Варіативність частотних характеристик у мовленні представників п’яти регіонів Уельсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Варіативність частотних характеристик у мовленні представників п'яти регіонів Уельсу

Статтю присвячено вивченню територіальної варіативності англійської мови в Уельсі, що має величезне значення, оскільки дослідження валлійського варіанта англійської мови не отримало належного висвіт-лення в дослідницькій практиці. Ще й досі не визначено статус валлійського варіанта англійської мови, а просодич-ні особливості її фонологічної системи не стали предме-том аналізу в сучасних соціофонетичних студіях. Тривала відмова суспільства від використання валлійської мови призвела до панування англійської в Уельсі. На сьогодні валлійська мова, перебуваючи в стані загального занепаду, усе ж залишається невіддільною частиною громадського життя й проявляється в англійському мовленні мешканців Уельсу. Вплив валлійської мови проявляється на просодич-ному рівні фонологічної системи мови. Соціопросодичне дослідження мовлення носіїв валлійського варіанту анг-лійської мови показало, що різниця в їхньому мовленні не відхилення від вимовної норми, а варіанти реалізації, які є територіальними маркерами.

У пропонованому дослідженні зроблено спробу вивчи-ти варіативний характер просодичних ознак в п'яти регі-онах Уельсу - північному, центральному, південному, південно-східному й південно-західному. Особливу увагу приділено аналізу частотних характеристик мовлення, параметрам діапазону частоти основного тону (далі - ЧОТ), який є одним з провідних параметрів ідентифікації регіонального мовлення.

Отримані методом інструментального аналізу резуль-тати свідчать про наявність у мовленні мешканців Уельсу як просодичних рис, притаманних мовленню британців, так і специфічних просодичних ознак, притаманних мов-ленню мешканців Уельсу, що виявляє своєрідність валлій-ського варіанта англійської мови в царині просодії, зокре-ма варіативний характер діапазону ЧОТ.

Проведене дослідження показало доцільність дослі-дження сучасних тенденцій у розвитку англійської мови в Уельсі, допомогло виявити характерні зміни в просодичній поведінці мешканців Уельсу й дослідити їх в регіо-нальному аспекті.

Постановка проблеми. Дослідження англійської мови, яка функціонує в Уельсі, свідчить, що вона, обслуговуючи територіальні й національні спільноти, становить макро-систему, що складається з мовних підсистем національної й територіальної реалізації. Приналежність індивідуума до тієї чи іншої територіальної групи безпосереднім чином впли-ває на його мовленнєву поведінку. Саме тому дослідники при-діляють значну увагу вивченню мовленнєвих моделей пред-ставників різних територіальних груп, визнаючи їхній вплив на загальну систему мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки виконано низку цікавих досліджень з вивчення просодичних особливостей мовлення представників різних територіальних груп, пов'язаних з дією певних вікових і гендерних груп. Цій темі присвятили увагу такі вітчизняні й іноземні дослідники: О. Р Валігура, В. С. Григораш, О. Б. Рубчак, Г. В. Галянт, Т. І. Шевченко та інші.

Проблема взаємодії соціальних і територіальних чинників у вимовних характеристиках англійської мови Великої Брита-нії перебуває в центрі уваги сучасних соціофонетичних студій. Чільне місце серед дослідницьких праць посідають розвідки, присвячені питанням територіальної й соціальної диференці-ації діалектів, специфічних для тих чи інших груп населення. Функціонування валлійського варіанта англійської мови висвітлено в розробках іноземних лінгвістів, зокрема Р Валь- терса, П. Тренча, А. Томаса, О. Бродович. У роботах авторів зазначено, що валлійська англійська, яка існує на території Уельсу, складається із взаємодії англійської та валлійської мов, і в сучасній ситуації двомовності спостерігається взаємопро-никнення елементів двох фонологічних систем.

Відкритим залишається питання, пов'язане з визначенням просодичних ознак мовлення представників тих діалектних зон, які існують на території Уельсу.

Метою статті є визначення регіонально зумовлених просо-дичних, зокрема частотних, характеристик мовлення представ-ників п'яти регіонів Уельсу.

Для досягнення мети дослідження виконано такі завдання: висвітлено поняття діалектної мови, зіставлені літературна й діалектна мови, визначено статус англійської мови в Уельсі та виявлено основні частотні просодичні маркери валлійського варіанта англійської мови.

Виклад основного матеріалу. Поняття «діалектна мова» по-різному трактується вітчизняними й іноземними лінгвістами. О. О. Селіванова визначає діалектну мову як форму мовного існування, що використовується як засіб безпосеред-нього побутового спілкування на певній обмеженій території й характеризується відносною єдністю різних мовних рівнів системи й відповідними відбитками культурних традицій [8]. Л. І. Бараннікова розуміє діалектну мову як сукупність діалек-тів англійської мови, «явище історично мінливе, що об'єднує різні діалектні мовні форми, статус, роль і соціальні функції яких істотно змінюються в ході розвитку загальноанглійської мови» [1, с. 104-105].

Якщо зіставити літературну мову й діалекти, можна помі-тити як загальні риси їхнього розвитку, так і відмінності.

Загальні риси розвитку обумовлені одними й тими ж мовними й соціальними факторами. Відмінності спричинені розбіжністю функцій літературної мови й діалектів [2, с. 22]. Так, літературна мова характеризується своєю поліфункціональністю, у той час як функцією діалектів є передусім побутове спілкування.

Функціональні й стильові відмінності літературної мови й діалектів обумовлюють розбіжність у характері їхніх систем. Поліфункціональність літературної мови вимагає постійного збагачення й розвитку її системи, тому літературна мова наба-гато складніша й багатша за діалекти. На відміну від літератур-ної мови збагачення діалектів призводить до руйнування їхніх систем, оскільки відбувається зазвичай шляхом додавання еле-ментів літературної мови. І літературна мова, і діалекти є варі-антами реалізації загальномовної системи.

Як відзначив В. М. Жирмунський, однією з основних від-мінностей між літературною мовою й діалектами є соціальні функції, при цьому літературна мова й діалекти «зв'язані між собою складною взаємодією, ієрархічною супідрядністю й боротьбою, що обумовлена загальними напрямами соціаль-ного розвитку певної епохи й країни» [5, с. 15-16].

На думку Ю. А. Жлуктенко, національна літературна мова формується на базі діалекту. При цьому можливий зсув діалек-тної бази, витиснення певних мовних елементів за межі норми.

В. Н. Ярцева вважає, що «витискувані діалектні риси при фор-муванні літературних норм і оцінці всього мовного матеріалу як «правильного» і «неправильного» з точки зору встановлених нормативів можутьусуватися або в область соціальних діалектів- жаргонів, або в якості архаїзмів ставати надбанням мови» [12, с. 121]. Таким чином, можна говорити про тісну взаємодію й взаємозбагачення різних форм існування мови.

Діалект, якому властива більша варіативність у порівнянні з літературною мовою, характеризується нестабільністю дея-ких мовних елементів і більшою мінливістю, може змішува-тися з іншими діалектами.

А. Д. Швейцер визначає діалект як «територіально замкнений різновид мови, обмежений сферою народно-розмовного мовлення, який протистоїть нормованій літературній мові». Під варіантом літературної мови розуміється «територіальний різновид єдиної нормованої літературної мови». Варіант національної мови, на думку вченого, це «сукупність територіально обмеженого варіанта літературної мови й територіальних діалектів, що розташовані в межах її ареалу» [10, с. 20].

Дослідники валлійського варіанта англій-ської мови по-різному підходять до питання про стандартний варіант англійської мови в Уельсі.

П. Традгіл (Р. Trudgill) [15] також говорить про використання стандартної англійської мови в Уельсі, однак він відзначає присутність соціальної варіативності в регіоні, що демон-струє акцент мешканців Уельсу. А. Томас (A. Thomas) пише про регіонально модифіко-ваний варіант Received Pronunciation [14].

Залишається відкритим питання про статус варіанта англійської мови, яким користуються мешканці Уельсу, про його позицію в цій ієрар-хії, а також про коректний термін для позна-чення цього варіанта. В англомовній літературі існує кілька поглядів щодо цієї проблеми.

мова територіальний діалект

Найпоширенішим у літературі терміном є Welsh English, який зустрічається в енциклопедичних статтях, присвячених валлійському варіанту англійської мови, а також широко вико-ристовується в англійських ЗМІ.

У пропонованому дослідженні ми будемо оперувати тер-міном «валлійський варіант англійської мови» для опису його просодичних особливостей в різних територіальних спільнотах Уельсу.

Для виявлення диференційних просодичних ознак мов-лення мешканців Уельсу було обрано п'ять територіальних областей. На півночі це Голігед, у центрі - Ньютаун, на пів-дні - Свонсі, Ньюпорт - у південно-східній частині Уельсу й Пемброк - у південно-західній.

Методом інструментального аналізу було виявлено наступні частотні показники: максимальне й мінімальне зна-чення ЧОТ (у Гц); максимальний діапазон ЧОТ (у Гц); середній рівень ЧОТ (у Гц), а також характер реалізацій діапазону ЧОТ (у відносних одиницях). Отримані результати дають змогу про-стежити відмінності в частотних характеристиках у мовленні інформантів з п'яти регіональних груп Уельсу.

Найширший діапазон ЧОТ було зафіксовано в мовленні інформантів зі Свонсі (південь Уельсу) й Ньюпорта (200 Гц та 195 Гц відповідно). У мовленні представників півночі (Голі-гед) спостерігається значне звуження діапазону ЧОТ до 145 Гц. У мовленні представників південного заходу (Пемброк) діапа-зон ЧОТ демонструє середні показники й становить 160 Гц.

Отримані параметри діапазону ЧОТ, що є одним з провід-них параметрів ідентифікації регіонального мовлення [7, с. 3], показали, що така просодична характеристика нарізно реалізу-ється в різних регіонах Уельсу.

Говорячи про територіальну диференціацію діалектів, зазначимо специфічні ситуації для різних груп населення, наприклад сільських і міських мешканців.

Відомо, що міські діалекти ближчі до мовної норми, ніж сільські, що обумовлено поширенням мови через торгівлю, освіту та інші соціальні контакти [11, с. 144].

Дослідження мовних ситуацій у місті й у сільській міс-цевості показують, що для останньої двомовність є типовою з різним співвідношенням використання двох мов, у той час як у містах використовується переважно мова офіційного спілкування [6, с. 101; 13, с. 6]. Для сільської місцевості типова двомовність з різним співвідношенням використання двох кон-кретних мов [9, с. 170].

Широкий діапазон ЧОТ у мовленні мешканців півдня і пів-денного сходу Уельсу можна пояснити як географічною близь-кістю до столиці (Кардіффа), центру стандартної вимови, так і прагненням до підвищеної нормативності, що відзначено англійськими діалектологами в кельтських регіонах [14; 17].

Фактор географічної віддаленості від центрів, від столиці визначає поступове звуження діапазону в інформантів з Голі- геда й Ньютауна (рис. 1). Ці результати відповідають раніше висловленій думці П. Традгілла про вплив центрів урбанізації на прилеглі райони [16, с. 81-88].

Особливим проявом регіональної варіативності можна вважати звуження діапазону в мовленні інформантів півночі Уельсу (рис. 2).

Для зіставлення висотної реалізації ЧОТ у територіаль-них групах обчислювався частотний діапазон між середньою частотою мовлення інформанта й максимальним рівнем ЧОТ (позитивний інтервал) і її мінімальним рівнем (негативний інтервал). Співвідношення позитивного й негативного інтерва-лів допомагає визначити характер діапазону ЧОТ, а саме вста-новити, в якому регістрі, верхньому чи нижньому, реалізується діапазон голосу інформантів. За основу цієї характеристики було взято таку шкалу реалізації ЧОТ: число, що дорівнює оди-ниці, - рівномірна реалізація діапазону ЧОТ в обох регістрах число, більше за одиницю, - діапазон голосу реалізується у верхньому регістрі; число, менше за одиницю, - діапазон реалізується в нижньому регістрі

Рис. 2. Територіальне варіювання ЧОТ (у Гц)

Рис. 3. Узагальнений тональний контур мовлення
п'яти територіальних областей Уельсу

Таблиця 1

У досліджуваних територіальних групах діапазон реалізовувався у верхньому й нижньому регістрах.

У мовленні інформантів з Голігеда, Ньютауна й Пембрука діапазон реалізується у верхньому регістрі. Інформанти зі Свонсі й Ньюпорта використовують можливості голосу в дещо нижчому регістрі (табл. 1).

Проведений аналіз частотних характеристик дав змогу виділити низку ознак, притаманних кожній територіальній області Уельсу. Отримані результати допомогли скласти динамічний інтонаційний портрет, для побудови якого вживався метод узагальненого інтонаційного контуру (УІК), розроблений в лабораторії експериментальної фонетики (ЛЕФ) Одеського національного університету імені І. І. Мечникова [7]. Цей метод дав можливість відтворити динаміку тональної структури кожного з досліджуваних 5 регіонів Уельсу (рис. 3).

Висновки. Таким чином, отримані методом інструментального аналізу результати свідчать про наявність у мовленні мешканців Уельсу як просодичних рис, притаманних мовленню британців, так і специфічних просодичних ознак, притаманних мовленню мешканців Уельсу, що виявляє своєрідність валлійського варіанта англійської мови в царині просодії, зокрема варіативний характер діапазону ЧОТ.

Проведене дослідження показало доцільність дослідження сучасних тенденцій у розвитку англійської мови в Уельсі, дало змогу виявити характерні зміни в просодичній поведінці мешканців Уельсу й дослідити їх в регіональному аспекті.

Література

1.Баранникова Л. К проблеме социальной и структурной изменчивости диалекта. Ленинград : Вопр. соц. лингвистики, 1970. 314 с.

2.Баранникова Л. О специфике развития и изменения разных компонентов общественного языка. Язык и общество. Вып. 2. Саратов : Издательство Саратовского университета, 1970. С. 19-34.

3.Білецька С. Варіативність просодичних параметрів у мовленні британ- ськоїмолоді(інструментально-фонетичнедослідження):автореф.дис.... канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Одеса, 2017. 18 с.

4.Виноградов В. Диглоссия. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. - Москва : Большая российская энциклопедия, 1998. С. 136.

5.Жирмунський В. Национальный язык и социальные диалекты. Ленинград : Художественная литература, 1936. 298 с.

6.Жирмунський В. Проблемы социальной диалектологии. Известия АН СССР. Серия литературы и языка. Москва : Наука, 1964. Т. 23. Вып. 2. С. 99-112.

7.Присяжнюк О. Просодичні особливості територіальних типів британської вимови (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі шести територіальних типів британської вимови) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Одеса, 2004. 20 с.

8.Селіванова О. Сучасна лінгвістика [термінологічна енциклопедія]. Полтава : Довкілля - Київ, 2006. 716 с.

9.Табуре-Келлер А. К изучению двуязычия в социологическом плане. Новое в лингвистике. Вып. VI. Языковые контакты. Москва : Прогресс, 1972. С. 170-182.

Размещено на Allbest.ru