Лінгвоаксіологічні аспекти рейтингового списку слів 2018 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвоаксіологічні аспекти рейтингового списку слів 2018 року

У статті проаналізовано лінгвоаксіологічний статус найбільш популярних слів українського дискурсу 2018 року, зокрема увагу зосереджено на чинниках привабливості слів та з'ясуванні шляхом опитування актуальності деяких лексем, обраних та визначених на інтернет-ресурсах як рейтингових. На даний час проголошено слова та словосполучення 2018 року, серед яких: токсичний, томос, біткойн, активісти, спецоперація, СБУ, булінг, євробляхи, лоукости, новачок, міхомайдан. Окреслено основні ознаки таких слів, визначені чинники їхньої популярності, семантичні та прагматичні характеристики. Чинниками аксіологічного статусу слова в сучасній культурній парадигмі з інтелектуальним ядром «знання» є іншомовність, неясність значення, стислість і милозвучність форми, авторитетне джерело.

Ключові слова: номінативний вигляд 2018 року, рейтингові лексеми, лінгвоак- сіологічний потенціал, ціннісні пріоритети.

Посилення особистісного начала в ЗМІ сприяло розквіту медійної слово-творчості. Медійні новоутворення беруть участь у формуванні системи ціннос-тей і тим самим мають важливе лінгвокультурне значення. «Лінгвокультурне вивчення різних подій, які сталися в житті або створено творчою уявою, дає можливість установити систему аксіогенних ситуацій - ціннісно насичених фрагментів буття, що мають особливу значимість для розуміння дійсності» [3, с.156]. Як стверджує А. Вежбицька, такий показник, як частотність вживання слів сигналізує про релевантність позначуваного поняття в певній культурі, важливості його для носіїв мови [1, с. 278]. Отже, у нашій роботі ми зосеред-имося на лінгвоаксіологічному статусі популярних слів та проаналізуємо аксі- ологічний потенціал рейтингових слів 2018 року, визначивши чинники їхньої привабливості.

Аксіологічна функція лексичних одиниць багаторазово описана в лінгвіс-тичній літературі. Вчені погоджуються з тим, що лексичний фонд мови є уні-версальний спосіб фіксації, зберігання і трансляції культури. Слово отримує статус вербальної цінності, коли важливими стають не тільки поняття, явища, факти, що репрезентовано знаком, а й сама оболонка, форма знаку. Змістовна сторона слова (лексичне значення, поняття) в аксіологічному полі співвід-носиться з оцінною шкалою «добре - погано», а форма слова як вербальної цінності може бути інтерпретованою в межах тіміологічного підходу, який пе-

редбачає виокремлення системи «поза Добром і Злом» через оцінні оператори «важливо / неважливо».

У першу чергу в ядро засобів, які формують нашу свідомість і водночас є ціннісними орієнтирами, уналежнюють ключові слова, ознаками яких є коре-ляція з національними концептами, частотність вживання, дериваційний по-тенціал, метафорична активність, здатність організувати специфічні дискурси і спричиняти метамовну рефлексію. Такі слова позначаються хронологічно маркованим терміном «ключові слова епохи» [ див.2]. Спроби виокремити ці лексичні одиниці як об'єкт наукового дослідження пояснюються природним прагненням людини зрозуміти вербальний культурний код.

Разом з тим інтерес лінгвістів викликають і «слова-одноденки», рейтингові слова (див. аналіз терміну в [6]), які пов'язані з будь-якою сенсацією, соціально значущим фактом, модною тенденцією тощо. Склад цієї лексичної групи дуже неоднорідний: це може бути «предметне» слово (вейп) або авторські перифрази (агенти Кремля, в'язні Кремля, рука Москви, вийти із зони комфорту), оцінні номінації (порохоботи, фейкові новини, грантоїди, бджолоцид) або нейтральні терміни (біткойн, кріптовалюта, соціофобія, соціопатія, депресія, ОКР). Рейтинговим може стати запозичення, новоутворення, семантичний неологізм або відоме в мові слово, частотність якого різко збільшилася під впливом со-ціального контексту (хайлі-лайклі, харасмент, новачок, безвіз).

Отже, у словнику можна виділити дві групи, які носії мови інтуїтивно або свідомо сприймають як вербальні цінності: ключові й рейтингові слова. Так, актуальними для сучасної мовної свідомості українців стали такі поняття, «Слава Україні», «санкції», «спецоперація СБУ», «цінні поради Уляни Супрун», «шкільна реформа», «лоукости», «Керченська протока», «Міхомайдан» та деякі інші. [ 7].

Зацікавленність новою лексикою виходить за межі наукової спільноти: в інтернеті створюються проекти задля складання списків рейтингових слів. Такі дослідження проводяться в багатьох країнах світу. Найбільш популярним у світі за минулий рік стало слово токсичний. Оксфордський словник назвав словом 2018 року toxic (токсичний). У 2017 році тлумачний словник Merriam- Webster вибрав словом року feminism (фемінізм). Укладачі цього американського словника оприлюднили слово, яке стало найбільш популярним на їхньому сайті. Ним виявився іменник justice (справедливість, правосуддя, законність), його шукали на 74% частіше, ніж у 2017 році, повідомила «Медуза» [8]. Слід зазначити, що в десятку слів, які користувачі словника шукали найчастіше, уві-йшли nationalism (націоналізм), pansexual (пансексуальный), Lodestar (Полярна зірка), epiphany (прозріння), feckless (безвідповідальний), Laurel (ім'я Лорел), pissant (нікчемність), respect (повага), maverick (інакомислячий) і excelsior (дедалі вище) [8].

В Україні опитування «Слово року» проводиться з 2013 року словником Мислово. У 2013 році словом року став Євромайдан. Це слово також зайняло друге місце в опитуванні Російського слова року. У 2014 році - Кібор- ги (прізвисько українських захисників Донецького аеропорту). У 2015 році - блокада (через блокаду анексованого Росією Криму). У 2016 році - корупція, (як підсумок суспільної дискусії про шкідливий вплив її на українську державу). У 2017 році - безвіз, (через вступ у дію безвізового режиму з ЄС). У 2018 році - томос (на честь утворення в Україні автокефальної помісної церкви) [ 9]. Головні слова року обираються також ученими, журналістами, письменниками та ін. Результати конкурсу розміщено в інтернеті та слугує матеріалом для наукових досліджень, в тому числі й зіставного характеру. На даний час проголошено слова та словосполучення 2018 року, серед яких: токсичний, томос, біткойн, активісти, спецоперація, СБУ, булінг, євробляхи, лоукости, новачок, міхомайдан [7; 10].

Інші інтернет-ресурси надають таку інформацію про найпопулярніші рей-тингові та нові запозичені слова останніх років: баттл, лайфхак, лук, аутфіт, флешмоб, спіч, фідбек, смайл, лайк, брексіт, грексіт, сторіз, хаб, ізі, репер, івент, імпакт, інфлюенсер, емодзі, хейтер, смомбі (смартофонозомбі), ін- фотеймент, харасмент, фемінітив, блогер, холівар, фейк, кешбек, хештег, сингл-юс, тролінг, хайлі лайклі та ін. [7; 13].

Культурологічна роль цих лексичних і синтаксичних номінацій полягає в тому, що вони формують номінативний образ року, що дозволяє актуалізувати найважливіші соціальні алюзії. Рейтингові слова, як правило, репрезентують факти, значимі для суспільства. Так, термін томос, який очолює рейтинг, відо-бражає ситуацію з наданням Україні томосу, новачок відсилає до подій у Вели-кій Британії, терміни біткойн і кріптовалюта та сленгізм євробляхи належать до економічної сфери. Частина слів представляє політичні відносини: спецоперація, активісти, міхомайдан, СБУ, санкції, безвіз, прикметник токсичний і харасмент, який також за світовими рейтингами популярності займає високі позиції, є сюжетно пов'язаним з політичними скандалами у світі.

Аксіологічна функція кожної лексеми полягає в репрезентації тих чи інших цінностей та оцінок. Встановимо деякі аксіологічні відповідності: безвіз - сво-бода, токсичний - прозорість, біткойн, лоукости - матеріальний достаток, томос - віра, фейк - правда, санкції - справедливість.

Аксіологічний статус цих слів є неоднозначний, адже їх актуальність для мовної особистості визначається багатьма чинниками: віком, статтю, способом мислення й рівнем життя. Отже, ми запропонували групі інформантів, яка складалася зі 30 студентів Одеського національного університету імені

І. І. Мечникова, написати свій список популярних слів 2018 року. Було вияв-лено, що з рейтингових слів тільки 3 дали збіги: томос, фейк, біткойн.

Задля уточнення актуальності слів, які залишилися за межами активної пам'яті учасників опитування, ми запропонували визначити зміст таких слів: харасмент, євробляхи, тролінг, лоукост та булінг. Відповіді показали, що жоден з наших інформантів не зміг визначити поняття харасмент та найменша кількість інформантів знала зміст лексеми булінг. Отже, ознака загальновідо- мість / поширеність не зовсім релевантна для рейтингових слів.

З метою виявлення ступеню засвоєності слів, що увійшли в активний слов-никовий запас, були запропоновані такі завдання:

- пояснити значення слів фейк, хайп;

- оцінити «модність», привабливість слів фейк, хайп, тролінг, харасмент;

за шкалою від 0 до 3 (немодне - модне - дуже модне);

- оцінити частотність слів фейк, хайп, булінг, харасмент, тролінг в осо-бистому лексиконі, в дискурсах мікросоціуму (родина, друзі) та в публіч-них промовах за шкалою від 0 до 3 (не вживається - вживається іноді - вживається часто).

Значення слів тролінг, фейк, лоукост пояснили всі учасники експерименту: спосіб визначення був різним, але тлумачення лексем майже відповідає загаль-ноприйнятому значенню. Лексема євробляхи отримала 17 відмови, тобто17 ін-формантів не змогли визначити зміст лексеми. За оцінкою привабливості на позиціях «модно» і «дуже модно» слово зафіксовано лексеми хайп, фейк, тро-лінг 29 разів. Таким чином, ці рейтингові слова можна розглядати як освоєні та популярні.

Інша картина складається навколо слова хайп. Тлумачення слова пропо-нувалися різні: «щось продвинуте»; «модне, передове»; «реклама»; «слово з реклами»; «те, що подобається»; «то, чого хочеться», «те, що всім відомо», «те, про що всі говорять», «популярність»; російською мовою - «веселиться», «ажиотаж», «известность», «люди, которые у всех на слуху», «получать удо-вольствие» і т. інш. Запропоновані дефініції дозволяють моделювати цінності цивілізації споживання, що транслюються словами: мати (володіти) та попу-лярність (мати популярність). Слово як таке, що вживається в мікросоціумі, оцінило 11 учасників, відзначили як одиницю свого лексикону 17 учасників. Двоє учасників опитування сказали, що слово чують вперше. Таким чином, це слово не можна розглядати як освоєне носіями мови, як одиницю їх активного словника. У той же час як «модне або «дуже модне» слова хайп і фейк оцінили майже всі учасники (27 учасників), тобто привабливість слова визнається навіть тими інформантами, які не зовсім знають його значення і не використовують його в мові.

Багатошаровість слова хайп визначається його багатозначністю, омоніміч- ністю та синтаксичною функцією. У медіа-джерелах подаються різні тлумачення, наприклад: галас, лемент гомін, шум і в тому числі обман, порушення (емоційне) тощо. «Хоча це слово і є досить новим, зараз знайти його значення можна навіть у словниках. Російськомовні люди запозичили це поняття з ан-глійської мови. Там існує слово «hype», що перекладається як нав'язлива ре-клама. У чомусь схоже значення існує і в російській мові» [11].

Хайп на україномовних сайтах визначається як галас, що піднімається в за-собах масової інформації або просто колах спілкування. Інакше кажучи, це за-хоплені чутки про якусь людину, групу людей або явище. У сучасному сленгу слово хайп може мати далеко не тільки позитивне визначення. Будь-яка бурхли-ва реакція навколо чого б то не було, навіть загальна ненависть, може називати-ся хайпи. Багато людей, особливо молодь, прекрасно знають, що таке хайп, однак поняття хайп-проекту для них є чимось абсолютно новим і незрозумілим. Проте це явище має дуже мало спільного з трактуваннями, описаними вище. Справа в тому, що в цьому випадку має місце слово HYIP, а не hype, і воно розшифровується як High Yield Investment Program. Деякі навіть вважають за краще вимовляти це поняття як хіп або хі-айпі. Отже, назву «хайп» отримав шахрайський проект, який нагадує інвестиційний фонд, що і відображено в розшифровці. Як правило, він працює в онлайн-режимі, використовуючи елек-тронну валюту [12]. Отже, українські та російські лексеми хайп та їх похідні є омонімами до англійського hype (медійний шум) і HYIP («шахрайський про-ект»), бо вони мають протилежну оцінну конотацію. Дискурсивна гнучкість ви-значається синтаксичним потенціалом слова. Найчастіше воно стоїть у позиції оцінного предиката: Це справжній хайп!; може перетворюватися на об'єкт або бути персоналізованим у метафоричному виразі Всі ловлять хайп; Хайп рулит!

Результати експерименту дозволяють фіксувати аксіологічний статус не тільки значення, а й форми лексичної одиниці. Перерахуємо фактори прива-бливості слова, що переводять його в групу вербальних цінностей. Першим та-ким чинником вважаємо іншомовний характер слова, зокрема - англомовний. Переважання зовнішніх запозичень у ядрі рейтингових слів є аксіологічним маркером: при необхідності евфемізаціі і / або семантичного збільшення до значення українського синоніма наша мова легко асимілює англіцизми. «Ан-гломовний лук» залишається в українському дискурсивному тренді, незважаючи на спроби деяких україністів захистити українську мову від чужого. Отже, англомовність слова маркується в мовній картині світу сучасного носія україн-ської мови як ціннісний орієнтир.

Другою причиною формування аксіологічного статусу форми слова є не-ясність, незрозумілість значення, які стають маніпулятивним інструментом комунікації. Відомо, що важливість тих чи інших цінностей залежить від аксіологічної моделі суспільства, де серед ключових цінностей є такі: 1) мораль (любов, добро), 2) інтелект (знання), 3) екзистенційні цінності (життя, сенс життя), 4) соціальні (свобода, справедливість тощо), 5) естетичні (краса). Особливу значущість нові слова, значення яких ще не освоєно, набувають при реалізації інтелектуальної моделі, яка домінує в сучасному суспільстві. Вико-ристання таких слів у мові відповідає трьом тенденціям сучасного знання - демократизація, карнавалізація та візуалізація [4]. Воно імітує причетність до таємного знання, належність до обраних у різних дискурсах (президентський пул, депутатський спіч, політичний мейнстриім, політичний ньюсмейкер у по-літичному дискурсі, хаб знань, значний імпакт, науковий івент - в академічному тощо).

Ще однією причиною привабливості слова є його звукова і графічна форма. Кліпова свідомість і хештегова комунікація сучасної людини вимагають гра-ничної стислості: фест (фестиваль), лук (look), нюд, спіч, лайк, фейк, драйв, баттл і т. інш. Коротка форма краще висловлює вербальну агресію: хайп - щось наполегливе, трохи нахабне, що дає тобі максимум від життя, але що

змушує інших потіснитися. Конотація агресії зберігається в дериватах: хайпи- ти - піарити, просувати, розкручувати; хайпанути - прославитися, зробити фурор; хайповий - модний, на піку популярності.

На аксіологічний статус слова впливає джерело. Нове слово хайп увірвалося в наше життя через рекламу, в якій експлуатувалися модні образи і знімалися популярні медійні особистості. Це є ще одним чинником популярності. Слово означає нав'язливу рекламу і саме є її продуктом. Люди інтуїтивно розуміють слово, але насилу приймають його, рідко вживають у своєму мовленні. Виняток становить молодіжний сленг (хайповий, спіймати хайп, хайпанути трохи тощо).

Таким чином, привабливість рейтингового слова визначається також його новизною. Цілком погоджуємся з думкою В. Мар'янчик про те, що «неологізми як знаки відображення нового знання про дійсність мають оцінність у більшій мірі, ніж слова, які закріпилися в мовній системі: вони неминуче тяжіють до позитивного або негативного полюса, тому що когнітивні процеси при пізнанні й відображенні нового явища або нового знання про нього припускають єдність дескрипції та оцінки» [5, с. 50]. Факторами аксіологічного статусу слова в сучасній культурній парадигмі з інтелектуальним ядром «знання» є його іншомовність, неясність значення, стислість і милозвучність форми, авторитетне джерело.

Насамкінець, відзначимо, що значущим для суспільства стають не тільки окремі слова, а й сам рейтинговий список. Проект «Слово року» служить об'єктом рефлексії й оцінки. Інколи має місце незгода з авторами списку. Проте рейтингові слова представляють цінності носія мови, відображають його цін-нісні орієнтації і є вербальними цінностями.

Література

слово аксіологічний культурний

1.Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание : [пер. с англ., отв. ред. М. А. Кронгауз, вступ. ст. Е. В. Падуче- вой] / А. Вежбицкая. -М. : Русские словари, 1997. - 416 с.

2.Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства / Е. А. Земская // Русский язык конца XX столетия. М.: Наука, 1996. - С. 90-140.

3.Карасик В. И. Языковая спираль: ценности, знаки, мотивы / В. И. Карасик. - Волгоград: Парадигма, 2015. 432 с.

4.Карасик В.И. Трансформация знания в современную эпоху: лингвокультурный аспект // Известия Вол-гоградского государственного педагогического университета. 2017. № 3. С. 88-94

5.Марьянчик В.А. Аксиологическая функция неологизмов медиа-политического дискурса: На материале газетных публикаций начала XXI века: дис. ... канд. филол. наук / В. А. Марьянчик. Архангельск, 2006.

6.Мельник Ю.А. Социолингвистические проекты «Слово года» как источник сведений о неологических процессах в современном русском языке: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Омск, 2018.

7.https://krapka.club/ua/slova-2018-goda-aktivistyi-spetsoperatsiya-sbu-tomas/#.XKIRFЮzbШ

8.https://www.5.ua/nauka/nazvaly-naipopuliarnishe-slovo-2018ho-roku-183184.html.

Размещено на Allbest.ru