Роль опозиції "свій-чужий" у формуванні етнічної картини світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ОПОЗИЦІЇ «СВІЙ - ЧУЖИЙ» У ФОРМУВАННІ ЕТНІЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Кущ Е.О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії

та практики перекладу Національного університету «Запорізька політехніка»

Осуховська Г. С., магістр кафедри теорії та практики перекладу

Національного університету «Запорізька політехніка»

Анотація

етнічний мовний свій чужий

Статтю присвячено аналізу ролі опозиції «свій - чужий» у формуванні етнічної картини світу. У статті надається визначення понять «картина світу», «мовна картина світу», «етнічна картина світу», встановлюється онтологічна сутність вказаної опозиції, з'ясовується її зв'язок із процесами етнічної категоризації та стереотипізації, що визначають особливості сприйняття представників своєї та чужих етноспільнот.

Поняття «картина світу» є абстрактним і багатовимірним, що виявляє сукупність усіх знань і уявлень людини про світ. Поняття «мовна картина світу» віддзеркалює, як подібні знання та уявлення актуалізуються в мові та за допомогою неї. Поняття «етнічна картина світу» виявляє особливості етнічно зумовленого та структурованого погляду на світ, уявлень представників етнічної спільноти про власну та чужі етнічні групи та спільноти.

Формування подібних поглядів і уявлень базується на опозиції «свій - чужий», що має онтологічне підґрунтя, зумовлене психологічними та фізіологічними особливостями людини, розподілом їхнього мозку на дві півкулі, наслідком чого є біполярність процесів сприйняття та категоризації світу та його представників. Опозиція «свій - чужий» визначає також етносоціальний розподіл світу, що виявляється в процесах етнічної диференціації та ідентифікації.

Опозиція «свій - чужий» пов'язана із процесом етнічної стереотипізації, що належить до базових процесів етносоціальної категоризації, результатом якої є утворення етнічних стереотипів. Подібні стереотипи актуалізують уявлення про соціокультурні особливості етнічних груп, моральні, розумові, фізичні та інші якості їх представників. В автостереотипах виявляються уявлення та знання про свою етнічну групу чи спільноту, в той час як гетеро- стереотипи містять інформацію про представників інших етнічних груп. Етнічна диференціація та ідентифікація завжди відбувається шляхом порівняння та протиставлення чужинців із представниками своєї нації та навпаки. Саме тому гетеростереотипи та автостереотипи взаємопов'язані.

Зміст етнічних стереотипів і опозиції «свій - чужий» залежить від соціокультурних, економічних, історичних, політичних умов розвитку етнічних спільнот та взаємовідносин між ними. Опозиція «свій - чужий» вербалізується в мові та мовленні.

Ключові слова: автостереотип, гетеростереотип, диференціація, ідентифікація, етнічна картина світу, мовна картина світу, опозиція «свій - чужий».

Annotation

Kushch E., Osuhovska G. The role of the opposition “us - them” in ethnic worldview

The article describes the role of the opposition “us - them” in creating ethnic worldview. The definitions of the notions of “worldview”, “linguistic view of the world”, “ethnic worldview» are given in the article. The ontological essence of the opposition ”us - them” and its connection with the processes of ethnic categorization and stereotypization is also revealed in the article. Such processes determine ethnically based perception and differentiation of ethnic communities.

The notion of the “worldview” is abstract and multidimensional. It reveals the complex of knowledge and ideas of a human being about the world. The term “linguistic view of the world” is used to denote the representation of such knowledge and ideas in a language and with the help of it means. The notion of the “ethnic worldview” is used to designate ethnically stipulated and structured view of the world, as well as opinions and beliefs of representatives of an ethnic community about themselves and other ethnic groups.

The process of forming of such opinions and beliefs is based on the opposition “us - them”. The opposition has ontological basis, predetermined by psychological and physiological features of a human being, the division of his/her mind into two cerebral hemispheres that determines bipolarity of the processes of perception and categorization of the world and its representatives. The opposition “us - them” also determines ethnic and social division of the world revealed in the processes of ethnic differentiation and identification.

The opposition “us - them” is connected with the process of ethnic stereotypization. This process belongs to basic processes of ethnic and social categorization, the result of which is revealed in ethnic stereotypes. Such stereotypes actualize opinions and beliefs about social, cultural, moral, mental, physical and other features of ethnic groups and their representatives. Autostereotypes reveal opinions about representatives of native ethnic group, while heterostereotypes contain information about representatives of other ethnic groups or communities. Ethnic differentiation and identification is always made by comparing and contrasting of representatives of alien and native ethnic group. That is why heterostereotypes and autostereotypes are interconnected.

The content of ethnic stereotypes and the opposition “us - them” depend on social, cultural, economic, historical, political conditions of development of ethnic communities and relations between them. The opposition “us - them” is verbalized in language and speech.

Key words: autostereotype, heterostereotype, differentiation, identification, ethnic worldview, linguistic view of the world, the opposition «us - them».

Постановка проблеми

Дослідження механізму актуалізації в мові етносвідомості її носіїв може здійснюватися через вивчення їх мовної та етнічної картин світу. Хоча поняттю «етнічна картина світу» та її вербальному втіленню приділено вже достатньо уваги лінгвістів [8; 11], дотепер не визначено роль опозиції «свій - чужий» в її створенні, в чому й полягає мета наукової розвідки. її завданнями є у зв'язку з цим визначення понять «картина світу», «мовна картина світу», «етнічна картина світу», виявлення онтологічної сутності вказаної опозиції та з'ясування її ролі в конструюванні етнічної картини світу.

Виклад основного матеріалу

Зазначимо, що картина світу є абстрактним поняттям. її визначають як весь комплекс знань і уявлень людини про світ [11, с. 32]. Вона є багатомірною. Наприклад, картина світу сучасної людини зберігає погляди та знання попередніх поколінь.

Введення поняття «картина світу» в лінгвістику дає змогу дослідникам по-новому подивитись на вже відомі лінгвістичні проблеми. Використання такої абстрактної та багатомірної моделі світу певним чином розширює лінгвістичні дослідження, дає змогу розглянути нові питання, змінити акценти.

З кожною картиною світу пов'язані певна логіка світобачення і спосіб світосприйняття, який визначає думки та звичаї. Але картина світу не є дзеркальним відображенням світу, а лише його певною інтерпретацією. Індивідуальних картин світу існує стільки, скільки є спостерігачів. Суб'єктом картини світу може бути окрема людина, окрема група людей, окремий народ, а також людство загалом.

Зміст поняття «мовна картина світу» полягає в тому, що в системі мови, зокрема в її лексиконі, відображається те, як людина бачить світ, що її оточує, своє місце в ньому [11, с. 27]. У мові знаходить вираження розмаїття історичних та соціальних умов, в яких відбувалося освоєння та перетворення світу. Особливості функціонування мови не передбачають, що вони створені самою мовою. Вони лише фіксують особливості об'єктивно існуючих форм людського спілкування та діяльності. Мовна картина світу відбиває лише мовне втілення саме об'єктивного світу разом із людиною як частиною його.

Під етнічною картиною світу розуміють етнічно зумовлений і структурований погляд на світ, в якому відбиваються уявлення про свою та чужі етнічні групи, спільноти [11, с. 28]. Колективна рефлексія будь-якого етносу щодо себе та представників інших націй структурується згідно з бінарними опозиціями «свій - чужий». Ця опозиція визначає «спосіб ієрархічної самоорганізації пралюдських і людських колективів на ранніх стадіях соціогенезу та соціальну стратифікацію суспільств на пізніших історичних етапах» [11, с. 27]. Протиставлення «свого» та «чужого» є особливістю колективного, етнонаціонального світосприйняття, базовою константою етнічної картини світу, психологічною, соціокультурною та історичною формою саморефлексії будь-якої нації.

Сутність людського мислення полягає в упорядкуванні, категоризації світу, що відбувається за допомогою підсвідомих структур - бінарних опозицій, які задають універсальну логіку мислення [10, с. 12]. Постулат про антиномічну природу людської думки та універсальні структурні закони розуму було сформульовано вперше засновником структурної антропології Кл. Леві-Строссом [6].

Важливість принципу біполярності у сприйнятті світу підкреслює багато дослідників [1, с. 32; 5, с. 29; 10, с. 13]. Вже первісна людина намагалася впорядкувати навколишній світ, категоризуючи його за допомогою бінарних опозицій: життя - смерть, небо - земля, день - ніч, правий - лівий, верх - низ, чоловік - жінка, свій - чужий. При цьому парність категорій супроводжується в людини абсолютизацією їх протилежності. Як зазначає Б.Ф. Поршнєв, причина споконвічної дуалістичності людського мислення полягає в тому, що «архаїчна людина гостро відчувала внутрішню конфліктність світу - для неї було очевидним те, що сонце протистоїть місяцю, як світло - темряві, порядок та гармонія протистоять безладу та хаосу, культура людського співіснування - варварству дикої природи» [7, с. 11].

Пояснюючи двоїстість сприйняття навколишнього світу людиною особливостями її соціокультурного існування, а також суто фізіологічними причинами, насамперед тим, що її мозок поділено на дві півкулі, дослідники розглядають біполярність як універсальний принцип категоризації - базового пізнавального процесу людини, за допомогою якого відбуваються структурування та систематизація її життєвого досвіду [1, с. 14].

Ментальні бінарні опозиції «свій - чужий» / «ми - вони» входять у систему свого роду опорних пунктів свідомості. На думку російського палеопсихолога Б.Ф. Поршнєва, саме категорія «вони», пов'язана з категорією «ми», є найбільш давнім, архаїчним утворенням, що знаходиться біля джерел антропогенезу [7, с. 11]. Лише на основі кристалізації у свідомості представників того чи іншого етносу категорії «вони» відбувається визначення власної ідентичності й автентичності.

В основі протиставлення «свого» та «чужого», за спостереженням етнологів [2, с. 14], психологів [3, с. 17; 4, с. 188], завжди знаходиться певна частка агресії, що полягає в неприязному ставленні до чужого та незнайомого. Опозиція «свій- чужий» неминуче породжується в результаті поляризації представників своєї та чужих націй, оскільки «чуже» є не лише незрозумілим, «недискретним та невизначеним» [2, с. 7], але й викликає страх та почуття небезпеки.

Американський психолог Дж. Ротуелл [9, с. 24] порівнює символічні та сигнальні реакції, що виникають у людини у процесі оцінювання одноплемінників і представників іншого етносу: символічна реакція характеризується затримкою в часі, обдуманістю, гнучкістю, у той час як сигнальна реакція схожа на умовний рефлекс, є автоматичною, необдуманою, стрімкою.

Сигнальна реакція з'являється в людини під час сприйняття образу ворога. Отже, неусвідомлена, біологічно вмотивована закономірність розмежування «свого» та «чужого» стає основою формування етнічної картини світу, центральним психологічним компонентом міжетнічних взаємовідносин.

Опозиція «свій-чужий» безпосередньо пов'язана з етнічною стереотипізацією - базовим процесом етносоціальної категоризації, в результаті якого утворюються етнічні стереотипи [2, с. 11]. Етнічні стереотипи є соціально детермінованими, узагальненими, емоційно насиченими, сталими уявленнями про особливості соціокультурного існування етнічних груп, а також про моральні, розумові, фізичні та інші якості їх представників [3, с. 14].

Етнічні стереотипи поділяються на авто- та гетеростере- отипи. Автостереотипи - це сукупність атрибутивних ознак про дійсні або уявні риси, притаманні власній етнічній групі, що виконують функцію її позитивно-ціннісної диференціації, оскільки, як правило, містять комплекс позитивних оцінок про неї. Гетеростереотипи являють собою оцінні, зазвичай негативні судження про інші етноси та їх представників. Гетеро- та автостереотипи взаємопов'язані, оскільки етнічна диференціація та ідентифікація завжди відбувається шляхом порівняння та протиставлення чужинців із представниками своєї нації та навпаки [2, с. 12]. На зміст гетеростереотипів впливають соціально-політичні та економічні умови розвитку етнічних груп та взаємовідносини між ними.

Опозиція «свій - чужий» слугує тим знаком, який маркує біологічні та соціальні відмінності представників різних націй. Етнічна поляризація виступає своєрідним біологічним механізмом самозбереження племені, нації [2, с. 11]. У процесі етногенезу відбувається поступове заміщення природно-біологічних детермінант людської поведінки та мислення (необхідності в їжі, теплі, безпеці) на соціальні (потреба визнання, самоствердження, боротьба поглядів, ідеологій). Поряд із цим природно-біологічні детермінанти не зникають, а є базою цілої низки сталих реакцій на зовнішні подразники та визначають особливості розумової і практичної діяльності людини.

Маючи онтологічне підґрунтя, опозиція «свій-чужий» є своєрідним засобом орієнтації людини в етнокультурному середовищі, оскільки саме усвідомлення факту існування чужих етносів, а також визначення їхніх особливостей дає змогу зрозуміти самобутність власної нації. Крім того, бінарне протиставлення «свого» та «чужого», властиве масовій наївній свідомості, є тим механізмом, який організує етносоціальну реальність. Опозиція «свій - чужий» істотно впливає на дії, поведінку людини, політичне життя народів, виникнення міжетнічних конфліктів. Аксіологічність цієї опозиції залежить від колективних цінностей, етичних норм та настанов етносу [8, с. 27].

Ідея вищості власних звичаїв, вдачі, богів відображена в народному епосі, легендах, сказаннях, а також у прислів'ях і приказках різних націй: Every bird likes its own nest, Every country has its customs; До свого роду хоч через воду; Чуже чужим і пахне; Всякому мила своя сторона; На чужой сторонушке рад своей воронушке; Незваный гость - хуже татарина.

Питання діалектики «свого» та «чужого» є одним із фундаментальних для гуманітарних наук і лінгвістики, надзвичайно актуальним у зв'язку з проблемами етносоціальних відносин, експлікація яких відбувається за допомогою мовних засобів у процесах комунікації. Опозиція «свій - чужий» об'єктивується в мові та мовленні, визначає етнічно зумовлений спосіб членування соціального простору, актуалізується в етнічній картині світу.

Висновки

Таким чином, поняття «картина світу», «мовна картина світу», «етнічна картина світу» є взаємопов'язаними, перше із яких актуалізує увесь комплекс знань і уявлень людини про світ, друге визначає, як у мові та мовленні, а також за їх допомогою виявляються подібні знання та уявлення про нього, третє вказує на етнічно зумовлений спосіб структуру- вання світу та його сприйняття. Ключовою опозицією, що визначає особливості подібного структурування є опозиція «свій - чужий». Означена опозиція має онтологічне підґрунтя та входить у систему опорних пунктів свідомості та етносві- домості. її поява зумовлена психологічними та фізіологічними особливостями людини, що детермінують особливості пізнання людством дійсності та процеси етносоціальної катего- ризації. Опозиція «свій - чужий» пов'язана також із процесом етнічної стереотипізації, внаслідок якого утворюються етнічні стереотипи, відбувається етнічна диференціація та ідентифікація представників своєї та чужої етноспільнот. Опозиція «свій - чужий» відбивається в мові та мовленні, на що, зокрема, вказують народний епос, легенди, прислів'я і приказки тощо.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні засобів актуалізації опозиції «свій - чужий» і етнічних стереотипів у різних типах англомовного дискурсу.

Література

1. Андреева ГМ. Психология социального познания. Москва: Аспект Пресс, 2000. 288 с.

2. Гнатенко П.И., Павленко В.И. Этнические установки и этнические стереотипы. Днепропетровск: издательство ДГУ, 1995. 200 с.

3. Егорова А.И. Ввведение в этническую психологію: Учебное пособие. Якутск: Издательство Якутского ун-та, 2000. 106 с.

4. Кон И.С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений. Новый мир. 1966. № 9. С. 187-201.

5. Крысько В.Г Социальная психология: Учебное пособие. Санкт-Петербург: «Питер», 2001. 312 с.

6. Леви-Стросс Кл. Структурная антропология. Москва: Наука, 1983. 535 с.

7. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. Проблемы палеопсихологии. Москва: Мысль, 1974. 640 с.

8. Селіванова О.О. Опозиція «СВІЙ - ЧУЖИЙ» в етносвідомо- сті (на матеріалі українських паремій). Мовознавство. 2005. № 1. С. 26-34.

9. Rothwell J.D. Telling It Like It Isn't: Language Misuse and Malpractice. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1982. 342 p.

10. Secord PF., Backman G.W. Social Psychology. New York: Academic Press, 1964. 69 p.

11. Uzban P A Person and a Community from the Linguistic Point of View. London: Allen and Uwin, 1989. 678 p.

Размещено на Allbest.ru