає аналіз низки турецьких антропонімів, астронімів та топонімів. У праці Евлія Челебі міститься пояснення імен народних героїв та імен відомих на той час поетів. Системне вивчення ономастичної лексики починається з 20-х рр. ХХ ст., матеріали праць видаються друком у виданнях Tьrk Dernegi (Турецька спілка) та Tьrk Yurdu (Батьківщина тюрків). Розпочав ономастичні дослідження Савфет Бей, першим представивши класифікацію турецьких антропонімів та топонімів. Значний внесок у розвиток турецької ономастичної традиції зробили дослідники Б. Аталай, А. Джафероглу, Х. Кошай [4].
У республіканський період антропонімічні дослідження розпочинаються працями Т. Джеляля (1929) та Ф.А. Чопуроглу (1933), у яких поряд із тогочасними антропонімічними явищами отримали своє нове опрацювання ономастичні елементи, що фіксуються у писемних пам'ятких турецької мови, зокрема “Oguzname". У цей час з'являється чимало робіт, у яких аналізуються мотивації вибору імені для дитини. Ономастична робота пожвавилася у зв'язку з прийняттям Закону про прізвища від 21.06.1934 р. (2525 Sayih Soyadi Kanunu), згідно з яким кожен громадянин новоствореної Республіки мав обрати собі прізвище [7]. На сучасному етапі дослідженнями, присвяченими ономастиці, займаються Н. Акбаяр та А. Расім (аналіз топонімів часів Османської імперії), А. Бозіїт, А. Озкая, І. Карагьоз (дослідження, присвячені вивченню топоніміки окремих міст та регіонів), П. Тугланджи, М. Ерйоз (дослідження астрономічних назв).
Питанням антропонімів турецької мови також займалися такі визначні вчені-тюркологи: Х. Кошай (вперше у турецькому мовознавстві на широкому науковому тлі класифікував антропоніми, що пов'язані з тотемними віруваннями (Kartal, Sungur, Kurt), проаналізовав антропонімічний елемент ta§ («камінь») у тюркській ономастичній традиції), А. Айсан та С. Тунджай (уклали фундаментальні словники турецьких імен та прізвищ), В. Абдуррахман, C. Орнек, С. Сакаоглу (присвятили праці дослідженню факторів, які впливають на вибір імен в турецькому суспільстві), І. Башигьоз (підкреслює необхідність дослідження ономастики у зв'язку з нормами суспільного життя, традиціями, звичаями) В. Саглам (тлумачення близько 4 000 турецьких імен), Х. Таш (дослідження антропонімів окремих ареалів), Ф. Сюльдюр, А. Пюскюллюоглу, Х. Ерол, М. Чалик (цікаві та оригінальні пояснення турецьких антропо- німів) та інші.
Турецькому досліднику Догану Аксану належать такі праці, як “Цzeladlar alam”, “Gьzeladlandima", “Yer adlari bilimi", у яких він подає опис ономастичного простору Туреччини. Зокрема, у праці “КЦі adlari bilimi" («Антропоніміка») автор виокремлює п'ять основних груп антропонімів: антропоніми з релігійною тематикою (“Dinseladlar koyma"); імена, пов'язані з епітетами Аллаха, його чотирма халіфами, дітьми пророка Алі, доньками та дружинами Мухаммеда. Далі - імена, пов'язані з відомими діячами, національними героями, політиками, митцями: Attila, Cehgiz, Fatih, Timur, Yavuz; імена, пов'язані з героями національних дестанів: Ayhan, Bozok, Gцkhan, Oguz, Orhan; імена, пов'язані з географічними назвами, історичними подіями, етнонімами: Bayram, Cuma, Cumhur, Devrim, Kadir, Kurtuluз, Muharrem, Ramazan, Zafer. Автор наголошує, що традиції найменувань хоча й мають універсальний характер, містять чимало національно-специфічних рис [13]. Розглядаючи традицію найменування дітей, турецькі дослідники антропонімів (В. Абдуррахман, C. Орнек, С. Сакаоглу) встановили, що на традиції надання дитині імені впливають такі фактори:
1) день, місце та місяць народження;
2) назви тварин, рослин;
3) назви географічних і метеорологічних компонентів;
4) імена батьків, родичів;
5) імена, пов'язані з релігією, культурою.
У певних випадках іменами можуть бути і випадкові словесні утворення. мова турецький антропонім топонім
В.М. Підвойний розподілив релігійно марковані антропоніми на чотири групи: 1) імена пророка Мухаммеда та його сподвижників; 2) теофорні імена; 3) біблійні імена; 4) коранічні імена [7].
І.Л. Покровська розглянула 750 імен релігійного походження, які функціонують у турецькій мовній картині світу й на основі релігійно маркованих антропонімів здійснила їхню класифікацію:
1) імена-епітети Аллаха;
2) імена прихильників Аллаха;
3) допомога, милість Аллаха;
4) імена на позначення пророка Мухаммеда та якого якостей;
5) імена на позначення родичів пророка Мухаммеда;
6) імена пророків, святих, янголів;
7) імена-назви релігійних місць;
8) імена-назви місяців;
9) імена учасників релігійного дискурсу [9].
Виклад основного матеріалу
Антропонімічні системи різних європейських народів мають зовнішню схожість, яка полягає в наявності однакових елементів: власного імені та прізвища. В усіх інших випадках простежуються лише відмінності: кожна антропонімічна система являє собою унікальне явище в усіх онтологічних аспектах виявлення антропонімів [10].
Антропонімічна модель в українській мові складається з прізвища, ім'я та по-батькові. Трьохкомпонентна модель є характерною для англійської мови, вона складається з першого імені, середнього імені та прізвища. Турецька антропонімічна модель зазвичай складається із двох компонентів: імені та прізвища. Досить часто зустрічаються і 3-компонентні моделі: подвійне ім'я та прізвище.
Традиція надання дитині подвійного імені сягає доісламських часів і обумовлена такими факторами, як сподівання батьків на подвійний захист дитини, релігійне походження першого імені та використання другого імені на вшанування предка (родича).
Вплив мусульманства на тюркську і взагалі турецьку антропонімію порівнюють із впливом прийняття християнства на слов'янську традицію надання імен. Уявлення про єдине божество, про добро та зло, про силу та слабкість, про гарне та потворне, про дозволене та заборонене неминуче знаходило своє відображення в пласті антропонімів. Ці власні назви, хоч і будучи запозиченими від інших народів, а значить з іншої мови та культури, проходили через фільтр національного менталітету, вписувалися в структурно-граматичні форми мови, отримуючи певні специфічні риси мови-реципієнта [4].
Нарікаючи немовля одним із імен Аллаха, пророка Мухаммеда або його сподвижників, зазначених у Корані, батьки висловлювали свою шану до релігії, пророка та святих. Існує повір'я, згідно з яким дитина, отримуючи ім'я, отримує заступника і покровителя серед святих. Св. Мухаммед казав: «У день Страшного Суду до Вас звертатимуться за вашим іменем та іменем ваших батьків. Тому називайте дітей гарними іменами» [4].
Інститут статистики Турецької Республіки (Тигкіуе ШаШік Кигити (ТиІК)) зазначає, що у 2017 р. на вибір дитячих імен вплинула спроба перевороту (15 липня 2016 р.) та загибелі у ній захисника держави. Так, турки почали нарікати своїх синів іменем героя Омера Халісдеміра, вживаючи поряд з іменем Омер навіть скорочену версію його прізвища, утворивши подвійне ім'я - Омер Халіс. Це ім'я посіло чинне місце в рейтингу найпопулярніших імен в Туреччині у 2017 р.: ім'я Омер посіло у рейтингу 3-ю позицію, а Омер Халіс було зареєстровано на 24-у місці.
Інститут статистики також зазначає, що на вибір імені в Туреччині впливають такі фактори, як національні традицій, поп-культура, соціоекономічний стан, релігійні звичаї, історичні герої та улюблені герої телевізійних серіалів. Зокрема, Ерту- грул - ім'я головного героя популярного в Туреччині серіалу «Воскресіння. Ертугрул» (`їїігіЩ ЕгШф-иІ”), який розповідає про відважних тюркських воїнів та героїчне минуле тюркських племен ще до часів створення Османської імперії, посідає перші позиції рейтингу з найпопулярніших імен в Турецькій Республіці починаючи з 2017 р. [12].
Згідно даних Інституту статистики Турецької Республіки одним з імен, які багато років поспіль зберігають статус найпо- пулярніших жіночих імен в Туреччині, є Еліф. Еліф є цікавим іменем у турецькій мовній картині світу, особливо для аналізу з позиції неносія турецької мови та культури. Еліф - це жіноче ім'я досить поширене у Туреччині, яке символізує красиву, випромінюючу світло дівчину. У Анатолії це ім'я ще позначає красиву, струнку, високого зросту дівчину можливо, шляхом асоціації з літерою еліф, яка є першою літерою арабської та османської абеток і пишеться згори вниз у вигляді прямої видовженої лінії ('). Існує також думка про походження імені Еліф від перського імені Аліфа, що означає «дружелюбна, комунікабельна, мирна». Проте, у лексеми «еліф» є досить багатий асоціативний ряд: у літературі Дивану літеру еліф використовувалася метафорично у значенні «рівність», «простота», «вишуканість»; еліф також використовували на позначення числа 1 («ебджед хесаби» або «абджад»); літера «еліф» у носіїв турецької мови також асоціюється з Аллахом, згадується у Корані у 1-му аяті Сури Аль-Бакара. Крім того, «Еліф Лям Мім» - це «розрізнені» або «відкриваючі» літери, якими починаються деякі коранічні сури; еліф - перша літера у слові Аллах; у традиції тасаввуфу-еліф символізує єдність бога, першопочаток всього, адже з еліф починається все, вона причина і джерело всіх літер, так само і Аллах є первопричиною, початком і джерелом всього сущого. Пізнати еліф - це пізнати основи світобудови [8].
Отже, Еліф - це ім'я, яке має потужний спектр асоціацій, значень і символів, які закодовані у ньому історією, релігією та особливостями світогляду турецького народу.
Лейла - символічне власне ім'я, яке належить головній героїні оповідання «Лейла і Меджнун». Лейла і Меджнун - це імена двох арабських закоханих, про яких раніше вже згадувалося у цій статті. Ім'я Лейла відсилає уяву читача до прецедентного тексту «Лейла і Меджнун» і уособлює героїню, яка поводиться замріяно, розгублено тощо. У розмовній турецькій мові також досить часто можна почути вислів Ви^ип Leylaym - сьогодні я Лейла, що означає неуважність, відсутність зосередженості, замріяність, перебування людини десь далеко у своїх думках [8].
Чинар - чоловіче ім'я в Туреччині, яке також має потужну фонову інформацію. Чинара - це священне дерево у тюрків, якому вклонялися, висловлювали пошану, біля якого здійснювали різноманітні обряди (переважно до прийняття ісламу, проте і зараз у багатьох тюркських країнах зустрічаються елементи шаманізму), вшановували це дерево, нарікаючи дитину на його честь. Чинара шанується тюрками за її кремезність величезне коріння, яке символізує предків, це дерево досить довго живе, що виражає побажання тюркським народам жити довго і не загубитися у світі. За словами носіїв турецької мови, через потужний вплив ісламу на свідомість турецького етносу тенгріанські звичаї втратили свої позиції і велика кількість людей нарікає своїх синів іменем Чинар більше через традиції, які досі займають панівне місце в суспільстві, ніж через сакральне для тюркських народів значення цього дерева (тобто, панує кліше поведінки «так робили мої предки - значить і я так робитиму», про повагу і шану до сакрального дерева часто не замислюються).
Цікавим фактом є те, що нині в Туреччині переважна кількість прізвищ - це прізвища тюркського походження (що зумовлено реформами Ататюрка), а серед імен зустрічається велика кількість імен арабського походження, що зумовлено тенденцією давати дітям релігійні імена і засвідчує вагомий вплив ісламу на свідомість турецького народу.
У цьому відбивається непростий синтез різних культур та етносів в основі сучасної турецької картини світу, яка ввібрала у себе багато різноманітної інформації, різноманітних національних культур, що обумовлено кочовим способом життя тюркських племен, прийняттям ісламу, приходом на території Малої Азії, захопленням Константинополя та інтеграцію до неймовірної культури Візантійської імперії.
Висновки
Постійний контакт з іншими народами та культурами збагатив тюркську культуру взагалі і турецьку зокрема. Турецький народ зберіг та накопичив знання, пропустив їх через призму своєї самобутності, під час чого деякі реалії зазнали трансформацій, набули нових конотацій. Усі ці фактори і дали світові унікальну турецьку культуру та мову, які неможливо досліджувати окремо.
Як висновок, слід зазначити, що у сучасному антропоніміконі турецької мови відображаються своєрідна система сприйняття, розуміння навколишнього світу, що проходить через призму ісламських вірувань, героїчного минулого тюркських племен і сучасних релевантних подій та постатей, оскільки власні назви - це сховище культурної інформації, що виражає характерні світоглядні особливості турецького етносу.
Література
1. Березович Е.Л. Язык и традиционная культура. Этнолингвистические исследования. Москва: Индрик, 2007. 599 с.
2. Зубко А. Українська ономастика: здобутки і проблеми. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2007. С. 262.: http://resource.history.org.ua/publ/sid_2007_15_262 (дата звернення: 1.06.2019).
3. Кассирер Э. Философия символических форм. Москва : Ун. книга, 2002. с. 15.
4. Коверна І.О. Мусульманські імена в антропоніміконі сучасної турецької мови. иИЬ: http://phil.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/47-1/55.pdf (дата: звернення 23.09.2018).
5. Никонов В. География фамилий. Москва : Наука, 1988. 352 с.
6. Підвойний В.М. Ісламська антропоніміка та етнолінгвістика (власні імена в мовній картині світу). МККС. 2002. № 7. С. 435-440.
7. Підвойний В.М. Репрезентація концепту Аллах у турецькій мовній картині світу. XVI сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конф. (Київ, 11 жовтня 2012 р.). Київ, 2012. С. 118-119.
8. Пишньоха О.А., Покровська І.Л. Прецедентні імена в сучасній турецькій поезії. Закарпатські філологічні студії. Випуск 4. Том 2. Ужгород, 2018. С. 56-62.
9. Покровська І.Л. Релігійні антропоніми в турецькій мовній картині світу. : http://seanewdim.com/ uploads/3/2/1/3/3213611/ pokrovska_i.l._religious_ anthroponomy_ in_the_turkish_ anguage_picture_of_the_world.pdf (дата звернення: 1.06.2019).
10. Рылов Ю.А. Имена собственные в европейских языках. Романская и русская антропонимика: курс лекций по межкультурной коммуникации. Москва : Восток-Запад: АСТ, 2006. 311 с.
11. Фаріон І.Д. Креативна функція антропонімійної лексики. Кіровоград, 2001. 278 с.
12. Tuik en cok kullanilan isimleri acikladi. URL: https://www.yeniakit. com.tr/haber/tuik-en-cok-kullanilan-isimleri-acikladi-450956.html (дата звернення: 3.06.2019).
13. Turk9ede Guzel Adlandirma ve Yazi Dilinde Kullanim Sikligi. URL: https://www.academia.edu/9872284/T%C3%BCrk%C3%A7ede_G%C3%BCzel_Adland%C4%B1rma_ve_ Yaz%C4%B1_ Dilinde_Kullan%C4%B1m_S%C4%B1kl%C4%B1% C4%9F%C4%B1?auto=download (дата звернення: 3.06.2019).
14. Turkiye'de en 90k tercih edilen isim belli oldu. URL:
15. https://www.cnnturk.com/yasam/turkiyede-en-cok-tercih-edilen-isim- belli-oldu?page=8 (дата звернення: 3.06.2019).
Анотація
Антропоніми як вагомі кванти етнокультурної інформації (на матеріалі турецької мови). Пишньоха О. А.,асистент кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Покровська І. Л.,доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Статтю присвячено дослідженню антропонімів у мові турецької поезії ХХ ст. У роботі з'ясовано та проаналізовано загальні ознаки ономастичного простору та змістове навантаження антропонімікону турецького етносу, основні фактори впливу на вибір імені для турецької дитини, особливості турецької національної свідомості на прикладі антропонімів.
Зокрема, антропоніми було розглянуто як засоби реконструкції картини світу турецького етносу.
Також було з'ясовано основні фактори, які впливають на вибір антропонімів носіями турецької мови.
Пізнання мовної картини світу турецького етносу дає можливість отримати інформацію про склад мислення і тип світогляду нації, подивитися на світ очима носіїв турецької мови та культури.
Етнокультурна специфічність турецької мови пояснює причини виникнення тих чи інших явищ, назв, термінів.
Разом з мовною картиною світу вони можуть бути різними навіть для народу, який проживає на спільній території.
Таким чином, у статті на прикладі турецької мови автори звертають увагу на вплив етнокультурного чинника у релевантних для людини сферах життя: з перших його днів - у виборі імені, далі - у вихованні в дусі національного самовизначення та професійному самовизначенні особистості тощо.
Проаналізовані приклади антропонімів, які відображають ціннісні пріоритети носіїв турецької мови та їх діахронічні зміни, вказують на те, що система сприйняття і розуміння навколишнього світу сучасними носіями турецької мови проходить через призму ісламських вірувань, героїчного минулого тюркських племен і сучасних релевантних подій та постатей.
Ключові слова: антропонім, етнос, етнокультурна специфічність, картина світу, національна свідомість, ономастика, світогляд.
Summary
Anthroponyms as significant quantum of ethnicultural information (on the material of Turkish language). Pyshnokha O., Pokrovska I.
The article has been devoted to the researching and description of precedent names in the Turkish poetry of XX th century.
The general features of the onomastic space and the content load of the anthroponimicon of the Turkish ethnic group, the main factors influencing the choice of the name for the Turkish child, and the features of the Turkish national consciousness on the example of anthroponyms have been found out and analyzed.
Cognition of the linguistic picture of the world of the Turkish ethnic group gives an opportunity to get information about the composition of thinking and the type of worldview of the nation, to look at the world through the eyes of the carriers of Turkish language and culture.
Ethno-cultural specificity of the Turkish language explains the reasons for the occurrence of certain phenomena, names and terms. Together with the linguistic picture of the world, they can be different even for the people living in the common territory.
Thus, in the article on the example of the Turkish language, we draw attention to the influence of the ethnocultural factor in the spheres of life relevant to man: from the first days - in the process of choosing the name, further - in upbringing in the spirit of national self-determination and also professional self-identification of the individual, etc.
In particular, anthroponyms were considered as a means of reconstructing the picture of the world of the Turkish ethnos.
The main factors influencing the choice of anthroponyms by native speakers of Turkish language were also clarified.
Analyzed examples of anthroponyms that reflect the value priorities of Turkish language speakers and their diachronic changes indicate that the system of perception and understanding of the surrounding world by modern Turkish speakers passes through the prism of Islamic beliefs, the heroic past of Turkic tribes and contemporary relevant events and personalities.
Key words: anthroponym, ethnos, ethnocultural specificity, picture of the world, national consciousness, onomastics, worldview.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення поняття власних імен, їх класифікація та місце в художній літературі. Шляхи досягнення адекватності при перекладі власних імен. Особливості перекладу промовистих власних імен на матеріалі творів Дж. Роулінг та роману Д. Брауна "Код Да Вінчі".
дипломная работа [94,9 K], добавлен 21.06.2013Поняття, види антропонімів в англійській мові. Явище інтертекстуальності, його класифікація за різними авторами. Аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів на прикладі творів письменника Ф. Фіцджеральда.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.06.2009Виникнення давньоіндійського мовознавства. Види мов, їх функції, склад, ступінь їх самостійності відносно одна одної та їх географічне розповсюдження. Основна класифікація мов світу та методи їх вивчення. Сучасні індоіранські мови та мовні конфлікти.
курсовая работа [103,3 K], добавлен 12.02.2014Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Визначення поняття ономастики як розділу мовознавства, який вивчає власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Основне призначення власних назв (антропонімів) у творах художньої літератури як якісної характеристики персонажів.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 10.03.2012Дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу. Існуючі способи та прийоми: транслітерація; транскрипція; транспозиція; калькування.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.01.2013Дослідження художньо-виразних засобів, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови, їх класифікація. Особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку.
дипломная работа [165,3 K], добавлен 23.05.2013Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Специфіка антропонімічної системи німецької мови. Методи дослідження антропоніміки. Передумови виникнення прізвищ. Прізвища в мові як важливий аспект розвитку німецької антропонімії. Імена греків і римлян. Узгодження між германськими та грецькими іменами.
курсовая работа [124,9 K], добавлен 12.11.2010Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011Поняття про знак і знакову систему мови: типологія, структура, специфіка мовних знаків. Своєрідність мови як знакової системи, знаковість і одиниці мови. Семіотика як наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем та символів.
реферат [24,5 K], добавлен 14.08.2008Основоположні ознаки іронічного смислу та дослідження їх на матеріалі німецької мови. Класифікація іронії, основним критерієм якої є контекст. Засоби творення і прийоми творіння ситуативної насмішки. Характеристика структурно-семантичної конвергенції.
статья [22,6 K], добавлен 31.08.2017Дослідження основних етапів еволюції англійської мови. Вплив кельтської мови на базовий граматичний розвиток англійської, запозичені слова. Діалекти англосаксонських королівств. Виникнення писемності, становлення літератури і лондонського стандарту.
реферат [1,6 M], добавлен 04.01.2011Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Дослідження фонетичних варіантів, які стосуються кількісно-якісного боку фонем власних назв. Виявлення особливостей на рівні твірних топонімів та похідних ойконімів. Синтаксичне оформлення одиниць мови, що надає їм статусу фонетико-синтаксичних.
статья [24,0 K], добавлен 18.12.2017Поняття власних назв та їх різновиди. Особливості транскодування англійських онімів українською мовою. Елементи перекладацької стратегії щодо відтворення власних імен та назв на матеріалі роману Дж. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь".
курсовая работа [66,0 K], добавлен 21.06.2013Частиномовна класифікація слів у давнину. Частини мови як одиниці морфологічного рівня мови. Форми словозміни і словотворення. ім`я, дієслово, прикметник, займенник, прийменник, прислівник, сполучник. Сучасний стан розробки питання про частини мови.
реферат [29,6 K], добавлен 04.07.2015Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010