Особливості аранжування конституентів ранньоновоанглійських речень із рейзинговими конструкціями з підметом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості аранжування конституентів ранньоновоанглійських речень із рейзинговими конструкціями з підметом

Статтю присвячено дослідженню особливостей аранжування конституентів у реченнях із рейзинговими конструкціями з підметом ранньоновоанглійського періоду з позиції генеративної граматики. Виокремлено дві базові моделі порядку слів у ранньоновоанглійських реченнях із рейзинговими конструкціями, а саме: S. V Inf O. та S. V Inf; три альтернативні моделі: S. V Adv. Inf O. S. O V Inf , Aux S. V Inf. Досліджено структурну будову ранньоновоанглійських речень із рейзинговими конструкціями з підметом, проаналізовано явища топікалізації, властиві означеним конструкціям.

Постановка проблеми. Сучасний стан лінгвістичних досліджень незмінно пов'язаний із дослідженням синтаксичних явищ, їх дворівневої організації, що є відмітною ознакою граматичного сьогодення.

Інтересом до проблем синтаксичного ладу германських мов позначені праці дослідників, які працюють у межах наукових парадигм вивчення мови в синхронному (Р. Лангекер, А.М. Приходько, Г.П. Почепцов) і діахронному (Д. Денінсон, К. Харріс, Д. Лайтфут, Р Ласс, О.М. Мороховський, О.І. Смирницький) аспектах. Великий внесок у розвиток вчення про речення та його конституенти зробили Н. Хом- ський і його послідовники (Д. Едгер, А. Редфорт, Л. Хегман, Р Фрейдін).

Проте досі існують лакуни знань, пов'язані з появою, становленням та особливостями структурної будови окремих синтаксичних утворень, насамперед структур складної комплементації, до яких належать рейзингові конструкції з підметом.

Метою статті є аналіз особливостей аранжування конституентів ранньоновоанглійських речень із рейзинговими конструкціями з підметом.

Виклад основного матеріалу дослідження. Протягом ранньоновоанглійського періоду відбувається остаточне зникнення ознаки перехідності/неперехідності як властивості категорії дієслова, вагомого значення набуває синтаксична орієнтація дієслова на додаток, незалежно від того, додаток є прийменниковим чи безприйменниковим [1, с. 226]. У зв'язку зі зміною статусу категорії перехідності/неперехідності дієслів розглянемо дві типові ранньоновоанглійські моделі порядку слів у реченні, а саме SV та SVO.

За результатами дослідження ранньоновоанглійських рейзингових конструкцій із підметом виявлено два базові варіанти порядку слів, що відповідають особливостям розвитку англійської мови цього періоду та представлені в більшості:

1) S. V Inf O. - 75% (серед 2 100 досліджуваних одиниць).

2) S. V Inf - 15%.

(1) For these two heads do seem to speak to me (Shakespeare, Titus Adronicus, p. 1935).

(2) but with a din confus'd enforce the present execution of what we chance to sentence (Shakespeare, Coriolanus, p. 314).

Речення (1) є прикладом першого варіанта порядку слів, у якому Si _ two heads, V - do seem, Inf - to speak, Oi - to me. Речення (2) має порядок слів відповідно до варіанта (2): Si - we, V - chance, Inf - to sentence.

Хоча в мові ранньоновоанглійського періоду наявні риси, що є характерними для сучасної англійської мови, однак іноді спостерігаємо відносно вільний порядок слів у реченні [3]. Як правило, альтернативні варіанти розташування конституентів ранньоновоанглійського речення характеризуються зміною позицій конституентів у головній та інфінітивній кляузах і становлять лише 10%. Для рейзингових конструкцій із підметом виділяємо такі альтернативні варіанти порядку слів:

3) S. V Adv. Inf O..

(3) He seem'd in running to devour the way (Shakespeare, Henry IV, p. 559).

4) S. O V Inf.

(4) Upon our first, he sent out to suppress his nephew's levies; which to him appear'd to be a preparation 'gainst the Polack (Shakespeare, Hamlet, p. 444).

5) Aux S. V Inf.

(5) And therefore is Love said to be a child, because in choice he is so oft beguil'd (Shakespeare, A Midsummer Night's Dream, p. 1394).

Модель (5) притаманна конструкціям із рейзинговими пасивними дієсловами. Такі конструкції є прикладом інверсії підмета й допоміжного дієслова, використовуються для акцентування уваги реципієнта.

Розглянемо особливості структури рейзингових конструкцій із підметом у ранньоновоанглійській мові на прикладі (6):

(6) He seem'd to find his way without his eyes (Shakespeare, Hamlet, p. 442).

Процес деривації речення (6) відбувається так. Утворена NP his way without his eyes поєднується з find (V), утворює V-штрихfind his way without his eyes, яка поєднується із зовнішнім аргументом (тематичним підметом) he, якому асигнує тета-роль агенса. У результаті утворена VP he find his way without his eyes разом з інфінітивним часовим маркером to формує TP to he find his way without his eyes, яка поєднується з рейзинговим дієсловом seem'd і утворює VP seem'd to he find his way without his eyes, яка, у свою чергу, поєднується з афіксальним нульовим дієсловом (affixal null light verb) та утворює vP. Оскільки seem є неакузативним і не має повної аргументної структури, тобто не має зовнішнього аргументу в позиції [Spec, v], vP ще не є групою й тому поєднується з Т, утворюючи Т'. Ураховуючи те, що Т є фінітним і має неінтерпретовані ф-ознаки, то поводиться як Probe та перебуває в пошуках Goal у межах відношень структурного пріоритету (с-command) [4]. T узгоджується з підметом підрядної клаузи he й асигнує йому називний відмінок і, відповідно до ПРП, що належить Т, спричинює під-няття підмета підрядної клаузи до позиції підмета в головній клаузі. Підмет he поєднується з Т' й формує ТР [5]. Утворена ТР, нарешті, поєднується з декларативним комплементайзером та утворює СР (6'):

Рис.1

Структура ранньоновоаглійського речення, як правило, ускладнюється використанням модальних дієслів, що надає реченню більшого відтінку ймовірності й невпевненості, наприклад:

Рис.2

деривація речення синтаксичний

Процес деривації речення (7) продемонструємо так (203'). Утворена VP you know my stops поєднується з інфінітивним часовим маркером to, формує TP to you know my stops, яка, у свою чергу, поєднується з рейзинговим дієсловом seem та утворює VP seem to you know my stops. Утворена VP поєднується з модальним дієсловом would і формує ModP would seem to you know my stops. Утворена ModP поєднується з афіксальним ну-льовим дієсловом (affixal null light verb) та утворює vP, що поєднується з Т, утворюючи Т'. T узгоджується з підметом підрядної клаузи you й асигнує йому відмінок. Відповідно до ПРП, відбувається підняття підмета підрядної клаузи до позиції підмета в головній [6]. Підмет поєднується з Т', утворює ТР, яка далі поєднується з декларативним комплементайзером та утворює СР.

Рис.3

Аналізуючи структурну будову рейзингових конструкцій із підметом у ранньоновоанглійській мові, принагідно зосередити увагу на конструкції з рейзинговими прикметниками. Ядерним є дієслово-зв'язка be, яка є неакузативною, не має внутрішнього аргументу й не асигнує тета-ролі [7, с. 303]. Розглянемо особливості структури речення з дієсловом-зв'яз- кою be та рейзинговим прикметником на прикладі (8):

(8) The storme wase likely to fall on him (in hatton corresp., camden soc., 1689, ii. 138 (15 aug.)).

У реченні (8) підмет the storme породжується в тематичні позиції дієслова fall, проте в процесі деривації зазнає підняття до позиції маркованої називним відмінком [Spec, TP]. Продемонструємо пересув підмета в схемі-дереві (8'):

Рис.4

Як було вище зазначено, у ранньоновоанглійській мові рейзингові конструкції з підметом демонструють нетипове розміщення певних елементів. Продемонструємо деякі з них на прикладі (206):

(9) He seem'd in running to devour the way (Shakespeare, Henry IV, p. 559).

У прикладі (9) відбувається акцентування структурного елемента in running, розміщеного у функціональній проекції СР, де зазнає пересуву до позиції TopР, оскільки це є відомою інформацією для читача. Розташування елемента у функціональній проекції TopP структурно підкреслює його семантичну вагомість для висловлення, й автор наголошує на тому факті, що вершники дуже поспішали та не мали часу відповідати на запитання. Продемонструємо структурні позиції елементів проекції СР речення в схемі-дереві (9'):

Пересув елементів речення, окрім підмета, ліворуч у структурі речення називається топікалізацією [8]. У ранньоновоа- нглійських реченнях із рейзинговою конструкцією з підметом виокремлюємо такі випадки топікалізації:

- медіальна топікалізація (позиція між присудком та інфінітивним комплементом), наприклад, речення (9);

- ініціальна топікалізація, наприклад, у реченні (10) препозиція прийменникової групи наголошує на інформації відомій, яка маркована присвійним займенником your:

(10) By your smiling you seem to say so (Shakespeare, Hamlet, p. 448).

Висновки

Отже, з огляду на основні моделі розташування слів у реченнях із рейзинговими конструкціями з підметом, у ранньоновоанглійській мові SVO є базовою моделлю порядку слів у реченні. Альтернативні моделі порядку слів є непоширеними і становлять лише 10% усіх випадків використання рейзингової конструкції з підметом.

Протягом ранньоновоанглійського періоду відбувається становлення класу рейзингових дієслів, які є одноаргументними й не асигнують тета-ролі. У ранньоновоанглійському періоді структура речення з рейзинговою конструкцією з підметом ускладнюється модальними дієсловами. Крім того, відбувається акцентування елементів структури для надання висловленню експресивності й наголошення на важливій інформації. Пересуву зазнають елементи і групи, які містять відому інформацію, для набуття семантичної вагомості в структурі речення до позицій [Spec, TopP]. Топікалізація в ранньоновоанглійських реченнях відбувається в ініціальній і медіальній позиціях речення.

Література

деривація речення синтаксичний

1.Иванова И.П. История английского языка / И.П. Иванова, В.В. Бурлакова, Г.Г Почепцов. - М. : Высшая школа, 1976. - 319 с.

2.Shakespeare W. Full Collection of Works / W. Shakespeare [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.twirpx.com/ file/305276/.

3.Denison D. English Historical Syntax / D. Denison. - London, New York : Longman, 1993. - 530 p.

4.Chomsky N. The Minimalist Program / N. Chomsky. - Cambridge, London : The MIT Press, 1995. - 420 p.

5.Radford A. English Syntax. An Introduction / A. Radford. - Cambridge : Cambridge University Press, 2004. - 384 p.

6.Radford A. An Introduction to English Sentence Structure / A. Radford. - NewYork : CambridgeUniversityPress, 2009. - 445 p.

7.Haegeman L. English Grammar: A Generative Perspective / L. Haege- man, J.E. Gueron. - Oxford : Blackwell Publishers, 1999. - 672 p.

8.Prince E. Topicalization, Focus-Movement and Yiddish-Movement / E. Prince // Proceedings of the Sixth Annual Meeting of Berkley Linguistics Society. - 1981. - Vol. 7. - P. 249-264.

Размещено на Allbest.ru