Елімінування лінгво- та соціокультурної лакунарності в аудіовізуальному перекладі (на матеріалі британських серіалів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Елімінування лінгво- та соціокультурної лакунарності в аудіовізуальному перекладі (на матеріалі британських серіалів)

Красуля А. в., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри германської філології

Анотація

Стаття присвячена теоретичному та практичному обґрунтуванню вибору принципів елімінування лінгвістичної та соціокультурної лакунарності в аудіовізуальному перекладі на прикладі британської серіальної продукції. Актуальність обраної теми зумовлена популяризацією світового кінематографу та зростаючими обсягами постачання оригінального аудіовізуального контенту у неангломовні регіони. У дослідженні подано характерні функціональні особливості процесу аудіовізуального перекладу, визначено критерії досягнення його адекватності. У межах типології аудіовізуального перекладу розглядаються два ключові види перекладу оригінального аудіовізуального контенту цільовою мовою: дублювання та субтитрування. Проаналізовано взаємозалежність дій перекладача та особливостей процедури субтитрування/ дублювання при виборі відповідної стратегії передачі безеквівалентної лексики, а саме лакун і національно маркованих лексичних одиниць. З'ясовано умови довільного вибору способів делакунізації оригінального кінотексту. Виявлено вплив композиційної і граматичної структури лексичних одиниць та етнокультурної лексики корелюючих мов на явище лакунарності у міжмовній і крос-культурній комунікації. Взаємозалежність способів елімінації лаку- нарності та специфіки перекладу аудіовізуальної продукції у межах обраних стратегій (форенізації/доместикації) проаналізована на ілюстративному матеріалі популярних британських телесеріалів «Downtown Abbey» «Sherlock» і «The Crown». У дослідженні докладно описана процедура декодування підвидів лінгво- та соціокультурної лакунарності: лексичних, граматичних, стилістичних та етнографічних лакун. Підведено підсумки щодо подальших наукових перспектив дослідження окресленої теми.

Ключові слова: лакуна, лакунарність, аудіовізуальний переклад, дублювання, субтитрування, перекладацькі стратегії, форенізація, доместикація. аудіовізуальний переклад лакунарність

Постановка проблеми. Безпрецедентний і стрімкий розвиток світового кінематографу, зокрема популяризація та величезні обсяги дистрибуції американського і британського кіно- та серіального контенту у неангломовні регіони, стали потужним чинником формування наукового інтересу до перекладу кінопродукції. Формування методологічної моделі дослідження процесу аудіовізуального перекладу ускладнюється його поліфонічністю, зумовленою синтетичною природою кіномистецтва.

У свою чергу, поява нових категорій і парадигм осмислення лінгвістичної дисципліни призвели до набуття лакунами статусу окремих міжмовних одиниць, що протягом останніх десятиліть активно розглядаються у практичній площині з погляду перекладознавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У більшості наукових розвідок знаходимо підтвердження того, що складне та багатоаспектне явище елімінування лінгво- та соціально-культурної лакунарності є невичерпним джерелом для досліджень, свідченням чого стають наукові праці обмеженого кола як вітчизняних, так і закордонних учених. Зокрема, до когорти науковців, які займалися питанням декодування лакунарності, належать М.Ю. Марковина, Ю.О. Сорокин, С.О. Колода та ін. Вивченням методики аудіовізуального перекладу займається сучасне покоління дослідників Ф. Чауме, Л. Коелз, Н.А. Матківська.

Метою статті є вивчення взаємозалежності принципів вибору методів і прийомів елімінування лінгво- та соціокультур- ної лакунарності від процесуальної характеристики субтитру- вання/дублювання як різновидів аудіовізуального перекладу.

Виклад основного матеріалу. Переклад аудіовізуальної продукції спрямований на одночасну матеріалізацією як вер- бальних/невербальних структур (діалоги, коментарі, жестикуляція), так і візуально-звукових компонентів (загальна атмосфера відеосюжетів) [3, с. 148]. Оскільки роль перекладача не обмежується виключно роботою над кінотекстом, адекватність аудіовізуального перекладу детермінується не лише ступенем відповідності між лінгвістичними кодами корелюючих мов, а й узгодженістю між усіма аспектами оригінального та перекладеного аудіовізуального контенту: вербальних/невербаль- них компонентів і візуально-звукових елементів.

У межах методологічних підходів до вивчення перекладу аудіовізуальної продукції науковець Ф. Чауме пропонує модель, що ґрунтується на поетапному розгляді та передачі означальних кодів: лінгвістичного, музично-звукового, кадрового, графічного, коду мобільності та ін. Особливості перекладацького процесу лінгвістичного коду полягають у передачі різних стилів мовлення корелюючих мов. Інтерпретація музичного та звукового кодів передбачає переклад пісень та власне екранного мовлення. Плановий код та код мобільності охоплюють перекладацькі аспекти часової синхронізації довжини діалогів та реплік у крупних планах з кінетикою, жестами та мімікою.

Графічний код розглядається через переклад написів, що представлені на екрані [5, с. 12-24].

Доцільність послідовного чи одночасного відтворення означальних кодів в аудіовізуальному перекладі продемонстрована у 2 серії 4 сезону британського серіалу виробництва BBC «Sherlock», у якій головний герой пропонує своїй клієнтці скуштувати fish and chips, різновид традиційного вуличного фаст-фуду в англійській кухні (обсмажена у фритюрі риба із картоплею фрі):

SHERLOCK: Chips.

MS. CULVERTON: Chips?

SHERLOCK: You're suicidal. You're allowed chips. Trust me. It's about the only perk.

У дубляжі російською мовою, виконаним Першим каналом на замовлення телекомпанії BBC, fish and chips перекладено як:

ШЕРЛОК: Чипсы.

МИСС КАЛВЕРТОН: Чипсы?

ШЕРЛОК: Суицидникам чипсы можно. Поверьте. Это единственный плюс.

Проте у наступному кадрі чітко простежується розходження між лінгвістичним та іконографічним кодами, оскільки Шерлоку та міс Калвертон подають саме картоплю фрі, що зовсім не схожа на чіпси у звичайному розумінні російськомовного глядача. Україномовна телеверсія каналу 1+1 пропонує перекласти англомовну реалію fish and chips родовою назвою, що не викликає когнітивного дисонансу у глядачів від розбіжностей між лінгвальним та екстралінгвальним планами:

ШЕРЛОК: Фаст-фуд.

МІС КАЛВЕРТОН: Фаст-фуд?

ШЕРЛОК: Ви самогубця, Вам фаст-фуд можна. Повірте, це, напевно, єдиний плюс.

Достовірна та повномасштабна передача у перекладі усіх означальних кодів забезпечує продуктивне досягнення прагматичних цілей в аудіовізуальному перекладі.

У межах типології аудіовізуального перекладу виокремлюємо два ключові види передачі оригінального аудіовізуального контенту засобами іншої мови: дублювання та субтитрування. Під субтитруванням розуміють процес забезпечення синхронізованими титрами телевізійного або фільмового діалогу. Процес дублювання полягає у застосуванні техніки перекриття оригінальної звукової доріжки аудіовізуальної продукції іншою, неоригінальною доріжкою [6]. Незважаючи на доволі різні функціональні характеристики, спільна для обох видів аудіовізуального перекладу специфіка простежується насамперед у часових обмеженнях, синхронізації двомовного тексту з кадром, перекладі сленгових виразів, посиланні на загальновідомі культурні явища та відмінності у їх сприйняті. Параметр часу, який визначає тривалість тексту однієї репліки/субтитру, зокрема кількість рядків у тексті та відповідно символів у рядку, є релевантним як для техніки субтитрування, так і для дублювання, оскільки синтаксична структура англомовних речень у більшості випадків дозволяє набагато компактніше висловити власну думку порівняно з українською мовою. Обмеження кінотексту у часі та розміщенні в екранному просторі призводить до значної компресії поданої інформації й унеможливлює використання перекладацького коментаря для декодування соціальних і культурних алюзій. До прикладу, у 3 серії 1 сезону перекладач, дублюючи репліку Шерлока, випускає початок фрази для економізації часу й екранного простору:

SHERLOCK: Don't know what's got into the criminal classes.

ШЕРЛОК: І що сталося зі злочинним світам?!

Зважаючи на характерні особливості передачі оригінального кінотексту, дослідниця Ірена Ковачич виокремлює трирів- неву ієрархію елементів у субтитруванні та дублюванні:

обов'язкові для перекладу елементи;

частково необов'язкові елементи, які скорочуються при перекладі;

необов'язкові елементи, які випускаються у перекладі [8, с. 409].

З огляду на вищенаведені дані наукових розвідок можемо дійти висновку, що формат процедури субтитрування/дублю- вання обмежує перекладача у виборі стратегії передачі безекві- валентної лексики, власне, лакунарних одиниць і слів-реалій, які потребують перекладацьких коментарів.

Мета будь-якого перекладу, насамперед, полягає у вичерпному збереженні смислового змісту вихідного тексту та передачі його функціонально-стилістичних аспектів засобами іншої мови. Лакуни, що несуть у собі закодовану інформацію про особливості життя та побуту певного лінгвокультурного колективу ускладнюють достовірне відтворення прагматичної цінності оригіналу при міжмовній комунікації. Відтак, можна зробити висновок, що декодування випадків лакунарності з метою досягнення повної адекватності перекладеного тексту репрезентоване у перекладознавчій науці як одна із пріоритетних задач перекладацького процесу.

Дослідники М.Ю. Марковіна та Ю.О. Сорокін у своїх наукових працях визначають дві основоположні стратегії елімінації лакун: заповнення, що полягає у процесі розкриття смислу певного поняття (слова), що належить чужій лінгвокультур- ній спільності, та компенсація, що характеризується вибором найбільш близького за значенням і жанрово-стилістичними особливостями функціонального відповідника [2, с. 89]. Варіативність формування лакун у мовній системі зумовлює широкий вибір методів і способів їх делакунізації у межах обраної стратегії. Утім, обираючи стратегію декодування лакун, перекладач, насамперед, має орієнтуватися на доцільність збереження елементів чужої культури задля передачі національного колориту (форенізація/очуження) або їх наближенні/адаптації до культурних стереотипів мови перекладу (доместикація/одо- машнення) [7, с. 251-252].

Для того, щоб дослідити феномен комбінування перекладацьких стратегій декодування лакунарності та характерних особливостей перекладу аудіовізуальної продукції, проаналізуємо принципи елімінування лінгво- та соціокультурних лакун на прикладі офіційно дубльованого телекомпаніями «1+1» та «Первый канал» міні-серіалу «Sherlock», україномовної дубльованої телеканалом Інтер версії телесеріалу «Downtown Abbey» та російськомовного субтитрованого серіалу «The Crowmw сайті Ororo.tv.

Найбільш виразно лінгвокультурні лакуни репрезентуються у лексичних системах порівнюваних мов, оскільки саме семантична наповненість лексичного складу відображає особливості світосприйняття та культури учасників міжмовної комунікації. Причиною виникнення лексико-семантичних лакун виступають не лише розходження у лексико-граматичному оформленні мовних систем, а й у семантичних обсягах, оскільки лакунарним може бути предмет, будь-який його компонент чи навіть певна сема [4, с. 32]. До прикладу, у фрагменті 1 серії 1 сезону британського телесеріалу «Downtown ЛЬЬеу»лекс,шо- семантична лакунарність зумовлена відсутністю в українській мові відповідного денотата лексеми solicitor:

THE EARL OF GRANTHAM: So, Murray, what have you to tell me about the lucky Mr. Crawley? Nothing too terrible, I hope.

MR.MURRAY: I've only made a few enquiries but, no, there S not much to alarm you. Matthew Crawley is a solicitor, based in Manchester.

ГРАФ ҐРЕНТЕМ: МЮРРЕЙ, що Ви розповісте про щасливця містера Кроулі? Сподіваюся, нічого жахливого.

МІСТЕР МЮРРЕЙ: Я зробив лише кілька запитів, але хвилюватися немає про що. Метью Кроулі - адвокат. Живе у Манчестері.

В англомовній культурі лексична одиниця solicitor використовується на позначення категорії адвокатів, які ведуть підготовку судових матеріалів для адвокатів вищого рангу. З огляду на особливості часової синхронізації реплік в аудіовізуальному перекладі перекладач вдається до генералізації, що, у свою чергу, призводить до часткової втрати одного з конотативних значень. Одним із можливих варіантів адекватного перекладу, на нашу думку, може виступати відповідник молодший адвокат.

Належність англійської мови до групи аналітичних мов, а української - до синтетичних зумовлює такі численні лакуні- зовані граматичні форми, як аломорфні категорії означеності/ неозначеності (артикль), розмитість категорії роду та відмінків та ін. До прикладу, труднощі декодування граматичної лакуни роду в англійській мові можна простежити на прикладі дубльованого діалогу у 3 серії 3 сезону серіалу «Sherlock»:

SIR EDWIN: If this is some expression offamilial sentiment <...>

MYCROFT: Don't be absurd. I am not given to outbursts of brotherly compassion. You know what happened to the other one.

СЕР ЕДВІН: Якщо Ваш мозок зараз затьмарюють сімейні почуття <...>

МАИКРОФТ: Та це абсурд. Я не схильний до спалахів братерських сентиментів. Ви знаєте що сталося з іншим!?

В англійській мові означальне слово (англ. determiner) other гендерно-нейтральне і набуває рис гендерності лише у відповідному контексті, на противагу в українській мові простежується облігаторність актуалізації категорії роду в іменниках, прикметниках та інших частинах мови. Із ситуативного контексту незрозуміло, про кого йдеться. Імовірно, посилаючись на першооснову, літературні твори Артура Конана Дойла, де Шерлок і Майкрофт Холмси мали ще одного брата, перекладач україномовної версії перекладає лексему other означальним займенником чоловічого роду інший. У російськомовній версії дубляжу у межах часової синхронізації кадру та звукової доріжки дозволене використання прийому додавання с другим братом. Утім, у четвертому сезоні стає зрозумілим, що у родині Холмсів третьою дитиною була дівчинка. Отже, ні україномовну, ні російськомовну версію дубляжу діалогу не можна вважати адекватним перекладом, оскільки вони викликають когнітивний дисонанс у глядачів, зумовлений розходженням між вербальними та візуальними елементами кінотексту. У розглянутому випадку можливим варіантом компенсації граматичної лакуни, на нашу думку, виступає реномінація у межах контексту:

СЕР ЕДВІН:Якщо Ваш мозок зараз затьмарюють сімейні почуття <...>

МАИКРОФТ: Та це абсурд. Я не схильний до спалахів братерських сентиментів. Ви знаєте що сталося з третьою дитиною (Холмсів)!?,

оскільки опустити цю інформацію (Ви ж знаєте що сталося <...> !?) не виявляться можливим через прихований смисл, який несе у собі лексема other, вказуючи на наявність якоїсь таємниці у родині Холмсів, що підвищує інтерес гляда- цької аудиторії та натякає на її відкриття у 4 сезоні.

Поява стилістичних лакун зумовлена відсутністю в одній із мов слова або фразеологізма з таким самим стилістичним забарвленням, як у слова з ідентичним значенням в іншій мові. У російськомовній субтитрованій версії 5 серії 1 сезону серіалу «The Crown» перекладач уміло застосовує перекладацьку стратегію заповнення стилістичної лакунарності, підібравши відповідник з однаковим конотативним значенням у корелюючих мовах:

PRINCE PHILIP: Anyway, what else am I supposed to do? Sit around and wait for you while you're Queening?

QUEEN ELIZABETH: Queening?

PRINCE PHILIP: Yes. Queening.

QUEEN ELIZABETH: Maybe I'd like your help with the Queening.

ПРИНЦ ФИЛИПП: В любом случае, что мне еще делать? Сидеть здесь и ждать тебя, пока ты королевнича- ешь?

КОРОЛЕВА ЕЛИЗАВЕТА: Королевничаю?

ПРИНЦ ФИЛИПП: Да. Королевничаешь.

КОРОЛЕВА ЕЛИЗАВЕТА: Может, мне нужна твоя помощь с королевничанием.

В англійській мові дієслово queen зазвичай використовується у неформальному спілкуванні та має здебільшого негативне стилістичне забарвлення, що посилюється через саркастичний характер розмови королівського подружжя. Декодуючи стилістичну, перекладач вдається до створення оказіоналізму, успішно зберігаючи характерні риси розмовного стилю та передаючи загальну атмосферу розмови.

Контактуючи з іншою культурою, учасники міжмовної комунікації завжди сприймають її через зафіксовані у свідомості уявлення власної, що робить незрозумілими для них незнайомі факти чужої культури [1, с. 115]. Притаманний кожній культурі характерний комплекс знань у поєднанні з національно-специфічними особливостями життя певного народу розглядається як провідна причина появи соціокультурної лакунарності. До прикладу, на початку 1 серії 4 сезону серіалу «Sherlock» у розмові згадується Mivvies (Mivvi Ice Creams), морозиво, вкрите зверху фруктовим льодом із полуничним смаком, яке вироблялося у Великій Британії в період 1960-1990 рр. В україномовній дублюваній версії перекладач елімінує етнографічну лакуну, що транслює національне поняття англомовного етносу (предмет тематичної підгрупи «їжа») шляхом форенізації (збереження специфічного елемента) вдаючись до транскрипції:

SHERLOCK: Icelollyitis! What's your favourite?

MRS. NORBURY: Well, really, I shouldn't...

SHERLOCK: Go on!

MRS. NORBURY: Do they still do Mivvies?

ШЕРЛОК: Морозиво! Так! Яке Ви любите?

МІСІСНОРБЕРІ:Мені не варто...

ШЕРЛОК: Кажіть!

МІСІС НОРБЕРІ: А Мівві ще роблять?

У російськомовному дублюванні діалогу Шерлока та Місіс Норбері перекладач обирає стратегію доместикації, адаптуючи чужомовну реалію, оскільки використання розширеного перекладацького коментаря неможливе через часові обмеження:

ШЕРЛОК: Фруктовый лед! Отлично! Какой именно?

МИСИС НОРБЕРИ: Вряд ли сейчас стоит...

ШЕРЛОК: Ну же, смелее!

МИСИС НОРБЕРИ: Когда-то обожала клубничный.

На нашу думку, україномовна версія дублювання фрагменту

серіалу найбільш точно відображає прагматичні цілі оригінального кінотексту. Незважаючи на незрозумілість транслітерованої лексеми Мівві для звичайного глядача, мінімальна загальна ерудованість дозволяє йому здогадатися, що йдеться про певний вид морозива, який продавали у молоді роки Місіс Нор- бері. У другому фрагменті перекладачеві доводиться повністю трансформувати останнє речення, оскільки правильно перекладена з погляду еквівалентності фраза А клубничный (лед) еще делают? може викликати у глядацької аудиторії запитання з огляду на сьогоднішній широкий асортимент смаків фруктового льоду. Як наслідок, при перекладі останнього речення втрачається аспект часу.

Висновки

Довільність вибору способів делакунізації оригінального кінотексту частково зумовлена внутрішніми орієнтирами перекладача, обумовленими індивідуальним емпіричним досвідом, достатньою фаховою компетенцією та контекстуальною ситуативністю вихідного тексту. Вимога текстової компресії в аудіовізуальному перекладі значно обмежує вибір способів і прийомів заповнення та компенсації лакун у межах стратегії форенізації та доместикації. Перспективою подальшого дослідження може стати поглиблене вивчення взаємозалежності вибору перекладацької стратегії від різновиду жанрових форм аудіовізуального перекладу.

Література

Колода С.О. Текстові лакуни як маркери специфіки лінгвокуль- турної спільноти в романі А. Оза «Куфса Шхора». Східний світ. 2005. № 1. С. 115-121. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SkhS_ 2005_1_13 (дата звернення: 01.12.2019).

Марковина И.Ю., Сорокин Ю.А. Культура и текст. Введение в лакунологию : учебное пособие. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2010. 144 с.

Матківська Н.А. Питання методології дослідження аудіовізуального перекладу. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : Філологічні науки (мовознавство). 2015. № 3. С. 147-152. ШЬ : http://nbuv.gov.ua/ иЖЫ/т^ри&_2015_3_26 (дата звернення: 20.11.2019).

Размещено на Allbest.ru