Мовні трансформації в сучасному масмедійному дискурсі: особливості сприйняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні трансформації в сучасному масмедійному дискурсі: особливості сприйняття

У статті досліджено мовні трансформації та особливості їхнього сприйняття реципієнтами в текстах сучасного масмедійного дискурсу. Висвітлено ефективність функціонування та характер сприйняття лексикограматичних трансформацій потенційними адресатами медіатекстів, які було встановлено за допомогою експериментальних методів.

Розвиток мови як основного засобу комунікації є непереривним процесом, який залежить від історичних подій, культурної середи, світосприйняття, психології та соціального розвитку суспільства. Поява нових мовних феноменів пов'язана з перехідністю епох, зі змінами у свідомості людини, що зумовлює зміну парадигм наукового пошуку.

Мова ЗМІ одною з перших відображає зміни в національній мові: «старе породжує нове, а нове утримує все позитивне та життєспроможне, що було в старому. В процесі змін мовні форми та механізми вдосконалюються: розширюється словниковий склад мови, більш тонкі розрізнення змісту набуває фонологічна система, вдосконалюється граматична будова, більш гнучким стає синтаксис. Синхронічні трансформації та модифікації в мовній системі залишаються за межами мови» [1, с. 338].

Дослідження питань трансформації як мовного явища розпочалося в середині ХХ століття. Теоретичні засади вивчення цього процесу в аспекті системноструктурної парадигми мовознавства були закладені Ш. Баллі [2], О. Єсперсеном [3], Л. Теньєром [6], Є. Куриловичем [5], які розробили концепцію функціональної транспозиції.

Основні теоретичні принципи теорії трансформації сформульовано в працях З. Херріса, а пізніше їх розвинено в трансформаційнопороджувальній граматиці Н. Хомського. Окремі аспекти проблеми трансформації в лінгвістиці висвітлено в розвідках з граматики (С. К. Шаумян, Р. Б. Ліз, Дж. Лайонз, В. Б. Касевич, Ю. Д. Апресян, О. С. Кубрякова, В. Г. Гак, О. І. Смирницький, В. М. Мігірін, П. А. Соболєва, В. В. Бабайцева, М. Ф. Алефіренко, В. М. Немченко, І. С. Торопцев та ін.), семантики та стилістики (О. А. Ковтуно ва, Т Б. Радбіль, Н. А. Ніколіна, О. М. Ремчукова, М. Ф. Шацька та ін.), теорії перекладу (Л. С. Бархударов, В. Н. Коміссаров, О. Д. Швейцер, Я. Й. Рецкер, Р. К. МіньярБєлоручев, О. О. Селіванова, О. І. Костикова та ін.).

Метою наукової розвідки було виявлення особливостей сприйняття мовних трансформацій масмедійного дискурсу як знаків сучасної мови, що відображають філософію, культуру та психологію масової свідомості. Дослідження процесів мовної трансформації в цьому аспекті відповідає сучасним лінгвістичним підходам до вивчення нових мовних явищ у світлі антропоцентричної парадигми.

Важливим є те, наскільки успішно мовна особистість (адресантжурналіст) трансформує узуальне, и те, як інша мовна особистість (адресатчитач/слухач/ глядач) володіє правилами декодування чи інтерпретації, бо «без співробітництва комічна комунікація не відбудеться» [4, с. 53]. Відповідно, авторські інтен ції не зпівпадуть із інтерпретацією адресата та його сприйняттям трансформу. Слід відмітити, що обидва смислових рівня (узуальний та трансформований) мовного знакутрансформу повинні сприйматися адресатами медіадискурсу миттєво та без додаткових зусиль, тобто вони мають бути доступними та зрозумілими. Цей фактор є обов'язковою умовою успішності сприйняття мовленневої трансформації. Інакше, якщо перший змістовний план не буде достатньо зрозумілим для масової аудиторії, тоді трансформ не виконає свою основну функцію привертання уваги, а журналіст не досягне своєї мети: діалог чи гра, на які він розраховує, не відбудеться. Якщо в свідомості реципієнта відбудеться актуалізація обох рівнів трансформу, тоді автор може розраховувати на діалогічну гру зі своїм потенційним адресатом. Важливо дослідити, чи відбувається адекватне сприйняття мовних трансформів, чи співпадають авторські інтенції з інтерпретаціями рецепієнтов та чи є трансформи актуальними засобами привертання уваги потенційного адресата сучасного медіадискурсу. Цим була обумовлена актуальність нашої наукової розвідки.

Створення сучасних медіатекстів є прагматично скерованою дією, у якій автор тексту виступає в ролі продуцента, а адресат в ролі реципієнта. Враховуючи те, що мова є системою з набором закріплених узуальних одиниць і моделей їх комбінування, розглядаємо трансформацію в дискурсі сучасних ЗМІ як феномен мовлення, що ґрунтується на узуальних одиницях мови та відбувається за основними мовними моделями.

Пропонуємо таке визначення мовної трансформації: це свідома зміна узуальної (нормативної) мовної одиниці з певною прагматичною метою, заданою автором (наприклад, залучення уваги реципієнта, іронічнокомічний ефект, вираження авторського «я» тощо). Виокремлюємо три складники мовної трансформації: вихідна узуальна форма (трансформоване), модель трансформації, за якою відбувається трансформаційний процес, і результат трансформації (трансформ). Мовна трансформація є моделлю породження мовної гри, у якій беруть участь автор медіатексту та адресати медіадискурсу та в якої є особливі правила кодування й інтерпретації, що передбачають наявність фонових знань або/та різного роду компетенцій. Результатом процесу трансформації є мовна гра, успіх або неуспіх якої залежить від того, наскільки інтенції автора збіглися із сприйняттям і правильністю інтерпретації реципієнта. Модель створення мовної трансформації, що знаходить свою реалізацію в сучасному масмедійному дискурсі, подаємо у вигляді формули:

МТ=ТФМ > МДТ > ТФ,

де МТ мовна трансформація, ТФМ трансформована мовна одиниця, МДТ модель трансформації, ТФ трансформ.

Трансформації в дискурсі преси, реклами, PR та інтернеттекстах представлені на графічному і лексичному рівнях. Графічні трансформації передбачають виділення компонентів лексем за допомогою: заголовних літер (Украинское образование розКВІТне? (ЗН, №7, 2014); шрифту (ОБЪЕКТИВНАЯ РЕАЛЬНОСТЬ (GZT, № 26, 2009). фрагментації (ОТОПЛЕНИЕ (ЗН, № 36, 2013); латинської графіки (НаСЬїСКай удачу (Інтернеттекст, 2014).

Лексикосемантичні трансформації (наприклад, Голодильник (Інтернеттекст, 2013); Пейсконтроль (БГ, 2012)) передбачають стилістичне навантаження заголовних комплексів і підпорядковані створенню мовної гри. Основними цілями використання різних моделей графічної та лексикосеман тичної моделей трансформації є підтримка діалогу з потенційним реципієнтом, а також залучення його уваги, створення емоційноекспресивного, комічного ефекту, дія на читача за допомогою візуальним прийомів оформлення тексту, а також за допомогою створення полікодовості узуальних одиниць і конструкцій.

Найбільш популярним прикладом структурної трансформації є трансформування прецедентних текстів (наприклад, Сети все возрасты покорны (БГ, № 22, 2013), Пицца высокого полета (Esquire, октябрь 2013); Пусто не бывает (Огонёк, № 44, 2012); Зачем слону грабли в посудной лавке? (ЗН, № 16, 2013).

Для встановлення ефективності функціонування та особливостей сприйняття лексикограматичних трансформацій потенційними адресатами сучасного масмедійного дискурсу було проведено два експерименти, в яких взяли участь понад 300 осіб різних соціальновікових груп від 17 до 61 року.

Під час опрацювання отриманих результатів було встановлено, що характер та адекватність сприйняття мовних трансформів залежить від комунікативної компетенції реципієнта, а також його філологічної підготовки. Адресат медіа дискурсу без філологічної підготовки переважно не здатний інтерпретувати трансформовану одиницю згідно з авторською творчою інтенцією, оскільки він повинен асоціювати мовні трансформи відразу з декількома змістовими кодами. Адекватність сприйняття трансформів залежить як від психологічних рис адресата, так і від його фонових знань, що являють собою сукупність тих знань, які мають усі представники певного соціокультурного та мовного співтовариства.

Результати проведення асоціативної частини експерименту засвідчили, що ідентифікація мовних трансформів поза контекстом медіатексту є дуже складним процесом. Низький відсоток відтворюваності узуального варіанта трансформованого прецедентного тексту може свідчити про падіння культури сучасного суспільства, зокрема молоді. Незнання культурнозначущих одиниць мови, до яких належить прецедентний текст, зумовлює нездатність до ідентифікації їх узуального варіанта.

За даними анкетування використання мовних трансформів у дискурсі сучасних масмедіа вважають доречним лише 35% інформантів без філологічної підготовки і 44% інформантів із філологічною підготовкою. При цьому до найдоречніших у дискурсі сучасних ЗМІ інформанти уналежнюють трансформовані прецедентні тексти (65%). Серед прикладів графічної трансформації найбільш доречними, на думку інформантів, є приклади моделей графічного слововиокремлення (36%), приклади графогібридизації (33%), а найменш доречними графічної фрагментації (19%). Приклади лексикосемантичних трансформів вважають прийнятними 27% інформантів.

За результатами проведення другого експерименту було встановлено, що моделі графічної трансформації є неефективним засобом залучення уваги читача, оскільки вони для масмедійної аудиторії некомічні, неінтригуючі, але креативні. Створені за графічними моделями трансформи виявляють лінг вокреативність журналіста, але не створюють ні іронічнокомічного, ні атрак тивного ефекту. Це пов'язано з тим, що графічні трансформи, якими наповнені медіатексти, втратили комічність через досить високу частотність вживання. Використання моделей лексикосемантичної трансформації більшість інформантів оцінили як креативні, швидше інтригуючі та іронічнокомічні. Проте авторам медіатекстів необхідно враховувати, що функціонування лексикосе мантичних трансформів буде ефективним лише в дискурсі тих ЗМІ, які розраховані на представників раннього та середнього періоду дорослості. Трансформація прецедентних текстів є такою, що швидше інтригує та є креативною, проте нейтральною щодо вияву іронічнокомічного ефекту.

За допомогою моделей графічної і лексикосемантичної трансформації в сучасному медіатексті відбувається компресія декількох значень. Різні моделі слововиокремлення, фрагментації, графогібридизації, як найпродуктивніших прийомів графічної трансформації, дають журналістам можливість зробити своїй текст не лише емоційним, але і полісеміотічним, а також візуально виділити його серед текстового потоку сучасного масмедійного дискурсу.

Уживання прецедентних текстів у сучасному медіадискурсі виявився найактивнішим експресивностилістичним прийомом. Це зумовлено діалогічним характером дискурсу масмедіа, тексти якого повинні діяти на масову аудиторію. За допомогою трансформованих прецедентних текстів автор отримує можливість вступити зі своїми потенційними реципієнтами в діалог, розраховуючи на

їх знання узуальних варіантів трансформованих одиниць.

Основними функціями трансформації в дискурсі сучасних ЗМІ є атрактив на, іронічнокомічна та лінгвокреативна. Проте не всі моделі мовної трансформації, за якими створюються мовні трансформи, є ефективними. Як показали результати опитування, моделі графічної трансформації неефективний засіб привертання уваги читача, оскільки вони є для масмедійної аудиторії нес мішними, неінтригуючими, але креативними. Створені за моделями графічної трансформації трансформи виявляють лінгвокреативність журналіста, але не створюють ні іронічнокомічного, ні атрактивного ефекту. Це пов'язано з тим, що графічні трансформації, якими наповнені заголовки медіатекстів, перестали бути смішними, оскільки набули значного поширення і частотність їх вживання із кожним роком зростає. Використання моделей лексикосемантичної трансформації більшість інформантів оцінили як креативні, швидше інтригуючі та іронічнокомічні. Але дуже важливо, щоб при створенні медіатекстів авторижурналісти враховували той факт, що функціонування лексикосеман тичних трансформів буде ефективним лише в дискурсі ЗМІ, потенційними адресатами яких є представники раннього та середнього періоду дорослості (від 17 до 40 років). Трансформація прецедентних текстів у сучасному масме дійному дискурсі така, що швидше інтригує і сприймається як креативна, проте нейтральна з огляду на іронічнокомічний ефект. Таким чином, використання моделей трансформації прецедентних текстів у заголовках сучасних медіатекстів найбільш виправданий засіб привертання уваги потенційного реципієнта.

Отже, особливості сприйняття мовних трансформів залежать від комунікативної компетенції реципієнта, а також його філологічної підготовки. Не вміючи розпізнати полікодовість трансформу, адресат медіадискурсу без філологічної підготовки та певного знання культурних кодів не здатний інтерпретувати трансформовану одиницю згідно з авторською творчою інтенцією.

Література

текст мовний дискурс

1.Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке: [учебн. пособие] / Н. Ф. Алефи ренко. М. : Флинта : Наука, 2005. 416 с.

2.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. М. : Издво иностр. литературы, 1955. 416 с.

3.Есперсен О. Философия грамматики / Пер. с англ. / О. Есперсен. М. : Издво иностр. литературы, 1958. 404 с.

4.Ковтунова Е. А. Семантические трансформации в акте коммуникации (на материале современных немецких анекдотов) : дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Е. А. Ковтунова. СПб. : СПбГУ, 2003. 207 с.

5.Курилович Е. Очерки по лингвистике : [сб.статей] / Е. Курилович. М. : Издво иностр. литературы, 1962. 456 с.

6.Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / [Пер. с франц.] / Л. Теньер. М. : Прогресс, 1988. 656 с.

Размещено на Allbest.ru