Тематична класифікація найменувань атмосферних явищ турецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тематична класифікація найменувань атмосферних явищ турецької мови

Тімкова Т.М.

Анотація

Зв'язок слова із дійсністю, мисленням і мовою зумовлює можливість класифікації лексики на різних підставах. Класифікація лексики на основі семантичних критеріїв вважається корисною як для практики викладання мови, так і для лексикологічних досліджень. Найменування атмосферних явищ належать до базового словникового фонду кожної мовної спільноти. Особливе місце найменування атмосферних явищ у сприйнятті світу людиною зумовило значний інтерес до них як до об'єкта дослідження, оскільки атмосферні явища тісно пов'язані з матеріальною та духовною культурою людей і постають невіддільною частиною їхньої життєдіяльності. Дослідження присвячено питанню системного підходу щодо дослідження семантичних відношень у системі найменувань атмосферних явищ турецької мови. Запропоновано розподіл турецьких найменувань атмосферних явищ за тематичними групами та підгрупами із застосуванням традиційного методу опису лек- сико-тематичних груп. В основі формування кожної з груп лежить логічна подібність. Номінація груп відбувається методом суцільної вибірки словникових дефініцій, а також є результатом узагальнення та опису словникових одиниць, упорядкованих залежно від їхньої ієрархічної залежності, тобто з відображенням послідовного введення слів нижчого рівня у вищий, що передбачає виділення декількох ступенів ієрархії в їхньому смисловому зв'язку. Для дослідження системних відношень у системі найменувань атмосферних явищ ми використали традиційний метод опису лексико-те- матичних груп. Кожна група термінів пов'язана спільними значеннєвими прикметами, за якими ці слова співвідносяться як складники тематичної цілісності. Для визначення назв тематичних груп нами було виділено ті особливості атмосферних явищ, на базі яких, на нашу думку, найменування атмосферних явищ об'єднуються у групу. Виявлено ступені лексикалізації зазначених явищ та ті їхні особливості, на базі яких вони об'єднуються у групи.

Ключові слова: лексика, лексична одиниця, тематична група, класифікація, атмосферне явище.

Relation a word to the reality, thinking and language, determines the vocabulary classification in different variants. Classification of vocabulary on the basis of semantic norms is considered to be useful for both language teaching practice and lexicological researches. The names of the atmospheric phenomena belong to the basic vocabulary fund of each language community. The special place of naming atmospheric phenomena in the perception of the world by human has caused considerable interest to them as an object of research, because atmospheric phenomena are closely related to the material and spiritual culture of people and become an integral part of their life. The research deals with the systematic approach to the study of semantic relations in the system of names of atmospheric phenomena of the Turkish language. In the research the distribution of Turkish names of atmospheric phenomena by thematic groups and subgroups using the traditional method of describing lexical-thematic groups has been made. The formation of each group is based on a logical similarity. Nomination of groups is made by a method of continuous sampling of vocabulary definitions and is also the result of generalization and description of vocabulary units, arranged according to their hierarchical dependence, thus by displaying the sequential introduction of lower-level words into higher ones, which implies the selection of several degrees and their hierarchy. To study of systemic relationships in the system of names of atmospheric phenomena, we used the traditional method of describing lexical-thematic groups. Each group of terms is associated with common semantic attributes, in which these words are correlated as constituents of thematic integrity. To determine the names of thematic groups, we have distinguished those features of atmospheric phenomena on the basis of which, in our opinion, the names of atmospheric phenomena are grouped. The study also revealed the degree of lexicalization of atmospheric phenomena and their peculiarities on the basis of which they are grouped.

Key words: vocabulary, lexical unit, thematic group, classification, atmospheric phenomenon.

Постановка проблеми. Сьогодні розвиток комп'ютерних технологій усе більше занурює людину у віртуальний світ, відводячи її від реальності та нівелюючи національну самобутність. Утім, саме останнім часом природа - середовище існування людини - усе частіше нагадує про себе, завдаючи людям безліч неприємностей.

У засобах масової інформації регулярно з'являються повідомлення про буревії, паводки, тайфуни та цунамі. Більше уваги приділяється прогнозам погоди, які завдяки супутнико- вому зв'язку та цифровій апаратурі стали більш точними. Прогнози погоди користуються такою популярністю, що не лише присутні на кожному популярному сайті в мережі Інтернет, але й займають самостійні сторінки в мережі, надаючи таблиці температур, графіки руху циклонів, рози вітрів та інші деталі всім тим, хто бажає дізнатись причини, процес розвитку та наслідки дії будь-якого атмосферного явища. Отже, інтерес до погоди має не теоретичний, а швидше практичний характер, адже це питання хвилює всіх.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки зростає інтерес лінгвістів до комплексу проблем, пов'язаних із вивченням тих властивостей мови, які виходять за межі її зовнішньої структурно-знакової сторони. Такі властивості трапляються насамперед в лексико- семантичній сфері мови, особливо в тій частині лексики, яка пов'язана з національно-культурною специфікою певного народу.

Слід зазначити, що наш інтерес лежить не в сфері атмосферних явищ, а в сфері їх сприйняття та переживання людиною і, звичайно, у сфері мовного вираження цих переживань. Тому важливим є розгляд того, як людина розуміє та оцінює атмосферні явища. Відомим є той факт, що мовна свідомість народу, який мешкає на певній території в умовах специфічної культури й історії, по-різному відображає навколишній світ, формує лексичну систему, в якій зафіксовано як загальнолюдські, так і етноспецифічні елементи мовної картини світу (В. Гумбольдт, Е. Сепір, Б. Ворф). Дослідженню етнокультурної лексики, особливостей її класифікації, функціонування та перекладу присвячено численні роботи мовознавців (Є. Верещагін, І. Голу- бовська, Р. Зорівчак, В. Костомаров, М. Кочерган, О. Снитко, О. Тупиця, Н. Хіль та інші вчені).

Раніше нами вже було розроблено семантичну класифікацію лексики на позначення атмосферних явищ у тюркських мовах (Тімкова, 2011).

Семантичні відношення лексичних одиниць у мові і мовленні у своїх працях досліджували багато науковців, вони по-різному називали виділені угруповання слів: семантичні класи, семантичні групи, лексико-тематичні групи, семантичні поля, функціонально-семантичні поля, лексико-граматичні поля, лексико-тематичні поля, лексико-тематичні сітки, лекси- ко-тематичні лінії тощо (Арнольд; Нікітін; Левицький).

Метою статті є розроблення тематичної класифікації найменувань атмосферних явищ турецької мови, виділення тих особливостей атмосферних явищ, на базі яких, на нашу думку, найменування атмосферних явищ об'єднуються у групу, та виявлення ступенів лексикалізації зазначених явищ та тих їхніх особливостей, на базі яких вони об'єднуються у групи.

Виклад основного матеріалу. Зв'язок слова з дійсністю, мисленням і мовою зумовлює можливість класифікації лексики на різних підставах. Класифікація лексики на основі семантичних критеріїв уважається корисною як для практики викладання мови, так і для лексикологічних досліджень; вона дає змогу виділити з мовлення мікросистеми, зокрема тематичні групи. Вивчення семантики лексичних одиниць, що входять до складу різноманітних тематичних і лексико-семантичних груп, є одним із пріоритетних напрямів лінгвістичних досліджень сьогодення. Найменування атмосферних явищ належать до базового словникового фонду кожної мовної спільноти. Особливе місце найменування атмосферних явищ у сприйнятті світу людиною зумовило значний інтерес до них як до об'єкта дослідження, оскільки атмосферні явища тісно пов'язані з матеріальною та духовною культурою людей і постають невіддільною частиною їхньої життєдіяльності.

Мова, як система, є сукупністю лексичних одиниць, відповідних правил їхнього поєднання і застосування. Вивчення системності лексики на рівні мови методом суцільної вибірки зі словників - доступна, однак досить кропітка та важка робота, це фактично вилучення та опис словникових одиниць, упорядкованих залежно від їхньої ієрархічної залежності, тобто з відображенням послідовного введення слів нижчого рівня у вищий, що передбачає виділення декількох ступенів ієрархії в їхньому смисловому зв'язку.

У мові є різні принципи класифікації слів за загальною семантикою, оскільки всі ділянки лексики рівною мірою системно організовані. Різні групи слів по-різному пов'язані і взаємодіють одна з одною. Незважаючи на те, що в сучасній лексикології є велика кількість праць, присвячених дослідженню принципів класифікації лексики, вона не є до кінця вирішеною. У дослідженнях із лексики спостерігаються відмінності в термінології, що застосовується для різних ділянок її системи. Нерідко один і той самий термін використовується для назви угруповань слів, які об'єднуються на різних підставах. Особливо це стосується термінів «лексико-семантичні» та «лексико-тематичні групи» слів, які часто вживаються як синоніми.

Як зазначає З. Данилова, вивчення системності лексики та виділення її угруповань відбувається не тільки на рівні мови (лексикології, лексикографії), але й на рівні мовлення (стилістики, лінгвостилістики, психолінгвістики, прагматики), що зумовлено онтологічними властивостями мови. На рівні тексту будь-якого розміру лексика виконує свою головну функцію - комунікативну. Семантичні зв'язки між системними лексичними угрупованнями в обох випадках зумовлені співвідношеннями між компонентами значень лексичних одиниць. Це може бути семантичний зв'язок, в якому одиниці мають спільні семи, а окрема лексична одиниця вміщує одну або декілька конкретних диференційних ознак. Це може бути синонімічний, антонімічний та інші зв'язки. Визначаючи семантичні зв'язки, використовують також і особливості контексту - контекстуальний аналіз (Данилова, 2012).

Отже, можна зробити висновок, що будь-яке лексичне угруповання слів - це реальний спосіб існування лінгвістичних елементів і водночас це метод, який використовують лінгвісти для класифікації лексики (Данилова, 2012).

Тематична класифікація лексики є одним зі способів систематизації словникового складу мови, слів, що пов'язані між собою певними лінгвістичними та екстралінгвістичними ознаками. Лексична група характеризується структурною впорядкованістю і семантичною спільністю складників одиниць. Систематизація слів за внутрішньомовним принципом становить лексико-семантичну групу, що складається із групи слів, які належать до однієї частини мови та синонімічно пов'язані з домінантою і мають міцний семантичний зв'язок, пов'язані відношеннями синонімії, антонімії, уточнень і диференціації.

Тісний семантичний зв'язок між словами однієї тематичної групи є прикладом вираження системності в лексиці. У межах однієї групи за синонімічними й антонімічними зв'язками можна виділяти підгрупи, які найтісніше поєднані у своїх семантичних відношеннях. Отже, системний підхід до дослідження мовних явищ є важливим принципом на всіх рівнях.

У дослідженні увагу сконцентровано на виділенні одного тематичного поля - атмосферних явищ, відборі лексичного матеріалу, виявленні його семантичної структури та узусу на матеріалі турецької мови. Метою нашого дослідження є виявлення на основі логіко-поняттєвого аналізу основних тематичних груп назв атмосферних явищ турецької мови, що, відкриваючи системність і закономірність семантичного варіювання лексем цієї тематичної групи, дасть змогу об'єктивувати семантичне підґрунтя етимологічного аналізу.

Системна організація лексики на поняттєвому рівні характеризується наявністю тематичних угруповань. У словнику О. Ахманової термін «тематична група» використовується у двох значеннях: 1) те саме, що й серія лексична (ряд слів, об'єднаних спільністю родового значення, тобто таких слів, які позначають різновиди одного й того самого роду предметів); 2) ряд слів, які більш або менш близько збігаються за своїм основним (стрижневим) семантичним змістом, тобто за належністю до одного й того самого семантичного поля (Ахманова, 1966).

Тематичні об'єднання (групи) лексики характеризуються, по-перше, позамовною обумовленістю зв'язків між їхніми елементами (ідеальними і матеріальними денотатами, вираженими мовними знаками) і, по-друге, перерахуванням як формою упорядкування денотатів - складників тематичного угруповання (Левицький, 2006).

Матеріалом для дослідження слугувала 161 лексична одиниця із словників турецької мови.

Для дослідження системних співвідношень у системі НАЯ ми використовуємо традиційний метод опису лексико-тематич- них груп, покомпонентно аналізуючи окремі лексико-семан- тичні мікрогрупи.

У нашому дослідженні було здійснено спробу тематичної класифікації НАЯ з огляду на сферу походження явища. Аналіз фактичного матеріалу дав підстави виділити 6 основних тематичних груп із підгрупами, які, у свою чергу, було розподілено на лексико-семантичні підгрупи, опис яких подаємо далі.

1. Гідрометеори - тематична група, що вирізняється складною структурою, до її складу увійшли 4 підгрупи, 11 лек- сико-семантичних груп, всього 59 слів і виразів.

1.1. Сукупність крапель води або частинок льоду, що летять у повітрі:

- хмари: ariz(метеор.) - «шарувата хмара»; bulut- «хмара», - вживається з різними словами-означеннями, напр. boranbulut- «дощова хмара, грозова хмара»; birtopbeyazbulut - «клуби білих хмар»; buluttabakasi- «хмарний шар»; kumulusbulutlari- «купчасті хмари»; kababulut- «високо- купчаста хмара»; saganakbulutu- «грозова хмара»; yagmurbulutu- «дощова хмара»; ebir- «хмара»; nimbus- «дощова хмара»; sehab(поет.) - «хмара» - усього 12 слів і виразів;

- тумани: bus - (діал.) «туман»; burs - (діал.) «туман»; duman- «туман, марево»; pus- «легкий туман, серпанок»; pusarik- 1) «міраж, марево»; sis- «серпанок»; tabiо sis- «туман», besim- (діал.) «легкий туман, іній» - усього 8 слів і виразів.

1.2. Опади, що випадають з атмосфери:

- дощ: baran- «дощ»; gьzlek- «осінній дощ»; sazan- (діал.) «сильний дощ із мілкими краплями»; yagmur- «дощ»; boranyagmuru- «злива»; kocamantaneliyagmur - «дощ, що падає великими краплями»; зise- «мілкий дощ, мжичка, мряка»; зi§kin- «мжичка, мряка, мілка роса»; sepken- «мілкий дощ або сніг»; serpinti- «бризки; мілкий дощ»; saganak- «сильний дощ, гроза, злива»; turnageзidi- «сильний дощ навесні, весняна гроза» - усього 12 слів і виразів;

- злива: boganak- «злива, буря, ураган»; boran- «грозовий дощ, буря»; buran- «грозовий дощ, буря»; buranyagmuru- «злива» - усього 4 слова та вирази;

- сніг: erpik - (діал.) мокрий сніг, що тане; cemet- «лід, сніг»; kar- «сніг»; kar tanesi- «сніжинка»; kar yagiзi- «снігопад»; kugbagi kar - «лапатий сніг»; зivgm- «дощ із снігом і вітром»; sulu kar- «мокрий сніг»; sulu sepken- «мокрий сніг, сніг із дощем» - усього 9 слів і виразів;

- град, крижаний дощ, крижана крупа, сніжна крупа, снігові зерна: dolu- тур. град; dolu firtmasi- тур. гроза з градом - усього 2 слова та вирази.

1.3. Сукупність крапель води або частинок льоду, що утворюються на земній поверхні і розташованих на ній предметах, наземні гідрометеори (твердий наліт):

- роса: зig- тур. «роса»,jale- поет. «роса»;jaledar- «вкритий росою», tum- тур. діал. «роса» - усього 4 слова та вирази;

- іній, паморозь (кристалічна і зерниста): girв, girag- (діал.) «іній, паморозь»; kiragi- «іній, паморозь»; kirз- «сильний іній» - усього 4 слова та вирази;

- cemet- «лід, сніг», toktan karlar(геогр.) - «вічні сніги»; neve(геол.) - «фірн, льодовиковий сніг» - усього 3 слова та вирази;

- ожеледь, ожеледиця: cambuz- усього 1 слово.

1.4. Сукупність крапель води або частинок льоду, що утворюються на земній поверхні і підняті вітром:

- заметіль, буревій: firtina- тур. буран, буря, шторм; burgaз- «водоворот, повітряний вихор» kasirga- прям., перен. «вихор, буря, ураган»; sarsar- «ураган»; tayfun- «тайфун, смерч, циклон»; tufan- тур. прям, перен. потоп, буря, ураган; uragan- тур. ураган, буря; firtina- «буран, метелиця, хуртовина»; kar firtmasi- «сніжна буря, буран, метелиця, завірюха»; tipi- «сніжна буря, завірюха, хурделиця, буран»; tipili- «завірюшний»; dolu firtmasi- «гроза з градом» - усього 12 слів і виразів.

2. Літометеори - сукупність твердих (не водних) частинок, які піднімаються вітром із земної поверхні і переносяться на певну відстань або літають у повітрі (пилова буря, запорошений (піщаний) буревій) dagil- (діал.) «буря, пил, що піднімається»; kum firtmasi«піщана буря» - усього 2 слова.

3. Електричні явища - світлові і звукові прояви атмосферної електрики (гроза, кульова блискавка). До складу цієї групи увійшло 2 лексико-семантичні групи, разом - 14 лексичних одиниць:

- berk- «блискавка»; saika- «блискавка»; sena- «спалах блискавки»; gimgek- «блискавка»; dalli (dolambagli) gimgek- «зигзагоподібна блискавка»; yildirm- «блискавка»; yildirim garpmasi- «удар блискавки» - усього 7 слів і виразів;

- gцk gьrlemesi- «грім»; gцk gьrьltьsь- «грім»; gцk gьrьltьleri - «гуркотіння грому»; gьrleyig- «грім, гуркіт, гуркотіння»; rad, rat- «грім»; radь berk - «грім і блискавка» - усього 7 слів і виразів.

4. Оптичні явища - наслідки заломлення або дифракції сонячного або місячного світла в атмосфері. До складу цієї групи увійшло 2 лексико-семантичні групи, всього - 10 лексичних одиниць:

- міраж: serap- «міраж» (є ключовим словом репрезентантом, що об'єктивує цей концепт); geytanцrьmcegi- «марево (у спекотну погоду)»; gьn gogu- «марево, парування землі в спеку» - усього 3 слова та вирази;

- веселка: alдimisema(діал.) - «веселка»; alkm- «веселка»; elegimsagma- «веселка»; gцkkьgagi- «веселка» (є ключовим словом репрезентантом, що об'єктивує цей концепт); hacilar kugagi- «веселка»; tiraje- «веселка»; yagmurkugagi- «веселка» - усього 7 слів і виразів.

5. Група «Рух повітряних мас» налічує 1 лексико-семан- тичну групу, усього - 35 лексичних одиниць:

- вітер: bati- «західний вітер»; bati karayel- «північно-західний вітер; норд вест (мор.)»; bati lodos- «південно-західний вітер; зюйд вест (мор.)»; briz- «бриз, легкий вітерець»; esim- «порив, подих вітру»; esin- «ранішній, ранковий вітер»; esinti- «легкий вітерець, бриз»; esis- (діал.) вітер; esgьn- (діал.) сильний вітер зі снігом; harur(заст.) - «гарячий вітер»; badi hazan- «осінній вітер»; hьbup- «подих вітру»; jel- (діал.) «вітер»; kabayel- тур. південний вітер; kegigleme- «південно-східний вітер»; kьlek- (діал.) «вітер»; lodos- 1) «південний вітер, лодос»; 2) «шторм на морі за південного вітру»; цkьzsogugu- «холодні вітри у квітні»; poyraz- «північно-східний вітер, пой раз»; rьzgar- «вітер»; apazlamarьzgar- «попутний вітер»; kararsiz rьzgar- «мінливий вітер»; mevsim rьzgarlari- «сезонні вітри»; saglam rьzgar- «стійкий вітер»; karli rьzgar- «вітер зі снігом»; saba- «ранковий вітерець, зефір»; sazayan- (діал.) холодний вітер; ьfьrьk- «подих (вітру)»; ьfьrьm- «подих (вітру)»; yel- «вітер»; akga yel- «південно-східний вітер»; karayel- «північний вітер»; yelli- «вітряний»; yildizyeli- «північний вітер, борей»; girdibat- «сильний вітер, вихор, ураган, смерч» - усього 35 слів і виразів.

6. До групи «Стан атмосфери» увійшли 6 лексико-семан- тичних груп, усього 41 - лексична одиниця:

- ясна погода: «ясна зимова погода»; agik hava«ясна погода»; hava berraktir- «повітря чисте»; gelinhavasi- «тиха (ясна) погода, штиль на морі»; hava gьnlьk gьneglik- «ясна, сонячна погода» - усього 4 слова та вирази;

- негода: alagьn(діал.) - «хмарний день, пахмурна погода»; hava bulutlandi- «погода стала пахмурною»; az bulutlu (hava)- «малохмарна погода»; gok bulutlu (hava) - «з великою хмарністю»; bulanik hava- «пахмурна погода», sьmbuli, sьmbuli- «хмарний, пахмурний»; hava kapanmak- «затягуватись хмарами, темніти (про небо)»;puslu - «туманний, пахмурний» (про погоду) - усього 8 слів і виразів;

- волога погода: gцnen- «сирість, волога, вологість; islak- «мокрий, сирий, вологий»; ratip- «вологий, сирий»; rutubet- «сирість, вологість»; izafirutubeti- «відносна волога»;

mutlakrutubeti- «абсолютна волога»; ruhubetlihava- «волога погода» - усього 7 слів і виразів.

- мороз: ayaz- «сильний холод, мороз»; berdel' acuz- «морози в кінці березня, останні холоди»; don- «мороз, холод, холоднеча»; don havasi, don hava - «морозна погода»; gьcь- «холоднеча; найхолодніша пора зими, розпал зими»; imamkirki- (розм.) «перший із сорока суворих днів зими»; karakiз- «сувора зима, розпал зими, морозів»; kiз kiyamet- «люта, сувора зима»; kocakari sogugu- «морози в кінці березня, останні холоди, березневі бурі»; sogukluk- «холод, холоднеча»; zemheri- «сильний мороз, холоднеча; люта зима» - усього 12 слів і виразів;

- спека: germa- «спекотна погода; спека»; sicak- «спека»; sarisicak- «спека»; sicaklarfenabastirdi - «стало дуже спе- котно; настала сильна спека»; sicak tahammьl edilemiyecekbir raddededir - «спека стоїть нестерпна»; sicaklik- «спека, жар» - усього 6 слів і виразів;.

- засуха: kurak- тур. засуха, відсутність дощу; kuraklik- тур. засуха, відсутність дощу; susuzluk- тур. відсутність опадів, сухість, засуха; yagiзsiz- тур. без дощів, засушливий - усього 4 слова та вирази.

НАЯ розподіляються на групи нерівномірно. Найчисленні- шою є група «Гідрометеори», яка репрезентована 59 словами та виразами і розподілена на найбільшу кількість підгруп (4) і лексико-семантичних груп (11). Найчисленнішою лексико-се- мантичною групою виявилася група, що налічує 35 слів і виразів, які позначають найменування вітру.

Найменшою за кількістю НАЯ є група «Літометеори», що нараховує всього дві лексичні одиниці.

Така кількість лексем на позначення НАЯ зумовлюється перш за все поширеністю самих явищ у природі, а також їхньою важливістю в повсякденному житті людини.

Підсумовуючи, зазначимо, що в основі формування кожної з груп лежить логічна подібність. Номінація груп відбувається методом суцільної вибірки словникових дефініцій, а також є результатом узагальнення та опису. Для дослідження системних відношень у системі НАЯ ми використали традиційний метод опису лексико-тематичних груп. Кожна група термінів пов'язана спільними значеннєвими прикметами, за якими ці слова співвідносяться як складники тематичної цілісності.

Для визначення назв тематичних груп нами було виділено ті особливості атмосферних явищ, на базі яких, на нашу думку, НАЯ об'єднуються у групу. Як відомо, будь-яка класифікація живих фактів є штучною і не завжди вкладається в чіткі межі запропонованих груп. Тому деякі НАЯ увійшли до складу кількох груп: наприклад, слово firtina- «буря»: входить до склади двох тематичних груп: «Гідрометеори» (firtina- «буря», dolu firtinasi - «буря з градом», kar firtinasi - «снігова буря, завірюха») та «Літометеори» (kum firtinasi - «піщана буря»).

Особливості у членуванні дійсності носіями турецької мови відображені у більшій або меншій лексикалізації того чи іншого явища. Це можна прослідкувати в кількості лексем на позначення вітру, кількість яких, порівняно, наприклад з українською мовою є значно більшою. Ця особливість, на нашу думку, зумовлена перш за все різними кліматичними умовами, а звідси - більшою значущістю зазначеного атмосферного явища для носіїв турецької мови. лексика атмосферне явище турецький

Висновки

Отже, система турецьких НАЯ досить чітка, логічна на поняттєвому рівні. Проте мовне оформлення цієї системи багатомодельне, представлене різними структурними типами слів і словосполучень. Про них ітиметься в подальших дослідженнях. Групування НАЯ за тематичними групами вказує на досить чітку й логічну організацію цієї лексики на поняттєвому рівні.

Окреслення тематичних груп лексики - початковий етап у вивченні семантичних відношень у системі НАЯ. Перспективу подальших досліджень убачаємо у вивченні різних типів парадигматичних відношень (синонімії, антонімії, омонімії тощо), що сприятиме впорядкуванню й стандартизації НАЯ, а також у залученні більш широкого мовного матеріалу з метою виявлення лексичних (лексико-семантичних) універсалій. Класифікація лексики на основі семантичних критеріїв уважається корисною як для практики викладання мови, так і для лексикологічних досліджень.

Література

1. Тімкова Т.М. Семантична класифікація лексики на позначення атмосферних явищ у тюркських мовах. Сходознавство. Київ, 2011. № 53-54. С. 178-195.

2. Данилова З.В. Поняття системності лексики, лексичних угруповань у мові та мовленні. Мова і культура. 2012. Вип. 15. Т. 1. С. 22-28.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва : «Советская энциклопедия», 1966. 608 с.

4. Левицкий В.В. Семасиология. Винница : НОВА КНИГА, 2006. 512 с.

5. Никитин М.В. Лексическое значение слова: (Структура и комбинаторика). Москва : Высшая школа, 1983. 127 с.

6. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. Москва : Высшая школа, 1989. 168 с.

7. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования (на материале имени существительного) : монография. Ленинград, 1966. 433 с.

8. Rus9a-Turk9e Deyimler Sozlugu / [sozMkju Lilia Ermakova, Sevin9 U9gul]. Istanbul : Sahaf Kitabevi, 1998. 165 s.

9. Rus9a-Turk9e Deyimler Sozlugu / [sozMkju O.A. Suer]. Ankara : Kultur Bakanligi Yayinlari, 1999. 324 s.

Размещено на Allbest.ru