Структура англомовного ароматонімічного субфрейму
З’ясування природи ароматонімічного субфрейму ментального лексикону носія англійської мови. Суть семантичних гештальтів асоціативного поля англомовних ароматонімів. Встановлення мовної природи власних назв на позначення парфумів у її когнітивному вимірі.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.06.2020 |
Размер файла | 32,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національного університету «Одеська морська академія»
Структура англомовного ароматонімічного субфрейму
Біла Євгенія Сергіївна
Стаття присвячена з'ясуванню природи ароматонімічного субфрейму ментального лексикону носія англійської мови. Метою статті є встановлення мовної природи власних назв на позначення парфумів у її когнітивному вимірі. Об'єктом дослідження обрано власні назви на позначення парфумів -- ароматоніми, предметом -- мовна структура англомовного ароматонімічного субфрейму. Матеріалом дослідження послугували 2000 англомовних власних назв парфумів, дібраних із друкованих та електронних засобів масової комунікації, а також результати вільного асоціативного експерименту, які налічують 842 реакції.
МЕТОДОЛОГІЯ
Методологічною основою аналізу ароматонімів англійської мови послугували сучасні ономастичні теорії. Під час дослідження було використано загальнонаукові методи систематизації, що уможливило класифікацію матеріалу та виокремлення його домінантних і периферійних ознак; аналізу й синтезу, залучення яких посприяло створенню верифікованої концепції про багатовимірну специфіку ароматонімів і водночас -- дало підстави для узагальнення й подальшого теоретичного осмислення фактичного матеріалу; кількісний аналіз забезпечив установлення актуального обсягу та динаміки емпіричних фактів. серед спеціальних лінгвістичних методів залучено структурний, функціональний і мотиваційний аналізи, які прислужились у визначенні особливостей структури, семантики й функціоналу ароматонімів; метод вільного асоціативного експерименту уможливив установлення складників і структури асоціативного поля ароматонімів; метод виділення семантичних гештальтів асоціативного поля надав змогу виокремити їхні ядрові компоненти.
ЗДОБУТКИ
У результаті дослідження було встановлено структуру асоціативного поля англомовних ароматонімів і виокремлено семантичні гештальти асоціативного онімного поля (СГАОП) з урахуванням асоціативного гештальтного ядра; доведено, що ароматоніми при надходженні до ментального лексикону індивіда, тобто сегмента довгострокової пам'яті, де містяться знання про всі відомі йому слова у вигляді концептів -- фундаментальних одиниць знання й оперативних одиниць пам'яті, підпадають під процеси категоризації -- осмислення інформації у рамках узагальнених понять та концептуалізації -- осмислення інформації шляхом виокремлення особливих ознак, що дало змогу уналежнити її до класу явищ. Після такої обробки й переробки ароматоніми-концепти шикуються в ідентифікаційний арома- тонімічний субфрейм.
ОБГОВОРЕННЯ
Попри велику значущість традиційних антропонімічних і топонімічних досліджень, увага до менш поширених та менш досліджених груп власних назв є цілком зрозумілою насамперед з огляду на їхню неповторну мовну самобутність. Саме тому перспективним уважаємо подальше розширення обсягу об'єкта ономастики за рахунок внесення до периферійної зони онімічного поля власних назв, які позначають парфумерні вироби, причому основну увагу саме нашої розвідки спрямовуємо на вивчення назв парфумів. Власні назви на позначення парфумів, вважаємо доцільним термінувати ароматонімами, причому вони належать до поля прагматонімів та підполя товаронімів та є невід'ємним складником онімічного поля. Наразі зацікавлення науковців такими власними назвами існує (див., наприклад, Воїпікоуа, 2006), проте досі бракує детального й усеохоплювального дослідження глибинної мовної природи і функціонування цих онімів, зокрема й в англійській мові, що, безумовно, робить дану роботу актуальною. Оскільки зацікавленість таким підрозділом прагматонімів як пар- фумоніми виникла досить недавно, то й досліджень з цієї тематики існує дуже обмежена кількість. Зокрема, проблемами онімічного простору парфумонімів займалася О. О. Сотнікова (Sotnikova, 2006). Т. І. Бельська виокремила як об'єкт свого дослідження парфумерний дискурс, проективний до базового медіадискурсу, а також проаналізувала засоби актуалізації опорних концептів парфумерного дискурсу (Bel'skaja, 2010). К. М. Веригін опікується семантикою власних назв на позначення парфумів, розподіляючи відповідні оніми на п'ять груп (Verigin, 1996). У своїй статті «Названия туалетной воды: прагмалингвистический аспект» С. В. Мамаєв аналізує принципи й засоби номінації туалетної води, також приділяючи увагу їхнім функціям (Mamaev, 2015). Певну увагу приділено власним назвам парфумів з боку їх алюзійності в монографії «Onomastics in Contemporary Public Space». М. М. Сісерман аналізує власні назви парфумів у трьох вимірах: семіотичному, прагматичному й соціокультурному, приділяючи особливу увагу семантичним категоріям власних назв парфумів (Sisserman, 2014, с.413). З огляду на таку обмеженість кількості сучасних наукових розвідок із названої теми, стає очевидною потреба у подальшому розробленні теоретичних й практичних аспектів праг- матоніміки.
Як відомо, два провідні гештальти формують ядро асоціативного поля, тому для кожного зі стимулів-ароматонімів було сформовано відповідне ядро. Так, для першого стимулу Daisy dream асоціативне ядро складається з семантичних гештальтів КВІТКА (24 реакції: yellow (5), fresh (3), flower (2), flowers (2), Field (2), fields, freshness, breath of fresh air, lawn of daisies, farm/countryside, blue, Marguerite, garden, white, green) та ПРИЄМНІ ПОЧУТТЯ (14 реакцій: feeling, gentle, beauty, happy, comfort, pure, innocent, holy, sweetheart, fair, beautiful sadness, desire), що становить 41,38 % та 24,14 % відповідно. Перший гештальт був викликаний першим компонентом ароматоніма, а другий -- останнім, тобто в цілому дана власна назва сприймається як щось надзвичайно приємне, таке, що викликає позитивні відчуття та емоції. Обидва гештальти пов'язані не з ароматонімом, а з апелятивними значеннями його компонентів.
Другий стимул Chance, згідно з викликаними в реципієнтів реакціями, в структурі асоціативного поля об'єднав наступні СГАОП: УСПІХ (39 реакцій: luck (7), opportunity (4), lotto (2), success (2), possibility (2), lottery (2), winning, probability, gamble, risk, prize, success, change, life, goal, aspiration, intention, last resort, cliffhanger, game-changer, start over a new leaf, ray of light, « would be a fine thing» (idiom ) та МОЖЛИВІСТЬ (5 реакцій: (Noah's) ark, kind soul, football, cards, Monopoly), що становить 70,91 % та 9,09 %. Асоціативне гештальтне ядро не є пов'язаним з ароматонімом, а з апелятивом та його позитивно забарвленими значеннями.
Асоціативне ядро семантичного гештальту третього стимулу Shooting star складається з двох компонентів, а саме: НЕБЕСНИЙ ПРОСТІР (23 реакції: Moon (3), Cosmos, Galaxy, Christmas, cloudless, planet, full moon, stars, airplane, astrology, outer space, meteorite, comet, space, distant, astronomy, sky (3), night sky, up) та БАЖАННЯ (13 реакцій: a wish, wish (6), dream (3), dreams, miracle, desire), що становить 38,98 % та 22,03 %. Отримані результати не пов'язані з ароматонімом, однак в СГАОП актуалізуються два напрямки: небесно-космічний, викликаний значенням відповідної загальної назви, та дотичний до поширеного музичного твору, присвяченого виповненню бажання внаслідок фольклорної прикмети.
Четвертий з аналізованих стимулів Black opium в складі асоціативного ядра свого семантичного гештальту має такі компоненти: НАРКОТИК (22 реакції: drugs (4), drug (4), plant, drug lord, dope, narcotics, dangerous, daze, peril, death (2), lair, smuggling, addiction, untouchable, poppy fields) та АРОМАТ (7 реакцій: perfume (3), scent, aftershave, smell, mist), що становить 37,93 % та 12,07 %. У цьому стимулі менша частина гештальтного ядра пов'язана з ароматонімом, а перша -- з осмисленням значення апелятиву.
В асоціативному полі п'ятого стимулу Amazing grace стало можливим виокремити наступне ядро СГАОП: РЕЛІГІЯ (24 реакції: church (4), hymn (2), gospel music, gospel, YAHOVAH, redemption, salvation, blessed, mercy, holy, spirituality, religion, sermon, service, Madonna, heaven, Saints, priest, choir, divine) та ШОТЛАНДІЯ (8 реакцій: Edinburgh, kilt, saltire, castle (2), bagpipes (2), Scottish music), що становить 42,11 % та 14,04 %. Обидва компоненти асоціативного гештальтного ядра продиктовані не ароматонімом чи ознаками його денотату, а християнським гімном та особливостями його виконання, в тому числі й на щорічному військовому параді в Единбурзі.
Шостий стимул Bombshell створив наступні компоненти ядра СГАОП: СЕКСУАЛЬНІСТЬ (27 реакцій: Marilyn Monroe (2), sexy (2), high heels, Victoria Secret, sex symbol, pin-ups, women, gender, sexuality, sensuality, body, vamp, sex, hot, woman, lingerie, peach, breath-taking, objectification of women, my wife, blonde!, my baby) та ВІЙНА (18 реакцій: war (2), competition, politics, power, conquest, boom, thunder and lightning, drop, explosion, fuel, loud, explosion, controversy, struck, mortar, enemy, weapons), що становить 49,09 % та 32,73 %. Доречним видається пригадати лозунг хіпі «Make love, not war» у зв'язку зі структурою асоціативного гештальтного ядра даного стимулу, бо тут поєднуються протилежні за сенсом концепти, що зумовлено протилежністю прямого та переносного значень відповідної англомовної лексеми.
Для сьомого стимулу Neroli Portofino характерним виявилося розділення ядра СГАОП на наступні компоненти: РОЗВАГА (18 реакцій: wine (3), food (2), vacation (2), some idea of la dolce vita, playground, shops, lifestyle, tourists, locals, restaurants, fun, lush, Italian drink, «Eat, pray, love») та ІНОЗЕМНИЙ (10 реакцій: Italy (3), Italian (3), Port, place, Europe, foreign), що становить 36 % та 20 %. Ці гештальти ніяк не пов'язані з ароматонімом, однак підкреслюють, в першу чергу, певну рекреаційну спрямованість асоціативного мислення респондентів у процесі обробки зазначеного стимулу.
Восьмий стимул Flowerbomb у своєму ядрі асоціативного поля містить наступні гештальти: КВІТИ (23 реакції: colours (2), flowers (2), floral and super sweet, flower power, hippies, odour, fragrance, perfume, burst of fragrance, abundance of flowers, wreath, blossom (2), Flora, explosion that leaves a flowery smell, sweet, hippies, blue white) та ВІЙНА (5 реакцій: explosion (3), deadly, love not war), що становить 42,59 % та 9,26 %. Хотілося б зауважити, що ці гештальти були тригеровані двома частинами аналізованого композита зі значною перевагою першої. тобто в ментальному лексиконі учасників експерименту забарвленість даного стимулу є переважно позитивною та викликає приємні почуття.
Для СГАОП дев'ятого стимулу Mademoiselle Coco характерним ядерним компонентом виявився єдиний гештальт МОДА (41 реакція: Chanel (4), perfume (3), lady (2), classic (2), black and white hat, young lady, Elegance, fashion, sportswear, necklace, knitwear, pearls, spotlight, fashion, exquisite, distinguished, snob, sophisticated, head-turner, high heels, dress, delicate, a smart little hat, scent, toilet water, designer, famous), що становить 78,85 %. Варто зауважити, що аналізований стимул виявився дуже потужним сугестогеном, частково через свою відомість, а також завдяки міфологізації образу дизайнерки, що створила даний бренд і аромат, тому інші гештальти до ядра не ввійшли.
Десятий стимул Beach також сформував єдиний ядерний асоціативний гештальт РОЗВАГА (63 реакції: sun (5), sea (4), umbrella (4), summer (4), sand (3), swimming (2), paradise, holiday, ball, sun tan lotion, sun block, coconuts, sunshine, towels, lemon aid, drinks, shore, ocean, vacation, heat, bikini, attraction, salty, relax, sea gulls, palm trees, adventure, laughter, shiny and sunny, peaceful night, my dream, boys, bucket, spade, beds, deck chairs, towel, costume, beach ball, ships), що становить 90 %. Наявність такого потужного асоціативного гештальту викликана семантичним навантаженням апелятиву, від якого шляхом онімізації було утворено аналізований ароматонім. ароматонімічний субфрейм лексикон когнітивний
Що стосується одинадцятого стимулу Alien, то його гештальт- не ядро складається з двох компонентів: НЕВІДОМЕ (27 реакцій: foreign (3), strange (2), curiosity (2), E. T., unknown, caution, unexplainable, unanswerable, questions, out of place, conspicuous, apocalyptical, sensational, extra-terrestrial, question, Martian, Klaatu barada, horror) та КОСМОС (5 реакцій: space (2), spaceship, outer space, planet), що становить 50 % та 9,26 %. Як і в попередньому випадку, семантика донора-апелятива вплинула на асоціативні зв'язки стимулу при когнітивній переробці в ментальному лексиконі інформантів експерименту.
Дванадцятий стимул Light blue продемонстрував наявність двох провідних гештальтів у своєму ядрі: СВІЖІСТЬ (15 реакцій: baby boy (2), baby (3), freshness, softness, peaceful, serine, pure, fresh, naive, childhood, virgin, innocent) та КОЛІР (12 реакцій: colour (2), landscape paintings, eyeshadow, painter, tinted, marine, shade, pastel, tranquil, Cambridge, art), що становить 26,32 % та 21,05 %. Другий компонент ядра є цілком передбачуваним завдяки семантиці донорської сфери ароматоніма, але перший базується на метафоричному переосмисленні стимулу.
Для тринадцятого стимулу Sexy amber характерними виявилися два домінувальні компоненти СГАОП: ЖІНОЧІСТЬ (14 реакцій: Amber from House M. D., woman, name, red head, femme provocateur, sweetsmelling lady, hair dye, best friend (her name is Amber), Beautiful, dress, sensuous, mature, old and unsexy, sexy saddie) та КОШТОВНІСТЬ (11 реакцій: jewels (2), jewelry (2), Gemstone, semi-precious, glass, precious stone, orange, gold, mosquito), що становить 25 % та 19,64 %. У даному асоціативному полі ароматоніма маємо переважно справу зі впливом жіночого імені на загальну назву коштовного каміння, що і викликало відповідні асоціати.
Чотирнадцятий стимул 212 за результатами опитування в ядро СГАОП включає такі компоненти: КІЛЬКІСТЬ (18 реакцій: number (2), numbers, area code, count, security code, level, placement, cholesterol count, natural number, mathematics, police code?, number one, 211, 213, binary) та ЧАС (7 реакцій: days, moment, until midnight, 14.12 pm, 2.12 pm., February 2012, 21st February), що становить 36 % та 14 %. Обидва провідні гештальти асоціативного поля зазначеного стимулу пов'язані зі значенням обраного для номінації парфума елемента донорської сфери.
Для п'ятнадцятого стимулу Juliette has a gun було встановлено лише один провідний гештальт НЕБЕЗПЕКА (35 реакцій: violent (2), rifle (2), fear, dispute, danger, Police, witness, woman can take care of herself, independent, harassment, brisk, no hankypunky, alert, tough, risky, Western, unpredictable, down to business, a sexy woman with a strong personality, Tarantino, suicide, is it loaded?), що становить 60,34 %. Така обмеженість асоціативного гештальтного ядра викликана незвичайною формою та семантикою аналізованого стимулу, через що навіть такий потужний сугестоген, як ім'я головної героїні п'єси У. Шекспіра, отримало лише 4 асоціати (Romeo, so does Romeo, theatre, story), що не є достатнім для входження до ядра СГАОП. На нашу думку, для формування ядра певний гештальт має отримати не менше 10 % реакцій від загальної кількості.
Три стимули продемонстрували наявність в асоціативному ге- штальному ядрі лише одного компонента: Beach, Mademoiselle Coco, Juliette has a gun. Це зумовлено різними факторами: якщо в першому можемо говорити про загальну відомість апелятивного денотату з наявним у всіх реципієнтів відповідним особистим досвідом, то в другому -- про відомість особи дизайнера та її особистого імені, а в третьому -- про епатажність назви, яка базується на когнітивному дисонансі, що викликано розбіжністю між відомим літературно-художнім антро- понімом та змістом цього відантропонімного ароматоніма.
СГАОП аналізованих стимулів-ароматонімів майже не повторюються, за винятком таких гештальтів, як РОЗВАГА й КВІТИ, а також ВІЙНА. Домени, до яких належать сформовані стимулами семантичні гештальти, є переважно позитивними, тобто це ПОЧУТТЯ (ПРИ-
ЄМНІ ПОЧУТТЯ, БАЖАННЯ, СЕКСУАЛЬНІСТЬ), МАЙБУТТЯ (УСПІХ, МОЖЛИВІСТЬ), ВІДПОЧИНОК (РОЗВАГА, МОДА), СВІТОГЛЯД (РЕЛІГІЯ), ЯКІСТЬ (КОЛІР, СВІЖІСТЬ, ЖІНОЧІСТЬ, АРОМАТ), АРТЕФАКТ (КОШТОВНІСТЬ), НАТУРФАКТ (КВІТКА, КВІТИ), КІЛЬКІСТЬ, ЧАС, ПРОСТІР (ШОТЛАНДІЯ, НЕБЕСНИЙ ПРОСТІР, КОСМОС). Як негативні сприймаються домени ЧУЖИЙ (ІНОЗЕМНИЙ, НЕВІДОМЕ), НЕБЕЗПЕКА (НЕБЕЗПЕКА, ВІЙНА, НАРКОТИК). Відзначимо, що СГАОП ароматонімів, які належать до таких доменів, містяться в назвах, що мають дещо прово- кативний, навіть епатажний характер: Flowerbomb, Bombshell, Juliette has a gun, Black opium, тобто такий складний ефект закодовано власне в ароматонімах.
Аналізуючи отримані СГАОП ароматонімів, вважаємо за доцільне відзначити, що всі вони мають високий ступінь узагальненості, тобто «набуває актуальності семантична дифузність мовлення, що... відкриває й можливість суб'єктивої інтерпретації почутого» (Kovalevsky, 2006, с.210). Таким чином, всі отримані в результаті систематизації результати нашого вільного експерименту, а саме семантичні ге- штальти, реалізують Мілтон-модель, яка об'єднує викривлення, узагальнення та випущення інформації, завдяки чому «мова навмисно використовується так, щоб дати можливість клієнту доповнити деталі, яких бракує» (Hall, 2015, с.161). Мілтон-модель «дозволяє адресанту бути 'витончено неясним'. Тобто вона дозволяє продукувати твердження..., в яких майже повністю конкретна інформаціє видалена, так що адресат може вільно заповнювати лакуни власним досвідом» (Pligin, 2009, с. 412). Серед багатьох технік Мілтон-моделі для даного дослідження цікавими виявляються номіналізація й генералізація, які потребують декодування за допомогою «трансдериваційного пошуку», заповнюючи сенсові лакуни суб'єктивно актуальним змістом» (Kovalevsky, 2006, с.215). Яке саме значення вкладають інформанти в гештальт, наприклад, ПРИЄМНІ ПОЧУТТЯ, УСПІХ, НЕБЕЗПЕКА, БАЖАННЯ? Наскільки їх розуміння збігається чи відрізняється? Це залежить від їхнього особистого досвіду, від їхньої системи цінностей та переконань, від їх світогляду. Як бачимо, ступінь узагальненості отриманих СГАОП є різним -- від максимально дифузних МОЖЛИВІСТЬ чи НЕВІДОМЕ до більш конкретних ШОТЛАНДІЯ чи КВІТКА, однак у будь-якому з випадків у адресата залишається можливість заповнити, за термінологією Т. Ю. Ковалевської, «сенсові лакуни суб'єктивно актуальним змістом» (Kovalevsky, 2006, с.216). Таким чином, ароматоніми успішно виконують свою основну функцію навіювання, викликання у свідомості бажаних образів, відчуттів та емоцій. Скажімо, ароматонім Wonder у кожного адресата викликає власне розуміння, що саме є диво, а Beauty -- яка саме має бути краса, в чому вона маніфестується. Надзвичайно успішним вважаємо ароматонім Very Irrisistible завдяки його неясній семантиці та предметній віднесеності: до якої сфери людського буття належить цей кваліфіка- тор: власне аромат, той образ, що він створює, чи якісь інші аспекти. В нашому експерименті найбільш конкретним за структурою асоціативного гештальтного ядра виявився ароматонім Daisy Dream, провідним гештальтом якого є КВІТКА. Але й у цьому випадку залишилося відкритим питання, яка саме квітка, через дифузність даної генералізації.
Висновки
Отже, було отримано наступні результати: ароматонім Daisy dream має два домінувальні гештальти: КВІТКА (41,38 %) та ПРИЄМНІ ПОЧУТТЯ (24,14 %). Домінувальними гештальтами ароматоніму Chance були виявлені УСПІХ (70,91 %) і МОЖЛИВІСТЬ (9,09 %). Для ароматоніму Shooting star домінувальними гештальтами стали НЕБЕСНИЙ ПРОСТІР (38,98 %) і БАЖАННЯ (22,03 %). Ароматонім Black opium має два домінувальні гештальти: НАРКОТИК (37,93 %) та АРОМАТ (12,07 %). Домінувальними гештальтами ароматоніму Amazing grace були виявлені РЕЛІГІЯ (42,11 %) та ШОТЛАНДІЯ (14,04 %). Для ароматоніму Bombshell домінувальними гештальтами стали СЕКСУАЛЬНІСТЬ (49,09 %) і ВІЙНА (32,73 %). Ароматонім Neroli Portofmo має два домінувальні гештальти: РОЗВАГА (36 %) й ІНОЗЕМНИЙ (20 %). Провідними гештальтами ароматоніму Flowerbomb виявилися КВІТИ (42,59 %) та ВІЙНА (9,26 %). Ароматонім Mademoiselle Coco має один домінувальний гештальт МОДА (78,85 %). Для аромато- німу Beach також було виокремлено один домінувальний гештальт РОЗВАГА (90 %). Для ароматоніму Alien домінувальними гештальтами стали НЕВІДОМЕ (50 %) і КОСМОС (9,26 %). Ароматонім Light blue має два домінувальні гештальти: СВІЖІСТЬ (26,32 %) та КОЛІР (21,05 %). Домінувальними гештальтами ароматоніму Sexy amber виступили ЖІНОЧІСТЬ (25 %) та КОШТОВНІСТЬ (19,64 %). Для ароматоніму 212 домінувальними гештальтами стали КІЛЬКІСТЬ (36 %) і ЧАС (14 %). Ароматонім Juliette has a gun має всього один до- мінувальний гештальт НЕБЕЗПЕКА (60,34 %). СГАОП аналізованих стимулів-ароматонімів майже не повторюються, за винятком таких гештальтів, як РОЗВАГА й КВІТИ, а також ВІЙНА. Домени, до яких належать сформовані стимулами семантичні гештальти, є переважно позитивними, тобто це ПОЧУТТЯ (ПРИЄМНІ ПОЧУТТЯ, БАЖАННЯ, СЕКСУАЛЬНІСТЬ), МАЙБУТТЯ (УСПІХ, МОЖЛИВІСТЬ), ВІДПОЧИНОК (РОЗВАГА, РОЗВАГА, МОДА), СВІТОГЛЯД (РЕЛІГІЯ), ЯКІСТЬ (КОЛІР, СВІЖІСТЬ, ЖІНОЧІСТЬ, АРОМАТ), АРТЕФАКТ (КОШТОВНІСТЬ), НАТУРФАКТ (КВІТКА, КВІТИ), КІЛЬКІСТЬ, ЧАС, ПРОСТІР (ШОТЛАНДІЯ, НЕБЕСНИЙ ПРОСТІР, КОСМОС). Як негативні сприймаються домени ЧУЖИЙ (ІНОЗЕМНИЙ, НЕВІДОМЕ), НЕБЕЗПЕКА (НЕБЕЗПЕКА, ВІЙНА, ВІЙНА, НАРКОТИК).
Результати проведеного дослідження відкривають нові перспективи вивчення природи ароматонімічного субфрейму ментального лексикону носіїв різних мов.
Література
1. Бельская Т И. Средства актуализации опорных концептов парфюмерного дискурса современного французского языка: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05/ Бельская Татьяна Игоревна. - Москва, 2010. - 26 с.
2. Веригин К. М. Благоуханность: воспоминания парфюмера/ К. М. Веригин. - М.: КЛЕОграф, 1996. - 224 с.
3. Ковалевська Т Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування: [монографія] / Т Ю. Ковалевська. - Вид. друге, випр. і доп. - Одеса: Астропринт, 2006. - 324 с.
4. Мамаев С. В. Названия туалетной воды: прагмалингвистический аспект / С. В. Мамаев// Функциональная лингвистика. Международный лингвистический конгресс «Язык и мир» (Ялта, 5-7 октября 2015): [сборник научных докладов]. - Ялта: Форма, 2015. - С. 37- 48.
5. Плигин А. Руководство к курсу НЛП-Практик / А. Плигин, А. Герасимов. - М.: Твои книги, 2009. - 576 с.
6. Сотникова Е. А. Ономастическое пространство названий парфюмерной продукции в русском языке: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01/ Елена Александровна Сотникова. - Елец, 2006. - 259 с.
7. Холл М. Полный курс НЛП / М. Холл, Б. Боденхамер. - М.: ACT, 2015. - 640 с.
8. Munteanu Siserman Mihaela. Proper Names of Perfumes // Name and Naming: Synchronic and Diachronic Perspectives / Ed. by Oliviu Felecan / Mihaela Munteanu Siserman. - 2014. - P 413- 424.
Анотація
Стаття присвячена з'ясуванню природи ароматонімічного субфрейму ментального лексикону носія англійської мови. Розглянуто семантичні гештальти асоціативного поля англомовних ароматонімів. Систематизація результатів вільного асоціативного експерименту уможливила виокремлення СГАОП, тобто семантичних гештальтів асоціативного оні- мічного поля аналізованих стимулів. Метою статті є встановлення мовної природи власних назв на позначення парфумів у її когнітивному вимірі. Об'єктом дослідження обрано власні назви на позначення парфумів -- аро- матоніми, предметом -- мовна структура англомовного ароматонімічного субфрейму.
Матеріалом дослідження послугували 2000 англомовних власних назв парфумів, дібраних із друкованих та електронних засобів масової комунікації, а також результати вільного асоціативного експерименту, які налічують 842 реакції. Методологічною основою аналізу ароматонімів англійської мови послугували сучасні ономастичні теорії: кількісний аналіз забезпечив установлення актуального обсягу та динаміки емпіричних фактів; метод вільного асоціативного експерименту уможливив установлення складників і структури асоціативного поля ароматонімів; метод виділення семантичних гештальтів асоціативного поля надав змогу виокремити їхні ядрові компоненти. Отже, було встановлено семантичні гештальти асоціативного поля ароматонімів-стимулів, які формуються семантично зумовленими угрупованнями асоціатів, із виокремленням їхнього ядра.
Практична цінність роботи полягає у розробленому механізмі установлення належності власної назви даного підкласу до певного кола ментального ароматонімічного субфрейму. В результаті дослідження всі асоціати було розподілено на чотири кола індивідуального онімічного фрейму залежно від ступеня знайомства реципієнта зі стимулом та його емоційного залучення.
Ключові слова: ароматонім, семантичні гештальти, субфрейм, вільний асоціативний експеримент.
Статья посвящена выяснению природы ароматонимич- ного субфрейма ментального лексикона носителя английского языка. Рассмотрены семантические гештальты ассоциативного поля англоязычных ароматонимов. Систематизация результатов свободного ассоциативного эксперимента сделала выделение СГАОП, то есть семантических гештальтов ассоциативного онимичного поля анализируемых стимулов. Целью статьи является установление языковой природы имён для обозначения духов в её когнитивном измерении. Объектом исследования избраны имена для обозначения духов -- ароматонимы, предметом -- языковая структура англоязычного ароматонимичного субфрейма.
Материалом исследования послужили 2000 англоязычных имён духов, отобранных из печатных и электронных средств массовой коммуникации, а также результаты свободного ассоциативного эксперимента, которые насчитывают 842реакции. Методологической основой анализа ароматонимов английского языка послужили современные ономастические теории: количественный анализ обеспечил установление актуального объема и динамики эмпирических фактов; метод свободного ассоциативного эксперимента сделал возможным установления составляющих и структуры ассоциативного поля ароматонимов; метод выделения семантических гештальтов ассоциативного поля предоставил возможность выделить их ядровые компоненты. Итак, были установлены семантические гештальты ассоциативного поля ароматонимов-стимулов, которые формируются семантически обусловленными группировками ассо- циатов, с выделением их ядра. Практическая ценность работы заключается в разработанном механизме установления принадлежности собственного данного подкласса к определенному кругу ментального ароматонимичного субфрейма. В результате исследования все ассоциаты были разделены на четыре круга индивидуального онимичного фрейма в зависимости от степени знакомства реципиента со стимулом и его эмоционального вовлечения.
Ключевые слова: ароматоним, семантические гештальты, субфрейм, свободный ассоциативный эксперимент.
The article is dedicated to explaining the nature of the aromatonymic subframe of a mental thesaurus of a native English speaker. The semantic gestalt of the associative field of English aromatonyms is considered. The systematization of the results of the free associative experiment made it possible to outline the semantic gestalt of the associative field of English aromatonyms of the analyzed stimuli. The purpose of the article is to establish the linguistic nature of proper names to denote perfumes in their cognitive dimension. The object of the study was proper names denoting perfumes -- aromatonyms, the subject -- the linguistic structure of the English aromatonymic subframe. 2000 English-language names of perfumes taken from print and electronic media served as the material of the study, as well as the results of a free associative experiment which include 842 reactions. The methodological basis for the analysis of English aromatonyms was the use of modern onomastic theories: quantitative analysis ensured the establishment of the actual volume and dynamics of empirical facts; the method of free associative experiment made it possible to determine the components and structure of the associative field of aromatonyms; the method of outlining the semantic gestalts of associative field made it possible to distinguish their core components. Thus, the semantic gestalts of the associative field of aromatonyms stimuli have been determined, which are formed by certain groups of semantic associates and their nucleus. The practical value of the work lies in the developed mechanism for establishing the identity of the proper name of this subclass to a certain circle of mental aromatonymic subframe. As a result ofthe study, all associates were divided into four circles of individual onymic frames, depending on the degree of acquaintance ofthe recipient with the stimulus and its emotional involvement.
Key words: aromatonym, semantic gestalts, subframe, free associative experiment.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Ознаки суспільної природи мови та мовної діяльності. Сутність і головні властивості мовної норми. Територіальна та соціальна диференціація мови, її розмежування з діалектом. Літературна мова та її стилі. Основні поняття та терміни соціолінгвістики.
лекция [35,1 K], добавлен 29.10.2013Значення перекладу для розвитку і вивчення культури – як міжнародної, так і культур окремих країн. Функції назв кінострічок. Стратегії перекладу назв з англійської мови на українську. Трансформація й заміна назви. Фактори, що впливають на вибір стратегії.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 18.07.2014Поняття власних назв та їх різновиди. Особливості транскодування англійських онімів українською мовою. Елементи перекладацької стратегії щодо відтворення власних імен та назв на матеріалі роману Дж. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь".
курсовая работа [66,0 K], добавлен 21.06.2013Характеристика модальності як текстової категорії. З’ясування специфіки англомовних текстів та їхнього трактування мовою перекладу. Здійснення практичного аналізу передачі модальності при перекладі художніх творів з англійської мови на українську.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 30.11.2015Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Способи відтворення та структура реалій в перекладі. Шляхи та засоби перекладу національно-забарвлених лексичних одиниць, їх вимір. Труднощі при передачі власних назв та імен українською мовою. Правила практичної транскрипції з англомовних статей.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 20.09.2015Власні назви як об'єкт мовознавства. Поняття власних назв та їх різновиди. Транскодування англійських онімів українською мовою. Складнощі перекладу англійських власних назв та способи їх відтворення українською мовою. Елементи перекладацької стратегії.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 22.09.2014Загальні труднощі перекладу (фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні труднощі), його способи та прийоми (на основі системних еквівалентних відповідників, передачі безеквівалентних номінацій). Передача німецьких власних назв на українську мову.
дипломная работа [120,5 K], добавлен 12.09.2012Розуміння терміну "сленг" в сучасній лінгвістиці. Лексика обмеженого вжитку. Загальний та спеціальний сленг. Назви чоловіка в слензі англійської мови. Структура сленгових назв чоловіка в англійській мові. Семантика назв чоловіка в англійському слензі.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 20.03.2011Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014Основні цілі та завдання навчання практичної граматики англійської мови студентів-філологів, співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у цьому процесі. Трифазова структура мовленнєвої діяльності. Формування мовної особистості студентів.
статья [31,4 K], добавлен 16.12.2010Визначення поняття ономастики як розділу мовознавства, який вивчає власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Основне призначення власних назв (антропонімів) у творах художньої літератури як якісної характеристики персонажів.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 10.03.2012Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.
реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Дослідження фонетичних варіантів, які стосуються кількісно-якісного боку фонем власних назв. Виявлення особливостей на рівні твірних топонімів та похідних ойконімів. Синтаксичне оформлення одиниць мови, що надає їм статусу фонетико-синтаксичних.
статья [24,0 K], добавлен 18.12.2017Характеристика емоційно-оцінних особливостей утворення та функціонування прізвиськ на матеріалі англійської мови. Вивчення проблеми емоційності одиниць індивідуального лексикону. Використання метафоричних або прізвиськних метонімічних номінацій.
статья [29,2 K], добавлен 31.08.2017Витоки мовчання на мотивах англомовних прислів’їв та приказок та художніх текстів, чинники комунікативного силенціального ефекту та позначення його на письмі. Онтологічне буття комунікативного мовчання: його статус, причини, особливості графіки мовчання.
реферат [41,4 K], добавлен 10.11.2012