Тюркізми-неологізми в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЮРКІЗМИ-НЕОЛОГІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Дочу А Р., кандидат філологічних наук,

науковий співробітник відділу загального

та порівняльно-історичного мовознавства Інституту мовознавства

імені О. О. Потебні Національної академії наук України

Анотація

Стаття присвячена тюркізмам XXI ст. в українській мові. У ній проаналізовано останні дослідження з цієї проблематики в українській мові. Кількісний склад тюркізмів, вилучених із лексикографічних джерел, показав, що вони становлять 104 одиниці. Тюркізми запозичувалися у зв'язку з потребою номінації флори та фауни, реалій побуту, традицій і звичаїв тюркського світу. У роботі з'ясовано основні типи тюркізмів, а саме: власне тюркізми та гібридні назви. Здійснено тематичну класифікацію неологічної лексики, що поділяється на природничу, кулінарну, суспільно-політичну і адміністративну, лексику на позначення матеріальної та духовної культури. Найбільшу кількість запозичених лексем цих груп пояснюємо відсутністю таких понять в аналізованій мові. Найменше тюркізмів-неологізмів виокремлено в групі, що належить до абстрактної лексики та групи слів, що позначають ознаки предметів та їхні дії. За сферою вживання у роботі розрізняються загальновживана лексика, екзотизми та вкраплення. Більшість становлять екзотизми, які служать для передачі національного колориту, побуту, устрою, традицій, флори та фауни й характеризуються відсутністю синонімів, похідних назв і нових значень, низьким або нульовим ступенем адаптації. Меншу кількість утворюють вкраплення, які вживаються для експресивно-стилістичного забарвлення, і загальновживана лексика, що є свідченням активного пристосування деяких тюркських лексем. За ступенем інтеграції частково адаптовані лексеми переважають над повністю адаптованими, що пояснюється невеликим періодом їх побутування в мові. Перспективою подальшого дослідження є аналіз тюркізмів ХХІ ст. в інших слов'янських мовах.

Ключові слова: тюркізм, неологізм, екзотизм, вкраплення, загальновживана лексика, ступінь адаптації, частково адаптовані та повністю адаптовані лексеми.

Аннотация

Дочу А. Р. Тюркизмы-неологизмы в украинском языке

Статья посвящена тюркизмам XXI в. в украинском языке. В ней проанализированы последние исследования по данной проблематике. Количественный состав тюркизмов, согласно лексикографическим источникам, составляет 104 единицы. Тюркизмы заимствовались с целью наименования флоры и фауны, реалий быта, традиций и обычаев тюркского мира. В работе установлены основные типы тюркизмов, а именно: собственно тюркизмы и гибридные названия. Проведена тематическая классификация неологической лексики на природную, кулинарную, общественно-политическую и административную, лексику материальной и духовной культуры. Наибольшее количество заимствованных лексем данных групп объясняем отсутствием таких понятий в анализируемом языке. Небольшое число тюркизмов-неологизмов выделено в группе, которая относится к абстрактной лексике и группе слов, обозначающей признаки предметов и их действия. По сфере употребления в работе различаются общеупотребительная лексика, экзотизмы и вкрапления. Большую часть составляют экзотизмы, которые служат для передачи национального колорита, быта, устройства, традиций, флоры и фауны и характеризуются отсутствием синонимов, производных названий и новых значений, низкой или нулевой степенью адаптации. Меньшее количество образуют вкрапления, употребляемые для экспрессивно-стилистической окраски, и общеупотребительная лексика, которая свидетельствует об активном приспособлении некоторых тюркских лексем. По степени интеграции частично адаптированные преобладают над полностью адаптированными лексемами, что объясняется их небольшим периодом бытования в языке. Перспективой дальнейшего исследования является анализ тюркских лексем XXI в. в других славянских языках.

Ключевые слова: тюркизм, неологизм, экзотизм, вкрапление, общеупотребительная лексика, степень адаптации, частично адаптированные и полностью адаптированные лексемы.

Annotation

Dochu A. Turkic neologisms in Ukrainian

The article is devoted to the Turkisms of the XXI century in the Ukrainian language. It analyses the latest research on this issue in the Ukrainian language. The quantitative amount of Turkisms extracted from lexicographical sources showed that they constitute 104 units. Turkisms were borrowed in connection with the need for naming of flora and fauna, the realities of life, traditions and customs of the Turkic world. The main types of borrowings were established in the work, namely, proper Turkisms and hybrid words. A thematic classification of neological vocabulary, which is divided into natural, culinary, socio-political and administrative, and vocabulary of material and spiritual culture, has been carried out. The largest number of the borrowed lexemes of these groups is explained by the absence of such words in the analyzed language. A small number of Turkic neologisms are distinguished in a group that belongs to the abstract vocabulary and a group of words denoting the signs of objects and their actions. According to the sphere of usage the commonly used lexis, exotic words and inclusions are differentiated in the work. Most of them are exotic words, which serve to convey the national coloration, life, structure, traditions, flora and fauna and are characterized by the absence of synonyms, derived names and new meanings, low or zero degree of adaptation. The minor quantity is formed by inclusions used for expressively stylistic coloring, and common used lexis, which indicates the active adaptation of some Turkic lexemes. According to the degree of integration, partially adapted lexemes predominate over fully adapted, explained by the short period of their existence of in the language. The prospect of further research is the analysis of the Turkisms of the XXI century in other Slavic languages.

Key words: Turkism, neologism, exotic word, inclusion, commonly used lexis, degree of adaptation, partially adapted and fully adapted lexemes.

Постановка проблеми

Сучасний розвиток української мови вирізняється засвоєнням нових слів різноманітних сфер людської діяльності, особливо з англійської мови, що пов'язано з активними глобалізаційними процесами. Проте неологізми-запозичення з неіндоєвропейських мов, зокрема з тюркських, не були ще предметом достатнього висвітлення в українській та в інших слов'янських мовах, що зумовлює актуальність дослідження.

Метою статті є вивчити тюркізми-неологізми XXI ст. в українській мові.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. розподілити тюркізми-неологізми за тематичними групами;

2. визначити типи тюркізмів-неологізмів;

3. встановити характер тюркізмів за сферою вживання;

4. з'ясувати ступінь адаптації тюркських лексем в українській мові.

Лексикографічними джерелами нашого дослідження є словники нової лексики в українській мові, «Словник української мови в 20-ти томах», а також словники іншомовних слів.

тюркізм неологізм мова лексикографічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема українсько-тюркської мовної взаємодії розглядається в працях академіка А.Ю. Кримського «Тюрки, їх мови та літератури» [4], О.М. Гаркавця «Тюркские языки на Украине» [3], Р.В. Болдирєва «Деякі питання історико-етимологічного вивчення тюркських лексичних елементів української мови» [11].

У праці академіка А.Ю. Кримського «Тюрки, їх мови та літератури» аналізується належність тюркської сім'ї мов, її типові особливості, питання класифікації тюркських мов, основні праці для ознайомлення з граматикою та лексикологією тюркських мов, зокрема проблема тюркських впливів у слов'янських та європейських мовах. А.Ю. Кримський стверджує: «Напозичалися таки ми татарських слів чимало з іншого сусіднього джерела - од Кримського ханства Х^ХУШ ст. та таки й з османської Туреччини» [4, с. 576].

У монографії О.М. Гаркавця «Тюркские языки на Украине» висвітлюється питання тюркських мов на території сучасної України за часів інтенсивних мовних контактів, а також розглядається характер співвідношення тюркських мов із мовами іншої типології та близькоспорідненими мовами й діалектами.

У праці РБ. Болдирєва «Деякі питання історико-етимологічного вивчення тюркських лексичних елементів української мови» пропонується кілька історико-етимологічних спостережень над діалектною лексикою української мови.

Тюркізмам в інших слов'янських мовах присвячено праці С. Стаховського [14], О.М. Булики, А.Й. Журавського, М.О. Баскакова та інших дослідників [11].

Тюркізми-неологізми XXI ст. в українській мові вичерпно й повно ще не досліджувалися.

Виклад основного матеріалу

«Неологізми з'являються в мові: по-перше, як власне новотвори - шляхом словотворення на основі наявних у цій мові морфем, переосмислення слова та лексикалізації словосполучення; по-друге, як відносні новотвори - внаслідок запозичення мовних одиниць з інших мов... » [12, с. 408-409]. У нашому дослідженні розглядаються відносні новотвори в українській мові - тюркізми-неологізми. У статті послуговуємося визначеннями поняття «неологізм», узятим з енциклопедії «Українська мова» та О.Д. Мешкова. Зокрема, на думку О.Д. Мешкова, «... неологізми - це слова якого-небудь періоду, які є новими щодо попереднього періоду; слова, нові для цього різновиду мови (літературної мови, варіанта мови, діалекту); не тільки нові слова, але й нові значення слів (лексико-семантичні варіанти слова), і навіть нові фразеологічні або стійкі сполучення слів; одиниці, що постають із власних елементів цієї мови» [6, с. 11-19]. «Неологізм - слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися в мові на цьому етапі її розвитку або були вжиті тільки в певному акті мовлення, тексті чи мові конкретного автора» [12, с. 408].

Шляхом суцільної вибірки із словників нової лексики, словників іншомовних слів і «Словника української мови в 20-ти томах» було виокремлено 104 лексеми.

Запозичення тюркської лексики зумовлене переважно необхідністю номінації нових понять унаслідок знайомства з реаліями, явищами та подіями матеріального, духовного, природничого, адміністративного та суспільно-політичного життя представників тюркських народів. Деякі тюркізми-неологізми вживаються з метою експресивно-стилістичного забарвлення (наприклад, лексеми баул, джигіт).

Розподіл лексем за тематичними групами показав, що найбільше запозичувалися тюркізми, які належать до природничої (28,85 %), кулінарної лексики (21,15 %), лексики на позначення матеріальної та духовної культури (21,15 %), суспільно-політичної й адміністративної лексики (13,5 %), лексики, що позначає ознаки предметів (10,57 %). Найбільший відсоток саме цих запозичених слів пояснюємо відсутністю подібних понять в аналізованій мові. Найменше тюркізмів-неологізмів виокремлено в таких групах, як абстрактна лексика (1,9 %) та слова, що називають дії предметів (2,88 %).

Природнича лексика охоплює таке: 1) назви рослин (бамія «однорічна трав'яниста рослина родини мальових» [8, с. 92]);

1. назви тварин (джейран «парнокопитна степова тварина роду газелей» [8, с. 218]; сайгак «парнокопитна тварина родини порожнисторогих» [8, с. 606]); 3) назви комах (каракурт «павук із чорним тільцем і червоними плямами на черевці самця та молоді» [9]); 4) назви риб (калкан «цінна промислова риба роду камбалоподібних» [8, с. 325]); 5) природні об'єкти, явища (кіл «гірська порода, різновид вибільних глин» [8, с. 351]). До кулінарної лексики зараховуємо таке: 1) страви, м'ясні вироби (люля-кебаб «гостра східна страва у формі невеликих котлет або ковбасок переважно з баранячого фаршу» [9]); 2) молочні продукти та напої (йогурт «кисломолочний харчовий продукт із різноманітними наповнювачами» [10, с. 97]); 3) солодощі та сушені фрукти (курага «сушені без кісточок абрикоси» [8, с. 397]). До матеріальної і духовної культури зараховуємо таке: 1) знаряддя, вироби (мангал «довга вузька глибока жаровня на ніжках переважно для приготування шашликів» [9]);

2. споруди (балаган «легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки)» [9]); 3) грошові одиниці (куруш «розмінна монета в Туреччині та Саудівській Аравії» [9]); 4) музичні інструменти (домра «щипковий музичний інструмент із дерев'яним корпусом овальної форми, подібний до гітари» [9]); 5) свята (байрам «релігійне свято в мусульман» [8, с. 88]). До адміністративної та суспільно-політичної лексики належать такі групи слів: 1) органи влади, управління (курултай «у тюркських та монгольських народів - орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації» [9]); 2) адміністративні одиниці (кишлак 1) «село в Узбекистані й Таджикистані»;

3. «зимове поселення в кочових народів» [8, с. 350]); 3) назви осіб, професій, титули (басмач «учасник збройного угруповання, що протистояло більшовицьким нововведенням» [8, с. 97]).

Більшість тюркізмів є іменниками (90 лексем): бастурма «східна страва з в'яленого або смаженого м'яса, нарізаного великими шматками» [8, с. 97]; майдан «площа» [2, с. 126] та інші. Другу за чисельністю групу утворюють прикметники (всього 11 лексем). Наприклад: баликовий, джигітський, йогуртовий, бергамотний, карагачевий [9]. Найменшу групу становлять дієслова (3 лексеми): балаганити, джигітувати, майданити.

За типом запозичень виділено власне тюркізми (77,88 %) та гібридні назви (22,12 %). Серед власне запозичень назвемо, наприклад, такі: шашлик < запозичення з тюркських мов; пор. кртат. saslik [5, с. 392]; чебурек < виводиться від тюрк. cibarak, можливо, пов'язаного з чаг. cablak «плаский корж, випечений у жиру» [5, с. 289]. За іншою версією, в українську це слово надійшло з кртат. giberek. Гібридні назви свідчать про адаптацію тюркських лексем в українській мові. Такі тюркізми становлять меншість. Наприклад: баликовий < тюрк. основи балик < кртат. balyk або тур. balik [5, с. 127] - укр. суф. -ов - закінчення -ий.

За сферою вживання виділено загальновживану лексику, екзотизми та вкраплення. Загальновживана лексика бере активну участь у процесах адаптації, словотворення, утворення синонімів. На цю частину лексики припадає 34,62 % лексем від загальної кількості. Це такі слова, як, наприклад, йогурт (є широко поширеним словом, спостерігається зміна значення лексеми в мові-реципієнті, адже в турецькій мові позначає «несолодкий кисломолочний напій без наповнювачів», а в українській мові вживається у значенні «солодкого кисломолочного продукту переважно з наповнювачами»), шашлик (слово бере активну участь у словотворенні: шашлична, шашликовий) та інші. Вкраплення служать для емоційно-експресивного забарвлення та демонструють ступінь володіння іншомовною лексикою. На долю такої лексики припадає 4,8 % тюркізмів: ага, джигіт, баул та інші. Найбільшу групу становлять екзотизми (60,58 %), які служать для передачі національного колориту, побуту, устрою, традицій, флори та фауни. Наприклад: азу, айран, бамія, карагана, калкан, люля-кебаб.

Частково адаптовані лексеми становлять більшість, ніж повністю адаптовані лексеми, що пояснюється не досить давнім характером запозичення, екзотичністю лексики, неусталеними графічними формами та відсутністю синонімів. Наприклад, лексема бешбармак є частково адаптованою, оскільки частково асимілювалася фонетично (наголос падає на останній склад) та морфологічно, але не адаптувалася лексично (вживається на позначення екзотичної страви, не бере участь у словотворенні та немає синонімів). Проте спостерігаються також повністю адаптовані лексеми. Наприклад: балик < кртат. balyk або тур. balik [5, с. 127]. Слово адаптувалося лексично (у мові-реципієнті змінило своє значення, адже вживається на позначення не лише «просоленої і пров'яленої (інколи ще й прикопченої) спинки великої червоної риби», але й «прикопченого шматка м'яса»; бере участь у словотворенні - баликовий), фонетично (пристосувалося до фонетичної системи) та морфологічно; майдан < запозичення з тюркських мов; тат., кипч., каз., туркм. maidan «вільне, рівне місце», кртат. maidan, тур. meidan «арена, площа; відкрите місце» походить від перс. mejdan «площа, арена» [5, с. 361]. Лексема адаптувалася морфологічно (відповідає морфологічним категоріям мови-реципієнта), фонетично та лексично (бере участь у словотворенні: майданити, з'явилося додаткове значення, адже вживається не лише на позначення «площі» загалом, але й конкретної назви площі в м. Києві).

Висновки

Отже, комплексне дослідження тюркізмів XXI ст. в українській мові показало, що у зв'язку із глобалізаційними процесами й прямим контактуванням із представниками тюркського світу зросла кількість тюркських лексем. тюркізми запозичувалися з метою номінації нових слів і понять унаслідок знайомства з реаліями матеріального й духовного життя тюркського народу, а також для передачі національного колориту, звідси в мові численні екзотизми. Деякі лексеми запозичувалися з метою експресивно-стилістично забарвлення - так звані вкраплення. Проте виокремлено також загальновживану лексику, що є свідченням активного пристосування запозичених лексем у мові-реципієнті. Більшість частково адаптованих тюркізмів вказує на те, що процес їх адаптації ще триває й залежить від тривалості існування лексем у мові.

Перспективою подальшого дослідження є історико-етимологічний аналіз тюркізмів XXI ст. в інших слов'янських мовах.

Література

1. Английские неологизмы. Киев: «Наукова думка», 1983. 172 с.

2. Балог В.О., Лозова Н.Є., Тименко Л.О., Тищенко О.М. Нові й актуалізовані слова та значення: словникові матеріали (2002-2010). Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. 280 с.

3. Гаркавец А.Н. Тюркские языки на Украине. Киев: «Наукова думка», 1988. 176 с.

4. Кримський А.Ю. Тюрки, їх мови та літератури. Твори. Т. 4. Київ: «Наукова думка», 1974. С. 447-583.

5. Мельничук О.С. та ін. Етимологічний словник української мови: в 7 т. К.: «Наукова думка», 1982-2012. Т. 1-6.

6. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. Москва: «Наука», 1976. 245 с.

7. Морозов С.М., Шкарапута Л.М. Словник іншомовних слів. Київ: «Наукова думка», 2000. 664 с.

8. Скопненко О.І., Цимбалюк Т.В. Сучасний словник іншомовних слів. Київ: «Довіра», 2006. 789 с.

9. Словник української мови у 20-ти томах. Київ: «Наукова думка». иИТ: http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=2172&page=96.

10. Туровська Л.В., Василькова Л.М. Нові слова та значення: словник. Київ: «Довіра», 2008. 271 с.

11. Тюркизмы в восточнославянских языках. Москва: «Наука», 1974. 300 с.

12. Українська мова: енциклопедія. 2-е вид., випр. і доп. Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. 820 с.

13. Этимологический словарь тюркских языков. М., 1974. 2003. Т. 1-7.

14. Stachowski S. Slowшk istoryczno-etymologiczny turcyzm6w w j9zyku роккіт. Krak6w, 2014. 640 s.

Размещено на Allbest.ru