Кількісний аспект загальнонаукових навчальних мовних дефініцій у викладанні іноземної мови

Размещено на http://allbest.ru

Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Кількісний аспект загальнонаукових навчальних мовних дефініцій у викладанні іноземної мови

Ричка Т.І., доцент кафедри іноземних мов

Лісовська Р.К., приват-доцент кафедри іноземних мов

Вступ

У статті розглядається кількісний аспект навчальних (загальнонаукових) мовних дефініцій, розподілених у поурочних лексичних дозах обсягом 30 слів, що має велике значення для теорії та практики викладання іноземної мови у школах і ВЗО. Цю тему досліджували Б.В. Бєляев, В.В. Давидов, О.Н. Соколов, Г.А. Харлов.

Мета статті - проаналізувати кількісний аспект загально-наукових навчальних дефініцій, розподілених у поурочних лексичних дозах і обгрунтувати необхідність дослідження коротких і розгалужених навчальних дефініцій.

Наукова новизна полягає у формуванні та розширенні диференційованого теоретичного мислення в мовній діяльності (письмовій та усній), а також в оптимальному використанні актуальних поурочних мовних дефініцій у доборі поурочних доз.

Виклад основного матеріалу дослідження

Практична реалізація семантичної системності процесу оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю являє собою алгоритми цілеспрямованих дій з установкою на запам'ятовування поурочної лексичної дози обсягом у 30 і більше іншомовних слів, які попередньо відібрані у відповідному тексті художньої літератури.

Як показали відповідні дослідження проблеми стану працездатності в навчальному процесі, студенти без філологічної освіти не справляються з лексичним навантаженням у 48 англійських слів. Під час вивчення поурочних доз слід зважати на падіння в них стану працездатності. Це пов'язано з тим, що вони не мають спеціальної мовної підготовки, тому їм рекомендується вивчати не більше 30-35 слів.

Пошук незнайомої лексики здійснюється завдяки евристичному способу і узагальненню еталонів перекладу (дефініцій), особливо ефективних в умовах роботи з домашнім (аудиторним, позааудиторним) читанням.

Склад таких генералізуючих понять узагальнених еталонів перекладу не досліджений, тому тема дослідження є актуальною. Вихідним матеріалом для вивчення об'ємного складу цих кількісних дефініцій послужила книга в оригіналі Penguinclassics, IvanTurgenev, OntheEve, Introduction.

Зразки подібних лексичних доз, які надруковано та запрограмовано, представлені таким чином (узято дві дози по 30 слів для середнього підрахунку).

Перший етап роботи починався з роздачі карток, на яких були надруковані англійські слова з відповідним перекладом (однозначний переклад, багатозначний переклад, багатослівне тлумачення / тлумачення понять, які висловлюються іншомовними словами, багатослівне тлумачення (переклад-роз'яснення). Наприклад:

1. apprcach - наближатися (підходити);

2. seize - захоплювати;

3. astonish - дивувати (вражати);

4. break - ламати, розбивати, зламувати, рвати(ся);

5. caress - пестити (гладити);

6. embrace - обіймати, обіймає;

7. treat - пригощати, лікувати, трактувати, обходитися, розважати;

8. receive - приймати, отримувати;

9. grow - рости, рости, відрощувати, червоніти, бліднути;

10. emerge - виникати, з'являтися, виходити з;

11. existence - існування;

12. lead - керувати, очолювати;

13. spring - кричати, вискочити, скакати, відбуватися, зароджуватися;

14. praise - хвалити;

15. embarrass - бентежити, ускладнювати, заважати, обмежувати;

16. strive - намагатися, боротися, боятися;

17. pattern - зразок, форма, малюнок, стиль, модель;

18. consolation - розрада.

Процес пояснення вищезазначених лексичних доз зводиться до такого: випробовувані безпосередньо запам'ятовували і краще осмислювали пропоновані англійські слова, максимально зосереджуючи увагу на запропонованих їм роз'ясненнях іншомовної лексики. Слова зачитувалися вголос експериментатором один раз. Випробовувані хором (слідом за експериментатором) повторювали читання кожного слова і виписували з виданих їм карток форму іншомовного слова у свій зошит (без перекладу).

Виписані слова перечитувалися вголос удруге і повторювалися не менше 2-3 разів, тобто на частку одного слова, якщо врахувати паузи, доводилося приблизно півхвилини. Слова пояснювалися однозначно, багатозначно або шляхом тлумачення з урахуванням їхньої полісемії і словотвору. Потім доза в 30 слів опрацьовувалася в іншому зошиті в алфавітному словничку студентів, який складено за певною схемою технічно грамотно і позааудиторно. Прості та складні слова (останні, як правило, обсягом не більше трьох значень) перечитувалися і запам'ятовувалися по 3 рази в перекладі на українську мову і навпаки.

Полісемантично англійські слова на кшталт break, pattern, background, shake, join, hold відбиралися і перечитувалися додатково в алфавітному словничку випробовуваних у вигляді таких зразків:

1. Break, broke, broken - ламати, зламувати, розбивати, рва- ти(ся), рушити: злом, поломка, перелом; перерва, пролом - відділятися раптово від чого-небудь з великою силою.

Down - руйнувати; off - відламувати; out - вибухнути; through - прориватися.

2. Pattern - зразок (форма, малюнок, візерунок, стиль); зразок, модель.

3. Shake, shook, shaken - трясти, коливати, струшувати, тремтіти, стрясати; струс, тремтіння, кивок, перетряска; качати - виконувати коливальні рухи протягом певного часу.

Off - струшувати; out - витрушувати; up - збовтувати.

4. Background - задній план, фон (передумова, походження, підготовка, кваліфікація), позначення чогось, що стоїть на задньому плані, є додатковим до основного поняття.

Останній етап в оволодінні (осмисленні і запам'ятовуванні) інтенсифікованого збільшеного об'єму іншомовної лексики у процесі читання полягав в опрацюванні мікросистеми передтекстово рецептивно-репродуктивних мовленнєвих вправ, у яких англійська лексика належним чином інтенсифікується, осмислюється і проговорюється (повторюється) не менше 16-18 разів (компактно - системний метод).

Стає цілком очевидним, що для реалізації на практиці ідеї оптимізації процесу навчання для повноцінного сприйняття, осмислення і запам'ятовування іншомовного слова необхідно виробляти в учнів такі зв'язки слів, які властиві цим іноземним словам [2]. Цього можна досягти як перекладним, так і способом без перекладу (здогад, багатозначна перекладна семанти- зація, багатослівне тлумачення і т.д.) за наявності психологічно і методично правильно побудованого підручника, який розраховано на розширення можливостей учнів.

Щодо можливостей використання способу багатослівного тлумачення як ефективного прийому семантизації і розвитку пам'яті, який ми не універсалізуємо, на відміну від розуміння сфери його можливого вживання Б.В. Бєляєвим: «Формулювання буває громіздким, і його необхідно чітко диференціювати в окремих випадках (формулювання повинні бути максимально чіткими, ясними і короткими)» [3] .

Відомо, що англійському слову to go відповідають такі видові поняття, що виражаються словами української мови: ходити, йти, злетіти, літати, їхати, розсіюватися, зникати, їхати, зберігатися і т.д.

Англійське слово to take має такі переклади українською мовою: брати, полонити, відводити, обідати, обіймати, сприймати, вимагати, проводжати, вибирати і т.д.

Англійське дієслово to drive відповідає за своїм значенням українським поняттям: викидати, переганяти, заганяти, везти, збивати, їхати, мчати, перевтомлювати, укладати (угоду) і т.д.

Але нам не представлялося можливим завжди давати таке визначення значенню англійського слова, відповідно до якого випробовувані могли б встановити велике число перекладів. Так, очевидно, що випробовувані були не в змозі встановити такі значення англійського дієслова to go, як розсіюватися, зникати, зберігатися, якщо дефініція на дане дієслово прийняла б такий вигляд: рухатися в певному напрямку від чогось або до чогось незалежно від засобів пересування; важко підібрати для слова to drive більш вдале формулювання, ніж «призводити до руху», яке дозволило б випробуваним на основі наявного в них життєвого досвіду перекласти дієслово to drive не тільки однорідними значеннями: викидати, перегнати, загнати, везти, забивати, їхати - але і українськими видовими поняттями: мчати, перевтомлювати, укласти (угоду) і т.д.

Не всі іншомовні слова можуть семантизуватися за посередництвом багатослівного тлумачення. Відповідне формулювання дефініцій для таких слів - абсолютно неправомірне. Якщо ж визначення поняття все-таки здійснюється, то така семантизація ірраціональна, тому що іншомовне слово може характеризуватися наявністю не більше двох-трьох асоціатів (tocurrent, acurtain, tocure і т.д.).

Крім того, спосіб багатослівного тлумачення іншомовних слів не може виключати застосування інших ефективних способів семантизації іншомовної лексики (контекстуальний здогад, багатозначна перекладна семантизація і т.д.), які в певних випадках можуть замінити тлумачення або взаємозаміщува- тися цим способом. Але в будь-якому випадку, беручи до уваги типологічну специфіку іншомовних слів, теорія і практика викладання іноземної мови ставить вимогу використання комбінованого поєднання різних ефективних і менш ефективних способів семантизації.

Ми вважаємо, що багатослівне тлумачення, що здійснюється засобами рідної мови, на відміну від способу розширеного тлумачення понять, є не безперекладним, а перекладним способом [3] .

На жаль, у Б.В. Бєляєва немає належної диференціації цих відмінностей, а багатослівне тлумачення протиставляється способу-переказу (хоча визначення понять здійснюється в даному випадку засобами рідної мови) і розглядається як безперекладний шлях оволодіння. Характерно, що тлумачення понять зовсім не застосовується в таких випадках, як «theeyeoftheneedle», «baker's dozen» і т.д. У даному випадку не «спрацьовує» ні перекладне, ні безперекладне тлумачення і перекатегорізація, що є специфічною особливістю мислення носіїв пари мов, яка настає тільки в умовах надання адекватного перекладу цим ідіомам: bakerS dozen - чортова дюжина; theeyeoftheneedle - вушко голки.

Тому, не заперечуючи в цілому цікавої психологічної характеристики процесу перекладу, яку дає Б.В. Бєляєв [4], ми розглядаємо переклад як лінгвістично-методичне явище, що має в останньому випадку свої специфічні диференціації і сприяє «згортанню» процесу перекладу на стадії безперекладного оволодіння іноземною мовою. Усі вищезазначені критичні зауваження, що виявляють як позитивні, так і деякі негативні сторони способу багатослівного тлумачення, не означають відмови від його використання як ефективного засобу семантизації іншомовних слів і розширення навчально-пізнавальних можливостей.

Багатослівне тлумачення значення іншомовного слова, що використовується з урахуванням усунення або часткового заповнення перерахованих вище недоліків, розглядається нами як системний спосіб, що вимагає свого подальшого теоретичного і експериментального дослідження, оскільки він характеризується низкою переваг психологічного та методичного характеру: дозволяє «трансформувати» лексичну інформацію через систему смислових зв'язків, які утворюють поняття, що розглядаються як сукупність загальних, абстрагованих і об'єднаних ознак однорідних предметів (обсяг яких коливається в межах шести значень полісемантичних слів англійської мови згідно зі здійсненим нами аналізом системи висловлюваних ними понять), викликає підвищену активізацію розумової діяльності студентів під впливом виникнення «проблемної ситуації», породжує у випробовуваних творчий інтерес, дозволяє їм встановлювати лексичне значення слова на основі стилістично чітко відшліфованого формулювання без його пригадування, що зберігає працездатність випробуваних або призводить до незначного її зниження.

Дозиметричне нормування іншомовної лексики необхідно здійснювати за методами, розробленими О.Н. Соколовим, В.В. Давидовим, ГА. Харловим. Алгоритмічна системність у процесі реферування наукових текстів у цифровому позначенні виглядає таким чином: 500 англійських слів, розподілених за текстами навчального року, становить 50 одиниць (50 х 10 = 500). А з розрахунку на кожне заняття - близько 12 англійських слів (50: 4), з яких слова спеціального значення становлять 1-3 одиниці.

Говорячи про «узагальнені стандарти перекладу», ми спираємося на висловлене А.А. Смирновим [5] положення про те, що смислове угруповання нерозривно пов'язано з виділенням смислових опорних пунктів, під якими слід розуміти «не всяку опору в запам'ятовуванні», а «щось коротке, стисле, що заміщує собою якийсь ширший зміст» і міститься у даних А.Н. Соколова [6] про те, що «відновлення за мінімальним числом слів-«посилок» здійснюється відповідно до утворення скороченого і узагальненого коду - мови «семантичних комплексів».

Отже, під «узагальненими зразками перекладу» ми розуміємо виконання максимально стислого відрізку перекладених речень, який отримується за рахунок відновлення за мінімальним числом слів, що більш-менш повно відображає зміст тексту, що сприймається.

Подібні «узагальнені зразки перекладу» могли бути різними, але в будь-якому випадку вони повинні бути показниками адекватного відображення змісту і сприймання студентами текстів, при цьому відбувалося «випадання» як знову вивчених, так і невивчених або раніше засвоєних англійських слів, які не є «опорними». Кількість слів, які використовуються для контрольного усного перекладу в аудиторії, відповідно зростала (додавалося послідовно по одній одиниці), якщо студент мав труднощі передати думку, що полягала в реченні (підмети і присудки, а також найбільш актуальні додатки скороченню не підлягали, прикметники, за винятком основних, прислівники, які виражають додаткову ознаку, частки зазвичай опускалися). семантичний англійський слово лексика

Такі ефективні результати адекватного відображення текстів пояснюються, на наш погляд, активною діяльністю диференційованого теоретичного мислення.

Експериментальний лексичний матеріал заноситься в застосовуваний системний алгоритмічний словничок (складений студентом) із подальшим узагальненням роботи над змістом реферату в цілому.

Семантика розглядається як сукупність основних, узагальнених, однорідних варіантів (значень) перекладів. Їх у середньому 5,

12 яких спеціальних - 1 ± 2 понять. Звідси на 100 сторінок тексту за фахом доводиться 2 х 100 = 200 речень, що містять спеціальні поняття, і 300 загальнонаукових, що сумарно дає змогу покрити необхідний обсяг лексичного матеріалу в 500 слів. Тому робота з узагальнення змісту реферованого оригінального наукового тексту розглядається як узагальнення еталонних перекладів. Відновлення за мінімальним числом слів здійснюється відповідно до утворення скороченого й узагальненого коду мови семантичних комплексів. Цей алгоритмічний аспект, розроблений А.Н. Соколовим, А.О. Смірновим, Г.А. Харловим і В.В. Давидовим, дозволив системно узагальнити і розподілити лексичний і семантичний іншомовний матеріал на кожному із занять і покрити зміст наукового тексту в цілому. Системний поурочний аналіз наукового тексту за відповідною спеціальністю дозволяє опрацювати до 5 сторінок обсягом лексики у 30 і більше слів згідно із проведеними експериментально-теоретичними дослідженнями і практиками навчання.

Спосіб тлумачення змісту родових понять, інакше кажучи, навчальна дефініція формується за обсягом аналогічно узагальненим еталонам перекладу і дозволяє нарахувати в поурочних лексичних дозах до 6-7 навчальних дефініцій, а дисперсно в тексті в цілому усереднено в силу своїх дисперсійних особливостей використовується до 30 і більше розгалужень. Засвоєння цих специфічних розгалужень можна використовувати усіченим способом алгоритмічного узагальнення, а також рекомендованою нами методикою семантизації в аспекті алгоритмічної системності.

Висновки

1. Семантизація та одночасне запам'ятовування іншомовної лексики в обсягах, що перевищують звичайні, цілком посильні і доцільні. У студентів філологічних факультетів лексичні дози можуть досягати обсягу в 48 і 60 слів.

2. Опановуючи успішно ці збільшені лексичні дози, випробовувані з філологічною підготовкою не перенапружуються, і їх працездатність істотно не знижується. Цей факт свідчить про доступність освоєння обсягів лексики до 60 англійських слів, а можливо, і про невиявлені ще можливості засвоєння протягом одного заняття більшої кількості іншомовних слів.

3. Випробовувані немовних вузів засвоюють лексичну дозу приблизно обсягом в 30-35 англійських слів, але їхня працездатність за межами, що перевищують ці дози (при чотирикратному навантаженні в 48 англійських слів), має тенденцію до значного зниження. Статистична обробка експериментальних матеріалів показала, що це зниження є достовірним і істотним.

4. Пріоритет у дослідженні поурочних лексичних доз належить Б.В. Бєляєву, Г.А. Харлову. Але досліджені і встановлені нами обсяги лексичної інформації вимагають свого подальшого вивчення і розвитку, тому що містяться у відповідному обсязі. Наукові лексичні дози не проливають достатньо світла на вміст цих обсягів, оскільки в них не вивчені достатньою мірою дефініції, зокрема в кількісному аспекті.

Для вирішення цього завдання необхідно вивчення кількісного аспекту загальнонаукових навчальних дефініцій як однозначного, так і розгалуженого значення.

Література

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Москва : Педагогика, 1977. 254 с.

2. Бабанский Ю.К. Система способов оптимизации обучения. Вопр. психологии. Москва : 1982, № 5. С. 12-32.

3. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. Москва : Просвещение, 1965. 227 с.

4. Беляев Б.В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка. Москва : Просвещение, 1964. 135 с.

5. Смирнов А.О. Развитие логической памяти у детей Москва : Педагогика, 1976. 255 с.

6. Соколов А.Н. Внутрішнє мовлення і мислення. Москва : Просвещение, 1968. 247 с.

7. Харлов Г.А. Засвоєння, осмислення і запам'ятовування інтенсифікованих збільшених обсягів іншомовної лексики в процесі оволодіння мовною діяльністю. Науковий вісник. № 3. 2008. С. 27-33.

8. Харлов ГА. Особливості оволодіння мовою наукової літератури в аспекті інтенсивного навчання англійської мови. Одеса. Науковий вісникПДПУ ім. К.Д. Ушинського. 2008.

9. Харлов ГА. Про можливості запам'ятовування збільшених лексичних доз при вивченні іноземної мови. В.П. 1974. № 3. С. 85-93.

10. Харлов ГА. Психологічні основи методики викладання іноземних мов: монографія. Дніпропетровськ, 1973. 226 с.

Анотація

Кількісний аспект загальнонаукових навчальних мовних дефініцій у викладанні іноземної мови. Ричка Т. І., доцент кафедри іноземних мов Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової

Лісовська Р. К., приват-доцент кафедри іноземних мов Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової

У статті розглядається кількісний аспект навчальних (загальнонаукових) мовних дефініцій, розподілених у поурочних лексичних дозах обсягом 30 слів, що має велике значення для теорії та практики викладання іноземної мови у школах і ВЗО. Практична реалізація семантичної системності процесу оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю являє собою алгоритми цілеспрямованих дій з установкою на запам'ятовування поурочної лексичної дози обсягом у 30 і більше іншомовних слів, які попередньо відібрані у відповідному тексті художньої літератури.

Як показали відповідні дослідження проблеми стану працездатності в навчальному процесі, студенти без філологічної освіти не справляються з лексичним навантаженням у 48 англійських слів. Під час вивчення поурочних доз слід зважати на падіння в них стану працездатності. Це пов'язано з тим, що вони не мають спеціальної мовної підготовки, тому їм рекомендується вивчати не більше 30-35 слів.

Пошук незнайомої лексики здійснюється завдяки евристичному способу і узагальненню еталонів перекладу (дефініцій), особливо ефективних в умовах роботи з домашнім (аудиторним, позааудиторним) читанням.

Склад таких генералізуючих понять узагальнених еталонів перекладу не досліджений, тому тема дослідження є актуальною. Семантизація і одночасне запам'ятовування іншомовної лексики в обсягах, що перевищують звичайні, цілком посильні і доцільні. У студентів філологічних факультетів лексичні дози можуть досягати обсягу в 48 і 60 слів. Опановуючи успішно ці збільшені лексичні дози, випробовувані з філологічною підготовкою не перенапружуються, і їх працездатність істотно не знижується. Цей факт свідчить про доступність освоєння обсягів лексики до 60 англійських слів, а можливо, і про невиявлені ще можливості засвоєння протягом одного заняття більшої кількості іншомовних слів. Випробовувані немовних вузів засвоюють лексичну дозу приблизно обсягом у 30-35 англійських слів, але їхня працездатність за межами, що перевищують ці дози (при чотирикратному навантаженні в 48 англійських слів), має тенденцію до значного зниження. Статистична обробка експериментальних матеріалів показала, що це зниження є достовірним і істотним.

Пріоритет у дослідженні поурочних лексичних доз належить Б.В. Беляеву, ГА. Харлову. Але досліджені і встановлені нами обсяги лексичної інформації вимагають свого подальшого вивчення і розвитку, тому що містяться у відповідному обсязі. Наукові лексичні дози не проливають достатньо світла на вміст цих обсягів, оскільки в них не вивчені достатньою мірою дефініції, зокрема в кількісному аспекті.

Для вирішення цього завдання необхідне вивчення кількісного аспекту загальнонаукових навчальних дефініцій як однозначного, так і розгалуженого значення.

Ключові слова: розгалужені навчальні дефініції, лексичні поурочні дози, оптимізація процесу навчання, свідомість людини, багатослівне тлумачення.

Summary

Quantitative aspect of general scientific educational language definitions in foreign language teaching. Rychka T., Lisovska R.

The article deals with the quantitative aspect of educational (generalscientific) language definitions, distributed in 30 per word lexical doses, which is of great importance for the theory and practice of foreign language teaching at schools and at HEI. The practical implementation of the semantic systematic of process of mastering a foreign language activity is algorithms of purposeful actions with setting a memorable lexical dose of 30 or more foreign words, which are pre-selected in the relevant text of fiction.

According to relevant studies of the problem of working efficiency in the educational process the students without a philological education do not cope with the lexical load in 48 English words. When studying lesson doses, the decrease of efficiency should be taken into the consideration. This is because they have no special language training, so they are advised to learn no more than 30-35 words.

The search for unfamiliar vocabulary is carried out due to the heuristic method and generalization of standards of translation (definitions), especially effective in the conditions of work with home(auditory, extra-auditory) reading.

The composition of such generalizing concepts of generalized translation standards has not been investigated, so the research topic is actual. Semantization and at the same time, memorization of a foreign language vocabulary in volumes exceeding ordinary ones are quite feasible and expedient, for students of philological faculties lexical doses can reach a volume of 48 and 60 words. Mastering these increased lexical doses successfully, the probationers with philological preparation do not overstress and their efficiency does not decrease significantly. This fact testifies to the availability of mastering of vocabulary up to 60 English words, and possibly the undiscovered possibilities of mastering per one lesson of a larger number of foreign words. The probationers of nonlinguistic universities absorb a lexical dose of approximately up to 30-35 English words, but their efficience beyond those doses (with a four times load of 48 English words) tends to decrease significantly. Statistical processing of the experimental materials has shown that this decrease is real and significant.

Thepriority in the study of lesson lexical doses belongs to B.V. Belyaev, G.A. Kharlov. But the volumes of lexical information we have researched and established require their further study and development, as they are contained in an appropriate volume. Scientific lexical doses don't shed enough light on the content of these volumes, since definitions have not been sufficiently studied, in particular in quantitative aspect.

To solve this problem, it is necessary to study the quantitative aspect of general scientific educational definitions, both unambiguous and branched.

Key words: branched educational definitions, per word lexical doses, optimization of learning process, human consciousness, verbose interpretation.

Размещено на Allbest.ru