Словотвірні моделі іменників-омонімів сучасної німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Словотвірні моделі іменників-омонімів сучасної німецької мови

Кійко С.В.

доктор філологічних наук, доцент кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

У статті розглянуто проблеми розмежування полісемічних слів та омонімів, які виникли внаслідок семантичної дивергенції, встановлено диференційні структурні ознаки, що супроводжують утворення омонімів зі значень багатозначного слова. Дослідження показало, що найбільш чітко й послідовно відбувається розрізнення в галузі словотвірних моделей.

Ключові слова: омонімія, полісемія, словотвірна модель, критерії розмежування. іменник омонім мова

Аннотация

В статье рассмотрены проблемы размежевания полисемичных слов и омонимов, возникших в результате семантической дивергенции, определены дифференциальные признаки, сопровождающие образование омонимов из значений многозначного слова. Исследование показало, что размежевание наиболее четко и последовательно происходит в области словообразовательных моделей.

Ключевые слова: омонимия, полисемия, словообразовательная модель, критерии разграничения.

Summary

The problems of polysemantic words and homonyms delimitation appeared as a result of semantic divergence are considered. Distinctive signs accompanied by the creation of complete homonyms from the meanings of a polysemantic word are defined. The investigation of differential signs of homonymous nouns showed that delimitation happens to be more accurately and consecutive in the field of word-formative models.

Key words: homonymy, polysemy, derivational model, criteria for delimitation.

Постановка проблеми. Проблема розрізнення багатозначних слів та омонімів, незважаючи на численні спроби науково обґрунтованого розмежування цих явищ [1; 3; 7; 22], залишається однією з найактуальніших проблем мовознавства загалом і лексикографії зокрема. Унаслідок відсутності об'єк-тивних критеріїв диференціації омонімів і лексико-семантич- них варіантів (далі - ЛСВ) слова систематизація словникового матеріалу є найменш розробленою частиною лексикографічної практики. Це стосується насамперед розмежування полісемічних слів та омонімів, які виникли внаслідок семантичної дивергенції. Коли зв'язок між окремими значеннями полісеманта втрачається, слово розпадається на омоніми й у мові в кожний окремий момент з'являються граничні випадки, кваліфікація яких викликає певні труднощі. Так, у Словнику омонімів російської мови О С. Ахманової зазначено, що в багатьох випадках процес розпаду ще не завершився й омонімія перебуває в стані становлення, тому в Словнику за допомогою спеціальних позначень розмежовуються «завершені» й «незавершені» процеси розходження значень. До останніх авторка зараховує такі випадки, як рос. гладить (білизну і дитину), рос. волочиться (по землі й за дівчатами) тощо [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів пропонують певні критерії розмежуванні полісемічних слів та омонімів, які виникли внаслідок семантичної дивергенції. Так, Е. Оманн [17, с. 80-97], К.А. Аллендорф [2, с. 163-171],

С. Ульманн [21, с. 57-59] та інші висувають критерій спорідненості, сутність якого зводиться до такого: якщо різні значення, підпорядковані одній звуковій оболонці, споріднені між собою, йдеться про полісемію, якщо далеко розійшлися й не сприймаються більше як споріднені - про омонімію. При цьому таке розрізнення є досить суб'єктивним, оскільки рішення приймається на основі невизначеності самого критерію «розрив семантичних зв'язків». На це вказує В.І. Абаєв, коли запитує в статті: чому, наприклад, рос. здоровый«який має здоров'я» і здоровый«міцний, сильний» уважаються омонімами, а рос. крепкий «твердий» і крепкий «про вміст спирту у вині» - ЛСв одного слова? Чому рос. изменить«змінити» й изменить«зрадити» розглядаються як два різні слова, а рос. верный«правильний» і верный«відданий» - як одне? Автор називає таке трактування «царством суб'єктивності», а основним аргументом прихильників критерію спорідненості - «мені здається» [1, с. 33]. Його підтримує також Т. Шіппан, яка зазначає, що «важко розрізнити омоніми та багатозначні слова, виходячи лише із семантичного аналізу» [20, с. 171]. Тому критерій спорідненості модифікований і доповнений критеріями перетину множин, поля, синонімів і психологічним критерієм. Так, в основі критерію перетину множин лежить така теза: якщо два значення мають спільні семи, то вони підпорядковані одному слову-полісеманту; омонімами будуть слова, значення яких не мають спільних сем [14, с. 471-479; 15, с. 159-160]. Недоліком цього критерію є його недостатність: згідно із цим критерієм, німецькі слова Schloss«замок» і Schloss«палац» є ЛСВ одного слова, оскільки вони мають спільні семи: неживі фізичні об'єкти, зроблені з твердого матеріалу, які можна порахувати. вихід із подібної ситуації РІ. Болтянська вбачає в розрізненні сем [5, с. 5-7]. Вона виділяє три категорії сем: архісеми (загальні семи родового значення), диференційні семи видового значення й потенційні семи, які відображають другорядні характеристики об'єкта. Тотожність лінгвістичних одиниць визначається лише наявністю або відсутністю диференційних сем. Аналогічно розрізняє полісемію та омонімію В.М. Лейчик: «Система значень багатозначного слова включає два чи декілька ЛСВ. Ці ЛСВ з'являються в слові в тому випадку, коли воно в результаті переносу найменування починає позначати не одне, а два чи декілька понять. Якщо при такому переносі в семантичній структурі всіх ЛСВ зберігається спільна головна сема й розходяться другорядні, то утворюється багатозначність; якщо ж збігаються другорядні семи, а головна сема розщеплюється, то утворюється семантична омонімія» [9, с. 115]. Проте, як показують результати досліджень, компонентний метод не забезпечує однозначність і безпомилковість кінцевих результатів.

Згідно з критерієм поля, значення, які підпорядковані одній звуковій оболонці, але належать до різних лексико-семантич- них полів (далі - ЛСП), вважаються омонімами. В. Порциг наводить як приклад омонімів німецькі дієслова ziehen«тягнути» й ziehen«рушати», оскільки в першого дієслова польовим оточенням будуть слова schleppen, ziehen, tragen,а в другого - marschieren, wandern[19, с. 162]. Аналогічно der Flьgel«крило» і der Flьgel«рояль» є різними словами, тому що перше входить до складу ЛСП «частини тіла птаха», а друге - ЛСП «музичні інструменти». Труднощі, які тут виникають, пов'язані з проблемою розмежування окремих словесних полів. І.А. Мельчук указує із цього приводу, що окремі ЛСВ багатозначного слова теж можуть входити до різних ЛСП, наприклад, рос. голод «відчуття» й голод«лихо» [10, с. 21].

Критерій синонімічності висуває Є.М. Галкіна-Федорук, яка вважає наявність у слів різних синонімів ознакою того, що слово розпалося на омоніми. Як приклад вона наводить російські слова ключ (синонім - ручеёк)і ключ (синонім - отмычка). Якщо синонімом є одне й те саме слово, то перед нами - полісемія, як-от: для рос. барабанить у контексті барабанит пионер на барабане/барабанит дождь по крышеможна підібрати один синонім стучать[6, с. 204]. Недоліком цього підходу М.М. Фалькович уважає його неконкретність: різні синоніми характерні також для різних значень одного й того самого слова, наприклад, до англійського слова glоотув значеннях, пов'язаних між собою: 1) «темний, похмурий»; 2) «сумний, похмурий, пригнічений» і 3) «сумний, безрадісний» можна підібрати різні синоніми: 1) dark; 2) depressed, melancholy, dispirited; 3) dipressing, cheerless [11, с. 87].

В основі психологічного критерію лежить ідея безпосереднього вимірювання семантичної відстані між словами. Так, В.В. Левицький проаналізував 60 слів української мови на основі вимірювання семантичної схожості слова в різних типових контекстах, що актуалізують його ЛСВ. Після отримання середніх оцінок семантичної схожості встановлювались статистичні параметри, які відповідають поняттям «повна різниця» (тобто омонімія), «значна різниця» (перехідний тип від омонімії до полісемії), «різниця» (полісемія) й «тотожність/ несуттєва різниця» (однозначність). Якщо семантична схожість між словоформами висувати в контекстах висувати кандидатуру/висувати пропозицію оцінювалось за п'ятибальною шкалою величиною 4,9, то обидва контексти об'єднувались, а слова кандидатура/пропозиція вважались елементами одного й того самого контекстуального набору [8, с. 155]. Результати експерименту показали принципову можливість розмежування полісемії та омонімії. недоліком аналізованого методу є велика затрата часу й залучення до експериментів значної кількості інформантів.

на жаль, кожен із запропонованих критеріїв розмежування полісемічних слів та омонімів, які виникли внаслідок семантичної дивергенції, має певні недоліки.

Мета статті - встановити диференційні ознаки, які супроводжують утворення повних омонімів зі значень багатозначного слова. Матеріалом дослідження слугували 382 іменники-о- моніми німецької мови, виписані зі словника LangenscheidtGroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache [16], що мають спільне походження. До вибірки включалися лише повні омоніми, які збігаються в усіх граматичних формах. Дослідження їх диферен- ційних ознак показало, що найбільш чітко й послідовно розмежування відбувається в галузі словотвірних моделей. Семантичне розмежування виразилося тут не тільки в наявності власного гнізда похідних і складних слів (пор. [11, с. 74-79]), а й в утворенні слів за різними словотвірними моделями та за допомогою різних словотвірних засобів. Розщеплення єдиного слова на омоніми супроводжується диференціацією їх словотвірних основ: кожний омонім утворює похідні та складні слова за чітко визна-ченою моделлю. У результаті словотвірні ряди омонімів розрізняються не тільки семантично, а й структурно.

Виклад основного матеріалу. Для більшості іменників німецької мови характерно утворення похідних або складних слів без сполучувальних елементів чи за допомогою одного й того самого сполучувального елемента -e, -(e)nабо -(e)s.Так, усі похідні та складні слова від іменника der Tisch«стіл» утво- рються без сполучувальних елементів: Tischbein, Tischbesen, Tischblatt, Tischcomputer, Tischdame, Tischdecke, Tischdekoration, Tischecke, TischfuЯball, Tischgebet, Tischgesellschaft, Tischgesprдch, Tischkultur, Tischlampe, Tischler, Tischredeтощо. Основа іменника die Birke«береза» виступає під час словотвору в усіх випадках зі сполучувальним елементом -n: Birkengewдchs, Birkengrьn, Birkenholz, Birkenreizker, Birkenrinde, Birkenrцhrling, Birkensaftтощо, а іменника der Staat«держава» - з елементом -s: Staatsaffдre, Staatsakt, Staatsaktion, Staatsamt, Staatsangehцrige, Staatsangestellte, Staatsanwalt, Staatsapparat, Staatsarchiv, Staatsbahn, Staatsbank, Staatsbeamte, Staatsbesuch, Staatsbetrieb, Staatsbibliothek, Staatsbьrgerтощо. Словотвірною основою іменника die Gans«гуска» є в усіх випадках Gдnse-: Gдnsebraten, Gдnse-brust, Gдnseei, Gдnsefeder, Gдnsefett, Gдnsefingerkraut, Gдnsegeier, Gдnsehaut, Gдnsekeule, Gдnsekraut, Gдnseleber, Gдnseschmalz, Gдnsevogel, Gдnseweinтощо.

У деяких іменників основа може виступати під час словотвору з або без сполучувального елемента, наприклад: Arbeitgeber, Arbeitnehmer, але Arbeitsamt, Arbeitsbeginn; Augenarzt,

Augenausdruck, Augenbraue,але Augapfel; Mitgliedsstaatабо Mitgliedstaat.Така варіативність основи не порушує єдно-сті цих слів, поки зовнішні відмінності не виражають ніяких семантичних розбіжностей.

В омонімічних слів, які виокремилися з одного полісеміч- ного слова, крім семантичних розбіжностей, спостерігається своєрідне оформлення твірної основи, коли за певною твірною основною закріплюється певне значення.

Процес диференціації словотвірних основ під час розщеплення єдиного багатозначного слова на омоніми можна прослідкувати на прикладі розвитку омонімів die Presse«лещата, прес» і die Presse«преса». Обидва омоніми зводяться до двн. fressa«лещата», запозиченого з лат. pressura«утиски, гноблення», яке трапляється в баварському діалекті у формі pressa «лещата». Близько 1500 р. у слова розвинулося значення «друкарський прес» під впливом франц. presse,а з другої половини 18 ст. словом presseпочинають позначати друковані твори, передовсім газети й журнали. У процесі розвитку цього значення, поки Presseбуло єдиним словом, словотвірною основою було PreЯ-,і всі похідні та складні слова утворювалися незалежно від їх значення від цієї основи, наприклад: PreЯfreiheit «свобода друку», PreЯkohle«пресоване вугілля», PreЯgesetz «закон про пресу», PreЯholz«пресовані дрова». У словнику братів Грімм можна знайти такі приклади вживання цієї словотвірної основи: Da ich vernehme, dasz die preszfreiheit in preszfrechheit ausartet“ [11]. У сучасній німецькій мові від основи Press-утворюються слова зі значенням «пресований», як-от: Pressform«форма для пресу», Pressglas«пресоване скло», Pressharz«пресувальна смола», Presshefe«пресовані дріжджі», Presskopf«пресувальна головка», Pressluft«стиснене повітря», Pressmasse«пресувальна маса», Presspapier«тиснений папір», Presssack«зельц». Щоб утворити складне або похідне слово зі значенням «преса», необхідно відштовхуватися від твірної основи Presse-: Presseagentur«інформаційне агентство», Presseamt«прес-служба», Pressebericht«кореспонденція», Pressebьro«інформаційне бюро», Pressechef«заввідділом друку», Pressedienst«прес-служба», Pressefreiheit«свобода друку», Pressekampagne«інформаційна кампанія», Pressekommentar «коментар у пресі», Pressekonferenz«прес-конференція», Pressekonzern«газетний концерн», Pressemeldung«коротке повідомлення» тощо. Отже, розпад полісемічного слова Presse на омоніми оформився в послідовному розрізненні словотвірних основ. Словотвірні ряди омонімів die Presse«лещата, прес» і die Presse«преса» чітко відрізняються як у семантичному, так і в структурному відношенні.

Аналогічний шлях розвитку проходять омоніми der Stab «палиця, жезл» і der Stab«(військ.) штаб». Обидва омоніми зводяться до двн. stab,свн. stap (-bes)«опора, стовб». У середні віки слово набуло значення «палиця» й уживалося в композитахWanderstab«посох», Pilgerstab«посох», з 18 ст. - у складних словах MaЯstab«масштаб», Gitterstab«стержень решітки». У 17 ст. розвивається значення «жезл» як атрибут командувача військ, виникає композит Marschallstab«маршальський жезл». Пізніше на основі метонімічного перенесення виникає значення «штаб» як сукупність вищих офіцерських чинів, наприклад: „... Hebst einen armen knecht zum hohen stab empor“ [12]. Полісеміч- не слово розпадається на два омоніми, кожен із яких починає послідовно утворювати складні слова від різних словотвірних основ. Так, значення «палиця» виражається словотвірною основою Stab-: stabfцrmig«палицеподібний», Stabhochsprung «стрибки з жердиною», Stabwechsel«естафета», а значення «штаб» - основою Stabs-: Stabsoffizier«офіцер штабу», Stabsquartier«штаб-квартира», Stabschef«начальник штабу», Stabsstelle«штабна посада». структурне відокремлення словотвірних основ сприяє диференціації значень обох омонімів.

Різні словотвірні моделі характерні також для омонімів die Rolle«ролик, коліщатко» i die Rolle«роль». Обидва слова походять із франц. rфle(< лат. rotula, rotulus«трубка, коліщатко»), що позначало спочатку грамоту на скрученому в трубочку пергаменті. Це значення наявне сьогодні у словах Stammrolle «список особового складу», Bьrgerrolle«список громадян», Steuerrolle«перелік податків або платників податків». Із цього розвинулося значення «роль» як «написана на згортку роль актора» з розширенням значення в 17 ст. до «всі дії актора в п'єсі». Інший напрям розвитку значення - від поняття «трубка, коліщатко, скручений предмет» до «ролик» (близько 1300 р.) [12; 18]. У сучасній німецькій мові словотвірні основи цих омонімічних іменників відрізняються не тільки семантично, а й структурно. Значення «ролик» виражається словотвірною основою Roll-: Rollschuhe«роликові ковзани», Rollladen «жалюзі», Rollstuhl«інвалідне крісло», Rolltreppe«ескалатор», а «роль» - словотвірною основою Rollen-: Rollenbesetzung «розподіл ролей», Rollenfach«амплуа», Rollentext«текст ролі», Rollenspiel«гра по ролях».

Розрізнювальні ознаки між омонімами die Bцrse«гаманець» і die Bцrse«біржа» (<нідерланд. (geld)beurs< пізньолат. bursa«хутро, шкіряний мішок» < грецьк. byrsa)проявилися також у словотворі, але в іншому плані: перший іменник виступає лише як означуване (базове) слово, наприклад: Geldbцrse «гаманець», а другий - як означальне слово: Bцrsenaufsicht «біржовий нагляд», Bцrsenbericht«біржовий бюлетень», Bцrsengang«котування на біржі», Bцrsenhandel«біржові торги»,Bцrsenkrach«біржовий крах», Bцrsenkurs«біржовий курс», Bцrsenmakler«біржовий маклер», Bцrsennachrichten«біржові новини», Bцrsenspekulation«біржові спекуляції», Bцrsenschluss «закриття біржових операцій», Bцrsensturz«падіння курсу акцій», Bцrsenwesen«біржова справа», bцrsenfдhig«який коту- ється на біржі» тощо.

Цікавими є також словотвірні особливості омонімів das Stьck«шматок» і das Stьck«п'єса». Обидва слова зводяться до двн. stucki> свн. stьcke«шматок». У середні віки розвивається значення «земельний наділ, ділянка», у ранньонововерхньо- німецькому періоді - «уривок тексту». Із 16 століття іменник das Stьckзафіксовано також у значенні кількості: „vierhundert stuckgoldts(1565) [12], музичних і літературних творів: „ein fьr sein instrumentgesetztes stьck” (1536) [12]. Узначенні «п'єса» іменникdas Stьckпочинаєвживатисяз 18 ст.: „Eine Hauptrolle in einem der aufgefьhrten Stьcke zu bekommen” [18]. Усучаснійнімецькіймовіобидваомонімичастішеєдругимкомпонентомскладногослова; прицьомуdas Stьck«шматок» ускладнихсловахвтрачаєвласнеконкретнезначення: das Beweisstьck «доказ», das Fundstьck«знахідка», das Gepдckstьck«багаж», das Kunststьck«фокус, трюк», das Bubenstьck«пустощі», das Schriftstьck«рукопис», das Frьhstьck«сніданок» тощо. У цих прикладах семантично значимим є перший компонент складного слова, а іменник das Stьckвиконує роль суфікса й лише конкретизує значення композита. У значенні «п'єса» іменник das Stьckу композитах є повнозначною основою: das Bьhnenstьck «театральна п'єса», das Erfolgsstьck«популярна (театральна) п'єса», das Volksstьck«бурлескна п'єса», das Klavierstьck«п'єса для фортепіано» тощо. Тут основне смислове навантаження несе саме слово das Stьck,а перший компонент лише уточнює різновид п'єси.

Висновки. наведені вище приклади трактуються як омоніми лише у словнику Langenscheidt[16]. Автори словника Duden[13] не вважають їх омонімами й подають як окремі Лсв полісемічного слова. наявність таких проміжних випадків між полісемією й омонімією зовсім не свідчить про те, що між цими явищами нема межі. Цей факт указує лише на те, що й полісемія, й омонімія мають польову структуру із центром, де специфічні ознаки певного явища виражені найбільш яскраво, і периферією, де вони проявляються менш чітко. Особливості словотвору можуть у таких випадках слугувати одним з методів розрізнення полісемії і омонімії.

Перспективним уважаємо дослідження інших методів розмежування полісемії й омонімії (морфологічного, синтаксичного, трансформаційного тощо) на матеріалі репрезентативних тлумачних словників сучасної німецької мови.

Література

1. Абаев в.И. О подаче омонимов в словаре. Вопросы языкознания. 1957. № 3. с. 31-43.

2. Аллендорф К.А. Значение и изменение значений слов. Ученые записки Моск. пединститута иностр. яз. москва: мГПииЯ, 1965. с. 163-171.

3. Арсеньева м.Г, строева Т.в., Хазанович А.П. многозначность и омонимия. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1966. 132 с.

4. Ахманова О.с. словарь омонимов русского языка. москва: наука, 1986. 448 с.

5. Болтянська РІ. Розмежування омонімії та полісемії за допомогою семного аналізу. Мовознавство.1975. № 6. с. 75-78.

6. Галкина-Федорук Е.м. современный русский язык: Лексика. москва: изд-во мГУ, 1954. 204 с.

7. Кійко с.в. синергетика омонімії як мовного, мовленнєвого і міжмовного явища: монографія. Чернівці: Родовід, 2016. 532 с.

8. Левицкий в.в. статистическое изучение лексической семантики. Киев: Умк ВО,1989. 155 с.

9. Лейчик в.м. семантическая омонимия и многозначность в сфере терминов. Лексика и лексикография. москва: наука, 1991. с. 115-121.

10. мельчук и.А. некоторые вопросы машинного перевода за рубежом. Доклады Конференции по обработке информации,

машинному переводу и автоматическому чтению текста. Вып. 6. Москва: ВИНИТИ АН СССР, 1961.

11. Фалькович М.М. К вопросу об омонимии и полисемии. Вопросы языкознания. 1960. № 5. С. 74-79.

12. Das Deutsche Wцrterbuch von Jacob und Wilhelm Grimm im Internet.

URL: http://germazope.uni-trier.de/Projects/WBB/woerterbuecher/

dwb/wbgui.

13. Duden Deutsches Universalwцrterbuch. Hrsg. vom Wiss. Rat der Dudenredaktion. 6. Aufl. Mannheim [u.a.]: Dudenverlag, 2006. 2016 S.

14. Heger K. Homographie, Homonymie und Polysemie. In: Zeitschrift fьr romanische Philologie. Heft 79. Tьbingen, 1973. S. 471-479.

15. Henne H. Semantik und Lexikographie: Untersuchungen zur lexikalischen Kodifikation der deutschen Sprache. Berlin: de Gruyter, 1972. 213 S.

16. Langenscheidt GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin / Mьnchen: Langenscheidt, 2008. 1310 S.

17. Цhmann E. Ьber Homonymie und Homonyme im Deutschen. Helsinki: Finnische Literarische Gesellschaft, 1934. 142 S.

18. Paul H. Deutsches Wцrterbuch on CD. Tьbingen: Max Niemeyer Verlag, 2000.

19. Porzig W. Die Einheit des Wortes. Ein Beitrag zur Diskussion. In: Sprache - Schlьssel zur Welt. Festschrift fьr L. Weisgerber. Dьsseldorf: Schwann, 1959. S. 158-168.

20. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tьbingen: Niemeyer, 2002. 306 S.

21. Ullmann S. Grundzьge der Semantik: die Bedeutung in

sprachwissenschaftlicher Sicht. Berlin: de Gruyter, 1967. 344 S.

22. Wichter S. Signifikantgleiche Zeichen: Untersuchungen zu den Problembereichen Polysemie, Homonymie und Vagheit auf der Basis eines kommunikativen Zeichenbegriffs am Beispiel deutscher Substantive, Adjektive und Verben. Tьbingen: Narr, 1988. 199 S.

Размещено на Allbest.ru