Взаємодія лексико-синтаксичних і прагматичних засобів об’єктивації висловлення-звинувачення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія лексико-синтаксичних і прагматичних засобів об'єктивації висловлення-звинувачення

Стаття присвячена проблемі дослідження висловлення-звинувачення у сучасному німецькомовному художньому дискурсі. Звинувачення як діяльнісно-комунікативний феномен, що чинить вербальний вплив на поведінку іншої людини, здійснюється мовцем за певних контекстуальних умов з інтенцією звинуватити, дорікнути адресатові за певні вчинки, які він оцінює як негативні. У статті розглянуто взаємодію різних засобів об'єктивації висловлення-звинувачення: мовні засоби, синтаксичні моделі, відносний статус комунікантів, відносну дистанцію між комунікантами, стать комунікантів.

Для висловлення-звинувачення характерні різні форми (прямі - direkt / «не-прямі» - «nicht-direkt») і різні лексико-граматичні, синтаксичні засоби вираження комунікативної мети. Залежність тих чи інших форм висловлення спостерігається від таких прагматичних факторів, як «соціальна роль», «асиметричні відносини», «гендер», «дистанція спілкування», «статус». Для різних висловлень комбінація прагматичних факторів буде індивідуальною, тому що кожне висловлення здійснюється з певними цілями.

Встановлено, що лексико-синтаксичні та прагматичні фактори суттєво впливають на вибір адресантом тих чи інших форм вираження висловлення-звинувачення. Силу зв'язку між відносною дистанцією, відносним статусом, гендерною належністю комунікантів і синтаксичною моделлю у прямому і «не-прямому» висловленнях-зви- нуваченнях встановлено за допомогою парної кореляції. Для прямого висловлення-звинувачення сильний зв'язок виявлено між рівним статусом комунікантів і їх відносною дистанцією, причому для дружньо-фамільярної цей зв'язок є прямим, а для офіційно-ділової - зворотним. Для «не-прямого» висловлення-звинувачення сильний зв'язок не встановлено між жодними кореляційними парами засобів об'єктивації такого висловлення.

Ключові слова: висловлення-звинувачення, перфор- мативне, експліцитне, імпліцитне висловлення, соціальна роль, статус, гендер комунікантів.

Постановка проблеми. Цілеспрямований процес інформативного обміну між комунікантами дає змогу пізнати аспекти вияву мови та мовлення, зокрема встановити значущість мови у процесі соціально-виробничих відносин людей, усвідомити роль людини у створенні ситуацій спілкування, здійснення мовленнєвого акту, його інтерпретації з огляду на умови реалізації, мовленнєву стратегію, тактику, ефективність тощо.

Вивчення закономірностей і специфіки комунікативної взаємодії передбачає системний аналіз мовних фактів - в аспектах формальної будови, семантики, когнітивної прагматики, з урахуванням даних кількісного аналізу, ситуативного контексту та інформації загального плану.

У межах художнього дискурсу спостерігається складна взаємодія мовленнєвих актів, основою якої є інтенція, мовні та комунікативні компетенції учасників комунікації, тобто уміння оперувати засобами мовного коду, розуміти вербальні та невербальні повідомлення, їх експліцитні та приховані смисли, спираючись на аналіз конкретної ситуації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На ґрунті сучасного російського мовознавства й англістики описано явища, дотичні до змісту звинувачення. Так, Л.О. Гусліста провела дослідження негативної етичної оцінки в контекстах осуду на матеріалі російського критичного дискурсу публіцистики. Т.О. Давидова на матеріалі сучасної англійської мови проаналізувала вербальні та невербальні засоби об'єктивації докору, комунікативні фактори, які детермінують його варіативність. Оцінний аспект висловлення докору на матеріалі російської мови розглядали Т.В. Булигіна й А.Д. Шмельов. У статтях Є.С. Пєтєліної та Н.В. Готліб увага авторів спрямована на вивчення семантико-прагматичних особливостей висловлень, що не допускають експлікацію перформативів, серед яких зга-дується і висловлення reproach / (англ.) докір. А. Вежбицька досліджувала семантику дієслів в аспекті теорії мовленнєвих актів, зокрема на матеріалі російської мови провела аналіз семантичних особливостей дієслова упрекать. О.П. Снежик вивчала концептуальні, прагмасемантичні та інтеракційні особливості висловлення «звинувачення-виправдання» у франкомовних дискурсивних жанрах (сімейній розмові, діловому листуванні та політичному інтерв'ю). Ознайомлення з працями німецьких лінгвістів (S. Gunthner, H. Frankenberg, Е. Apeltauer) дає змогу зазначити, що звинувачення, хоч і не було спеціальним об'єктом для спостереження, а розглядалося паралельно з такими мовленнєвими діями, як образа, приниження, скарга, осуд, частково досліджено в аспектах граматики, просодики та стилістики.

Вивчення наукових праць дає підставу стверджувати, що дослідження висловлення-звинувачення на матеріалі німецько- мовного художнього дискурсу ще не було предметом спеціальної уваги з боку німецьких та українських лінгвістів, тож наша робота заповнює прогалини в цій проблематиці.

Метою пропонованої статті є встановлення взаємодії засобів об'єктивації висловлення-звинувачення: мовних засобів, синтаксичних моделей, відносного статусу комунікантів, відносної дистанції між комунікантами, статі комунікантів. Матеріалом дослідження послужили фрагменти німецькомовного художнього дискурсу, з яких способом суцільної вибірки було виокремлено 3 066 висловлень-звинувачень (романи, п'єси, оповідання 50 авторів; загальний обсяг фактичного матеріалу - близько 15 000 сторінок).

Виклад основного матеріалу. Для висловлення-звинувачення характерні різні форми (прямі - direkt / «не-прямі» - «nicht-direkt») і різні лексико-граматичні, синтаксичні засоби вираження комунікативної мети. Як свідчать наше дослідження та роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників, залежність тих чи інших форм висловлення відзначається від таких прагматичних факторів, як «соціальна роль», «асиметричні відносини», «гендер», «дистанція спілкування», «статус» [1; 3; 5; 6]. Для різних висловлень комбінація прагматичних факторів буде індивідуальною, тому що кожне висловлення здійснюється з певними цілями.

У процесі дослідження висловлення-звинувачення розроблено спеціальну схему для його аналізу, за якою проводилася інвентаризація. Для кожного висловлення-звинувачення у схемі зазначалася кількість частин мови, здійснювалася ідентифікація за відносним статусом (статус адресанта вищий / нижчий / рівний), відносною дистанцією (офіційно-ділова / дружньо-фамільярна дистанція), гендерною належністю комунікантів, формою вираження звинувачення (перформативна, пряма експліцитна, непряма експліцитна, імпліцитна) та синтаксичними моделями. Наприклад, висловлення-звинувачення - „Sie haben eine versuchte Republikflucht begangen“ (Dahlmanns F. „Die lange Flucht“, S. 91) - містить у своїй структурі: 2 дієслова, 1 займенник, 1 іменник, 1 прикметник (загальний обсяг речення-висловлення - 5 слів), продукується комунікантом чоловічої статі з вищим соціальним статусом у ситуації офі-ційно-ділового спілкування. Таке висловлення-звинувачення реалізується у формі прямого експліцитного висловлення за допомогою синтаксичної моделі простого розповідного речення у минулому часі - S + P (V Perf / Prдt). Дані, отримані у процесі інвентаризації вибірки, були внесені до таблиці MS-Excel, де у колонках зазначалися згадані вище параметри висловлен- ня-звинувачення, а в рядках - приклади звинувачення з німець- комовного художнього дискурсу. Таблична форма MS-Excel дозволила використовувати апарат математичної статистики для дослідження засобів об'єктивації висловлення-звинувачен- ня та їх взаємодії.

Результати підрахунків варіантів поєднання вищезгаданих засобів об'єктивації були зведені у таблиці. Дані таблиць показали, що вибір перформативної форми висловлення-звинувачення здійснюється адресантом-чоловіком із вищим комунікативним статусом в офіційно-діловій ситуації за допомогою синтаксичної моделі S + P (VPrдs / Perf) + durch + (Poss Pron) Schuld, що дозволяє безпосередньо вказати на того, хто несе відповідальність за той чи інший негативний вчинок, котрий може стосуватися як теперішнього (Prдsens), так і минулого (Perfekt) і підкреслюється присвійними займенниками dein / ihr:

„ Wir haben gerade einen wertvollen Mitarbeiter verloren, und zwar durch Ihre Schuld, Herr Jдger“.

„LassenSie das!“ (Dahlmanns F. „Die lange Flucht“, S. 147).

Слід зауважити, що продуцент висловлення-звинувачення вживає здебільшого т. зв. прихований перформатив (вживання перформативного дієслова beschuldigen є явищем надзвичайно низької частотності - 0,13%).

Прямо звинувачує адресант із вищим комунікативним статусом, оформлюючи своє висловлення у вигляді синтаксичної структури S + P (VPrдs) + /nicht/, яка виступає констатацією факту звинувачення (3,20% + 2,91%). Адресант вживає переважно дієслова негативної оцінки типу lьgen, umbringen, behandeln, ausnutzen, bestehlen, spionieren, mцrdern, ignorieren, betrьgen, rauben, verraten, verachten; іменники Unmensch, Verrдter, Intrigant, Dieb, Schlampe, Lausmensch, Nichtskцnner, Lump, Feind, Verlierentyp, Totschlag, Unverschдmter, Trunkenbold, Hund, Diebstahl, Unfallflucht, Kцrperverletzung, Urkundenfalschung, Feigling, словосполучення die Unwahrheit sagen, keine Rьcksicht auf (j-n) nehmen, unter Alkohol stehen, (j-n) im Stich lassen, (j-m) weh tun, schlechte Haltung haben, dumme Witze machen, ein Spiel treiben, sich lдcherlich machen, eine Flucht begehen, Blцdsinn machen, Angst haben тощо. Такий діа- лог-конфлікт відбувається в атмосфері офіційного спілкування. Цій формі висловлення-звинувачення надає перевагу адресант чоловічої статті, формулюючи свої міркування категорично, прямо, однозначно, без зайвої емоційності:

„Durch Ihre falsche Aussage bringen Sie einen Menschen unschuldig hinter Gitter, der Ihnen einmal vertraut hat“.

„Ich bleibe bei meiner Aussage, die ich bereits gemacht habe“ (Dahlmanns F. „Die lange Flucht“, S. 309) (з розмови адвоката зі свідком).

Аналізуючи результати таблиць, ми встановили ще один часто вживаний (2,28%) варіант взаємодії засобів об'єктивації прямого висловлення-звинувачення, де адресант із рівним статусом щодо адресата будує своє висловлення за допомогою оцін- но-ознакової синтаксичної моделі S + P (sein Prдs + Adj / Adv) в ситуації дружньо-фамільярного спілкування. У ролі продуцента такого висловлення-звинувачення виступає переважно жінка, мовлення якої насичене багатими засобами опису почуттів, настроїв, емоцій; тут простежується більша кількість вживання прикметників і прислівників із негативним забарвленням типу betrunken, unzдrtlich, kompromiЯlos, hart, frech, grausam, gewaltsam, eifersьchtig, lьgnerisch, eiskalt, verantwortungslos, zynisch, unverschдmt, unmenschlich, eitel, leichtsinnig, kapriziцs, entscheidungsfaul, unmoralisch, unseriцs, reif, ungerecht, zerstreut, verbohrt, naiv, gleichgьltig, verrьckt, gemein, feige, niedertrдchtig тощо. Наприклад:

„Du bist verantwortungslos und unaufrichtig“

„Es gibt nichts, was ich dazu sagen kцnnte“ (Lessing D. „Das goldene Notizbuch“, S. 342).

Цей діалог демонструє розмову дружини з чоловіком, у якій об'єктом негативно-етичної оцінки стають вдача, риси характеру адресата, що кваліфікуються продуцентом висловлення-звинувачення як морально неприйнятні.

Непряме висловлення-звинувачення характерне для неофіційної ситуації комунікантам із рівним статусом, які оформлюють своє висловлення у вигляді трьох домінуючих синтаксичних структур S + P (VPrдs) + /nicht/, FW+P (VPrдs /Perf) + S?, P (Imp) + /nicht/!. Непряме висловлення-звинувачення у формі питального речення з питальним словом вживають більше адресанти жіночої статі в неофіційному спілкуванні - 2,41% (110), а в імперативній формі - адресанти-чоловіки - 2,41% (109):

„Es waren keine Menschen. Nicht einmal in der Unterwelt existieren solche Wesen“

„ Versuche zu berichten, ohne dich in Fantastereien zu ergehen!“ (Heinrich H. „Kein Stein wird auf dem anderen bleiben“,

S. 479) (із розмови двох чоловіків із рівним статусом у неофіційній ситуації).

,, Was hatte sie, das ich nicht habe? Warum fandest du sie besser?“

„Argumentiere nicht so primitiv. Sie war neu und anders als du, jьnger, aber darum ging es nicht“ (Hart, S. 274) (із розмови жінки з чоловіком).

Чоловічий стиль спілкування зорієнтований на соціальні статуси та владу, вони пристосовуються до ієрархічних соціальних ролей у комунікації. Для чоловіків, за Е. Вебер, «незалежність - ключ до світу. Формулювати накази та виконувати їх - це реалізація правил ієрархії» [7]. Мовний код жінок містить більшу кількість засобів ввічливості, меншу кількість грубих і лайливих виразів; вони переважно формулюють своє висловлення-звинувачення питальними реченнями (тобто «не-прямими» засобами), розраховуючи на здатність співроз-мовника «вичитувати» імплікатури, приховані інтенції.

Наступним етапом нашого дослідження був кореляційний аналіз засобів об'єктивації висловлення-звинувачення. Застосування методів квантитативного аналізу дало змогу отримати об'єктивну картину квантитативних параметрів вислов- лення-звинувачення у тому вигляді, в якому вони відображені у німецькомовному художньому дискурсі.

Отже, здійснено парну кореляцію з метою встановлення тісноти зв'язку між досліджуваними ознаками (відносною дистанцією, відносним статусом, гендерною належністю комуні- кантів, синтаксичною моделлю) як у прямому, так і в «не-пря- мому» висловленнях-звинуваченнях. Кількісним показником, що відображає цей зв'язок, є коефіцієнт парної кореляції (r), який розраховується за формулою:

X (X - X )(Y - Y )

V

2 2 O'x&Y

де п - величина вибірки.

За парної залежності коефіцієнт кореляції коливається від 0 до +1 при прямому зв'язку та від 0 до -1 - при зворотному зв'язку. Чим ближчий коефіцієнт кореляції до +1, тим тісніший зв'язок між У та X і, навпаки, чим ближчий коефіцієнт кореляції до 0, тим слабший зв'язок між ознаками. Якщо г = 0,3 - 0,5 - зв'язок слабкий, якщо г = 0,5 - 0,7 - зв'язок середній і якщо г > 0,7 - зв'язок тісний [4].

Отримані коефіцієнти кореляції слід зіставляти із критичними значеннями, зведеними у спеціальні таблиці Р Фішера. Усі вони розраховані для різних видів значущості та кількості ступенів свободи, що дорівнює різниці між чисельністю вибірки та числом корелюючих величин (за парної кореляції А/ = п - 2). Для того, щоб коефіцієнт кореляції вважався вірогідним, він повинен бути більшим за критичне значення, наведене в таблиці.

Розраховані коефіцієнти кореляції між засобами об'єктивації у прямому та «не-прямому» висловленні-звинуваченні за формулою (1) дали змогу зробити такі висновки. Для прямого висловлення-звинувачення при df = 1284 - 2 = 1282 та Р = 0,05 критичне значення вибіркового коефіцієнта кореляції приблизно становить 0,06. Сильний зв'язок (г > 0,7) спостерігається між рівним статусом комунікантів і їх відносною дистанцією, причому для дружньо-фамільярної цей зв'язок є прямим (г = +0,71), а для офіційно-ділової - зворотним (г = -0,71). Середній зв'язок (г = 0,5 - 0,7) встановлений між такими кореляційними парами засобів об'єктивації висловлення-звинувачення:

- вищим статусом комунікантів і їх відносною дистанцією, де залежність є прямою (r = +0,67) для офіційно-ділової та зворотною (r = -0,67) для дружньо-фамільярної;

- перформативною формою висловлення-звинувачення та синтаксичною моделлю S + P (V Prдs / Perf) + durch + (Poss. Pron) Schuld - (r = +0,61);

- перформативною формою висловлення-звинувачення та синтаксичною моделлю S + P (sein Prдs + schuld) - (r = +0,57).

Слабкий зв'язок (r = 0,3 - 0,5) зафіксований між:

- офіційно-діловою дистанцією та тендерним аспектом, де адресантом та адресатом висловлення-звинувачення є чоловіки

(r=+0,45);

- рівним статусом комунікантів і гендерним аспектом (чоловік ^ чоловік) - зв'язок зворотний (r = -0,45);

- дружньо-фамільярною дистанцією та гендерним аспектом (чоловік ^ чоловік) - зв'язок зворотний (r = -0,45);

- перформативною формою висловлення-звинувачен- ня та синтаксичною моделлю S + P (tragen Prдs) + Schuld. - (r = +0,40);

- прямою експліцитною формою висловлення-звинувачен- ня та цією самою синтаксичною моделлю S + P (tragen Prдs) + Schuld - зв'язок зворотний (r = -0,40);

- рівним статусом комунікантів і гендерним аспектом, де адресант висловлення-звинувачення - жінка, а адресат - чоловік (r = +0,35);

- дружньо-фамільярною дистанцією та гендерним аспектом (жінка ^ чоловік) - (r = +0,31);

- офіційно-діловою дистанцією та гендерним аспектом (жінка ^ чоловік) - зв'язок зворотний (r = -0,31).

Між рештою кореляційних пар засобів об'єктивації прямого висловлення-звинувачення зв'язок відсутній.

Для «не-прямого» висловлення-звинувачення при df = 1782 - 2 = 1780 та Р = 0,05 критичне значення вибіркового коефіцієнта кореляції приблизно становить 0,05. Сильний зв'язок (r > 0,7) не спостерігається між жодними кореляційними парами засобів об'єктивації висловлення-звинувачення. Між рівним статусом комунікантів і відносною дистанцією зафіксований середній зв'язок (r = 0,5 - 0,7), причому для дружньо-фамільярної дистанції він є прямим (r = + 0,52), а для офіційно-ділової - зворотним (r = -0,52). Слабкий зв'язок (r = 0,3 - 0,5) спостерігається між вищим статусом та офіційно-діловою дистанцією (r = +0,47), а також між рівним статусом комунікан- тів і гендерним аспектом, де адресант звинувачення - жінка, а адресат - чоловік (r = +0,31). Між рештою кореляційних пар засобів об'єктивації «не-прямого» висловлення-звинувачення зв'язок відсутній.

Висновки. Лексико-синтаксичні та прагматичні фактори суттєво впливають на вибір адресантом тих чи інших форм вираження висловлення-звинувачення. Силу зв'язку між відносною дистанцією, відносним статусом, гендерною належністю комунікантів і синтаксичною моделлю у прямому і «не-прямому» висловленнях-звинуваченнях встановлено за допомогою парної кореляції. Для прямого висловлення-зви- нувачення сильний зв'язок виявлено між рівним статусом комунікантів і їх відносною дистанцією, причому для друж-ньо-фамільярної цей зв'язок є прямим, а для офіційно-ділової - зворотним. Для «не-прямого» висловлення-звинувачення сильний зв'язок не встановлено між жодними кореляційними парами засобів об'єктивації такого висловлення.

Результати цього дослідження доповнюють відомості про висловлення-звинувачення, про вивчення взаємозалежності різних його аспектів, що можна розглядати як подальшу розробку теоретичних засад комунікативної лінгвістики, прагматики, синтаксису сучасної німецької мови. Проведений у статті аналіз взаємодії засобів об'єктивації висловлення-звинувачення не вичерпує досліджуваної проблематики. Він відкриває перспективи подальших досліджень, які можуть бути пов'язані із системним описом граматичних і стилістичних засобів об'єктивації висловлення-звинувачення; невербальними засобами вираження звинувачення (роллю інтонації, погляду, жестів, мовчання); виявленням контрастивних особливостей категоризації звинувачень у німецькій та українській мовних картинах світу тощо.

Література

синтаксичний звинувачення дискурс

1.Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл (логико-семантические проблемы). Москва : Едиториал УРСС, 2003. 384 с.

2.Горкавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика : навчальний посібник. Київ : Професіонал, 2004. 384 с.

3.Крысин Л.П. Социальная маркированность языковых единиц. Вопросы языкознания. 2000. № 4. С. 26-42.

4.Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. Черновцы : Рута, 2004. 190 с.

5.Макаров М.Л. Анализ дискурса в малой группе. Тверь : ТГУ 1995. 82 с.

6.Тарасова Е.В Речевая системность и контекст. Мовна компетенція, креатиеність та актуальні проблеми викладання іноземних мов. Харків : Константа, 1998. С. 168-175.

7.Mьhlmann W.-E. Institution. Wцrterbuch der Soziologie. Hrsg. von W. Bernsdorf. Berlin : Akademie, 1996. S. 466

Размещено на Allbest.ru