Вербалізація концепту демократія в інавгураційній промові президента США Дональда Трампа: лінгвокогнітивний аспект
Концепт - одна з основних категорій когнітивної лінгвістики, у якій відображається зв’язок мови, мислення, культури. Наявність оперативно-змістових одиниць пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови - ознаки політичного дискурсу.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.06.2020 |
Размер файла | 15,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. із когнітивної лінгвістики виокремилася нова галузь лінгвоконцептологія, мета якої полягає в описі мовних засобів репрезентації концептів [8, с. 467], а отже, осмислення останніх усією науковою спільнотою і лінгвістами, зокрема у рамках панівної нині антропоцентричної парадигми [2, с. 7].
Стаття присвячена дослідженню вербалізації концепту ДЕМОКРАТІЯ в інавгураційній промові Дональда Трампа, президента країни, для якої демократія є одним із найбільш важливих соціально значущих феноменів, що використовуються для формування офіційної ідеології [9, с. 188].
Мета статті встановити, як вербалізується концепт ДЕМОКРАТІЯ в інавгураційній промові президента США Дональда Трампа з використанням дослідницького апарату образ-схем [3, с. 467] і теорії силової динаміки [16].
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань: проаналізувати й систематизувати погляди сучасних мовознавців на концепт і його структурацію; розробити методику аналізу способів вербалізації концепту ДЕМОКРАТІЯ в інавгураційній промові президента США Дональда Трампа; відібрати фрагменти тексту, які вербалізують складники концепту ДЕМОКРАТІЯ; схарактеризувати послідовність вербалізації концепту ДЕМОКРАТІЯ в досліджуваній промові.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепт вважається однією з основних категорій когнітивної лінгвістики [2, с. 197; 6, с. 9], адже в ньому відображається зв'язок мови, мислення, культури [2, с. 197]. Для будь-якого розуміння політичного дискурсу характерний набір специфічних ключових концептів [14, с. 238], які тлумачаться як оперативно-змістові одиниці пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу, відбитої в людській психіці [4, с. 115]. Не дивно, що концепт ДЕМОКРАТІЯ вже неодноразово ставав предметом дослідження мовознавців в різних ракурсах: аксіологічному як найвишд цінність американського народу [18, с. 179]; ідеологічному як історично зумовлена сутність [13, с. 128]; лінгвокультурологічному як соціально значущий концепт американської ментальності [11, с. 188].
Зважаючи на їх активну, динамічну роль у процесі мислення [8, с. 58], дослідники вважають, що концепти не структуровані жорстко [1, с. 30; 8, с. 58]. Загальним для всіх концептів є «базовий когнітивний шар з чуттєво-образним ядром» [8, с. 59]. Оскільки концептуальні характеристики виявляються через значення мовних одиниць, що репрезентують окремий концепт, їх словникові тлумачення, мовні контексти [1, с. 30], в нашій роботі ми досліджуватимемо вербалізований в інавгураційній промові Д. Трампа концепт ДЕМОКРАТІЯ за допомогою дослідницького апарату образ-схем з опертям на теорію силової динаміки шляхом аналізу лексичних одиниць, які позначають ядро концепту. політичний дискурс концепт
Будь-яка політична діяльність насамперед пов'язана з боротьбою за здобуття або утримання державної влади, що зумовлює наше звернення до основоположних принципів силової взаємодії, які були сформульовані Леонардом Талмі [16, с. 413]. За Талмі, двома принциповими об'єктами або структурними елементами динаміко-силових схем, є Агоніст, тобто фокальна сила, і Антагоніст, тобто сила, що протидіє. Зазвичай Агоніст та Антагоніст характеризуються природним прагненням або до спокою (бездіяльності), або до руху (зміни стану) [16, с. 415]. На Агоніста може впливати Антагоніст, в результаті чого схильність я Агоніста до спокою долається, або ж Агоніст протидіє силі Антагоніста, і його стан не змінюється, тоді як силова динаміка представляє ситуацію зсередини, образ-схеми як динамічні аналогові зображення просторових відносин і руху в просторі [13, с. 239] деталізують її із-зовні. Утворені під впливом перцептивної та моторної діяльності людини, образ-схеми забезпечують зв'язність і впорядкованість різних аспектів нашого досвіду [15, с. 101]. У повсякденному житті людина оперує близько дванадцятьма такими схемами [13, с. 239]. їх динамічний ракурс представлений силовими структурами: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ (ENABLEMENT), що характеризується наявністю потенційного силового вектора; ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ (DISABLEMENT), що відбиває неспроможність виконати дію через відсутність необхідних здібностей; ПРИМУШЕННЯ (COMPULSION), пов'язане з примусом; ПЕРЕШКОДА (BLOCKAGE), яка передбачає наявність бар'єру; УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ (RESTRAINTREMOVAL), що характеризується подоланням перепони [15, с. 156].
Розуміння образ-схем безпосередньо пов'язане з поняттям силової, фізичної діяльності індивіда, адже у нашому досвіді сили відіграють центральну роль [14, с. 239], а наш досвід закріплений за допомогою силової діяльності, наша мережа смислів пов'язується структурами такої діяльності [14, с. 239]. Динаміка сил може проявлятися не лише в сфері фізичної взаємодії, але й в психологічних, соціальних інтеракціях [16, с. 411]. Саме тому теорія силової динаміки та дослідницький апарат образ-схем дозволяють встановити, як взаємодіють силові сутності [16, с. 411], що в свою чергу показує, як між собою співвідносяться компоненти концепту ДЕМОКРАТІЯ.
Для виокремлення складників концепту ДЕМОКРАТІЯ спираємося на декілька визначень відповідного іменника у тлумачних словниках: a system of government in which the supreme power is vested in the people and exercised directly by the mor by all the members of state, elected under a free electoral system (система управління, здійснювана всім населенням або всіма уповноваженими членами держави за допомогою обраних представників) [22]; a system of government that bases its legitimacy on the participation of the people (система управління, легітимність якої базується на участі народу) [23]; a system of government in which people choose their rulers by voting for the mine lections (система влади, в якій люди обирають своїх правителів, голосуючи за них на виборах) [24]. Відповідно до наведених дефініцій, ядро концепту ДЕМОКРАТІЯ позначається одиницями government«уряд» таpeople«люди», а більш абстрактні прошарки позначаються такими одиницями: power«влада», elections«вибори».
В аспекті апеляції до концепту ДЕМОКРАТІЯ інавгураційний виступ Дональда Трампа ділиться на три частини: вступ і висновки, у яких президент звертається до народу, й основна частина, де він протиставляє народ та уряд.
У вступній частині промови компонент народ об'єктивується в різних перспективах лексичними одиницями, які вказують на народ у таких аспектах: комунікативної взаємодії (we, you),великої єдності (people, nation, citizens),малої єдностей (families all across America) та статусу«).
Дейктик we«ми» у сполученні з дієсловом transfer«передавати» зображає американський народ разом із президентом як Агоніста із тенденцією до руху, а влада, позначена іменником power, постає як Антагоніст із тенденцією до спокою: we are transferring power.
Дейктик you «ви» у поєднанні з групою присудка came by tens of millionsнаголошує на силі людей, зображаючи їх як Агоніста з тенденцією до руху: You came by the tens of millions to become part of a historic movement, the likes of which the world has never seen before. Цей рух посилюється обставиною мети to become part of a historic movement, яка, своєю чергою, позначає Антагоніста з ще більшою тенденцією до руху, тобто народ як Агоніст та історичний рух як Антагоніст утворюють єдине ціле, створюючи враження значної динаміки.
Наприкінці вступу компонент народ вербалізується із-зовні, що зумовлює залучення дослідницького апарату образ-схем: Wewillbeprotectedbythegreatmenandwomenofourmilitaryandlawenforcement.У наведеному висловленні займенник weвказує на людей як ціль ПЕРЕШКОДИ, позначеної присудком will be protected, а її джерелом постають представники військових і правоохоронних органів, ідентифіковані групою додатка the great men and women of our military and law enforcement.
В основній частині промови протиставлені два складники концепту ДЕМОКРАТІЯ народ, позначений іменником people, та уряд, ідентифікований іменником government: what truly matters is not which party controls the government, but whether our government is controlled by the people. У наведеному прикладі люди зображені сильнішими за уряд, позначений іменними групами the government та our government: він постає як Антагоніст у стані спокою, але не стільки підпорядкований партії, на що вказує заперечення,скільки народу, що відображено сполученням присудка control«контролює» з іменником people.
Надалі протиставлення таких складників концепту ДЕМОКРАТІЯ, як уряд governmentі народ peopleпродовжується у висловленні The oath of office І take today is an oath of allegiance to all Americans.У наведеному прикладі особовий дейктик І на позначення президента США позначає Агоніста з тенденцією до руху, позначеною групою присудка take the oath of allegiance «дати присягу вірності», а додаток all Americans«всі Американці» вказує на народ як Антагоніста із тенденцією до спокою, адже виступає лише як пасивний слухач присяги, яку складає президент.
Заключна частина промови знову звернена до народу завдяки п'ятикратному повторенню інклюзивного займенник we, який вказує на об'єднання всього американського населення, таким чином наголошуючи на тому, що саме народ наділений владою і керує Америкою: Together, we will make America strong again. We will make America wealthy again. We will make America proud again. We will make America safe again. And yes, together we will make America great again. y цьому уривку підмет weзображає народ як джерело демократії, а присудок will make strong again «зробимо знову сильною» зображає людей разом з президентом як джерело ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, спрямованого на країну, позначену іменником America, тобто народнаділений силою зробити Америку могутньою strong, заможною wealthy, безпечною safeта величною great,на що вказує сполучення підмета we із низкою груп присудка: will make strong, will make wealthy, will make proud, will make safe, will make great.
Лише один раз за весь виступ, у його завершальній частині, президент зображає людей як Агоніста з тенденцією до спокою, на що в наступному прикладі вказує дієприкметник forgotten «забуті»: the forgotten men and women of our country will be forgotten no longer. Водночас,в наведеному висловленні уряд, представлений як Антагоніст з тенденцією до руху, імплікується. Проте навіть у цьому випадку заперечення no longer в кінці речення вказує на нетривалість даного стану у американців.
Таким чином, іменник peopleпозначає націю, активність якої представлена у виступі президента США лексемами з семантикою динаміки. Водночас уряд, позначений іменником government, зображений у стані спокою і протиставлений активності народу.
Перспективи дослідження вбачаємо у встановленні зображення концепту ДЕМОКРАТІЯ і його складників у промовах інших американських і британських політиків.
Література
1. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2001. 123 с.
2. Вепрева И.Т. Языковая рефлексия в постсоветскую эпоху. Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2005. 384 с.
3. Комарова З.И. Методология, метод, методика и технология научных исследований в лингвистике : учебное пособие. Екатеринбург : Изд-во Ур-ФУ, 2012. 818 с.
4. Красавский Н. А. Русская и немецкая концептосферы эмоций: опыт лингвокультурологического анализа словарных статей. Воронеж : ВГУ, 2001. С. 115-126.
5. Павлова Е.К. Языковые проблемы глобальной политической коммуникации и перспективы их решения посредством гармонизации национальных тезаурусов. Москва : Прометей, 2007. 218 с.
6. Попова З.Д. Из истории когнитивного анализа в лингвистике. Методологические проблемы когнитивной лингвистики / под ред. И.А. Стернина. Воронежский государственный университет, 2001. С. 182.
7. Потапенко С.І. Когнітивна риторика ефекту: в пошуках методу (на матеріалі інавгураційних звернень американських президентів Дж. Кеннеді і Дж. Буша). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія. 2012. Т. 15, № 2. С. 131-140.
8. Приходько А.Н. Концепты и концептосистемы. Днепропетровск : Белая Е.А., 2013. 307 с.
9. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Черкаси, 2017. 890 с.
10. Стернин И.А. Методика исследования структуры концепта. Методологические проблемы когнитивной лингвистики / под ред. И.А. Стернина. Воронеж : Воронежский государственный университет, 2001. с.182
11. Суслова А.Ю. Эволюция лингвокультурологического концепта «демократия» в дискурсивном пространстве американской нации. Вестник Иркутского государственного лингвистического ун-та. 2009. № 3 (7). С. 188-193.
12. Телятникова О.Н. Идеологический концепт DEMOCRACYв британском политическом дискурсе и его семантические оппозиции, к 40-летию СГАКИ. Самара : СГАКИ, 2011. С. 343-349.
13. Филиппова М.А. Идеологический концепт демократия: на материале лингвокультуры США : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19. Волгоград, 2007. 229 с.
14. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. Москва : ИТДГК Гнозис, 2004. 326 с.
15. Юдин Г Кризис демократии в эпоху цифровой революции. URL: https://etika.nplus1.ru/democracy/yudin.
16. Cognitive linguistics: Basic readings. Moutonde Gruyter, 2006. 485 p.
17. Johnson M. The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination, and Reason. Chicago : University of Chicago Press, 1987. 268 p.
18. Lakoff G. Women, Fire, and Dangerous Things. What categories reveal about the mind. Chicago; L.,1987. P. 267.
19. Lebedko M.G. Axiosphere: The linguistic representation of value concepts in American and Russian culture. American Studies International. The George Washington University. 2003. Vol. XLI, № 1-2. P. 179-200.
20. Talmy L. Toward a Cognitive Semantics: Concept Structuring Systems. Vol. 1 MIT Press, 2000. 558 p.
21. Donald Trump inauguration speech transcript. URL: https://www. politico.com/story/2017/01/full-text-donald-trump-inaugurationspeech-transcript-233907.
22. English Oxford living dictionaries. URL: https://en.oxforddictionaries. com/definition/us/democracy.
23. Merriam-Webster dictionary. URL: https://www.merriam-webster. com/dictionary/democracy.
24. The American heritage dictionary of the English language. URL: https://www.ahdictionary.com/word/search.html?q=democracy.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток та становлення когнітивної лінгвістики. Аналіз поняття концепту, фрейму, сценарію, стереотипу та скрипу. Визначення смислового наповнення концептів любов і кохання. Особливості їх концептуалізації у свідомості носіїв української мови та культури.
курсовая работа [89,9 K], добавлен 25.02.2013Співвідношення мови і мислення — одна з центральних проблем не тільки теоретичного мовознавства (філософії мови), а й філософії, логіки, психології. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.
реферат [25,5 K], добавлен 14.08.2008Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики. Особливості мовної концептуалізації світу. Концептуальна та семантична природа лексеми "влада" в українській мовній картині світу. Структурна організація концептуальних полів.
дипломная работа [179,8 K], добавлен 25.04.2011Граматична будова мови як система граматичних одиниць, форм, категорій. Синтаксис та абстактне значення за Празькою лінгвістичною школою. Проблеми класифікації граматичних категорій: протиставлення та формальне вираження. Морфологічний рівень мови.
реферат [23,6 K], добавлен 14.08.2008Сутність когнітивної лінгвістики як поліпарадигмальної науки. Лінгвокультурна специфіка емоційних концептів як структурно-змістового, фразеологічно вербалізованого утворення. Етнокультурні особливості і понятійні категорії концепту "гнів" в різних мовах.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 13.10.2014Характеристика емоційно-оцінних особливостей утворення та функціонування прізвиськ на матеріалі англійської мови. Вивчення проблеми емоційності одиниць індивідуального лексикону. Використання метафоричних або прізвиськних метонімічних номінацій.
статья [29,2 K], добавлен 31.08.2017Фразеологічні інновації у світлі лінгвокогнітивної і соціолінгвістичної парадигми. Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних інновацій. Антонімічні зв’язки у фразеології. Поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови.
диссертация [740,4 K], добавлен 07.02.2012Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Концепт як основна лінгвокультурологічна основа опису мови. Культурно обумовлені особливості феномена концепту "колір". Функціонування концепту "red" в англійській та українській мовах - емоційно-експресивна фразеологія й міжкультурні особливості.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 27.07.2008Когнітивізм: концепт лінгвістики. Порівняльно-історична, системно-структурна (таксономічна) й комунікативно-функціональна наукові парадигми мовознавства. Експансіонізм, антропоцентризм, функціоналізм та експланаторність когнітивної лінгвістики.
реферат [22,2 K], добавлен 14.08.2008Концепт як когітолінгвокультурне утворення, компонент мовної та концептуальної картин світу. Пісенний дискурс як середовище об’єктивації емоційного концепту. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 22.11.2012База дослідження концептів в англійській мові. Дослідження когнітивної лінгвістики, структура та типологія концептів. Основні напрями концептуального аналізу лексики. Аналіз та визначення структури концепту "national park", його етимологія та дефініція.
курсовая работа [140,2 K], добавлен 30.04.2013Поняття концепту в сучасному мовознавстві, його зміст як основної одиниці ментальності. Особливості мовленнєвої концептуалізації понять "багатство" та "бідність" у складі фразеології української мови. Етносемантичне ядро досліджуваного концепту.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 05.11.2013Поняття концепту в мовознавстві. Семантична і структурна будова прислів’їв і приказок та їх репрезентація у мові. Сутність паремії в лінгвістиці. Представлення концепту "життя" у словниках, його істинна (пропозиційна) частина та семантичне наповнення.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 03.05.2014Філософське розуміння О. Потебнею мови як засобу пізнання естетичних та моральних цінностей. Зв'язок мови і мислення. Білінгвізм у епістолярній спадщині. Мисленнєва та пізнавальна діяльність індивідуумів. Особливі варіації елементів мислення в мові.
статья [24,9 K], добавлен 06.09.2017Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 27.03.2011Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови.
реферат [20,6 K], добавлен 17.01.2007Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.
реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010