Вплив ізолянтів на прагматичне значення сегментованого висловлення (на матеріалі французького художнього дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ІЗОЛЯНТІВ НА ПРАГМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЕГМЕНТОВАНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)

Захарова Н.О.,

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри німецької мови та літератури з методикою викладання Криворізького державного педагогічного університету

Аннотация

Захарова Н.А. Влияние изолянтов на прагматическое значение сегментированного высказывания (на материале французского художественного дискурса) Аннотация. Статья посвящена изучению прагматических особенностей сегментированных высказываний, тема которых сопровождается изолянтами. Цель анализа - определить дополнительные оттенки значений по сравнению с сегментированными высказываниями, в составе тематического компонента которых изолянт отсутствует.

Ключевые слова: сегментированное высказывание, тема, рема, изолянт, прагматика.

Summary

Zakharova N. The impact of isolants on the pragmatic meaning of the segmented sentence (on the basis of French fiction discourse)

The present paper focuses on the study of pragmatic features of segmented sentences where the theme is combined with an isolant. The goal of the analysis is to determine additional shades of meaning in comparison with segmented sentences without isolants.

Key words: segmented sentence, theme, rheme, isolant, pragmatics.

Анотація

Статтю присвячено вивченню прагматичних особливостей сегментованих висловлень, тема яких супроводжується ізолянтами. Метою подібного аналізу є визначення додаткових відтінків значень порівняно із сегментованим висловленням, де ізолянт у складі теми відсутній.

Ключові слова: сегментоване висловлення, тема, рема, ізолянт, прагматика.

Постановка проблеми. Мова є необхідною людині не лише для обміну інформацією або для набуття нових знань, вона слугує засобом передачі певних емоцій і почуттів. Часто емоційний стан мовця виражається не лише лексично чи інтонаційно, але й за допомогою спеціальних емфатичних синтаксичних конструкцій, що є специфічними для кожної окремої мови. Так, однією з експресивних синтаксичних конструкцій французької мови вважається сегментоване висловлення (phrase segmentйe, або disloquйe), прагматичне значення якого представляє об'єкт нашого дослідження. Експресивність таких конструкцій забезпечується насамперед завдяки структурному оформленню, проте існують сегментовані висловлення, тематичний компонент яких супроводжується спеціальними словами, так званими ізолянтами. Прагматичні особливості подібних сегментованих конструкцій є предметом нашої роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес до вивчення сегментованих висловлень з'явився ще на початку ХХ ст. завдяки дослідженням французького лінгвіста Ш. Баллі, який уперше визначив сегментоване висловлення як окремий тип синтаксичної конструкції. Його послідовники (В. Вартбург, П. Цумтор, В. Гак, О. Андрієвська, Є. Реферовська, А. Васильєва) заклали основи для досліджень сучасних науковців, серед яких варто відначити Ф. Гаде, О. Новаковську, М. Бласко, П. ле Гоффік, Е. Пеллє. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених аналізу сегментованих висловлень, прагматичне значення конструкцій з ізолянтами є недостатньо висвітленим, що обумовлює актуальність роботи.

Мета статті - визначити особливості відтінків значень, що їх набувають сегментовані висловлення, тема яких поєднується з ізолянтами. Досягнення поставленої мети видається можливим шляхом порівняльного аналізу сегментованих висловлень з ізолянтами та без них у семантико-прагматичному аспекті, на основі чого маємо змогу визначити додаткові відтінки значень, що виникають у разі комбінування теми з ізолянтами.

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на неоднозначність інтерпретації сегментованого висловлення, зауважимо, що в нашій роботі сегментоване висловлення розуміється як бінарна конструкція, де сегмент-тема відокремлюється від рематичної частини інтонаційно (пунктуаційно) і характеризується мобільністю позиції відносно неї. При цьому тема репрезентується в ремі у формі займенника-субститута, що відтворює її граматико-синтаксичну функцію, забезпечуючи цілісність реми:

Cette йcharpe, je l'ai portйe tout l'hiver (6, p. 188).

Залежно від позиції тематичного компонента відносно рематичної частини науковці (О. Андрієвська, В. Гак, П. ле Гоффік, О. Новаковська, Є. Реферовська) визначають два основні структурні типи сегментованих висловлень: репризу, коли відокремлена тема займає препозицію відносно реми, й антиципацію в разі постпозитивної теми.

Зазначимо, що певний структурний тип обирається мовцем залежно від поставленої комунікативної задачі, його суб'єктивної інтерпретації змісту висловлення. Під комунікативною задачею ми розуміємо не лише бажання мовця висловити власну точку зору, але й вплинути на співрозмовника.

Вважається, що під час вибору структурного типу репризи мовець має на меті: а) привернути увагу співрозмовника до певного поняття, особи, ознаки, дії. Це основне значення такої конструкції; б) використати тему як зв'язну ланку між попереднім і наступним висловленням, тим самим забезпечуючи зв'язність дискурсу; в) у деяких випадках протиставити двох осіб або дві події:

а)«La confiance, il faut aussi la mйriter, dit Hйloпse. Зa n'est pas un cadeau du bon Dieu» (2, p. 239);

б)«Je ne pus y distinguer rien d'autre qu'une petite forкt d'oliviers et d'amandiers, qui mariaient leurs branches folles au-dessus de broussailles enchevкtrйes: mais cette forкt vierge en miniature, je l'avais vue dans tous mes rкves, et, suivi de Paul, je m'йlanзai en criant de bonheur» (7, p. 109);

в)«Sans l'heureux йvйnement, vous seriez sur le dйpart, surtout Fйlix, parce que toi, ma Cйsarine, tu seras toujours la bienvenue ici» (3, p. 196).

У разі антиципації основна сила виділення скерована на самй висловлення (рему) і насамперед на предикат або залежні від нього слова. Останнє особливо помітно там, де є складений іменний присудок [3, с. 12]. У таких конструкціях завжди присутній елемент оцінки, що ще більш експліцитно виражає афективну природу сегментованого висловлення [3, с. 14]. Коли в сегмент виноситься особовий займенник, то подібно до репризи антиципація зазвичай набуває додаткового відтінку зіставлення: «Il a de l'expйrience et je n'en ai pas, moi!» (4, p. 114).

Наведене вище свідчить, що експресивність сегментованих висловлень обумовлена насамперед їхньою структурою, проте певні відтінки значень виникають залежно від форми самої відокремленої теми. Ще однією особливістю тематичного компонента є його здатність комбінуватися зі спеціальними словами, які називають ізолянтами [5; 8].

До ізолянтів лінгвісти (В. Вартбург, П. Цумтор, Є. Реферовська, А. Васильєва) відносять такі вирази: quant а, pour, en ce qui concerne, pour ce qui est de, pour ma (ta, sa) part. На думку Є. Реферовської й А. Васильєвої, комбінування теми із цими виразами підвищує її формальну незалежність. Іншими словами, ізолянти виключають можливість уживання прийменника перед відокремленим сегментом, що зменшує рівень зв'язності основних синтагм висловлення [5, с. 90]. Уточнимо, що тут мається на увазі прийменник, що відображає тему в корелятивній синтаксичній ролі непрямого додатка або обставини. Крім того, корелятивна синтаксична функція теми не впливає на форму самих ізолянтів, яка залишається незмінною.

Відомо, що тема сегментованого висловлення характеризується мобільністю своєї позиції, однак у разі вживання з нею ізолянта тема втрачає цю властивість. її місце у висловленні визначається ізолянтом, який має фіксовану позицію, це, як правило, препозиція відносно рематичної частини:

«Quant а l'Impйratrice, elle demeurait assez belle pour que personnene pыt songer qu'elle prenait de l'вge» (4, p. 250).

«Pour sa part, la veuve dйtestait le thйвtre; un lieu de perdition, disait-elle, qu'il valait mieux tenir а l'йcart» (5, p. 118).

«Pour ce qui est des premiers occupants, les Portugais, on les a oubliйs depuis longtemps» (1, p. 266).

«Pour moi, je suis devenu un йpoux respectable et chauve; mais je suis heureux» (4, p. 263).

Зауважимо, що інколи трапляються випадки постпозиції:

«Mкme dans le faubourg Saint-Germain, les dames de la bonne sociйtй ne donnaient plus d'ouvrage comme autrefois; pour le moment, le clergй soutenait, quant а lui, le travail des brodeuses, mais lа encore, il fallait pleurer pour en avoir» (5, p. 97).

«Je n'ai, quant а moi, hйritй que de son caractиre enjouй» (3, p. 119).

Лінгвісти В. Вартбург і П. Цумтор [8] наголошують на відмінності, що існує між наведеними вище ізолянтами. Вона полягає в особливостях їх уживання в мовленні. Усі ізолянти перекладаються українською мовою як «що стосується, відносно, щодо», проте вони не завжди можуть взаємозамінятися. Зокрема, quant а використовується в письмовому мовленні й характеризує більш офіційний стиль, тоді як pour є ознакою розмовного стилю. Крім того, аналіз корпусу прикладів дає змогу визначити відмінності між ізолянтами за такими критеріями: морфологічне вираження теми, узгодження теми й ізолянта, прояв корелятивної синтаксичної функції теми. Так, для quant а і pour морфологічне вираження теми не має суттєвого значення, оскільки вони комбінуються з усіма можливими темами:

«Et pour l'Impйratrice, laisse-la donc en paix, pauvre femme» (4, p. 398);

«Pour moi, je ramassai le pied coupable, et je constatai avec plaisir que sa longue rupture en biseau promettait une rйparation facile» (Pagnol, GdMP, p. 109);

«A mon avis, les finances de Thanathos ne sont pas nettes. Quant а celles du club de bridge, oщ des sommes folles s'йchangent autour des tapis verts, n'en parlons pas!» (3, p. 230);

Натомість pour ce qui est de і en ce qui concerne використовуються лише з темою, вираженою іменником (номінальною групою):

«Et pour ce qui est de la Princesse, elle ne l'aimait pas» (4, p. 317).

«En ce qui concerne Frйdйric Profit, a repris Charles, je tiens а te fйliciter de l'avoir laissй tomber» (2, p. 74).

Що стосується ізолянта pour ma part, то до нього взагалі не приєднується жодна тема. Вочевидь, цей зворот сам виступає темою, а присвійний займенник у його складі змінює форму залежно від роду й числа референта:

«Pour ma part, j'aurais envie d'avancer trиs timidement le fait que l'accomplissement intellectuel de Jeannette - aprиs tout exceptionnel - rйquйrait une tension intйrieure permanente, un stress aiguillonnй par une volontй inflexible, quasi obsessionnelle, qui pourraient кtre le signe d'un йtat profondйment nйvrotique» (5, p. 417-418).

«Pour sa part, la veuve dйtestait le thйвtre ; un lieu de perdition disait-elle, qu'il valait mieux tenir а l'йcart» (ibid, p. 118).

Крім pour та part, лише quant а узгоджується з темою, вираженою іменником (номінальною групою) у роді й числі, що проявляється у формі прийменника а. Так, у чоловічому роді а змінюється на au, а в множині - на aux:

«Quant au cousin Louis, je n'y ai pas songй une fois en trente- et-un ans. Je veux dire de 1934, oщ je l'ai vu en passant а mon retour de Java, jusqu'а aujourd'hui, dans cet octobre brыlant de 1965...» (1, p. 76).

«Quant aux gens vraiment riches, ils dйposaient leur avoir chez un notaire, voire un йtablissement spйcial appelй «banque» (5, p. 314).

Нагадаємо, що корелятивна синтаксична функція теми не впливає на форму ізолянта. Ця функція теми може бути визначена лише завдяки формі прономінального субституту теми. Порівняймо два висловлення з ізолянтом quant а, де перше виявляє сегментацію підмета, а друге - прямого додатка:

«Quant aux soixante francs qu'on lui faisait miroiter pour la suite, ils lui parurent un vrai pactole!» (5, p. 250).

«Quant а l'amour prйcisйment, il ne l'avaitjamais rencontrй, ni chez les autres, ni pour lui-mкme» (4, p. 219).

У наведених прикладах ніщо не підказує корелятивну синтаксичну функцію теми, проте наявність прономінального субституту забезпечує однозначну інтерпретацію висловлення.

Незважаючи на перераховані відмінні риси сегментованих конструкцій з різними ізолянтами, спільним для цих висловлень є їхнє прагматичне значення. За словами В. Вартбурга й П. Цумтора, функція ізолянтів полягає у відокремленні компонента висловлення з метою привернення до нього уваги слухача [8, с. 174]. Найчастіше ізолянти вживають, коли треба підкреслити зміну ходу думок мовця [8, с. 174]. Отже, основна мета ізолятів - підкреслити або позицію певної особи (осіб), або певну подію, явище:

«Le rire d'Yves, c'йtait le prйnom du gardien, rйsonna si fort que deux moineaux abandonnиrent leur branche pour s'enfuir а tire-d'aile. Quant а moi, je partis tкte basse, mains dans les poches, а l'autre bout de la cour» (6, p. 25).

Крім того, комбінування теми з ізолянтами передає протиставлення, яке може мати як експліцитний (а), так і імпліцитний (б) характер:

а) «Mon pиre allait souvent au village pour «les commissions» ou dans la colline pour herboriser; quant а l'oncle Jules, il passait en ville trois jours par semaine, car il n'avait que vingt jours de vacances, et ils les avait rйpartis sur deux mois» (7, p. 119);

б) «Quant au reste du voyage, je ne m'en souviens plus. Allongй а mon aise et bercй par la route, je sombrai dans un profond sommeil» (6, p. 200).

У другому висловленні протиставлення імпліцитне, оскільки перша частина подорожі протиставляється другій, хоча в попередньому контексті перша частина не описується.

Отже, наведені приклади свідчать, що сегментовані висловлення, тема яких поєднується з ізолянтами, передають два основні відтінки значень: акцентування уваги та протиставлення.

Висновки. Проведений аналіз сегментованих висловлень, тема яких ужита без ізолянта, і тих, де тема супроводжується ізолянтами, свідчить, що відтінки значень обох конструкцій практично ідентичні. Проте, на нашу думку, наявність ізолянта може сприйматися як подвійна акцентуація теми, оскільки ізолянти чіткіше, ніж просто відокремлення теми, підкреслюють позицію мовця, про що свідчить аналіз прикладів. При цьому наявність ізолянтів, як правило, обмежує вибір мовця з погляду мобільності теми, обумовлюючи необхідність використання конструкції з репризою. Отже, ізолянти не наділяють тему додатковими відтінками значень, а лише підсилюють наявні. ізолянт французький мова сегментований

Перспективу подальших досліджень вбачаємо в поглибленому аналізі стилістичних відмінностей між самими ізолянтами.

Література

1. Андриевская А. Синтаксис современного французского языка /А.Андриевская. - К.: Вища школа, 1973. - 204 с.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. - М.: Изд. Иностр. Литер., 1955. - 416 с.

3. Васильева А. О смысловых особенностях расчлененного предложения / А. Васильева // Современный французский язык. Ученые записки. Т. 212. - Ленинград, 1959. - С. 5-19.

4. Гак В. Теоретическая грамматика французского языка / В. Гак. - М.: Добросвет, 2000. - 832 с.

5. Реферовская Е. Теоретическая грамматика французского языка. Ч. 2. Синтаксис простого и сложного предложений. (На фр. яз.): [Учебник по курсу теорет. грамматики фр. яз. для студентов ин- тов и фак. иностр. яз.] / Е. А. Реферовская, А. К. Васильева. - М.: Просвещение, 1983. - 334 с.

6. Goffic P. le Grammaire de la phrase franзaise / P. le Goffic. - Paris: Hachette, 1993. - 592 p.

7. Nowakowska A. Thйmatisation et dialogisme: le cas de la dislocation / A. Nowakowska // Langue franзaise. - 2009. - № 163. - P 79-98.

8. Wartburg W. Prйcis de syntaxe du franзais contemporain /W.von Wartburg, P Zumthor. - Berne: Йditions Francke, 1973. - 400 p.

Список джерел ілюстативного матеріалу:

9. Aragon L. Blanche ou l'oubli / L. Aragon. - Paris: Gallimard, 1971. - 596 p.

10. Boissard J. Moi, Pauline / J. Boissard. - Paris: Fayard, 1981. - 252 p.

11. Boissard J. Bйbй couple / J. Boissard. - Paris: Fayard, 1997. - 283 p.

12. Clйment C. La valse inachevйe / C. Clйment. - Paris: Calmann-Lйvy, 1994. - 525 p.

13. Duneton C. La Dame de l'Argonaute / C. Duneton. - Mesnil-sur- l'Estrйe: Йditions Denoлl, 2009. - 450 p.

14. Levy M. Le voleur d'ombres / M. Levy. - Paris: Йditions Robert Laffont, 2010. - 280 p.

15. Pagnol M. La gloire de mon pиre. Souvenirs d'enfance. T. 1 / M. Pagnol. - Paris: Pastorelly, 1993. - 250 p.

Размещено на Allbest.ru