Порівняльно-типологічний структурно-семантичний аналіз антонімів в українській та англійській мовах

Анотація

У статті розглядаються спільні та відмінні риси антонімів в українській та англійській мовах. Зроблена спроба аналізу та виявлення типологічних подібностей і відмінностей між антонімами таких різносистемних мов, як українська та англійська, а також вивчення принципів їх класифікації. Розглянуто варіанти розподілу антонімів, виходячи зі структурного принципу.

Методологічною основою цієї розвідки стали дослідження семантики лексичних одиниць, значимість антонімічних відносин у системі мовних зв'язків. Одним зі способів глибокого проникнення в сутність мовного явища служить його порівняльно-типологічний аналіз, що розкриває універсальне і специфічне в кожній з мов, що зіставляються, стосовно конкретної мовної одиниці і категорії. мовний антонім семантика лексичний

Порівняння являє собою найважливіший універсальний метод виявлення структурних рис, характерних для певного мовного явища, що дає змогу при цьому визначити своєрідність кожного окремого члена. Таким чином, порівняльний метод дослідження краще за інших сприяє розумінню і виявленню специфіки кожної з мов, що зіставляються.

Розглянуто точки зору дослідників щодо місця антонімів у лексико-семантичній системі мови і обґрунтовано диференціацію антонімії.

Визначено сутність розуміння поняття «антонімія», за якого в лексичному значенні слів відображена їх протиставленість одне одному. Головним критерієм антонімії є постійне, спільне використання таких слів у контекстах. Склад антонімів у розглянутих мовах досить широкий і різноманітний. Зазвичай протиставляються слова, що містять у своєму значенні будь-яку ознаку чи якість, найчастіше це прикметники. Практично всі якісні прикметники мають антонімічну пару.

Розуміння структурних і семантичних можливостей антонімічних опозицій дає змогу найбільш правильно і раціонально використовувати антоніми в мові, вибирати інформативно найбільш значущі з них. А це є важливою характерною ознакою творчого використання лексичного багатства української та англійської мов.

Ключові слова: антонім, протилежність, структурний принцип, аналіз, класифікація.

Annotation

Mezhuyeva I., Yeltsova S. Comparative-typological structural-semantic analysis of antonyms in Ukrainian and English languages

Common and distinctive traits of antonyms in English and Ukrainian are analyzed in the article. The article contains an attempt to perform an analysis and reveal topological similarity and distinction between antonyms of such systematically different languages like English and Ukrainian, also performed was a study of the principles of their classification. Under consideration were the variants of division of antonyms on the assumption of the structural principle.

Investigation of the semantics of lexical units, the significance of antonymic relationship in the system of language connections was the methodological foundation of the work. Comparative and typological analysis serves as one of the ways of deep penetration into the essence of language phenomenon, as it reveals the universal and the specific in each language, it being applied to a specific language unit and category.

Analyzed were the points of view of the researchers of the place of antonyms in the language lexical and semantic system and antonyms differentiation was substantiated. Such notion as antonimy was determined, particularly, the lexical meaning of words, when they contradicted to each other. Constant application of such words in different contexts is the main criterion of antonimy.

The article examines the common and distinctive features of the antonyms in Ukrainian and English languages. An attempt has been made to present a classification of the antonyms according to the character of semantic opposition in the languages studied. Variants of the division of antonyms based on the structural principle are considered.

Comprehension of structural and semantic opportunities of antonymic opposition makes it possible to use certain language antonyms in the most correct and rational way, as well as select most informative units. And this is a sign of creative application of lexical wealth of the English and Ukrainian languages.

Key words: antonym, opposite, structural principle, analysis, classification.

Постановка проблеми

Українська та англійська мови мають багатий словниковий запас, який ми використовуємо, коли описуємо свої почуття, предмети і явища навколишнього світу, викладаємо свої вимоги і намагаємося щось довести. Для цього в своїй промові ми використовуємо антоніми, які є лексичними способами вираження категорії «протилежності» у мові.

Антоніми є об'єктом вивчення протягом багатьох років, проте в сучасній науці про мову відсутні як єдиний підхід до їх вивчення, так і єдність поглядів на їх лінгвістичний статус. У зв'язку з цим необхідно визначити місце такого явища в лексико-семантичній системі мови і обґрунтувати диференціацію антонімії.

Одним зі способів глибокого проникнення в сутність мовного явища служить його порівняльно-типологічний аналіз, що розкриває універсальне і специфічне в кожній з мов, що зіставляються, стосовно конкретної мовної одиниці і категорії.

Порівняльне дослідження еквівалентних мовних структур в українській та англійській мовах дає змогу виявити загальні та специфічні національні риси мов порівняння. Проведення подібних досліджень необхідно для встановлення ознак, що характеризують лексикон будь-якої мови, для типології лексико-семантичних систем за сукупністю виділених рис.

Актуальність теми дослідження визначається загальнотеоретичною значимістю антонімічних відносин у системі мовних зв'язків і їх недостатньою розробленістю в порівняльно-типологічному аспекті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження семантики лексичних одиниць було і залишається однією з найбільш важливих і актуальних семасіологічних проблем.

Перші спроби порівняльних досліджень були здійснені ще в XIV столітті (зіставлення французької мови з латинською у 1531 р. Ж. Дюбуа і грецькою у 1539 р. А Етьєнном), ідея зіставлення мов сходить до «Курсу загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра. Однак її активний розвиток почався з розробки гіпотези лінгвістичної відносності Е. Сепіра і Б. Уорфа. Як особливий розділ мовознавства типологія отримала розвиток у XIX столітті.

Ідеї Ф. де Соссюра про порівняльний опис мов були розвинені його учнем Ш. Баллі у роботі «Загальна лінгвістика і питання французької мови» (1932), яка дала початок низці робіт порівняльного характеру. Ш. Баллі вважав, що порівняльне вивчення двох мов дає можливість описати «їхні характерні риси, які особливо легко дають змогу виявити оригінальність кожної з них, та загальний тип, який кожна з них представляє» [1, с. 38].

Питання порівняльного вивчення лексики знайшли своє відображення в роботах Л.В. Щерби, В.Г. Гака, Д.Н. Шмельова, В.Н. Ярцевої, В.Д. Аракіна, А. Мейе та інших. Натепер порівняльні дослідження семантики набувають усе більшого значення. Залежно від мети порівняльного дослідження порівнянню можуть піддаватися різні яруси, пласти мовної системи. Крім того, предметом дослідження можуть бути всілякі мовні явища, а також елементи системи на різних етапах розвитку. Мовний феномен, або факт, стає більш зрозумілий, якщо його розглянути через спектр відмінних і подібних ознак двох або кількох мов.

Що стосується саме англістики, то важливу лепту у дослідження англійських антонімів вніс Дж. Лайонз, який мав тенденцію диференціювати глобальне розуміння антонімії. У своїх роботах «Структурна семантика» і «Введення в теоретичну лінгвістику» Дж. Лайонз представив свого роду класифікацію всіх антонімів за типами протилежностей. Далі в нашій роботі ми розглянемо виділені ним групи порівняно з українськими еквівалентами [2, с. 47].

Мета статті - виявлення типологічних подібностей і відмінностей між антонімами таких різносистемних мов, як українська та англійська, а також вивчення принципів їх класифікації.

Виклад основного матеріалу

Мова є живим, постійно і активно мінливим організмом. Піддається зміні граматична будова мови, нейтральні слова набувають стилістичного забарвлення і навіть інших значень, щодня з'являються нові слова і виходять з обігу ті, які зовсім недавно були актуальними. Завдяки цим впливам і формується сучасна мова спілкування. Під час вивчення будь-якої мови треба знати її історію, процеси, які сформували її словниковий склад, а також використовувати певну методологію.

Порівняння являє собою найважливіший універсальний метод виявлення структурних рис, характерних для певного мовного явища, що дає змогу при цьому визначити своєрідність кожного окремого члена. Таким чином, порівняльний метод дослідження краще за інших сприяє розумінню і виявленню специфіки кожної з мов, що зіставляються.

Необхідно відзначити, що типологічним методом досліджуються мови незалежно від їх спорідненості з метою встановлення подібностей і відмінностей конститутивних одиниць і відносин між двома або кількома мовами. За допомогою методів порівняльної типології розкриваються індивідуальні особливості конкретної мови і разом з тим риси, загальні у неї з іншою мовою.

Під час вивчення лексики як системи особливого значення набуває проблема лексико-семантичних зв'язків слів. Антонімія є мовною універсалією, характерною для всіх мов, але в кожній мові вона має свої специфічні особливості. Порівняльно-типологічний метод якнайкраще допомагає зрозуміти ті властивості й особливості антонімії, які характерні для різних мов, у тому числі української та англійської.

Склад антонімів у розглянутих мовах досить широкий і різноманітний. Зазвичай протиставляються слова, що містять у своєму значенні будь-яку ознаку чи якість, найчастіше це прикметники. Практично всі якісні прикметники мають антонімічну пару wise (мудрий) - stupid (дурний), light (світлий) - dark (темний), strong (сильний) - weak (слабкий).

Антонімія можлива і в інших частинах мови. Наприклад, у дієсловах buy (купити) - sell (продати), hide (ховати) - seek (шукати) або прислівниках good (добре) - badly (погано), early (рано) - late (пізно).

Антонімічні пари у іменників характерні для таких груп:

1. Слова, що позначають людські почуття і властивості характеру: courage (сміливість) - cowardice (боягузтво), gentleness (м'якість) - cruelty (жорстокість).

2. Слова, що позначають діяльність або стан людини або суспільства: laziness (лінь) - activity (активність), drunkenness (пияцтво) - sobriety (тверезість).

3. Слова, що позначають час: beginning (початок) - end (кінець), morning (ранок) - evening (вечір).

4. Деякі інші стани: heat (спека) - cold (холод), clarity (прозорість) - muddiness (каламутність).

Прийменники, що припускають антонімічні відносини, в семантико-тематичному плані представлені тимчасовими і просторовими аспектами як в українській, так і в англійській мовах:

1. Прийменники, що виражають часові відносини: after - before (після - до), from - till (з - до).

2. Прийменники, що виражають просторові відносини: Down - up (униз - уверх), to-from (до - від), in - out (у - з), below - above (під - над).

Через багатозначність прийменники, які виражають часові відношення, можуть також висловлювати і просторові реалії в англійській мові.

Номенклатура антонімів в українській та англійській мовах практично однакова. Це антоніми-конверсиви, антоніми-комплементативи, градуальні, або власне антоніми, а також векторні антоніми.

Антоніми-конверсиви - це слова з протилежним значенням, що представляють конверсоване судження, за якого в реченні міняються місцями антецедент (попередній член) і консеквент (наступний член). Таке судження називає те ж саме ставлення (той же самий денотат), що і вихідне, але взяте в іншому напрямі, тобто з перестановкою місць. Так, антоніми to buy - to sell (купити - продати), to win - to lose (вигравати - програвати), parent - child (батько - дитина), above - below (вище - нижче) є антонімами-конверсивами. Характерною рисою антонімів-конверсивів як в українській, так і в англійській мовах є їх співвіднесеність з різними особами, яскраво виражена спрямованість, а також наявність бінарної опозиції. Наприклад: Я шукаю його. - Він ховається від мене. Дії - шукати - ховатися - розглядаються з різних точок зору різними учасниками ситуації. Ці дії неможливі одна без одної.

Відмітною ознакою українських і англійських антонімів-конверсивів є така властивість: в українській мові характерним способом утворювання є пасивний стан. Наприклад: Робочі будують будинок. - Будинок будується робітниками. В англійській мові пасивний стан не може утворювати антоніми через приналежність слів, що протиставляються, до різних частин мови. Наприклад: The workers build the house. - The house is built by the workers. (Робітники будують будинок - Будинок будується робітниками). Build - дієслово в теперішньому простому часі, built - дієприкметник минулого часу.

У мовах, що досліджуються, відзначаються також і інші види відносин протиставлення. Насамперед це так звані додаткові, або комплементарні антоніми, тобто пари слів, що виражають протиставлення двох видів одного роду: mother - father (родове поняття parent); employer - employee (родове поняття person at work) і т. ін. До антонімів відносять і пари слів, що описують одне й те саме явище, але з протилежних позицій: give - take (передавання - приймання об'єкта). Такі пари називаються конверсивами.

Сутність комплементарних антонімів полягає в тому, що два протилежні значення, кожне з яких характеризується своїм позитивним змістом, доповнюють одне одного до вираження меж прояву тієї чи іншої властивості, стану або відношення. Між такими протилежностями немає нічого середнього, відповідно, для таких антонімів характерна тільки бінарна опозиція.

Найчисленнішим класом антонімів, що виділяються за типом протилежності як в українській, так і в англійській мовах, є градуальні антоніми. їхня характерна особливість - це градуальність, чи ступінчастість, їх опозицій. Вони характеризуються різним ступенем або градацією тієї самої ознаки. Наприклад: гарячий - негарячий - нехолодний - холодний, красивий - симпатичний - звичайний - непоказний - потворний, durable - nondurable - undurable (товари тривалого користування - товари нетривалого користування - товари короткочасного користування). Середній член ступінчатих опозицій як в українській, так і в англійській мовах може бути виражений дериватом з негативним афіксом. В українській мові це префікс не-, в англійській - префікси non-, мало коли un-. Наприклад: легкий - нелегкий - неважкий - важкий, розумний - нерозумний - недурний - дурний, kind - unkind - cruel (добрий - недобрий - жорстокий), durable - nondurable - undurable (товари тривалого користування - товари нетривалого користування - товари короткочасного користування).

Векторні антоніми представляють слова, які виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей. До цього класу слів у мовах, що досліджуються, належать здебільшого дієслова, а також іменники, прикметники, прислівники і прийменники. Наприклад: to recollect - to forget (згадувати - забувати), to ascend - to descend (підніматися - спускатися), to start - to finish (починати - закінчувати), tactful - tactless (тактовний - нетактовний), democratic - totalitarian (демократичний - тоталітарний).

Загальні ознаки українських та англійських векторних антонімів припускають співвіднесеність таких лексичних одиниць з однією і тією ж особою, а також двочленну опозицію. Відмітною ознакою англійських векторних дієслів-антонімів є можливість вираження протилежності за допомогою антонімічних післяйменників, на відміну від української мови, де вона виражається афіксально. Наприклад: to come in - to come out (входити - виходити); to look in - to look out (заглядати - виглядати), але це правило нетипово, позаяк нерідко післяйменник в англійській мові взагалі змінює значення дієслова і може не містити протиставлення. Наприклад: to look down - to look up (дивитися звисока - дивитися угору). Down - up (униз - угору) є протилежними, але в поєднанні з дієсловами вони не утворюють протилежності.

Особливий інтерес являють так звані автоантоніми, коли одне і те ж слово може мати протилежні значення. До таких слів належать, наприклад, handicap - перешкода, каліцтво, яке в спорті має значення «перевага». Hold up може означати «підтримувати» і «перешкоджати». Яскравим прикладом є дієслово to dust, що значить «пилити» і «прибирати».

Антоніми англійської мови за структурою діляться на прості, похідні та складові.

До простих антонімів належать антоніми, які не мають у своєму складі ні префіксів, ні суфіксів: to take (брати) - to give (давати), white (білий) - black (чорний), day (день) - night (ніч), here (тут) - there (там), cold (холодний) - hot (гарячий).

До похідних антонімів належать слова, що мають у своєму складі префікси або суфікси або одночасно і префікси, і суфікси: happy (щасливий) - unhappy (нещасний), warmly (тепло) - coldly (холодно), handsome (красивий) - unattractive (некрасивий, непривабливий), equality (рівність) - inequality (нерівність), regular (правильний) - irregular (неправильний).

Складові антоніми утворюються з двох слів: to switch on (включати) - to switch off (виключати), low land (низина) - high land (нагір'я), broad-minded (з широким кругозором) - bullhead (дурень, тупиця), northland (північні країни) - southland (південні країни).

Виходячи зі структурного принципу, антоніми української мови діляться на різнокореневі й однокореневі.

У різнокореневих антонімах протилежність виражається різними словами: рано - пізно, життя - смерть, північ - південь. У однокореневих антонімічність передається або за допомогою взаємно протилежних за змістом префіксів, що приєднуються до одного і того ж слова, або шляхом додавання префікса, що надає початковому слову протилежний зміст: вносити - винести, відкрити - закрити. Такі антоніми називають граматичними.

Однокореневі антоніми в українській мові зустрічаються серед усіх лексико-граматичних розрядів слів. Найбільше антонімів у розряді дієслів, які утворюються за допомогою префіксів: ві ви-, заі від-, недоі пере-, піді від-, приі у-. Наприклад: входити - виходити, закривати - відкривати, недогодовувати - перегодовувати, підходити - відходити, принести - унести.

Структурні типи антонімів в англійській мові - це префіксальні і суфіксальні. Такі антоніми називаються дериваційними. Наприклад: constructive (творчий) - destructive (руйнівний) convenient (зручний) - inconvenient (незручний) literate (грамотний) - illiterate (безграмотний) harmful (шкідливий) - harmless (нешкідливий) possible (можливий) - impossible (неможливий).

У роботі виявлено, що загальні закономірності антонімічних зв'язків у мовах, що порівнюються, пояснюються тим, що антоніми відображають характерні для всіх мов типи протилежності і, відповідно, від них отримують свою номенклатуру і семантичні ознаки.

Наші спостереження показали, що поряд із загальними характеристиками антонімів у двох мовах є і деякі відмінності. Незважаючи на широку представленість в англійській мові, клас векторних антонімів не виділяється в англістиці як такий. Крім того, основною відмінністю таких антонімів в англійській мові від українських є можливість вираження протилежного значення за допомогою післяйменників, чого немає в українській мові, де воно виражається в цьому випадку афіксально.

Висновки

У представленій роботі на матеріалі лексики української та англійської мов був розглянутий такий універсальний мовний феномен, як антонімія, за якого в лексичному значенні слів відображена їх протиставленість одне одному.

Головним критерієм антонімії є постійне, спільне використання таких слів у контекстах.

Семантичний аналіз антонімів за типом протилежності виявив такі подібності: як українські, так і англійські антоніми можуть бути векторними, конверсивними, градуальними (ступінчастими) і комплементарними (додатковими). Спільною, найбільш суттєвою ознакою кожної групи є протиставлення їх значень, що належать до одного і того ж ряду об'єктивної дійсності.

Аналіз демонструє, що з позиції розгляду структури антонімічних слів як для української, так і для англійської мов характерна наявність різнокореневих і однокореневих антонімів [3, с. 216].

Антонімія властива всім мовам, а її одиниці виявляють принципово загальну структуру протилежних значень і велику подібність у структурній і семантичній класифікації антонімів.

Розуміння структурних і семантичних можливостей антонімічних опозицій дає змогу найбільш правильно і раціонально використовувати антоніми в мові, вибирати інформативно найбільш значущі з них. А це є важливою характерною ознакою творчого використання лексичного багатства української та англійської мов.

Освоєння антонімічних рядів сприяє розширенню асоціативних зв'язків і кращому засвоєнню нової лексики. Тому не варто нехтувати вивченням такого явища, як антонімія.

Література

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: учебное пособие. 2-е изд., перераб. Москва: ФЛИНТА: Наука, 2012. 376 с.

2. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. Москва: Просвещение, 1990. 300 с.

3. Бодуэн де Куртенэ, И.А. Избранные труды по общему языкознанию. / сост. В.П. Григорьев, А.А. Леонтьев; отв. ред. С.Г Бархударов и др. Москва: АН СССР Отделение литературы и языка. Т. 1, 1963. 384 с.

Размещено на Allbest.ru