Структурні та граматичні особливості німецьких ад’єктивних компаративних фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні та граматичні особливості німецьких ад'єктивних компаративних фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини

У статті здійснено структурно-граматичний аналіз та виявлено види варіантності ад'єктивних ком-паративних фразеологізмів на позначення рис характеру людини у німецькій мові.

Постановка проблеми. У сучасній лінгвістиці спостері-гається підвищений інтерес до розгляду семантичних одиниць у межах мовної картини світу. Одним із домінувальних напря-мів стають розвідки, що спрямовані на виокремлення з мовної картини світу і системне відтворення фразеологічної карти-ни світу [1, с. 117]. Питання систематизації фразеологічного матеріалу та його класифікації завжди перебували у полі зору мовознавців. Опис компонентної структури та семантики ад'єк-тивних компаративних фразеологізмів були об'єктом дослі-дження як українських, так і зарубіжних лінгвістів (М.Ф. Але- фіренко, О.В. Кунін, К.І. Мізін, С.М. Муніца, О.Д. Райхштейн, Д. Ужченко, Д.В. Ужченко, B. Brehmer, H. Burger, W. FleisAer, Foldes, S. Lapinskas, J. Lichtenberg та ін.).

Метою статті є аналіз структурно-граматичних особливос-тей німецьких ад'єктивних компаративних фразеологізмів на позначення рис характеру людини.

Виклад основного матеріалу. Ад'єктивними називаються фразеологізми, які мають категоріально-граматичне значення атрибутивності та виражають якісно-оцінні ознаки у формах роду, числа та відмінка. У реченні ад'єктивні фразеологізми виступають у ролі означення та іменної частини складено-го присудка. «Класичними» ад'єктивними фразеологізмами є словосполучення з якісним прикметником у ролі граматично стрижневого компонента, який зумовлює семантичні та гра-матичні властивості фразеологізмів цієї семантико-граматичної категорії [1, с. 131]. Прикметникові фразеологічні одини-ці відрізняються від слів-прикметників тим, що позначають не ознаку взагалі (безвідносно до об'єкта), а ознаку стосовно людини [5, с. 133]. Компаративна фразеологія є мовним матері-алом, який безпосередньо пов'язаний із духовною культурою. Усталені порівняння є давнім і розгалуженим пластом фразео-логії будь-якої мови, що бере початок із природи порівняння, яке використовується на всіх етапах пізнавальної діяльності людини. Тому в образній природі компаративних фразеоло-гічних одиниць яскраво виражена національна картина світу [2, с. 117]. Для ад'єктивних порівнянь характерною є двоплано- вість значення, коли одне порівнюється з іншим. така структура виділяє його як фразеологічне значення особливого роду, зокре-ма компаративне. Перший компонент ад'єктивних порівнянь уживається у своєму основному буквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилена, оскільки він позначає ступінь ознаки, яка виражена першим. Перший компонент нази-вається основою порівняння, а другий - об'єктом порівняння [2, с. 139]. Ад'єктивні порівняння виникають у мові тому, що є необхідність у переданні додаткової інформації у порівнянні з інформацією, яка передається першим компонентом порівнян-ня [2, с. 139]. Специфіка німецьких компаративних фразеоло-гізмів полягає в тому, що певні властивості передаються через порівняльну групу або порівняльне підрядне речення, яке вво-диться сполучником wie або als [4, І II, с. 374]. Вони поділяють-ся на такі основні синтаксичні структури:

прикметник+wie+іменник: giftig wie eine Spinne [4, т. II, с. 206] - «злий як гадюка», emsig (fleiЯig) wie eine Biene [4, т. І, с. 101] - «працьовитий як бджола», stur wie ein Ochse [4, т. II, с. 86] - «упертий як осел». Стрижневим компо-нентом фразеологізмів цієї моделі є прикметник, який вжива-ється в прямому або в переносному значенні, образною осно-вою компаративів є слова-символи. Ад'єктивні порівняння двокомпонентні. Другим компонентом може бути:

а) лексема: stolz wie ein Spanier [4, т. II, с. 201] - «пиха-тий, бундючний як іспанський гранд», pьnktlich wie die Maurer [6, с. 592] - «дуже пунктуальний», stur wie ein Bock [4, т. I, с. 114] - «упертий як осел», treu wie Gold [6, с. 288] - «вірний», dumm wie ein Ochse [4, т. II, c. 86] - «дурний як бик», stur wie Ochse [4, т. II, 86] - «упертий як бик», frech wie Oskar [4, т. II, с. 93] - «нахаба з нахаб», stur wie ein Panzer [6, с. 747] - «дуже упертий», eitel (gespreizt) wie ein Pfau [4, т. II, с. 102] - «пихатий як павич», giftig wie eine Spinne [4, т. II, с. 206] - «злий як гадюка», schweigsam wie ein Stockfisch [4, т. II, с. 225] - «німий як риба», emsig (fleiЯig) wie eine Biene [4, т. II, с. 101] - «працьовитий як бджола», verдnderlich wie das Wetter [4, т. II, с. 318] - «у кого-небудь сім п'ятниць на тиждень», brummig wie ein Bдr [4, II, с. 75] - «буркотун», kalt (kьhl, gleichgьltig) wie Hundeschnauze [6, с. 393] - «нечуйний», schwankend wie ein Rohr [4, т. II, с. 138] - «у кого-небуть мін-ливий характер», glatt wie ein Aal [6, с. 283] - «який може знайти вихід із будь-якої ситуації», grob wie Bohnenstroh [4, т. I, с. 117] - «грубий, неотесаний», wьtend wie ein angeschossener Eber [4, т. I, с. 161] - «злий як чорт»;

б) група лексем: wetterwendig wie der Hahn auf dem Turme [4, т. II, с. 318] - «у кого-небудь сім п'ятниць на тиждень», schlapp wie ein nasses Handtuch [4, т. II, с. 309] - «бути м'якою, слабовільною, безхарактерною людиною», Wie eine / wie die Axt im Walde [6, с. 86] - «нестриманий у своїй поведінці», fьrchten wie der Teufel das Weihwasser [6, с. 248] - «мати сильний страх перед чимось», [wie] Wachs in jmds. Hдnden sein [6, c. 834] - «бути дуже поступливим».

Перший компонент ад'єктивних порівнянь уживається у своєму основному буквальному значенні. Образність виникає завдяки тому, що порівняння належить не до того класу пред-метів, істот чи явищ, який позначає його другий компонент. Порівняльні фразеологізми мають яскраво виражене оцінне значення (як позитивне, так і негативне). При цьому характер оцінки залежить від семантики першого компонента, а другий підсилює значення фразеологізму.

Серед ад'єктивних порівнянь, які позначають риси харак-теру людини, виділяється декілька фразеологізмів із немо-тивованим другим компонентом: bescheiden wie ein Veilchen [4, т. II, с. 276] - «дуже скромний, сама скромність», dumm wie Bohnenstroh/ wie die Nacht, dumm/ doof wie Brot/ wie Stulle [6, с. 175] - «бути дуже дурним», faul wie die Sьnde [6, с. 210] - «дуже ледачий», anhдnglich wie Rheumatismus sein [6, с. 40] - «бути дуже нав'язливим»,frech wie Oskar [4, т. II, с. 93] - «наха-ба з нахаб», stur wie ein Panzer [6, с. 747] - «дуже впертий», dumm/ dдmlich wie SchifferscheiЯe sein [6, с. 175] - «дуже дур-ний», frech wie Dreck/ Gassendreck/ Rotz [6, с. 285] - «дуже нахабний». У таких фразеологізмах немотивованим є зв'язок між першим і другим компонентом порівняння.

Часто ад'єктивні фразеологізми вживаються без прикмет-ника: wie die Axt im Walde [6, с. 86] - «нестриманий у своїй пове-дінці», wie ein Lamm [6, с. 459] - «терпеливий та покірний», wie ein geprьgelter Hund [6, с. 589] - «невпевнений, боязкий»;

дієслово+додаток+ wie+іменник: ein Gedдchtnis wie ein Sieb haben [6, с. 260] - «бути дуже забудькуватим», ein Gemьt wie ein Fleischerhund haben [6, с. 270] - «бути неспівчутливим», ein Gemьt wie ein Schaukelpferd haben [4, с. 271] - «бути дуже терплячим», ein Herz wie Butter haben [4, т. I, с. 330] - «мати серце з воску, бути м'якосердим», Nerven wie Drahtseile/ wie Stricke haben [6, с. 543] - «мати дуже міцні нерви», Augen haben wie ein Luchs [6, с. 73] - «бути спостережливим»;

прикметник+інші структури, ніж wie: dьmmer sein als die Polizei erlaubt [6, с. 175] - «бути дуже дурним»;

повне двоскладне речення, поширене другорядними членами: es so dick hinter den Ohren haben wie die Sau die Lдuse [4, т. II, с. 153] - «бути неприторенним негідником, пройдисвітом»;

неповне двоскладне речення з пропущеним підметом: denken wie ein Seifensieder [4, т. II, с. 189] - «бути безтурбот-ним».

Компаративні фразеологічні одиниці мають яскраво виражене оцінне значення (як позитивне, так і негативне). Характер оцінки залежить від семантики першого ком-понента: bescheiden wie ein Veilchen - «дуже скромний, сама скромність» [4, т. II, с. 276], empfindlich wie eine Mimose - «сором'язливий, як мімоза» [4, Т. II, с. 53], stolz wie ein Spanier - «пихатий, бундючний, як іспанський гранд» [4, Т. II, с. 201], brummig wie ein Bдr -«буркотун» [4, т. I, с. 75], diebisch wie eine Katze, furchtsam wie ein Hase -«лякливий як заєць, а шкідливий як кішка» [4, т. I, с. 373]. В окремих випадках вирішальну роль відіграє семантика другого компонента: schlapp wie ein nasses Handtuch sein [4, Т. I, с. 309] - «бути м'якою, слабовільною, безхарак-терною людиною», unbestдndig/ wetterwendig wie eine Wetterfahne(wie ein Wetterhahn)) [4, т. II, с. 318] - «У кого-н.

сім п'ятниць на тиждень». Порівнянням характерна гіпербо-лізація, тобто перебільшення ознаки з метою її виразнішого виокремлення.

власні назви у складі компаративних фразеологічних оди-ниць на позначення рис характеру людини трапляються рідко. Наприклад: frech wie Oskar [4, Т. II, с. 93] - «нахаба з нахаб».

В ад'єктивних компаративних фразеологічних одиницях лише підрядний зв'язок. Ад'єктивні порівняння виступають у реченні постпозитивним означенням [2, с. 141]. Таким чином, функції ад'єктивних порівнянь збігаються із функціями прикмет-ника з тією різницею, що положення в постпозиції для ад'єктив-них порівнянь є нормою, а в препозиції - відхиленням від норми. Препозитивне вживання ад'єктивних порівнянь зустрічається рідко і є оказіональним стилістичним прийомом [2, с. 142].

Висновки

У результаті дослідження виявлено види варі-антності німецьких ад'єктивних компаративних фразеологізмів на позначення рис характеру людини: морфологічну, лексичну, квантитативну. Варіантність на морфологічному рівні супро-воджується варіаціями конструкцій з означеним/ неозначеним артиклем: Wie eine / wie die Axt im Walde [6, с. 86] - «нестрима-ний у своїй поведінці». Лексична варіантність спостерігається у таких видах заміни:

субстантивних компонентів, які є рівноцінними за функ-цією: dumm wie Bohnenstroh/ wie die Nacht sein [6, с. 175] - «бути дуже дурним», frech wie Dreck/ Gassendreck/ Rotz [6, с. 238] - «бути дуже нахабним»;

ад'єктивних компонентів із синонімічним значенням: dumm/ dдmlich wie SchifferscheiЯe sein [6, с. 175] - «бути дуже дурним», eitel/gespreizt wie ein Pfau [4, т. II, с. 102] - «пихатий як павич», dumm/ doof wie Brot [6, с. 175] - «бути дуже дурним», emsig /fleiЯig wie eine Biene [4, т. I, с. 101] - «працьовитий як бджола», kalt/ kьhl, gleichgьltig wie Hundeschnauze [6, с. 393] - «нечуйний»;

варіюванні прийменника: j-d ist wie von (wie aus) Eisen [4, т. I, с. 175] - «у кого-н. залізний характер, залізна воля».

Розрізняємо лексичні та квантитативні варіанти. Лексич-ний варіант є варіацією того чи іншого компонента фразео-логічної одиниці, який є лексемою, а не синтагмою, чи син-таксично пов'язаною послідовністю компонентів-лексем. Квантитативні варіанти фразеологічних одиниць, як правило, є результатом елімінації групи компонентів або частини син-тагми початкової (первинної) фразеологічної одиниці: stumm wie ein Fisch [im Wasser] [4, Т. I, с. 213] - «німий як риба», wie ein Lamm [das zur Schlachtbank gefьhrt wird] [6, с. 459] - «терпля-чий, той, хто повністю покладається на долю», ein Gedдchtnis wie ein [indischer] Elefant haben [6, с. 260] - «мати дуже хоро-шу пам'ять», jemand ist schwankend wie ein Rohr [im Winde] - [4, т. II, с. 138] - «у кого-небудь мінливий характер».

Варіанти усталених словосполучень можуть мотивува-тися з різним ступенем вірогідності. Проте вони системні, що свідчить про можливість формальних змін у фразеологіч-ній одиниці. Ці зміни не позначаються на цілісному значенні. Фразеологічні варіанти - це лексикографічно інвентаризовані, узусні лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці. їх побудовано на тих самих образах, тими самими засобами, але з частковою граматичною чи лексичною видозміною. Варі-антні форми одного конституента завжди існують поруч з інва-ріантами іншого, зберігаючи значення всієї структурної моделі [3, с. 84-85].

Висновки. Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що німецькі ад'єктивні компаративні фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини різноманітні як за структу-рою, так і за морфологічним вираженням компонентів. Значну частину становлять фразеологічні одиниці зі структурою при- кметник+wie+іменник.

Література

фразеологічний лексичний граматичний

1.Алефиренко Н.Ф., Семененко Н.Н. Фразеология и паремиология. Москва Флинта: Наука, 2009. 344 с.

2.Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: [учебник]. Москва: Высшая школа, 1996. 381 с.

3.Мізін К.І. Компаративна фразеологія. Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2007. 168 с.

4.Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник: у 2 т. Київ: Рад. Школа, 1981.

5.Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови. Київ: Знання, 2007. 494 с.

6.Duden. Redewendungen. Band 11. Dudenverlag. Mannheim, 2002. 995 S.

Размещено на Allbest.ru