Семантика відносних атрибутивних синтаксем у романі володимира дрозда "Ирій"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантика відносних атрибутивних синтаксем у романі володимира дрозда "Ирій"

Гандзюк О.М.

Анотація

У статті йдеться про семантику відносних атрибутивних синтаксем уромані Володимира Дрозда «Ирій». Найчастіше в тексті роману функціонують відносні атрибутивні синтаксеми, виражені відносними прикметниками, які вказують на матеріал і призначення. Най- рідше відносні атрибутивні синтаксеми в романі мають семантику часу, яку передає інфінітив.

Ключові слова: синтаксис, просте ускладнене речення, синтаксема, атрибутивна синтаксема, відносна атрибутивна синтаксема.

Статья посвящена описанию семантики атрибутивных синтаксем в романе Владимира Дрозда «Теплые края». Чаще всего в тексте романа функционируют относительные атрибутивные синтаксемы, выраженные относительными прилагательными, которые указывают на материал и назначение. Реже относительные атрибутивные синтаксемы в романе имеют семантику времени, которое передает инфинитив.

Ключевые слова: синтаксис, простое усложненное предложение, синтаксема, атрибутивная синтаксема, относительная атрибутивная синтаксема.

The article has been devoted to the description of the semantics of attributive syntaxems in the novel by Vladimir Drozd “Warm lands”. Often, in the text of the novel, there are relative attribute syntaxemes, expressed by relative adjectives, which point to the material and purpose. Not often, the relative attribute syntaxes in the novel have the semantics of time that the infinitive transmits.

Key words: syntax, simple complicated sentence, syntax- em, attributive syntaxem, relative attribute syntaxem.

Постановка проблеми. Атрибутивні відношення в граматичній системі мови становлять «специфічний тип відношень, що поєднують у собі формально-синтаксичні й наближені до формально-синтаксичних семантико-синтаксичні ознаки»[1, с. 157].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження синтаксем перебуває в центрі уваги лінгвістів. Вивченням синтаксем, зокрема відносних, займаються такі лінгвісти, як І.Р Вихованець [1; 2], А.П. Загнітко [3], О.Г. Межов [4] та інші дослідники. Але оскільки кожен письменник по-своєму використовує атрибутивні відносні синтаксеми, вважаємо, що тема нашого дослідження є актуальною.

Мета статті полягає в аналізі семантики відносних атрибутивних синтаксем, використаних у романі Володимира Дрозда «Ирій». Завдання роботи: 1) виявити в структурі роману відносні атрибутивні синтаксеми; 2) дослідити їх семантику.

Виклад основного матеріалу. Зазвичай у ролі відносних атрибутивних синтаксем уживають прикметник. Із конкретною предметною співвіднесеністю відносних прикметників пов'язана їхня властивість передавати лише незмінну, сталу щодо міри вияву ознаку [5, с. 182]. У романі вони мають таку семантику: будівля та її частини: «...ступив із сінешніх сутінків на залитий окропом ранішнього сонця рундук...» (с. 5); «...тітка з дядьком втрапляли до своїх покоїв через причілкове вікно» (с. 26); призначення: «...до зоряної череди виплив з-за ірийської пожежної вежі місяць...» (с. 70); «З останньої бочки валка скидалася на чудернацьку похоронну процесію...» (с. 53); «... чи не приземлився за вишеньками космічний корабель...» (с. 54); місцевпрорядкування: «...і залягли [вовки]<...> далі від вуличних ліхтарів...» (с. 70); населений пункт: «...щоб не мати клопотів з сільським ветеринаром...» (с. 64); «Той дух вирізняв асенізаційну валку з-поміж узвичаєного міського мурашника...» (с. 53); специфіка реалії: «Того літа я прочитав щедро ілюстровану книгу про акторів пересувного театру...» (с. 11); розміщення: «Під беретом розквітли очі, великі й світлі, мов дві водяні лілії...» (с. 71); «Він [дядько] припав обличчям до річкового дзеркала...» (с. 65); розташування в просторі: «Я вмостився на задньому сидінні автобуса» (с. 71); «Дядько Денис слухав матір з пройми кімнатних дверей...» (с. 98); атмосферні реалії: «.я уривками милувався зоряним небом, яке потроху хмарніло» (с. 71); «.вона [корова] об'їдалася росяної трави...» (с. 66); «...і вИрії ще довго теревенили про непередбачене астрономами сонячне затемнення...» (с. 49); «По небу <...> пливли білі снігові оболоки» (с. 87); час: «Якби сьогоднішній вечір почався спочатку, я би вчинив так само» (с. 71); «Повоєнна весна була голодна...» (с. 72); «Минулої весни готувався освідчитись однокласниці в коханні...» (с. 47); «...ніж його [нападника] в останню хвилину басамнув по моїх грудях» (с. 49); «Цьогорічні сумні прогнози авторитетно підпирала Біблія» (с. 39); «...дід Єврась наказав бабі притьма подати учорашній суп...» (с. 39); «А винним у нічному переполосі Солом'яників було миршаве пакульське лисиченя...» (с. 63); «.і крізь сіру світанкову млу забовванів над розорою ошийник Нерона-Балалайки...» (с. 65); «...вона [курява] затьмарила ранішнє сонце...» (с. 48); «Валка задумливо, меланхолійно вервечилася вулицею...» (с. 53); пори року й місяці: «Удосвіта, ледве мжичка осіннього дня просіялася крізь ніч, ми без задніх ніг <...> погналися за втікачем» (с. 65); «За вікнами згасав зимовий день...» (с. 106); «З неба на мокрих парашутиках хмар спускався на Ирій листопадовий вечір» (с. 68); предмет: «. пряла [мати] біля каганця із жовто-червоної снарядної гільзи» (с. 71); установи й організації: «... на лугу за селом будується новий колгоспний двір з корівниками...» (с. 72); матеріал (метал): «Кількаразів на день півня урочисто зважували, клали на тарілку з золотою облямівкою...» (с. 64); «Гучномовець на майдані перед сільмагом вмовк і повернув назустріч нам алюмінієву пащеку...» (с. 129); «Крила із срібної іконної фольги лагідно шелестіли за спиною»(с. 14); «Андрій Гнида ковзнув по бляшаному крутосхилу на плаский дах собору...» (с. 28); «За кілька кроків від ляд з того паркану виштрикувалася металева труба...» (с. 86); призначення: «У крихітній кімнатульці стояв широкий двотумбовий стіл зі старезною, проте гонористою друкарською машинкою на горбу...» (с. 22); «Тільки на розі Солом'яної та Піщаної троє п'яничок підпирали вимареними в глину плечима стіни продуктової крамнички...» (с. 26); «.слухняно [тітка] відімкнула шафу з парадним одягом» (с. 99); транспорт: «Першою на бульвар з автобусної сходинки ступила тітка Дора» (с. 27); «І в цей момент за моєю спиною радісно, переможно прогучав паровозний гудок» (с. 103); будівельні матеріали: «Місяць ще не вибрався з-за шиферних дахів Солом'янки...» (с. 49); «...голомозі асфальтові хідники парували...» (с. 116); тканина: «...напередодні суботи вилизав дядькові парусинові черевики...» (с. 47); «...а мені - пожованого фетрового капелюха» (с. 48); «. кінчики пишних вусів були засунуті за широкий брезентовий пояс...» (с. 51); «...над парканом вихляли взуті в парусинові черевики на гумовій підошві ноги солом'янського фотографа, який забрався в чорного матерчатого рукава...» (с. 125); «Тітка була в новому крепдешиновому платті...» (с. 25); «Саме підскочили ціни на хутряні шапки...» (с. 38); напої: «...кисляком дихнув молочний павільйон...» (с. 50); «Винний дух витав над обійстям...» (с. 86); рослина: «...[вороння] падало в соснове верховіття» (с. 65); «До причілка, маскуючись оболоками тютюнового диму, тулився Жук із жучками» (с. 66); «А Жук тим часом підважив дубову колоду...» (с. 67); «Тут дядько знову дихнув на мене часниковим духом» (с. 50); «... в гніткий дух вбиральні вплівся запах березового диму» (с. 52); «...і вже війнуло <...> весняним настоєм із березових, тополиних та кленових бруньок...» (с. 119); «...постать баскетболіста бовваніла між темних кленових стовбурів...» (с. 119); «Чорнильниця бубнявіла, наче квасоля чи гарбузове зерно...» (с. 10); «...багатозначно зазирнув у прозорі, буцім краплі роси на трояндових пелюстках, очі секретарки» (с. 22); «Пшеничним ланом з серпами в руках ішли могутні люди...» (с. 83); «... дядько ж Денис ще й після яблучного вина не очухався» (с. 95); обсяг: «...повноводний Стрижень відкрився нашим смутним очам» (с. 65); професія: «...бо ранком мусив здавати [дядько] бухгалтерський звіт за квартал...» (с. 48); «Або я стану першою бочкою асенізаційної валки, або - прощайте» (с. 50); «.закінчити університет і скніти в якомусь Пакулі на вчительській ставці» (с. 50); «Людям мого - акторського - фаху не випадає глибоко вкорінюватися» (с. 11); належність: «...я підстрибом майнув у шкільні ворота» (с. 116).

Дієприкметники, ужиті у творі, мають значення вихідного для них дієслова: «.і безбатченкам у шкільному буфеті варили солодкуватий, з підмерзлої картоплі суп» (с. 72); «Після Не- рона-Балалайки жертвою оскаженілого кабана стала зелена корова Манька...» (с. 64); «...припнуті [аеростати], лежать нерухомо у видолку, між пагорбів...» (с. 65).

В атрибутивній позиції також широко використовують прийменникові форми іменників. Атрибутивні синтаксеми, виражені прийменниково-відмінковою конструкцією, характеризують предмет за низкою ознак [5, с. 311].

Широко представлені в тексті відносні атрибутивні синтак- семи у формі родового відмінка із такою семантикою: члени угрупування: «Хмара вороння, передчуваючи кривавий герць, висіла над дядьком...» (с. 100); джерела звуку: «...тонкий, протяглий, наче далекийзгук сурми...» (с. 5); «...чути ніжно-роздумливий голос рояля або скрипки...» (с. 73); «...шепотів до мене [дядько] під торохкотіння коліс по бруківці...» (с. 53); «На скрип дверей дід Єврась озирнувся...» (с. 106); «Пробудилимене до життя лунке, яскраво-синє цівкання синиць на осокорах, щебетливий гамір горобиної зграї на полі стадіону...» (с. 116); «гуркіт автобусів і машин, шерехт підошов об асфальт, буденність людських голосів і вереск очманілої від протепла дітвори пливли повз мене...» (с. 118); форми реалії: «...а майдани лежали під нами ошатні й святкові, наче плеса озер...» (с. 70); «... зробив [дядько] бутерброд з трьох буханців хліба...» (с. 48); «Гору грошей можна нагребти...» (с. 50); «Ланцюжок школярів ще не сягнув людей їдальні...» (с. 109); «В актовій залі уже стояла шеренга дев'ятикласників, від «А» до «Е» (с. 117); «Хмара вороння <...> висіла над дядьком...» (с. 100); «...він [глобус] замерехтів синіми цятками океанів...» (с. 11); ємності реалії: «Я наберу корзину картоплі...» (с. 34); будівлі та їх частини: «Дівчина в білому береті перебігла двір і хряснула дверима веранди» (с. 71); «До шибки лікарняної палати тулилися пласкі обличчя однокласників...» (с. 49); «Ганок сільмагу темнів од чоловіків у крилатих вовняних галіфе...» (с. 128); містов- порядкування: «.на розі бульвару, під годинником, продавали синювато-білі проліски...» (с. 116); частини одягу та взуття: «А тим часом під підошвами наших шкарбанів уже шаруділо капустяне ошмаття ринку...» (с. 50); складові частини предмета: «...кінчик ланцюга зблиснув та зник у твані...» (с. 66); «Легіони вишикувалися і стояли напоготові, стискуючи руків'я списів і бронзових щитів...» (с. 68); «Стрілки годинника показували чверть на другу...» (с. 116); «КумЦекало спроквола наблизився до передка машини...» (с. 126); частини тіла людини: «... а подушечки пальців німіли від хвилювання...» (с. 83); вигляд рослини: «...і я стану кущем калини...» (с. 67); наповнення: «а ще поклав [дядько] до сумки піввінка цибулі, миску кислих огірків...» (с. 48); призначення: «...халабуда тітчиної пивниці височіла над торговими рядами...» (с. 50); «Це була вона: в коричневій шкільній формі...» (с. 23); «...мати на радощах купила мені лижного костюма...» (с. 24); професії: «...услід нам докірливо зирив учитель креслення...» (с. 121); «...автобус випадково надибав контролер електроконтори...» (с. 35).

Родовий відмінок із прийменником у ролі відносних атрибутивних синтаксем у тексті твору має таку семантику: локалізації: «.а одного дня до моєї могили прийде дівчина з календаря...» (с. 68); «...Снив тільки акторством і промовляв цитатами з тої книги» (с. 11); адресанта: «...переказуватиму пакульцямгроші від невідомого адресата...» (с. 12); «Назавтра листоноша приніс листа від матері» (с. 94); мети: «Хліб для кабана рано-вранці привозив шофер тітчиної пивниці...» (с. 43).

Семантика знахідного відмінка обмежується значенням об'єкта думки: «Від самої думки про неї [Клаву] серце випорху- вало з грудей...» (с. 116).

Орудний відмінок наділений такою семантикою: особливості будівлі: «. вони [люди] житимуть у білих мармурових будинкахзі сферичними скляними стелями...» (с. 73); «...старим дісталася корова Манька, а молодим - гараж із кабаном» (с. 40); наповнення ємкостей: «Лисиченя пірнуло в бочку з водою і зникло без сліду» (с. 63); локалізація: «Замість будинку під Лірою я втрапив суботнього вечора до асенізаційної валки»(с. 48); «сідав на край залізної бочки з водою над причілком...» (с. 44); «..моїм ирієм було місто за Собакеревою горою» (с. 8); специфіка предмета: «...я завважив <...> його [учня] краватку з посрібленою защібкою...» (с. 117); місце впорядкування: «Центральні, чітко розграфлені квартали з мурашником залізниці, з білими коробками театрів, шкіл, контор, з корпусами фабрик та заводів лежали довкола Валу вузькою оторочкою...» (с. 120); специфіка перебігу руху: «Це була навдивовижу довга подорож з частими перепочинками на викинутих повіддю і підсушених пнях...» (с. 123); загальний вигляд істоти: «Мати з корзиною в руці проводжала нас за село...» (с. 130); специфіка напою: «Найчастіше нас пригощали какао з молоком...» (с. 60); наповнення реалії: «...я простяг гостеві корзину з плодами...» (с. 9); «...Дядько Денис добув з портфеля пляшку з соком...» (с. 101); «...стінами їм [людям] слугуватимуть стелажі з книгами...» (с. 73).

Відносні атрибутивні синтаксеми в тесті твору мають таку семантику: загальний вигляд істоти: «. листочки здригнулися й стали руками в зеленій газовій кофтині з мереживними оборками...» (с. 22); «Голос писарка у мундирі з блищиками віддалявся...» (с. 85); «Ми вже були біля двору дівчини в білому береті...» (с. 70); загальний вигляд предмета: «...а ще ті люди майбутнього читатимуть старезні книги в грубих шкіряних обкладинках...» (с. 73). дрозд ирій семантика прикметник

Порядковими числівниками в тесті вказується на порядок предметів при лічбі: «Япершим ступив на промінь...» (с. 70); «...а з Клавою прийшло ще троє хлопців, незнайомих мені, четвертий - колишній кандидат у благородні гугнгми, геніальний теоретик Славко Пасічник» (с. 114); «Десяті класи <...> дивилися на нас меланхолійно й гордовито...» (с. 117); «Восьмі каси юрмилися біля дверей...» (с. 117).

Займенники в структурі роману мають семантику належності: «На мій голос дно ріки відлунило жалібним глухуватим дзявкотінням» (с. 66); «...оце навчаю свого племінника розуму...» (с. 50); неозначеності: « ...у нас будь-яка професія почесна» (с. 50); означальності: «...з неї [з гори] продивлялося усеньке наше село...» (с. 72); вказівки: «...церква височіла на тій же горі...» (с. 72); «- Я все одно врятую цю дівчину!» (с. 67); «і я <... > не прагнув в такім вбранні здибати однокласників.» (с. 49).

Інфінітив у тексті роману, поєднуючись з іменниками, указує на характеристику часу: «І тут я подумав, що настала слушна мить сказати те, над чим я стільки розмірковував в останні дні...» (с. 124); «Потому наставав час годувати кабана...» (с. 43).

Висновки

У романі роль відносних атрибутивних синтак- сем відіграють відносні прикметники, іменники в родовому, знахідному, орудному й місцевому відмінках, дієприкметники, деякі розряди займенників, інфінітив. Найчастіше в тексті роману функціонують відносні атрибутивні синтаксеми, виражені відносними прикметниками, які вказують на матеріал, призначення, рослину. Зрідка відносні атрибутивні синтаксеми в романі мають семантику часу, яку передає інфінітив.

Література

1. Вихованець І.Р Нариси з функційного синтаксису української мови: монографія. К.: Наук. думка, 1992. 224 с.

2. Вихованець І.Р Граматика української мови: Синтаксис: підручник. К.: Либідь, 1993. 368 с.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: монографія. Донецьк: Дон НУ, 2001. 662 с.

4. Межов О.Г Типологія мінімальних синтаксичних одиниць: монографія. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 464 с.

5. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / за заг. ред.

І.К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1969. 583 с.

Размещено на Allbest.ru