Лінгвостилістичні особливості висвітлення політичних подій в українських і британських інтернет-засобах масової інформації (на прикладі Нормандського саміту 9 грудня 2019 року)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра германо-романської філології та перекладу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Лінгвостилістичні особливості висвітлення політичних подій в українських і британських інтернет-засобах масової інформації (на прикладі Нормандського саміту 9 грудня 2019 року)

Бовт А.Ю.,

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Метою статті є визначення лінгвостилістичних особливостей висвітлення політичних подій в українських і британських інтернет-засобах масової інформації (на прикладі Нормандського саміту 9 грудня 2019 року). У процесі дослідження було виділено лінгвостилістичні особливості кожної з обраних статей, описано виявлені особливості та зіставлено особливості українських і британських інтернет-статей.

Головними функціями будь-якого повідомлення в інтернет-засобах масової інформації є інформаційна і впливова. Поєднання цих двох функцій зумовлюють і мовностилістичні особливості текстів в інтернет-засобах масової інформації. Окремою особливістю медіатекстів в Інтернеті є наявність особливого формату, який передбачає поєднання таких зовнішніх ознак, як гіпертекстові посилання в тексті, тематична рубрикація, креолізованність, різні елементи структурно-графічного оформлення, інтерактивність. Пильна увага до мови засобів масової інформації загалом і до мови інтернет-засобів масової інформації зокрема зумовила появу нової галузі лінгвістики - медіалінгвістики. Об'єктом вивчення медіалінгвістики є медіадискурс. Об'єктом нашого дослідження став політичний медіадискурс. Дослідження проводилось на матеріалі інтернет-сторінок з інформацією щодо Нормандської зустрічі трьох українських видань (Hromadske International, Ukraine Crisis Media Center, The Ukrainian Weekly) і трьох британських видань (BBC, The Guardian, Reuters). У всіх інформаційних повідомленнях на лексичному рівні було виявлено приклади вживання емоційно-оцінної лексики, слів у переносному значенні. Серед тропів найчастотнішим було використання метонімії, дещо рідше - метафори і епітетів.

Проаналізувавши шість прикладів статей в українських і британських інтернет-засобах масової інформації, присвячених висвітленню Нормандського саміту 9 грудня 2019 року, ми дійшли висновку, що повідомлення британських інтернет-засобів масової інформації більш насичені яскравими лексико-стилістичними засобами, які сприяють реалізації функції впливу на читачів. Серед українських видань найбільш емоційно забарвленими можна вважати повідомлення на ресурсах Hromadske International, Ukraine Crisis Media Center, серед британських - на ресурсі Reuters.

Ключові слова: лінгвостилістичні особливості, інформаційне повідомлення, масмедіа, лексична одиниця, троп.

Bovt A. Linguistic and Stylistic Features of Covering Political Events in Ukrainian and British Internet Media (Based on the Example of the Normandy Summit of December 9, 2019)

Summary

The purpose of the article is to determine the linguistic and stylistic features of covering political events in the Ukrainian and British Internet media (based on the example of the Normandy Summit of December 9, 2019). In the course of the research, we have determined linguistic and stylistic features of each of the selected articles, described the identified features), and compared the features of Ukrainian and British articles.

The main functions of any message in the Internet media are informative and influential. The combination of these two functions determines the linguistic and stylistic features of texts in the Internet media. A particular feature of media texts on the Internet is a unique format, which includes a combination of such external features as hypertext links in the text, thematic rubrics, creolization, various elements of structural and graphic design, interactivity. Special attention to the language of the media, in general, and the language of the Internet media, in particular, has led to the appearance of a new branch of linguistics - media linguistics. The object of media linguistics is media discourse. In our case, the object of the study is the political media discourse. The study was conducted using the information on the Normandy Summit on the web pages of the three Ukrainian sources (Hromadske International, Ukraine Crisis Media Center, The Ukrainian Weekly), and three British publications (BBC, The Guardian, Reuters). In all the information messages, examples of using emotional-evaluative vocabulary, words in the figurative sense have been found. Among the figures of speech, the most frequent one was metonymy, and less frequent - metaphors and epithets.

After analyzing six examples of articles in the Ukrainian and British Internet media covering the Normandy Summit on December 9, 2019, we have come to the conclusion that reports in the British Internet media are more rich in vivid lexical and stylistic means that contribute to fulfilling the influential function. Among the Ukrainian publications, the most emotionally-colored report is the one by Ukraine Crisis Media Center, and among the British reports - the one in Reuters.

Key words: linguistic and stylistic features, information message, mass media, lexical unit, figure of speech.

Постановка проблеми

Із 2014 р. конфлікт на сході України привертає увагу не лише політиків, соціологів, істориків, військових, а й громадських діячів, активістів, журналістів. Події, пов'язані з операцією Об'єднаних сил на сході України, щодня широко висвітлюються не лише в українських, але й у закордонних засобах масової інформації (далі - ЗМІ). У зв'язку з розширенням інформаційної кампанії проблема почала привертати увагу науковців із різних галузей знань, зокрема й лінгвістів. Адже лінгвостилістичні особливості висвітлення тих чи інших суспільно важливих подій у ЗМІ істотно впливають на формування поглядів, думок, настроїв, ставлення читачів до тієї чи іншої ситуації. Завдяки поширенню сучасних інформаційних технологій нині майже кожна людина має доступ до інформації в інтернет-ЗМІ, які поступово витісняють друковану пресу. Однією з останніх політичних подій світового рівня, до якої були прикута увага громадськості, став Нормандський саміт у Парижі 9 грудня 2019 р. Уперше за три роки лідери України, Росії, Франції та Німеччини зустрілися для обговорення шляхів урегулювання конфлікту на сході України. Ключові моменти і результати саміту з'явилися на інтернет-сторінках провідних українських і британських ЗМІ, що підкреслює важливість цієї події не лише для української, а й для світової спільноти, зумовлює актуальність дослідження особливостей висвітлення саміту в масмедіа.

лінгвостилістичний висвітлення політичний інтернет

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми вивчення мовно-функціональних і лінгвостилістичних особливостей політичних подій привертають увагу дослідників ще із середини ХХ ст. Особливості функціонування мови в засобах масової інформації вивчали такі видатні закордонні і вітчизняні лінгвісти, як: Теун Ван Дейк, Мартін Монтгомері, Алан Белл, Норман Фейєрклаф, Пол Чілтон, Н. Шмельов, В. Костомаров, В. Ващенко, С. Єрмоленко, О. Лаптєва, О. Селіванова, О. Тарасова. М. Ільїна, А. Баранов, В. Маслова, А. Чудінов, О. Шейгал, Л. Синельникова. Мовностилістичні особливості англомовних ЗМІ також досліджували Ю. Бойко, О. Іванова, А. Коваленко. Проте мова як одна з найдинамічніших систем розвивається дуже швидко, особливо коли вона стосується висвітлення важливих суспільно-політичних проблем на теренах Інтернету. Саме тому дослідження лінгвостилістичних особливостей статей інтернет-ЗМІ не втрачає своєї актуальності.

Метою статті є визначення лінгвостилістичних особливостей висвітлення політичних подій світового рівня в українських і британських інтернет-ЗМІ (на прикладі Нормандського саміту 9 грудня 2019 р.). Відповідно до мети було визначено такі завдання: проаналізувати статті в українських і британських ЗМІ, присвячені висвітленню Нормандського саміту 9 грудня 2019 р.; визначити лінгвостилістичні особливості презентації цієї події; порівняти лінгвостилістичні особливості статей українських і британських інтернет-ЗМІ.

У процесі дослідження нами було використано такі методи: аналізу (для виділення лінгвостилістичних особливостей кожної з обраних статей), описовий (для опису виявлених особливостей), зіставний (для зіставлення особливостей українських і британських статей).

Матеріалом для дослідження було обрано інтернет-сторінки з інформацією щодо Нормандського саміту українських видань Hromadske International, Ukraine Crisis Media Center, The Ukrainian Weekly і британських видань BBC, The Guardian, Reuters.

Виклад основного матеріалу

Публіцистичний стиль посідає особливе місце у стилістиці будь-якої мови завдяки своїм характерним рисам і яскравій прагматичній спрямованості. Тексти публіцистичного стилю мають на меті висвітлити актуальні події з усіх сфер життя за допомогою багатства мовних засобів, яскраво вираженої експресивності й оцінного характеру. Але з бурхливим розвитком масових комунікацій і сучасних інформаційних технологій дослідники все частіше звертають увагу на формування окремих підстилів і жанрів публіцистичного стилю. Деякі дослідники розглядають мову ЗМ як окремий підстиль публіцистичного стилю, який обслуговує періодику, радіо, телебачення, рекламу [4, с. 22]. Інші дослідники вважають, що мова засобів масової комунікації - це окремий функціональний стиль, який охоплює мову радіо-, теле-, друкованих ЗМ й Інтернету [5, с. 13]. Незважаючи на таку розбіжність у поглядах, функції текстів в інтернет-ЗМІ переважно збігаються з функціями публіцистичного стилю загалом. По-перше, це інформаційна функція - повідомити найсвіжіші події в найкоротший термін - таке прагматичне завдання постає перед автором текстів інтернет-статей. По-друге, це функція впливу на читача. Автор інтернет-публікації прагне не лише донести інформацію, але й спонукати читача до певних дій: замислитись, сформувати або змінити власну думку, емоційно відреагувати на повідомлення чи вдатися до реальних дій. Поєднання цих двох функцій обумовлюють і мовностилістичні особливості текстів в інтернет-ЗМІ. З одного боку, інформативність тексту забезпечується чіткістю, логічністю, стриманістю, офіційністю, аналітичністю, послідовністю викладення матеріалу. Із цією метою широко використовуються суспільно-політичні, соціально-економічні, науково-технічні терміни, іншомовні слова, фактичні дані, певні штампи і шаблони. З іншого ж боку, досягнення образності, емоційності та впливовості вимагає від автора тексту використання зовсім інших мовних засобів. Вони включають використання емоційно експресивної й оцінної лексики, фразеологічних одиниць, слів у переносному значенні, багатозначної лексики, синонімів, антонімів і паронімів, авторських неологізмів, просторічь, іноді - жаргонних слів. Водночас спостерігається використання різноманітних стилістичних фігур і тропів (метафори, порівняння, епітети, гіперболи). Експресивність досягається і використанням особливих синтаксичних конструкцій, а саме риторичних запитань, окличних і неповних речень, звертань, повторів, вигуків, еліптичних конструкцій, паралелізмів. Важливу роль відіграють заголовки, які є об'єктом окремого дослідження, оскільки мають свої особливості.

Варто згадати окрему ознаку медіатекстів в Інтернеті, що зумовлює їхню специфіку. Це наявність особливого формату, який передбачає поєднання таких зовнішніх ознак, як: гіпертекстові посилання в тексті (наприклад, на попередні новини із цієї самої теми), тематична рубрикація (наявність ключових слів, тегів), креолізованність (наприклад, наявність зображень), різні елементи структурно-графічного оформлення (піктограми, шрифти), інтерактивність [5, с. 242]. Ці риси пов'язані з особливостями розміщення інформації в Інтернеті, які відрізняються від специфіки друкованих ЗМІ.

Пильна увага до мови засобів масової інформації загалом і мови інтернет-ЗМІ зокрема зумовила появу нової галузі лінгвістики - медіалінгвістики, яка опікується проблемами функціонування мови у сфері масової комунікації. Як зазначає У Перескоцька, медіалінгвістика «вивчає роль ЗМІ у динаміці мовних процесів і функціонально-стилістичний статус медіамови, розглядає основні типи медіатекстів, їх структуру і динаміку, аналізує лінгвоформатні ознаки новинних, інформаційно-аналітичних, публіцистичних, рекламних текстів, а також досліджує медіатексти в рамках міжкультурної комунікації» [3]. Отже, медіалінгвістика є міждисциплінарною наукою, яка привертає увагу не лише лінгвістів, але й журналістів, соціологів, спеціалістів у галузі міжнародних відносин, має на меті дослідження особливостей мови ЗМІ.

Об'єктом вивчення медіалінгвістики є медіадискурс, який дослідники визначають як будь-який вид дискурсу, що реалізується в межах засобів масової комунікації, у рамках якого можна виділити педагогічний, економічний, політичний та інші види дискурсу [2, с. 15]. У нашому випадку об'єктом дослідження є саме політичний медіадискурс.

Кожен медіадискурс має свою мету: щось пояснити, описати, спрогнозувати, спонукати, вплинути, що зумовлює його мовно-стилістичні особливості, насамперед - широке використання емоційно-оцінної лексики. Окрім того, у медіадискурсі великого значення набуває контекст, оскільки те саме повідомлення може набувати різного сенсу в різних контекстах. На досягнення поставленої мети також впливає не лише мовний, але й ситуативний, соціально-історичний та інші контексти [5, с. 8]. Але варто зважати на те, що інтерпретація повідомлення залежить не лише від обраних мовностилістичних засобів, а й від індивідуальних особливостей автора тексту та реципієнта.

Мова ЗМІ є своєрідним кодом, який допомагає формувати картину світу особистості. Завдяки поширенню інтернет-технологій виконати цю функцію зараз можно набагато легше і швидше. Оскільки потенційна аудиторія переважно складається з людей, які не мають власного досвіду участі в тій чи іншій події, то уявлення про неї формується завдяки інформації, отриманій зі ЗМІ. Це стосується і події, яка є темою нашого дослідження, - Нормандського саміту, який відбувся в Парижі 9 грудня 2019 р. Зважаючи на важливість події не лише для українського, а й для європейського суспільства, до результатів саміту була прикута значна увага.

Починаючи із заголовків, можна зазначити, що кожний із них підкреслює позитивні рішення, які були узгоджені на саміті: обмін полоненими (“Russia and Ukraine leaders, in first talks, agree to exchange prisoners” (Reuters)) або припинення вогню (“Ukraine and Russia agree to implement ceasefire” (BBC)); усі три пункти домовленостей (“Normandy Format Summit in Paris Reaches Agreement on Three Core Issues” (Hromadske International)); загальні позитивні зрушення (“Paris summit of the Normandy Four: Ukraine's tactical wins” (Ukraine Crisis Media Center), “Road to peace in Ukraine: After Normandy summit” (The Ukrainian Weekly), “Russia - Ukraine: tentative progress at first talks for three years” (The Guardian)). Варто зазначити, що у британських інтернет-ЗМІ основний акцент у заголовку зроблений лише на двох ключових учасниках саміту - Україні та Росії, тоді як у всіх трьох заголовках українських інтернет-медіа йдеться саме про «Нормандський формат», у двох із них підкреслюється результат саме для України. Тобто можна зробити висновок, що британські ЗМІ більше зосереджені на україно-російських відносинах, тоді як власне українські акцентують увагу саме на результатах зустрічі для нашої країни та форматі зустрічі, у якій Німеччина та Франція відігравали ролі посередників.

Що стосується тексту новин, то ми можемо виділити декілька яскравих лінгвостилістичних особливостей, властивих майже всім повідомленням, що досліджувалися.

По-перше, достовірність інформації забезпечується цитатами, які містяться в усіх повідомленнях і слугують підтвердженням того, про що розповідає автор публікації. Здебільшого це цитати власне учасників саміту: Президента України (““Ukraine and me, the President, are not holding direct talks with representatives of illegal authorities in the temporarily occupied areas”, - Zelenskyi reassured” (Ukraine Crisis Media Center)), Президента Росії (“The Russian president said he thought relations with Ukraine: “Were moving in the right direction”, and agreed when asked whether he thought there was “a thaw” in relations” (The Guardian)), Федерального канцлера Німеччини (`“It is a question if this document (the Minsk agreements) is hard as stone or if it can be changed. There are certain suggestions by President Zelenskyi on changing it. <..> We hope that this document will be flexible again and that it will be revived”, - Merkel emphasized” (Ukraine Crisis Media Center)), Президента Франції (““We have made progress on disengagement, prisoner exchanges, ceasefire and a political evolution”, - Macron said” (Reuters)).

З метою привернути увагу до найголовнішої інформації й актуалізувати ключові моменти повідомлення автори використовують контрастні шрифти (напівжирний, курсив, великі літери), підзаголовки, зокрема у вигляді риторичних запитань (наприклад: What has been agreed? (Ukraine Crisis Media Center), Flexible Minsk (Ukraine Crisis Media Center), What was agreed?, So how did we get here?, What triggered the deadly conflict? (BBC), PEACE ELUSIVE (Reuters)), риторичні запитання в тексті (наприклад: Can it be done to Ukraine's benefit? (Ukraine Crisis Media Center)). Як уже зазначалось, інформаційним повідомленням інтернет-ЗМІ властиві свої особливості, які відрізняють їх від інших масмедіа. Це хеш-теги (наприклад, #StandwithUkraine (The Ukrainian Weekly)), які допомагають знайти схожу інформацією із цієї теми; і текстові гіперпосилання на попередні або суміжні новини (a 2016 deal granting special status to the separatist-heldparts of Ukraine's Donbas region (BBC), electedinal and slide victory in April, has faced vocal opposition at home (The Guardian)).

На лексичному рівні, окрім надання фактичної інформації, ми виявили яскраві приклади використання емоційно-оцінної лексики. Особливо це стосується статті на ресурсі Ukraine Crisis Media Center (наприклад: “his biggest accomplishment of the summit” (Hromadske International); “the long-awaited Normandy Four summit”, “The meeting of the four state leaders and their joint press conference revealed what is long known”, “revious attempts to agree night patrolling for OSCE monitors had not been successful”, “It is yet clear”, “It will not be possible”, “an important diplomatic victory of the meeting”, “it makes no sense”, “his episode is illustrative” (Ukraine Crisis Media Center); “a reasonable normalization period” (The Ukrainian Weekly); “Mr. Zelensky was downbeat” (BBC); “make little progress”, “a 2015 peace deal that has remained difficult to implement and may be politically unviable for Kyiv” (The Guardian); “the deepest east-west rift”, “no definitive agreement”, “Asked who triumphed in their exchanges” (Reuters)). Як можна помітити, більшість лексичних одиниць з емоційним забарвленням стосуються саме досягнень саміту.

Також в інформаційному повідомленні від Ukraine Crisis Media Center ми знайшли приклади вживання розмовної лексики для підсилення емоційного впливу на читача (“President Zelenskyi having no extensive political experience did not become an “easy prey” for Putin”, “Prisoners swap by the end of the year”, “They failed to agree on that with Putin”, “made all previous Normandy talks come to a dead end”, “in his bid” (Ukraine Crisis Media Center)). Окрім того, у 5 досліджуваних текстах ми виявили використання слів у переносному значенні, які позначені лапками (“Zelenskyy also added that progress on talks in drafting a new gas transit contract between Ukraine and Russia are now “unblocked”” (Hromadske International); ““Flexible Minsk”'; “this “red line” is not to be crossed” (Ukraine Crisis Media Center); “to do this within the “red lines”” (The Ukrainian Weekly); ““thaw” in relations” (The Guardian). Цікаво, що у двох прикладах з українських інтернет-ЗМІ йдеться про так звані «червоні лінії», тобто межі тих поступок, на які можна піти. Деякі слова вжито на позначення так званих «республік» «ЛНР» і «ДНР», наприклад: “proxy “republics””, “It concerns the “conflict- related detainees” held in the so-called “DPR” and “LPR”, not all prisoners” (Ukraine Crisis Media Center); “no country has recognised their “republics”' (BBC).

Що стосується використання тропів, то у процесі дослідження ми виявили три найяскравіші, ужиті в усіх шести досліджуваних статтях, а саме епітет, метафору і метонімію.

Епітети в текстах статей інтернет-ЗМІ сприяють підсиленню емоційного впливу на потенційних реципієнтів, наприклад: “without lasting success” (Hromadske International), “proxy “republics”” (Ukraine Crisis Media Center), “war-torn Ukraine” (The Ukrainian Weekly), “landslide victory” (BBC), “tentative agreements” (The Guardian), “thorny questions” (Reuters), “cautious hope” (Reuters). У повідомленні ресурсу Reuters ми знайшли цікавий епітет-авторський неологізм - “a comedian-turned-politician” (Reuters), використаний для характеристики Президента України.

Метафори, порівняно з епітетами, уживаються частіше. Особливо це помітно в повідомленнях Ukraine Crisis Media Center і Reuters, які насичені образними виразами, що створюють додатковий емоційний ефект, наприклад: “The Ukrainian President succeeded to avoid a number of traps and risks posed by the meeting”, “Ukraine should grant permanent special status to the occupied areas cementing it in Ukraine's Constitution”, “their reports being disconnected from reality” (Ukraine Crisis Media Center); “aggravated the deepest east-west rift”, “political issues that stand in the way of resolving the conflict”, “fighting still flares up”, “Donbass region spun out of Kiev's control”, “at the mercy of the Kiev government”, “a major stumbling block” (Reuters). Рідкі випадки вживання метафори ми виявили і в повідомленнях інших ресурсів, наприклад: “While questions about local elections in the Donbas and control of the Russian border remain open” (Hromadske International); “the next steps towards peace” (The Ukrainian Weekly); “Mr. Zelensky won praise” (BBC); “No breakthrough at meeting”, “the two men largely stood their ground” (The Guardian).

Однак найбільш поширеним тропом у всіх шести повідомленнях стала метонімія. Пов'язано це з тим, що, оскільки в текстах повідомлення йдеться про переговори представників чотирьох країн, то цілком логічним є перенесення значення одного слова (наприклад, назви або столиці країни) на найменування іншого (на представника країни), наприклад: “a new gas transit contract between Ukraine and Russia” (Hromadske International); “betrayal of the national interests feared by Kyiv”, “Meanwhile Russia is trying to present”, “Russia does not agree to it”, “Ukraine has been wondering”, “France confirmed”, “Berlin also supported this position” (Ukraine Crisis Media Center); “The eyes of the global Ukrainian community have been fixed”, “friends of Ukraine” (The Ukrainian Weekly); “Ukraine and Russia have agreed to implement”, “But Russia and Ukraine continue to disagree”, “Russia denies” (BBC); “the sides promised”, “Moscow is negotiating”, “Ukraine has said”, “outside Kyiv's control” (The Guardian); “the Kremlin's influence” (Reuters).

Нарешті, на синтаксичному рівні ми виявили використання емфатичних конструкцій в одному українському і в одному британському ресурсах. їх уживання пов'язане з прагненням автора публікації підкреслити найбільш значущу інформацію (“the sides did agree to at least one diplomatic step forward” (Hromadske International); “But the talks did deliver specific commitments” (Reuters)). Як можна помітити, обидва випадки пов'язані з виокремленням важливих результатів саміту.

Висновки

Проаналізувавши шість прикладів статей в українських і британських інтернет-ЗМІ, присвячених висвітленню Нормандського саміту 9 грудня 2019 р., ми дійшли таких висновків:

1) у всіх інформаційних повідомленнях на лексичному рівні було виявлено приклади використання емоційно-оцінної лексики і слів у переносному значенні;

2) серед тропів найчастотнішим було використання метонімії, дещо рідше - метафори й епітетів;

3) на синтаксичному рівні на одному українському і на одному британському ресурсах було виявлено використання емфатичної конструкції;

4) загалом, повідомлення британських інтернет-ЗМІ більш насичені яскравими лексико-стилістичними засобами, які сприяють реалізації функції впливу на читачів;

5) серед українських видань найбільш емоційно забарвленим можна вважати повідомлення на ресурсі Ukraine Crisis Media Center, серед британських - на ресурсі Reuters.

Література

1. Землянова Л. Коммуникативистика и средства информации: англо-русский толковый словарь концепций и терминов. Москва, 2004. 416 с.

2. Кочетова Л. Лингвокультурные характеристики английского рекламного дискурса: автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.02.04. Волгоград. 1999.18 с.

3. Перескоки У. Мовний образ російсько-українського конфлікту 2014-2015 рр. у польських медіа. URL: http://wid.org.pl/wp-content/ uploads/10-Pereskocka.docx (дата звернення: 20.12.2019).

4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія. Київ: Вид. центр КНЛУ 2003. 388 с.

5. Brown P Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache: Sprachvarietaten. 4 Aufl. Stuttgart; Berlin; Kцln: Kohlhammer, 1998. 184 s.

6. Normandy Format Summit in Paris Reaches Agreement on Three Core Issues. Hromadske International. URL: https://en.hromadske.ua/posts/ normandy-format-summit-in-paris-reaches-agreement-on-three-core- issues (дата звернення: 27.12.2019).

7. Paris summit of the Normandy Four: Ukraine's tactical wins. Ukraine Crisis Media Center. URL: http://uacrisis.org/74330-paris-summit- normandy-four-ukraine-s-tactical-wins (дата звернення: 27.12.2019).

8. Road to peace in Ukraine: After Normandy summit. The Ukrainian

Weekly. URL: http://www.ukrweekly.com/uwwp/road-to-peace-in-

ukraine-after-normandy-summit/ (дата звернення: 27.12.2019).

9. Russia and Ukraine leaders, in first talks, agree to exchange prisoners. Reuters. URL: https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis- summit-communique/russia-and-ukraine-leaders-in-first-talks- agree-to-exchange-prisoners-idUSKBN1YD2GA

10. Russia-Ukraine: tentative progress at first talks for three years. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/world/2019/dec/10/ russia-ukraine-tentative-progress-at-first-talks-for-three-years (дата звернення: 28.12.2019).

11. Ukraine and Russia agree to implement ceasefire. BBC. URL: https:// www.bbc.com/news/world-europe-50713647.

Размещено на Allbest.ru