Лінгвістичний статус обсценізмів у німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛІНГВІСТИЧНИЙ СТАТУС ОБСЦЕНІЗМІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Матюшенко О.С., студентка 3 курсу факультету лінгвістики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,

Туришева О.О., кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Публікацію присвячено вивченню вкрай делікатного питання. Ітиметься про лінгвістичний статус обсценної лексики в німецькій мові. Помітна лібералізація моралі, поведінки та загалом поглядів сучасного суспільства суттєво вплинула на наше ставлення до вживання ненормативної лексики. Вона супроводжує нас усюди: у побуті, на роботі, в літературі, на телебаченні, в соціальних мережах. Уже сьогодні використання табуйованої лексики, що раніше вважалось чимось неприйнятним, свідченням невихованості та неосвіченості, стає своєрідним способом самовираження. Ненормативна лексика за своїм характером є неоднорідною та містить у собі різні пласти лексики. Мета статті полягає у визначенні лінгвістичного статусу обсценізмів у сучасній німецькій мові. Відповідно, лінгвістичним об'єктом опису і вивчення статті є поняття «обсценізм» («обсценність», «обсценна лексика»). Першим кроком на шляху досягнення мети став узагальнений поділ ненормативної лексики на два основних складники: пласт розмовної лексики, так звані соціолекти, та стилістично занижена лексика (вульгаризми, лайка, інвективи, обсценізми). Далі було запропоновано аналіз дефініцій саме об'єкта дослідження, обсценної лексики. На основі наведених визначень, запропонованих вітчизняними та зарубіжними мовознавцями, було встановлено, що обсценізми з погляду морально-етичних норм і принципів є на самому «дні» умовної ієрархічної системи ненормативної лексики, займаючи найнижчу позицію через високий рівень своєї табуйованості. Було також виявлено, що в німецькій мові обсценна лексика має обмежений характер і пов'язана, перш за все, з двома явищами: сексуальним життям, фізіологічним процесом дефекації та суміжними поняттями. Таке розмежування дає змогу чітко відстежувати та фіксувати одиниці, які належать саме до німецької обсценної лексики.

Ключові слова: обсценна лексика, норма, табу, лібералізація, статус.

Аннотация. Публикация посвящена изучению крайне деликатного вопроса. Речь будет идти о лингвистическом статусе обсценной лексики в немецком языке. существенная либерализация морали, поведения и взглядов современного общества существенно повлияла на наше отношение к употреблению ненормативной лексики. Она сопровождает нас повсюду: в быту, на работе, в литературе, на телевидении, в социальных сетях. уже сегодня исполь- зование табуированной лексики становится своеобразным способом самовыражения, хотя ранее это считалось недопустимым, признаком невоспитанности и необразованности. Ненормативная лексика по своему характеру является гетерогенной и состоит из различных пластов лексики. Цель статьи заключается в определении лингвистического статуса обсценизмов в современном немецком языке. Соответственно, лингвистическим объектом описания и изучения статьи является понятие «обсценизм» («обс- ценность», «обсценная лексика»). Первым шагом на пути к достижению цели стало обобщенное разделение ненормативной лексики на две основные составляющие: пласт разговорной лексики, так называемые социолекты, и стилистически сниженная лексика (вульгаризмы, инвективы, обсценизмы). Далее было предложено проанализировать дефиниции объекта исследования, обсценной лексики. На основании представленных определений, предложенных украинскими и зарубежными лингвистами, было установлено, что обсценизмы с точки зрения морально-этических норм и принципов находятся на самом «дне» условной иерархической системы ненормативной лексики, занимая самую нижнюю ступень из-за высокой степени табуированности. Также было установлено, что в немецком языке обсценная лексика имеет ограниченный характер и связана, прежде всего, с двумя явлениями: сексуальной жизнью, физиологическим процессом дефекации и сопряженными понятиями. такое разграничение позволяет четко отслеживать и фиксировать единицы, которые принадлежат именно к обсценизмам.

Ключевые слова: обсценная лексика, норма, табу, либерализация, статус.

Summary

Key words: obscene words, norm, taboo, liberalization, status.

Постановка проблеми. У ХХІ столітті, в час шаленого технологічного розвитку, інновацій та суттєвих суспільних зрушень, у мові також відбуваються певні процеси, ігнорувати які неможливо. Крім того, наше сучасне життя характеризується повною лібералізацією моралі, поведінки, поглядів, свобод. У зв'язку з цим змінюється також ставлення до вживання ненормативної лексики. Вона супроводжує нас усюди: у побуті, на роботі, в літературі, на телебаченні, в соціальних мережах тощо. Навряд чи вже хтось здивується, почувши лайку в мовленні іншої особи. Або ж будемо відвертими і визнаймо, що майже кожен має за собою такий «грішок» - зловживання «гарячим» слівцем. Ми навіть не помічаємо як те, що раніше вважалося вульгарною лексикою, стає фамільярним, фамільярне, у свою чергу, переходить у пласт нейтральної лексики (так звана «umgangspracich»). Слід зауважити, що наявність ненормативних елементів у творчості багатьох письменників-постмодерністів, які сьогодні користуються неабиякою популярністю, також впливає на популяризацію лайливого, нецензурного лексикону. Нині використання табуйованої лексики, що раніше перебувала під чіткою межею «недозволеного», стає своєрідним способом самовираження. Тож відбувається лібералізація ненормативної лексики, і ми вже не виділяємо її в окремий, маркований пласт лексики. Проте варто зауважити, що ненормативна лексика неоднорідна, тобто все, що спричиняє негативну оцінку або ж спричинено емоційно-експресивною реакцією, може бути виражено як нелітературно, так і внормованими відповідниками.

Лінгвістичним об'єктом опису і вивчення статті є поняття «обсценізм» («обсценність», «обсценна лексика»). Це наукове позначення того, що в розмовному мовленні всі звикли називати «мат». Для того щоб визначити статус обсценної лексики в сучасній лінгвістиці, що, власне, і є метою публікації, варто насамперед розібратися та встановити межі цього терміна.

Виклад основного матеріалу. Обсценізми, що в перекладі з латинської (obscenus) означає «брудний, непристойний», варто розглядати як окремий пласт ненормативної лексики. Адже насправді «ненормативна / нецензурна лексика» - це лише узагальнююча назва багатошарового складного поняття в мовознавстві, яке використовується на позначення лексико-семан- тичних груп, які належать до тієї чи іншої групи, яка перебуває поза нормативним полем. Під час дослідження ми послуговувалися поділом такої «неформальної» мовної системи на два основних складники [1, с. 87]: 1) неосяжний пласт розмовної лексики, так звані соціолекти (сленг, арго, жаргон, просторіччя); 2) стилістично занижена лексика (вульгаризми, лайлива, інвективна, обсценна лексика (мат), дисфемізми).

У вступі до свого словника нецензурної лексики «Українська мова без табу» мовознавець Леся Ставицька стверджує, що обсценною лексикою прийнято називати табуйовані (заборонені) непристойні (недруковані, нецензурні, нелітературні) слова і вислови. Вона дефінує обсценність як вживання мови, яку вважають відразливою, непристойною; саме поняття обс- ценності охоплює не тільки різнотипні вербальні усні й писемні форми вияву, але й не вербальні (мову жестів, графіті тощо) [4, с. 16].

За дефініцією лінгвіста Валерія Мокієнка, одного з дослідників ненормативних лексичних одиниць: «До обсценної лексики належать найгрубіші, вульгарні вислови, за допомогою яких мовець виражає свою реакцію на неприємні раптові події» [3, с. 59].

На основі двох вищезгаданих дефініцій можна стверджувати, що обсценізми за естетичним і моральним принципами є на самому «дні» умовної ієрархічної системи ненормативної лексики, займаючи найнижчу позицію через високий рівень своєї табуйованості. Саме ті слова та вислови, які марковані найвищим ступенем непристойності та на які накладена заборона, «ховаються» в обсценному пласті лексики. саме спокуса порушити табу (адже «заборонений плід завжди солодкий») призводить до вживання обсценної лайки, основною функцією якої є емоційно-експресивна реакція на несподівані або неприємні події, слова [4, с. 14].

Леся Клепуц зараховує до обсценного лексикону такі групи лексем: найменування соціально табуйованих частин тіла; слова та вислови, пов'язані зі статевим актом; лексичні одиниці, які позначають дефекаційні процеси та їх результати; стилістично знижені найменування розпусної жінки [1, с. 86].

Досліджуючи таке делікатне питання, як обсценна лексика, варто пам'ятати, що визначення рівня непристойності має історичний, національно-культурний характер. У різних мовах і культурах є свої особливості походження і вживання ненормативної лексики, тому й не дивно, що кожна з них визначає окремо, що належить до нецензурної лексики та формує своє ставлення до неї. Однак майже у всіх культурах світу поняття непристойності пов'язане із сексуальною функцією життєдіяльності.

Щодо культурних особливостей німецької лайки, то, за даними наших попередніх досліджень, ненормативний пласт німецької лексики можна тематично згрупувати так:

Задоволення природних потреб, вирази пов'язані з брудом і огидою.

Сфера сексуальних відносин, статевого акту, слова, що вказують на сексуальну орієнтацію людини.

Назви тварин як приниження людської гідності, як образа [2, с. 31].

Поділяючи європейську обсценну лексику на два основних типи - «анально-екскрементальний тип» (Scheiss-культура) та «сексуальний тип» («Sex-культура»), - В. Мокієнко відносить обсценно-експресивні лексичні одиниці німецької мови до першого типу [3, с. 59].

Яскравим прикладом цього твердження є часте використання німцями приставки «Scheiss-» для підсилення негативної оцінки слова: «Heute war echt ein Scheisstag!», «Die Disco ist so ein Scheissladen!». До лайливих слів і висловів «Scheiss-культу ри» належать також такі популярні варіації:

«So ein Scheiss!» - So etwas Schlechtes!

«Das geht dich einen Scheissdreck an!» - Das geht dich ьberhaupt nichts an!

«jemanden verscheissern» - ьber jemanden lachen [7, с. 12].

Намагаючись розібратися, чи виокремлюють німці певні слова в особливий, табуйований пласт лексики, ми розпочали пошук відповідника терміна «обсценна лексика» німецькою мовою. Знайшовши однокореневий прикметник латинського походження «obszцn» та іменник «die Obszцnitдt», ми отримали таку інформацію за заданим запитом в електронному словнику «Duden» [6]:

1) Прикметник «obszцn» використовується на позначення сорому, пов'язаного із сексуальною, фекальною сферою; те, що викликає моральне обурення. серед варіантів перекладу знаходимо такі значення: непристойний, безсоромний, брудний, зневажливий, вульгарний (розмовно-пейоративний).

2) Іменник «die Obszцnitдt» має значення «das Obszцnsein»; «obszцne Darstellung, ДuЯerungg», що в перекладі означає «непристойність»; «непристойна інтерпретація, висловлення».

Як бачимо, в німецькій мові також є відповідник на позначення понять, що є поза межами нормативного спілкування. Тож наявність самого терміна в мові свідчить про існування такого пласту лексики та загалом таких понять у культурі та мові народу, що викликають сором і вважаються вульгарними. Підтвердженням сепаративного статусу обсценної лексики німецької мови є робота Ернеста Борнемана «Sex im Volksmund. Der obszцne Wortschatz der Deutschen» [5]. Протягом десяти років письменник, психоаналітик і режисер Ернест Борнеманн систематично інтерв'ював сутенерів, повій і злочинців, щоб зібрати їхню специфічну лексику. словник складається з двох томів, опублікування першого відбулося в 1971 році, який налічує приблизно 50 000 ненормативних слів і висловів із тлумаченнями.

Одне й те саме поняття можна висловити по-різному в будь-якій мові, і німецька не є винятком. Наприклад, у своїй роботі «Tabu-Deutsch - unzensiert: von «Arsch» bis «Zickenalarm» mehr als 200 Wцrter, die Sie nicht so schnell vergessen werden!» (2009) [7] автор Анне Віхманн зібрала найважливіші й найуживаніші слова та вислови нецензурної лексики. у попередньому дослідженні ми розглядали цю роботу з метою унаочнити той факт, що німецька мова складається на тільки з «квіточок», але й містить також ненормативну лексику, що доводило актуальність вивчення цієї теми [2, с. 32]. Сьогодні ж нам цікава робота Анне Віхманн з погляду «небезпечності» вживання того чи іншого слова / вислову. Адже кожне з них в її роботі супроводжується дуже вдалим ілюстративним матеріалом, що вказує на рівень табуйованості та «небезпечності» вживання слова / вислову (Рис. 1) [7, с. 18]:

Рис. 1

На прикладі наведеного вище ілюстративного матеріалу можемо бачити, як одне й те саме поняття «Sex haben» може бути по-різному інтерпретованим. Як указує автор, вислови «Liebe Machen/schlafen mit», що в перекладі означає «займатися коханням / спати з», є нейтральними та цілком «безпечними» для вживання, незважаючи на інтимну, сексуальну тематику. Щодо наступних слів, таких як «bumsen/poppen», «ficken/ vogeln/es mitjemandem treiben», то тут же варто бути обачнішим і добре подумати щодо їх використання у своєму мовленні. Адже, на думку автора, ці слова належать до градації «starke Umgansprachliche» та мають негативно-вульгарне значення.

Та, як з'ясувалося, на позначення сексуальної функції людини є ще «небезпечніші» вислови, які сама Анне характеризує як «extrem negative vulgдre Umgangsprache» [7, с. 4]. Якщо поцікавитися перекладом цих лексем: «knallen / durchvogeln / hernehmen / durchbursten / durchficken», то можна впевнитися в тому, що недарма вони є в рангу «найризикованішого» пласту лексики і називаються «обсценними», тобто такими що викликають сором.

Через свій «низький» статус обсценізми вкрай не рекомендовано вживати в мовленні, але це зовсім не означає, що треба уникати їх вивчення, оскільки правильне розуміння і тлумачення такої лексики (з огляду на її частотне вживання) у певних комунікативних ситуаціях може стати однією з умов досягнення порозуміння.

Висновки. Підсумовуючи викладений у статті матеріал, варто зазначити, що в німецькій мові поняття «обсценна лексика» обмежується, перш за все, двома сферами людської діяльності: сексуальним життям і фізіологічним процесом дефекації (з урахуванням суміжних понять). Таке розмежування дає змогу чітко відстежувати та фіксувати одиниці, які належать саме до обсценної лексики. Перспективним в аспекті подальших досліджень уважаємо вивчення семантичного навантаження обсценізмів, мотиваційних факторів, які призводять до їх виникнення, а також їхнього прагматичного потенціалу.

обсценізм лексика сексуальний лайка

Література:

1. Клепуц Л. Стратегії класифікації ненормативної лексики. Гуманітарні та соціальні науки: матер. I Міжнар. конф. молодих вчених HSS-2009 (м. Львів, 14-16 травня 2009 р.). Львів, 2009. с. 84-87.

2. Матюшенко О., Туришева О. Ненормативна лексика німецької мови - нетиповий об'єкт типових досліджень. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Лінгвістика». 2018. № 32. с. 30-34.

3. Мокиенко в. Бранная лексика: цензурное и нецензурное. Русистика. 1994. № 1/2. с. 50-73.

4. Ставицька Л. Українська мова без табу. словник нецензурної лексики та її відповідників. Київ: «Критика», 2008. 456 c.

5. Borneman E. Der obszцne Wortschatz der Deutschen: Sex im Volksmund. Stuttgart: Parkland, 2003. 700 s.

6. Duden Online-Wцrterbuch.

7. Wichmann A. Tabu-Deutsch - unzensiert: von “Arsch” bis “Zickenalarm”; mehr als 200 Wцrter, die Sie nicht so schnell vergessen werden! Planegg: Spotlight Verlag GmbH, 2009. 22 s.

Размещено на Allbest.ru