Щодо перекладу давньоіндійської байки "Ткач Сомілака" українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо перекладу давньоіндійської байки «Ткач Сомілака» українською мовою

Джура М.З.

старший викладач кафедри іноземних мов Львівського національного аграрного університету

Гуня Л. М.,

старший викладач кафедри іноземних мов Львівського національного аграрного університету



Анотація

Статтю присвячено перекладу українською мовою із санскриту байки «Ткач Сомілака» зі збірника байок «Паньчатантра». Зроблено авторський переклад байки з дотриманням якомога більшої синтаксичної й лексичної близькості з оригіналом. Залучено також ще три переклади зазначеної байки для порівняння, з яких перший представлено українською мовою, другий - російською, третій - англійською. Проаналізовано сильні та слабкі сторони перекладів. Коротко розглянуто релігійно-філософське підґрунтя байки.

Ключові слова: байка, переклад, синтаксичний розбір, порівняльний аналіз перекладів. переклад байка сомілака



Аннотация

Статья посвящена переводу с украинского языка на санскрит байки «Ткач Сомилака» со зборника «Пан-чатантра». Сделан авторский перевод байки, придерживаясь, по-возможности, синтаксической и лексической близкости з оригиналом. Добавлены еще три перевода указанной байки для сравнения, с которых первый представлен на украинском языке, второй - на русском, третий - на английском. Проанализированы сильные и слабкие стороны переводов. Вкратце рассмотрено и религийно-философскую основу байки.

Ключевые слова: байка, перевод, синтаксичний роз- бор, сравнительный анализ переводов.



Summary

The article is dedicated to the translation of the tale “Weaver the Soft” from the Pancatantra collection of tales from Sanscrit into Ukrainian. In it, the author does an individual translation of the given tale keeping up to syntactic and lexical proximity with the original at most possible. Another three translations of the given tale are added for comparison reasons, one of which is in Ukrainian, another - in Russian, and the third one - in English. Strengths and weaknesses of the proposed translated texts of the tale are analysed. Also, the topic of philosophical and religious aspect of the tale is briefly touched upon.

Key words: tale, translation, syntactic analysis, comparative analysis of translation.



Постановка проблеми. Завданням статті є зробити авторський переклад давньоіндійської байки «Ткач Сомілака» зі збірника байок «Паньчатантри» з мови санскриту на українську. Зазначена повість є п'ятою байкою у другій частині збірника «Паньчатантри» під назвою «Придбання друзів».

Під час перекладу тексту байки наголос ставитимемо на збереження синтаксичної близькості до оригіналу, а також на точності передачі лексичного значення слів. Текст байки на санскриті, взятий із видання за редакцією М.Р Кейла [3]. Для підпертя свого перекладу і для порівняння залучимо тексти трьох випробуваних перекладів згадуваної байки, а саме: 1) українського перекладу байки І. Серебрякова [1]; 2) російського перекладу Р. Шора [2] та англійського перекладу Артура В. Райдера [4].

Матеріал статті представляє практичну цінність під декількома оглядами, зокрема він може стати в нагоді як методичний матеріал у навчанні санскриту, його лексичних, граматичних і стилістичних особливостей. Цікавим він може бути і як пере- кладознавча проблема зі санскриту на українську мову або ж як проблема порівняльного перекладу тексту на санскриті декількома мовами, тощо.

Сам жанр тексту, давньоіндійська байка, відкриває можливості для подальших літературознавчих та філософських досліджень цього збірника. Цікавими, на нашу думку, можуть стати й порівняльні культурологічні дослідження понять, висвітлюваних у давньоіндійській байці й описуваних в українській байці. Так, під культурологічним оглядом ми зауважили цікаву тему для порівняльного дослідження, зокрема поняття мудро- йатха дгенусагасрешу ватсо віндаті матарамсті в давньоіндійській і українській байках, наприклад Г Сковороди. Також філософія, культура тісно пов'язані з релігією. Отож, релігійний аспект, те, як він представлений у давньоіндійській байці, теж заслуговує уваги дослідника.

Зрозуміло, що вищеописані напрями подальших можливих досліджень сягають далеко поза межі нашої статті.

Головна частина. Після коротких вступних зауваг перейдемо до розгляду самого тексту байки «Ткач Сомілака» із залученням згаданих вище перекладів. текст байки на санскриті транскрибуємо кирилицею. Довгі голосні подаємо зі знаком довготи над голосною, а у разі довгого голосного [у] з підкресленням під літерою «у». Верхньозубні приголосні (приголосні третього ряду), як і напівголосний складовий [р], позначені також із підкресленням під приголосною, наприклад: ш, р, тощо. Для зручності опрацювання нумеруємо кожне речення. Подаємо власний переклад під позначенням а) (автор.), переклад І. Серебрякова під позначенням б) (Серебр.), переклад Р. Шора - відповідно під позначенням в) (Шор), і англійський переклад - під позначенням г) (Ryder).

Отож, нижче слідує сам текст байки:

1) касміншьчідадгіштхане сомілако нама кауліко васа- ті сма

а) У якомусь місті жив ткач на ймення Сомілака. (автор.);

б) «В одному селищі жив ткач на ім'я Сомілака, (Серебр.);

в) В неком селении ткач, по имени Сомилака, жил. (Шор);

г) In a certain town lived a weaver. His name was Soft, (Ryder);

2) сачанекавідгапатррачанараньджітаніпартхівочіта- нісадайвавастранйутпадайаті

а) Так ось, він виробляв із різноманітних барвистих тканин, убрання й царя достойні. (автор.); б) який виготовляв дуже багато барвистих тканин, вбрання з них личило носити царям. (Серебр.); в) И он постоянно выделывал одежды из узорных многоцветных тканей, которые были достойны царя. (Шор); г) and he spent his time making garments dyed in various patterns, fir for such people as princes. (Ryder);

3) парам тасйа чанекавідгапатррачананіпунасйапі на бгоджаначчхаданабгйадгікам катхамапйартхаматрам сам- падйате

а) Однак, попри його витвори з різноманітних тканин, понад їжу та одяг, якогось багатства він все ж не досяг.

б) Крам цей славився і чистою роботою, і витонченістю малюнка, і барвистістю, але виторгу від продажу його неставало ні на їжу, ні на одяг, (Серебр.); в) Однако, больше малой толики денег, хватавшей на пищу и одежду, не мог добыть. (Шор); г) But for all his labours, he could not collect a bit of money beyond food and clothes. (Ryder);

4) атханйе татра саманйакаулікас стхулавастрасампа- данавіджняніно магарддгі сампаннас

а) Інші ж звичайні ткачі, виробники грубого одягу, великого достатку набули. (автор.); б) тим часом як інші майстри, що ткали тільки грубе полотно, заробляли чимало грошей. (Серебр.); в) А другии менее исскусные ткачи, умевшие выделывать лиш грубые ткани, большое богатство приобрели. (Шор); г) Yet, he saw other weavers, who made coarse fabrics, rolling in wealth, (Ryder);

5) танавалокйасасвабгарйамага- прійепашйайтанст- хулапатркаракандганаканакасамрддган

а) На них подивившись, він мовив своїй дружині - дорога, поглянь на тих творців грубого одягу,в яких золота та дібр у подостатку, (автор.); б) От якось Сомілака і сказав своїй жінці: «Ти диви, люба! Вони здатні ткати лише грубе полотно, а купаються в багатстві та золоті, я ж від свого ремесла не маю того прибутку, на який заслуговую. (Серебр.); в) И вот, на них глядя, Сомилака своей жене сказал: «О, милая, взгляни на этих выделывателей грубых тканей - они обогатились имуществом и золотом. (Шор); г) and he said to his wife: «Look at these fellows, my dear. They make coarse stuff, but they earn heaps of money.» (Ryder);

6) тададгаранакам мамайетан стханам

а) Отож, неутримне для мене отсе місце. (автор.); б) ---;

в) Поэтому несносен мне этот город. (Шор); г) This city does not offer me a decent living." (Ryder);

7) таданйатропарджанайа ґаччхамі

а)Тож, де-інде за заробітком піду, (автор.); б) Піду я, мабуть, кудись-інде на заробітки.» (Серебр.); б) В другое место за заработком, отсюда уйдем. (Шор); c) Iamgoingtomove" (Ryder);

8) са прага - бго прійатама мітхйа пралапітаметадйаданй- атраґатанам дганам бгаваті свастхане набгаваті - уктам ча

а) Вона мовила: «Пх, найдорожчий, неправду мовив ти, що йдучи кудись, добра здобудеш, коли в своєму місці немає.» (автор.) Кажуть же:; б) А вона заперечила: «О любий мій, це все ні до чого - хто в себе вдома не може заробити грошей, той і на чужині не розживеться. Як-то кажуть: (Серебр.); в) Та молвила: «Ох, несправедливо слово это! Разве в другом городе деньги будут, если в своем их нет?» (Шор); г) “Oh, my dear," said his wife “it is a mistake to say that money comes to those who travel." There is a proverb: (Ryder);

1) Колизлітаютьдогори, (аколи) падаютьназемлю(автор.);

б) А чи до хмар злітає птах, чи падає на твердь земну, (Серебр.);

в) В воздух взвиваются птицы, падают птицы на землю (Шор):г) ---;

а) у птиць оте невипадково стається, а силою звершень. (автор.); б) Нічого не здобуде він, що б не судилось кармою. (Серебр.); в) Плод это прошлого дел - все, что свершается здесь. (Шор); г) ---; татха ча

а) також же: на гі бгаваті йанна бгавйам бгаваті ча бгавйам вінапі йатнена

а) Не бути тому, що немає бути, aбути тому, що має бути навіть без зусиль (автор.); б) Не збудеться, що збутися не має, а те, що має, збудеться без нас, (Серебр.); в) Лишь то бывает, что должно свершиться, того не будет, что не суждено; (Шор); г) Whatshallnotbewillneverbe; whatshall be, followspainlessly: (Ryder); караталаґатамапі нашьйаті йасйа ту бгавітавйата насті

а) Навіть у долоні рук попале, зникає в того, в кого бути немає. (автор.); б) Зникає те, що в руки попаде, якщо воно судилося не нам. (Серебр.); в) Хотя б в руках держал свое ты счастье - исчезнит, коли сбыться не должно. (Шор); г) The thingyour fingers grasp, will flit, if fate has predetermined it. (Ryder); йатха дгенусагасрешу ватсо віндаті матарам

а) Як серед тисячі корів теля знаходить матір, (автор.);

б) Як поміж тисячі корів знаходить матінку теля, (Серебр.);

в) Как среди стада коров матку находит теленок, (Шор);

г) A calf can find its mother cow among a thousand kine: (Ryder); татхапуракртамкармакартарамануґаччхаті

а) так раніше вчинений вчинок за чинителем іде. (автор.);

б) так діло вслід іде за тим, хто звершував його колись. (Серебр.);

в) так совершенного плод всюду настигнет тебя. (Шор);

г) so good or evil done, returns аnd whispers: “I am thine." (Ryder); шьете сага шьайанена ґаччхантамануґаччхаті

а) Лежить у ложі разом, разом за йдучим йде вслід (автор.);

б) Із ним на ложі поруч спить, ступає слідом крок у крок, (Серебр.);

в) Тысячу улиц пройдеш, будут идти твоим следом (Шор); г)---наранам практанам карма тіштхеттватха сагатмана

а) У людей раніше зроблений вчинок залишається як власна душа. (автор.); б) Назавжди з ним пов'язана набута карма, як душа. (Серебр.; в) Каждое дело добра, каждый поступок дурной. (Шор); г) ---; йатха чхайатапау нітйам сусамбаддгау параспарам

а) Як тінь та спека постійно міцно зв'язані одне з одним. (автор.); б) Як між собою світло й тінь пов'язані щонайміц- ніш, (Серебр.; в) Скованы вечно жара и прохлада, сиянье и тени, (Шор); г) Asshadeandsunlightinterbreed, (Ryder); ева(м) карма ча карта ча са(м)шьліштавітарітарам

а) так вчинок і (його) чинитель переплетені одне з одним.;

б) Так діло і його творець в одно злилися назавжди. (Серебр.;

в) Деятель так и дела скованы вместе судьбой. (Шор);

г) so twined are the Doer and its Deed. (Ryder);

9) тасмадатрайва вйавасайапаро бгава

a) Тому, тут таки будь старанним! (автор.); б) Ото краще залишайся тут і роби своє діло». (Серебр.); в) Здесьусерднейтрудись! (Шор); г) So stay here and mind your business. (Ryder);

10) кауліка ага - прійе на самйаґабгігітам бгаватйа

a) Ткач мовив - дорога, не добре ти мовила, моя доброчинна. (автор.); б) Ткач відповів їй: «Не згоден я з тобою, люба моя. (Серебр.); в) Ткач молвил: «О, милая! Неправду сказала ты.» (Шор); г) “Youaremistaken, mydear," saidhe. (Ryder);

11) вйавасайам віна карма на пхалаті І уктам ча -

a) Без старання діло безплідне. Кажуть же: (автор.);

б) Коли сидіти, склавши руки, то карма не принесе плодів. (Серебр.); б) Без усилия деяние не приносит плода. Ибосказано: (Шор); г) No deed comes to fruition without effort. (Ryder); йатхайекена на гастена таліка са(м)прападьйате

а) Як одною рукою плескіт не буває (автор.); б) Як рукою однією не заплескати в долоні, (Серебр.); в) Разве ты можешь одною ладонью в ладоши захлопать? (Шор); г) You cannot clapa single hand; nor, effortless, do what you planned. (Ryder); татходьйама парітйактам на пхалам карманаhсмртам

а) Так полишивши старання, непам'ятний плід діла. (автор.);

б) Так і карма без старання нам удачі не дарує. (Серебр.); б) Разве бездельем достичь ты можешь дара судьбы? (Шор); г) ---; пашья кармавашьат праптам бгожьйакалеіпі бгоджанам а) Подивись, волею діла добута їжа - в час спожитку (автор.); б) Глянь, які смачні нам страви на обід послала доля, (Серебр.); в) Делом уже совершенным добытая раннее пища - (Шор); г) Although, atmeal-time, fateprovidearichlyloadedplate, (Ryder); гастодьйамам віна ваке правішенна катха(м)чана

а) без усердя руки до рота не потрапить якось, (автор.);

б) та без наших рук до рота аж ніяк їм не потрапить. (Серебр.);

в) -Глянь! - без усилий руки в рот не сумеет попасть. (Шор); г) No food will reach the mouth, unless the hand co-operate. (Ryder); татха ча I

а) а також удьйоґінам пурушасінгамупайті лакшмі

а) Старанному відважному леву йде назустріч щастя. (автор.); б) До людини, що як лев, приходить Лакшмі, (Серебр.); б) ---; г) ---; дайва(м) гі дайваміті капуруша ваданті

а) «Доля то доля», - невідважні кажуть. (автор.); б) Лінюхи хай твердять: «Вже такий талан?» (Серебр.); в) ---; г) ---; дайвам нігітйа куру паурушаматмашактйа

а) Долі скорившись, роби відважний, що від себе залежно, (автор.); б) Балачки облиште, докладіть старання, (Серебр.);

б) ---; .г) ---;. йатне крте йаді на сідгйаті ко]тра дощаh

а) Зусилля ж зробивши, якщо щось не вдається, тут єрок. (автор.); б) Якщо успіх не прийде, хто ж винен тут? (Серебр.); в) ---; г) ---; татха ча I а також: удьйамена гі сідгйанті карйані на маноратхайh

а) Зусиллям бо ж вдаються діла, а не мрією (автор.);

б) Щоб досягти мети у чімсь, не снити треба - діять слід,- (Серебр.); в) Нет, не мечтой, а усильем грядущего дело готовят (Шор); г) Through work, not wishes every plan its full fruition reaps (Ryder); нагісінгасйасуптасйаправішьантімукхемрґаh

а) у пащу сплячого лева дич не ввійде. (автор.); б) Якщо дрімати буде лев, йому не втрапить в пащу звір. (Серебр.); в) В глотку спящего льва дичь сама не бежит. (Шор); г) No deer walk down the lion's throat, so long as lion sleeps. (Ryder); удьйамена віна раджанна сідгйанті маноратхаh

а) Без зусилля царі не досягають мрій, (автор.); б) О царю, не здійснить бажань, якщо не докладеш зусиль,- (Серебр.);

в) ---; г) ---; катара іті джалпанті йадбгавйам тадбгавішйаті

а) Слабодухі кажуть, що має бути, те буде. (автор.);

б) То лиш нікчеми кажуть так: «Що суджено, те й збудеться». (Серебр.); в) ---; г) ---; свашьактйа курватаhкарма начетсіддгі(м) прайаччхаті

а) Якщо (ж) у чинячого що в силі діло успіху не досягає,(автор.); б) Хто трудиться у міру сил, а не щастить йому ніяк, (Серебр.); в) Если усердно трудясь, не может он цели достигнуть, (Шор); г) Suppose, hegavethebesthehad, yetno fruitioncame (Ryder); нопалабгйаhпума(м)статра дайвантарітапаурущаh

а) Не діймай людини, тут доля втручена. (автор.); б) Його не треба докорять,-це в діло втрутився талан. (Серебр.);

в) Не порицайте его, гоним он судьбой! (Шор); г) Twas fate that blocked his efforts, not the man who was to blame. (Ryder);

12) танмайавашьйам дешантарам ґантавйам

а) Тому ж неодмінно піду в інший край. (автор.); б) Так що треба мені вирушити в інший край». (Серебр.); в) Поэтому мне необходимо в другую сторону пойти. (Шор); г) Imustgotoanothercountry. (Ryder)

13) іті нішьчітйа вардгаманапура(м) ґатай

a) Так вирішивши, у місто Вардгамана пішов. (автор.); б) І от пішов він до міста Вардгаманапур, (Серебр.); в) Так решив, в Вар- дхаману-град пошел. (Шор); г) So he went to Growing city, (Ryder)

14) татра ча варшатрайам стхітва суварнашьататрайо- паржанам кртва бгуйаh сваґргам прастхітаh

а) Там же три роки пробувши, й золотих три сотні заробітку здобувши, до свого дому вирушив. (автор.); б) За три роки заробив там триста золотих та й подався додому (Серебр.); в) И там три года пробыл, три сотни золотых заработал, и вновь к своему дому направился. (Шор); г) Stayed three years, and started home with savings of three hundred gold pieces. (Ryder);

15) атхардгапатхе ґаччхатастасйа кадачідатавйа(м) парйатато бгаґаванравірастумупаґатаh

а) Отож напівдороги, коли він йшов якось-то, блукаючи лісом, благодатне сонечко на захід зайшло. (автор.); б) Десь на півдорозі йому довелося йти густим лісом, і саме під той час Сонце, Небесний Повелитель, зайшло за Вечірній Пруг. (Серебр.); в) И вот, на полдороги, когда он шел дремучим лесом, святой сын Адити на покой ушел. (Шор); г) In mid-journey, he found himself in a great forest, when the blessed sun went to rest. (Ryder);

16) тадасау вйалабгайатстхулатараватаскандгамаругйа йаватпрасуптастіштхаті таваннішьітхе свапне двау пурушау раудракарау параспара(м) праджалпантавшьрнот

а) Тоді він, боячись хижаків, та вилізши на гілку грубої шовковиці, коли заснув, опівночі у сні двоє чоловіків, страшних на вигляд, одне з одним розмовляючих, почув. (автор.); б) Тоді Сомілака, остерігаючись диких звірів, забрався на гілля могутнього баньяна та й заснув, і раптом крізь сон він почув розмову двох страхопудів. (Серебр.); в) Тогда, опасаясь хищников, на толстый сук смоковницы он влез. И когда он задремал, в полночь во сне он услышал спор двух мужей, грозных на вид. (Шор);

г) So, forethoughtful for his safety, he climbed upon a stout branch of a banyan tree and dozed. In the middle of the night, as he slept, he saw two human figures, whose eyes were blood-shot with fury, and heard them abusing each other. (Ryder);

17) татрайка ага - бгой картатва(м) кі(м) самйап на ветсі йадасйа сомілакасйа бгоджаначчхаданабгйадгіка самрддгірнасті

а) Тоді, один мовив - пх, Чинителю, ти чому прихильний, не знаєш хіба, що тому Сомілаку понад їжу та одяг, багатства не буде. (автор.); б) Один з них сказав: «Слухай, Картаре, хіба ти не знаєш, що Сомілаці не можна мати більше того, ніж потрібно його родині на одежу й на харчі? (Серебр.); в) И вот один из них молвил: «Ох, Деятель! Ты воистину знаеш, что Сомилаке не положено иметь больше необходимого на одеждуи пропитание. (Шор); г) The first of them was saying: “Come now, Doer! You know you have, in every possible way, prevented this fellow Soft from getting any capital beyond food and clothes. You have no right ever to let him have any." (Ryder);

18) таткі(м) твайасйа суварнашьататрайа(м) даттам

а) Тому ж чому ти йому три сотні золотих дав? (автор.); б) Нащо ж ти дав йому змогу заробити аж триста золотих?» (Серебр.); в) Поэтому ты никогда ему не должен ничего лишнего давать. Так как же ты ему три сотни золотых даровал? (Шор); г) Whydidyougivehimthreehundredgoldpieces? (Ryder);

19) са ага - бго карман майавашьйа(м) датавйа(м) вйа- васайінам

а) Він мовив - пх, Вчинку, мені необхідно давати усерд- ствуючим. (автор.); б) А той відповів: «Чуєш, Кармане, я ж роботящим даю те, що вони заслужили, а кінцеві наслідки залежать від тебе!» (Серебр.); в) Тот молвил: «Ох, Деяние! Неизбежно я должен дать прилагаещему усилия сообразный с усилиями плод. (Шор); г) «Now, Deed!» said the other, «I am constrained to give the enterprising a reward in proportion to their enterprise. (Ryder);

20) татра ча тасйа парінатіствадайаттеті

а) Тепер же його зникнення від тебе залежне. (автор.); б) Aкінцеві наслідки залежать від тебе!» (Серебр.); б) А созревание его от тебя зависит. в) Поэтому - ты у него отними». (Шор); г) The final consequence is your affair. Take it from him yourself.» (Ryder);

21) атха йавадасау каулікай прабуддгай суварнаґрант- хімавалокайаті тавадрікта(м) пашьйаті

а) Тож, коли той ткач пробудився і дивиться на в'язку золотих, тоді пустою (її) бачить. (автор.); б) Прокинувся ткач, зазирнув у клуночок, а там порожньо - трьохсот золотих як не бувало. (Серебр.); в) Это услышав, ткач, пробудясь, в кошель с золотом смотрит. Ивотегопустымвидит. (Шор);

г) On hearing this, Soft awoke and lookedfor his bag of gold. When he found it empty, (Ryder);

22) татай саксепа(м) чінтайамаса - аго кіметат

а) Тоді дуже збурений подумав: «Ого, як то!» (автор.); б) Зажурився він і подумав: «Та що ж це таке? (Серебр.); в) Тогда упрекая себя, подумал: «Ох, что это?» (Шор); г) «Oh, dear!

23) магата каштенопарджіта(м) вітта(м) гелайа квапі ґатам

а) «Великою мукою зароблене багатство легко кудись пішло!» (автор.); б) Тяжкою працею зароблене багатство хтозна-де поділося? (Серебр.); в) Тяжким трудом заработанные деньги по неразумию моему куда-то пропали. Так после тщетных трудов нет у меня ничего. Как супруге своей и друзьям лицо покажу?» (Шор); г) It was so much trouble to earn the money, and it went in a flash. (Ryder);

24) тадьартхашьрамо кімчанай катха(м) свапатнйа мітрана(м) ча мукха(м) даршьайіпйамі

а) «Стільки труду за те багатство, як же я своїй дружині та друзям на лице покажуся.» (автор.); б) Як же я, безталанний, покажусь на очі своїй жінці та друзям?» (Серебр.); в) Так после тщетных трудов нет у меня ничего. Каксупругесвоейидрузьямлицопокажу?» (Шор); г) I have had my work for nothing. I haven't a thing. How can I look my wife in the face, or my friends?» (Ryder);

25) іті нішьчітйа тадева паттанам ґатай

а) Так, вирішивши, у те ж місто пішов. (автор.); б) І подався тоді Сомілака до міста Паттана, попрацював там кілька років, а потім вирушив додому. (Серебр.); в) Такрешивобратновгородпошел. (Шор); г) So he made up his mind to return to Growing City. (Ryder);

26) татра ча варшаматренапі суварнашьатапаньчака- мупаржйа бгуйопі свастхана(м) праті прастхітай

а) І там стільки ж років (пробувши), й золотих п'ятсот заробивши, знову до свого місця вирушив. (автор.); б) Попрацював там кілька років, а потім вирушив додому. (Серебр.);

в) И там за три года пять сотен золотых заработал и опять к своему селению направился. (Шор);г) There he earned five hundred gold-pieces in just one single year, and started home again by a different road. (Ryder);

27) йавадардгапатхе бгуйоїтавіґатасйа бгаґаванбга- нураста(м) джаґама

а) Коли знову лісом йшов (і був) посеред дороги, благодатне сонечко на захід зайшло. (автор.); б) От знову на півдорозі опинився він у дрімучому лісі, і Ясновельможне Сонце зайшло за виднокруг, (Серебр.); в) Когда он половины пути достиг и опять среди дремучего леса шел, святой лучезарный бог ушел на покой. (Шор); г) When the sun went down, he came upon the very same banyan tree, and he thought: ((Ryder));

28) атха суварнанашьабгайатсушьрантоіпі на вішь- рамйаті

а) Отож, боячись зникнення золота, хоч й дуже змучений, не відпочивав. (автор.); б) Троте ткач вже так боявся, аби не зникло його п'ятсот золотих, що й відпочивати не ліг, хоч був дуже стомлений. (Серебр.); в) И вот, боясь утратить золото, - хоть и очень усталый, он не стал отдыхать, (Шор);

г) --- (інша версія; (Ryder);

29) кевала(м) кртаґрготкантхай сатвара(м) враджаті

а) Лише, зі задертою догори шиєю, додому швидко простував. (автор.); б) Бажаючи швидше добратись додому, він прискорив ходу. (Серебр.); в) но, стремясь к родному дому, поспешно шагать продолжал. (Шор);г) --- (інша версія);

30) атрантаре дваупурушау тадршьау дршьтідеше самаґаччхантау джалпантау ча шьрноті

а) Тим часом, двох чоловіків такого ж вигляду, йдучих разом і розмовляючих, в себе за спиною чує. (автор.); б) Раптом йому привиділося, що поряд з ним ідуть ті ж самі два страхопуди й перемовляються між собою. (Серебр.); в) И в это время он услышал, как спорили двое, во образе мужей прежнего облика, - за спиной его идучи. (Шор); г) --- (інша версія) (Ryder);

31) татрайкай прага - бгой картай кі(м) твайайетасйа суварнашьатапаньчака(м) прадаттам

а) Тоді, один мовив - пх, Чинителю, чому ти йому золотих п'ятсот дав? (автор.); б) Один з них сказав: «Слухай, Карта- ре, чого це ти знову Сомілаку п'ятьма сотнями золотих наділив? (Серебр.); в) «Ох, Деятель! Как же ты этому Сомилаке пятьсот даровал? (Шор); г) One of them was saying : «Doer, why didyou give this fellow Soft five hundred gold-pieces? (Ryder);

32) таткім на ветсі йадбгоджаначчхаданабгйадгіка- масйа кімчіннасті

а) Що не знаєш, що понад їжу та покрив йому чогось не буде. (автор.); б) Хіба ти забув, що йому відпущено лише на їжу та на одежу?» (Серебр.); в) Разве ты не ведаешь, что положено ему не зарабатывать ничего, кроме необходимого на пропитание и одежду? (Шор); г) Don'tyou know that he doesn't get a thing beyond food and clothes?» (Ryder);

33) са ага - бгой карман майавашьйа(м) дейа(м) вйа- васайінам

а) Він мовив - пх, Вчинку, мені необхідно давати усерд- ним. (автор.); б) А другий відповів: «Слухай, Кармане, я старанним завжди даю те, що слід, (Серебр.); в) Тот ответил: «Неизбежно я должен давать людям, прилагающим усилия.» (Шор);г) “Friend Deed,” said the other, “I am constrained to give to the enterprising.”; (Ryder);

34) тасйа парінамаствадайаттай

а) Його зникнення від тебе залежить. (автор.) б) а що з цього вийде, то вже твій клопіт. (Серебр.) в) Исход же того - от тебя зависит.»(Шор); г) Thefinalconsequenceisyouraffair. (Ryder);

35) таткі(м) мамупаламбгайасі

а) Тож чому мене діймаєш? (автор.); б) То чому ж ти мені докоряєш?» (Серебр.); в) ---;

г) So why blame me?» (Ryder);

36) тачшьрутва сомілако йавадґрантхітамавалокйаті таватсуварна(м) насті

а) Чуючи те, Сомілака, коли на зв'язку глядь, тоді золота (там) нема. (автор.); б) Почувши це, Сомілака глянув у свій клумачок, а золотих там немає. (Серебр.); в) Это услышав, Сомилака в кошель смотрит. И вот - там золота нет. (Шор); г) When poor Soft heard this, he looked for his bag and found it empty. (Ryder);

37) татай пара(м) дуйкхамапанно вйачінтайат - аго кі(м) мама дганарагітасйа жівітена

а) Тоді, нещастя спало, подумав - ого, нащо мені, позбавленому багатства, життя. (автор.); б) Він страшенно засмутився й подумав: «Ой, нащо ж мені жити, пограбованому? (Серебр.); в) Тогда крайней горестью пораженный, сетуя: «Ой, убили меня!» - Сомилака в отчаянии подумал: «Ах! Кчемумне, потерявшемуденьги, жизнь? (Шор); г) This plunged him into the depths of gloom, and he thought: «Oh, dear! What good is life to me if I lose my money? (Ryder);

38) тадатра ватавркша атманамудвагйа пранамстй- аджамі

а) Тоді тут же, на дерево вилізши, життя й покину. (автор.); б) Ось повішусь я на цьому баньяні і - поминай як звали». (Серебр.); в) Здесь на ветви дерева повешусь и с жизнью растанусь.» (Шор); г) I willjust hang myselffrom this banyan tree and say goodbye to life.» (Ryder);

39) ева(м) нішьчітйа дарбгамайі(м)раджджу(м) відгайа свакантхе пашьа(м) нійоджьйа шьак\анаматмана(м) ніба- дгйа йавад праксіпаті тавадекай пуманакашьастха еве- дамага - бго бгой сомілака майва(м) сагасам куру

а) Так вирішивши, й мотузку з трави дарбги склавши, а свою шию у петлю поклавши, й до гілки себе прив'язавши, коли кидався вперед, тоді ж якийсь чоловік, у повітрі стоячи, так отсе мовив - пх, пх, Сомілако, такої раптовості не роби! (автор.); б) А тоді сплів з жорсткої трави-дарбхи вірьовку, надів зашморг на шию, виліз на гілляку баньяна і ладен уже був заподіяти собі смерть, коли раптом почув голос якогось чоловіка, що витав у небесному просторі: «Схаменись, Сомі- лако, не роби цього! (Серебр.); в) Так решив, из травы веревку свил, на шею свою петлю надел и, сук найдя, к нему себя за шею привязал. И когда он бросится хотел, один из мужей, в воздушном пространстве явясь, ему сказал: «Эй, Эй Сомилака! Такогонасилиянесовершай! (Шор); г) Having made up his mind, he wove a rope of spear-grass, adjusted it as a noose to his neck, climbed out a branch, fastened it, and was about to let himself drop, when one of the figures appeared in the sky and said: «Do not be so rash, Friend Soft. (Ryder);

40) агам те віттапагаракай

а) Я - твій забирач багатства. (автор.); б) Це я вкрав твоє багатство. (Серебр.) в) Япохитительтвоихденег. (Шор);

г) I am the person who takes your money, (Ryder);

41) на те бгоджаначчхаданабгйадгіка(м) варатікамапі сагамі

а) Тобі понад їжу та покрив ані копійочки не потерплю. (автор.); б) Не можу я стерпіти, щоб у тебе було достатку хоч на каурі більше, ніж потрібно тобі на харчування та на одяг. (Серебр.); в) И сверх необходимого на одежду и пропитание - ни одной раковинки тебе не дам. (Шор); г) who does not allow you one cowrie beyond food and clothes. (Ryder);

42) тадґаччха сваґргам праті

а) Тож йди до свого дому! (автор.); б) Так-от іди додому! (Серебр.); в) Поэтому ступай в свой дом! (Шор); г) Now go home. (Ryder);

43) анйаньча бгавадійасагасенага(м) туштай

а) Але ж, твоєю дерзькістю я потішений. (автор.); б) А ретельністю твоєю я задоволений, (Серебр.); в) Впрочем, самоубийством своим умилостивил ты меня. (Шор);

г) But, that you may not have seen me without result, (Ryder);

45) татпрартхйатамарбгащто варай кашьчід

а) Отож, проси ... якийсь дарунок. (автор.); б) і те, що ти мене побачив, без винагороди не залишиться - будь-що проси, і я задовольню твоє бажання». (Серебр.); в) Избери желание какое-нибудь! (Шор); г) askyourheart'sdesire. (Ryder);

46) сомілака ага - йадьева(м) таддегі ме прабгута(м) дганам

а) Сомілака мовив - якщо так, то дай мені пребагато добра. (автор.); б) Сомілака на це сказав: «Коли так, то дай мені багато грошей». (Серебр.); в) Сомилака молвил: «Если так, что дай мне большее богатство!» (Шор); г) «In that case,» said Soft, «give me plenty of money»;

47) саага- бгойкі(м) карішйасібгоґарагітенадганенайатаставабгоджаначчхаданабгйадгікапраптірапінасті

а) Він мовив - пх, що зробиш з багатством, позбавленимкористі, якщо тобі понад їжу та одяг досягти недано. (автор.); б) Той озвався: «Та що ти робитимеш з грошима, які не принесуть тобі користі? Тобі ж, крім їжі та одягу, нема чим утішатися! (Серебр.); в) Тот молвил: «Ах, что ты сдела- еш с богатством, не дающим наслаждения? Ибо не положено тебе тратить сверх необходимого на одежду и пропитание. (Шор); г) «My goodfellow,» said the other, «what will you do with money which you сannot enjoy or give away? For you are to have no use of it beyond food and clothes.» (Ryder);

48) укта(м) ча

а) Сказано же кім тайа крійате лакшмйа на вадгуріва кевала

а) що з того щастя, коли до супруги одної, (автор.); б) Дурне добро, що, мов жона, належить мужу одному (Серебр.);

в) ---; г) ---; _ на на вешьйева саманна патхікайрупабгужйате

а) не можна зайти звичайним подорожнім та насолодитися. (автор.); б) Й не може ним, як вишнею, будь-хто натішитися всмак». (Серебр.); в) ---; г) ---;

49) сомілако ага - йадьапі бгоґо насті татхапі бгавату ме дганам

а) Сомілака мовив: «Навіть якщо користі немає, все ж дай мені багатство!» (автор.); б) Сомілака на те відповів: «Якщо більше нема чим утішатись, то нехай хоч гроші будуть.» (Серебр.); в) Сомилака молвил: «Ох! Если даже не смогу насладиться этим богатством, - все же пусть так будет.» (Шор);г) But Soft replied: «Even if I get no use of it, still I want it. You know the proverb: (Ryder);

50) уктамча -

а) Сказано ж -; г) Youknowtheproverb: (Ryder); крпаноіпйакулшоїпі саджджанайрварджіта сада а) Нещасний і неблагородний, від якого люди відвертаються завжди, (автор.); б) Багачеві в цьому світі, хай безрідному, скупому. (Серебр.); в) Низкого кастой, урода, полного мерзких пороков, (Шор);г) Themanofcapital, Thoughuglyandbaseborn, (Ryder); севйате са наро локе

а) тому чоловікові служить люд (автор.); б) люди завжди догоджають. (Серебр.); в) Люди все же почтут, (Шор);

г) Is honored by the world (Ryder); йасйа сйадвптамсамчайаh

а) якщо у нього клад майна є. (автор.); б) --- (Серебр.); в) был бы он только богат... (Шор.); г) Forcharityforlorn. (Ryder);

Зазначимо лише, що у версії «Паньчатанри» за перекладом Р Шора текст байки на цьому не закінчується, а слідує ще одна пригода-випробування Сомілаки, зокрема йому дали можливість відвідати двох купецьких синів: одного на ймення Дга- наґупта (Зберігаючий дібра), а другого Упабгуктадгана (Споживший дібра) і вибрати котрогось з них двох для себе. Будучи зведеним зовнішніми виявами позиченого, не власного добра Упабгуктадгани, Сомілака вибирає його життя, а тому від своєї невтішної долі не зумів він утекти.

Так, ми завершили розгляд самого тексту байки.

А тепер перейдемо до завершальної частини статті - короткого огляду перекладів та висновку.

Висновки. Як зазначали на початку статті, мета - зробити переклад, який стоїть близько синтаксично та лексично до оригіналу. Тієї засади ми і дотримувалися. Найближче до тієї ж засади стоїть російський переклад Р. Шора. У своєму перекладі цей перекладач спирався на інші переклади. Щодо цього наведемо таку цитату з його Передмови до видання (цитуємо в оригіналі): «И, наконец, переводчик (автор.)не мог удержаться от соблазна воспользоваться при переводе хранящимся в библиотекеМосковского университета экземпляром «Панчатантры», при-надлежавшим Петрову, внести в текст хотя бы несколько из собственноручных пометок отца русской санскритологии, бисерным почерком покрывающих поля этого экземпляра Козегартеновс- кого издания» [2, с. 31]. Також саме російський переклад, який спирається на такого маестро, відтворює, завдяки близькості лексичній та синтаксичній, ще й ритміку повісті на санскриті, що є дуже важливим і чого немає в інших порівнюваних перекладах.

Зазначимо також, що синтаксичну стислість речень байки на санскриті, одним із прийомів досягнення якої є дієприкметникові конструкції у функції присудка, часто у перекладі передають складними реченнями, а й то двома окремими реченнями, зокрема стислість як така надає і драматичності реченню, і краще запам'ятовується. Під цими оглядами перекладені байки І. Серебрякова та А. Райдера втрачаються.

Далі зауважимо, ще й таке, що слов'янські мови, завдяки смисловій насиченості та образності слова, дозволяють робити синтаксично простий переклад, не применшуючи краси перекладеного тексту. Проте за близького перекладу санскритської байки англійською мовою оповідь виглядала б надто спрощено і приземлено. Гадаємо, що це може бути одна з причин такої розлогої описовості в англійському перекладі.

Додамо також, що в українському перекладі І. Серебрякова та англійському перекладі Артура Райдера, особливо у повчальних віршах, автори відходять дещо від семантичної близькості заради створення образності та поетичності. І не дивно, адже мета перекладачів була не лише точно передати зміст байок, а й створити твір красного письма на мові перекладу.

Так, не вдаючись до подробиць і не розтягуючи висновку, ми порівняли переклади цієї байки.

Творець байки пояснює те, «чому» двома поняттями: так багато начулого слова «карма» - вчинок, дія та «картар» - чинитель, діяч. Чинитель є справедливий, він кожному дає за його трудом, а от карма є та причина, чому справедливість у цьому часі не спрацьовує. Бідному Сомілаку ніяк не щастило, саме через ту карму. Чи так воно є? Хтозна.

Завершимо статтю на зразок індійських байок віршем, яким ми й почали, а висновок най кожен робить сам:

Як серед тисячі корів теля знаходить матір так раніше вчинений вчинок за своїм чинителем йде.



Література

1. Панчатантра. 5-ть кошиків житейської мудрості: Шукасаптанті. Київ: Дніпро, 1988. 382 с.

2. «Избранние расскази. Пер. cдревне-индийского. Предисловие и примечание РО. Шор, М., Российская Ассоциация, Институт Общественних Наук, 1930. 157 с.

3. M.R. Kale “Pancatantra of Visnusharman”. Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Reprint: Delhi, 2008. 250 p.

4. Arthur W. Ryder The Panchatantra of Visnu Sharma. The University of Chicago, 1925. 479 p.

5. Санскритско-русский словарь / Составитель Кочергина В.А. Издание 2-е. Москва: «Русский язык», 1987. 944 с.

Размещено на Allbest.ru

...