Семантика емотивної лексики в німецькомовних художніх творах іммігрантів українського походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика емотивної лексики в німецькомовних художніх творах іммігрантів українського походження

Постановка проблеми у загальному вигляді. Об'єктивація емоцій у художньому тексті привертає до себе увагу дослідників не одне десятиліття. Виокремлюємо різні підходи, а саме: психологічний (Л.С. Виготський), структурний (Л.Г Бабенко), семантичний (Ю.Д. Апресян), функціональний (М.В. Гамзюк), прагматичний (Л.Р Безугла), комунікативний (В.І. Шаховський), аксіологічний (О.М. Вольф), лінгвокогнітивний (Дж. Лакофф), культурологічний (А. Вежбицька), перекладознавчий (Е.О. Вай- гла) та інші (О.С. Алпатов). Хоч би яким був підхід до дослідження емотивної лексики, її одностайно вважають одним із найбільш універсальних прошарків словникового фонду національної літературної мови та водночас самобутнім і національно специфічним мовним явищем. Універсальність емотивної лексики полягає у широкому вживанні від античності до сучасності, практичному втіленні типових емоційних ситуацій, емотивних та емоціогенних, логічному їх переосмисленні; самобутність пов'язана з індивідуальним емоційним досвідом, інтерпретацію знань про емоції в межах формули «норма - аномалія»; національну специфіку емотивної лексики засвідчують зміст і форма, що заломлюються через оцінку, образність, цінності, культуру мовлення автохтонних носіїв, іноземців та іммігрантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До семантики емотивної лексики в німецькомовних художніх творах останнім часом зверталися Г Аузян, С.В. Козак, К.Я. Кусько, А.М. Манзій, Н.О. Побережник, Н.В. Романова, О.С. Сахнюк, Н.П. Смоляр, Х.В. Тимінська та ін. Разом із тим в їхніх дослідженнях більшою мірою розкрито питання сполучуваності емотивів з іншими лексемами, валентнісної структури феномену, функціонально-стильового забарвлення, експресивно-стильового потенціалу і меншою мірою - стан лексико-семантичних підкласів, що базуються на своєрідності семантики аналізованих елементів. Крім того, емпіричним матеріалом слугували художні прозові твори найбільш відомих автохтонних письменників, у тому числі й диференційовані за гендерним принципом.

Формування мети статті. З'ясування семантики емотивної лексики іммігрантів дає змогу розкрити емотивний потенціал лексем і водночас долучитись до афективної пам'яті, яка є «внутрішньою опорою і джерелом творчої енергії в хвилини художніх осяянь, значних інтуїтивних знахідок... в екстрених для автора ситуаціях» [1, с. 51]. Мета пропонованої студії - висвітлити лексико-семантичні підкласи емотивної лексики іммігрантів українського походження, що переселилися з Радянського Союзу на терени об'єднаної Німеччини.

Виклад основного матеріалу дослідження. Іммігранти з Радянського Союзу, як зауважує В. Камінер, володіють ні-мецькою мовою на примітивному рівні, що формувався під впливом фільмів про Другу Світову війну: «Heil Hitler!», «Feuerzeug kaputt», «Sie kцnnen gehen, Barbara». До соціальних механізмів удосконалення німецької мови письменник відносить: написання текстів для різних газет і часописів, участь у державних проектах, організацію літературних днів у різних куточках Німеччини (Берлін, Віллінген, Вісмар, Вюрцбург, Гера, Ерфурт, Лауф, Маннгейм, Мюнстер, Мюнхен, Нордгао- зен, Росток, Шверін) і закордоном (Сінгапур, Росія), зустрічі з читачами, знатними особами (принцом Чарлі, герцогинею Корнваль), авторське виконання власних художніх творів Ich hatte drei Lesungen in Singapur, die gut besucht wurden, музичні розваги Ich war ein Meister der Schallplattenunterhaltung, und wir haben in dem Fischrestaurant die ganze Vorarbeit fьr die Wiedervereinigung geleistet [2, с. 14, 35, 61, 135, 138, 195, 218, 231, 252, 275]. Безумовно, високий ступінь володіння переселенцями «новою мовою» тісно взаємодіє з їх емоційною сферою та когнітивною [3, с. 19]. Людина не лише реагує на певні подразники навколишнього світу, але й пізнає їх через відчуття і сприймання, орієнтуючись на значення цих подразників для неї, відчуваючи при цьому задоволення чи незадоволення, яке спонукає до подальших дій. В афективній сфері відображається внутрішній стан людини, її переживання, в когнітив- ній - зовнішній предметний світ, його образи. Усі судження про значення предметних умов довкілля формуються на основі емоцій: «Bist du etwa Wladimir Kaminer, der Schriftsteller?», schrie mir einer ins Ohr. // «Wir haben deine Bьcher gelesen, hey, geil, dass du auch hier bist!» riefen die Sachsen und schmissen sich mir an den Hals. // Wir umarmten uns kurz. Ich war gerьhrt wie noch nie im Leben [2, c. 246] (тут і далі подвійний флеш тотожний абзацу. - Н. Р).

Як бачимо, німецька мова В. Камінера виразна, образна, емотивна, жива, відповідає загальноприйнятим мовним нормам і вбирає в себе діалектні вирази й жаргонні, що використовуються в Берліні представниками певного віку (молоддю) чи типу темпераменту (холериками, сангвініками). Попри різні культури виховання, мовці добре розуміють один одного та оцінюють стан партнера, комунікативну ситуацію і якість спілку-вання за емоціями. Маємо емоційний патерн, до складу якого входять дві позитивні емоції: емоція інтересу: Bist du etwa Wladimir Kaminer, der Schriftsteller? та емоція радості: hey, geil, dass du auch hier bist!, що трансформуються в «нове» почуття задоволення, яке мовець ніколи у своєму житті ще не переживав: Ich war gerьhrt wie noch nie im Leben. Збудником наведеного патерну й «нового» почуття є неочікувана зустріч із публічною особою, яка пише цікаві книги, веде сміливі телерепортажі: In diesem Moment fuhren hinter mir etwa vierzig Polizeiwagen vorbei. // «Na ja», setzte ich nach einer kurzen Pause fort, «nur manchmal wird der Mauerpark als Ьbungsgelдnde fьr die Berliner Polizei benutzt.» [2, c. 245]. Ідеться про лінгвістичну сміливість etwa vierzig Polizeiwagen, nur manchmal, als Ьbungsgelдnde. Множинність машин берлінської поліції тут символічна: число сорок уживають віруючі для позначення певних важливих періодів часу, особливо в період духовної підготовки й випробовування, очищення, покарання, очікування, поста або ізолювання [4, с. 353], темпоральність відображає обмеження виконання професійних обов'язків у масовому складі, просторовість релевантна військовому полігону. Із певним застереженням можна говорити про те, що семантичне наповнення емотивної лексики вибудовується на тріаді: число - (фізичний) час - (обжитий обмежений) простір. Відношення між цими компонентами розгортаються лінійно й постають ієрархічно - зліва направо і навпаки - справа наліво: (обжитий обмежений) простір - (фізичний) час - число. Головним компонентом у вияві емоції є (фізичний) час, число й (обжитий обмежений) простір слугують тлом. Експериментально доведено, що тривалість емоції дорівнює в середньому від 0,5 до 4 секунд [5, с. 64].

Виокремлюємо шість частиномовних класів, що вживаються на позначення емоцій: іменники (102) Interesse (4), Schock (3), Freude (3), Interessantes (1), Scherz (1) (-e) (1), Berьhrungsдngste(мн.) (1), SpaЯ(5), Wunderbare (2), Wunderbares

(1) , Erstaunliches (1), Schmerz (3) (-en) (1), Stimmung (5), Wunder

(2) , Unzufriedenheit (2), Beruhigung (1), Verwunderung (1), Laune

(3) , Angstschьbe (мн.) (1), Glьck (4), Sehnsucht (1), Mitleid (1), Liebe (4), Flugangst (6), Lebensfreude (1), Quatsch (2), Дrger (1), Interessen (мн.) (2), Reiselustige (мн.) (1), Fernweh (4), Mist (1), ScheiЯchinesen (мн.) (1), Leid (1) (-en) (1), Witzchen (1), Das Traurige (1), Angst (7), Existenzangst (1), Ьberraschung (1) (-en) (1), Stress (1), Neugierige (мн.) (1), Trauer (1), Witze (мн.) (1), Super-Grundschulwitz (1), Lachen (1), Дngste (1), Depressionen (мн.) (1), Zittern (1), Aggressivitдt (1), Interessierte (мн.) (1), Begeisterung (1), ScheiЯ (1), BadespaЯ (1), Unglьck (1), Ekelgefьhle (1), Wut (1), Neugier (1), прикметники (68) interessant (4), schrecklich (3), traurig (13), (nicht) (1) glьcklich (7), unschuldig

(1) , frohweihnachtlich (1), unglьcklich (2), depressiv (2), empцrt

(2) , begeistert (2), (nicht) (1) lustig (14), gruselig (1), дngstlich (1), frцhlich (1), schuld (2), erschьtternd (1), heiter (4), unfroh, grausam (1), lдchelnd (1), ruhig (1), farbenfroh (1), neugierig (1), частки (76) schrecklich (1), Doch (34), fьrchterlich (2), doch (39), furchtbar (2), дієслова (146) sich (er-) (1) (nicht) (1) freuen (10), sich (nicht) (2) wundern (10), (nicht) (1) leiden (11), lachen (14), leid tun (2), rot werden (1), (sich) (5) interessieren (4), schocken (1), (sich) (1) quдlen (2), (sich) (1) bewundern (4), starren (1), (nicht) (1) beruhigen (3), trauern (3), lдcheln (6), befьrchten (2), nervцs werden (1), grinsen (2), sich (nicht) (1) blamieren (3), erzittern (1), bemitleiden (1), lieben (7), neugierig machen (1), (keine) (2) Angst haben (9), fьrchten (1), zum Lachen bringen (1), gelaunt sein (1), weinen (2), bemitleiden (1), staunen (3), anstarren (2), sich schдmen (1), zur Verzweiflung bringen (1), murmeln (4), bejubeln (1), Interesse haben (1), bestaunen (1), sich aufregen (3), Angst machen (1), hochfreuen (1), sich empцren (1), erschrecken (1), murren (1), zischen (2), begeistert sein (2), SpaЯ machen (2), schuld sein (2), begeistern (2), unruhig werden (1), entgegenlдcheln (1), gerьhrt sein (1), scheiЯen (3), eine Freude machen (1), zornig werden (1), прислівники (38) glьcklich (2), zum Glьck (6), begeistert (2), aus Angst (2), unglьcklich (2), zufrieden (2), empцrt (1), traurig (1), interessiert (4), lachend (1), triumphierend (1), zur Freude (1), wild (1), erstaunlich (2), unzufrieden (1), erstaunlicherweise (1), (nicht) (1) aus SpaЯ (3), Erstaunlich (1), in Angst (1), nervцs (3), scheiЯe (1), desinteressiert (1), вигуки (15) Oh (6), Ach (4), Furchtbar! (1), Yahoo! (1), Oh ja (1), Oh, Sie Pechvogel (1)!, Kдngurus! (1).

Згідно з частотою поширення в корпусі вибирання домінують дієслова. Перевага дієслів свідчить про активну емоційну комунікативну діяльність, значущість дії, динаміку емоційних переживань, станів, а також розвинену уяву. Виділяємо декілька дієслів-фаворитів: lachen (14), leiden (11), sich freuen (10), sich wundern (10) і Angst haben (9), що зумовлено, очевидно, пріоритетами й духовними цінностями В. Камінера, сформованими протягом майже трьох десятиліть. Дієслова-фаворити об'єктивують інтенсивність переживання емоційного стану радості (lachen), негативні емоційні переживання а) горе (leiden), б) страх (Angst haben) і позитивні відповідно а) радість (sich freuen), б) подив (sich wundern).

Крім домінантних емоційних переживань, упадають у вічі й типові емоційні переживання. Під останніми розуміємо вер- балізацію будь-яких психічних процесів, що повторюються від 3 випадків і вище: beruhigen (3), trauern (3), sich blamieren (3), staunen (3), scheiЯen (3), aufregen (3), bewundern (4), murmeln

(4) , (sich) (5) interessieren (4), lдcheln (6), lieben (7).

Відповідно до наведених прикладів типові емоційні переживання диференціюємо на чотири різновиди: 1) нейтральні: beruhigen, 2) негативні: (сум) trauern, (сором) sich blamieren, (хвилювання) aufregen, 3) позитивні: (подив) staunen, bewundern, (інтерес) (sich) interessieren, (любов) lieben, 4) амбівалентні: (позитивно-негативні) scheiЯen, murmeln, lдcheln. Кожний різновид переживання корелює з предметною ситуацією або комунікативною, реалізується в межах лінгвістичного контексту: Das ganze Leben ist eine lange Kette von Verlusten, mein Junge», versuchte ich meinen Sohn zu beruhigen [2, c. 57], або стилістичного: Alle Anwesenden, die mitbekommen hatten, wohin der Hase lief, lachten ьber diese unmцgliche Situation, abgesehen von Peters Vater, der das absolut nicht lustig fand [2, c. 71]. Лінгвістичний контекст конкретизує основний або похідний зміст дієслова, стилістичний, навпаки, розширює, додає нові оказіональні конотації мовній одиниці. До прикладу, під впливом стилістичного контексту в дієслові lachten «сміялися» з'являються негативні семи, зміст яких розкривається в наступній частині висловлювання ьber diese unmцgliche Situation. Посилення ефекту негативності супроводжується паралельною конструкцією abgesehen von Peters Vater, der das absolut nicht lustig fand, що розкриває негативне емоційно-оцінне ставлення батька до бажання сина перемогти в спортивних змаганнях. Заключна частина цього висловлювання є найбільш важливою за своїм емотивним значенням та експресивним, оскільки маніфестує емоційний стан батька, його емоційну поведінку в громадських місцях, соціальні взаємовідносини між дорослими й дітьми, моральні відносини між особою і особою та між особою і колективом.

Стосовно лексико-семантичних підкласів, виявлено сімнадцять реєстрів: 1) назви емоцій і форми їх вияву: позитивні емоції - інтерес: Und wenn das Interesse gesдttigt ist, hцren sie mit ihren Exzessen auf und gehen von neun bis fьnf und einer Mittagspause zwischendurch wieder einer abhдngigen Beschдftigung nach [2, c. 10]; подив: Gleichzeitig konnte man seine Verwunderung ьber die Sportlichkeit und die Bereitschaft seines Sohnes, halb Sьdamerika, finanziell zu sanieren, nicht ьbersehen [там само, с. 70]; негативно-позитивні - гнів-ра- дість: Das Leben flieЯt weiter, es дndert sich jeden Tag - zum Дrger der einen und zur Freude der anderen [там само, с. 110]; форми негативних емоцій (горе) - смуток: Den Spaniern hat er von «Fernweh» erzдhlt. Dieses Gefьhl kannten die Spanier zwar bereits, sie hatten aber nicht gewusst, dass es Fernweh heiЯt. Seit der Koch es ihnen erzдhlte, nennen die Spanier ihr Fernweh «Fernweh» [там само, с. 132]; позитивних (радість) - щастя: Diesem geraden Weg folgend, die Hosentaschen mit Erfahrungen und Erkenntnissen prall gefьllt, wird man schnell mьde und denkt gar nicht ans Paradies, sondern sucht nach Ruhe, statt nach Glьck [там само, с. 279; нейтральні - спокій: Sebastian verbrachte eine schlaflose Nacht ohne Hьndchen. Ich erzдhlte ihm zur Beruhigung meine Theorie der stдndigen Verluste weiter [там само, с. 58]; 2) назви об'єктів (носіїв емоційного стану): інтерес Ich habe viel Interessantes ьber Polizeiarbeit erfahren: Wie verschiedene FuЯballfans nach dem Grad ihrer Aggressivitдt eingestuft werden, und woher all die ьbergewichtigen Polizisten kommen, obwohl sie doch so einen sportlichen Beruf haben [2, с. 22]; радість Im Kletterwald angekommen dachte ich zuerst, es mьsse sich um einen Scherz handeln. Es war schlieЯlich gerade der erste April, der Tag der Scherze [там само, с. 24]; подив Das Wunderbare ist immer das Ungefдhre. Wenn man das Wunderbare genauer betrachtet, wird einem schnell klar, so wunderbar ist es gar nicht [там само, с. 28]; Es kam viel Erstaunliches zum Vorschein. Die Leipziger warfen zum Beispiel einen Elefanten in einen Brunnen mit Wдnden aus Gras, damit man dem groЯen Tier beim Schwimmen von unten zuschauen konnte [там само, с. 34]; мука: «Das Tier zieht das letzte nicht vorhandene Geld aus der Familie und macht mit seinem langsamen Sterben alle Menschen in seiner Umgebung unglьcklich, traurig und depressiv. Es ist eine Qual fьr seine Besitzer und sich selbst geworden und wьrde bestimmt selbst den Freitod wдhlen, wenn es mьndig wдre.» [там само, с. 40]; невдоволення: Eigentlich hatte sie den Mann noch vor seinem Tod aus Unzufriedenheit mit seinem scheuЯlichen Charakter verlassen. Er war Gymnasiallehrer, wusste immer alles besser und gab ihr stдndig Anweisungen, als wдre sie eine seiner Schьlerinnen und keine erwachsene Frau [там само, с. 49]; лихо: Eine Zuckerfabrik! Was fьr eine billige, beleidigende Anmache! Das Traurige ist: Sie funktioniert [там само, c. 153-154]; 3) назви суб'єктів (носіїв емоційного стану) співвідносяться із множинністю. Ця мно-жинність сигналізує про статевий диморфізм, інтеграцію жіночого начала й чоловічого й орієнтує на андрогінію. «Андрогоні- ми» постають стереотипно, оскільки формуються у царині однієї емоції - емоції інтересу: Doch nicht alle Deutschen teilen diese Lebenseinstellung, es gab auch ein paar Reiselustige unter ihnen [там само, с. 131]; Am Schloss vor dem groЯen Tor wartete eine Menge von Interessierten, die wahrscheinlich zu wenig Zeichentrickfilme in ihrer Kindheit gesehen hatten und nun vom Prinzen trдumten [там само, c. 196]. Доведено, що статева диференціація зумовлена культурно й корелює із рівнем соціально-економічного розвитку суспільства та конкретним способом життя індивіда, його особистим досвідом [6, с. 305, 307];

1) назви моделі поведінки а) чуйність Ich selbst bestehe schon lange nur aus Mitleid dem Lebendigen gegenьber, denn ich sehe, dass alles lebt [2, c. 85]; б) прихильність Das Bedьrfnis, jemandem seine Liebe zu zeigen, bedeutet gleichzeitig, ihn zu fьttern, und umgekehrt [там само, c. 87]; в) пристрасть Russen hatten schon immer eine groЯe unerfьllte Sehnsucht nach sьdlichen Temperaturen [там само, c. 92]; г) зацікавленість Die groЯe Kunst der Politik in einer solchen Gesellschaft besteht darin, die Interessen der unterschiedlichen Gruppen, der unzдhligen Minderheiten, zu berьcksichtigen und sie alle unter einen Hut zu bringen [там само, c. 111]; 5) назви особливого ставлення мовця до об'єктів (носіїв емоційного стану): а) розмовне: «Und nachher hatten wir noch mehr Auslдnder als zuvor.» // «Das ist doch Quatsch», entgegnete ich, «welcher Auslдnder wьrde schon nach Rostock ziehen wollen, nur einer mit einem Knall.» [там само, c. 139]; б) розмовне + брутальне: «Verdammter Mist», schimpfte sie. «Schon der zweite heute. Diese ScheiЯchinesen!» [там само, c. 141]; в) брутальне: ScheiЯ auf die Mauer, dachte ich, scheiЯ auf die Bдume, scheiЯ auf Aspekte, es lebe die Literatur und der FuЯball [там само, c. 246] (тут і далі підкреслено графемні одиниці автора, виконані курсивом. - Н. Р.); 6) назви хвороби - депресія Dort steht, dass die Einnahme von Tavor auЯer den ьblichen Kopfschmerzen und Durchfall auch Depressionen hervorruft, Realitдtsverlust, Verhaltensstцrungen, Panikattacken, Zittern und Schwitzen, Дnderung des geschlechtlichen Verhaltens, sexuelle Erregung, Aggressivitдt, verminderten Orgasmus und Gedдchtnislьcken [там само, c. 184]; 7) назви почуттів - огида: All die Ost-Autos, die in der Konkurrenz mit westlichen Modellen vцllig untergingen und bei Deutschen inzwischen nur noch Ekelgefьhle hervorriefen, waren bei Armeeangehцrigen sehr begehrt [там само, с. 200]; 8) назви ознак - радість: Die Attraktion «Kletterwald» stellte ich mir entspannend vor: kleine Tannen mit aufgespannten Schaukelnetzen dazwischen und glьckliche Kinder, die in den Bьschen herumkrabbeln [там само, с. 22]; In der tierдrztlichen Praxis herrschte eine frohweihnachtliche Stimmung [там само, с. 39]; горе: «Das Tier zieht das letzte nicht vorhandene Geld aus der Familie und macht mit seinem langsamen Sterben alle Menschen in seiner Umgebung unglьcklich, traurig und depressiv.» [там само, с. 40]; Bei dieser trauriger Geschichte wird gerne hervorgehoben, dass es hier um die unwiderstehliche Kraft der Musik gehe, obwohl es doch jedem Blinden klar sein mьsste, dass es in Wahrheit um eine ьbertrieben hohe Bereitschaft der Deutschen geht, zusammen zu marschieren, ganz egal wohin [2, с. 47]; 9) назви емотивно-експресивного ставлення до навколишнього світу: Doch wir waren beide ьberzeugt, dass dieser Hund ein Nazi war [там само, с. 15]; Aber dafьr waren sie anscheinend nicht ehrgeizig genug. Zum Glьck [там само, с. 176]; 10) назви емоційного переживання: страх: Die Polizei hatte Angst, die Punks von der StraЯe zu verjagen, und die Verkдuferinnen hatten keine Lust, die neuen Produktnamen auswendig zu lernen, jeden Tag kamen neue dazu [там само, с. 13]; горе: Ich als Vater leide mit meiner Tochter selbstverstдndlich mit, bloЯ: Wie kann ich ihr helfen? [там само, с. 21]; гнів: Ich ьberlegte, ob ich dem Professor, um seine Wut auf das Medium zu mildern, etwas ьber russische Verblцdungskanonen erzдhlen sollte, darьber hatten nдmlich gerade mehrere russische Zeitungen berichtet. Ein schlauer Journalist hatte nдmlich in Moskau auf mehreren Hochhausdдchern groЯe dicke Antennenmasten entdeckt [там само, с. 280]; сором: «Schauen Sie sich doch an, es ist doch klar, warum», hдtte ich sagen kцnnen, aber ich schдmte mich, es zu sagen [там само, с. 281-282]; подив: Niemand hat sich groЯ ьber die Schokolade gewundert, am wenigsten der Erbschaftsverwalter, als hдtte er genau das erwartet [там само, с. 20]; інтерес: In jeder Stadt interessiert mich nur noch das Wesentliche, genau genommen zwei Dinge: die Sushibar und die Schwimmhalle [там само, с. 35]; радість: Das hat den Jungen aber nicht traurig gemacht, ich glaube, er hat sich sogar darьber gefreut [там само, с. 64]; 11) назви емоційного / психічного стану: інтерес: Sie sind als Extremtouristen ьberall auf der Welt bekannt, fahren mit dem Motorrad steile Berge hinauf und hinunter, laufen Marathon durch die Wьste, jagen bei groЯen Open-Air-Partys Mдdels hinterher, doch das alles tun sie ohne Herz, aus bloЯem Interesse [там само, с. 10]; гнів: [...], undfreute sich nun fьrchterlich ьber meinen Gesichtsausdruck. Ich war fassungslos und sagte nichts [там само, c. 19]; провина: Egal was passierte, man war selbst an allem schuld [там само, с. 131]; форми вияву радості а) захоплення: Ich war begeistert [там само, c. 77]; б) задоволення: Am nдchsten Tag hielt der Vermieter vor unserem Haus. Er sah mьde, aber zufrieden aus [там само, c. 58]; настрій: Meine Frau meinte einmal, dieses Kind sei schlecht gelaunt, weil es sich in einem falschen Kцrper fьhle - ein Junge, der als Mдdchen auf die Welt kommt [2, с. 123]; 12) назви інтенсивності вияву емоцій: сором: Die Mutter hatte sich in den Augen der Tochter furchtbar blamiert [там само, c. 74]; страх: Er stellte sich ein Folterwerkzeug darunter vor, eine Art Nadel, mit der schlechte Schьler gepikt werden, oder noch gruseliger: ein eisernes Halsband plus Handschellen [там само, c. 80]; Wie jede wohlhabende Gesellschaft ist Deutschland sehr дngstlich [там само, c. 119]; Besonders groЯ ist die Angst vor Fremden [там само, с. 119]; горе: Russen hatten schon immer eine groЯe unerfьllte Sehnsucht nach sьdlichen Temperaturen [там само, с. 92]; Diese Kinder sollten uns ein Vorbild sein, weil sie so viel Schmerz und Leiden aushielten, Mut und Durchhaltevermцgen zeigten und ihr Leben opferten, um die Allgemeinheit zu retten [там само, c. 147]; шок: Das Problem war, dass in diesem Restaurant niemals Tiere aus Massentierhaltung in die Kьche landeten, sondern nur Wildtiere aus Wald und Feld. Und das war fьr die Kinder, selbst fьr meine Tochter, die sich Teenager nennt - also als halben Erwachsenen sieht -, ein Schock [там само, c. 84]; радість: Meine Frau und ich haben uns jedenfalls ьber dieses Restaurant, als es erцffnet wurde, sehr gefreut [там само, c. 83]; Sie lachen sich kaputt, wenn ich ьber das Leben in der Sowjetunion oder in einer Ostberliner Kleingartenkolonie berichtete [там само, с. 135] і форми її вияву а) щастя: Er hat mir alles voller Glьck in der Stimme erzдhlt [c. 82]; б) задоволення: Im Kaukasus haben die Menschen groЯen SpaЯ am Verschenken [там само, с. 168]; інтерес: Ich habe viele deutsche Mдnner beobachtet, obwohl mich grundsдtzlich die Frauen mehr interessierten [там само, c. 150]; 13) назви невербальної емоційної поведінки: сором: Der Vater von Miroslav ging mit. Spдtesten ab da wurde der Vater von Miroslav nervцs. Er errцtete und setzte vier Euro pro Runde auf seinen Sohn, wahrscheinlich in der Hoffnung, der Junge wьrde sowieso nur zwei Runden laufen und dann schlappmachen [там само, с. 70]; радість: Erwachsene Menschen sitzen vor groЯen Portionen grьner Brьhe mit Wьrstchen und lдcheln milde in die Teller, sie erkennen in ihren ihre Heimat [там само, c. 60]; «Is gut!», rief ihm sein Vater beinahe verzweifelt nach, wдhrend die anderen Vдter hцhnisch grinsten [там само, c. 70]; горе: Aber auch Frauen glauben, etwas zu besitzen, was ihnen nicht gehцrt, und weinen bittere Trдnen, wenn ihrBesitzsich befreit [2, с. 169]; хвилювання: Die Ьbergewichtigen, die Sдufer, dieses ganze unsportliche Pack raucht nervцs an der Ecke [там само, с. 216]; інтерес: Alle schauten interessant aus dem Fenster und verglichen [там само, с. 288]; 14) назви зміни емоційного стану: страх: Allein das Wort «Schule» lieЯ ihn erzittern [там само, с. 79]; радість: In dem anderen Restaurant waren die Weine zwar anspruchsvoll, aber die italienische Bedienung stellte sich sofort auf meine Seite und meinte, die Deutschen sollten sich lieber auf WeiЯweine konzentrieren, statt mit ihren Roten die Welt zum Lachen bringen [там само, с. 115]; настрій: Es regnet fast immer, und so bessert sich meine Laune [там само, с. 161]; гнів: In Berlin angekommen, erzдhlte ich meinem Zahnarzt diese Geschichte. Er wurde unglaublich zornig, wollte sofort die Telefonnummern und genauen Adressen der Kollegen und ging bereites blass vor Wut die Koffer packen [там само, с. 271]; 15) назви манери мовлення: сором: Sebastian ьberlegte kurz und sagte, ohne rot zu werden: «Buddhismus.» [там само, c. 30]; гнів: «Hцr auf zu rennen, und komm sofort hierher», zischte er laut [там само, с. 71]; подив: «Wieso kommt Ihre Tochter nicht? Wir haben doch auch vegetarische Gerichte!», wunderte sich der Koch [там само, с. 85]; радість: «Nein, nicht Deutschlands, der ganzen Welt!», erzдhlte der Taxifahrer lachend [там само, с. 157]; 16) назви емотивних властивостей: Sie saЯen nicht aus Prinzip auf den Nдgeln, sondern einfach so, aus SpaЯ [там само, с. 148]; 17) вираження емоцій: Особливістю цього підкласу є ставлення мовця до предмета мовлення: а) негативне: «Und nachher hatten wir noch mehr Auslдnder als zuvor.» // «Das ist doch Quatsch», entgegnete ich, «welcher Auslдnder wьrde schon nach Rostock ziehen wollen, nur einer mit einem Knall.» [там само, c. 139]; б) вульгарне: ScheiЯ auf die Mauer, dachte ich, scheiЯ auf die Bдume, scheiЯ auf Aspekte, es lebe die Literatur und der FuЯball. So dachte ich, sagte aber nichts, grinste nur freundlich [там само, c. 246] в) метафоричне: Die Polen haben fьr unvorhergesehene traurige Umstдnde die Redewendung «v raze nemza», was so etwas wie «im Falle eines Deutschen» bedeutet, und die Russen sagen zu einer unerwarteten Katastrophe «Ach, du japanischer Polizist.» [там само, c. 249-250]; г) грубе: Als ich neulich in der Nдhe von Stuttgart beschloss, mir die Haare schneiden zu lassen, fing der Friseur sofort mit dem gleichen Lied an: «Wer war denn bloЯ an Ihren Haaren dran? Wer hat Ihnen das getan?» // «Schluss jetzt!», rief ich laut und verhinderte auf diese - zugegeben etwas grobe - Weise einen sich bereits anbahnenden Friseurkrieg, bei dem ich bestimmt halb Deutschland in die Haare geraten wдre [2, с. 271-272]; ґ) позитивне: «Wenn jemand in Deutschland in seiner Wohnung zu laut wird, ruft sein Nachbar einfach bei der Polizei an, und dem Ruhestцrer wird die Strafe automatisch vom Konto abgebracht.» // «Oh!», atmete ich erleichtert auf [там само, с. 143]; «Aber Sie leben doch so nahe am Mauerpark», meinte der Fernsehredakteur, «Sie kцnnen uns bestimmt erzдhlen, wie spannend heute das Lebensgefьhl dort ist.» //«Oja, das kann ich gut», sagte ich [там само, c. 243-244]; Wenn ich mit Deutschen ьber meine Heimat rede, hцre ich fast ausschlieЯlich Lob. «Oh, dieser Dostojewski! Oh, Tolstoi! Oh, diese Mafia! Und die geheimnisvolle russische Seele...» [там само, c. 268]; «Kдngurus!», sage ich jedes Mal zu mir selbst. «Ja, Kдngurus. Die mьssen es sein.» [там само, c. 277]; д) радше позитивне, ніж негативне: «Ach, Papa», lachte Nicole. «Das ist doch nicht so schlimm, wie es sich anhцrt. Du kennst die doch, die spinnen halt», sagte sie [там само, с. 180]; «Wer hat Ihnen das getan?», schrie er fast. «War es jemand aus Schwieberdingen?» // «Nein, nein», sagte ich, «es war einer aus Berlin.» // «Ach, Berlin... Das dachte ich mir fast», sagte der schwдbische Zahnarzt [там само, c. 270]; е) радше негативне, ніж позитивне: Gestern bestellte ich in einer Eckkneipe ein volkstьmliches Gericht, den Strammen Max, ein mit Eiern und Schinken belegtes Brot. «Aber bitte mit einer Scheibe Brot statt zwei», prдzisierte ich. // «Eine Scheibe statt zwei? Wie? Eine statt zwei?» Der Kellner dachte heftig nach, ob und wie es mцglich wдre, einen Strammen Max mit einer Scheibe statt mit zweien zu machen [там само, c. 239].

Висновки

Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про те, що емотивна лексика в німецько-мовних художніх творах іммігрантів українського походження неоднорідна за своїм частиномовним поділом та лексико-семантичним. Лексико-граматичні класи емотивної лексики співвідносяться із синтаксичними функціями, лексико-семантичні підкласи кваліфікуються в рамках лінгвістичного й стилістичного контекстів. Зафіксовано словникові й текстові значення емотивної лексики. Словникові значення репрезентовано основними реєстрами, текстові - основними, похідними й ока-зіональними. Оказіональні значення емотивної лексики виникають у предметній ситуації і комунікативній, виконують художню функцію, експресивно-емоційну й емотивну.

Перспективи подальших пошуків. Перспективою подальших досліджень можна вважати аналіз семантики емотивної лексики в художніх творах інших іммігрантів українського походження, як-от, наприклад, М. Гапоненко, К. Петровської, а також проведення зіставного дослідження із процесами семан-тики емотивів у художніх творах автохтонних письменників та митців-іммігрантів.

Література

мовний лексика літературний

1.Піхманець РВ. Психологія художньої творчості. К.: Наукова думка, 1991. 164 с.

2.Kaminer W. LiebesgrьЯe aus Deutschland. Mьnchen: GOLDMANN, 2013. 288 s.

3.Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості. К.: Ли- бідь, 2007. 256 с.

4.Тресиддер Дж. Словарь символов. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. 448 с.

5.Изард К.Э. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2008. 464 с.

6.Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. К.: Либідь, 2004. 576 с.

Размещено на Allbest.ru