Предметний код культури в зоні міжкодових переходів образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Предметний код культури в зоні міжкодових переходів образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок

Статтю присвячено виявленню специфіки міжкодових переходів образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок, обов'язковим компонентом яких виступає предметний код культури. Визначено алгоритм дослідження кодів культури й міжкодових переходів на матеріалі ареальної фразеології. Описано дво- та трикомпонентні міжкодові переходи зі словом- показником предметного коду культури.

Постановка наукової проблеми та її актуальність. Кожна мова прагне відобразити й оцінити будь-які явища життя людини і її саму (характер, зовнішність, розумові здібності, фізичні та емоційні стани тощо), апелюючи до культурних традицій, поглядів, моральних настанов, досвіду повсякденного життя. Фразеологія - саме та сфера, у якій найбільш яскраво відображені уявлення людини про себе. В образному змісті фразеологізмів утілений культурно-національний світогляд. Особливої ваги в цьому аспекті набувають дослідження ареальної фразеології. Ареальні фразеологічні одиниці (АФО) посідають вагоме місце в репрезентації концептів, пов'язаних із духовним і матеріальним життям мешканців певного регіону. Наразі існує потреба ґрунтовного теоретичного й емпіричного висвітлення процесу вербалізації концепту людина у фразеології східностепових українських говірок, що функціонують у населених пунктах Донецької області, чим і зумовлена актуальність пропонованого дослідження.

Аналіз досліджень проблеми. Засобом структурування й представлення образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок у нашому дослідженні виступає вторинна семіотична система - коди культури (див. праці Г. Багаутдінової [1], Р. Батсурена [2], Ф. Бацевича [3], О. Галинської [4], М. Ковшової [5], В. Красних [6], Т. Леонтьєвої [7], М. Піменової [8], Л. Савченко [9], І. Токаревої [10], М. Толстого [11] та ін.).

Під культурним кодом у статті розуміємо вторинну знакову систему, що структурує, категоризує, оцінює матеріальний та духовний світи людини й репрезентована різними етнокультурно маркованими мовними одиницями (у межах роботи - ареальними фразеологізмами). Терміном «міжкодовий перехід» окреслюємо, за І. Чибор, дифузну зону, де умовно визначені межі кодів культури взаємопроникають. Периферійні явища «зумовлені, з одного боку, умовністю меж між кодами культури, а з іншого - специфікою закодованої у ФО культурної інформації» [12, с. 140].

У дослідженні за основу взято класифікацію кодів культури Л. Савченко [9] з модифікацією згідно з опрацьованим діалектним фразеологічним матеріалом. Зокрема, предметний код культури кваліфіковано як один із найголовніших. Він виокремлюваний лінгвістами з назвами «предметний» у працях Ф. Бацевича [3], М. Ковшової [5], В. Красних [6], Т. Леонтьєвої [7], М. Піменової [8], Л. Савченко [9]; «артефактний» у працях Р. Батсурена [2]; «предметно-артефактний» у працях Галинської [4]; «об'єктний» у працях Г. Багаутдінової [1]; «фетишний» у працях

1. Токаревої [10]; «наочний» у працях М. Толстого [11] та моделює образи предметів реального, матеріального світу - побуту, одягу, житла людини тощо.

Виокремлення кодів культури (предметного, зокрема) на матеріалі фразеології східностепових українських говірок здійснено в такі етапи: 1) аналіз структури ареальної фразеологічної одиниці, виділення в її складі лексеми-показника культурного коду; 2) аналіз семантики ареальної фразеологічної одиниці, формулювання лексико- семантичного варіанта (ЛСВ), репрезентованого виділеним кодом культури; 3) об'єднання виокремлених лексико-семантичних варіантів (отже, й ареальних фразеологічних одиниць, що їх репрезентують) у групи відповідно до (навколо) показника культурного коду, що реалізований за допомогою них; 4) об'єднання виокремлених показників культурних кодів у більші тематичні групи (соматичний, предметний, зооморфний, антропний, фітоморфний тощо).

Мета і завдання. Мета дослідження - виявити й описати специфіку міжкодових переходів образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок, обов'язковим компонентом яких виступає предметний код культури. Завдання зумовлені поставленою метою: 1) подати визначення кодів культури та міжкодових переходів; 2) визначити алгоритм аналізу ареальних фразеологічних одиниць в аспекті вторинної семіотичної системи; 3) виявити специфіку предметного коду культури у складі дво- та трикомпонентних міжкодових переходів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом студіювання є міжкодові переходи образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок, предметом - ареальні фразеологічні одиниці зі словом-показником предметного коду культури.

Опис фактичного матеріалу та методів, застосованих у процесі аналізу.

Матеріал дослідження становлять 82 ареальні фразеологічні одиниці, зібрані експедиційним шляхом у смт Новотроїцьке, смт Ольгінка Волноваського району Донецької області. Для їх аналізу застосовано експедиційний (збирання ареальних фразеологічних одиниць), описовий (точний і повний опис дво- та трикомпонентних міжкодових переходів зі словом-показником предметного коду культури), статистичний (виявлення кількісного співвідношення дво- та трикомпонентних міжкодових переходів та особливостей розподілення у їх межах лексико-семантичних варіантів та ареальних фразеологічних одиниць із архісемою `людина') методи, метод компонентного аналізу (дослідження структури фразеологізму, виокремлення в його складі лексеми-показника предметного та інших кодів культури, формулювання зі значення ареальної фразеологічної одиниці лексико-семантичного варіанта).

Наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів. Наукова новизна: 1) сформовано корпус фразеологізмів східностепових українських говірок із архісемою `людина'; 2) концепт людина у фразеології східностепових українських говірок представлено через систему кодів культури та міжкодових переходів; 3) виявлено специфіку дво- та трикомпонентних міжкодових переходів образного складника концепту людина у фразеології східностепових українських говірок, обов'язковим компонентом яких виступає предметний код культури. Теоретичне значення статті полягає в уточненні й доповненні методики дослідження концептів у фразеології через репрезентацію системи кодів культури, що розширює знання механізмів і закономірностей мовної концептуалізації. Результати дослідження можуть знайти практичне використання у вишівських курсах із сучасної української мови (розділ «Фразеологія»), української діалектології, у викладанні спецкурсів із концептології, лінгвокультурології, створенні загальнонаціональних тлумачних і фразеологічних словників із культурологічним коментарем та ін.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Двокомпонентні переходи поєднують два різні коди і налічують 75 ареальних фразеологічних одиниць. Так, предметний код культури у поєднанні з соматичним (що репрезентує частини тіла людини (рідше - тварини) й продукти її життєдіяльності) представлений у дослідженні 18 ЛСВ та, відповідно, 22 АФО, які описують: 1) людину з низьким рівнем інтелекту (ЛСВ `дурнувата людина'): «винтик + голова» (винтика не хвата в голові (в кого)), «голова + полова» (голова половою набита (в кого)), «закльопка + голова» (без жодної закльопки в голові), «клепка + голова» (не всі клепки в голові (в кого)), «голова + вавка + кишеня + справка» (в голові вавка, в кишені справка (в кого)); 2) різні риси характеру людини: «каструля + вухо» (ЛСВ `неуважна людина' каструля з вухами), «кіл + голова» (ЛСВ `вперта людина' хоть кіл на голові теши (кому)), «цвях + гузно» (ЛСВ `непосидюча дитина' цвях у гузні (в кого)), «зуб + дріт» (ЛСВ `бути впевненим' зубами дріт перекусити); 3) різноманітні фізичні нездужання: «голова + чавун» (ЛСВ `головний біль' голова як чавун (у кого)), «кілок + груди» (ЛСВ `біль у грудях' підпирає кілком під груди (в кого)), «нога + колодка» (ЛСВ `тремтіння в ногах' ноги як колодки), «зуб + полиця» (ЛСВ `голодувати' зуби на полицю закинуть); 4) чоловіка з лисиною: «голова + зеркало» (ЛСВ `лисий чоловік' на голові зеркало (в кого)), «волосся + подушка» (ЛСВ `стати лисим' волосся стерти об подушки); 5) ліниву людину: «рукав + коліно» (ЛСВ `лінива людина' рукава по коліна (в кого)), «диван + жопа» (ЛСВ `бути лінивим' до дивана жопою прирости); 6) знервовану людину: «віжка + хвіст» (ЛСВ `знервована людина' віжка під хвіст попала (кому)), «нерв + тряпочка» (ЛСВ `заспокоїтися' зібрать нерви в тряпочку); 1) лицемірну людину: «мило + око» (ЛСВ `бути улесливим' без мила в очі лізти), «спина + ломака» (ЛСВ `нещиро дякувати' дякувати по спині ломакою); 8) небажаного гостя: «рот + пістолєт» (ЛСВ `небажаний гість' лишній рот страшніше пістолєта).

У поєднанні з квантитативним (що репрезентує числа, одиниці виміру) предметний код культури (8 ЛСВ та 12 АФО, відповідно) позначає: 1) схожих за зовнішністю чи характером людей (ЛСВ `схожі між собою'): «один + діжка» (в одній діжці вимішані), «один + крашанка» (як із однієї крашанки), «два + чобіт + пара» (два чоботи пара); 2) різні риси характеру людини: «третій + сорт + брак» (ЛСВ `посередня людина' третій сорт - не брак), «два + дірочка» (ЛСВ `злий' добрий, як спить і сопе в дві дірочки), «труси + руб + двадцять» (ЛСВ `простакуватий' простий, як труси за руб двадцять); 3) невисоку на зріст людину (ЛСВ `низька людина'): «аршин + кепка» (аршин з кепкою), «три + вершок + горшок + картуз» (три вершка од горшка разом із картузом); 4) людину з низьким рівнем інтелекту: «два + маршрутка» (ЛСВ `неграмотна людина' як дві маршрутки впоперек), «десятий + клепка» (ЛСВ `дурнувата людина' без десятої клепки); 5) комунікативний процес (ЛСВ `підтримувати чиюсь точку зору'): «один + дудка» (в одну дудку грати), «один + свисток» (в один свисток свистіти).

Предметний код культури, поєднаний із антропним (номінації людини; 7 ЛСВ та 8 АФО, відповідно), описує: 1) різні риси характеру людини: «герой + кофта» (герой у жінчиній кофті), «герой + юбка» (герой у бабиній юбці) - ЛСВ `хвалькуватий боягуз'; «франт + шкарпетка» (ЛСВ `бідна, але пихата людина' франт без шкарпеток), «явлєніє + решето» (ЛСВ `дивна людина' явлєніє в решеті), «Вася + туфель» (ЛСВ `кумедний' голий Вася в босих туфлях), «копійка + батько» (ЛСВ `бути жадібним' за копійку і рідного батька продати); 2) одяг людини: «Льошка + лєнта» (ЛСВ `неакуратно одягнений чоловік' Льошка з фабричної лєнти); 3) людину з низьким рівнем інтелекту: «Толік + водокачка» (ЛСВ `некмітлива людина' Толік з водокачки).

Зооморфний код культури (номінації тварин, земноводних, птахів, комах), поєднуючись із предметним (7 ЛСВ, 8 АФО), позначає: 1) особливості зовнішності людини: «глиста + скафандр» (глиста в скафандрі), «дрофа + ходулі» (дрофа на ходулях) - ЛСВ `худа людина'; «глиста + мікроскоп» (ЛСВ `низька людина' глиста під мікроскопом); 2) одяг людини: «коза + сарафан» (ЛСВ `некрасиво одягнена жінка' коза в сарафані), «свиня + костюм» (ЛСВ `неакуратно одягнена людина' свиня в костюмі); 3) відчуття голоду: «глист + карта» (ЛСВ `голодна людина' глисти в карти грають (у кого)); 4) жадібність: «руб + заєць» (ЛСВ `бути жадібним' за руб зайця перегнати); 5) бідність: «сорочка + воша» (ЛСВ `бідна людина' сорочку воші з 'їли (в кого)).

Предметний код культури у поєднанні із природним (номінації явищ природи, стихій, об'єктів ландшафту; 6 ЛСВ та 6 АФО) описує: 1) комунікативний процес: «буча + онуча» (ЛСВ `сперечатися через дрібницю' заводити бучу за чужу онучу), «ступа + вода» (ЛСВ `говорити дурниці' у ступі воду молотити); 2) різні риси характеру людини: «вітер + макітра» (ЛСВ `легковажна людина' летять вітри із макітри (в кого)), «золото + пластмаса» (ЛСВ `нікчема' золото з пластмаси); 3) соціальний статус людини: «вітер + карман» (ЛСВ `бідна людина' вітер у карманах гуляє (в кого)), «вітер + поділ» (ЛСВ `дитина незаміжньої дівчини' вітром навіяне, в подолі принесене).

Міфологічний код культури (називає релігійні і надприродні уявлення, героїв міфів, казок, легенд, літературних творів), поєднуючись із предметним, позначає (5 ЛСВ, 5 АФО): 1) різні риси характеру людини: «бог + свічка + пекло + кочерга» (ЛСВ `нікчема' ні богу свічка ні в пеклі кочерга), «чорт + боклага» (ЛСВ `неспокійна людина' чорт у боклазі), «чудо + решето» (ЛСВ `дивна людина' чудо в решеті), «бог + свічка + чорт + коцюба» (ЛСВ `незалежна людина' ні богу свічка ні чорту коцюба); 2) невисокий зріст: «гном + ковпачок» (ЛСВ `низька людина' гном без ковпачка).

Предметний код культури, поєднаний із гастрономічним (використовуваним для позначення страв, продуктів харчування), описує (4 ЛСВ, 4 АФО): 1) особливості зовнішності людини: «бочка + огірок» (ЛСВ `гладка людина' бочка з огірками), «ополоник + каша» (ЛСВ `висока людина' хороший ополоник кашу мішать); 2) нюанси спілкування між людьми: «дьоготь + мед» (ЛСВ `образити й нещиро вибачитися' дьогтю дати і меду піднести); 3) емоційний стан: «часник + ступа» (ЛСВ `дуже розгніватися' товкти часник у ступі).

Спатіальний код культури (різноманітні позначення місця й простору) в поєднанні з предметним описує (3 ЛСВ, 4 АФО): 1) далеких родичів: «ворота + сарай» (нашим воротам троюрідний сарай), «двері + хата + погріб» (ваші двері нашій хаті двоюрідний погріб) - ЛСВ `далека рідня'; 2) людину з низьким рівнем інтелекту: «вугол + тапок» (ЛСВ `дурнуватий' з-під вугла тапком прибитий); 3) нюанси спілкування між людьми: «город + каміння» (ЛСВ `несправедливо ображати' в чужий город кидати каміння).

Один лексико-семантичний варіант репрезентують такі перехресні коди: 1) акціональний + предметний «дзень + бов + вірьовочка» (ЛСВ `нікчема' ні дзень ні бов ні за вірьовочку); 2) геометричний + предметний «шарик + ролік» (ЛСВ `дурнувата людина' шарики за роліки заходять (у кого)); 3) духовний + предметний «душа + чобіт» (ЛСВ `налякана людина' душа в чоботах теленькає (в кого)); 4) кваліфікативний + предметний «комедія + картінка» (ЛСВ `дивна людина' комедія без картінок); 5) колоративний + предметний «червоний + писанка» (ЛСВ `вродлива дівчина' червона писанка); 6) мовленнєвий + предметний «слово + могила» (ЛСВ `бути жадібним і жорстоким' і слово в могилу загнати).

Крім того, було виявлено невелику кількість трикомпонентних переходів (поєднують три різні коди - включно з предметним), у межах яких зафіксовано 7 ареальних фразеологічних одиниць: 1. Квантитативний + предметний + соматичний (предметний + соматичний + квантитативний) коди: 1) «два + чобіт + один + нога» (ЛСВ `схожі люди' два чоботи на одну ногу); 2) «сьомий + клепка + голова» (ЛСВ `дурнувата людина' сьомої клепки не хвата в голові (в кого)); 3) «шматок + кишка + сім + верста» (ЛСВ `бути жадібним' за шматок кишки бігти сім верст пішки). 2. Зооморфний + спатіальний + предметний коди: «горобець + садочок + гріш» (ЛСВ `бути жадібним' горобця в садочку за гроші заганяти). 3. Предметний + міфологічний + спатіальний коди: «перебір + чорт + двір» (ЛСВ `невдало обраний наречений' за перебір чорта в двір). 4. Предметний + природний + антропний коди: «подарок + джунглі + общєство» (ЛСВ `погана людина' подарок джунглів общєству). 5. Соматичний + природний + предметний коди: «ніс + зірка + хвост + пістолєт» (ЛСВ `бути впевненим у собі' тримати ніс зіркою, а хвост - пістолєтом).

Висновки

Образний складник концепту людина у фразеології східностепових українських говірок репрезентовано за допомогою вторинної семіотичної системи. Одне із центральних місць у цьому процесі займає предметний код культури, що моделює образи предметів реального, матеріального світу - побуту, одягу, житла людини. Яскраве виявлення зазначений культурний код знаходить у численних дво- та трикомпонентних міжкодових переходах, поєднуючись із іншими (соматичним, квантитативним, антропним, зооморфним, природним, міфологічним, гастрономічним, спатіальним тощо) та описуючи характер, зовнішність, інтелект, соціальний статус, фізичний та емоційний стани людини, нюанси спілкування. У перспективі - дослідити міжкодові переходи з більшою кількістю складників (4-, 5-компонентні тощо), додавши розширений культурологічний коментар.

Література

фразеологія ареальний говірка

1.Багаутдинова Г. Человек во фразеологии: антропоцентрический и аксиологический аспекты: автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.20. Казань, 2007. 45 с.

2.Батсурэн Р. Отображение универсальных и этноспецифических черт языковой картины мира в фразеологических фондах английского, русского и монгольского языков (на материале фразеологизмов-соматизмов и зоонимов): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Саратов, 2010. 26 с.

3.Бацевич Ф. Словник термінів міжкультурної комунікації. К. : Довіра, 2007. 205 с.

4.Галинська О. Типологія кодів культури в українській і англійській інтертекстуальній фразеології. Діалог мов - діалог культур. Україна і світ: зб. матер. ІІ міжнар. наук. інтернет-конф. з україністики. К., 2011. С. 86-89.

5.Ковшова М. Семантика и прагматика фразеологизмов: лингвокультурологический аспект: автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 2009. 48 с.

Размещено на Allbest.ru