Дослідження дискурсивних маркерів із позиції теорії граматикалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження дискурсивних маркерів із позиції теорії граматикалізації

Лисецька Ю.В., аспірант кафедри англійської філології та перекладу імені Д. І. Квеселевича Житомирського державного університету імені Івана Франка

Анотація

граматикалізація дискурсивний маркер

Статтю присвячено дослідженню історичної динаміки дискурсивних маркерів з урахуванням надбань теорії граматикалізації. Проаналізовано поняття «граматикалізація». Запропоновано етапи граматикалізації дискурсивного маркеру besides та здійснено спробу простежити його перехід від повністю лексичної форми в давньоанглійській до прислівника розширення в серед- ньоанглійській, до реченнєвої адвербіалії та власне дискурсивного маркеру в ранньоновоанглійській мові.

Ключові слова: дискурс, дискурсивний маркер, теорія граматикалізації, граматикалізація, лексична форма, прислівник розширення, реченнєва адвербіалія.

Лисецкая Ю. В. Исследование дискурсивных маркеров с точки зрения теории грамматикализации

Аннотация. Статья посвящена исследованию исторической динамики дискурсивных маркеров с учетом наработок теории грамматикализации. Проанализировано понятия «грамматикализация». Предложены этапы грамматикализации и сделана попытка проследить развитие дискурсивного маркера besides от полностью лексической формы в древнеанглийском к расширенному наречию в среднеанглийском, адвербиалии предложения и собственно дискурсивному маркеру в ранненовоанглийском языке.

Ключевые слова: дискурс, дискурсивный маркер, теория грамматикализации, грамматикализация, лексическая форма, наречие расширения, адвербиалия предложения.

Lysetska Yu. The study of the discourse markers from the point of view of the grammaticalization theory

Summary. The article deals with the analysis of the discourse markers historical dynamics taking into account the research works of the theory of the grammaticalization. The term “grammaticalization” has been analyzed. The most well-known understanding of the grammaticalization is a type of the semantic change by which a lexical item or a construction changes into one that serves a grammatical function, or a grammatical item develops a new grammatical function. It is also frequently described as leading from lexical to grammatical (functional) categories. The grammaticalization is considered as an integrated, sequential process that consists of four stages. While the grammaticalization has both a synchronic and a diachronic dimension, its foundation is diachronic in nature. The stages of the grammaticalization are suggested and the development of the discourse marker besides is defined from a full lexical form in Old English to an adverb of extension in Middle English, and to a sentential adverb and to ultimately a discourse marker in the Early New English Language.

Key words:discourse, discourse markers, theory

of the grammaticalization, grammaticalization, lexical form, adverb of extension, sentential adverb.

Постановка проблеми

Значним поштовхом для великої кількості досліджень, спрямованих на вивчення предмета дискурсу, визначення відношення між послідовно залежними його елементами, стали матеріали наукових розвідок Д. Шифрін. Дискурсивні маркери (далі - ДМ) значною мірою ігнорувались у контексті вивчення теорії граматикалізації до останнього часу. Без сумніву, вони належать до синтаксичної категорії та демонструють сильні синтаксичні властивості, а отже, є частиною граматики мови, незважаючи на те, що виконують прагматичні функції [1, с. 110].

Д. Шифрін розглядає досить широкий перелік елементів під назвою «дискурсивні маркери». Основною метою їх використання є функція коментування, що відображає тип послідовного зв'язку дискурсу між попереднім висловленням і наступним. ДМ передають відношення мовця не стільки до змісту, скільки до способу вираження тієї чи іншої частини дискурсу та їх взаємозв'язку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній лінгвістиці ДМ досліджуються також у працях Б. Фрейзера, Л. Брінтон, О. Котова, К. Бауера-Рамазані, К. Кисельової та інших науковців. Вагомий внесок у розвиток теорії граматикалізації зробили Е. Траугот, Кр. Лєман, Т. Гівон, П. Хоппер, В. Крофт, Г Дівальд. Аналізуючи роботи вітчизняних і закордонних лінгвістів, можна констатувати, що питання еволюції й використання ДМ у межах теорії граматикалізації залишається малодослідженим та потребує подальшого вивчення.

Метою статті є аналіз розвитку ДМ як граматичної одиниці з позиції теорії граматикалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження. В історії лінгвістичної науки терміну «граматикалізація» надавали безліч визначень, які відображали різні погляди на процес розвитку граматичних структур у мові. Незважаючи на це, єдиного й загальноприйнятого визначення граматикалізації досі не існує. Це пояснюється тим, що кожне окреме визначення відображає насамперед погляди автора та теоретичні настанови, якими він керується у своїх дослідженнях. Вважається, що

вперше термін «граматикалізація» використав відомий французький лінгвіст А. Мейє (франц.аттаНеаИгаНоп). Він не

надає власного визначення терміна, проте використовує його в контексті отримання граматичного статусу словом, яке було раніше автономним [2, с. 131]. Таке тлумачення поняття «граматикалізація» залишалось мало не єдиним упродовж декількох десятиліть та досить широко використовується навіть у сучасній лінгвістиці.

У лінгвістичній науці термін «граматикалізація» визначається так:

- розширення сфери застосування морфеми під час переходу від лексичного до граматичного або від менш граматичного до більш граматичного статусу, наприклад, від словотвірного форманта до словозмінного [3, с. 55];

- процес переходу від лексичної до граматичної форми, під час якого ступінь автономності мовної одиниці змінюється обернено пропорційно до ступеня граматикалізації, тобто зі збільшенням граматичного статусу мовна одиниця втрачає автономність, стає підвладною обмеженням мовної системи

[4, с. 8];

- загальний процес «організації граматики», створення граматичних засобів вираження, які не обов'язково зводяться до еволюції лексичних одиниць чи конструкцій із певним лексичним наповненням [5, с. 68];

- «макропроцес», тобто сукупність взаємопов'язаних «мік- ропроцесів», діючих на декількох різних рівнях: семантичному, морфосинтаксичному та фонетичному [6, с. 209];

- еволюція, у ході якої мовні одиниці втрачають семантичну складність, прагматичну значимість, синтаксичну свободу та, відповідно, фонетичний матеріал [7, с. 15];

- отримання лінгвістичною одиницею граматичних функцій і водночас втрата нею лексичних функцій [8, с. 2];

- процес, під час якого лексичний матеріал у високообме- жених прагматичних і морфосинтаксичних контекстах набуває граматичної функції та після цього в лексичному матеріалі відбувається розвиток переважно граматичних функцій [9, с. 645].

Останнє твердження, наведене Е. Траугот, відображає тенденцію розглядати в межах теорії граматикалізації більш широке коло явищ, ніж це було традиційно прийнято, у тому числі розвиток ДМ, які зазвичай не вважається граматичними показниками, проте проявляють при цьому низку властивостей, що наближають їх до граматичних показників. Дослідник розглядає ДМ як окремий випадок граматикалізації, оскільки вони проходять у своєму розвитку ті ж етапи, що й граматичні показники (етап 0 - повністю лексична форма, етап 1 - прислівник розширення, етап 2 - реченнєва адвербіалія, етап 3 - власне ДМ).

Перехід таких елементів, як прислівники, вигуки, сполучники тощо, до групи ДМ спричиняє синтаксичну гетерогенність ДМ. У результаті граматикалізації відбувається семантичний зсув і, як наслідок, зміна попереднього значення [10, с. 234]. Більшість представників групи ДМ становлять слова, які належать до самостійних частин мови. Ці слова стають ДМ лише в результаті регулярного виконання набутих функцій. Найбільш розповсюдженими функціями ДМ є встановлення контакту з адресатом повідомлення, заповнення пауз унаслідок невпевненості мовця, сторонніх відволікаючих чинників тощо, а також для подальшої зміни теми дискурсу або ролей його учасників (наприклад, you know/you see/1 say) [11, с. 8].

Спираючись на етапи граматикалізації, запропоновані Е. Траугот, розглянемо розвиток ДМ besides. Форма besides проходить декілька етапів від локативної фрази до прислівника розширення, а далі до реченнєвої адвербіалії та власне ДМ. Проаналізуємо перехід ДМ besides на кожному з етапів.

Етап 0: повністю лексична форма (FullLexicalN):

1) Dada he slep, pa genom He an rib of his sidan

While he slept, God took a rib from his side [12, с. 2].

2) To gloucetre hii wende to enfermipen toun

Per hii bigonne mid hor ost fourten nijt abide

Pe erl of gloucetre was in pe forest biside

& sir Ion giffard al so vpe an hei hul lai

Pat me clupep erdlond bope nijt & dai [13, с. 763].

У прикладі 1 ДМ виражений повністю лексичною формою, що має значення «бік», тобто частина тулуба. У прикладі 2 спостерігається локативне прислівникове значення «at the side, near» («збоку», «поруч із»).

Етап 1: прислівник розширення (adverbial of extension):

3) The Cumpase of the Forteresse semeth to be ax. Acres, and be lykelyhodyt had sum Walle beside that strecchid up to the very Top of the Hille, wher now ys the Paroch Chirche and the Archidiacon's Howse of Cantorbury [14, с. 142].

Оскільки в середньоанглійському періоді мовна ситуація змінюється, то в наведеному нижче прикладі 4 besides вживається як прислівник розширення, тобто доповнює зміст речення додатковими незначними деталями.

Етап 2: реченнєва. адвербіалія (sentential adverb). На цьому етапі відбувається розширення пропозиційного змісту повідомлення додатковим контекстом, що вводиться за допомогою besides незалежно від основного змісту висловлення:

4) A numerous nobility causeth poverty, and inconvenience in a state; for it is a surcharge of expense; and besides, it being of necessity, that many of the nobility fall, in time, to be weak in fortune, it maketh a kind of disproportion, between honor and means [15, с. 27].

Етап 3: власне ДМ (DM). У середині XVI століття знаходимо перші приклади використання besides як дискурсивного маркеру:

5) For he declared then, that king Edward was neuer lawfully maried, vnto the quene, but was before god, husband vnto dame Elizabeth Lucye, & so his children bastardes. And besides that, neither king Edward himself, nor the duke of Clarence among those that wer secret in the household, wer reckened very surely for the children of the noble Duke, as those that by their fauours more resembled other knowen men then him [16, с. 64].

Приклад 5 ілюструє намір мовця висловити інший аргумент, і саме ДМ besides використовується для перелічення та введення додаткової інформації.

Висновки

граматикалізація дискурсивний маркер

Таким чином, незважаючи на відсутність єдиного, загальноприйнятого визначення поняття «граматикалізація», більшість представників теорії граматикалізації виділяють спільні елементи для її характеристики. Найзагальніше розуміння граматикалізації із часів першого застосування терміна характеризує його як еволюцію, що прямує від певного лінгвістичного елемента до чогось більш граматичного. У вузькому розумінні граматикалізація - це процес розвитку граматичних форм із лексичних одиниць, з менш граматичних до більш граматичних, який складається із сукупності взаємопов'язаних між собою процесів, що діють на певних лінгвістичних рівнях (фонетичному, морфосинтаксичному, семантико-прагматичному).

Граматикалізація розглядається як комплексний послідовний процес, який складається із чотирьох етапів. Встановлено, що ДМ besides у давньоанглійській мові є повністю лексичною формою. На початку середньоанглійського періоду besides трапляється як прислівник розширення, а наприкінці середньоа- нглійського періоду - як реченнєва адвербіалія. Besides як власне ДМ наявний у ранньоновоанглійських пам'ятках.

До перспектив подальших досліджень варто віднести необхідність аналізу граматикалізації спільно з вивченням дискурсивних сегментів, а саме ДМ, оскільки розвиток граматичних форм тісно пов'язаний із конструкціями, до яких вони належать.

Література

1. Jucker A. Historical Pragmatics / A. Jucker. - Berlin : Mouton de Gruyter, 2010. - 756 p.

2. Meillet A. L'йvolution des formes grammaticales (1912) / A. Meillet. - Paris: Champion, 1965. - 350 p.

3. Kurylowicz J. Esquisses Linguistiques II / J. Kurylowicz. - Mьnchen: Fink, 1975. - 483 p.

4. Lehmann Chr. Thoughts on grammaticalization / Chr. Lehmann. - Erfurt: Seminar fьr Sprachwiss, 2002. - 171 p.

5. Croft W. Evolutionary models and functional-typological theories of language change / W. Croft, A. van Kemenade, B. Los // Handbook of the History of English. - Oxford: Blackwell, 2006. - P 68-91.

6. Givфn T. On understanding grammar / T. Givфn. - New York: Academic Press, 1979. - 379 p.

7. Heine B. Grammaticalization and Reanalysis in African Languages / B. Heine. - Hamburg: Buske Helmet, 1984. - 308 p.

8. Diewald G. Grammatikalisierung, Grammatik und grammatische Kategorien: Ьberlegungen zur Entwicklung einer grammatikalisierungsaffinen Grammatikbegriffs / G. Diewald, T. Stolz // Grammatikalisierung und grammatische Kategorien. - Bochum: Brockmeyer, 2008. - S. 1-32.

9. Traugott E. Constructions in grammaticalization / E. Traugott, B. Joseph, R. Janda // The Handbook of Historical Linguistics. - Oxford: Blackwell, 2003. - P 624-647.

10. Schourup L. Discourse Markers: Tutorial Overview / L. Schourup // Lingua. - 1999. - Vol. 107. - P 227-265.

11. Бажура Т. Теоретичні засади дослідження дискурсивних маркерів “you know”, “you see”, “I say” / Т. Бажура // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». - 2017. - № 27. - Т. 2. - С. 8-10.

12. Andrew S. Syntax and Style in Old English / S. Andrew. - Cambridge: Cambridge University Press, 2015. - 122 p.

13. FitzRoy R. The metrical chronicle of Robert of Gloucester / R. FitzRoy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://quod.lib.umich. edu/c/cme/AHB1378.0001.001/1:3.13?rgn=div2;view=fulltext.

14. Leland J. The Itinerary of John Leland the Antiquary / J. Leland. - California: Ulan Press, 2012. - 174 p.

15. Bacon F. The Essays / F. Bacon. - North Charleston: CreateSpace Independent Publishing Platform, 2016. - 130 p.

16. More T. The History of King Richard the Third / T. More. - Cambridge: Pitt Press Series, 1883. - 215 p.

Размещено на Allbest.ru