Концепт воля в європейських лінгвокультурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт воля в європейських лінгвокультурах

Колесник О.С., доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології Київського університету імені Бориса Грінченка

Анотація

У статті розглядаються номінації концепту ВОЛЯ в лінгвокультурах європейських етносів. Аналіз здійснюється в понятійному полі теорії міфологічно орієнтованого семіозису та методологічних положень М-логіки. Вихідна програма розвитку «вільної» відкритої системи реконструюється на основі інтерпретацій етимології імен концепту. Відповідний кластер смислів розглядається як основа подальших діахронічних семантичних трансформацій. Під «лінгвокультурою» розуміється смисловий простір, окреслений вербальними знаками, що втілюють моделі інтерпретації явищ світу, моделювання образу світу або альтернативної реальності, а також моделі власне вербально опосередкованої взаємодії, дотичні до зміни станів речей у світі. Лінгвокультурні та лінгвосеміотичні характеристики номінації ВОЛІ або «вільного суб'єкта» інтерпретуються з позиції теорії систем і лінгвоуніверсології. Основою інтерпретації значень та інвентаризації смислів є універсальна модель ієрархічного плану відкритої системи. Логіка побудови цієї моделі охоплює категоріальні опозиції «абстрактність»/«узагальненість» - «специфічність», «духовність» - «матеріальність», «соціальна орієнтованість» - «суб'єктна орієнтованість», а також враховує фрактальність конфігурацій (проекцію смислів різних рівнів) у вимірах «підсистеми», «системи» та «надсистеми». Особлива увага приділяється реконструкції лінгвокультурних смислів на основі аналізу відповідних номінативних одиниць в епічних і міфологічних текстах давньогерманськими мовами, біблійних латиномовних текстах, художніх текстах жанру фентезі, пісенному дискурсі різними мовами. Номінативні одиниці на позначення ВОЛІ / «вільного суб'єкта» отримують лінгвосеміотичні та функціональні характеристики.

Ключові слова: концепт, воля, смисл, простір, система.

Kolesnyk O. The concept of FREEDOM in European linguo-cultures

Summary. The artiele eonsiders the designations of the FREEDOM eoneept in the linguoeultures of European ethnie groups. The analysis is earried out in the framework of the myth-oriented semiosis theory and the methodology of M-logie. The initial development program of verbally represented “free” open systems is reeonstrueted via etymologieal interpretations of the eoneept's names. Respeetive eluster of senses is treated off as the premises of further semantie transformations. The paper addresses a “linguoeulture” as a semantie spaee outlined by verbal signs whieh embody the patterns of human interpreting phenomena, modeling images of the world or alternative realities as well as pattern of verbal interaetions responsible for triggering the shifts in the states of affairs. Linguoeultural and linguo-semiotie features of units denoting WILL or a FREE OBJCET are identified from the standpoint of the systems' theory and universalia- oriented linguisties. The paper employs a universal model of an open system's hierarehieal strueture as a frameset for interpreting and elassifying noemie senses. This model eneompasses eategorial diehotomies “abstraet” / “general” - “speeifie”, “spirit” - “matter”, «soeial” - “personal” and refleets the fraetal nature of semantie elusters' eonfigurations (semantie projeetions) at “subsystem«, “system” and “oversystem” levels. Speeial attention is paid to the reeonstruetion of linguoeultural senses that resulted from the analysis of semanties of the units verbalizing FREEDOM Germanie epie texts, Latin Biblieal texts, and modern fantasy fietion and song lyries. The artiele provides linguosemiotie and funetional eharaeteristies of designations of FREEDOM / “free objeet”.

Key words: eoneept, freedom, sense, spaee, system.

Постановка проблеми

Сучасні мовознавчі студії орієнтовані на пошук нових підходів до аналізу мовного матеріалу [1; 2] та розширення кола об'єктів дослідження [3]. Розвиток ідеї «міждисциплінарності» або «міжпарадигмальності» як евристичного підходу до дослідження явищ мови та мовлення демонструє еволюцію в напрямі виявлення певних системних універсалій. Зокрема, методологія «М-логіки» передбачає застосування широких аналогій, котрі демонструють універсальні природовідповідні механізми поступу та взаємодії систем різної етіології та мірності, враховують принципову суб'єктивність і змінність «інтерпретативного інвентарю» дослідника, інхоативну ірраціональність категоризації, нечіткий характер сигніфікативних і концептуальних сутностей тощо [4]. З огляду на постулювання цінності й верховенства прав і свобод людини в контексті сучасної цивілізації (одна з вихідних аксіом, ірраціональний базовий оператор, що визначає конфігурацію більшості картин світу сучасних соціумів), актуальним є розгляд вербальних репрезентацій концепту ВОЛЯ в лінгвокультурах європейських етносів із позицій теорії міфологічно орієнтованого семіозису та М-логіки.

Метою статті є реконструкція і міждисциплінарна інтерпретація смислів, пов'язаних із концептом ВОЛЯ в текстах різних жанрів.

Виклад основного матеріалу

Передусім окреслимо низку програм поступу відкритих систем, закодованих у внутрішній формі імен концепту ВОЛЯ та номінацій відповідної ознаки «вільний» європейськими мовами.

I. а. liberal (субст. а. liberty, фр. libertй, іт. libertй, ісп. libertad, порт. Liberdade, лат. libertatem «свобода»), що в різні часи мало значення «щедрий», «вільний, шляхетного походження», «гідний захоплення» (14 c.), з погіршенням значення «незвичайний, некерований» (15 с. ) < дфр. liberal «гідний вільної людини, шляхетний, щедрий» < лат. liberalis «шляхетний, величний, щедрий» як наслідок «якість, притаманна вільній людині» < liber «вільний, необмежений, позбавлений перешкод» < іє. *leudh-ero-, гіпотетично, «належний людині» [5]. Такий «наноміф» (базовий категоризаційний оператор), закодований у внутрішній формі номінативної одиниці, визначає «волю, свободу» як інгерентну фундаментальну онтологічну особливість людини як певного виду у світі живої природи. Співвіднесення liber з іє. leudh- і дає підстави вести мову про іє. leudh- > герм. leud/ leud- «рости; людина»: н. Leute, двн. liuti, да. leod, дфриз. liode, дс. liudi, снл. liede, luide, дісл. ljoвr, ljonar (< *ljoфnar) «людина» (пор. укр. людина, гр. e^evdepoз «вільна людина»); двн. liotan, да. leodan, гот. liudan «рости», причому лат. b < іє. dh перед r, семантичний розвиток постає як «рости > люди > народ», а іє. leudh- як частина гнізда, утвореного іє. *dle- / le- «згинати» може бути споріднений з іє. *leubh- «любити» [6, с. 352]. Остання паралель виглядає ймовірною не лише з огляду на морфо-фонемічний ізоморфізм, але й у сенсі типологічної відповідності з *frij- за умови абстрактної системоцен- тричної інтерпретації змісту відповідних концептів. При цьому «вільний» співвідноситься з якістю «здатний до зростання», а реалізація цієї властивості надає системі комфортного (порівняно збалансованого, метафорично, «улюбленого») стану.

II. а. free, да. freo «звільнений від, не обмежений, той, що діє з власної волі» та «шляхетний, радісний», дфриз. fri, дсакс. vri, двн. vri, н. frei, нід. vrij, гот. freis «вільний» < протогерм. *fHaz (*frija-, *frijцn-, *frieu-, *frijjo) «улюблений, любов, незалежний» < іє. *priy-a- «любий, улюблений» < *pri- «любити» [7, с. 155; 6, с. 193-194], пор. дінд. prпnьti «задовольняти, радувати», prпnпtй, prпyate «бути задоволеним»,prпtв-; prпti- «задоволення, радість»,priyв- m. «любий, друг, коханець»,priya f. «коханка, дружина»; авест. fray- «задовольняти, тамувати, дарувати насо- лодження», слов. *pnjatп, *prкjз; *pnjateljb (укр. приятель, пол. przyjaciel); кельт., дірл. rпar «бажання», кімр. rhydd«вільний».

Сема «свобода»/«воля» є синонімічною до «прихильно- сті»/«любові», оскільки останні передбачають змогу здійснити власний вибір, не бути обмеженим у чомусь у відносинах, про що свідчать асоціації: гот. frп-s «вільний», frijцn «любити» (frijфnd-s «друг»); дпівн. Frigg «ім'я дружини Одіна», fria «звільняти», frja «любити», friф-r «любов, дружба», friф-r «вільний, впевнений», норв. fria, fred; дшв. fria, Frigg, шв. frid, fred, ддан. fri «звільняти», дан. fred; да. frйo, fri «вільний, необмежений», frйo «шляхетна жінка», freon, frйogan, frigan «любити, одружуватись», friф, frioфu «згода, мир, безпека», а. free; frith, friend; дфриз. fri; frimd, friцnd; friehan, friohon, frja, дсакс. fri «вільний», fri «шляхетна жінка», friehan «одружуватись, привертати», frithu «мир», friend; снід. vri «шляхетний»; нід. vrij; vriend, vrind, снн. vri, vrien «одружуватись, привертати», двн. fri «вільний», Frija, fridu «мир, безпека, огорожа», свн. vri «не зв'язаний, не впійманий, вільний», н. frei, Freun, Friede [6, с. 195]. Пор. також кельт. riar «бажання, задоволення»

< *prijard< і.є.*ргі- [8, с. 290-291]. Іншими словами, в германському сегменті семіосфери виділяємо кластер смислів [друг]

< [рівноранговий суб'єкт, взаємодія з яким є приємною/ком- фортною] < [рівноранговий суб'єкт, взаємодія з яким не обмежує існування / забезпечує варіативність форм буття і способів діяльності]. Про подібну системну смислову кореляцію в картинах світу античних етносів припустимо з огляду на вислів Inter dominum et servum nulla amicitia est («між паном і рабом не буває дружби») [9, с. 92].

Свобода/воля розуміється як здатність системи обирати та реалізовувати траєкторію власного поступу, що є оптимальною для її онтологічних і «передвстановлених» функційних параметрів згідно з її призначенням (програмою розвитку, або, в міфопоетичному формулюванні, «присудом Норн»), тобто як здатність системи до самопідтримки і саморегуляції в змінюваних контекстах. Своєю чергою, «любов» віддзеркалює здатність системи до розширення (розвитку), а також до авто- діагностики при визначенні сприятливого вектору розвитку (бажаного стану і конфігурації, позитивного для самої системи, що умовно ідентифікуються як «добро» та гідні «любові» як позитивного ставлення).

III. Вузькоспецифічним є уявлення про ВОЛЮ як «відсутність чинників обмеження»: а. loose «не закріплений», да. leas «позбавлений чогось, порожній, вільний» (джерело суфікса -less), дан. las «вільний, незв'язаний», шв. lцs «вільний, відокремлений, рухливий», снл., н. los «вільний, незв'язаний», гот. laus «порожній, марний» < дпівн. lauss «вільний, порожній» < *leus- / * laus- / *lausaz «втрачати» < іє. *leu- / *lou- / *lu- «розрізати, послабляти, звільняти» [6, с. 354]. Типологічно співвідноситься з гел. saor «дешевий, вільний, звільнений від, чесний» [8, с. 355].

IV. Укр. свобода, блр. слобода, рос. свобода, друс. свобода «незалежність», «вільне поселення», блг. свобода, сербохорв. свобода, слобода «мужність, свобода», словен. svobod, slobod «дозвіл, звільнення», svoboda, sloboda «свобода, відпустка», чес. svoboda «свобода, холостий стан», слвц. sloboda, пол. swoboda, Swieboda, влуж., нлуж. swoboda, дпрус. subs «сам, власний» || ~ протослов. *sveboda, sveboda ~ церкслов. свобьство, собьство «особа», де *svobb < svojb, тобто «статус належного до певної соціальної групи, роду», причому визначаються кореляції з лтс. svabads «зів'ялий, втомлений, вільний», atsvabinat «звільнити», а також іє. *svobha та *sobha: дінд. sabha «зібрання, подвір'я, суд», гот. sibja «рідня» [10, с. 582-583]. У цьому разі можна вести мову про певне діалектичне (або навіть оксиморонне) поєднання гіпотетично вільного статусу людини, забезпечуваного підтримкою колективу та водночас залежністю від цього колективу, що акцентує порівняний характер «свободи».

V. Чіткої етимології укр. воля у значенні «свобода» не пропонується, водночас зазначається спорідненість із лит. valid, лтс. vala «воля», дісл. val, двн. wala, н. Wahl «вибір», н. Wille «воля», wollen «хотіти», дінд. varah, ав. vara- «бажання, вибір», кімр. guell «краще» [11, с. 423], з огляду на чергування голосних у кореневій морфемі воля ~ веліти ~ псл. veleti, подібно до лит. vйlti «бажати, дозволяти», готж^п, нвн. wollen, днн. williun «хотіти», лат. vйlo, гр. eXфo/заі «хочу», ав. varanto, дінд. vrnitй «вибирає собі» < var- «вибирати, віддавати перевагу» < іє. * uel- /ul- «хотіти» [11, с. 347; 12, с. 1137].

Семантичний зв'язок «вільний» («свобідний») і «суб'єкт волевиявлення» встановлюється, якщо суб'єкт здатний реалізовувати власну програму розвитку як вибір кращої (оптимальної, приємної, що дозволяє типологічну паралель із *frei-) траєкторії поступу. У системному поступі сила духу, думки, бажання є проявом власної незалежної ВОЛІ (формування власних суджень як волевиявлення можна в широкому сенсі інтерпретувати як прояв первинного смислу «гнути», тобто «активне формотворення просторових форм»). Таким чином, базова текст-програма (вихідний оператор, «наноміф», конфі- гуратор сценаріїв різного рівня), що становить зміст аналізованого концепту, в лінійному записі постає:

{«любов» / «прихильність» > «вибір» - 1 (сканування і вибір потенційно сприятливих системних конфігурацій) [«любов» / «прихильність» > «вибір» - 2 (вибір траєкторії поступу) < «гнути» + «зростати» (зміна стану речей у світі) > «різати» >«втрата» (звільнення, вивільнення з-під обмежень)] «сім'я» / «рід» / «клан» < «свій» (воля як наслідок належності до групи)}

Інтерпретуючи значення і смисли, діахронно породжувані у процесі вербалізації концепту ВОЛЯ / ВІЛЬНИЙ у текстах і дискурсах різних жанрів, ми використовуємо універсальну модель ієрархічної організації систем. Ця модель демонструє категоріальні опозиції «абстрактність» / «узагальненість» :: «специфічність», «духовність» як «належність до інформаційного поля» :: «матеріальність», «соціальна орієнтованість» :: «суб'єктна орієнтованість», а також враховує фрактальність конфігурацій (проекцію смислів різних рівнів) у вимірах «підсистеми», «системи» та «надсистеми» (Рис. 1).

Тому ВОЛЯ / ВІЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ розглядаються як: вільний від фізичних обмежень (рівень 1); вільний від несприятливих (домінуючих або шкідливих) емоційних впливів (рівень 2); здатний здійснювати незалежні судження, вільний від нав'язуваних концепцій, понять, вірувань, способів мислення (рівень 3); вільний у соціальному просторі, суб'єкт належного статусу, вільний від соціальних проявів (норм, статусів, упереджень, моделей поведінки), що в певних контекстах обмежують функціонування системи (рівень 4); вільний у виборі і здійсненні міжгрупових взаємодій, вільний від взаємодії з суспільними групами (політичними партіями, організованими злочинними угрупованнями тощо), вплив котрих є шкідливим (дестабілізуючим) (рівень 5); вільний у виборі ціннісних орієнтирів, напряму поступу системи, вільний від цінностей, які є несумісними з аксіологічними домінантами картини світу суб'єк- та, або ВОЛЯ як домінантний ключовий концепт, що здійснює загальну орієнтацію картини світу (рівень 6); вільний у конфі- гуруванні картини світу (створенні альтернативної реальності), здатний свідомо обирати надсистему (відносність ВОЛІ), перемикатись між картинами світу, здійснювати навігацію між альтернативними світами (рівень 7).

Рис. 1. Ієрархічний вимір відкритої системи

Більш широка інтерпретація феномена волі можлива за умови метафоричної аналогії з хімічними та біохімічними процесами за участю вільних радикалів. Останнім притаманна висока хімічна активність, зумовлена наявністю вільних валентностей, високий рівень кінетичної енергії, незначна тривалість життя, залучення до низки процесів, необхідних для функціонування надсистеми (наприклад, ферментація або регуляція змін тонусу кровоносних судин у живих організмах тощо), але і до процесів деструктивного характеру (пошкодження і мутації на клітинному рівні) [13].

Отже, система з ознакою «вільний» є імперативно активною, перебуває в неврівноваженому стані та, як не парадоксально, намагається увійти в контакт з іншими системами задля переходу у стан гомеостазису (порівняність ВОЛІ), здійснює вплив на інші системи та призводить до зміни станів речей у світі.

У текстах «реверберативного періоду» номінації концепту ВОЛЯ германськими мовами стосуються переважно фізично-матеріального розуміння відповідного феномена, а саме як відсутність фізичних обмежень (людина перебуває у звичному стані і не є полоненою, або звільняється з полону) - рівень 1 моделі: lausan eцa bundinn «вільний чи зв'язаний» [14, 1], ok leysir or hцptum hvern «відпускав полонених» [15, 37], suma clubodun umbi cuoniouuidi // insprinc haptbandun, invar vigandun! «деякі [жінки] розв'язували пута: звільнися з кайданів, уникни тих, хто б'ється» [16], а також проявляють риси «соціально-а- даптативного характеру» (рівень 4 моделі), коли йдеться про закріплений соціальний статус людини, наприклад: vard ek til ung // ne ofprungin // fullgrnddfei // a fleti brццur «Була вільною, без заборон, багатою у домі брата» [17, 34], pu fannt, at ek laus lifi «як бачиш, я вільний (не раб)» [18, 8], kцlluцu Karl «названий Карлом» (вільна людина без власності) [19, 21]. Латино- мовні паремії засвідчують інтерпретацію ВОЛІ власне як цінності (рівень 6 моделі): Libertas resinaestimabilis «Свобода - річ безцінна» [9, с. 92], або цінності соціального статусу: Libertaris nomen omnibuspraeferendum est «звання вільної людини дорожче над усе» [9, с. 92].

У релігійних текстах, в яких кодифіковано базові постулати вторинної (християнської) міфології, ВОЛЯ є порівняною та співвідноситься зі «служінням», тобто міжколективними інтеракціями (рівень 5 моделі): Vos enim in libertatem vocati estis, fratres: tantum ne libertatem in occasionem detis carnis, sedper caritatem Spiritus servite invicem «До свободи закликані ви, браття: аби лише ваша воля не була приводом для задоволення плоті, любов'ю служіть одне одному» [20, Galat. 5:13]. Порівняність ВОЛІ постає як зміна надсистеми, котрій підпорядкований суб'єкт: Liberati autem a peccato, servi facti estis justitiж. «Звільнившись же від гріха, ви стали рабами праведносте» [20, Rom. 6:18], quasi liberi, et non quasi velamen habentes malitiж libertatem, sed sicut servi Dei. «Як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі» [20, 1 Pet. 2:16]. При цьому справжня ВОЛЯ співвідноситься з сакральною сферою, її суб'єктами та їхньою діяльністю (рівень 7 моделі): Dominus autem Spiritus est: ubi autem Spiritus Domini, ibi libertas. «Господь є Дух, а там де Дух Господній, там свобода» [20, 2 Cor. 3:17], Si ergo vosfilius liberaverit, vere liberi eritis «якщо Син визволить вас, то справді будете вільними» [20, John 8:36].

Загалом взаємодія систем різної етіології, що мають той чи інший ступінь свободи, підпорядкована причинно-наслідковій логіці, що відображено в каузативній симетрії пропонованої моделі. Так, інформаційний квант рівня 7 (вхідна програма розвитку, «завантажена» із сакральної сфери) визначає обсяг і якість необхідних матеріальних ресурсів для реалізації цієї програми на рівні 1, наприклад: Feoh bipfrofor fira gehwilcum; Il sceal pйah mann gehwilc miclan hit dжlan ll gif hй wille for dryhtne domes hlйotan «Багатство - то втіха для всіх; повинен кожен щедро ділитись, якщо хоче здобути божественну славу (як варіант - «божественний присуд»)» [21, 1-4]: наявністьізбере- женняіпримноження матеріальних ресурсів (Feoh, багатство) детерміноване впливом сакральної сфери, де полісемантична одиниця dom «присуд, закон, слава, репутація» реалізує одне з можливих значень «вільна воля, вибір, смисл».

Протягом різних історичних періодів вербальні репрезентації концепту ВОЛЯ засвідчують набуття ним ролі аксіологічно- го регулятора і конфігуратора картини світу (як власне цінності, так і в складі похідних концептів типу libertй di parola), а також «навігаційного маркера» в картинах альтернативних світів або в картинах світів, співвіднесених із певними лінгвокультурами. Це стосується номінацій концепту ВОЛЯ в текстах прецедентного характеру, зокрема, національних гімнах: O'er the land of the _ free and the home of the brave? (США, з урахуванням індо- європейськогоієвропейського походження англійської мови); Душу й тіло ми положим за нашу свободу (Україна); Einigkeit und Recht und Freiheit ll Fьr das deutsche Vaterland! «Єдність, закон і воля для німецької Батьківщини» (Німеччина); bajo su cielo azul, ll pueblos en libertad «під її блакитним небом народи на волі» (Іспанія); Giuriamo far libero ll il suolo nation «Поклянімося звільнити Нашу рідну землю» (Італія); Conduis, soutiens nos bras vengeurs Libertй, Libertй chйrie «Спрямуй, підтримай наші руки мстиві, свобода, люба свобода» (Франція); frihet ble oss f0dt «у нас народилася свобода» (Норвегія); Du gamla, Du fria, Du fjдllhцga nord «Ти стара, ти вільна ти високогірна Північ» (Швеція); Og det er Frejas sal «Це є чертог Фреї» (Данія) [22].

У наведених мікротекстових номінаціях символічні вербалі- затори-легісигнуми концепту ВОЛЯ постають констататора- ми-кваліфікаторами, що вказують на базову властивість олюдненого простору (гімни Німеччини, Швеції та Данії). В інших випадках індексальні номінації-легісигнуми ВОЛІ репрезентують СТИМУЛ і АБСОЛЮТНУ ЦІННІСТЬ для соціумів у сценаріях ЗДОБУТТЯ, ВІЙНА, БОРОТЬБА, співвіднесених з універсальними уявленнями про наявність контрарно (вороже) орієнтованих систем, що обмежують свободу і не дають змогу системі набути бажаної конфігурації, окрім як у конфліктному протистоянні агоніста й антагоніста. Кваліфікатор у тексті гімну США імплікує наслідок успішної БОРОТЬБИ («квесту», що охоплює підсценарії ВІДОКРЕМЛЕННЯ, ПОДОРОЖ, ПРОТИСТОЯННЯ). При цьому в текстах (дискурсах) інших жанрів зустрічаються інтертекстуальні екстраполяції відповідного смислу в «міжнародний контекст» та проекції на конфліктні сценарії, що розгортаються всередині самого соціуму: Land of the free // Home of the brave // Now that's how it is // And that's how it stays ... Violence And Bloodshed [23, Viol.].

У художніх текстах «лінгвокреативного» періоду, в яких розбудовані порівняно реальні альтернативні фентезі світи, наявні номінації концепту ВОЛЯ, співвіднесені з усіма рівнями функціонування систем. Наприклад, “What we're a going to do next is this. We're a going to charter a ship and sail north, and find them kids and set 'em free [24, c. 83], “But every time we think we are free, Fades and Trollocs find us again. [25, c. 218] (ситуативний квест, спрямований на здобуття фізичної свободи). Кон- трарно-орієнтована система (антагоніст) також прагне перейти у стан, комфортний для виконання власної базової програми: The Dark One could not have been free of his prison at Shayol Ghul [25, c. 97], Tylko druidki i czarodziejki -- i nierzqdnice -- obnosify sie z naturalnymi grzywami, by podkreslic niezaleznosc i swobode [26, c. 35] (прийнятний соціальний статус); A house- elf must be set free, sir. And the family will never set <...> Dobby will serve the family until he dies, sir' [27, c. 16] (неадекватний соціальний статус), “Forgive me for asking, lorek Byrnison," saidFarder Coram, “but you could live a free proud life on the ice hunting seals and walruses, or you could go to war and win great prizes. [24, c. 110] (фундаментальна якість буття, концепт сфери аксіології); Potem przyszla samodzielnosc, swoboda i szalony promiskuityzm [26, c. 39] (системна похибка як наслідок «відриву» (в сенсі іє. *leu- / *lou- ) від програми поступу, що призводить до надмірної ентропії системи); Few people can say of themselves that they are free of the belief that this world which they see around them is in reality the work of their own imagination [28, c. 50] (стереотип мислення); “We won, Lord Agelmar. We won, and the land freed from winter is the proof, but I fear the last battle has not yet been fought" [25, c. 494] (глобальне протистояння контрарних систем) тощо.

У пісенному дискурсі номінації ВОЛІ співвідносяться з концептами:

сфери аксіології: Forward the password, it's _ freedoms breath // The key to independence, liberty or death [29] (концепт аксіоло- гічної сфери як базовий стимул діяльності); I seek a life of honor, free from all false pride. [23, War. Pr.] (суб'єкт вільний від цін- ностей-симулякрів), Riding the wind, forever free [30] (стан свободи як цінність); І лунала пісня про їхнюю долю.// Про їхнюю долю, про справжнюю волю [31, Їхали]; Ми від нашої волі вже поруч // Та вступати в права шерано [32, Доля];

ментальної сфери: Whenever you dream you're holding the key it opens the door to let you be free [33, Sacred], Now it's a matter of mind you know you can be free forever [33, Shoot];

соціальної сфери: They ain't got a thing on me, I'm running wild, I'm running free [34, Run.] (втеча від неприйнятного стану речей); Not a prisoner I'm a free man And my blood is my own now [34, Pris.] (втеча із соціальної інституції, що обмежує свободу як покарання за злочин); Take away my freedom, take away my home // ... I'm a freedom fighter I got something to say... I'm a ^ freedom fighter get out of my way // I'm a freedom fighter and I'm taking command // I'm a freedom fighter and I'm making a stand [35] (конфліктний сценарій, орієнтований на зміну стану речей у соціумі і набуття системою іншого статусу та ролі); Freedom to rock, freedom to talk. Freedom, raise your fist and yell [36] (права людини, свобода соціальних проявів і практик); Вольному воля (бажаний належний статус) [37, Вол];

сфери міжгрупових соціальних взаємодій: Libertalia, the wild and the free // The Ideal of Freedom is ruling the sea <...> Freedom, we're gonna ring the bell [38] (стратегія взаємодії з соціальними інституціями у контексті певного простору), Де наші руки, там Воля ступить! [31, Гук.], Бути в'язнем сьогодення //1 чекати на прощення // Чи вершити Волю - обирай! [31, Т. З], Гей, українці, брати мої // Не діждетесь волі від панів //... Ту хиренну волю розбудить // Та будяки всі вщент скосить [32, Брати] (сценарій ЗДОБУТТЯ ВОЛІ, що призводить до зміни моделі соціального устрою), Ищет золото воли, что добывали в битве той по колено в крови [39, Бал.] (спроба вийти з-під контролю надсистеми).

Висновки

Таким чином, ВОЛЯ розуміється як концепт-у- ніверсалія, що характеризує поступ відкритих систем, здатних до саморегуляції та самопідтримки. З огляду на зміст внутрішньої форми імен відповідного концепту, реконструйований на основі етимологічного аналізу та встановлення етимологічних паралелей, в європейських лінгвокультурах суб'єкт ідентифікується як «вільний», якщо здатен (з огляду на попередній досвід, чуттєву або раціональну інтерпретацію вхідних сигналів) визначати сприятливу конфігурацію станів речей, обирати модель і траєкторію розвитку, здійснювати моделювання бажаних станів речей на різних рівнях міжсистемних взаємодій.

У текстах різних періодів і жанрів ВОЛЯ співвідноситься зі станом і діяльністю людини на різних рівнях буття. В архаїчному сегменті семіосфери реалізовані уявлення про ВОЛЮ як стан фізичної необмеженості, звільнення з полону та особливість соціального статусу. При моделюванні картин альтернативного світу (зокрема, на основі вторинної релігійної міфології), семантика номінацій ВОЛІ співвідносить концепт із сакральною сферою і демонструє його надсистемний, регулятивний та водночас порівняний характер. Діахронічно ВОЛЯ постає одним із фокусних аксіологічних навігаційних орієнтирів (базових операторів), що визначає перебіг сценаріїв квесто- вого характеру (як локальних, так і мега-сценаріїв, орієнтованих на зміну конфігурації світу) і вектор поступу системи в міфологічному або культурному просторі.

Література

1. Поміж мов в культур: методологічний еклектизм і міждисциплі- нарність сучасного мовознавства. Переяслав-Хмельницький : ПП Щербатих О.В., 2017. 382 с.

2. Doctrina multiplex, veritas una. Учень багато, істина одна. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. 440 с.

3. Концепты и контрасты. Одесса : Издательский дом «Гельветика», 2017. 632 с.

4. Колесник О.С. Introducing M-logic: basic remarks on key concepts. Теоретична і дидактична філологія. Серія «Філологія». Серія «Педагогіка». Вип. 25. Переяслав-Хмельницький : ПП Щербатих О.В., 2017. С. 159-169.

5. Etymological Dictionary of Modern English. Ed. by D. Harper. URL: http://www.etymonline.com

6. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков. Винница : Нова книга, 2010. Т. 1. 610 с.

7. Kroonen G. Etymological Dictionary of Proto-Germanic. Ed. by A. Lubotsky. Leiden-Boston : Brill, 2013. 794 p.

8. McBain A. An Etymological Dictionary of the Gaelic Language. Stirling : Eneas MacKay, 1911. 426 p.

9. Корж Н.Г, Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості: словник. Київ : Вища школа, 1994. 351 с.

10. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка / Пер. с нем. и доп. О.Н Трубачева. В 4-х т. Москва : Прогресс, 1964. 1973. T. 3.

11. Етимологічний словник української мови: В 7 томах / Укл. Болди- рєв РВ. та ін. К.: Наукова думка, 1982 - 2006. Т. 1.

12. Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wцrterbuch. Bd. 1-2. Bern: Francke. 1959. 1183 S.

13. Simic M.G., Taylor K.A., Ward J.F. et al. Oxygen Radicals in Biology and Medicine. New York : Plenum, 1988. 280 p.

14. Grottasцngr. URL: http://norroen.info/src/edda/grotta/index.html

15. Lokasenna. URL: http://norroen.info/src/edda/lokasenna/index.html

16. Erster Merseburger Spruch. URL: http://norroen.info/src/other/ merseburger/toporova.html

17. Sigurцarkviцa in skamma. URL: http://norroen.info/src/edda/sigurds/ index.html

18. Fafnismal. URL: http://norroen.info/src/edda/fafnis/index.html

19. Rigs^ula. URL: http://norroen.info/src/edda/rig/index.html

20. Vulgate (Latin). URL: http://www.sacred-texts.com/bib/vul/index.htm

21. Anglo-saxon runic poem. URL: http://norroen.info/src/runic/en/

22. National Anthems. URL: http://www.nationalanthems.info

23. Manowar. Violence and Bloodshed. The Warriors Prayer. URL: http:// www.darklyrics.com/m/manowar.html

24. Pullman Ph. The Golden Compass. His Dark Materials Book One. A Knopf Paperback. N.Y. 1995. 291 p.

25. Jordan R. The Eye of the World. NY: Macmillan, 1990. 670 p.

26. Sapkowski A. Krew elfow. Warszawa : superNOWA. 1994. 295 s.

27. Rowling, J.K. Harry Potter and the Chamber of Secrets. N.Y. : Scholastic, 2000. 344 p.

28. Zelazny R. The Courts Of Chaos. N.Y. : Avon Books, 1978. 189p.

29. Grave Digger. Liberty or Death. URL: http://www.darklyrics.com/g/ gravedigger.html

30. W.A.S.P Forever free. URL: http://www.darklyrics.com/w/wasp.html

31. Тінь Сонця. Гукає Дикий вітер. Твоя Зброя. URL: https://www. pisni.org.ua/

32. Сокира Перуна. Моя Доля. Брати Мої. URL: https://www.pisni.org.ua/

33. Dio. Sacred Heart. Shoot Shoot. URL: http://www.darklyrics.eom/d/ dio.html

34. Iron Maiden Running free. The Prisoner. URL: http://www.darklyrics. com/i/ironmaiden.html

35. Rainbow Freedom Fighter. URL: http://www.darklyries.eom/r/ rainbow.html

36. Alice Cooper. Freedom URL:http://www.darklyries.eom/a/

alicecooper.html

37. Черный Кофе. Вольному Воля. URL: http://www.megalyries.ru

38. Running Wild Libertalia. URL: http://www.darklyries.eom/lyries/ runningwild.html

39. Ария. Баллада о древнерусском воине. URL: http://www.megalyries.ru

Размещено на Allbest.ru