Когнітивний аналіз англо-українського перекладу поезії нонсенсу на матеріалі лімериків Е. Ліра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивний аналіз англо-українського перекладу поезії нонсенсу на матеріалі лімериків Е. Ліра

Коваленко Л.А., кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Анотація

когнітивний переклад лімерик нонсенс поезія

У статті наводяться результати когнітивного аналізу англо-українських перекладів лімериків Е. Ліра зі збірки «Небилиці», виконаного із застосуванням інструментарію теорії концептуальної інтеграції. За допомогою інструментарію теорії концептуальної інтеграції стає можливим розкрити когнітивні механізми, що лежать в основі комунікативно успішного перекладу поезії нонсенсу. Поетичний нонсенс активує у свідомості інтерпретатора два вхідних ментальних простори, що містять інконгруентні семантичні структури, які відображають асоціації, породжувані у реальному просторі, що узгоджується з онтологічними / етологічними нормами, і у фантазійному просторі нонсенсу Е. Ліра, що суперечить цим нормам. Ці інконгруентні структури проектуються в інтеграційний простір, і усвідомлення їхньої семантичної інконгруентності у процесі «розпаковування» бленду породжує гумористичний стимул. Ступінь реалізації інтерпретаційних можливостей перекладу залежить від когнітивного та емоційного досвіду читача. Застосування інструментарію теорії концептуальної інтеграції задає алгоритм перекладацького аналізу, що дає змогу уникнути суб'єктивності.

Ключові слова: лімерик, нонсенс, переклад, теорія концептуальної інтеграції.

Коваленко Л. А. Когнитивный анализ англоукраинского перевода поэзии нонсенса на материале лимериков Э. Лира

Аннотация. В статье приводятся результаты когнитивного анализа англо-украинских переводов лимериков Е. Лира из сборника «Небылицы», выполненного с применением инструментария теории концептуальной интеграции. С помощью инструментария теории концептуальной интеграции становится возможным раскрыть когнитивные механизмы, лежащие в основе коммуникативно успешного перевода поэзии нонсенса. Поэтический нонсенс активирует в сознании интерпретатора два вводных ментальных пространства, содержащие инконгруэнтные семантические структуры, которые отражают ассоциации, порождаемые в реальном пространстве, что согласовывается с онтологическими / этологическими нормами, и в фантазийном пространстве нонсенса Е. Лира, противоречащем этим нормам. Эти инконгруэнтные структуры проектируются в интеграционное пространство, и осознание их семантической инконгруэнтности в процессе «распаковки» бленда порождает юмористический стимул. степень реализации интерпретационных возможностей перевода зависит от когнитивного и эмоционального опыта читателя. Применение инструментария теории концептуальной интеграции задает алгоритм переводческого анализа, который позволяет избежать субъективности.

Ключевые слова: лимерик, нонсенс, перевод, теория концептуальной интеграции.

Kovalenko L. Cognitive analysis of the English- Ukrainian translation of nonsense poetry on the material of the E. Lear's limericks

Summary. The article presents the results of a cognitive analysis of the English-Ukrainian translations of the E. Lear's limericks from “The Book of Nonsense” with the tools of the conceptual blending theory. The tools of the conceptual blending theory provide an opportunity to explain the cognitive mechanisms underlying communicatively successful translation of nonsense poetry. Poetic nonsense activates in the interpreter's mind two input mental spaces containing incongruent semantic structures reflecting associations generated in the reality space that are consistent with ontological norms, and E. Lear's fantasy nonsense space contradicting these norms. These incongruent structures are projected into the blended space and the awareness of their semantic incongruity in the process of “unpacking” the blend creates a humorous stimulus. The degree of realization of the interpretational possibilities of translation depends on the reader's cognitive and emotional experience. The use of the tools of the conceptual blending theory serves as the algorithm for translation analysis, which avoids subjectivity.

Key words: conceptual blending theory, limerick, nonsense, translation.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження визначається діяльнісноцентричною спрямованістю перекладознавчого аналізу, в рамках якого перекладацька діяльність розглядається як один із виявів творчої діяльності людини [2]. Такий підхід дає можливість встановити концептуальні структури і когнітивні операції, які лежать в основі комунікативно успішних перекладів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток досліджень у галузі когнітивної лінгвістики сприяє створенню нових інструментів і методик перекладацького аналізу. Особливо плідною в цьому аспекті є теорія концептуальної інтеграції Ж. Фокон'є та М. Тернера [7], яка виникла на основі розбудови, з одного боку, теорії ментальних просторів [6], а з іншого боку, теорії концептуальної метафори [8].

Теорія концептуальної інтеграції відрізняється від інших теорій тлумаченням природи операційних когнітивних структур, що беруть участь у мапуванні, тобто когнітивній операції, яка забезпечує інтерпретацію мовлення і полягає у проектуванні одних концептуальних структур на інші. У теорії концептуальної інтеграції на позначення таких структур використовується термін «ментальний простір». Різниця між фреймами / доменами і ментальними просторами полягає в тому, що перші тлумачаться як стабільні, укорінені в пам'яті формати знання, тоді як другі розуміються як компактні формати знання, які конструюються і модифікуються у міру розгортання комунікації та є унікальними для певної ситуації [7, с. 102]. Продуктом взаємодії ментальних просторів є виникнення нових емергент- них концептуальних структур [там само, с. 333].

Для нашого дослідження теорія інтеграції є особливо привабливою, оскільки феномен емергентної структури пояснює природу гумористичного стимулу, який є обов'язковим продуктом комунікативно успішної мовної гри і який не в змозі пояснити теорії інконгруентності, які прямо пов'язують гумористичний стимул із активацією несумісних фреймів.

Згідно з теорією інтеграції, мапування здійснюється на основі інтеграційної мережі ментальних просторів. Про- тотипна інтеграційна мережа включає як мінімум чотири ментальних простори: породжуючий ментальний простір (generic mental space), який містить найбільш абстракту інформацію про сутності, тематизовані у процесі мовленнєвої взаємодії два ввідних простори (inputs) й інтеграційний простір, або бленд (blended space), в якому поєднується інформація з двох ввідних просторів і породжується нова інформація (емергентна структура) на основі переосмислення інформації з ввідних просторів.

В аспекті теорії концептуальної інтеграції перекладацька діяльність є когнітивним процесом, який тлумачиться в термінах інтеграції ментальних просторів, тобто компактних динамічних пакетів знання, які утворюються у процесі інтерпретації тексту на основі активації вже наявного знання і забезпечують комунікативну успішність інтерпретації. Ментальні простори оригіналу нонсенсного тексту репрезентують різноманітні асоціативні смислові зв'язки (онтологічні, логічні, лінгвоетологіч- ні (жанрово-стильові), суто лінгвальні (семантичні) або інтер- текстуально-прецедентні), пов'язані з тим чи іншим виявом нонсенсу (мовної гри). Щоб відтворити всі ці асоціативні смислові зв'язки комунікативно успішний текст перекладу має активувати у свідомості інтерпретатора всі ментальні простори тексту оригіналу.

Метою статті є встановити концептуальні структури та когнітивні операції, що забезпечують комунікативну успішність англо-українського перекладу лімериків Е. Ліра як різновиду мовної гри (нонсенсу).

Основними завданнями статті є такі: перекладацький аналіз поезії нонсенсу із застосуванням інструментарію теорії концептуальної інтеграції; розкриття когнітивної природи процесу перекладу поезії нонсенсу як лінгвального феномена, інтерпретація якого здійснюється на основі активації, інтеграції й розбудови у свідомості інтерпретатора інтеграційної мережі концептуальних структур; пояснення комунікативної успішності перекладу поезії нонсенсу в термінах схожості / контрастності концептуальних структур, активованих оригіналом і перекладом.

Матеріалом дослідження є лімерики Е. Ліра [9] та їх переклади українською мовою, виконані О. Мокровольським [1].

Об'єктом аналізу є англо-українські переклади лімериків, а предметом - концептуальні структури та когнітивні операції, що забезпечують комунікативну успішність перекладів.

Виклад основного матеріалу. Лімерики розглядаємо як різновид нонсенсу, який класифікуємо за типом норм, що порушуються задля його створення, розуміючи норми у широкому значенні: як «границі, у межах яких явища, природні й соціальні системи, види людської діяльності та спілкування зберігають свої властивості, функції, форми відтворення» [4, с. 579]. Відповідно, розрізнюємо лінгвальний нонсенс, що спирається на порушення мовних / мовленнєвих норм; лінгвоетологічний нонсенс, який виникає на підґрунті порушення лінгвоетологіч- них норм спілкування [5, с. 370]; логічний нонсенс, що базується на порушенні законів логіки; та онтологічний нонсенс, який ґрунтується на відхиленні від онтологічних норм, тобто знань і уявлень про закономірності фізичного і соціального буття [там само, с. 371].

Розглянемо перший лімерик Е. Ліра та його переклад.

В оригінальному вірші нонсенс будується на порушенні етологічних норм. Як відомо, кадриль є одним із різновидів бальних танців, популярним у XIX столітті. Зазвичай цей танок виконується щонайменше двома парами і складається з шести фігур [3]. У лімерику Е. Ліра герой танцює вдвох із вороном. Така поведінка відрізняється від загальноприйнятих норм, адже мало того, що кадриль не прийнято танцювати вдвох (ето- логічні норми), але ж і вкрай екзотично виконувати танок із птахом, а не людиною (онтологічні норми).

Структури породжуваного ментального простору, активованого під час знайомства з лімериком, відбивають загальні уявлення про таке: 1) бальні танці; 2) кадриль як різновид бальних танців. Перший ввідний ментальний простір (простір реального світу) активує в читача стереотипне уявлення про такий танок, як кадриль, якому надаються такі атрибути: ГРУПОВИЙ ТАНОК, 2-6 ПАР УЧАСНИКІВ, УЧАСНИКИ - ЛЮДИ. У другому ввідному просторі (просторі фантазійного світу лімери- ка) активується Лірівська інтерпретація танку виглядає так: ПАРНИЙ ТАНОК, 1 ПАРА УЧАСНИКІВ, УЧАСНИКИ - ЛЮДИНА і ПТАХ. Інконгруентність, яка є тригером інферен- ційних процесів, що в кінцевому результаті ведуть до усвідомлення абсурду ситуації й забезпечують гумористичний ефект, створюється низкою несумісних концептуальних структур двох ментальних просторів, які потрапляють в інтеграційний простір. За сюжетом лімерика, несумісність загальноприйнятих уявлень і норм із поведінкою героя обурює оточуючих, за що перший «отримує на горіхи».

У перекладі О. Мокровольського зберігається розмір оригінального вірша та основний сюжет, проте при цьому втрачається назва танку - КАДРИЛЬ, і, відповідно, в читача може виникнути хибне уявлення про те, що оточення героя було обурене самим фактом танців із птахом, що буде стосуватись лише порушення онтологічних норм. Відповідно, переклад не активує всіх структур першого ввідного простору, і у бленді гумористичний стимул створюється лише несумісністю уявлень про партнерів у танці у реальному світі і у фантазійному світі лімерика.

У наступному лімерику гумористичний стимул будується на лексичному нонсенсі, заснованому на полісемії.

В оригінальному тексті дієслово sweep має кілька значень, одне з яких - «підмітати», а інше - «грати на інструменті, перебирати пальцями струни». Необхідно зазначити, що лімерики Е. Ліра є мультимодальним феноменом, оскільки він завжди супроводжував їх авторськими малюнками, які зображували його чудернацькі сюжети. В ілюстрації до цього вірша Е. Лір зображає жінку, яка перебирає струни ліри мітлою. Ця ілюстрація підказує читачам правильну інтерпретацію полісемії, активуючи перше значення лексеми sweep.

Відповідно, породжуваний простір, активований цим ліме- риком, містить інформацію про взаємодію людини з двома типами інструментів - музичними і такими, що використовуються для підмітання. У першому (реальному) ввідному просторі активується елемент LYRE / ЛІРА (СТРУНННИ інСтРуМЕНТ). а також пов'язана з нею дія SWEEP / ПЕРЕБИРАТИ ПАЛЬЦЯМИ СТРУНИ. У другому (фантазійному) ввідному просторі за підтримки зображального модусу активується дія SWEEP / ПІДМІТАТИ. Несумісність цих структур у бленді створює гумористичний стимул.

У перекладеному виданні збережені авторські ілюстрації, проте О. Мокровольський через неспроможність передати оригінальний нонсенс, заснований на полісемії (адже в українській мові немає еквіваленту з такими самими значеннями), і бажаючи зберегти оригінальний задум і сумісність з ілюстрацією, перекладає sweep як «грати на лірі мітлою». Відповідно, в перекладі залишається нонсенс, заснований на порушенні онтологічних норм. Переклад активує лише фантазійний ввідний простір. Текст і ілюстрація дублюють смисли, і мовна гра втрачається. Хоча гумористичний стимул, створюваний несумісністю активованих структур з уявленням про гру на лірі в реальному світі, зберігається.

Висновки

Застосування інструментарію теорії концептуальної інтеграції в перекладацькому аналізі дає змогу, по-перше, ближче підійти до відтворення реальних інтерпретаційних процесів, що передують появі тексту перекладу, і по-друге, знизити суб'єктивність перекладацького аналізу. Перспективи дослідження пов'язуємо із подальшим розробленням запропонованої методики і застосуванням її для аналізу різноманітних виявів мовної гри.

Література

1. Лір Е. Небилиці: вірші та малюнки / Пер. з англ., вступ. ст.О.Мокровольського. Київ: «Веселка», 1980. 79 с.

2. Ребрій О.В. Сучасні концепції творчості у перекладі: монографія. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. 376 с.

3. Словари и энциклопедии на академике. URL:https://gallicismes.academic.ru/16937.

4. Современный философский словарь. Москва: «Академический проект», 2004. 863 с.

5. Стилистический энциклопедический словарь русского языка. Москва: «Флинта»; «Наука», 2003. 696 с.

6. Fauconnier G. Mental Spaces. Cambridge, MA: MIT Press, 1985. 185 p.

7. Fauconnier G. The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind's Hidden Complexities. New York: Basic Books, 2002. 440 p.

8. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live. Chicago: Chicago University Press, 1980. 242 p.

9. Lear E. A Book of Nonsense. The Project Gutenberg eBook. URL: http://www.gutenberg.org/files/13646/13646-h/13646-h.htm.

Размещено на Allbest.ru