Деякі прагматичні зміни норми мови на синтаксичному, морфологічному та лексичному рівнях у розмовному мовленні (на прикладах із французької мови)

Анотація

У статті розглядаються лінгвістичні особливості прагматичного порушення норми мови на синтаксичному, морфологічному та лексичному рівнях. Дослідження проведено на матеріалі висловлювань молоді французькою мовою.

Ключові слова: прагматика, мовна норма, молодіжні висловлювання, порушення мовної норми, лексика, морфологія, синтаксис, французька мова.

В статье рассматриваются лингвистические особенности прагматичных высказываний молодежи. Анализируются нарушения языковой нормы на синтаксическом, морфологическом и лексическом уровнях во французском языке. синтаксичний лексика мова лінгвістичний

Ключевые слова: прагматика, языковая норма, молодежные высказывания, нарушения языковой нормы, лексика, морфология, синтаксис, французский язык.

The article is dedicated to the linguistic phe- nomen on of pragmatics. The violation of language norm on the syntactic, morphological and lexical levels is analyzed on the material of the youth colloquial utterances in the French language.

Key words: pragmatics, language norm, youth colloquial utterances, violation of the language norm, lexics, morphology, syntax, French language.

Постановка проблеми. У лінгвістиці дотепер є проблеми, ще недостатньо досліджені та невирішені. До таких належать, наприклад, такі мовні явища, що мають не тільки семантичну, а й прагматичну природу (наприклад, полісемія, анафора, негативна полярність тощо) [1; 2].

Також загальновідомо, що граматичні та лексичні засоби мови передають інформцію цілеспрямовано, тобто прагматично. Інколи достатньо якогось одного засоба, щоби створити прагматичний ефект, щоби ефективно передати задум мовця. Прагматичне значення висловлювання залежить від ситуації спілкування. тепер дослідники почали вивчати, окрім лексичного, фонографічний, синтаксичний та текстовий рівні прагматики дискурсу [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виокремлене вивчення прагматики в межах семіотики почалося у 20-х рр. ХХ ст. у працях Ч. Морріса, П. Грайса, Д. Девідсона, Р Монтегю. тоді Ч. морріс визначив прагматику як дисципліну, що вивчає відношення знаків до їх інтерпретаторів [4]. П. Грайс запропонував відносити до семантики дослідження матеріал, який безпосередньо виражено в реченні, а до прагматики - інформацію, яка була імплікована адресантом під час мовного вираження даного речення. він вважав, що те, що виражено мовно, на відміну від імплікованого, зрозуміло для будь-якого носія мови незалежно від конкретної ситуації. Ця інформація закодована в самому реченні та передається адресату напряму, згідно з лінгвістичними нормами даної мови [5]. Безумовно, не завжди легко відрізнити пряме висловлення від імплікованої в ньому інформації.

Пізніше стала популярною теорія щодо неможливості дослідження мови незалежно від контекста її вживання в будь-якому окремому випадку (Дж. Серль, Дж. Остін, П. Стросон, Л. Віт- генштейн, Г Фреге). Саме в цьому баченні прагматика вивчає мову в когнітивному аспекті. Лінгвісти поділилися на дві великі групи, які і дотепер дискутують щодо теоретичних положень П. Грайса (з одного боку) та Дж. Остіна й Дж. Серля [6] (з іншого). Прагматика тексту почала глибоко вивчатися в 70-х рр. ХХ ст. Виділено самостійну дисципліну - лінгвістику тексту (дискурсу). Найбільш значущий внесок у прагматику тексту зробили І. Гальперін, Г. Колшанський, З. Тураєва, Ю. Степанов, В. Дем'янков.

Особливий внесок у дослідження комунікативно-прагматичного аспекту окремого слова зроблено Є. Азнауровою. Вона підкреслила, що «саме слово стає головним провідником інтен- ції людини, яка творить мовлення, основою для правильного розуміння смислу висловлювання, для правильного прочитання тексту» [3; 14].

Контекст з погляду прагматики поглиблено вивчався з 1980-х рр. (Дж. Катц, П. Холі, Р Карстон). Також наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. особливу увагу лінгвісти зосередили на розмежуванні семантики та прагматики (Дж. Лайонз, Г Почепцов, І. Сусов, Л. Безугла). Цю проблему лінгвісти й дотепер розглядають з різних позицій. навіть сьогодні багато дослідників вважають, що формальна семантика не повинна досліджувати речення залежно від імпліцитного контексту [7].

Метою статті є встановлення прагматичних засобів окремих висловлювань на різних рівнях мови. Згідно з поставленою метою постало завдання дослідити окремі висловлювання на різних рівнях мови з погляду їх прагматичного функціонування. Предмет дослідження - це прагматика висловлювань на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях та порушення мовної норми. Обєкт дослідження - окремі висловлення французькою мовою молодих людей, студентів, що відзначаються високою емоційністю та наявністю суб'єктивного моменту.

Виклад основного матеріалу. Найяскравіше порушення норми в розмові спостерігається серед молоді в будь-якій мові. Як зазначають психологи, молоді люди, особливо у своєму середовищі, розмовляють із підвищеною емоційністю. Це пояснюється прагненням молоді до самовираження та проявляється у свідомому та несвідомому порушенні мовної норми. Приклади зібрані з розмов студентів. Як доводять ці приклади, такі порушення найчастіше виявляються на синтаксичному рівні. Розглянемо два приклади. У першому з них один із молодих студентів висловлює свої враження від перегляду художнього фільму, порушення синтаксичної норми передає крайній ступінь емоційного стану того, хто говорить: 1. Ecrasй, moi, complиtement, j'йtais.Другий приклад - це нейтральне з погляду синтаксису висловлювання: 2. J'йtais, moi, complиtement йcrasй. У другому прикладі емоційність висловлювання значно знижується. Це свідчить про те, що зміна порядку слів не є суто стилістичним тропом, але несе значний прагматичний ефект. У цих прикладах прагматичний ефект досягнуто не тільки на стилістичному, але і на лексичному рівні. Уживання дієприкметника йcrasйіз прикметником complиtementне в нейтральному своєму значенні «дуже вражений», але «цілком зруйнований, розчавлений», підсилює прагматичний ефект.

З метою досягнення впливого ефекту можна використати не тільки дислокацію слів у фразі, але й морфологічну опозицію. Наведемо приклад, в якому хлопець звертається до одногрупника, який заважає йому на занятті. Звертання складається з монологічних трьох реплік, у ньому він вимагає від сусіда замовчати, бо останній заважає йому виконувати завдання. Спочатку йде стримане ввічливе мовлення, потім адресат переходить до більш знервованого, не досягнувши результата, монолог закінчується категоричним, навіть грубим висловлюванням, що виражає граничний ступінь роздратованості: a) Tutetais, s'il tepiaоt; b) Tutetais; c) Mais tais-toi! В останньому висловлюванні введення слова Maisта фонетична експресія (передана фонографічно) виявляють прагматичну емоційність на лексичному та фонографічному рівнях. Тут вставне речення - формула ввічливості s'il te piaоt- зовсім недоречне.

Серед морфологічних особливостей мовлення молоді помічена ще одна регулярна тенденція, а саме нейтралізація опозиції стверджувальних та заперечувальних форм. Тут не тільки проявляється прагнення до економії мовних засобів, але досягається прагматичний ефект краткості та зневажливості. Приклади: 1. T'inquиte, j'assure= Net' inquиte pas, je ferai l'affaire;

2. T'occupe = Cela ne te regarde pas.

Прагматика на морфологічному рівні проявляється в морфологічному варіюванню. наприклад, морфологічна частка з англійської мови selfувійшла у французьку мову до великої групи лексики та стала повнозначним, часто уживаним словом: a) je vais au self=jevais au self-service=je vais au rйfectoire.Щодопрефіксаre-, якийпозначаєсему «повторенняякогосьявищачидії», товінставдодаватисядотакихдієслівтаіменників, зякимиранішейогоневживали, наприклад, requestionвідquestion.

Цікавимиєприкладивживанняпродуктивногофранцузькогопрефіксаeri-, задопомогоюякогостворюютьсянеологізми: dentisterie, ingйnierie, secrйtairerie, mйtalleerie, russerie (увипускупередачі“Le Monde de radio et tйlйvision”: Le cinйma franзais d'avant-guerre йtait friand de troikas, balalaikasetaut res russerie.Урозмовномумовленнісуфікс-eri-частопоєднуєтьсяіззапозиченоюосновою: sandwicherie(«бутербродна»), kille- rie(«щосьнеймовірне, неочікуване»), couscousserie(відназвиарабськоїїжі).

До сфери морфології також належить дуже часте вживання скорочених слів (відкидання префіксів, одного з коренів складних слів), що підкреслює в молоді зневажливе ставлення до предмета розмови, бажання акцентувати власну незалежність. Наприклад: ado (lescent), dйb(ile), dйgueu (lasse), йcolo (giste), exam (en), folklo (rique), gйo (graphie), perm (anence), petit dй (jeuner), prйpa (ratoire), provoc (ation), psycho (logie), psy (cha- nalyse), sympa (tique), transfo (rmateur), rйac (tionnaire).Максимальноцятенденціяпроявляєтьсяувживанніабревіатурзамістьсловосполучень: BCBG=Bon Chic Bon GenreчиCCCG =

Cravate Club Complet Gris = de bonton; FHCP = Foulard Hermиs Collierde Perles = de bonton (sedit des femmes); BD = bande des sinйe(комікс).

Останнім часом у зв'язку з інформаційним вибухом, взаємним проникненням культур у молодіжному мовленні поширені амеріканізми. Таке явище прибічники чистоти мовлення називають «культурною агресією», зокрема це було озвучено радіостанцією “France-Culture”, оскільки йдеться не про заповнення лексичних лакун, а про «засмітнення» французької мови так званою мовою Franglais.Просувають це явище практично всі комерційні медіа, особливо УКХ радіостанції, які постійно вживають у рекламі американізми, які також проникли і в інші мови, наприклад: NRJ - c 'est vraiment cool!; c'est super relax!; c'est class!; c 'est extra!; c'est super! Інодізапозиченалексикапочинаєфункціонуватизанормамифранцузькоїмови: caller[коїе] = tocall = tйlйphoner (onse call de main?); killer = tokill = tuer.

Молоді люди, прагнучи досягнення найвиразнішого ефекту власних висловлювань, вдаються до «жаргонізації» нейтральної лексики. Наприклад: 1) tu dйmйnage ou quoi (tu es fou); 2) c'es tu nfati guйdu crane (c'est unimbйcile); 3) ma tete est tombйe en panne (je dйraisonne).Зрозумітимовленнєвийзмістцихвисловлюваньможналишеізситуаціїспілкування, навітьбільше, «змінене» словоінодінабуваєпротилежногозмісту. Наприклад, словоcraquerнабуваєзмістуet repleind' enthou- siame (J'ai carrйment craquй pour elle). наведемоприкладиіншихжаргонізмів, якієдужечастотними: baba (m), babaterie f) - знижененайменуванняхіпітаїхньогоспособужиття; etre bien dansses baskets - відчуватисебевільно, розкуто(baskets m. pl.- спортивневзуттятипукросівок); зa mebranche= зa m'intйresse; c'est un canon! = belle fille; c'est classe! c'est йclat! = parfais, magnifique; je suis coincй = j'ai des problиmes; fais comme tu sens = fais comme tu veux; damned! = nom de Dieu; dйcideur = chef; c'est l'enfer = c'est affreux!; c'estpasйvident - вираженнясумніву, невпевненості; fanzine (m) - малотиражнагазета, якувидаєгрупафанів; lookn m = apparence (il est lookй = «вінмодновиглядає»); meule n m = moto, mobylette(букв. «жорнов»); musicos [myzikos] = mauvais musicien; c'est le must! [mast] - те, щообв'язковотребазробити (прочитати, побачититощо); new wave= nouvel le vague - новахвилявмоді, стиліжиття; rapenf= vieille guitare(букв. «терка»); santiagos n m pl = рокерськічоботи; stal n m = stalinien, communiste(зневажливо); tйlйphage n m = tйlйphile - телеман (антонім: tйlйphobe) ; yuppie n m = енергійнаамбіційнамолодалюдина.

Наведемотакожсписоккліше, яківмолодівиражаютьоцінкучогось: зa mebranche - «цеменецікавить»; commetusens, commetuveux - «якбажаєш»; c'est hyper-deb - «нісенітниця» (de boudebs - імовірно, відdйbilos); зa c'est l'йclat - «цешикарно»; c'est l'enfer - «жахливо»; c'est gйneral - «прекрасно», «геніально»; j'en air as le bol - «набридло!»; c'est trиs chouette! - «якздорово! блиск! класно! шикарно!»; m'an go is se pas - «дайменіспокій!»; c'est dйgueu (lasse) - евфемізмдляпозначеннячогосьдужедоброго; c'est nul!- «нічогодоброго, цікавого»; зa meparle!- «цеменецікавить, менінепідходить!»; t'in quiиte!- «нетурбуйся!»; ah, t'as tout faux, lа - «типомиляєшся»; tu sais guoi! - формуладляпривертанняуваги («послухай!»).

Усіпроаналізованівищепрагматичніпорушеннямовноїнормифранцузькоїмовиувисловлюванняхмолодихстудентівстосуютьсясинтаксису, морфологіїталексики. ЦілкомможнапогодитисяізтвердженнямДж. Стенліпроте, щобудь-яказалежністьвисловлюваннявідконтекстуозначаєнаявністьпевногоелементавлогічнійформіречення, щовідповідаєзаконтекстуальність. Тобто логічна форма речення - це формальна репрезентація його логічної структури, яка пояснює його логічну роль та властивості. Поняття логічної форми передбачає різницю між граматичною та логічною формами речення [8, с. 236-237].

Висновки

Проаналізований фактичний матеріал доводить, що прагматичного ефекту висловлювань дозволяє досягти зміна порядку слів, морфологічні опозиції, нейтралізація опозиції стверджувальних та негативних форм, морфологічне варіювання (скорочення та перебудова елементів слів). Що стосується лексичних порушень норми, то практичний інтерес, на наш погляд, становлять такі: американізми; жаргонізми й арготиз- ми, зокрема слова-паразити; неологізми. Такі лексичні перетворення можна помітити лише в ситуації спілкування.

Прагматика - це один з аспектів когнітивної лінгвістики, що потребує подальшого вивчення. Потрібно далі досліджувати зв'язки між процесом мислення та мовою, що відображаються у висловлюваннях різних типів. Також розрізнення семантики та прагматики слова та дискурсу розглядаються з різних позицій. Лінгвістичні засоби різного рівня прагматично використовуються як у коротких висловлюваннях, так і в цілому, подовженому тексті.

Свідоме чи несвідоме порушення мовної норми у розглянутих нами висловлюваннях пояснюється підвищеним прагненням молоді до власного самовираження, що притаманно цій віковій групі. Такий матеріал буде корисним тим, хто вивчає французьку мову, а також лінгвістам та викладачам.

Література

1. Безугла Л. Семантика і прагматика: до проблеми співвідношення понять. Когніція, комунікація, дискурс. 2015. № 10. С. 8-26. иИЕ: http://sites.google.com/site/cognitiondiscource/.

2. Вострикова Е. Семантика vs. прагматика: современные подходы. Эпистемология &философия науки. 2011. Т. XXX. № 4. С. 99-115. иКЬ: http://cyberienmka.m/artide/v/semantika- vs-pragmatika-sovremennye-podhody.

3. Борковська І. Прагматичні значення слів, висловлювань та текстів. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філологія. 2015. № 5. С. 10-16. URL: http://visnyk.fl.kpi.ua/article/download/107605/102580.

4. Моррис Ч. Основания теории знаков. Семиотика : сборник переводов / под ред. Ю. Степанова. Москва, 1982. URL: http:// georgesg.info/belb/obmen/Morris.htm.

5. Грайс П. Логика и речевое общение. Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16. Лингвистическая прагматика. Москва, 1995. URL: http://kant.narod.ru/grice.htm.

6. Searle J. Meaning, Communication and Representation. Philosophical Grounds of Rationality: Intention, Categories, and Ends. Oxford : Clarendon Press, 1986. P 209-226.

7. Никифоров А. Чувственно-вербальное построение мира. Язык - знание - реальность. Москва, 2011. URL: http:// www.koob.ru/nikiforov_a/.

8. Stanley J. Language in Context. Oxford : Clarendon Press, 2007. P. 236-237.

Размещено на Allbest.ru