Стилістичні характеристики у синергетиці декодування семантичного обсягу іменників
Взаємодія синтагматичних, семантичних і парадигматичних факторів у процесі генерування іменникового змісту з його стилістичними характеристиками у німецькій мові з позиції наукової парадигми. Генерування іменниково-інформаційного мовленнєвого змісту.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2020 |
| Размер файла | 841,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стилістичні характеристики у синергетиці декодування семантичного обсягу іменників
Дребет В.В.
Статтю присвячено вивченню взаємодії синтагматичних, семантичних і парадигматичних факторів у процесі генерування іменникового змісту з його стилістичними характеристиками у німецькій мові з позиції лінгвосинергетичної наукової парадигми, яка розглядає мову як складну динамічну систему, здатну до самоорганізації і саморегуляції. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі у роботі розглянуто реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації. Відносно іменника синергетичний механізм мінімізації зусиль у процесі генерування іменниково- інформаційного мовленнєвого змісту передбачає, що ментальний лексикон людини скеровано на оптимальне декодування семантичного обсягу слова з його стилістичним статусом. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з їх стилістичними характеристиками у німецькомовній художній прозі. Лінгвосинергетичний підхід із залученням квантитативних методів дослідження дав змогу проаналізувати на синхронічному зрізі результати саморегуляції й становлення полісемічних та моносемічних іменників з огляду на пройдений ними синергетичний цикл порядок - хаос - порядок і в такий спосіб поповнити германське мовознавство новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику.
Ключові слова: декодування стилістичних характеристик іменника, семантичний об'єм слова, головна/похідна номінація, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетична модель, полісемічна/моносемічна модель іменника, принцип мінімізації зусиль, самоорганізація.
Статья посвящена изучению взаимодействия синтагматических, семантических и парадигматических факторов в процессе генерирования субстантивного содержания с его стилистическими характеристиками в немецком языке с позиции лингвосинергетической научной парадигмы. Методологически важным в исследовании является положение о том, что движущим фактором языкового развития выступает синергетический закон приложения наименьших усилий и сохранения языковой энергии. В синергетическом понимании автор статьи проводит параллели между словарем как представителем языкового обобщения о структурированной сумме знаний усвоенной внеязыковой действительности и ментальным лексиконом, который не является произвольным накоплением внесений, а составляет структурированную иерархическую систему таких внесений. Если в синергетическом толковании лексические единицы и их значения на языковом уровне содержат закодированную структурированную информацию, то в этом же русле в работе рассмотрено реализацию слова в одном из его значений на речевом уровне как декодирование информации. Что касается существительного, то синергетический механизм минимизации усилий в процессе генерирования субстантивно-информационного речевого содержания предусматривает, что ментальный лексикон человека направлен на оптимальное декодирование семантического объема слова с его стилистическим статусом. Полученные на основании синергетически-квантитатив- ного подхода результаты экстраполированы на лингвосинергетические модели самоорганизации субстантивного наименования в соответствии с принципом минимизации усилий, направляющего ментальный лексикон человека на оптимальное декодирования семантического объема моносемичных и полисемичных существительных в соотнесении с их стилистическими характеристиками в немецкоязычной художественной прозе. Лингвосинергетичний подход с применением квантитативных методов исследования позволил проанализировать на синхроническом срезе результат становления моносе- мичных и полисемичных существительных с учетом синергетического цикла порядок - хаос - порядок и таким образом пополнить германское языкознание новыми знаниями о немецкоязычной субстантивной лексике.
Ключевые слова: декодирование стилистических характеристик существительного, семантический объем слова, главная/производная номинация, ментальный лексикон человека, лингвосинергетическая модель, полисемичная/моносемичная модель существительного, принцип минимизации усилий, самоорганизация.
The article focuses on the interaction of syntagmatic, semantic and paradigmatic factors in the generation of noun content with its stylistic characteristics in the German language according to the linguosynergetic scientific approach, which treats the language as a complex and dynamic system capable of self-organizing and self-regulating by selecting the most optimal and most comfortable elements of speech tools to the language treasury. Methodologically important in the article is the position that the synergetic law of the least effort is the driving factor in language development. In synergetic terms the author of this article draw parallels between the vocabulary as a representative of the linguistic generalization of the structured amount of knowledge of the learned extra-linguistic reality and mental lexicon, which is not an arbitrary accumulation of inputs, but forms a structured hierarchical system of such inputs. If, in synergetic terms, lexical units and their meanings at the language level contain encoded structured information, then in the same way in the thesis the implementation of the word in one of its meanings at the speech level is considered as information decoding. In relation to the noun, the synergetic mechanism of least effort in the process of generating noun-information speech content implies that the human mental lexicon is directed at optimal decoding of the semantic volume of word with his stylistic status. The results of the study were obtained under synergetic-quantitative approach and then extrapolated to the linguosynergetic models of noun name self-organization by the principle of least effort that directs the human mental lexicon to the optimal decoding of the semantic volume of polysemantic or monosemantic nouns in correlation with their stylistic characteristics in German-language fiction. The study describes the build-up and inherent regulation of the polysemic/monosemic nouns semantic model in the synergetic cycle order-chaos-order thus enriching the German linguistics with the topical knowledge about the nouns in the German language.
Keywords: decoding of the stylistic characteristics of a noun, semantic volume of a word, main/derived nomination, human mental lexicon, linguosynergetic model, polysemic/monosemic model of the noun, principle of least effort, self-organizing.
Вступ
У пропонованій статті стилістичні характеристики визначено як декодування у співвіднесенні з відповідним семантичним обсягом іменників, реалізованих у текстах сучасної німецькомовної художньої прози. У синергетичному розумінні можна говорити про те, що мова як саморегулювальна система під впливом зовнішньої енергії та інформації виробила механізм репрезентацій семантично-стилістичного буття іменника, зокрема, у німецькомовному просторі.
Сучасна лінгвосинергетична теорія розглядає значення слова з позиції відкритої нестійкої структури знань та досвіду (Герман 2000), передбачуваності і співвідносності з іншими структурами знань (Колмогорова 2012) тощо. Передумовою тлумачення значення мовного знака у руслі лінгвосинергетики став її розвиток як нової наукової парадигми (Домброван 2013; Пихтовникова 2012; Селіванова 2013). Прийшов час вивчати вибудовування іменникового змісту у німецькій мові у співвіднесенні з декодуванням стилістичних ознак семантичного обсягу слова з позицій лінгвосинергетики.
Лексикологія та лексикографія постійно потребують отримання актуальнихданих про синтагматичні характеристики іменника у новій мовленнєвій ситуації з новим предметно-логічним змістом, а тому зрозумілим є інтерес до вивчення іменника з найрізноманітніших позицій та у найрізноманітніших аспектах (див. Генералова 1973; Ольшанский, Скиба 1987; Laddissow1983; Maineke1996; Primus2012). Але ще й досі поза увагою залишаються питання щодо синергетики генерування іменникового змісту з різними стилістичними ознаками у німецькомовних текстах художньої прози за принципом мінімізації зусиль і збереження мовної енергії. Лінгвосинергетичний підхід із залученням квантитативних методів дослідження дає змогу об'єктивно проаналізувати на синхронічному зрізі результати саморегуляції й становлення полісемічних та моносемічних іменників з їх стилістичними маркерами з огляду на пройдений ними синергетичний цикл „порядок - хаос - порядок" і в такий спосіб поповнити германське мовознавство новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику. іменник генерування німецька мова
Мета цієї розвідки полягає у вивченні дії синергетичного закону докладання найменших зусиль, направлених на декодування полісемічної та моносемічної моделей слова у співвіднесенні зі стилістичними характеристиками декодованого семантичного обсягу іменника у сучасних німецькомовних текстах художньої прози.
Методи дослідження. Для встановлення типу реалізованих номінацій на основі аналізу словникових визначень використано методи компонентного і контекстуального аналізу; для перевірки істинності та теоретичної значущості отриманих результатів - методика квантитативного аналізу (хі-квадрат). На підставі синергетично-квантитативного підходу потрібно було створити синергетичні моделі декодування стилістичних ознак іменників у німецькій мові, теоретичним обґрунтуванням яких слугувало попереднє обчислення емпіричних величин з допомогою формули X2. нашому дослідженні ми дотримувались обчислень В. В. Левицького, коли мінімальна теоретично значуща сума критерію хі-квадрат при числі ступенів свободи df=1 і при похибці P=0,05 складає x2=3,84 (детальніше див. Левицкий 2012: 120-125; 137-138]). Відповідно, показники формули х2 кореспондували у нашому випадку з конструкціями синергетичних моделей. Це інтерпретувалось як критично значимий показник відповідності кількості контекстуальних реалізацій синергетичному закону мінімізації зусиль, направлених на декодування семантичного обсягу з певним стилістичним маркером у полісемічній або моносемічній моделі іменника. Крива з позитивним показником у напрямку плюс буде інтерпретуватись у наших моделях як відповідність синергетичному закону збереження зусиль у мові, а з негативним показником у напрямку мінус - як невідповідність.
Результати та обговорення
Предметно-логічний зміст контекстуальних ситуацій є різним, через що лексичне наповнення може мати різні стилістичні характеристики. В. В. Виноградов пише: «Якщо досліджувати лексичний склад певної мови, то ми бачимо, що одні слова більше обертаються в межах книжкової мови, інші несуть відбиток розмовності, треті характерні лише для віршованої мови, четверті належать до якої-небудь галузі науково-технічної мови, п'яті застарівають і стають маловживаними і т.п. Такі зазначення, які встановлюють звичне коло вживань того чи іншого слова, називаються стилістичними позначками» (Виноградов 1977: 209). Додаткові відомості, які одночасно передані разом з інформацією про назване явище дійсності, відображають ставлення того, хто говорить чи пише, до згаданого предмету комунікації, до партнера спілкування, до комунікативної ситуації. У цьому зв'язку К. Д. Людвіг пише: «Мабуть, можна говорити ... про комунікативно-прагматичні потенціали лексеми і виділяти їх у словнику комунікативно-прагматичними маркуваннями» (Ludwig 1991: 42). Як слова, так і окремі значення слів можуть мати стилістичне маркування або, як зазначено вище, стилістичні позначки. Іншими словами, йдеться про стилістичний статус слова. Коли ми говоримо про стилістичний статус слова, ми маємо на увазі функціональні стилі. Услід за Ю.С.Степановим під функціональним стилем ми розуміємо наступне: «Функціональний стиль - це історично складена ... підсистема загальнонародної мови, яка закріплена за тими чи іншими ситуаціями спілкування і яка характеризується набором засобів вираження (Степанов 1965: 218). Робимо висновок, що певні значення слова можуть отримувати відповідні стилістичні маркування як знак належності до специфічної мовленнєвої ситуації. У такий спосіб стилістичний потенціал реалізованого слова входить у зміст синтагматичних відношень у залежності від ситуації. Це дозволяє розглядати залучення іменника німецької мови до вираження змісту, котрий у цьому випадку стосуватиметься стилістичної природи іменникової лексики.
З огляду на універсальний характер полісемії, сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів у структурі іменника утворює ієрархічні відношення на мовному рівні між його головним та похідним значеннями. Людина звертається до слів та їх значень для потреб комунікації, внаслідок чого активуються знання, акумульовані пам'яттю. Пам'ять виступає у ролі ментального лексикону людини. З позицій когнітивізму ментальний лексикон не є довільним накопиченням внесеної інформації, він представляє собою структуровану систему, в якій кожне внесення визначається своїм рангом, тобто своїм відношенням до інших внесень у лексикон, тому лексичні одиниці зберігаються у вигляді організованих взаємозв'язків (Schwarz 1996: 126). Подібним чином і в синергетичній теорії розглядають значення слова як відкриту структуру знань і досвіду, співвідносну з іншими структурами знань (Колмогорова 2012: 61). Тому вважаємо, що у синергетичному розумінні доцільно проводити паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі потрібно розглядати реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації.
Американський лінгвіст Дж. Ціпф екстраполював універсальний принцип найменшого докладання зусиль у поведінці та діях людини на мову (Zipf 1949: 255). Виходячи з цього положення стосовно, потрібно перевірити дію синергетичного принципу економії зусиль під час декодування іменникової інформації у співвіднесенні зі стилістичними характеристиками декодованого семантичного обсягу іменника у сучасних німецькомовних текстах художньої прози. Головні номінації корелюють із реалізацією головного значення слова, а похідні - з похідними значеннями. Окрім цього, на рівні мовлення також відбуватиметься реалізація іменників, які на рівні мови є моносемічними і, таким чином, представлятимуть реалізацію номінацій моносемічного іменникового потенціалу.
Для виконання поставленого перед нами завдання ми взяли п'ять прозових творів німецькомовних авторів (ChristaWolf„Kindheitsmuster“, Heinrich Bцll „Billard um halb zehn“, HermannHesse „DasGlasperlenspiel“, MartinWalser „Der Augenblick der Liebe“, Patrick Sьskind „Das Parfum“). Методомфрагментарної вибірки з кожноготвору було взято відповідно по 1000 іменників, які зустрічались у синтаксичних конструкціях на кожнихдвох з кожних двадцяти сторінок твору (разом з п'яти творів це склало 5000 іменників). Для отримання даних про семантичні характеристики іменникової лексики залучено авторитетний тлумачний словник „Duden. Deutsches Universalwцrterbuch“ (Duden: 2003). У разі наявності стилістичної позначки зафіксоване у словнику ДУДЕН і подається в дужках або перед тлумачними компонентами всього слова, або лише перед тлумачними компонентами окремих значень. При аналізі стилістичних характеристик реалізованих іменникових номінацій ми взяли за основу класифікацію А. А. Полікарпова/В. Я. Курлова (Поликарпов, Курлов 1994: 64-65), а також врахували погляди інших дослідників на проблему стилістичного статусу слова (пор. Laddissow 1983; Schippan 1983: 273-274]).
Декодування стилістично немаркованого семантичного обсягу іменників. Найчисельнішою групою є група реалізацій стилістично нейтральних іменникових номінацій. Наприклад:
„Das war fьr den Portier schon Zeremonie geworden, fast Liturgie, ihm in Fleisch und Blut ьbergegangen...“ (Bцll 2007: 37).
У наведеній синтаксичній рамці у ролі головної номінації реалізується стилістично немаркований іменник Portier (der Portier - 1. jmd., der in einem Hotel, groЯen [Wohn]gebдude o.Д. auf Kommende u. Gehende achtet bzw. sie hinein- od. hinauslдsst, Auskьnfte gibt usw). Стилістично немарковані іменники Fleisch та Blut реалізується у сталому виразі, зафіксованому у словнику з головним значенням слова Fleisch (das Fleisch - 1. von Bindegewebe umgebenes weiches Muskelgewebe des menschlichen u. tierischen Kцrpers * jmdm. in Fleisch und Blut ьbergehen (jmdm. zur selbstverstдndlichen Gewohnheit werden; etw. beherrschen, ohne ьberlegen zu mьssen). Реалізований у цьому сталому виразі іменник Blut представляє моносемічну номінацію (das Blut - dem Stoffwechsel dienende, im Kцrper des Menschen u. vieler Tiere zirkulierende rote Flьssigkeit). Іменник Zeremonie демонструє генерування змісту своїм стилістично немаркованим моносемічним потенціалом: (die Zeremonie - in bestimmten festen Formen bzw. nach einem Ritus ablaufende feierliche Handlung).
Всього у групі стилістично немаркованих іменникових реалізацій зафіксовано 4500 випадків, 2134 з яких належить до головної номінації, 1448 є реалізаціями моносемічних іменників і 918 реалізацій представляють похідні номінації. Складена на основі показників формули хі-квадрат синергетична модель рисунка 1 демонструє, що крива декодування стилістично немаркованого семантичного обсягу головних номінацій полісемічної моделі іменника сягнула найвищої точки 65,66 у напрямку плюс, крива декодування похідних номінацій полісемічної моделі іменника досягла у напрямку плюс точки 29,1, а крива декодування стилістично нейтральної моносемічної моделі іменника сягнула у напрямку плюс найнижчої точки 14,43:
З погляду лінгвосинергетики можна говорити про те, що мовленнєва іменникова інтеграція оптимально скеровує ментальний лексикон людини на декодування стилістично немаркованого семантичного обсягу номінацій полісемічної та моносемічної моделі слова і тим самим врівноважує потреби генерування іменникового змісту у досліджуваних нами німецькомовних текстах художньої прози.
Декодування семантичного обсягу іменників з емоційно- експресивної стилістичною віднесеністю. Другою за чисельністю є група іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками емоційно- експресивної віднесеності. Наприклад:
„Aber ich hдtte es wissen mьssen, dass du ein Schwein bist1 (Bцll 2007: 59). У наведеному реченні іменник Schweinреалізується у похідній номінації зі стилістичними характеристиками лайливого слова для вираження зневажливого ставлення до особи (das Schwein - 2. a) (derb abwertend, oft als Schimpfwort) jmd., den man wegen seiner Handlungs- od. Denkweise als verachtenswert betrachtet).
Всього у групі іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками емоційно-експресивної віднесеності зафіксовано 211 реалізацій, 84 з яких належить до моносемічної моделі, 70 є реалізаціями похідних номінацій полісемічної моделі слова і 57 - головних. Складена на основі показників формули хі-квадрат синергетична модель рисунка 2 демонструє, що крива декодування емоційно-експресивної стилістичної віднесеності семантичного обсягу головних номінацій полісемічної моделі іменника сягнула найвищої точки 30,42 у напрямку плюс, крива декодування похідних номінацій полісемічної моделі іменника досягла у напрямку плюс точки 17,94, а крива декодування моносемічної моделі іменника з емоційно-експресивним стилістичним маркуванням сягнула у напрямку плюс найнижчої точки 4,59:
З погляду лінгвосинергетики знову можна говорити про те, що мовленнєва іменникова інтеграція оптимально скеровує ментальний лексикон людини на декодування емоційно-експресивної стилістичної віднесеності семантичного обсягу номінацій полісемічної та моносемічної моделі слова і тим самим врівноважує потреби генерування іменникового змісту з відповідним стилістичним статусом у досліджуваних нами німецькомовних текстах художньої прози.
Декодування семантичного обсягу іменників з фахово- функціональною стилістичною віднесеністю. Третьою за чисельністю є група іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками фахово- функціональної віднесеності. Наприклад:
„Jemanden vermissen, der noch nicht da was. Geht das? Sich der NichtZensur hingeben“ (Walser 2006: 91).
У наведеному контекстуальному оточенні реалізований іменник NichtZensurвиступає складним словом, яке у такому вигляді відсутнє у словнику. Тобто ми маємо справу з складним утворенням одного моменту, яке відноситься до складних слів, що «виникли у словотворі автора тексту під час формулювання думки» (Polenz 2012: 41). Перша частина Nicht-в складному утворенні з іменниками містить заперечення значення слова. Тобто, у нашому випадку нам спочатку потрібно встановити, яка значення іменника Zensurзаперечується. Отож, проаналізувавши парадигматику слова Zensur і зіставивши потенційні реалізації цього полісемічного слова з поданим вище контекстуальним оточенням, робимо висновок, що іменник Nicht-Zensur демонструє реалізацію похідної номінації зі стилістичною віднесеністю функціонування у сфері психології (die Zensur - 3. (Psych.) Kontrollinstanz der Persцnlichkeit an der Grenze zwischen Bewusstem u. Unbewusstem, die Wьnsche u. Triebregungen kontrolliert u. reguliert).
Всього у групі іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками фахово-функціональної віднесеності зафіксовано 149 реалізацій, 63 з яких належить до моносемічних номінацій, 52 є реалізаціями головних номінацій полісемічної моделі слова і 34 - похідних. Відповідна синергетична модель подана у графічному зображенні рисунка 3:
Складена на основі показників формули хі-квадрат синергетична модель рисунка 3 демонструє, що крива декодування фахово-групової стилістичної віднесеності семантичного обсягу головних номінацій полісемічної моделі іменника сягнула найвищої точки 6,99 у напрямку плюс, крива декодування моносемічних номінацій досягла у напрямку плюс точки 5,96. У напрямку мінус спостерігається декодування семантичного обсягу похідних номінацій полісемічної моделі іменника (0,17).
З погляду лінгвосинергетики можна говорити про те, що мовленнєва іменникова інтеграція оптимально скеровує ментальний лексикон людини на декодування фахово-функціональної стилістичної віднесеності семантичного обсягу головних номінацій полісемічної моделі слова та моносемічної моделі іменника і тим самим врівноважує потреби генерування іменникового змісту з відповідним стилістичним статусом у досліджуваних нами німецькомовних текстах художньої прози. Синергетика декодування семантичного обсягу похідних номінація полісемічних іменників не є теоретично значущим фактором мінімізації сил і збереження мовної енергії у найменуванні змісту, пов'язаного з певними сферами професійної діяльності, науки, суспільного, культурного життя і т.п.
Декодування семантичного обсягу іменників зі стилістичною віднесеністю до розмовної мови. Завершує нашу класифікацію група іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками розмовної мови. Наприклад:
„Dem nun wieder, Onkel Walter Menzel, hatte das Schicksal wie jedem rechten Mann seine Arbeit als Lebensziel zugedacht, sein Fortkommen, das fьr Zigeunerin auf der offenen Hand lag“ (Wolf 1988: 108).
У наведеному контекстуальному оточенні іменник Hand демонструє реалізацію стилістичних характеристик розмовної мови у сталому виразі auf der Hand liegen (die Hand - 1. von Handwurzel, Mittelhand u. fьnf Fingern gebildeter unterster Teil des Armes bei Menschen u. Affen, der die Funktionen des Haltens, Greifens usw. hat * (ugs.) ganz offenkundig, klar erkennbar, eindeutig sein).
Всього у групі іменникових реалізацій зі стилістичними характеристиками розмовної мови зафіксовано 140 реалізацій, 56 з яких належить до моносемічних номінацій, 51 іменник є реалізацією похідних номінацій полісемічної моделі слова і 33 - головних. Складена на основі показників формули хі-квадрат синергетична модель рисунка 4 демонструє, що крива декодування семантичного обсягу іменників зі стилістичною віднесеністю до розмовної мови для головних номінацій полісемічної моделі іменника сягнула найвищої точки 22,98 у напрямку плюс, крива декодування похідних номінацій полісемічної моделі досягла у напрямку плюс точки 19,15. У напрямку мінус спостерігається декодування семантичного обсягу моносемічної моделі іменника (3,17):
Рис. 4. Синергетична модель декодування семантичного обсягу іменників зі стилістичною віднесеністю до розмовної мови у німецькомовній художній прозі
З погляду лінгвосинергетики можна говорити про те, що мовленнєва іменникова інтеграція оптимально скеровує ментальний лексикон людини на декодування розмовної стилістичної віднесеності семантичного обсягу головних та похідних номінацій полісемічної моделі слова і тим самим врівноважує потреби генерування іменникового змісту з відповідним стилістичним статусом у досліджуваних нами німецькомовних текстах художньої прози. Синергетика декодування семантичного обсягу моносемічних іменників не є теоретично значущим фактором мінімізації сил і збереження мовної енергії у найменуванні змісту, пов'язаного з розмовним стилем.
Висновки
У результаті дослідження стилістичних характеристик у синергетиці декодування семантичного обсягу іменників у німецькомовних текстах художньої прози ми дійшли наступних висновків:
1) ієрархія декодування у порядку спадання 1) головна номінація - 2) похідна номінація - 3) моно з позицій лінгвосинергетики свідчить на користь встановлення динамічної рівноваги між кількістю реалізацій та оптимальним для декодування ментальним лексиконом людини семантичного обсягу полісемічних та моносемічних іменників у рамках вибудовування іменникового змісту, який у німецькомовних текстах художньої прози
1) не пов'язаний зі стилістичним маркуванням, 2) пов'язаний з емоційно- експресивною стилістичною віднесеністю;
2) ієрархія декодування у порядку спадання 1) головна номінація - 2) моно з позицій лінгвосинергетики свідчить на користь встановлення динамічної рівноваги між кількістю реалізацій та оптимальним для декодування ментальним лексиконом людини семантичного обсягу спочатку для полісемічних іменників з їх головними номінаціями, а потім і для моносемічних іменників у рамках вибудовування іменникового змісту, який у німецькомовних текстах художньої прози пов'язаний з фахово-функціональною стилістичною віднесеністю. Якщо під впливом флуктуацій або зовнішньої енергії кількість реалізацій семантичного обсягу похідних номінацій полісемічних іменників зі стилістичним характеристиками фахово-функціональної віднесеності не відповідатиме синергетичному закону мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на їх оптимальне декодування і опрацювання, то такий синергетичний закон розвиватиме парадигму декодувань іменникової інформації з названими стилістичними характеристиками на користь головних номінацій полісемічної моделі слова та на користь моносемічної моделі у німецькомовній художній прозі, а похідні номінації полісемічних іменників з фахово-функціональним стилем відходитимуть на задній план;
3) ієрархія декодування у порядку спадання 1) головна номінація - 2) похідна номінація з позицій лінгвосинергетики свідчить на користь встановлення динамічної рівноваги між кількістю реалізацій та оптимальним для декодування ментальним лексиконом людини семантичного обсягу спочатку головних, а потім і похідних номінацій полісемічних іменників у рамках вибудовування іменникового змісту, який у німецькомовних текстах художньої прози пов'язаний зі стилістичною віднесеністю до розмовної мови. Якщо під впливом флуктуацій або зовнішньої енергії кількість реалізацій семантичного обсягу моносемічних іменників зі стилістичним характеристиками розмовної мови не відповідатиме синергетичному закону мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на їх оптимальне декодування і опрацювання, то такий синергетичний закон розвиватиме парадигму декодувань іменникової інформації з названими стилістичними характеристиками на користь головних та похідних номінацій полісемічної моделі слова у німецькомовній художній прозі, а моносемічні іменники з функцією розмовного стилю відходитимуть на задній план.
4) у напрямі прогресу, тобто на користь синергетичного закону збереження мовної енергії та мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальну насиченість інформаційно-іменниковим змістом з різними стилістичними ознаками, у досліджуваній німецькомовній художній прозі свідчать 10 з 12 обчислень.
Звичайно, що такі висновки не є остаточними. Скоріш, вони є поштовхом для продовження і поглиблення дослідження дії синергетичного принципу мінімізації зусиль, направлених на декодування семантичного обсягу моносемічної та полісемічної моделей іменника з різними стилістичними характеристиками не тільки у німецькомовних текстах художньої прози, але й у публіцистичних текстах. Це повинно сприяти отриманню якомога об'єктивної картини динаміки взаємовідношень стилістики і семантики у сучасній німецькій мові, теоретично обґрунтовувати і прогнозувати синергетичний цикл становлення та самоорганізації полісемічної та моносемічної моделей іменника з різним стилістичним статусом у парадигмі досліджень сучасної лінгвосинергетики.
Список літератури
1. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. Москва: Наука, 1977. 312 с.
2. Генералова Л. К. К вопросе о структуре значений имен существительных // Сборник научных трудов Московского педагогического института. 1973. № 71. С. 43-50.
3. Герман И. А. Лингвосинергетика. Барнаул: Издательство Алтайской академии экономики и права, 2000. 168 с.
4. Домброван Т И. Язык в контексте синергетики. Одесса: Одесская городская типография, 2013. 342 с.
5. Колмогорова А. В. Языковое значение как синергетическая система // Научное мнение. 2012. № 9. С. 61-67.
6. Левицкий В. В. Семасиология. 2-е изд., испр. и доп. Винница: Нова книга, 2012. 680 с.
7. Ольшанский И. П., Скиба Г В. Лексическая полисемия в системе языка и тексте. Кишинев: Штиинца, 1987. 127 с.
8. Пихтовникова Л. С. Лингвосинергетика: основы и очерк направлений: монография. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. 180 с.
9. Поликарпов А. А., Курлов В. Я. Стилистика, семантика, грамматика: Опыт анализа системных взаимосвязей // Вопросы языкознания. 1994. Вып. 1. С. 62-75.
10. Селіванова О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке: монографія. Черкаси: Ю. Чабаненко, 2013. 488 с.
11. Степанов Ю. С. Французская стилистика. Москва: Высшая школа, 1965. 355 с.
12. Bцll H. Billard um halb zehn. Санкт-Петербург: Каро, 2007. 478 S.
13. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. Оп CD. Mannheim: Dudenverlag, 2003. 1 електрон. опт.диск(CD-ROM): кольор.; 12 см. Систем. вимоги: Pentium ; 128 Mb RAM ; Windows 2000, XP ; MS Word 2000. Назвазтитул.екрану.
14. Hesse H. Das Glasperlenspiel. Санкт-Петербург: Каро, 2006. 478 S.
15. Laddisow A. Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache // Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin, 1983. S. 21-48.
16. Ludwig K. D. Markierungen im allgemeinen einsprachigen Wцrterbuch des Deutschen. Tьbingen: Niemeyer, 1991. 365 S.
17. Maineke E. Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitдtsverlag WINTER, 1996. 496 S.
18. Polenz P Deutsche Satzsemantik. 3. Aufl. Berlin - New York: Walter de Gryeter, 2012. 389 S.
19. Primus B. Semantische Rollen. Heidelberg: Universitдtsverlag WINTER, 2012. 99 S.
20. Schippan T Zum Problem der Konnotation // Zeitschrift fьr Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. 1983. Jg. 32, H. 6. S. 679-684.
21. Schwarz M. Einfьhrung in die Kognitive Linguistik. 2. ьberarb. Aufl. Tьbingen und Basel: Francke Verlag, 1996. 238 S.
22. Sьskind P Das Parfum. Zьrich: Diogenes Tachenbuch Verlag AG, 1994. 320 S.
23. Walser M. Der Augenblick der Liebe. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag, 2006. 254 S.
24. Wolf C. Kindheitsmuster. Frankfurt am Main: Luchterhand Literaturverlag GmbH, 1988. 549 S.
25. Zipf G. K. Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison-Wesley, 1949. 573 p.
26. References
27. Vinogradov V. V. (1977). Izbrannye trudy. Leksikologiia i leksikografiia. Moskva: Nauka.
28. Generalova L. K. (1973). K voprose o strukture znachenij imen sushhestvitel'nyh. In Sbornik nauchnyh trudov Moskovskogo pedagogicheskogo instituta. № 71. 43-50.
29. German I. A. (2000). Lingvosinergetika. Barnaul: Izdatelstvo Altaiskoi akademii ekonomiki i prava, 2000.
30. Dombrovan T I. (2013). Jazyk v kontekste sinergetiki. Odessa: Odesskaia gorodskaia tipografiia.
31. Kolmogorova A. V. (2012). Jazykovoe znachenie kak sinergeticheskaja sistema. In Nauchnoe mnenie. № 9. 61-67.
32. Levickij V. V. (2006). Semasiologija. 2-e izd., ispr. i dop. Vinnitsa: Nova knyha.
33. Olshanskii I. P, Skiba G. V. (1987). Leksicheskaia polisemiia v sisteme iazyka i tekste. Kishinev: Shtiintca.
34. Pikhtovnikova L. S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravlenii: monografiia. Kharkov: KhNU imeni V. N. Karazina.
35. Polikarpov A. A., Kurlov V. la. (1994). Stilistika, semantika, grammatika: Opyt analiza sistemnykh vzaimosviazei. In Voprosy iazykoznaniia.№ 1.62-75.
36. Selivanova O. (2013). Svit svidomosti v movi. Mir soznaniia v iazyke: monohrafiia. Cherkasy: Yu. Chabanenko.
37. Stepanov lu. S. (1965).Frantcuzskaia stilistika. Moskva: Vysshaia shkola.
38. Bцll H. (2007). Billard um halb zehn. Sankt-Peterburg: Karo.
39. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch (2003). On CD. Mannheim: Dudenverlag,. 1 elektron. opt. dysk (CD-ROM): kolor.; 12 см. System. vymohy: Pentium; 128 Mb RAM; Windows 2000, XP; MS Word 2000. Nazva z tytul. ekranu.
40. Hesse H. (2006). Das Glasperlenspiel. Санкт-Петербург: Sankt-Peterburg: Karo.
41. Laddisow A. (1983). Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. In Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin. 21-48.
42. Ludwig K. D. (1991). Markierungen im allgemeinen einsprachigen Wцrterbuch des Deutschen. Tьbingen: Niemeyer.
43. Maineke E. (1996). Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitдtsverlag WINTER.
44. Polenz P (2012). Deutsche Satzsemantik. 3. Aufl. Berlin - New York: Walter de Gryeter. Primus B. (2012). Semantische Rollen. Heidelberg: Universitдtsverlag WINTER.
45. Schippan T (1983). Zum Problem der Konnotation. In Zeitschrift fьr Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. 32 (6). 679-684.
46. Schwarz M. (1996). Einfьhrung in die Kognitive Linguistik. 2. ьberarb. Aufl. Tьbingen und Basel: Francke Verlag.
47. Sьskind P (1994). Das Parfum. Zьrich: Diogenes Tachenbuch Verlag AG.
48. Walser M. (2006). Der Augenblick der Liebe. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag.
49. Wolf C. (1988). Kindheitsmuster. Frankfurt am Main: Luchterhand Literaturverlag GmbH.
50. 25. Zipf G. K. (1949). Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison- Wesley.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Публіцистичний стиль мовлення та місце у ньому запозичень. Основні функціональні та стильові характеристики стилю. Специфіка функціонування запозичень у німецькій мові, стилістичні особливості їх вживання. Загальне поняття про асиміляцію, метафоризація.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 30.11.2015Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в англійській мові. Творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Виявлення продуктивних словотворчих моделей іменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 18.01.2014Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.
дипломная работа [57,5 K], добавлен 25.02.2010Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Поняття, зміст поняття, основні види перекладу. Важливість, форми, головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу, лексичні та жанрово-стилістичні труднощі. Приклади перекладу листів-запитів та листів негативного змісту.
дипломная работа [135,2 K], добавлен 25.08.2010Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".
курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Класифікація артиклів та займенників у англійській мові. Функції, умови використання, характеристики, різновиди артиклів та займенників у сучасній англійській мові. Особливості вживання артиклів та займенників у творі В.С. Моема "A casual affair".
курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.01.2012Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015Загальна характеристика прикметника як частини мови. Стилістичні і виразні властивості прикметника в українській мові. Поняття стилістики і визначення стилістичних особливостей морфологічних ознак прикметника, опис його основних художньо-виразних ознак.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 14.10.2014Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012
