Назви загальних податків з населення пізньої середньоукраїнської мови ХVІ-ХVІІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Назви загальних податків з населення пізньої середньоукраїнської мови ХVІ-ХVІІ ст.

Рибак К. Б.

Запорізький національний університет

Проаналізовано податкові найменування, зафіксовані в пам'ятках ХУІ-ХУІІ ст. Виділено назви загальних податків з населення у пізній середньоукраїнській мові. Досліджено формування лексико-семантичної групи в контексті соціально-політичних процесів державотворення. Визначено структурно-семантичні особливості та динаміку функціонування окремих податкових найменувань в історії мови.

Ключові слова: найменування податкової сфери, грошові й натуральні збори, середньоукраїнська мова, дериват, формант.

семантичний податок мова

This paper focuses on one aspect of historical language. The nominations of general taxes in the Middle Ukrainian language of the XVI-XVII centuries are considered. Some questions about the history of tax names have been studied by scholars including I. Kernytsky, T. Krehno, O. Chorna. A fragmentary description of taxes in the composition of socio-economic vocabulary was carried out in separate writings by P. Bilousenko, T. Dyachuk, E. Laniuk, V. Rusanivsky, G. Chornovil. However, there is still no comprehensive work on the history of Ukrainian taxes, which would be comprehensively studied according to the chronology of the formation of the lexical-semantic group “general taxes” as part of the late Middle Ukrainian language of the 17th and 18th centuries. The article gives a detailed analysis of words which represent the nominations of general taxes in the XVI-XVII centuries. Groups of tax names are described in chronology. Nominations of general taxes from the population are the denominations which indicate obligatory, systematic, regulated fees from taxpayers in favor of authorized state tax structures. The names of cash taxes and personal taxes on taxpayers and taxes on total profits in the peasantry are fixed among the general taxes on the population.

The analysis of the names of general taxes of the late Middle Ukrainian language in the 17th and 18th centuries testifies to the functioning of the Old Russian-Ukrainian and early Middle Ukrainian periods in the language and the emergence of new words formed on the basis of the Common Slavic language fund, etc. Under the influence of international trade and economic relations, the language was replenished by borrowings from the Polish and Russian languages. Other types of tax nominations, which are accumulating in the memos of the specified period, require complex analysis and represent further research aspects.

Key words: tax-related nominations, monetary and natural fees, the Middle Ukrainian language, derivatives, formants.

Постановка проблеми та обґрунтування акту-альності її розгляду. Тематична група найменувань податкової сфери, зафіксована в письмових джерелах ХVІ-ХVП ст., відображає зміни в словниковому складі пізньої середньоукраїнської мови відповідного пласту лексики, що спричинено суспільно-політичними процесами. Зокрема, у ХVІ-ХVП ст. українські території перебувають під впливом Російської імперії та Речі Посполитої, а тому лексична система україн-ської мови цього періоду поповнюється найменуван-нями московсько-російської та польської податкової системи, а також іншомовними запозиченнями через посередництво польської мови.

Окрім того, лексико-семантична група «податкові найменування» відображає реалії періоду Гетьман-щини, української козацької держави, яка зміцнила соціально-економічний розвиток, а водночас долучила до мови нові назви податків та зборів, мита, суб'єктів оподаткування тощо. Тому назріла потреба виділити й описати найменування податкової сфери пізньої середньоукраїнської мови ХVІ-ХVП ст., серед іншого й назви загальних податків із населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Найменування податкової сфери ставали об'єктом уваги дослідників І. Керницького [5; 6], Т. Крехно [7], О. Чорної [10]. Фрагментарний опис податків у складі соціально-економічної лексики здійснено в працях П. Білоусенка [2], Т. Дячук [3], Е. Ланюк [8], В. Русанівського та ін. [4], Г. Чорновол [11]. Проте досі немає комплексної праці з історії українських податкових найменувань, у якій було б всебічно вивчено за хронологією формування лексико-семан- тичної групи «загальні податки» у складі пізньої середньоукраїнської мови ХVІ-ХVП ст.

Формулювання мети і завдань статті. Мета дослідження - проаналізувати назви загальних подат-ків у пізній середньоукраїнській мові ХVІ-ХVП ст. в контексті соціально-економічних процесів та неста-більної ситуації в ході державотворення. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) визначити поняття найменувань податкової сфери; 2) з'ясувати склад лексико-семантич- ної підгрупи «загальні податки»; 3) проаналізувати семантику та структуру вказаної лексики; 4) визначити специфіку формування загальних податкових найменувань у лексичній системі української мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оскільки «словниковий склад української мови - це відкрита, динамічна система лексичних одиниць, різнопланових за джерелами і часом формування» [9, 158], цілком природно, що серед назв загальних податків функціонували як успадковані слова із попереднього мовного періоду ХГУ--ХУ ст., так і нові похідні, запозичені чи утворені на основі наяв-нихлексем.

Загальні податки з населення - найменування, які вказують на обов'язкові, систематичні, регульовані збори з платників на користь уповноважених державних податкових структур. Серед загальних податків з населення зафіксовано назви грошових та натуральних зборів з платників, а також податки від загального прибутку в селянському господарстві.

Грошові й натуральні збори з платників - сукупність назв, виокремлених у тематичну групу за об'єктом сплати податків: фінансовими ресурсами чи матеріальними речами як частиною доходу з громадян.

У пам'ятках XVI--XVII ст. серед грошових і натуральних зборів зафіксовано відприкметникові найменування, утворені за допомогою суфікса -ина: воловщина (1501 AS І 146) `назва податку від волового плуга' (>воловий); городовщина (1527 РЕА І 148; 1528 / XVI Арх. ЮЗР. II, 137) `податки, що мали давати міщани', тобто мотивується сплатою податку людьми, що жили в місті (>городовий); верховщина (1532 АрхЮЗР 5Л, 33; Сл XVI - п. пол. XVII III, 238) `грошова феодальна повинність для забезпечення верхового перевезення службових осіб' (>верховий); а також відіменникові лексеми ямщина(1590 Мат- Тимч II, 511) `ямська повинність', пор. тюрк. ]ат -- тяглова повинність; найменування даниновщина (1545 / XVI Пам. КК. IV, II, 176) `податок' та кликов- щина (1546 AS IV, 455) `податок, данина на кликуна, нічного сторожа', ускладнені суфіксом -овщина. Специфічний суфіксальний формант -изна мають назви єсачьчизна (1552 Сл XVI - п. пол. XVII IX, 101) `данина натурою', очевидно, утворене від єсакь (1484 ССУМ I, 349) `податок натурою', запозичення з тур. jasaq^; верховщизна/верховъщизна(1552 Сл XVI - п. пол. XVII III, 238) `повинність, що полягає у забезпеченні верхового перевезення службовців' тощо; конфіксальні деривати: покотелсчизна (1652 ДБX, 262) `податок, котрий брали з котла, наповненого певним видом товару', та посеребщизна (1518 МатТимч I, 125) `податок від волів та коней, який сплачували сріблом (серебром)' та ін.

У пізній середньоукраїнській мові задокументовано найменування данъ(1502 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 172) `данина' / дань (1556-1561 ПЄ, 172) та його різновиди: дань бобровая (1502 AS III, 39-40) `данина від бобрових угідь, сплачувана шкурками бобрів', дань лисичая (1505 АЛМ У2, 163) `вид натуральної данини шкурками лисиць', дань грошовая (1508 AS III, 56) `данина від орних земель, яку сплачували грішми', дань куничная (1509 AS III, 70) `данина з угідь шкурками куниць', дань медовая (медовая) (1655 ДБX, 433) `данина від угідь, яку сплачували медом', дань житная(1511 AS III, 135) `данина від орних земель житом', дань овсжная (1511 AS III, 135) `данина від орних земель вівсом', дань урочистая (1552 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 172) `данина, приурочена до якогось свята', дань пенежная (п^няжная, пинезная) (1566 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 172) `грошова данина', дань дяколная (1571 ЖКК І, 29-30) `данина від орних земель збіжжям' тощо. Синонімічними до найме-нування дань вжито лексеми: дачка (1507 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 191) `данина', дача (1540 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 191), данка (1545 ПВКРДА IV-2, 221), данца (1550 / XVI Тимч I, 664), датокъ(XVII Тимч I, 669), датье (1625 / XVII Тіт, 136), співвідносні з дати. Зафіксовано також відприкметниковий іменник данина (1556 / XVI Тимч I, 653) із суфіксом -ина та його варіант данына(1623), а також найменування податок (1650 ДБX, 180), утворене від подати (ССУМ II, 163) із суфіксом -окъ.

Продовжує функціонувати давнє найменування десятина(XV-XVIIIТимч I, 704) `данина, що становить десяту частину чогось', яке в історичних джерелах презентоване варіантами: десятына(1539 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 253), десятина (1652 ДБ^ 262), десжтина (1556-1561 ПЄ, 183), десе- тина (1557 / XVI Пам. КК. II, 521), десетына(1539 Сл XVI - п. пол. XVII VII, 250) тощо. На позначення податку як певної частини від чогось також виявлено лексему кварта (1646 Сл XVI - п. пол. XVII XIV, 72-73) `податок з четвертої частини доходів королівських земель на утримання війська', пор. стп. kwarta,лат. quarta.

Деякі найменування, успадковані з попередніх мовних періодів, зазнають фонетичних перетворень та виявлені у варіантах, зокрема: задушїє, задушіє (1503 Сл XVI - п. пол. XVII X, 27), задушеє (1503 Cost. S., 259) `внесок за спасіння душі', утворено від вислову «за душу» конфіксальним способом словотворення; однокореневі синонімічні назви вина, вена, віна, вына(1507 Сл XVI - п. пол. XVII IV, 58-61) / вино (1556-1561 ПЄ, 155) `податкове зобов'язання', винность, винъность(1552 Сл XVI - п. пол. XVII IV, 64) та повинност (1648 ДБX, 88) / повинность(1656 ДБX, 547), які поступово втрачають значення данини, виражаючи більш загальне «обов'язок працювати на пана, панщина» [4, 487]; димъ /дымъ(1524 XVI - п. пол. XVII VIII, 20-21), дымь(1524 АЛРГ, 197) `житло, господарство селянина як одиниця оподаткування', вжжчоє, вжжьчоє (1536 ASIV, 60; Сл XVI - п. пол. XVII VI, 176) `вид податку', зборъ, зберъ, зъберъ, збиръ, зъбуръ, сборъ (1539 АрхЮЗР 1/IV, 29; Сл XVI - п. пол. XVII XI, 75) `вид податку' тощо.

Окремі назви позначають податки, пов'язані з певними святами, наприклад: коляда, колжда, коледа (1544 ASIV, 401-402; Сл XVI - п. пол. XVII XIV, 205) `данина з нагоди Різдва Xристового', прасл. *kolqda(ЭССЯ X, 134-135) - запозичення з лат. Calendae`перший день кожного місяця', першочергово зберігає сліди значення `обряд, пов'язаний з початком року' і лише згодом власне Різдва; великоноцноє (1544 ASIV, 402) `звичаєве обдарування урядових осіб на Великдень як одна з форм повинностей', пор. стп. wielkanocne,від велканоцъ (1587 Сл XVI - п. пол. XVII III, 221) `Великдень', пор. стп. WielkaNoc, Wielkonoc;а також спільноко- реневе утворення великодноє, великодъноє (1552 Сл XVI - п. пол. XVII III, 216) `звичаєве обдарування урядових осіб на Великдень як одна з форм повинностей' та ін.

Серед грошових податків маємо киньсонь у варі-антах ки(н)сонь (1556-1561 ПЄ, 172) / кинсонъ (1556-1561 Сл XVI - п. пол. XVII XIV, 98) `чинш, податок', пор. лах.сежш `перепис', у тому ж значенні вживається субстантивно-ад'єктивне словосполучення золотыи чиншовыи(1556-1561 ПЄ, 181); взяток, взжтокъ(1607-1645 Сл XVI - п. пол. XVII IV, 44) `грошові надходження у казну'; контрибуция (1614 ЧИОНЛ XIV-3, 114), конътрибуцыя(Сл XVI - п. пол. XVII XIV, 243) `грошовий податок на потреби держави', пор. стп. kontrybucyja,лат. contributio; бир- чоє (1563 Сл XVI - п. пол. XVII II, 85; 1590 / XVI Тимч I, 91) `оплата на користь бирчого, збирача податків', М. Фасмер виводить значення із тур. bujurudzu`начальник', проте, очевидно, що бирчоє, пов'язане із бирати `збирати'; сюди ж і бЪрь (XVI Сл XVI - п. пол. XVII III, 151) `плата, податок', віддієслівне утворення (<бирати),пор. мад. berтощо.

На позначення повинності давати підводи для перевезення вантажів зафіксовані назви беремя, беремж повозовоє (1566 Сл XVI - п. пол. XVII II, 76), субстантивно-ад'єктивне словосполучення, пор. д.-р.-укр. беремш, пов'язане з прасл. *berg`нести' (Ф I, 155); раннє середньоукраїнське повозъ (1497 ССУМ II, 160), дериват від повезти або утворення з афіксом по- ... -0 від везти; подвода(1656 ДБX ,521), конфіксальне утворення від водити,пор. д.-р.-укр. подъвода(1267 Ср II, 1052) тощо.

Серед інших найменувань документується гарачъ(1600 Сл XVI - п. пол. XVII VI, 191) `данина ханові від немагометан, тобто немусульман', який сплачували туркам, аби вони не нападали, пор. тур. harag,араб. harag,див. [1, 82-83]; покорне (1648 ДБX, 49) `податок, котрий сплачували в знак покори, поступливості'; безмитне (1649 ДБX, 134) `те, що не підлягає митному оподаткуванню' та ін.

Податки від загального прибутку в селянському господарстві - найменування податкової сфери, що вказують на назви зборів із платників податків з доходу в господарстві, за виготовлення товару чи торгівлю ним.

Продовжують функціонувати у пізній середньо- українській мові лексеми лисица, лисиця (1501 Сл XVI - п. пол. XVII XVI, 44-45) та бобръ(1506 АЛРГ, 119; Сл XVI - п. пол. XVII II, 132), назви яких мотивуються шкурою відповідної тварини як вид натуральної данини, проте ці давні форми починають витісняти нові похідні, наприклад, бобровничое (1552 АрхЮЗР 7/I, 629); запозичене найменування дякло (дакло, джкъло)(1507 Сл XVI - п. пол. XVII IX, 27) `данина збіжжям', із лит. *deklasвід dekle' `податок' <deti`класти'(Ф I, 561), яке зафіксоване в таких видах: джкло житноє (1601 АрхЮЗР 6/I, 284) `данина від орних земель житом', джкло ржа- ноє (иржаноє, оржаноє) (1522 ASIII, 237), джкло овсжноє (1571 ASVII, 388), дякло сенъноє (1566 АрхЮЗР 8/VI, 188) тощо.

Чималу групу слів становлять податки за виго-товлення товару для продажу. Це субстантивовані прикметники восковоє (1508 РЕА I, 75), восковничоє (1527 РЕА I, 148) `податок за виготовлення воску', варовоє (1556 АрхЮЗР 8/V, 110) `податок від варіння пива'. Фіксуються й іменникові деривати капщизна, капъщизна(1527 РЕА І, 148) `оплата, данина за право виготовлення і продажу спиртних напоїв', пор. пол. kapszczyzna,у тому ж значенні вжито кап- щина та капъсчзна(1518 Сл XVI - п. пол. XVII XIV, 47-48), очевидно, назва походить від капь `міра ваги, що дорівнювала 4 пудам'. А також бровар- ноє (1580 / XVI Тимч І, 142) `податок, який сплачували за виробництво пива та за торгівлю ним', від броваръ`пивоварня', пол. запозичення browarз нім. Brauerei;пізніше зафіксовано броварщизна (1607 АрхЮЗР 6/І, 343) `податок з бровара', а також бро- варсчина (1біі Сл XVI - п. пол. xVlI III, 73) та ін.

Назви, пов'язані із прибутком від господарства: дубащина (1540 / XVI Тимч I, 835) `податок', від дубас (ЕСУМ II, 138) `видовбаний човен', утворене за допомогою форманта -щин(а); варіанти деревен- коє мыто, доров'яне мито (1545 / XVI Пам. КК. IV, II, 171) та деревне мытовживаються у значенні `податок за вигнаний дьоготь' та, очевидно, пов'язані із матеріалом, з якого видобувають дьоготь; очковоє (1652 ДБX, 262) `податок з кожного вулика', етимо-логічно пов'язане з око (ЕСУМ IV, 170), оскільки очковий рій - бджоли, у яких занос або стільники доходять до самого очка `отвора вулика'; закосноє (1552 АрхЮЗР 1/IV, 29) `податок від укосу сіна', субстантивований прикметник; винщина (1552 / XVI АрхЮЗР I, 62) `податок з винниці', де винниця `сад, засаджений винорослями, винний кущ, будинок, де курять горілку', тобто податок, накладений на прибуток господарства, що займається виготовленням вина; баришъ(1585 Сл XVI - п. пол. XVII II, 23) `прибуток від торгівлі', пор. тюрк. Barys; завод- ноє (1600 АрхЮЗР 1/VI, 300) `дохід за дозвіл косити на певній території', пор. стп. zawodneтощо.

Є ряд податкових назв, що постали на основі зв'язку із предметами продажу чи містовим у процесі торгівлі. Представлені такі найменування суб- стантивованими прикметниками на -ое. Наприклад, викотное (1552 АрхЮЗР 7/ I, 630) `плата за викочену з воза бочку для продажу', торговое(622) `плата за право продажу на певному ринку продуктів, товарів', зафіксовані варіанти пом^рное (1557 АЮЗР III, 83) та помирное (1633 АрхЮЗР 7/1, 233) `торговий податок, який стягали при перемірюванні зерна та інших товарів', завозное(1589 АЮЗР I, 229) або отвозное (230) `податок за кожен віз, що стояв на ярмарку', чоповое (224) `плата від чопа (бочки)'.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Аналіз назв загальних податків з населення пізньої середньоукраїнської мови XVI-XVIIст. засвідчує функціонування у мові утворень давньоруськоукраїнського та раннього середньоукраїнського періоду (задушеє, бобръ, дымь),а також появу нових слів, що утворилися на основі спільнослов'янського мовного фонду (викотное, коляда) та ін. Під впливом міжнародних торгово-економічних зв'язків мова поповнилася через посередництво польської та російської мов запози-ченнями, наприклад: з лат. в українській мові закрі-пилися найменування чинш, з пол. - капщизна, з лит. - дякло, з тур. - гарачътощо.

Для описаної тематичної групи слів виявилися продуктивними субстантивовані прикметники на -оє

(восковоє, варовоє, заводноє); -ое (викотное, торговое, завозное); -щина (воловщина, городовщина, кликовщина і подібні); -изна (посеребщизна, кап- щизна, єсачьчизна). Окрім того, задокументовано субстантивно-ад'єктивні словосполучення типу дань бобровая, золотыи чиншовыи, джкло овслноє, деревенкоє мытотощо.

Найменування загальних податків у словниковому корпусі пізньої середньоукраїнської мови представлено строкатим, неоднорідним складом, проте помітно тенденцію збереження давнього лексичного фонду, який часто стає основою для творення нових слів. У пам'ятках ХУІ--ХУІІ ст. зафіксовано й інші види найменувань податкової сфери: назви податків за виконання певних послуг, грамот та інших документів, що засвідчують статус суб'єктів оподаткування, податків, пов'язаних зі вступом чи виходом з певної території, судовими та митними зборами, а також найменуваннями суб'єктів, місць збору податків тощо, які потребують детального аналізу та стануть об'єктом подальших досліджень.

Лггература

1. Аникин А. Е. Русский этимологический словарь. Вып. 10 (галочка I - глыча). - М. : Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова РАН; Ин-т филологии Сибирского отделения РАН, 2016. - 368 с.

2. Білоусенко П. І. Назви податків з суфіксами -ината -щина (-чина) в історії української мови / П. І. Білоусенко // Відображення історії та культури народу в словотворенні : [доповіді ХІІ Міжнародної наукової конференції зі слов'янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів]. - К. : Видавничий дім Дмитра Бурого, 2010. - С. 346-354.

3. Дячук Т. М. Українська соціально-економічна термінологія : становлення і кодифікація : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т М. Дячук. - Київ, 2003. - 20 с.

4. Історія української мови. Лексика і фразеологія / [редкол.: В. М. Русанівський (відп. редактор) та ін.]. - К. : Наук. думка, 1983. - 745 с.

5. Керницький І. М. Лексика на означення населення за соціальним складом, суспільно-економічним становищем, майново-правовими відносинами / І. М. Керницький // З історії української лексикології. - К. : Наук. думка, 1980. - С. 6-95.

6. Керницький І. М. Назви данини та інших повинностей : [монографія] / Д. Г Гринчишин, І. М. Керницький, Р. Й. Керса. - К. : Наук. думка, 1980. - С. 6-33.

7. Крехно Т І. Історія лексико-семантичної групи «плати - податки - повинності» в українській мові ХУ-ХУ ІІІ ст. (на матеріалі українських пам'яток) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10. 02. 01 «Українська мова» / Т І. Крехно. - Харків, 2005. - 19 с.

8. Ланюк Е. Т До питання про становлення галузевої лексичної системи (на матеріалах німецької торговельно- економічної лексики) : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови»/ Е. Т Ланюк. - ЛНУ ім. І .Франка. - Львів, 1974. - 278 с.

9. Сучасна українська літературна мова : [підруч.] / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.]; [за ред. А. П. Грищенка]. - К. : Вища шк., 2002. - 493 с.

10. Чорна О. В. Українська термінологія податкової сфери : структура, функціонування, формування: автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Чорна. - Київ, 2009. - 18 с.

11. Чорновол Г. В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г В. Чорновол. - Київ, 2004. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru