Особливості використання автентичних текстів для розвитку навичок міжкультурного спілкування в студентів комп’ютерних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання автентичних текстів для розвитку навичок міжкультурного спілкування в студентів комп'ютерних спеціальностей

Стаття присвячена аналізу особливостей ви¬користання автентичних текстів для розвитку практичних навичок міжкультурного спілкування в студентів комп'ю¬терних спеціальностей як необхідного елемента для підви¬щення мотивації студентів і створення умов для найбільш ефективного занурення в мовне середовище під час оволо¬діння іноземною мовою. Під час дослідження аналізується необхідність використання автентичних текстів, які набли¬жають студентів до мовної культури, з опертям на реалії, норми і правила повсякденного життя.

Постановка проблеми. Навчання іноземної мови було й залишається складовою частиною процесу формування фа¬хівця з вищою освітою. Сучасний фахівець комп'ютерних спе¬ціальностей повинен активно володіти іноземною мовою як засобом спілкування в соціально зумовлених сферах повсяк¬денного життя і своєї професійної діяльності.

У статті робиться спроба розглянути використання автентич¬них текстів під час навчання іноземної мови як аспект, пов'язаний із формуванням у студентів немовних спеціальностей ВНЗ певно¬го комплексу знань, навичок і умінь, сукупність яких дасть змогу успішно здійснювати мовне спілкування мовою, що вивчається.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботах за¬рубіжних методистів ми зустрічаємо різні класифікації ав¬тентичності. Так, Н. Фріман виділяє три типи автентичності: автентичність матеріалу, прагматичну й особистісну автен¬тичність. Л. Сінглтон виділяє чотири типи автентичності: ав¬тентичні тексти, які використовуються в процесі навчання, автентичність сприйняття цих текстів, автентичність навчаль¬них завдань та автентичність соціальної ситуації на занятті [9]. Комунікація (від лат. Communication - обмін, зв'язок, пе¬редача) - це передача інформації від однієї системи до іншої за посередництвом спеціальних матеріальних носіїв сигналів [6]. Ще один лінгвіст - В.А. Маслова - вважає мову виразни-ком особливої національної ментальності. Мова як найтісніше пов'язана з культурою: вона проростає в неї, розвивається в ній і висловлює її [3].

Як відомо, культура - це форма спілкування між людьми. Міжкультурна комунікація вимагає нерозривної єдності з куль¬турою народів мов, що вивчаються, ставить знак рівності між культурної грамотністю і прикладним знанням [2]. Але голов¬не, як уважає С.Г Тер-Мінасова, те, що «мови повинні вивча¬тися в нерозривній єдності зі світом і культурою народів, що говорять цими мовами» [11].

Метою статті є дослідження необхідності використан¬ня автентичних текстів під час навчання іноземної мови для формування навичок міжкультурного спілкування в студентів комп'ютерних спеціальностей як важливого елемента комуні- кативно-орієнтованого підходу навчання іноземної мови з ме¬тою підвищення мотивації студентів і створення умов для най¬більш ефективного занурення в мовне середовище.

Виклад основного матеріалу. Під час викладання інозем¬них мов останніми роками велика увага приділяється пробле¬мі автентичності. Неавтентичні тексти - це тексти, написані спеціально для тих, хто вивчає іноземну мову як нерідну мову. Вони вводяться в навчальний процес для закріплення тієї чи іншої граматичної теми, лексичного матеріалу. Автентичним традиційно прийнято вважати текст, який не був спочатку при-стосований для навчальних цілей, текст, написаний для носіїв мови носіями цієї мови [12]. Основне завдання, яке стоїть пе¬ред викладачами іноземної мови, - це розвиток комунікативних здібностей і навичок студентів. Для цього необхідно вивчати й упроваджувати нові методи та методики викладання, що по¬требує використання автентичних текстів на заняттях [12].

Але головне, що в лінгвістичному аспекті автентичні тек¬сти характеризуються своєрідністю лексики: в них є багато займенників, часток, вигуків, слів з емоційним забарвленням, словосполучень, розрахованих на виникнення асоціативних зв'язків, фразеологізмів, модних слів; і своєрідністю синтакси¬су: стислість пропозицій, фрагментарність. Також можлива не¬домовленість, обрив розпочатої пропозиції, перевага надається простим реченням [2].

Соціокультурний фон реалізується через продуктивний словниковий запас, у який уходять найбільш комунікативно значущі лексичні одиниці, поширені в типових ситуаціях спіл¬кування, в тому числі оцінна лексика для висловлення своєї думки, розмовних кліше, а також слова з національно-культур¬ним компонентом: фонова лексика, реалії, пов'язані з відпо¬чинком, дозвіллям, реалії повсякденного життя [8]. Вони дають змогу проникнути в іншу національну культуру, оволодіти по¬всякденною лексикою носіїв мови [4].

Безсумнівно, у психологічному аспекті в таких текстах ви¬ражається структура говоріння. Текст виступає, з одного боку, як продукт говоріння і є способом мовного впливу на студен¬та, з іншого боку, як об'єкт смислової обробки і створює не¬обхідний уміст і комунікативну базу для розвитку говоріння: він володіє комунікативною цілісністю, завдяки якій відповідає пізнавальним та емоційним запитам студентів, активізує їхню розумову діяльність [5].

Важливу роль у досягненні сприйняття автентичного тек¬сту відіграє його оформлення. Так, у сучасних підручниках оголошення зображується у вигляді листка, приклеєного до стіни, стаття - у вигляді вирізки з газети. Це створює вражен¬ня автентичності тексту [12]. Автентичність структури, змісту й оформлення текстів сприяє підвищенню мотивації студентів і створює умови для найбільш ефективного занурення в мовне середовище на занятті [3].

В інформаційно-комунікаційному середовищі, мабуть, вар¬то говорити про процес культурної взаємодії, що становить взаємне проникнення (запозичення) культурних рис, цінностей з одного суспільства в інше [6], так як у цьому випадку відбу¬вається зіткнення багатьох культур через комп'ютерні телеко¬мунікації [7].

Як сказано вище, для ефективної міжкультурної комуніка¬ції необхідні фонові знання, знання звичаїв, традицій, побуту, поведінкових особливостей представників інших культур.

Необхідно враховувати, що процес міжкультурного спіл¬кування передбачає взаєморозуміння, а відповідно, і взаємо- адаптації. Для цього необхідно порівняти використання не- адаптованих (автентичних) текстів, призначених для носіїв мови. Використання штучних, спрощених текстів може згодом ускладнити перехід до розуміння текстів, узятих із «реального життя» [10]. Автентичні тексти, навпаки, є різноманітними за стилем і тематикою, робота над ними викликає інтерес у сту¬дентів. Автентичні тексти ілюструють функціонування мови у формі, прийнятій носіями мови, і в природному соціальному контексті; вони мотивують студентів, так як є більш цікавими, ніж неавтентичні матеріали.

Автентичні тексти наближають студентів до цільової мов¬ної культури, роблячи вивчення мови приємнішим, і тому під¬силюють мотивацію.

Як відомо, основним видом роботи з іноземної мови на не- мовних відділеннях ВНЗ є робота над текстом. Однак читання й переклад, аналіз неавтентичного тексту не забезпечують мож¬ливості вільної розмови з носіями мови. Наші спостереження над навчальним процесом, досвід роботи показують, що сту¬денти, які мають хороші знання з іноземної мови, не можуть ве¬сти діалог. Одна з причин цього явища нами вбачається в тому, що більше уваги приділяється неавтентичним текстам. Друга причина значною мірою пояснюється тим, що книжкові фрази, книжна мова художніх творів окремих письменників, уривки яких використовуються в текстах підручників, мова професій¬но орієнтованих текстів часто не можуть знайти застосування для вираження думок, і вони становлять певні труднощі для ви¬кладача в плані навчання студентів міжкультурної комунікації.

Отже, одним із прийомів розвитку навичок і вмінь діало¬гічного висловлювання є використання автентичних діалогів на заняттях із навчання студентів немовних спеціальностей. Як відомо, автентичні діалоги обслуговують типові ситуації. На заняттях використовуємо автентичні діалоги, які передбачають чітку закріпленість ролей (касир-покупець, лікар-хворий) і сте¬реотипний мовний матеріал (формули, кліше). У сукупності вони являють собою міні-діалог на побутову тему [1].

Що означає автентичність для окремо взятої людини й на¬скільки вона відображає її звичаї та культуру?

Отже, автентичність являє собою сукупність низки умов, різних її видів, причому ступінь наявності того чи іншого виду може бути різним залежно від ситуації.

Висновки

студент мова автентичний

Поняття автентичності вже давно й міцно ввійшло в методику та психологію навчання іноземних мов. Соціокультурний фон реалізується через продуктивний слов¬никовий запас, що допомагає студенту в будь-якій конкретній професійній сфері діяльності, забезпечуючи в ній усну й пись¬мову мовну комунікацію для досягнення професійно значущих цілей і вирішення професійних завдань. Отже, для ефективної комунікації з представниками інших культур людині необхідні не тільки знання іноземної мови, а й практичні навички в між- культурному спілкуванні. Поряд із оволодінням іноземною мовою важливим також є розуміння неписаних правил повсяк¬денного житті, правил ввічливості або великої кількості дріб¬них невербальних сигналів, що забезпечують функціонування спільного співіснування людей [10].

Навчання культурних аспектів з опертям на реалії, норми і правили повсякденного життя також важливі, як і навчання, власне, іноземної мови, тому автентичні тексти повинні стати невід'ємною частиною на заняттях з іноземної мови для сту¬дентів комп'ютерних спеціальностей, так як граматика й лек¬сика. Щоб бути професіоналом, необхідно не тільки володіти іноземною мовою, а й по можливості добре знати правила повсякденного життя країни, що вивчається, а це є можливим тільки за допомогою використання автентичних текстів.

Література

1.Ананко Т.Р Англомовний корпоративний дискурс: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Харків: МОНУ ХНУ ім. В.Н. Каразі- на, 2007. 210 с.

2.Атабекова А.А. Лингвистический дизайн web-страниц: проблемы «коммуникативных неудач». Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах: матер. Междунар. науч.-пр- акт. конф. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. Ч. 2. С. 148-153.

3.Бергельсон М.Б. Лингвистические методы исследования в облас¬ти (межкультурной) коммуникации. Коммуникация: концептуаль¬ные и прикладные аспекты: матер. Второй междунар. конф. / под общ. ред. И.Н. Розиной. Ростов-на-Дону: Изд-во ИУБиП, 2004. С. 9-12.

4.Верещагин Е.М., В.Г. Костомаров. Язык и культура. Москва, 1990. С. 23.

5.Крюкова О.П. Эффективная коммуникация между учителем и уча¬щимся в учебной среде, опосредованной компьютером: проблемы и решения (на материале обучения английскому языку). Теория и практика коммуникации. Вестник РКА / под общ. ред. И.Н. Рози¬ной. Вып. 2. Ростов-на-Дону: Изд-во ИУБиП, 2004. С. 85-93.

6.Основы теории коммуникации: учебник / под ред. М.А. Василика. Москва: Гардарики, 2003. С. 593.

7.Розина И.Н. О задачах курса межкультурной коммуникации. Язык и межкультурная коммуникация: материалы Межвузовской науч¬но-практической конференции. Ростов-на-Дону: Изд-во ИУБиП, 2005. С. 11.

8.Саблина С.Г. Барьеры коммуникации в межкультурной среде. Актуальные проблемы теории коммуникации. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГПУ, 2004. С. 52-74.

Размещено на Allbest.ru