Іншомовні ознаки у фонетичній структурі лексичних запозичень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНШОМОВНІ ОЗНАКИ У ФОНЕТИЧНІЙ СТРУКТУРІ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Шишко А. В.,

запозичення лексичний британський американський

Постановка проблеми. Ступінь освоєння лексичних запозичень у мові характеризується наявністю формальних ознак, які маркують їхнє іншомовне походження. Сучасна англійська мова належить до такого типу мов, у яких певна частина запозиченої лексики виявляє ознаки іншомовності, а в іншій її частині такі ознаки відсутні [5, с. 126].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема освоєння іншомовних слів у мові висвітлюється в роботах багатьох мовознавців [2; 4; 5; 8]. Однак багато питань асиміляції запозичень на різних рівнях мовної системи залишаються нерозв'язаними. зокрема, потребує окремого розгляду питання про особливості процесу освоєння запозичених лексичних одиниць на фонологічному рівні.

Мета статті полягає в систематизації специфічних іншомовних ознак фонемних та акцентних структур у складі лексичних запозичень в аспекті британської та американської вимовних норм.

Виклад основного матеріалу. За ступенем асиміляції іншомовна лексика поділяється на [1, с. 213]: а) повністю асимільовані слова, що відповідають усім морфологічним, фонетичним та орфографічним нормам мови-реципієнта і сприймаються мовцями як питомі слова, а їхнє іншомовне походження можна дослідити за допомогою спеціального етимологічного аналізу, наприклад: operate, travel, wall, та б) частково асимільовані слова, що зберігають ознаки іншомовності у своїй вимові, написанні та граматичній формі, а також які передають поняття, пов'язані з іноземною національною культурою, наприклад: ikebana, karaoke, croissant.

неповністю асимільовані слова іншомовного походження, як правило, представлені двома видами вимови у найбільш авторитетних лексикографічних джерелах вимови [9; 10]. До першого належать головний та альтернативний варіанти вимови запозичень, які вказують на ступінь фонетичного освоєння в англійській мові, наприклад: bhagwan (хін- ді) /'bжg wa:n Ьл 'gwa:n/. Другий вид вимови запозичень презентує вимову мови-джерела, наприклад: papillote (фр.) /'pжp і laut -9-, -lыt/ || /,pжp i 'jout ,pa:p-/ - Fr [pa pi jot].

У межах нашого дослідження фонемні та акцентні структури запозичених слів англійської мови, які були відібрані шляхом суцільного обстеження зі словників вимови [9; 10], виявляють певні ознаки іншомовного походження, а саме:

Наявність іншомовних фонем/б/, /з:/, /a:/, /ж/, /5:/, /х/, що відбиваються, як правило, у словах французького та німецького походження, наприклад: bien-pensant (фр.) /,bjж pa: 'sa:/, garcon (фр.) /ga:r 'soun -'sa:/, Sprachgefьhl (нім.) /'jpra:x g9 ofju:l/. vingt-et-un (фр.) /,vжnt ei 'з:/, virement (фр.) /'via тб/. Такі фонеми вживаються в 4,5% запозичених слів у британській вимові/БВ й 1,81% лексичних одиниць в американському вимовному варіанті/АВ від загальної кількості досліджуваного корпусу іншомовних слів - 1047.

Фонотактичні особливості, а саме не властиві фонологічній системі англійської мови розміщення/сполучен- ня голосних і приголосних фонем, наприклад: joie de vivre (фр.) /,3wa: da 'vi:v ra/, soignй (фр.) /'swa:n jei/ містять сполучення приголосних -v r-, -n j-, які не притаманні фонотактич- ній організації питомих англійських слів; у запозиченні jujitsu (яп.) /d3u 'd3its u:/ довгий голосний вживається в ненаголоше- ній позиції в кінці слова, що не є характерним для власне англійської лексики. у британській вимові такі особливості зафіксовані в запозиченнях, які складають 4,58% від загальної кількості досліджуваного масиву запозичених слів, а в АВ - 4,3%.

Фонемній структурі 425 досліджуваних запозичень, або 40,6% іншомовних слів, притаманна фонемна субституція, тобто заміна одного звука іншим, коли в мові, що запозичує, немає звука, що відповідав би звукові мови-джерела запозичення [7, с. 432]. Наприклад: alla breve (іт.) /жl a 'breiv і/ - It /,al la 'bre: ve/; astrakhan (рос.) /жs tra 'kжn/ - Russ /'as tra xanj/; schadenfreude (нім.) /'ja:d an ofroid a/ - Ger /'ja:d an ofgayd a/.

Співіснування у межах норми фонемних та акцентних варіантів слів, які утворюються засобами так званого «вільного» фонемного варіювання (ВФВ), або варіювання місця та ступеня словесного наголосу, коли внаслідок зміни однієї фонеми на іншу (-і) в одній і тій же позиції або зміни місця наголосу утворюється не нове слово, а модифікація (-ї) фонетичної структури одного і того ж слова (його вимовні варіанти) [6, с. 98]. За даними авторитетних лексикографічних джерел [9; 10], запозичені слова займають найбільший варіантний ряд, тобто найбільшу кількість вимовних варіантів у тому ж самому слові. Як правило, особливість кодифікованих варіантів іншомовної лексики зумовлюється двома різноспрямованими тенденціями: а) наближення звучання іншомовного слова до оригіналу; б) наближення звучання запозичень до споконвічних англійських слів [4, с. 13]. Необхідно зазначити, що альтернативний варіант вимови запозичень може по-різному впливати на основний варіант, наприклад: а) повністю витісняти його з нормативного вжитку; б) витісняти лише на певний час; в) змінювати його фонетичну структуру [6, с. 171].

У нашому дослідженні лексичні запозичення з варіюванням фонемних і акцентних структур становлять 618 лексичних одиниць, або 59,03% запозичень у британській вимові, наприклад: dulcet (іт.) /'dvls it -9t/, frottage (фр.) /'fыt га:з fro 'ta^/, bouquet (фр.) /bu 'kei bay-, 'bu:k ei/. В американському вимовному варіанті такі слова нараховують 388 запозичень, або 37,06% іншомовних слів, наприклад: champignon (фр.) /Jжm 'pm jsn фт-/, aikido(яп.) /ai 'kщdou laiki 'dou/, rondeau (фр.) /'ra:nd ou ra:n 'dou/.

Особливості фонетичної структури та графічна форма запозичень можуть вказувати на їхню генетичну належність. Етимологічний аналіз досліджуваних лексичних запозичень свідчить про найбільшу частотність запозичень із французької, італійської, німецької, азійських і класичних мов, що поповнили словниковий склад англійської мови в XX - на початку ХХІ століття.

Франкомовні слова, які є стабільним джерелом запозиченої лексики в англійській мові, становлять найбільший відсоток у нашому експериментальному матеріалі - 38,11% лексичних одиниць. Велика кількість французьких запозичень вміщують фонеми, які не властиві англійській мові: голосні назалізова- ні фонеми, сполучення двох губних фонем, вживання довгого голосного у кінцевій ненаголошеній позиції, наприклад, у вимові слів: bombe /bomb/, chichi /'Ji: Ji:/, croissant /'kwжs 6/, dada /'da:d a:/. На часі освоєння франкомовних одиниць вимовними нормами основних варіантів англійської мови має незавершений характер, вони зазвичай містять елементи, які не властиві мові-джерелу. Такий вид запозичень традиційно називається галліцизмами [8, с. 78]. Іноді галліцизми асоціюються зі словами місцевого колориту, а також вони позначають характерні особливості, звичаї, спосіб мислення, притаманні французькій нації [там само]. Інтенсивність процесу пізніх запозичень з французької мови зумовлюється розвитком економічних, політичних, культурних відносин між двома країнами. Франкомовні слова часто вживаються британцями заради престижу, як прояв «мовного снобізму» (термін Т.Н. Черемісіної) [8, с. 86]. Пізні французькі запозичення мають особливості у своїй акцентній структурі, зокрема збереження наголосу на останньому складі, що властиво акцентним закономірностям мови-джерела, наприклад: c'est la'vie /sei la: W, crиme bru'lee /krem bru: 'lei /. такі запозичення мають варіанти акцентної структури, які утворені вільним варіюванням місця наголосу, наприклад: chauffeur /'Jbuf з jbu 'Ьз:/, frottage /'frot a:3 -id3 fro 'ta:3/. характерним для французьких запозичень є те, що вони підлягають частковій, а не повній фонологічній асиміляції, і відображають особливості вимови мови-джерела.

На сучасному етапі в англійській мові має місце «переорієнтація» щодо джерел запозичень. На перше місце все більше виходять іншомовні слова з азійських мов, особливо з японської, причому запозичуються не лише екзотизми, але й одиниці, необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови [2, с. 15]. Іншомовні слова з неєвропейських мов, як правило, відбиваються в таких сферах: 1) кулінарія: avgolemono (грец.); sushi (яп.), tempura (яп.); 2) спорт: aikido (яп.), judo (яп.), kung-fu (кит.);

3) наука і техніка; у цій сфері, як правило, запозичуються назви торгових марок: Fuji (яп.), Fujitsu (яп.), Nissan (яп.). Таким запозиченням властиве збереження графічної та фонетичної форми мови-джерела. Це викликано їхнім низьким функціональним навантаженням та обмеженою сферою вживання.

Висновки. Отже, іншомовне походження фонетичної структури запозиченої лексики, окрім спеціальних етимологічних досліджень, може бути встановлено за сукупністю певних ознак, які визначають ступінь освоєння фонемних та акцентних структур іншомовного слова в мові-реципієнті, та зумовлює подальші наукові розвідки щодо шляхів його повної нормативної адаптації.

Література

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. Москва : Изд-во лит-ры на иностр. языке, 1986. 317 с.

2. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-90-ті роки XX століття: автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.04. Київ, 1999. 32 с.

3. Мальковский ГЕ. Свободное варьирование английскими фонемами. Вопросы фонетики и фонологии. Иркутск, 1972. Вып. 1. С.98-120.

4. Мошнина Т.В. Развитие орфоэпической нормы английского языка, обусловленной социально-лингвистическими факторами: автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 1989. 16 с.

5. Мусорин А.Ю. О характеристике лексической специфики при описании языка : матер. Третьей научной конференции. Новосибирск, 2002. С. 126-129.

6. Паращук В.Ю. Зміни в кодифікованих вимовних нормах сучасної англійської мови. Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Серія: «Філологічні науки (мовознавство)». Кіровоград, 2000. Вип. 26. С. 165-175.

7. Справочник лингвистических терминов / за ред. Д.Э. Розенталя, М.А. Теленкова. Москва, 1972. 495 с.

8. Черемисина Т.И. Заимствование и закрепление галлицизмов в современном английском языке. Вопросы лексикологии. новосибирск, 1977. С. 77-88.

9. Cambridge English Pronouncing Dictionary / Originally compiled by Jones. - 17th ed. / Edited by P.Roach, J.Hartman and J.Setter. - Cambridge, 2006. 599 p.

10. Longman Pronunciation Dictionary / Compiled by J.C.Wells.- Harlow, 2000. 870 p.

Шишко А. В., Комар Л. В. Иноязычные признаки в фонетической структуре лексических заимствований

Аннотация. В статье рассмотрены особенности фонетической структуры лексических заимствований в британской и американской произносительных нормах. Основными признаками иноязычия фонемных и акцентных структур заимствованной лексики являются наличие иноязычных фонем, фонотактические особенности, свободное фонемное и акцентное варьирование, генетическая характеристика таких лексических единиц.

Ключевые слова: фонемная структура, акцентная структура, свободное фонемное и акцентное варьирование, лексические заимствования.

Shyshko A., Komar L. Foreign language features in the phonetic structure of lexical borrowings