Лексична сполучуваність ядрових лексем концепту schönheit

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексична сполучуваність ядрових лексем концепту schцnheit

Коваль І.І.

аспірант кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету

Анотація

Стаття присвячена дослідженню лексичної сполучуваності, що є одним з основних аспектів концепту-ального аналізу. У роботі проведено аналіз найбільш частотного оточення прикметника schцnта іменника Schцnheit, які є ядровими лексемами концепту schцnheit, а також визначено семи, які найчастіше актуалізуються в зазначених словосполученнях.

Ключові слова: концепт, сема, комбірнаторна семасіологія, сполучувальні потенції, закон семантичного узгодження.

лексема концепт schцnheit

Постановка проблеми. Краса в повсякденному розумінні є тим, що викликає захоплення, прагнення чимось милуватися. Цей концепт є одним із основних емоційно-чуттєвих мен-тальних утворень, він пов'язаний з інстинктивним розумінням прекрасного й наявними канонами краси. Тобто інстинктивною в розумінні краси є загальнолюдська частина концепту SCHЦNHEIT, а раціонально-оцінна характеристика предметів, явищ, подій і якостей становить етнокультурну частину концептуSCHЦNHEIT. Будучи абстрактним поняттям, концепт SCHЦNHEIT у мовній свідомості пов'язується з предметом, якому дається естетична оцінність. Ми виходимо з того, що існують як предмети, естетична характеристика яких складає їх базову частину, так і предмети, які в колективній свідомості не пов'язані з можливістю встановлення естетичної оцін- ності. Для визначення характеристик естетичної оцінності в німецькій лінгвокультурі необхідно встановити, які предмети (у широкому значенні) викликають естетичну реакцію як одну з найперших. Для встановлення такої типології застосовується аналіз сполучуваності слів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження лексичної сполучуваності є одним з основних аспектів концептуального аналізу. Аналіз найбільш частотного оточення прикметника schцnта іменника Schцnheitяк ядрових лексем концепту SCHЦNHEIT дає можливість установлення тих змістових компонентів концепту, які з тих чи інших причин не зафіксовані в словниках, що дає змогу встановити лінгвокульту- рологічні особливості концепту.

Сполучення лексем, що здійснюється в потоці мовлення, є взаємозалежним зі значенням і лежить в його основі, оскільки є найважливішим власне мовним показником значення [1, с. 29]. Одним із правил лексичної сполучуваності є закон семантичного узгодження (термін Л. та В. Вунджеймерів), який зводиться до такого: для того, щоб два слова утворили сполучення, вони повинні мати, окрім розрізнювальних сем, одну спільну сему. Функцію об'єднання слів у сполучення може виконувати будь- яка сема, що повторюється [2, с. 53].

Оскільки слово реалізує своє лексичне значення в складі синтаксичних одиниць [3; 4; 5; 6; 7; 8; 9] і є не лише структурним, але й смисловим елементом, у реченні слова перестають існувати як окремі лексичні одиниці, а вступають у предикативні відношення для утворення смислового цілого. Тому через лексичне значення, яке виражається за допомогою слів-розпов- сюджувачів у процесі створення висловлювання, через семний склад слова і його лексико-семантичні варіанти можна встановити зміст концепту, сформованого у свідомості певної лінгво- культури [1, с. 29].

В основі комбінаторної семасіології лежить поняття синтагматики, тобто лінійні зв'язки слова, його сполучуваність, контекст. Між значеннями слова та його сполучуваністю існує тісний зв'язок. Значенням слова зумовлюється його сполучуваність, а розширення чи зміна сполучуваності слова (вживання слова в незвичайних контекстах) призводить до зміни його значення [10].

Однією з найважливіших властивостей лексичних одиниць є валентність, тобто здатність вступати у взаємні зв'язки як на рівні лексем, так і на рівні сем [11, с. 128]. Тобто це мож-ливість сполучення мовних одиниць у мовленні, закладена в самій системі мови. На мовленнєвому рівні проявляється сполучуваність слів, відбувається реалізація валентності слова. Під час розмежування валентності й сполучуваності враховується дихотомія мови й мовлення: валентність - явище мови; сполучуваність - явище мовлення, актуалізована в мовленні валентність. Валентність є однією з найважливіших структурних характеристик лексичних одиниць: вона фіксує сполучуваність лексичної одиниці з іншими й усю її дистрибуцію, тобто сукупність усіх сполучень (оточень, контекстів), у яких ця одиниця функціонує [12, с. 5].

Метою статті є дослідження найбільш частотного оточення прикметника schцnта іменника Schцnheit.

Поставлена мета визначає завдання статті:

- визначити лексичні одиниці, які найчастіше корелюють із прикметником schцnта іменником Schцnheit;

- установити, які семи актуалізуються в таких словосполученнях.

Виклад основного матеріалу. Прикметник schцnта іменник Schцnheitналежать до слів із найбільшою частотністю. Так, у Мангеймському корпусі німецької мови зафіксовано 6 583 413 випадків уживання прикметника schцnі 436 838 випадків уживання іменника Schцnheit(для порівняння: glьcklich- 1 557 731 посилання, Glьck- 2 623 648 посилань; freundlich- 873 659 посилань, Freundschaft- 491 619 посилань).

Аналіз лексичних одиниць, які найчастіше корелюють із прикметником schцn,згідно з даними корпусу DWDS, дає змогу встановити, які семи актуалізуються в тих чи інших словос-полученнях. Отже, згідно з результатами дослідження, можна окреслити 4 тенденції.

1. Актуалізація семи прикметника schцn«positiv auf das дsthetische Empfinden wirkend; von vollendeter Gestalt».При-кметник schцnактуалізує зазначену сему найчастіше з лексемамиdie Frau (9360 прикладів у DWDS), das Mдdchen (1730) у якості означення, а також із лексемою die Frauen(286) у якості предикативу, тобто відбувається об'єктивація краси людини, наприклад: «Sie ist eine schцne Frau, und ihre Schцnheit machte sie zu ihrem Beruf: Waris Dirie ist Fotomodell, und mit ihrem schlanken Kцrper und den glatten, klaren Gesichtszьgen gehцrt sie zu den international begehrten Top-Modellen» [MK: Sьddeutsche Zeitung, 14.01.2000 р.].

У сполученні прикметника schцnта іменника Schein (2448 прикладів) реалізуються інтегральні семи «positiv auf das дsthetische Empfinden wirkend; von vollendeter Gestalt»та «дuЯerer Eindruck»відповідно, наприклад: «Stollen, Lebkuchen, Mandelhцrnchen - gerade jetzt in der Vorweihnachtszeit sind die Theken der Bдckereien prall gefьllt. Doch der schцne Schein der Weihnachtsleckereien trьgt: In ihrem Kerngeschдft mit Brot und Brцtchen haben die Bдcker zu kдmpfen» [MK: Nordkurier, 13.12.2013 р.].

Краса природи виражається в словосполученнях schцne Aussicht(2194 приклади), Blick ist schцn (100) і Landschaft ist schцn (84), в яких schцnуживається як «positiv auf das дsthetische Empfinden wirkend; von vollendeter Gestalt», а Aussichtта Landschaftвідповідно «Sicht nach verschiedenen Seiten, ins Weite, in die Ferne»та «Gebiet der Erde, das sich durch charakteristische дuЯere Merkmale von anderen Gegenden unterscheidet».Оскільки в семемах немає сем, які збігаються, в дію вступає допоміжне упорядкування - актуалізація потенційних сем, тобто акцентоване виокремлення в процесі мовного функціонування однієї з потенційних ознак слова під час одночасного перегрупування інших. Наприклад, згідно з даними Stilwцrterbuch Dudenіменник Landschaftпоєднується з такими прикметниками: herrlich, bezaubernd, malerisch, цd, dьster, schwermьtig, karg, gebirgig, steppenartig,і семантичний зв'язок реалізується за однією з багатьох сполучувальних потенцій кожного із цих окремо взятих слів сем [13, с. 163].

Аналогічна сема прикметника schцnактуалізується в словосполученнях eine schцne Stadt(3267 прикладів), die Stadt ist schцn (226), die schцne Welt (2856), die Welt ist schцn (410), die schцnen Kьnste (2439), das schцne Bild (3375), die Bilder sind schцn (162), das Dorf ist schцn (208), das Haus ist schцn (92), Musik ist schцn (91), в яких реалізуються такі концептуальні ознаки краси, як краса архітектури та мистецтва, наприклад: «Venedig ist eine besonders schцne Stadt und wir haben es uns gut gehen lassen: Neben dem Besuch bekannter Sehenswьrdigkeiten war auch genug Zeit fьr Kaffeehausbesuche und Shopping» [MK: Burgenlдndische Volkszeitung, 13.06.2013 р.].

2. Актуалізація семи прикметника schцn «klar, nicht trьbe». У частотних словосполученнях der schцne Tag (5294) і der Tag ist schцn (130), das schцne Wetter (3839) і das Wetter ist schцn (420) актуалізовано інтегральну сему прикметника schцn «klar, nicht trьbe»та інтегральні семи іменника Tag «Zeitraum etwa zwischen Sonnenaufgang und Sonnenuntergang, zwischen Beginn der Morgendдmmerung und Einbruch der Dunkelheit», а також іменника Wetter «Zustand der Atmosphдre zu einem bestimmten Zeitpunkt»,наприклад: «Da gleich zwei Geburtstagskinder an Bord waren, sangen ihnen die anderen Bewohner ein Stдndchen. Am Ziel angekommen, nutzten viele das schцne Wetter_ fьr eine Kaffeestunde auf der Terrasse, andere lieЯen sich die hausgemachten Torten im gemьtlichen Cafe schmecken...» [MK: Mannheimer Morgen, 18.04.2015 р.].

Оскільки у словосполученнях відсутні спільні семи, а також контрарні семи, такі смисли можна скласти [14, с. 137]. Однак у словосполученнях der schцne Tagта der Tag ist schцnприкметник schцnможе також репрезентувати сему «angenehm», наприклад: «Kinder kцnnen hier Kinder sein, sie kцnnen noch spielen, sie kцnnen Dinge ausprobieren, sie kцnnen Velo fahren, Parcours laufen, malen, sich beschminken lassen... Es soll einfach ein schцner Tag fьr die Kinder sein, damit sie so viel wie mцglich erleben kцnnen» [MK: Die Sьdostschweiz, 28.06.2014 р.]. Аналогічна сема прикметника schцnактуалізується в словосполученнях die schцnen Momente (1544 прикладів) та die Zeit ist schцn (136 прикладів).

3. Актуалізація семи прикметника schцn «angenehm». Абстрактне розуміння краси реалізується в сполученні прикметника schцnз іменником das Gefьhl (1524) у ролі означення, а також з іменниками das Leben(1085), das Fliegen (689), der Sieg (119) у ролі предикатива. У цих словосполученнях відбувається актуалізація семи «angenehm», наприклад: «Dieser Sieg ist schцn und gut. Aber vielmehr zдhlt, dass wir einfach guten FuЯball gespielt haben. Ich muss meiner Mannschaft ein dickes Lob aussprechen» [MK: Niederцsterreichische Nachrichten, 19.12.2007 р.].

У сполученні з іменником das Wort, яке є частотним і становить 3626 прикладів, актуалізується також потенційна сема прикметника schцn «schmeichlerisch», «leer»,наприклад: «Nicht schцne Worte, Taten sind heute gefragt» [MK: Die Sьdostschweiz, 01.05.2014 р.].

Залежно від контексту в частотних сполученнях прикметника schцnз іменниками die Dinge(2103) та die Sache(1548 прикладів вживання) відбувається актуалізація семи прикметника schцn «angenehm»і семи синонімічних іменників die Dingeта die Sache «nicht nдher bezeichnete, als bekannt vorausgesetzte Angelegenheit oder Geschehen»,наприклад: «Stundenlang im Stehen Zug fahren ist schon alleine keine schцne Sache. Mit Kindern ist es ein Horrortrip» [MK: Die Zeit, 06.12.2010 р.]. В інших випадках у зазначеному словосполученні поєднуються відповідно семи «positiv auf das дsthetische Empfinden wirkend; von vollendeter Gestalt»та «nicht nдher bezeichneter Gegenstand», наприклад: «Es sind richtig schцne Sachen abgeben worden, bei denen es schade wдre, wenn sie irgendwann weggeworfen wьrden. So hast du die Gewissheit, dass dein lieb gewonnenes Kleidungsstьck von jemand anderem in Zukunft getragen wird» [MK: Die Zeit, 10.08.2009 р.].

4. Актуалізація семи прикметника schцn «gut», «anstдndig». У сполученнях з іменником das Buch(1872) у ролі означення й іменниками die Geschichte (130), der FuЯball (100) у ролі предикативу залежно від контексту schцnможе набувати значення hochaktuell, gut, fesselnd, spannendтощо, наприклад: «In seinem ersten lдngeren Prosatext findet er [Thomas Schenk] zu einer eigenen, lakonischen Tonalitдt. In langen Parataxen, die mitunter an Max Frisch erinnern, lдsst er die Welt seines unspektakulдren Helden erstehen. Der ist ein Hypochonder und Bьnzli. Wir verstehen, dass seine Freundin es nicht mit ihm aushдlt. Aber er wьchst uns ans Herz. Ein kleines und stilles, prдzises und sehr schцnes Buch» [MK: NZZ am Sonntag, 14.02.2010 р.].

Сема «gut», «anstдndig»реалізується також у словосполученнях der schцne Name (1746), das schцne Beispiel (1742) та das schцne Geschenk (1247), в яких розкривається потенційна сема «passend», наприклад: «Als Serendipity-Prinzip definierte der amerikanische Soziologe Robert K. Merton vor fьnfzig Jahren «die zufдllige Entdeckung von wichtigen, nicht gesuchten Erkenntnissen durch einen theoretisch vorbereiteten Geist». Ein schцnes Beispiel fьr dieses Prinzip ist etwa die Erfindung der Post-it-Klebezettel» [MK: Zeit Wissen, 20.09.2011 р.].

У частотному словосполученні schцne RegelmдЯigkeit (1608) прикметник schцnвиражає ступінь вияву, інтенсивність ознаки, тобто надає іменнику RegelmдЯigkeitградації, наприклад: «Bislang hat Silvester hier die schцne RegelmдЯigkeit geherrscht: Seit einer gefьhlten Ewigkeit haben die traditionsbewussten Motorbooty! - DJs im Molotow das Jahr ausgelдutet» [MK: Die Tageszeitung, 28.12.2013 р.].

У найбільш частотних сполученнях іменника die Schцnheit з іншими лексемами згідно з даними DWDS простежуються дві основні тенденції:

1) актуалізація семи іменника die Schцnheit «schцnes Aussehen».Частотні словосполучення weibliche Schцnheit (240 прикладів), blonde Schцnheit (226) і dunkelhaarige Schцnheit (80), Schцnheit des Kцrpers (102) і Schцnheit des Gesichts (34) відображають різні критерії краси людини, а саме: жіноча краса, красиве волосся (світле чи темне), красиве тіло та красиве обличчя, наприклад: «In Japan ist die Kirschblьte ein wichtiges Symbol, denn sie verkцrpert den Anfang des Frьhlings und stehtfьr Aufbruch, Vergдnglichkeit und die zerbrechliche weibliche Schцnheit» [MK: Leipziger-Volkszeitung, 14.04.2014 р.].

2) актуалізація семи іменника die Schцnheit «etwas besonders Schцnes».У більшій частині найчастотніших словосполучень, кількість яких становить 35, актуалізується сема іменника die Schцnheit «etwas besonders Schцnes», причому в десяти словосполученнях ідеться про красу природи, ландшафтів і архітектури - landschaftliche Schцnheit (494 прикладів), Schцnheit der Landschaft (426), Schцnheit der Natur (495), Schцnheit der Insel (121), archtektonische Schцnheit (98), Schцnheit der Heimat (81), Schцnheit des Ortes (59), Schцnheit der Umgebung (46), Schцnheit der Berge (39), Schцnheit der Gegend (32), Schцnheit der Kьste (31), наприклад: «Ist es die landschaftliche Schцnheit des Lauerzersees, die prachtvoll eingebettete Insel Schwanau oder die heimelige Atmosphдre des Insel-Restaurants, die jedes Jahr viele Besucher auf die Insel lockt? wird im Text zur Vernissage vom letzten Samstag gefragt» [MK: Neue Luzerner Zeitung, 15.04.2013 р.].

Наступною групою найбільш частотних словосполучень є сполучення іменника die Schцnheitіз прикметниками zeitlos(163 приклади), makellos(159), atemberaubend (144), strahlend(134), ьberwдltigend (100), vollkommen (88), sprцde (85), betцrend (78), erhaben (72), unvergleichlich (68), ьberirdisch (67), які виступають у ролі означення й описують неземну, ідеальну красу, а семантичний зв'язок реалізується за однією з багатьох сполучувальних потенцій кожного із цих окремо взятих слів, наприклад: «Es gibt Wissenswertes ьber Tibet und seine Bewohner, Spannendes ьber Lawinen und Wetterstьrze, amьsante und emotionale Geschichten sowie wunderschцne Aufnahmen aus dem tibetischen Hochland und dem Himalaya. Lassen Sie sich 120 Minuten entfьhren in eine fremde Kultur und genieЯen sie die atemberaubende Schцnheit des Landes aus Felsen, Eis und Schnee» [MK: LeipzigerVolkszeitung, 28.10.2014 р.].

Протилежним за змістом є словосполучення schlichte Schцnheit,частотність якого становить 161 і в якому актуалізуються семи прикметника schlicht «einfach»та іменника die Schцnheit «etwas besonders Schцnes», наприклад: «Das englische Volkslied aus dem 15. Jahrhundert bestach durch seine schlichte

Schцnheit in Wort und Melodie, abgerundet mit einem dezenten Gitarrenpart» [MK: Allgemeine Zeitung, 08.04.2015 р.].

Дивна, екзотична краса передається трьома сполученнями іменника die Schцnheitі прикметників herb(167), exotisch(116), bizarr(100), наприклад: «Jetzt hat die Orchidee einen Namen: Grдfin Sandra Bernadotte hat die exotischeSchцnheit mit Sekt getauft» [MK: Neue Westfдlische, 02.03.2012 р.].

Інтегральну сему «Ton»мають іменники die Musik (115), der Klang (49), die Melodie (36), der Ton (31), які належать до таких, що найчастіше поєднуються з іменником Schцnheit. Іменник die Musikмає диференційну сему«Tonkunst», die Melodie - «singbare, in sich geschlossene Tonfolge», der Klang - «Art, wie der Ton empfunden wird», der Ton - «hцrbare Luftschwingung; Klang»,наприклад: «Ihn [Paulus Waldmann] fasziniere die Schцnheit der Orgel und die Schцnheit der Musik» [MK: Salzburger Nachrichten, 28.01.2014 р.].

Сема іменника die Schцnheit «etwas besonders Schцnes» реалізується також у сполученнях з іменниками die Sprache (166), das Bild (106), die Form (72), die Schцpfung (58) та der Augenblick (53), кожен з яких актуалізує потенційні семи іменника die Schцnheit,наприклад: «Die Schцnheit des Augenblicks einfach genieЯen zu kцnnen und sich in der Abgeschiedenheit einer fremden Person hinzugeben, die man vorher nie getroffen hat, das habe ich sofort aus meinem Leben wiedererkannt» [MK: Die Zeit, 05.06.2007 р.].

Висновки. Отже, структурування картини світу можливе за допомогою дослідження специфіки найчастотніших словосполучень із прикметником schцnта іменником Schцnheit, які репрезентують концепт SCHЦNHEIT, даючи змогу проаналізувати ментальний простір і встановити релевантні на синхронному зрізі ознаки краси. Найчастотніші семи вказують, які ознаки краси є найбільш релевантними. Так, найчастіше в словосполученнях актуалізується сема прикметника schцn«positiv auf das дsthetische Empfinden wirkend; von vollendeter Gestalt» (51,8% словосполучень), наступною за частотністю є «angenehm»(28,3% словосполучень). У 13,6% словосполучень прикметник schцnвиявляє сему «gut», «anstдndig».Найменш частотною є сема «klar, nicht trьbe»,яка простежується в 6,3% словосполучень. Сема іменника die Schцnheit «schцnes Aussehen»простежується у 18,1% словосполучень, для 81,9% провідною семою є «etwas besonders Schцnes»,а семантичний зв'язок реалізується за однією з багатьох сполучувальних потенцій сем кожного окремо взятого слова. Перспективами подальших розвідок є дослідження словотвірного поля як форми мовної об'єктивації концепту SCHЦNHEIT.

Література

1. Влавацкая М. Комбинаторная семасиология (семантика и сочетаемость слов) / М. Влавацкая // Мир науки, культуры, образования. - 2009. - Вып. 7(19). - С. 29-34.

2. Федоренко О. Закономірності лексичної сполучуваності слів / О. Федоренко // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. - 2013. - Кн. 3. - С. 53-55.

3. Апресян Ю. Избранные труды / Ю. Апресян. - М. : Языки русской культуры, 1995. - Т. 1 : Лексическая семантика (синонимические средства языка). - 464 с.

4. Виноградов В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / В. Виноградов. - М. : Наука, 1977. - 312 с.

5. Гак В. К проблеме семантической синтагматики / В. Гак // Проблемы структурной лингвистики. - М. : Наука, 1972. - С. 367-395.

6. Никитин М. Лексическое значение слова (структура

и комбинаторика) / М. Никитин. - М. : Высшая школа, 1983. - 127 с.

7. Стернин И. Коммуникативное поведение в структуре национальной культуры / И. Стернин // Этнокультурная специфика языкового сознания. -1996. - С. 97-112.

8. Супрун А. Лексика и вероятностный характер языка / А. Супрун // Проблемы лексикологии. - Минск : Изд-во БГУ, 1973. - С. 160-166.

9. Уфимцева А. Слово в лексико-семантической системе языка / А. Уфимцева. - М. : Наука, 1968. - 272 с.

10. Кочерган М. Вступ до мовознавства / М. Кочерган. - К. : Академія, 2014. - 368 с.

11. Ищенко Н. Потенциал словообразовательной валентности существительных современного немецкого языка / Н. Ищенко // Наукові записки. Серія «Філологічна». - 2013. - Вип. 35. - С. 128-131.

12. Денисенко З. Семантичне узгодження між компонентами словосполучення в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук.ступ. кандидата філологічних наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / З. Денисенко. - Київ, 2005. - 20 с.

13. Денисенко З. Утворення словосполучень з адитивними смислами компонентів / З. Денисенко // Мовознавчий вісник. - 2013. - Вип. 16-17. - С. 160-168.

14. Денисенко З. Семантичне узгодження в словосполученні на рівні периферії денотативно-сигніфікативного макрокомпонента / З. Денисенко // Мовознавчий вісник. - 2016. - № 21. - С. 134-141.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. MK: Manheimer Korpus der deutschen Sprache (das Institut fьr Deutsche Sprache) [Електронний ресурс] - Режим доступу :https:// cosmas2.ids-mannheim.de/cosmas2-web.

Размещено на Allbest.ru