Назви малих архітектурних форм у бойківських говірках

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Назви малих архітектурних форм у бойківських говірках

О.І. Чаган, викладач кафедри гуманітарних наук



Анотація

назва архітектурний лексика говірка

У статті розглянуто функціонування назв малих архітектурних форм як сегмента лексики традиційного сільського будівництва бойківських говірок. З'ясовано походження цих слів, виявлено мотиваційні ознаки, що є підставою для номінації, наведено лексичні паралелі в інших говірках української мови.

Ключові слова: лексико-семантична підгрупа, лексема, семантика, мотивація, малі архітектурні форми, бойківські говірки.



Резюме

О.И. Чаган,

Национальная академия сухопутных войск имени гетъмана Петра Сагайдачного,

кафедра гуманитарных наук

НАЗВАНИЯ МАЛЫХ АРХИТЕКТУРНЫХ ФОРМ У БОЙКОВСКИХ ГОВОРАХ

В статье рассматривается функционирование названий малых архитектурных форм как сегмента лексики сельского строительства в бойковских говорах. Установлено происхождение этих слов, обнаружены мотивационные признаки, которые лежат в основании номинации, приведены лексические параллели в других говорах украинского языка.

Ключевые слова: лексико-семантическая подгруппа, лексема, семантика, мотивация, малые архитектурные формы, бойковские говоры.



Annotatіon

O.I. Chahan,

The National Academy of the Army named Hetman Peter Sagaidachnyi,

Department of Humanitarian sciences

THE NAMES OF SMALL ARCHITECTURAL FORMS IN BOYKO'S DIALECTS

The article deals with the functioning of small architectural forms names as a vocabulary segment of the traditional rural construction of the boyko's dialects. Modernization of social life, changes in the spiritual and material culture are the determinative extralinguistic factors, the consequence of which is the change of the realities of construction and the loss of their names in the minds of the speakers. Therefore, the study of constructional vocabulary helps to fix the building traditions and naming of construction realities, which are gradually lost by the people.

The objective of our investigation is to carry out a lexical-semantic analysis of small architectural forms names as a segment of the thematic vocabulary group of traditional construction in boyko's dialects.

The objective is to solve such problems: to study the names etymology and the motivation, to identify lexical parallels in other Ukrainian language dialects, to establish the most common methods of nomination.

The object of the study is a lexical-semantic subgroup of names of small architectural forms in boyko's dialects. The subject of the study is semantics and etymology of the names of small architectural forms. In the study is used descriptive, comparative methods and method of etymological analysis.

To small architectural forms in the boyko's dialects we refer povitka dlya drov (a fireplace for the firewood), povitka dlya sina (a hay fortune on the four pillars), wells, fences. To denote the fireplace, we fix the names of \shopa, 1sh'ipka, 1sh'ipka na drova, dry 1 v'itn'a, dreevutn'a, dro 1 v'itna, drovo1 rubn'a, dro 1 varn'a. Hayshed in the four pillars, corn and others speakers nominate sto^dola, obokih and variants. To denote a deep pit, protected by tsyamrynas, in order to extract water from aquifers of earth in the investigated dialects, leksems k'i?nits'a and its variants, kolol 1 d'az', shudn'a and its variants function. To denote the fence, we fix the names of pl'it, pletar and variants, plehenyk, parkan, tyn, and 1 l'isa. Ethnographic works fix the complex names, indicating the material of the pl'it, kladenyi veryn'om, pl'it z drapachky, pl'it z rapachky, pl'it z zubacha. Also, we distinguish the lexical- semantic microgroups of names of constructive parts of small architectural forms.

An analysis of small architectural forms names in boyko's dialects has made it possible to find that a significant part of the names demonstrate formal variability. The most productive ways of creating the small architectural forms names are affixation, semantic derivation, analytical nomination and borrowing from other languages. Most of the recorded names are widespread in other dialects of the Ukrainian language, and also function in the literary language. The question of the systematic description of the constructional vocabulary of the boyko's dialects as a segment of the lexical composition of the speech needs further careful examination.

Key words: lexical-semantic subgroup, lexeme, semantics, motivation, names of small architectural forms, boyko's dialects.



Постановка проблеми та її актуальність. Лексика традиційного сільського будівництва говірок завжди відображає регіональну культуру та звичаї, вивчення якої й допомагає реконструювати історію матеріальної культури народу загалом. Модернізація суспільного життя, зміни в духовній та матеріальний культурі - визначальні позамовні чинники, наслідком яких є зміна реалій будівництва та втрата їхніх назв у свідомості мовців. Тому дослідження будівельної лексики сприяє фіксації будівельних традицій та найменування реалій будівництва, що поступово втрачаються.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Будівельну лексику на матеріалі говірок української мови вивчали З. Бичко, Л. Дорошенко, О. Євтушок, Г. Шило, М. Никончук, М. Бігусяк, Л. Поліщук, Д. Тодер та ін. Окремі аспекти назв реалій будівництва у складі тематичних груп побутової та сільськогосподарської лексики говірок досліджували К. Глуховцева, Р. Сердега, Л. Тищенко, В. Пілецький. Однак будівельна лексика бойківських говірок як система ще не була об'єктом окремого дослідження. Зокрема потребує вивчення лексико-семантична підгрупа (ЛСП) назв малих архітектурних форм.

Мета нашої розвідки - здійснити лексико-семантичний аналіз назв малих архітектурних форм як сегмента тематичної групи лексики традиційного будівництва в бойківських говірках. Мета передбачає розв'язання таких завдань: дослідити етимологію та мотивацію назв, виявити лексичні паралелі в інших говірках української мови, встановити найпоширеніші способи номінації.

Об'єкт дослідження - лексико-семантична підгрупа (ЛСП) назв малих архітектурних форм у бойківських говірках. Предметом дослідження є семантика та етимологія назв малих архітектурних форм. Матеріалом для дослідження слугували власні записи мовлення носіїв бойківських говірок про будівництво житла. Використано матеріали лексикографічних, лінгвогеографічних та етнографічних праць із Бойківщини. У дослідженні застосовано описовий, зіставний методи та метод етимологічного аналізу. Теоретичне значення статті полягає в аналізі будівельної лексики бойківських говірок сучасний стан функціювання, її архаїзація та інновація. Практичне значення - одержані результати можна використати у практичному курсі (спецкурсі) з діалектної лексикології.

Досліджуючи традиційне сільське будівництво, більшість етнографів до малих архітектурних форм відносять вулики, кролятники, криниці та огорожі [5, с. 236]. Відповідно до чинного законодавства України - мала архітектурна форма - невелика споруда, яку виконують із полегшених конструкцій і встановлюють тимчасово без

97улаштування фундаментів [4]. На підставі цього до ЛСП назв малих архітектурних форм відносимо також повітку для дров та повітку на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя та ін.

Репрезентантами значення 'повітка для дров' у бойківських є назви Шопа (Брк, Врх, Зкц, Лмн, Мтттц, Н. Ржн, Н. Крп, Трл, Тр'є), 1 ш'іпка (Лбх С.), 1 ш'іпка на ддрова (Скл), дри^в'іт'н'а (Глц С., Грбн., Хтр, Крк, Опр, Лбх С., Лбх Т., Ябл, Н. Крп), (Трх) [Гощ., спр. 601а], дре1вут'н'а (Рпн) [5, с. 299], дро1в'ітн'а (Сглт), дроводрубн'а (Клн, Хтр), дро^варн'а (Лз) [Сіл., спр. 366].

Лексема 1 шопа відома українській мові від XVII ст. [7, с. 140]. Запозичена з німецької мови [ЕСУМ VI, с. 453] назва демонструє розширену семантичну структуру (див. табл. 1): у Шоп 'і шчо ]хочиш мож триШати / і ко]лоти дрива / іруУбати / і 'р'ізати / і скла а дати / ус”о у 1 шоп 'і / ус”о / Шопа ви1лика / Шопа укреми / то ни 1 коло ]хати (Брк). Назва Шопа відома багатьом говорам української мови: лемківським [Пирт., с. 443], наддністрянським [Шило, с. 281], гуцульським [ГГ, с. 218], західнополіським [Євт., к. 68], південнослобожанським [Тищ., с. 161], східноподільським [2, с. 313] та ін.



Рис. Таблиця 1

Реалізація компонентів семантичної структури лексеми 1 шопа

[СУМ ІІ, с. 420]. В бойківських говірках слово виявляє варіативність на фонетичному (дри 1 в'іт'н'а, дре 1 вут'н'а) та словотвірному (дро 1 варн'а) рівнях. Мотиватор лексеми дро 1 в'ітн'а - назва предмета, який зберігають у приміщенні, а формування складної назва дроводрубн'а пов'язано з дією, яку тут виконують. Слово має праслов'янські корені [ЕСУМ ІІ, с. 131] та з тим самим значенням відоме іншим говіркам української мови; пор.: лем. [Пирт., с. 92], наддніс. [Шило, с. 112], гуц. [Піп., с. 51], закарп. [Саб., с. 79], зх. поліс. [Арк. І, с. 144; Євт., к. 95], сх.поділ. [1, с. 261].

Повітку на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя та ін. мовці номінують стОдола (Лмн), обор'іг (Глц С., Грбн, Крк, Лбх С.), обор'іг (Врх, Глвк, Гсн, Лбх Т., Мшц, Ндн, Н. Ржн, Рсх, Сглт, Спс, Скл, Сшц, Трвк, Трл, Тпц, Тр'є), обо Ір'ігх (Врх, Зкц, Хтр), 1 обор'іг(Брк, Опр), убор'іг (Мшц), Рбор'іг (Плв), обор'іх [Он. ІІ, с. 10]: у нас так'і обороги рообил°и/нази 1 вал°и обо1р'іг//шШири сШоупа заби 1 вали Понад шШири Метра/і тПк 'іїда ' шок/то п 'іт':і'гали дого'ри /і то с"а пази'вау обо'р'іг (Сглт).

Запозичена з польської мови назва сто1дола [ЕСУМ V, с. 423] у бойківських говірках є багатозначною і зафіксована також зі значеннями: 'будівля для зберігання снопів, сіна, полови, а також для молотьби, віяння тощо', 'прибудова до клуні для зберігання сіна, соломи', 'прибудова до клуні для зберігання реманенту'; пор.: літ. сто 1 дола 'клуня' [СУМ IX, с. 724].

Лексема обор'іг `повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.' властива загальнонародній мові [СУМ V, с. 550 ]. За свідченням етимологів, назва має праслов'янські корені [ЕСУМ IV, с. 141], активно функціює в інших говірках української мови: [Шило, сс. 68, 76; Пирт., с. 53; Піп., с. 122; Негр., с. 124; ГГ, с. 136; СБГ, с. 353; Євт., к. 80; Ган. ІІІ, к. 70].

Цікаво, що бойки часто ставили обороги не тільки в межах обійстя, а й на сіножатях, де зберігали сіно аж до осені [1, с. 135]. Про це свідчать і розповіді мовців: а 1 обор'іг то йе о1д':ел'но/то йе да1леко в'ід Рьіж'і/там с”а сКладуйе Р”іно (Брк).

У ЛСП назв малих архітектурних форм виділяємо окремі лексико-семантичні мікрогрупи (ЛСМ) назв окремих конструктивних частин малих архітектурних форм. Конструктивною частиною оборога є дах, який номінують лексемами шапка (Врх, В. Сшц, Грбн, Глц С., Зкц, Крк, Лбх С., Лмн, Ндн, Рсх, Спс, Сшц, Трл), Ш'апка, Ш'іпка (Тр'є) [5, с. 301], даШок (Сглт). Назв Шапка, припускаємо, утворена шляхом метафоричного перенесення за схожістю форми та функцією; пор.: шапка 'сніп з розвернутим верхом, покладений зверху полукіпка' [Грін. IV, с. 484]; 'предмет куполоподібної форми; покриття чогось, що має таку або подібну форму' [СУМ ХІ, с. 407]. Етимологи припускають, що, найімовірніше, назва шдпка запозичена зі старофранцузької мови (chapel, chape `капелюх') за посередництвом середньоверхньонімецької [ЕСУМ VI, с. 378]

На позначення чотирикутної рами, основи даху оборогу зафіксовано назви ко оромисло (Ндн), 1в'інчик (Тр'є), о Ш'іл'н'і (Тпц), ос 1нова (В. Сшц) [5, с. 301]. Функціювання лексеми ко1ромисло в досліджуваних говірках, припускаємо, мотивоване функційним призначенням предмета, що слугує для опори кроков даху; пор.: коромисло 'дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою; рід важеля з точкою опертя посередині, який застосовують у вагах, паровій машині' [СУМ IV, с. 297]. За свідченням етимологів, назва пов'язана зі словами корма, кормига 'ярмо'; інші вчені зіставляють лексему із дат., шв. karm 'рамка' [ЕСУМ ІІІ, с. 40].

Назва ос1нова має прозору мотивацію; пор.: основа 'нижня опорна частина чого- небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.)' [СУМ V, с. 775]. Лексеми ко1ромисло, ос 1 нова зі значенням `чотирикутна рама, основа даху оборогу' у відомих нам лексикографічних працях з інших говіркових ареалів не зафіксована.

Слово 1 в'інчик, очевидно, пов'язане з лексемою віінец' 'горизонтальний ряд зрубу' [СУМ І, с. 676]; пор.: бойк. вінйец' 'горішня платва' [Он. І, с. 129], гуц. вінйц' 'брус або колода вздовж даху, до якої прикріплювались крокви' [ГГ, с. 30], зх.поліс. віжц' 'скріплені у формі прямокутника балки, що кладуть на стіни' [Євт., к. 7]. Назва о^т'іл'н'і має затемнену мотивацію.

Маніфестантами значення 'крокви даху оборога' у досліджуваних говірках виступають назви кос'бки (Тпц), Прути (В. Сшц), крбкоуц'і (В. Сшц) [5, с. 301], кКрокоуки (Сглт). Питома назва прут [ЕСУМ IV, с. 617] утворені, очевидно, шляхом метафоризації за подібністю форми; пор.: прут 'тонка гнучка гілка без листя' [СУМ VIII, с. 363]. Лексема кос'а 1 к, припускаємо, мотивована способом розташування однин відносно іншого: пор.: косяк `розташований косо предмет' [ЕСУМ III, с. 50].

Значення 'один із чотирьох стовпів, на яких тримається дах оборога' репрезентують слова оборожина (Грбн, Глц С., Лбх С., Лбх Т., Мтттц, Ндн, Рсх, Рпн, Тр'є), [Он. II, с. 10], стоуп (Врх), обо рожниц'а (Трл). Лексеми обо рожина, оборожниц'а мають прозору мотивацію `частина, що стосується оборога'; пор.: оборожина 'т.с.' [Грін. III, с. 21; СУМ V, с. 550]; пор.: наддніс. [Шило, с. 188], гуц. [ГГ, с. 136; Піп., с. 122].

На позначення глибокої ями, захищеної цямринами, для добування води з водоносних шарів землі в досліджуваних говірках функціюють лексеми к'иер 1 ниц'а (Брк, Хтр), к'рниц'а (Клн, Мшц, Ябл), к'ірниц'е (Пбк) [Гощ., спр. 601а], кблод'аз ' (Врх, Грз, Мшц), кернйц'а(і), кырница, кирница [Он. I, с. 347], бтуд'н'а (Грбн, Клн, Лмн, Мшц, Сглт), [Он. II, с. 263], бтуд'н'і (Глк, Ндн, Сшц, Тпл) [Рад., с. 301], бтудн'ие (Ямц), студн'е (пбк) [Гощ., спр. 601а], с1тун':а (Бгт, Брн, Жкн, Плв, Псп, Рлч), [Он. II, с. 263], бтул'н'а (Глц С., Зкц, Клн, Хтр, Крк, Опр, Лбх С., Н. Ржн, Врх), [Он. II, с. 263], бтул'н'і (Лбх Т., Скл), [Он. II, с. 263].

Лексема к'иер^ниц'а засвідчує рефлекси сполук зредукованих звуків із сонорними, що в багатьох говорах південно-західного наріччя перейшли в -ир, -ил; пор.: криниця 'т.с.' [СУМ IV, с. 348], кирниця 'т.с.' [Грін. II, с. 239]. Найбільш вірогідним видається припущення про походження слова від псл. *кгьпіеа / кгіпіеа 'джерело', менш обґрунтоване припущення про зв'язок із псл. *кгіпіса 'миска, видовбана посудина' [ЕСУМ III, с. 93]; пор. ще в говорах: наддніс. кірнйчка 'криничка' [Шило, с. 142], к'ирнйц'і 'т.с.' [Горб. V, с. 110], закарп. кырниц'а 'т.с.' [Саб., с. 142], бук. ки(і)рнйца 'т.с.' [СБГ, с. 200], гуц. кірнйиці 'криниця' [Негр., с. 92; Піп., с. 78], сх.поділ. кр'і1ниц'а, киер^ниц 'а, к'ір^ниц 'а 'т.с.' [2, с. 288] та ін.

Назва бтуд'н'а та її варіанти мотивована, очевидно, холодною температурою джерельної води; пор.: студений 'дуже холодний' [Грін. IV, с. 221; СУМ IX, с. 799], студня 'криниця' [Грін. IV, с. 221; СУМ IX, с. 799] (< псл. * 8Шйъ (зіиСа) 'прохолода, свіжість, холод, мороз' [ЕСУМ V, с. 457]). Ь семантикою 'криниця' лексема бтуд'н'а функціює в говорах української мови [ГГ, с. 179; Гліб., с. 39; Горб. V, с. 137; Євт., к. 83; Негр., с. 164; Пирт., с.374; СБГ, с. 431; Ост., с. 375; Ган. III, к. 71].

В окремих бойківських говірках за диференційною ознакою 'глибина та спосіб облаштування' фіксуємо семантичне протиставлення лексем к'иерниц'а 'природне, не огороджене джерело в полі' : бтуд'н'а 'глибоко викопана й захищена від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі біля будинку' (Глц С., Грз, Клн, Крк, Лбх С., Лбх Т., Лмн, Сглт, Скл): к'иер 1 ниц'а ни 1 кажут / 1 кажут с 1 тул'н'а / к'иер 1 ниц'а пПросто в'ідНрито /уере]л о / а с 1 тул'н'а 1 коло 1хати / то уна уже 1 в 'ікопана (Скл); хто го о ворит ко1лод'аз' / хто го 1 ворит с 1 туд'н'а / та с 1 туд'н'а уже гли и бока / ко1лод'аз' глиибок'іі / а к'иер 1 ниц'а м'іу 1 ка / то шо з:им1л'і (Грз); і с 1 туд'н'а 1 кажут / і кир 1 ниц”а 1 кажут / кир 1 ниц”а то на 1 пол'і / кир 1 ниц”а йаН шо ни об робл°ина 1 каминем / биз накриит'а /а йаПшо об робл °ина / йе цимбрин'а і то ус”о / то с 1 туд'н'а (Лмн); с 1 туд'н'а 1 кажут / у нас к'иер 1 ниц”а / де іде во 1 да при Сродна само 1 т'оком / а так с 1 туд'н'а (Сглт).

Натомість в інших обстежених говірках ці назви мають ідентичне значення (Брк, Врх, Хтр, Ябл): і к'иеррниц'а / і с 1 туд'н'а /то ни]мар'із 1 ниц'і /хо 1 ба шо тоїка1 зау си к'ир 1 ниц'а /а тоїс 1 туд'н'а (Брк); к'иер 1 ниц'а і с 1 тул'н'а / і то муровано 1 кам 'ін'ом / і то муровано 1 кам'ін'ом (Хтр).

Лексема коКод'аз' рідкофіксована в досліджуваних говірках. Назва має давнє корення (< псл. *коІШ$гь виводять від герм. *каМа, гот. *каІШ 'холодний'; пов'язується також з псл. * коШа 'колода; обрубок дерева' як назва копаного джерела, обкладеного дерев'яним зрубом [ЕСУМ ІІ, с. 518]. Лексема засвідчена в «Повість минулих літ [6, с. 72] та в інших пам'ятках української мови [ССУМ 14-15 І, с. 490]; пор.: поліс. [Арк. І, с. 236; Євт., к. 83; Лис., с. 101], сх.поділ. [Пол., с. 288].

Окрему ЛСМ формують назви конструктивних частин криниці. Так, на позначення верхньої частини колодязного зрубу фіксуємо лексеми ц'амм рини (мовці вживають переважно тільки у множині) (Грбн), цимбрина (Брк, Зкц, Лмн), цим 1 брин'а (Врх), цибрина (Грз), зруб (Грбн), обрубина (Крк, Лбх С., Лбх Т., Н. Ржн), бумдова (Хтр). Слово цямрина 'одна деревина з колодязного зрубу; верхня частина колодязного зрубу; колодязний зруб' [СУМ ХІ, с. 254] запозичене з польської мови (п. евтЬ^упа `тс.' походить від свн. zimЬвr `будівельне дерево, дерев'яна будівля' [ЕСУМ ХІ, с. 271]); пор.: бук. цебриня, цебринє `бетонне кільце до криниці' [СБГ, с. 620], гуц. цімбрина `тс.' [Негр., с. 181; Піп., с. 216], зх.поліс. ц'амрина, цебрині `дерев'яний брус, яким облицьовують стіни криниці' [Євт., к. 84], сх.поділ. цеиб^рини, цеиб^рин'а `колоди із цементу, якими облицьовано стінки колодязя' [2, с. 360], а також в говірках Одещини: цебрина, цибрина `тс.' [Бод., с. 204].

Лексема об рубина, очевидно, мотивована дією, в результаті якої обробляється дерев'яна колода як конструктивна частина; див ще.: бойк. обруб `відрубаний шматок колоди, що служить підвалиною для нетривкої будівлі', обрубини `підвалини оборога; цямрини' [Он. ІІ, с. 11]; пор.: обрубина `верхня колода, якою закінчується стіна' [Грін. ІІІ, с. 25].

Назву бу^дова фіксуємо в одній говірці. За свідченням мовців, репрезентує значення `верхнє дерев'яне обрамлення криниці' та `верхнє обрамлення з каменю чи цементу' (Хтр). Лексема має прозору мотивацію та утворена від запозиченого з польської мови дієслова ЬиШо^ас `будувати' [ЕСУМ І, с. 279].

Технологічний прогрес зумовив промислове виробництво спеціальних цементних кілець, які замінили дерев'яну конструктивну частину та внутрішнє укріплення стінок криниці. На їх позначення у досліджуваних говірках фіксуємо здебільшого назви 1 к'іл'ц”а (Брк), 1 кол'ца (Врх), 1 к'іл'ц"а би 1 тон':і (Сглт), 1 кол'ца би 1 тон':і (Скл). Назва к'іл'Рце є нормативною в українській мові [СУМ IV, с. 161] та мотивована зовнішньою подібністю форми. За свідченням етимологів, лексема має праслов'янськє корення [ЕСУМ ІІ, с. 515]; пор .: зх.поліс. к'іл'це `т.с.' [Євт., к. 89], сх.поділ. 1кіл'це, Кол'ца `т.с.' [2, с. 277]. Поява нових конструктивних елементів призводить до поступової архаїзації назв верхньої частини колодязного зрубу: там да 1 йе с”і 1 кол'ца би 1 тон':і / коо лис" с 1 камен'у муру у вали / 1 деривом обгкла 1 дали / цибрин'і то з 1 дерива (Скл); цимбрин'а то з з вер'ху їшло за а м'істо 1 того кол' ца / шо ти 1 пер' / цимбрин'а бу ]ло з 1 дерива / то уже ти 'пер' / шо п 'і ]шоу ци1мент / 1 кол'ца / а то 1 ди ни 1 було (Врх).

Етнографи фіксують різні назви криниць залежно від їхньої конструкції та глибини залягання джерела, зокрема студня з журавльом, стуня на журавель `колодязь, воду з якого витягують за допомогою підйомного важеля', студня на корбу `колодязь, воду з якого витягують за допомогою коловороту' [5, с. 301].

Наші дослідження виявили однокореневі назви жура1 вел' (Брк, Грбн, Крк, Ксв, Лмн, Лбх С., Лбх Т., Мшц, Н. Ржн, Рзч, Сглт, Скл, Хтр), жура 1 вил' (Жпн, Плв), журавел' (Плв), жура 1 в'іл' , жура]вел (Орв), жура]в'ії (Хщв) на позначення підйомного механізму з жердиною для витягування води. Зі значенням `довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води або й весь пристрій із такого жердиною' назва жура 1 вел' відома загальнонародній мові [СУМ ІІ, с. 547]. У досліджуваних говірках лексема жура 1 вел' зафікксована зі значенням `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою' (бнп), `стовп, що служить підпорою для довгого важеля у підйомному пристрої криниці' (Врх, Лмн, Лбх Т., Сглт). Мотивацією для номінації, припускаємо, є зовнішня подібність до птаха - журавля. Етимологи відзначають праслов'янські корені слова [ЕСУМ ІІ, с. 210]. Назва жура 1 вел' у значенні `споруда біля криниці, що служить для витягування води' поширена в українських говірках [Пирт., с. 105; Піп., с. 57; ГГ, с. 72; Євт., к. 85; Лис., с. 74; Ган. ІІІ, к. 74].

Найважливішими конструктивною частиною студні на корбу є вал з ручкою, на який намотується ланцюг з відром. В обстежених говірках на його позначення вживаються назви 1корба (БНП), 1корма (Сглт), крутило (Мшц), руковйатка (Крк). Лексема 1корба - запозичена з польської мови [ЕСУМ ІІІ, с. 12], також є нормативною для загальнонародної мови [СУМ ГУ, с. 286]; пор.: пор.: зх.поліс. корба `рукоятка пристрою для опускання і піднімання відра з криниці' [Євт., к. 88], говори Одещини корба `тс.' [Бод., с. 105], українські говірки Східної Словаччини корба `тс.' [Ган. ІІІ, к. 78].

Питома лексема корма `руль, корабельне стернове весло', можливо, пов'язана з розвитком семантики псл. *kbrma `відрізана палиця, частина стовбура, жердина'; виводиться також від іє. *(s)ker- `різати' [ЕСУМ ІІІ, с. 28]; пор.: гуц. корма `деталь саней' [Піп., с. 84], закарп. 1корман' `руль' [Саб., с. 150].

Назва крутило утворене за мотиваційною моделлю `дія' > `предмет'. Назва крутило утворена за мотиваційною моделлю `дія' > `предмет'. Слово крутило `предмет, який приводять у дію за допомогою крутіння' фіксують лексикографічні праці української мови (пор.: «крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило») [Грін. ІІ, с. 314; Жел. І, с. 385]; пор.: зх.поліс. крутілка `коловорот для витягування води з криниці' [Євт., к. 88].

Лексему руко ойатка зі значенням `деталь механізму, приладу, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту' фіксує Словник української мови [СУМ УІІІ, с. 906]. Етимологи виводять лексему від псл. * rgko(j)gtb `жменя колосся та ін.; ручка', що утворена від основ іменника гдка і дієсловаjgti `брати' [ЕСУМ У, с. 138].

За спостереженнями етнографів, основними типами огорож були огорожі із парних вертикальних колів, між якими складали горизонтальні тонкі жердини, та огорожі із парних колів, двох чи трьох горизонтальних тонких жердин, між якими вертикально переплітали тонкими коленими дошками чи сучками [5, с. 240]. На позначення огорожі із парних вертикальних колів, між якими складали горизонтальні тонкі жердини, в обстежених говірках фіксуємо назви пл'іт (Брк, Влс, В. Лн., Грбн, Гсн, Зкц, Клн, Крк, Лмн, Н. Крп, Опр, Сглт), пле1тар' (Глц С., Ісї), пле1тар (Ксв), пли°тар (Жкн). Етнографічні праці фіксують складені найменування, що вказують на матеріал пліт, кладений верниньом, пліт з драпачки, пліт з рапачки [5, с. 302], пліт з зубача [Коб., с. 35] (бойк. верниня, драпачка, рапачка, зубача - довга тонка жердина для огорожі); пор.: пліт `огорожа, плетена з хворосту' [СУМ VI, с. 587]. Лексеми пліт, плотар' пов'язані із псл. plesti < *pletti < *plekti `плести, вити, в'язати' [ЕСУМ IV, с. 440]. Лексеми відомі й іншим говіркам української мови: зх.поліс. [Євт., к. 91], сх.поділ. [2, с. 317].

Для номінації огорожі із парних колів, двох горизонтальних тонких жердин, між якими вертикально переплітали тонкими коленими дошками чи сучками відзначено лексеми пл'іт (Грз, Гсн, Зкц, Клн, Лмн, Лбх Т., Н. Ржн, Скл), п1летеник (Лбх Т.), парРкан (Грз), тин (Глк, Грз, Мшц, Н. Крп), тын (Лмн), 1ліса (Брк, Скл).

Огорожу з парних колів, двох горизонтальних тонких жердин, між якими вертикально переплітали тонкими коленими дошками чи сучками, у бойківських говірках номіновано пл'іт (Грз, Гсн, Зкц, Клн, Лмн, Лбх Т., Н. Ржн, Скл), п1летеник (Лбх Т.), паркан (Грз), тин (Глк, Грз, Мшц, Н. Кпк), тын (Лмн), 1ліса (Брк, Скл). Лексема п1летеник, очевидно, мотивована способом виготовлення - переплітанням огорожі; пор.: п1летеник `плетений, довгастої форми виріб з білого тіста' [СУМ VI, с. 579]; бойк. плетениц'а `пліт' [Он. II, с. 81]

Назву тин вважають запозиченням із германських мов (дісл. tun `садиба, двір, сад', данг. днн. tun `огорожа', двн. zьn `огорожа, паркан'); припускають також, що германські відповідники запозичені з праслов'янської мови (псл. *tynb `густо рости') [ЕСУМ V, с. 568]. СУМ фіксує слово тин на позначення різних типів огорож [СУМ Х, с. 114].

Літературна назва ліса `огорожа, сплетена з хворосту' пов'язана з псл. *lesa `плетінка з гілок, прутів, плетена огорожа, пліт' [ЕСУМ III, с. 267]; пор.: наддніс. ліса `пліт із прутів' [Шило, с. 162], ліска `сплетені ворота' [Горб. V, с. 163], гуц. ліска `сплетені ворота' [Піп., с. , 94], закарп. ліса `невеликі ворота виплетені з лози' [Саб., с. 162], бук. ліса `плетені ворота, хвіртка; плетена загорода' [СБГ, с. 262], зх.поліс. ліса `огорожа, плетена з хмизу' [Євт, к. 90], українські говори Східної Словаччини ]л 'іса `плетена сучкова огорожа' [Ган. III, к. 52]. За свідченням респондентів, назва ліса поступово архаїзується, що пов'язано з позамовними чинниками: то с”а назбвау паркан /по-типер'ішному паркан /а ко о лис” 1 били дра1 ниц”і / пл'іт то буу та] к'і в'іблиц'Ч 1доуг'і / а пар кан то буу вы 1 сок'іі з дрб ниц” / а б'іса то са Ме / шо пар1 кан / а шо б'іса / пар кан то уже ти1 пер' пар1 кан / бо уже на пилорам'і нб р'ізау / а б'іса / бо то з б'іса / та і б'іса / ти1 пер' ше б'іси сохрбн'айуц':а / і паркан с'а сохра]н'айе / бо то Му шо ту так то бтари ше (Брк).

За свідченням етимологів, лексема пар|кан - запозичена з середньоверхньонімецької мови через польське та чеське посередництво [ЕСУМ IV, с. 295]. У більшості бойківських говірок назва пар1кан репрезентує значення `огорожа з різаних дощечок, прикріплених вертикально до двох чи трьох горизонтальних лат' (Брк, Бгт, В. Лн, Грбн, Жпн, М, Клн, Ксв, Лбх С., Лсц, Мтв, Н. Крп, Псп, Рзч, Скл, Тр'є). Слово пар1кан `огорожа' фіксують лексикографічні праці української мови [Грін. III, с. 96; Жел II, с. 602; СУМ VI, с. 70], а також у говорах: наддніс. паркан `огорожа' [Горб. XII, с. 163], парканиці `плетений пліт' [Шило, с. 194], сх.поділ. паркан `огорожа у вигляді суцільної стіна з дощок, горизонтально прибитих до закопаних у землю стовпів та закладених у їх пази' [2, с. 307].

Спорадично зі значенням `огорожа з різаних дощечок, прикріплених вертикально до двох чи трьох горизонтальних лат' виявляємо лексему шта^х'етник (Глц С., Лбх Т.), шта^х'ета (Грз); пор.: шта^хета `загорожа з дерев'яних дощечок' [СУМ XI, с. 535; Грін. IV, с. 513]. За походженням лексема шта^хета пов'язана з іт. stacchetta `палісад, частокіл', що, за свідченням етимологів, запозичена за посередництвом польської та німецької мов [ЕСУМ VI, с. 473].

ЛСМ назв конструктивних частин огорожі репрезентують лексеми зі значенням `секція огорожі від стовпа до стовпа': пр'ас]ло (Глц С., Н. Ржн, Ксв), прис]ло (Лбх С.), пр'ас'Мо (Мшц) [Зубр., с. 16]; пор.: прясло `частина огорожі між двома колами' (із ремаркою діалектне) [Грін. ІІІ, с. 494; СУМ Vffi, с. 371] (< псл. prзsti `прясти' пов'язується з prзdati `кидатися, стрибати' [ЕСУМ IV, с. 620]). Назва прясло `частина огорожі' відома пам'яткам української мови від XV ст. [Поппе, с. 63]. В українських говірках лексема має різні значення: наддніс. присло `частина стіни' [Шило, с. 216], гуц. прєсло `частина огорожі (від стовпа до стовпа)' [ГГ, с. 156], поліс. прясло `плетена з лози огорожа; ліса' [Лис., с. 177], сх.поділ. пр'асла `перекладина між стовцями в огорожі; одна з поперечин між стовпами стіни, на які заплітається лоза або прив'язується очерет, щоб потім обмазати глиною' [2, с. 327].

Маніфестантами значення `невеликі вхідні дверцята в огорожі' у досліджуваних говірках є назви 1 ф'іртка (БНП), т1в'іртка (Зкц), дра1 бинка (Хтр), ґратка (Крк). Лексема 1 ф'іртка `невеликі вхідні двері в тину або у воротах' зафіксована в лексикографічних працях [Грін. IV, с. 377; Жел. ІІ, с. 1028] і є запозиченою з німецької мови за посередництвом польської (пор.: нім. Pforte `ворота, брама') [ЕСУМ VI, с. 167]; пор.: гуц., лем., закарп., бук., холм. `тс.' [Негр., с. 175; Пир., с. 410; ДЛАЗО, к. 30; СБГ, с. 592; Ост., с. 376].

Назви дра бинка, ґратка, очевидно, мотивовані зовнішньою подібністю до ґратів - переплетення металевих чи дерев'яних прутів, штаб. Слово ґратка запозичено з польської мови: пол. krata `залізні або дерев'яні прути, грати', що походить від італійського grata `грати, огорожа' [ЕСУМ І, с. 586]; пор. ще: бойк. ґратка, ґрдцці `хвіртка з гілок або планок у дверях літнього хліва' [Он. І, с. 191].

Неоднозначне походження слова дробинка. Висувається думка про праслов'янські корені (псл. drab, drabana споріднені з свн. trappe, treppe `сходи'), менш переконливим є твердження про безпосереднє запозичення з німецької чи польської мов [ЕСУМ ІІ, с. 119].

Назва проїзду або проходу в огорожі представлена лексемами ворота (Глц, Зкц, Клн, Крк, Н. Крп, Лбх С., Лбх Т., Лмн, Хітар, Опр, Тсц), брама (Скл, Плв, Ямц). Обидва слова відомі загальнонародній мові з тим самим значенням [Грін. І, с. 92, 256; СУМ І, с. 741, 226]. Етимологи вважають, що лексема брдма - давнє запозичення з польської мови (пол. brama `вхід, в'їзд до будови, великі двері ворота') [ЕСУМ І, с. 244]. Пам'ятки української мови фіксують назву брдма `в'їзд або вхід у будівлю, ворота' від XVI ст. [Тим. І, с. 132]. Назва номінує прохід або проїзд, ворота в багатьох говірках української мови [Саб., с. 30; Шило, с. 58; Арк. І, с. 30; Євт., к. 92; Пол., с. 237].

Аналіз ЛСП назв малих архітектурних форм у бойківських говірках засвідчив формальну варіантність на фонетичному (др(о, е)бву('і)т'н'а, о(у)бор'іг(х), Ш'а(і)пка, ф'(тв')іртка, пле(и)тар('), к'і(и,е,ьі)рниц'а(і,и), бтудн'(:)н'і(и,а,е),бтул'н'а(і), ц'а(и)м(б,мб)рин(')а(и), ]ко('і)л'ц(")а, журбве(и,'і)л'(ї), пле(и)тар('), пр'а(и)с ]л(м)о, акцентуаційному (обор'іг - 1 обор'іг), словотвірному (дро 1 в'ітн'а - дро 1 варн'а, дроворубн'а, 1 шопа - 1 шіпка, оборожина - оборожниц'а, крокви - кро 1 коуц'і, крокоуки), граматичному (шта1х'ета-штах 'етник) рівнях. Найпродуктивніші способи деривації ЛСП: афіксальний: оборожина, оборожниц'а, дро 1 в'ітн'а, дро 1 варн'а, шта1х'етник, обрубини, пле 1 тар, п1летеник; аналітична номінація: пліт, клддений верниньом, пліт з драшчки, пліт з рашчки, пліт з зубдча, 1 ш'іпка на дарова, 1 к'іл'ц”а би 1 тон':і, студня з журавльом, стуня на журавйль, студня на корбу; семантичної деривації: 1 шапка, коромисло, п^ рут, жура 1 вел', дрббинка, ґратка, в 'інчик ( шляхом метафоричного перенесення); запозичення з інших мов (германізми - 1 шопа, паркан, 1 ф'іртка, полонізми - сто1дола, цимбрина, 1корба, брама, італійські - шта1хета). Деякі назви малих архітектурних форм стали твірними для номінацій їхніх конструктивних частин: паркан > парка^ниц'а `тонка дошка чи жердина для огорожі', обОріг - оборожина 'один з чотирьох стовпів, на яких тримається дах оборога'. Проведений аналіз назв малих архітектурних форм у бойківських говірках дав змогу також виявити, що більшість зафіксованих назв функціює в літературній мові й поширена в говорах української мови. Питання системного опису будівельної лексики бойківських говірок як сегмента лексики говору потребує подальшого ґрунтовного вивчення.



Література

1. Гощіцька Т. Б. Традиційне житлово-господарське будівництво на бойківсько- підгір'янському пограниччі в середині ХІХ - першій половині ХХ ст: дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія». Львів, 2017. 354 с.

2. Поліщук Л. Б. Структурна організація та географія назв традиційного будівництва в східноподільських говірках: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Умань, 2015. 424 с.

3. Поліщук Л. Б. Номінація підсобних господарських приміщень у східноподільських говірках // Наукові записки Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія (мовознавство): зб. наук. праць. Вінниця, 2012. Вип. 16. С. 313-316.

4. Про затвердження Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

5. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ - першої половини ХХ ст. (Житлово-господарський комплекс). К. : Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.

6. СологубН. М. Криниця, колодязь... // Культура слова. К., 1992. Вип. 43. С. 7275.

7. Ястремська Т.Традиційне гуцульське пастухування. Львів Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. 424 с.

Джерела

8. Арк. - Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок: У 2 т. Луцьк, 2000. Т. 1-2.

9. Бон. - Словник українських говорів Одещини / за ред. О. І. Бондаря. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010. 222 с.

10. Ган. - Ганудель З. Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. Т. 3. Назви будівництва і транспорту. Пряшів : Вид-во EXCO s.r.o., 2001. 209 c.

11. ГГ - Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997. 232 с.

12. Гліб. - Говірки південно-західного наріччя української мови: Збірник текстів / Упорядк.: Н.М. Глібчук. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. 155 с.

13. Грін. - Словарь української мови / упоряд. з доданням власного матеріалу Б. Грінченко. К. : Наук. думка, 1996-1997. Т. 1-4.

14. Горб. - Горбач О. Словник діялектної лексики північно-наддністрянської говірки сіл Романів, Підсонів, Підберезівці й Лагодів // Горбач Олекса. Зібрані статті. V. Діялектологія. Мюнхен, 1993. С. 75-156.

15. 105Гощ. - Архів Інституту народознавства НАН України, ф. 1, оп. 2, спр. 601 а, арк. 1-50.

16. ДЛАЗО - Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР: Лексика. Ужгород : Вид-во Ужгородського ун-ту, 1958-1993. Ч. І.

17. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: У 7 т. К. : Наук. думка, 1982-2012. Т. 1-6.

18. Євт. - Євтушок О. М. Атлас будівельної лексики Західного Полісся. Рівне : Держ. ред.-вид. підприєм., 1993. 134 с.

19. Жел. - Желехівський Є., Недільський С. Малоруско-німецкий словар. Львів, 1885-1886. Т. 1-2.

20. Зубр. - Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци Старосамбірського повіта // Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1909. Т. 11. С. 1-22.

21. Коб. - Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотин Турчанського повіту // Літопис Бойківщини. Самбір, 1937. С. 15-37

22. Лис. - Лисенко П. С. Словник поліських говорів. К. : Наук. думка, 1974. 260 с.

23. Негр. - Негрич М. Скарби гуцульського говору: Березовй. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. 224 с.

24. Он. - Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. Наук. думка, 1984. Ч. І-ІІ.

25. Ост. - Осташ Н. Словник діалектної лексики переселенців із Холмщини //

Діалектологічні студії. 4: Школи, постаті, проблеми / Відп. ред. П. Гриценко,

Н. Хобзей. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України,

2004. С. 355-378.

26. Піп. - Піпаш Ю. О., Галас Б. К. Матеріали до словника гуцульських говорів (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області. Ужгород : Графіка, 2005. 266 с.

27. Пирт. - Пиртей П. С. Короткий словник лемківських говірок. Івано- Франківськ : Сіверсія МВ, 2004. 364 с.

28. Саб. - Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород : Ліра, 2008. 478 с.

29. СБГ - Словник буковинських говірок. Чернівці : Рута, 2005. 688 с.

30. Сіл. - Архів Інституту народознавства НАН України, ф. 1, оп. 2, спр. 366, арк

1-17.

31. СУМ - Словник української мови: В 11 т. К. : Наук. думка, 1970-1980. Т. І- ХІ.

32. СУМ14-15 - Словник староукраїнської мови XIV - XV ст. : У 2-х т. К. : «Наукова думка». 1977-1978. Т 1-2.

33. Тимч. - Тимченко Є. К. Матеріали до Словника писемної та книжної української мови XV-XVffi ст. : У 2 т. / Упорядк. : Німчук В. В., Лиса Г. І. Київ, Нью- Йорк, 2002. Т. 1-2.

34. Тищ. - Тищенко Л. М. Південнослобожанські назви приміщень для зберігання зерна та снопів у просторовій та часовій проекції // Лінгвістика : зб. наук. праць. Луганськ : Альма-матер, 2006. № 1. С. 157-164.

35. Шило - Шило Г. Наддністрянський реґіональний словник. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. 288 с.

36. Поппе - Poppe A. Materialy do slownika terminow budownictwa starornskiego X-XV w. Wroclaw; Warszawa; Krakow: Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk, 1962. 93 s.

Referenses

1. Goschitskaya, T. B. (2017), Traditional housing and economic construction on the Boyko-Podgornyi borderland in the middle of the nineteenth and first half of the twentieth century: dissertation [Tradytsiyne zhytlovo-hospodars'ke budivnytstvo na boykivs'ko- pidhir'yans'komupohranychchi v seredyni XIX-pershiy polovyni XXst.], Lviv, 2017. 354 p.

2. Polishchuk, L. B. (2015), Structural organization and geography of the names of

traditional construction in the Eastern Podillya dialects: dissertation [Strukturna

orhanizatsiia ta heohrafiia nazv tradytsiinoho budivnytstva v skhidnopodilskykh hovirkakh], dis. ... kand. filol. nauk, Uman, 424 p.

3. Polishchuk, L. B. (2011), Nomination of commercial premises for the maintenance of animals in the Eastern Podillya dialects, Linguistics Journal. Collection of scientific works [“Nominatsiia hospodarskykh prymishchen dlia utrymannia tvaryn u skhidnopodilskykh hovirkakh], Movoznavchyi visnyk. Zbimyk naukovykh prats, Cherkasy, № 12-13, pp. 129134.

4. About the approval of the Model rules for the placement of small architectural forms for the conduct of entrepreneurial activity [Pro zatverdzhennia Typovykh pravyl rozmishchennia malykh arkhitekturnykh form dlia zdiisnennia pidpryiemnytskoi diialnosti].

5. Radovich, R. (2015), National architecture of the Starosambirschyna XIX - the first half of the twentieth century. (Housing and Utility Complex) [Narodna arkhitektura Starosambirshchyny KHIKH - pershoyi polovyny KHKH st. (Zhytlovo-hospodars'kyy kompleks)], Kyiv, Vydavets' Oleh Filyuk, 352 p.

6. Sologub, N. M. (1992), Krynica, well ... [Krynytsya, kolodyaz'...], Kul'tura slova, Kyiv, Vyp. 43. pp. 72-75.

7. Yastremska, T. (2008), Traditional Hutsul shepherding [Tradytsiyne hutsul's'ke pastukhuvannya], L'viv, Instytut ukrayinoznavstva im. I. Kryp"yakevycha NAN Ukrayiny, 424 p.

Sourses

8. Аркуш. - Arkushyn, H. L. (2000), Dictionary of Western Polissia dialects [Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok], Lutsk, V. 1-2.

9. Бон. - Dictionary of Ukrainian Speaks of the Odessa region. (2010), [Slovnyk ukrainskykh hovoriv Odeshchyny], Odessa, 222 p.

10. Ган. - Ganudel, S. (2001), Linguistic atlas of Ukrainian dialects of Eastern Slovakia. T. 3. Names of construction and transport [Linhvistychnyy atlas ukrayins'kykh hovoriv Skhidnoyi Slovachchyny. T. 3. Nazvy budivnytstva i transport], Pryashiv,Vyd-vo EXCO s.r.o., 209 p.

11. ГГ - Hutsul dialects. Short dictionary, (1997), [Hutsulski hovirky: Korotkyi slovnyk]. Lviv, 231 p.

12. Гліб. - Summaries of the Southwestern dialect of the Ukrainian language: Collection of texts, (2000), [Hovirky pivdenno-zakhidnoho narichchia ukrainskoi movy: Zbirnyk tekstiv], Lviv, 155 p.

13. Грінч. - Dictionary of the Ukrainian language / order. with the addition of his own material B. Grinchenko, (1996-1997), [Slovar ukrainskoi movy / uporiad. z dodanniam vlasnoho materialu B. Hrinchenko.], K, Nauk. dumka. V. 1-4.

14. Горб. - Gorbach, O. (1993), Dictionary of dialect vocabulary of the North- Transdniestrian dialect of the Romanov, Pisons, Pidberezivtsi and Lagod villages (1993) [Slovnyk diialektnoi leksyky pivnichno-naddnistrianskoi hovirky sil Romaniv, Pidsoniv, Pidberezivtsi y Lahodiv], Horbach Oleksa. Zibrani statti. V. Dialektolohiia, Miunkhen, Vol 5, pp. 75-156.

15. Гощ. - Archive of the Institute of Ethnology, National Academy of Sciences of Ukraine [Arkhiv Instytutu narodoznavstva NAN Ukrayiny], f. 1, op. 2, spr. 601 a, ark. 1-50.

16. ДЛАЗО - Dzendzelovskyi, Y. O. (1958-1993), Linguistic atlas of Ukrainian folk dialekts of the Transcarpathian region of the Ukrainian SSR: Vocabulary. [Linhvistychnyi atlas ukrainskykh narodnykh hovoriv Zakarpatskoi oblasti URSR: Leksyka.], P. І, Uzhgorod: View of Uzhgorod University

17. ЕСУМ - Etymological dictionary of Ukrainian language (1982-2012), [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy], in 7 v. Kyiv, T. 1-6.

18. Євт. - Yevtushok, O. M. (1993), Atlas of building vocabulary of Western Polissya [Atlas budivelnoi leksyky Zakhidnoho Polissia], Rivne, 134 p.

19. Жел. - Zhelehivsky, E., Nedilsky, S. (1885-1886), Malorussian-German dictionary [Malorusko-nimetskyi slovar], Lviv, Vol. 1-2.

20. Зубр. - Zubrytsky, M. (1909) Peasant Houses in the Mshansts of the Starosambir district [Selianski budynky v Mshantsy Starosambirskoho povita], Materialy do ukrainsko- ruskoi etnolohii, Lviv, Vol. 11, pp. 1-22.

21. Коб. - Kobilnik, V. (1936), Material culture of village Zhukotin of Turchansky district, [Materialna kultura sela Zhukotyn Turchanskoho povitu], Litopys Boikivshchyny, Sambir, Part 7, pp. 15-67.

22. Лис. - Lysenko, P. S. (1974), Dictionary of the Polissya dialects [Slovnyk poliskykh hovoriv], Kyiv, Nauk. Dumka, 260 p.

23. Негр. - Negrych, M. (2008), Treasures of the Hutsul dialect: Berezovy [Skarby hutsulskoho hovoru: Berezovu], Lviv, Instytut ukrainoznavstva im. I. Kryp'iakevycha NAN Ukrainy, 224 p.

24. Он. - Onyshkevych, M. I. (1984), Dictionary of Boiko dialects [Slovnyk boikivskykh hovirok], Kyiv, Nauk. dumka,. P. I--II.

25. Ост. - Ostash, N. (2004), Dictionary of dialect vocabulary of immigrants from Kholmshchyna [Slovnyk dialektnoyi leksyky pereselentsiv iz Kholmshchyny], Dialektolohichni studiyi. 4: Shkoly, postati, problem, Vidp. red. P. Hrytsenko, N. Khobzey, Lviv, Instytut ukrayinoznavstva im. I. Kryp"yakevycha NAN Ukrayiny, pp. 355-378.

26. Піп. - Pipas, Y. O., Galas, B. K. (2005), Materials to the dictionary of Hutsul dialects (Kosivska Polyana and Roshicha of Rakhiv district of Transcarpathian region) [Materialy do slovnyka hutsulskykh hovoriv (Kosivska Poliana i Rosishka Rakhivskoho raionu Zakarpatskoi oblasti)], Uzhgorod, Graphics, 226 p.

27. Пирт. - Pyrtei, P. S. (2004), Short dictionary of Lemko dialects [Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok], Ivano-Frankivsk, 364 p.

28. Саб. - Sabadosh, I. V. (2008), Dictionary of the Transcarpathian dialect of the village of Sokyrnitsa, Khust district [Slovnyk zakarpatskoi hovirky sela Sokyrnytsia Khustskoho raionu]. Uzhhorod: Lyra, 478 p.

29. СБГ - Dictionary of Bukovina dialects (2005), [Slovnyk bukovynskykh hovirok], for community edit N.V. Guivanyuk, Chernivtsi, 688 p.

30. Сіл. - Archive of the Institute of Ethnology, National Academy of Sciences of Ukraine [Arkhiv Instytutu narodoznavstva NAN Ukrayiny], f. 1 op. 2, spr. 366, arc 1-17.

31. СУМ - Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vol. (1970-1980), [Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t.], Kyiv, V. I-XI.

32. СУМ14-15 - Dictionary of acient Ukrainian language XIV-XV cm. (1977-1978), [Slovnyk staroukrainskoi movy], Kyiv, Naukova dumka, Vol. 1-2.

33. Тимч. - Timchenko, E. K. (2002), Materials to the Dictionary of Written and Book Ukrainian in the XV-XVIII centuries [Materialy do Slovnyka pysemnoyi ta knyzhnoyi ukrayinskoyi movy KHV-KHVIII st], Kyiv, New York, Vol. 1-2.

34. Тищ. - Tishchenko, L. M. (2006), South-Slabobian names of premises for storage of grain and sheaves in spatial and temporal projection [Pivdennoslobozhans'ki nazvy prymishchen' dlya zberihannya zerna ta snopiv u prostoroviy ta chasoviy proektsiyi], Linhvistyka: zb. nauk. prats', Lugansk, № 1, pp. 157-164.

35. Шило - Shylo, H. (2008), Upper Dnister regional dictionary [Naddnistrianskyi regionalnyi slovnyk], Lviv, 288p.

36. Поппе - Poppe, A. Materialy do slownika terminow budownictwa staroruskiego X-XV w. Wroclaw; Warszawa; Krakow: Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk, 1962. 93 s.



Список обстежених населених пунктів і їхніх скорочень

БНП - Більшість населених пунктів; Бгт - Багнувате, Турківський р-н; Брк - Боберка, Турківський р-н, Львівська обл.; Брн - Бориня, Турківський р-н, Львівська обл.; В. Лн - Велика Лінина, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; В. Сшц. - Велика Сушиця, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Влс - Великосілля, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Врх - Верхнє, турківський р-н, Львівська обл.; Глвк - Галівка, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Глц С. - Головецько, Сколівський р-н, Львівська обл.; Грбн - Гребенів, Сколівський р-н, Львіська обл.; Грз - Грозьова, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Гсн - Гусний, Великоберезнянський р-н, Закарпатська обл.; Жкт - Жукотин, Турківський р-н, Львіська обл.; Жпн - Жупани, Сколівський р-н, Львівська обл.; Зкц - Закіпці, Турківський р-н, Львіська обл.; Ісї - Ісаї, Турківський р-н, Львівська обл.; Клн - Кальне, Сколівський р-н, Львівська обл.; Крк - Кривка, Турківський р-н, Львівська обл; Ксв - Коростів, Сколівський р-н, Львівська обл.; Лз - Лази, Воловецький р-н, Закарпатська обл.; Лмн - Лімна, Турківський р-н, Львівська обл.; Лбх С. - Либохора, Турківсикий р-н, Львівська обл.; Лбх Т. - Либохора, Турківський р-, Львівська обл.; Лсц - Лосинець, Турківський р-н, Львівська обл.; Мтв - Матків, Турківський р-н; Мтттц - Мшанець, Старсомбірський р-н; Ндн - Недільна, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Н. Крп - Новий Кропивник, Дрогобицький р-н, Львівська обл.; Н. Ржн - Нижня Рожанка, Сколівський р-н, Львівська обл.; Опр - Опорець, Сколівський р-н; Орв - Орів, Сколівський р-н, Львівська обл.; Плв - Плав'є, Сколівський р-н, Львівська обл.; Пбк - Побук, Сколівський р-н, Львівська обл.; Псп - Присліп, Турківський р-н, Львівська обл; Рпн - Ріп'яна, Старосамбірський р-н, Львіська обл.; Рлч - Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.; Сглт - Сигловате, Турківський р-н, Львівська обл.; Скл - Сукіль, Долинський р-н, Івано-Франківська обл.; Трл - Терло, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Тпл - Топольниця, Старосамбірський р-н; Трвк - Тернавка, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тр'є - Тур'є, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Трл - Терло, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Трх - Труханів, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тсв -Тсц - Тисовиця, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Хщв - Хащів, Турківський р-н, Львівська обл.; Хтр - Хітар, Сколівський р-н, Львівська обл; Ябл - Яблунів, Турківський р-н, Львівська обл.

Размещено на Allbest.ru

...