Редукція в сучасній китайській мові
Проаналізовано особливості редукції у сучасній китайській мові. Охарактеризовано основні шляхи творення редукції голосних та приголосних у путунхуа. Виявлено закономірності редукції голосних у двоморфемних та триморфемних словах. Опис фонем окремо.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.06.2020 |
| Размер файла | 21,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Редукція в сучасній китайській мові
Біляніна В.І.,
кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри східних мов Національної академії Служби безпеки України
Щербіна Т.Р.,
старший викладач кафедри східних мов Національної академії Служби безпеки України
Анотація
У статті проаналізовано особливості редукції у сучасній китайській мові. Охарактеризовано основні шляхи творення редукції голосних та приголосних у путунхуа. виявлено закономірності редукції голосних у двоморфемних та триморфемних словах.
Ключові слова: редукція, редукція голосних, китайська мова, фонетика, мовознавство.
Билянина В.И., Щербина Т.Р. Редукция в современном китайском языке
Аннотация. В статье проанализированы особенности редукции в современном китайском языке. Охарактеризованы основные пути создания редукции гласных и согласных в путунхуа. Выявлены закономерности редукции гласных в двоморфемных и триморфемных словах.
Ключевые слова: редукция, редукция гласных, китайский язык, фонетика, языкознание.
Bilyanina V., Shcherbina T. Reduction in modern Chinese language
Summary. The article analyzes the features of reduction in modern Chinese language. The main ways of the vowels and consonants reduction in Putonghua are described. The regularities of reduction of vowels in bimorphemic and three morphemic words are revealed.
Key words: reduction, vowel reduction, Chinese language, phonetics, linguistics.
Постановка проблеми. Живий мовленнєвий потік представлений різним поєднанням звуків, що групуються у слова та речення, сприймаються слухачем, передаючи йому певну інформацію. Питання неправильного, неповного, викривленого сприйняття цікавить лінгвістів уже багато років. Особливий інтерес становить китайська мова, розуміння якої залежить не лише від правильно почутого складу, а й від тону, яким він був вимовлений. саме тому китайські лінгвісти та синологи світу тривалий час досліджують проблеми, що виникають унаслідок асиміляції та редукції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками цим питанням активно займались такі дослідники, як Lei Sun та Vincent J. van Heuven (2007), які розглядали можливість впливу рідної мови на хибне сприйняття іноземної; James H. Yang (2010), що досліджує зміни назалізованих фіна- лей у мові о. тайвань; John Jerome Ohala (1993), який досліджував саме звукові видозміни у потоці мовлення; не можна оминути ґрунтовні роботи М.О. Спєшньова [4] та китайського науковця Duan Mu [8] з дослідження фонетичних особливостей китайської мови тощо.
Пильна увага до поставленої проблеми свідчить про її незмінну актуальність та необхідність проведення подальших досліджень.
Метою статті є дослідження шляхів утворення редукції у сучасній китайській мові. редукція китайський мова фонема
Виклад основного матеріалу. Як зазначає О.О. Хамрай, опис фонем окремо одна від одної є ідеалізованим, адже в усному мовленні майже завжди фонеми вимовляються у межах одного фонетичного цілого, що призводить до того, що екскурсія одного звуку накладається на рекурсію попереднього, так, кожний звук є результатом одночасної взаємодії всіх органів артикуляції. Однією з перепон, які виділяє науковець, є те, що у потоці мовлення початок або кінець роботи органів артикуляції не завжди збігається з початком чи кінцем вимови звуку [5, с. 73].
"Академічний тлумачний словник української мови" дає таке визначення поняттю "редукція", як значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимові [2]. Її (редукцію голосних) розрізняють на кількісну (голосні ненаголошених складів утрачають силу і довготу, але зберігають характерний для них тембр) та якісну (голосні ненаголошених складів стають не тільки слабшими й коротшими, але й втрачають деякі ознаки свого тембру, тобто свою якість) [1, с. 133-134].
Таким чином, кажучи про зміни звукових характеристик складів китайської мови у групі слів, необхідно окремо розглядати кожен із її видів, визначивши провідний спосіб творення.
Одним з основних шляхів творення редукції у китайській мові (згідно з М.О. Спєшньовим) є перетворення голосних у невизначені голосні, вимовлені з нейтральним тоном. Відкриті голосні стають більш закритими, в окремих випадках відбувається делабіалізація, зменшується загальна напруженість органів мови [4, с. 93-94].
Наприклад:
ЙЖ xlguд ^ xTguo ("кавун").
Аналогічне ослаблення артикуляції відбувається і з приголосними, що опинились у ненаголошеному складі. За часткової редукції у проривних приголосних відбувається ослаблення вибуху, а голосний набуває ознак африкату або взагалі може стати щілинним.
Згідно зі спостереженнями Е.С. Суваноол, під час редукції приголосних у китайській мові втрачається їх (приголосних) аспірація [3, с. 229-231]. Таким чином, можемо спостерігати зникнення звука, що є прямим результатом сили його редукції й ненаголошеності позиції у складі.
Наприклад:
)М] mmen ^ mm ("ви").
Е.С. Суваноол робить припущення, щодо взаємопов'язано- сті темпу мовлення з редукцією певних звуків та зазначає, що за середнього темпу мовлення може відбуватись редукція не лише ненаголошених або слабко наголошених складів, а також складів із сильним чітко виділеним наголосом, що призводить до зникнення кінцевого сонату [3, с. 229-231].
Наприклад:
ШЖ zhalan - zhala "палісадник";
Жй banlд - balд "половина, навпіл";
ЖЙ dang lang - dala "брязкіт (звуконаслідування)".
Із-поміж головних чинників, що впливають на інтерпретацію звука в потоці мовлення, окрім комбінаторних, дослідники виділяють голос, тембр та темп мовлення. Оскільки звук, який перебуває під наголосом, має більш чітку артикуляцію ніж звук, що знаходиться у ненаголошеному положенні. Те саме стосується й темпу мовлення. Таким чином, найбільш схильними до редукції є голосні та приголосні, розташовані у ненаголошених складах, або складах з нульовим тоном.
Інший погляд на поставлену проблему мають дослідники Lei Sun та Vincent J. van Heuven, які розглядають, досліджуване нами явище, як результат накладання власної фонетичної моделі мовця на отримане повідомлення іноземною мовою. таким чином, вони стверджують, що причина вищезазначеного явища є не стільки у особливостях вимови комунікаторів, скільки у підсвідомому хибному виборі звуків вивченої мови. Отож, коли іноземець чує WA (shйnme), де поєднання приголосних -n та -m не є характерним, він накладає почуте на відомий (рідний) йому звук -m, який цілком може подовжуватись, що й утворює shйmme [6, с. 159].
У заданому ключі проблему сприйняття редукції іноземцем розглядає й Сун Сінчяо, говорячи про напівлабіалізовану голосну "e" у другому складі, коли вона збігається за артикуляцією з голосним "о". Єдину відмінність дослідник простежує у лабіалізації, коли під час вимови звука "о" губи округлюються, тоді як "е" - злегка розтягуються у посмішку. саме через такий спосіб вимови, на думку науковця, іноземці можуть почути звук між "е" та "а", що кореспондує /з/ [8].
Наприклад:
HiMgйhй ^ gйh/з/ - "відділяти";
Кf&hйgй ^ h/a/g/э/ - "достатній";
§4kиchк ^ kиch/э/ - "автобус";
#fetиsи ^ tиs/з/ - "особливість";
В^zhиge ^ zhиg/э/ - "цей";
Й 7 chцule ^ chцl/з/ - "було сховано";
Й de ^ d/з/ - "присвійна іменникова частка";
ДfP{7wц hй ni ^ wц h/з/ ni - "я і ти".
Говорячи про дифтонг "аЬ>, де початковий голосний "а" є складотворчим, під впливом кінцевого голосного переднього ряду артикуляція складотворного "а" переміщається у передню ротову порожнину: кінчик язика загинається трохи вверх та зупиняється на вимові наступної фіналі "i", губи при цьому округлі. таким чином, на думку дослідника, у потоці мовлення фіналь "ai" може редукуватись на нейтральну "е" [ai ^ ei ^ е] [8].
Наприклад:
SЛаidаi ^ аidei - "з повагою";
TДcдizhдi ^ caizhei - "збирати";
В^hвidаi ^ haidei - "ламінарія";
04:kдicдi ^ kaicei - "добувати (руду)";
ft^pвimаi ^ paimei - "аукціон";
44zвihаi ^ zaihei - "катастрофа";
0^ huьвi ^ Рішієі "повертатися"; naodai ^ nдodеi "голова";
ЩЙ mingbвi ^ m^ngbеi "розуміти".
Розглядаючи дифтонг "ao [au]", де початковий голосний "о" є складотворним, що вимовляється коротко й чітко, а кінцевий елемент є низхідним зі слабкою вимовою, Сун Сінчяо доходить висновку, що під впливом кінцевого голосного заднього ряду артикуляція складотворного "а" переміщається у задню ротову порожнину: язик відтягується назад, а задня спинка язика трохи піднімається, губи злегка округлюються, що дає нам можливість спостерігати перехід [ao ^au] [8].
Наприклад:
'Kfeonдo ^ аonau ^ аunau - "бути розчарованим";
^^cвolвo ^ caolau ^ cвulвu - "фізичний труд";
0?%вochвo ^ gaochau ^ gauchau - "прилив";
^ttsдorдo ^ saorau ^ saurau - "домагання";
ШЙїаорао ^ їаораи ^ їаираи - "втікати";
й^аосао ^ zаocаu ^ zаucаu - "ранкова гімнастика".
Під час розгляду дифтонгу "ои[и]", де під час вимови звука "о" позиція язика нижче, ніж за вимови українського "о", губи менше огублені, під впливом терміналі "и", як наслідок, голосний стає задньоязиковим (велярним), а дифтонг вимовляється коротко [зо] [Там само].
Наприклад:
.ЇЇИйоиіои ^ Лзо Ізо - "ужасний";
^L'Шdбush6u ^ dзо shзо - "продавати";
Пйкоиїои ^ кзо їзо - "усно";
Щ 4іо^ои ^ ізо dзо - "воронка";
Ю^б^ои ^ shзо gзо - "закупка";
^47оиїои ^ hзо їзо - "гортань";
^^иоуои ^ sзо узо - "будь-який".
Дзеркальний дифтонг "ио[и]", під час вимови якого ініці- аль "и" практично редукується через лабіалізований голосний "о" заднього ряду. Як наслідок, фіналь "о" вимовляється довше, адже є складотворною.
Наприклад:
Ів^сиоіио ^ сиоіио - "змішаний, хаотичний";
®Жshu6gu5 ^ shuбguб - "залишки";
^Шибіио ^ їиоіио - "злазити (про шкіру)".
Китайський лінгвіст пропонує розглядати дифтонги "иі" та "еі" як трифтонг "и(е)і", оскільки дифтонг вимовляється легко й коротко у складах із першим, другим та четвертим тонами, а у складах із третім тоном спостерігається поява фіналі "е". Так, фіналь "е" стає складотворною, але на письмі редукується. Це явище дослідник розглядає за 4-ма правилами редукції:
1) фіналь "и(е)і" після ненульової ініціалі у першому або другому тонах записується як "иі" (звук "е" в ослабленій позиції майже не вимовляється) і є складотворним звуком.
Наприклад:
"Й" / " Д" <^еі" ^ [иі];
2) фіналь "и(е)і" у складах із першим та другим тонами у позиції після передньоязикових приголосних z^ с> s^ d^ К zh^ с 0 sh наближена до [иі], медіаль "е" майже не вимовляється.
Наприклад: "Ш"си(е)і, "Й"їи(е)і, "І" Йи(е)і;
3) у позиції після передньоязикових приголосних у складах із третім та четвертим тонами фіналь [е] у ненаголошеній позиції вимовляється не чітко, але не редукується.
Наприклад: "Щ" zu(e)п, "№" їи(е)ї, "й" zu(e)i, "Щ" їи(е)і;
4) у позиції після задньоязикових приголосних g^ 0 7 у складах із першим та другим тонами, фіналь [е] у дифтонгу [и(е)і] редукується, але не випадає.
Наприклад:
^ chu(e)i wui- "критичний стан";
ЙИ^шгїш ^ gu(e)i du(e)i - "повертатися у стрій";
^ Ріи(е)і zu(e)i - "розкаятись";
^ zhu(e)i huei - "розкаятись у чомусь";
§^иісш ^ рщ(е)іси(е)і - "пишний";
ЙШи^еі ^ їЩеї^еі - "відхилятись" [8].
Гонконгський учений Но (1995) надає авторське пояснення редукції у китайській мові, називаючи її "лінивою вимовою" (Ш 4) - явище притаманне усному мовленню, якому властива редукція деяких складів або звуків [6]. Явище "лінивої вимови", за поясненням вченого, здебільшого характерне для кантонського діалекту китайської мови. Проте останнім часом воно почало фіксуватись й у пекінському діалекті, на фонетиці якого засновано путунхуа - стандартизовану мову КНР [8]. Наприклад:
^ gaosu m ^ gaor ni - "скажу тобі";
^ jiushi tд ^ jiur ta - "саме він";
И+И ^ sisWsi ^ sir si - "44".
Висновки
Розглядаючи редукцію у китайській мові та явище "лінивої вимови", можемо простежити такі закономірності:
1) за відповідного темпу мовлення можемо спостерігати редукцію приголосних фіналі (терміналі): an ^ a; ban ^ ba; dang ^ da; lang ^ la;
2) у двоморфемних словах із наявністю таких фіналей відбувається редукція ai ^ ei ^ e; ao ^ au; ou ^ зо; uo ^ о;
3) у двоморфемних словах із наявністю таких/дзеркальних фіналей простежуємо додавання звука в першому складі за рахунок його редукції у другому: u(e)i /u(e)i;
4) поява звука [r] на місці редукованого другого складу триморфемних слів.
Виділені закономірності є результатом досліджень зарубіжних та вітчизняних лінгвістів та китаєзнавців, а також спостережень за сучасним живим мовленням носіїв. Отримані результати дають підґрунтя для подальшого дослідження редукції з позиції лінгвістики, фонології та методики викладання китайської мови як іноземної.
Література
1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Академія, 2001. 368 с.
2. Словник української мови: в 11 томах, 1970. 483 с. URL: http://sum.in.Ua/s/redukcija
3. Суван-оол Е.С. К проблеме изменения звуковых характеристик слов китайского языка в потоке речи. Молодой ученый. 2012. № 6. С. 229-231. URL: https://moluch.ru/archive/41/4985/
4. Спешнев Н.А. Фонетика китайского языка. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1980. 141 с.
5. Хамрай О. Фонологічні засади сегментації китайського тексту. Китаєзнавці дослідження. 2012. Т. 2. С. 72-82. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/kytdosl_2012_2_12
6. Lei S. Perceptual assimilation of English vowels by Chinese listeners Can native-language interference be predicted? Linguistics in the Netherlands. 2007. С. 150-161. URL: https://benjamins.com/catalog/ avt.24.15sun/fulltext/avt.24.15sun.pdf
7. San D. The Phonology of Standard Chinese. Oxford: Oxford University Press, 2002. 308 p.
8. URL: https://www.cltt.org/xuexiziyuan/ 2010053138.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.
магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012Тексти для контрольних диктантів та перекладу з російської мови на українську. Завдання на правопис приголосних, синоніми, вживання великої літери, основні способи творення слів, правопис префіксів, чергування голосних, м'який знак в українській мові.
конспект урока [32,2 K], добавлен 10.03.2011Використання в китайській мові додаткових членів як граматичних способів для уточнення значення смислового дієслова в реченні (вказання на тривалість певної дії, її результат, ступінь, напрямок). Заперечна форма в реченні з додатковим членом результату.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.02.2012Дослідження закономірностей взаємодії звуків у потоці мовлення. Голосні та приголосні фонеми української мови. Особливості звукових реалізацій фонем, зумовлених комбінаторними та позиційними модифікаціями. Акомодація, асиміляція та редукція голосних.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 22.12.2013Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Неологізми і способи їх творення у сучасній англійській мові. Інноваційні мовні одиниці науково-технічної сфери англійської мови. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови та особливості функціонування науково-технічних неологізмів.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.07.2013Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009Афіксація, словоскладання, конверсія, реверсія як основні способи словотворення в сучасній англійській мові. Абревіація як особливий спосіб англійського словотворення. Вживання абревіатур в американському та британському варіантах англійської мови.
дипломная работа [698,2 K], добавлен 04.05.2019Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.
дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.
конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Етапи розвитку явища скорочення як взагалі, так і в межах англійської мови. Основні типи та різновиди скорочень англійської мови. Особливості вжитку скорочень та їх місце в сучасній лексиці. Механізми скорочення при формотворенні та словотворенні.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 16.02.2012Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Класифікація артиклів та займенників у англійській мові. Функції, умови використання, характеристики, різновиди артиклів та займенників у сучасній англійській мові. Особливості вживання артиклів та займенників у творі В.С. Моема "A casual affair".
курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.01.2012Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017
