Загальнолюдські цінності в парадигмі квебекської лінгвокультури: концепт maison

Розгляд стереотипних характеристик концептів, які становлять основу квебекської лінгвокультурної ідентичності. Розгляд відмінностей концепту maison в понятійній, образній і ціннісній характеристиках у квебекській і французькій мовних свідомостях.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.06.2020
Размер файла 21,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільського національного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

Загальнолюдські цінності в парадигмі квебекської лінгвокультури: концепт maison

Косович О.В.

Постановка проблеми. Загальнолюдські цінності виражають базові ідеали, цілі й сенс життя людей і є константами для будь-якого суспільства. їх неминуща значимість основана на загальних потребах, інтересах і потребах суспільства та не залежить від гендерних, соціальних, національних тощо факторів. Професор В. Синячкін у фундаментальному дослідженні «Загальнолюдські цінності в російській культурі: лінгвокультуро- логічний аналіз» указує на те, що ці цінності притаманні всьому людському роду; вони виникають як відображення спільності, що наявна в усіх етнічних утвореннях і виявляється в спробах установити деякі етичні правила людського співробітництва [1, с. 32].

Універсальність загальнолюдських цінностей не виключає можливості виявлення їх етнокультурної специфіки; більше того, саме особливості вербальної репрезентації цінностей, дослідження образної структури та ієрархічної системи кожної із цих аксіологічних максим має стати невід'ємною частиною будь-якого лінгвокультурологічного дослідження. виявлення національно-культурної специфіки загальнолюдських цінностей, за в. синячкіним, розкривається «в аспекті їх асоціацій з елементами культурного досвіду народу в історичній перспективі» [1, с. 11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Номенклатура загальнолюдських цінностей варіюється за кількістю і змістом у роботах багатьох дослідників.

Метою статті є проведення концептуального аналізу цінності - будинок. Такий вибір зумовлений логікою дослідження: згідно з нашою гіпотезою, цей концепт є базовим компонентом категорії ідентичності.

Виклад основного матеріалу. Ціннісний складник цього концепту широко представлений у пареміологічному фонді франкоквебекської мови; багато фразеологізмів і паремій мають тісний зв'язок із французькою мовою Франції, наприклад:

laver son linge dans la maison - не виносити сміття з хати/ En petite maison la part de Dieu est grande - в бідному домі Бога шанують більше, ніж у багатому/Avant de te marier aie maison pour habiter - спочатку заведи будинок, а потім одружуйся.

варто також указати на тісний зв'язок концептів будинок і вогнище у французькій і квебекській культурах: La femme est а вme du foyer/Дружина - душа вогнища (французькою мовою);

Une maison sans feu est comme un corps sans вme/У вогнищі без дружини (любові), немає душі (дослівно - Будинок без вогнища, що тіло без душі) - у франкоквебекській мові. Однак, незважаючи на існування значної кількості прислів'їв і приказок, що збігаються за семантикою у франкоквебекській і французькій мовах (далі - FQ і FF відповідно), нами виявлені суттєві відмінності:

Un bыcheron est maоtre dans sa maison/Дроворуб - господар у своєму домі (FQ). Charbonnier (Le charbonnier) est maоtre en sa maison/Вугляр у себе вдома господар (FF). У цьому випадку лексичні розбіжності пояснюються різницею укладу життя квебекців і французів. Те саме можна сказати про наявність приказки Les caves ne sont pas en toutes dessous des maisons/ Дурість - всюдисуща (буквально - не всі підвали знаходяться під будинком) у FQ та її відсутність у FF.

Tu peux aller chercher l appйtit ailleurs, en autant que tu manges а la maison/Можеш нагуляти апетит ще десь, доки їси вдома (FQ). У FF - еквівалент відсутній. За П. Дерюіссо, значення цього прислів'я: «Можеш захоплюватися іншими жінками за умови, що не обманюєш свою дружину» [2]. Тут ми бачимо тісний взаємозв'язок із моральними установками квебекської культури, джерело яких - чільна роль католицької церкви в житті квебекців.

Приказка faire une bonne maison (розбагатіти, дослівно - зробити гарний будинок), навпаки, відсутня в FQ. На наш погляд, це пояснюється тим, що більшість квебекців жила дуже бідно упродовж століть. Відсутність певних традицій, які закладаються в добре забезпечених сім'ях, так званих світських звичаїв, поширених у Франції, є причиною лакунарності деяких фразеологізмів у FQ, наприклад: кtre la maison/бути членом сім'ї (буквально - бути членом будинку; тут доречно згадати стійке вираження в українській комунікації зразка 19 століття - «Йому відмовлено від дому»), enfant de bonne maison/добре вихована дитина (дослівно - дитина з гарного будинку) [3]. Отже, навіть кілька наведених нами прикладів показують відмінності у змісті концепту будинок у французькій і квебекській свідомостях. Аналіз структурно-змістовних зв'язків цього концепту ще більше наочно демонструє наявність етнокультурної специфіки. виділимо відмінні характеристики концепту дім у квебекській мовній свідомості:

Будинок як реалізація опозиції «свій-чужий»: Un petit chez- soi vaut mieux qu'un grand chez les autres/букв.: «своємаленьке є кращим за велике в інших» (тут простежується тісний зв'язок з англійською пареміологією). Пор.: Be it ever so humble, there is no place like home); Une tartine de sirop chez nous est parfois meilleure qu'un banquet ailleurs/букв.: «бутерброд з патокою (з варенням) у нас деколи є кращим за банкет біля чужих» (аналогічно в англійській мові - Dry bread at home is better than roast meat abroad); Chacun dans sa cour/букв.: «кожен у своєму дворі», тобто кожен сам за себе; Pas dans ma cours/букв.: «не в моєму дворі»; On est toujours mieux dans nos souliers/ букв.: «У своїх туфлях завжди краще», тобто завжди краще в себе вдома, зі своїми родичами, у своєму оточенні; On marche toujours de travers sur un plancher qui nous appartient pas/букв.: «Ми завжди так (криво) крокуємо по підлозі, яка нам не належить», тобто нам завжди ніяково не в себе вдома.

Будинок як головна цінність сім'ї: Robe de velours йteint le feu а la maison/букв.: «Оксамитове плаття заглушає вогонь (блиск) вдома», тобто хто хоче занадто блищати в суспільстві, нехтує домашнім вогнищем, родичами; Petite maison, grosse famille/ букв.: «Маленький будинок - велика сім'я». Це прислів'я має три значення: 1) «малозабезпечені сім'ї, як правило, є найбільшими», тобто протиставляються ціннісні складники концептів багатство і сім'я; 2) «маленькі доходи дають великі багатства»;

«малими засобами - великі цілі». Іншими словами, ціннісна сторона концепту сім 'я безпосередньо пов'язана з концептом будинок, підкреслює його високе становище в ієрархії інших загальнолюдських цінностей, у тому числі щодо цінності достаток.

Будинок як уособлення людини: Qui a un toit de verre ne tire pas de pierres chez son voisin/букв.: «Той, у кого скляний дах, не кидає камені своєму сусідові» - прислів'я, що застережує людину від насмішок і причіпок на адресу іншої людини, оскільки вона сама не є досконалою. У цьому прикладі словосполучення скляний дах уособлює риси характеру людини, отже, одиниці будинок і людина виступають як смислові тотожності; Nettoie devant le porte de ta, toute la rue sera propre/Помий свій поріг, і вся вулиця буде чистою; Si tu es propre, on le verra par le seuil de ta porte/Якщо ти охайний, це побачать по твоєму порозі - обидва прислів'я мають смислову схожість, семантика одиниці поріг є тотожною зовнішньому вигляду людини. Аналогічно попередньому прикладу простежується очевидна подібність лексико-семантичних груп за моделлю частина-ціле.

Образний складник концепту maison також має широку репрезентацію в художніх текстах і суспільно-політичному дискурсі. Зважаючи на значний обсяг наявних метафоричних виразів, виділимо з них найбільш продуктивні:

Будинок - притулок, захисток: Je suis rentrй dans mon abri sыr pour me cacher de tous les malheurs/Я знову повернувся до свого надійного притулку, щоб сховатися від усіх неприємностей [4].

Будинок - батьківщина, Квебек: Nous sommes prкts а accueillir de nouveaux quйbйcois а а entrйe de notre maison commune. Йtant des hфtes recevants nous vous feront voir toute la beautй de notre Quйbec natal/Ми готові зустріти нових квебек- ців на порозі нашого спільного будинку. Як гостинні господарі ми покажемо їм усю красу рідного Квебеку [5]; Je sais qu'il y a pas de plus beau lieu que la Patrie. S'il te plaоt, oublie pas que c'est la maison а endroit oщ on t'attend toujours/Язнаю, немає кращого місця, ніж Батьківщина. Будь ласка, не забувай, що будинок - це місце, де тебе завжди чекають [6];

Будинок - холод, зима: Ma maison ce n'est pas ma maison, c'est froidure/Mon pays ce n'est pas un pays, c'est l'hiver (Мій дім - це не мій дім, це холод/Моя країна - це не країна, це зима).

Неможливість виокремлення чіткої структури кожного з концептів, зважаючи на перетин асоціативних полів, дає змогу зробити висновок про високий ступінь абстракції концепту будинок, у якого образний складник має складну структуру, а межі кожної з асоціативного ознак розмиті. Концепти, сутність яких лежить у подібних одиницях мови, З. Попова й В. Стернин характеризують так: «Значення таких слів люди пов'язують із явищами, що сприймаються чуттєво, які пов'язуються свідомістю в деяку комплексну картину» [7, с. 74]. концепт квебекський лінгвокультурний мовний

Отже, образ концепту maison є комплексом чуттєвих характеристик, які не завжди піддаються вербальній репрезентації, проте реконструкція асоціативного поля дає можливість диференціювати наявність певних складників.

Понятійна сторона концепту є, за В. Карасиком, його «мовною фіксацією, яка включає в себе опис, позначення, ознакову структуру, дефініцію, зіставні характеристики цього концепту» [8, с. 3]. Ця характеристика щодо концепту maison є надзвичайно об'ємною. Виходячи з поставлених завдань статті, зупинимося на тих дефініціях, які є важливими для дослідження, тобто виділимо етноспецифіку понятійної структури концепту:

Maison quйbйcoise - maison coloniale, victorienne/будинок у колоніальному, вікторіанському стилі (FQ); у FF дефініція є відсутньою;

Maison individuelle - FF: maison qui comporte ou un deux logements/будинок, що складається з одного або двох житлових приміщень; FQ: maison qui comporte un seul logement/будинок, у якому одне житлове приміщення.

Maison а йtage - FF: maison а (deux) йtages - FQ: maison qui comporte deux niveaux d'habitation. L'emploi de maison а deux йtages a йtй officialisй par l OQLFpour remplacer cottage. Будинок із двома поверхами. У FQ це словосполучення офіційно змінено, замість раніше використовуваної лексеми cottage [9].

Наведені приклади свідчать про те, що відмінності в понятійній структурі концепту дім зумовлені різними умовами проживання в Квебеку й у Франції, історично сформованими традиціями, пов'язаними з будівництвом будинку. Як справедливо зазначає А. Холкіна, «архітектура і практичність квебекського будинку є втіленням надійності й захисту від холоду, оскільки житло - це фортеця, де людині тепло й ситно, де рідні та близькі збираються разом» [10, с. 22].

Цікаво також відзначити, що лексема cottage вилучена з франкоквебекського словника, зважаючи на прагнення «позбутися» від англіцизмів, які перешкоджають збереженню мови, на думку квебекців.

Висновки

Отже, аналіз концепту maison показав відмінності в понятійній, образній і ціннісній характеристиках у квебек- ській і французькій мовних свідомостях, що дає нам підставу визначати цей концепт як лінгвокультурний.

Концепти дім є загальнолюдською цінністю, за якої вербальна репрезентація образного складника цієї цінності має лінгвокуль- турні особливості. Загалом у квебекській мовній свідомості образи дому, батьківщини, Квебеку, квебекців створюють міцний асоціативний ланцюжок, межі кожної з асоціативних ознак - умовні, розмиті й невіддільні одна від одної. У мовній картині світу кве- бекців у концепт дім також входять компоненти сім'я, країна, край, холод. Перетин асоціативно-вербальних зв'язків концепту дім з іншими концептами (батьківщина, країна, Квебек) говорить про еквівалентну значущість цих цінностей у квебекській лінгво- культурі. Ядерні характеристики образного складника концепту дім підтверджують нашу гіпотезу, що будинок є важливим компонентом квебекської лінгвокультурної ідентичності.

Майбутні дослідження стосуватимуться концепту батьківщина, а також ключових характеристик асоціативного поля цього концепту, що вважається одним із центральних у квебек- ській лінгвокультурі.

Література

1. Синячкин В.П. Общечеловеческие ценности в русской культуре: лингво-культурологический анализ: дисс. ... докт. филол. наук. Москва, 2011. 646 с.

2. DesRuisseaux P Dictionnaire des Expressions Quebecoises. Bib Quebecoise, 2009. 540 p.

3. DesRuisseaux P Dictionnaire des proverbes, dictons et adages quйbйcois, Montrйal: Bibliothиque quйbйcoise, 2009. 178 p.

4. Wilhelmy P Ces mains sont faites pour aimer. Libre Expression, 2014. 168 p.

5. Gaйtan S. N'oublie pas, s'il-te-plaоt, que je t'aime. Notabilia, Montrйal, 2014. 96 p.

6. Попова З.Д., Стернин И.А. Язык и национальная картина мира. Воронеж: Истоки, 2002. 60 с.

7. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва: Гнозис, 2004. 390с.

Анотація

У статті розглядаються стереотипні характеристики концептів, які становлять основу квебекської лінг- вокультурної ідентичності, а саме концепту maison (будинок). Зазначається, що концепт maison показав відмінності в понятійній, образній і ціннісній характеристиках у квебекській і французькій мовних свідомостях, що дає нам підставу визначати цей концепт як лінгвокультурний.

Ключові слова: франкоквебекська мова, французька мова, концепт, концепт maison, концептуальний аналіз.

В статье рассматриваются стереотипные характеристики концептов, которые составляют основу квебекской лингвокультурной идентичности, а именно концепта maison (дом). Отмечается, что концепт maison показал различия в понятийной, образной и ценностной характеристиках в квебекском и французском языковом сознании, что дает нам основание определять этот концепт как лингвокультурный.

Ключевые слова: франкоквебекский язык, французский язык, концепт, концепт maison, концептуальный анализ.

The article highlights the issues of stereotypical characteristics of concepts that form the basis of Quebec's linguistic and cultural identity, namely the concept maison (house). It is noted that the concept maison showed differences in the conceptual, figurative and value characteristics in Quebec and the French language consciousness that gives us reason to define this concept as linguocultural.

Key words: French-Quebec language, French language, concept, concept maison, conceptual analysis.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.