Семантичні підтипи емотивної лексики німецькомовного хрестоматійного алфавітного словника ХІХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Семантичні підтипи емотивної лексики німецькомовного хрестоматійного алфавітного словника ХІХ століття

Романова Н.В.

У статті розглянуто семантичні підтипи емотивної лексики німецької мови ХІХ століття на прикладі хрестоматійного словника. Виявлено 20 реєстрів, які вживаються на позначення вербальних і невербальних емоційних явищ. Установлено, що семантичні підтипи емотивної лексики німецької мови ХІХ століття корелюють із вимогами навчальної програми та орієнтовані на навчально-виховний процес.

Ключові слова: емотивна лексика, словник, словникова стаття, семантика, спосіб, переклад.

семантичний емотивна лексика німецькомовний

Romanova N. V. Semantical parameters of emotive vocabulary in German alphabetical glossary of the 19th century. The article is devoted to the study of semantics of emotional vocabulary in the modern German language of the second half of the twentieth century. The semantic filling of the linguistic units through the theory of differential emotions (C. E. Izard) which appear in G. Grass's novel “Katz und Maus” (Cat and Mouse) as negative, positive and neutral is realized in the narrative of four grammatical branches: substantive, verb, adjective, adverbial which are characterized by two main tendencies: the tendency towards quantitative and qualitative asymmetry of significance and the tendency towards semantic-grammatical symmetry in the imaginary plane. In the quantitative asymmetric contrast the fact of the frequency of emotional use is decisive, with qualitative - its meaning and semantics, the symmetrical comparison is identical with grammaticalfunction and with semantic position in the structure of the syntactic construction.

A detailed study of the experimental card file concluded by the author by the method of continuous selection, made it possible to draw conclusions about the restriction of the use of emotional vocabulary, its variability: from noun (emotional state) to emotional assessment with the line “negative-positive”, expressiveness (facial expression, posture), structurality (shades of emotions), modality (negative emotional experiences), determination (stylistically marked semantics of a reduced style), intensity (brightness of expression of emotions), dynamics (change of emotional state), result (positive effects of the action), quality (characteristics, properties of objects as carriers of emotional state), situations (real and imaginary). The typicality of some emotions is revealed for example: joy, peace, surprise, fear, anger and not the typicality of others, namely: interest, shame, guilt, sorrow, disgust. It is proved that lexical means, phraseological units coincide with commonly used vocabulary values and extend their text value. The relative diversity of the semantics of the analyzed material determined by linguistic and extralinguistic factors is established. These findings confirm the well-known arguments of linguists regarding the vocabulary and text lexical meaning of the word, its semantic development under the influence of linguistic and extralanguage factors, as well as the manifestation of the semantic potential of the word in the communicative and pragmatic aspects.

Key words: emotive vocabulary, glossary, word-article, semantics, way, translation.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

У працях багатьох мовознавців емотивну лексику розглядають як результат об'єктивації вербальних та невербальних (тілесних) емоційних явищ людини (М. В. Гамзюк, В. І. Карасик, В. В. Левицький, А. П. Мартинюк, Г І. Приходько, Н. В. Романова, І. І. Сєрякова, В. І. Шаховський та ін.). Емоційні явища є своєрідною формою відображення індивідом об'єктивної або уявної дійсності, активною реакцією суб'єкта на предмети, процеси, події тощо, що є значущими для людини «тут» і «зараз» [5, 239-240].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Переживаючи емоційні явища, як-от наприклад, задоволення або незадоволення у різних їхніх відтінках, людина демонструє не лише характер власного ставлення до об'єкта, але й емоційний потенціал, інтелект, емоційну компетентність, культуру в родині й суспільстві, почуттєву зрілість.

Виокремлюють три різновиди емоційного ставлення до навколишнього світу: позитивне, негативне та нейтральне [5, 122]. Якщо об'єкт відповідає потребам і запитам людини, то він викликає у неї позитивне ставлення і відповідно позитивні емоції, якщо ні - виникає негативне ставлення і аналогічні емоції. Нейтральне ставлення до об'єкта свідчить про той факт, що об'єкт не викликає у людини ні позитивних, ні негативних переживань, тобто залишає її байдужою. Причинами байдужості, на думку психологів, можуть бути фізичні чи нервові хвороби, перевтома, психічні травми, комплекс невдоволеності тощо [16, 19]. Лінгвісти трактують байдужість як «незацікавленість, безсторонність, безпристрасність, нечулість, нечутливість», апатію та «індиферентність» [14, 68], «незначущість, не суттєвість» [21, 429].

Як бачимо, в психологічному плані нейтральне ставлення до об'єкта є порушенням нормальної життєдіяльності організму, в лінгвістичному - втратою соціально-психологічної активності особистості та знеціненням нею об'єкта.

Формулювання мети і завдань статті. Мета нашого дослідження - окреслити семантичні підтипи емотивної лексики німецької мови ХІХ століття.

До завдань, що сприятимуть досягненню поставленої мети, відносимо: 1) коротку характеристику класифікації німецьких словників; 2) структурний аналіз хрестоматійного словника; 3) виокремлення емотивної лексики в німецькому хрестоматійному словнику ХІХ століття; 4) з'ясування семантичних підтипів феномену.

Виклад основного матеріалу дослідження

Безпосереднє звернення до аналізу особливостей формування і функціонування словників німецької мови виявляє декілька основних груп:

I. Словники, що містять свідчення про походження слів (етимологічні, історичні, тезаурусні);

II. Словники, що розкривають значення і вживання слів (тлумачні, двомовні, термінологічні (наукові, технічні тощо), стилістичні, жаргоні, діалектичні, синонімічні, тематичні, іншомовні, фразеологічні, серед інших і словник цитат);

III. Словники, що повідомляють про звукову структуру й написання слова (фонетичні, орфографічні);

IV. Поняттєві словники (енциклопедичні, галузеві (спеціальні), ілюстративні) [11, 260-261].

Запропонована класифікація є не повною. На периферії лишилися словники імен, зокрема: а) власних, б) географічних, в) екологічних, г) краєзнавчих, скорочень [9, 138], валентності й дистрибуції слів, універсальні словники [8, 244, 240], словники антонімів [19], словотворчих елементів [17], сполучуваності [22], хрестоматій [18].

Не заглиблюючись у детальний аналіз наведеного реєстру словників та розробку їхньої нової класифікації, акцентуємо на проблемі поняття «хрестоматійний словник».

Хрестоматійний словник являє собою додаток до хрестоматії. Хрестоматія, як відомо, є збірником «вибраних творів або уривків із них», складеним «як навчальний посібник» [20, 717]. У такому розумінні хрестоматійний словник постає як селекційна сукупність слів і сполучень, що корелюють із вимогами навчальної програми та забезпечують навчально-виховний процес у «конкретний історичний період розвитку суспільства» [7, 53].

Під час розгляду структури хрестоматійного словника, укладеного К. Я. Білицьким (1, 1-217), упадає у вічі відносна стислість і варіативність словникових статей, фрагментарність граматичних, поняттєвих поміток, ілюстрацій, а також двомовність - німецька і російська мови.

Словникову статтю визначають як «усі пояснення і ілюстрації до надрукованого з абзацу опорного слова» [11, 262], своєрідний словниковий портрет або вичерпну характеристику властивостей конкретної лексеми в межах інтегрального опису мови [2, 485-486], роз'яснення заголовного слова в словнику [13, 78], сукупність заголовка та інформації щодо нього [1, 82; 6, 56], закінчену самостійну одиницю «словника, яка відповідає його цілям і поєднує інформацію про лексему як елемент певного порядку слів, з одного боку, при концентрації уваги до її (лексемних) індивідуальних особливостей, - з іншого» [4, 209].

Ми приєднуємось до останньої дефініції словникової статті, оскільки в ній акцентовано всі важливі складники: структурний, функціональний й лексико-семантичний.

Попередньо зауважимо, що хрестоматійні словникові статті ХІХ ст. відображають еклектичний підхід. До прикладу, онім Ддe тлумачать через російськомовний переклад «Эеа»; теоніми Artemis і Zeus містять граматичні помітки роду die (жіночий) і der (чоловічий) та російськомовні переклади «Артемида» і «Зевесъ»; іменник Abgeneigtheit реєструють аналогічно, тобто з граматичною поміткою die (жіночий рід) і російськомовним перекладом «отвра- щеніе къ»; дієслово fressen супроводжують ілюстрацією граматичних форм: а) теперішній час однини ich fresse, du frissest, er frisst і першої особи множини wir fressen; б) минулий час першої і третьої осіб однини fraЯ; в) дієприкметник ІІ gefressen, російськомовним перекладом і лексико-семантичними варіантами «ість, жрать»; дієслово freuen зводять до російськомовного перекладу, лексико-семантичних варіантів «радовать, потішать» і семантико-грама- тичної зміни sich freuen «радоваться, веселиться»; прикметник froh репрезентують через російськомовний переклад, лексико-семантичні варіанти «радъ, радостный, веселый», ілюстрацію frohen Muthes та відсилають до основної словникової статті «см. Muth» (1, 1, 11, 211, 2, 70).

Простежуємо дві основні тенденції в конструюванні цих та інших словникових статей: тенденцію до системного розташування слів (за абеткою) та тенденцію до інтерпретації лексичної семантики реєстрового слова. Виділяємо способи інтерпретації елементів, серед іншого й основні - трансляційний і синонімічний - та додаткові - граматично-трансляційний, ілюстративно-трасляційно-синонімічний, трансляційно-синонімічний, трансляційно-синоні- мічно-ілюстративно-відсилковий.

Трансляційний спосіб інтерпретації передбачає пошук відповідника або аналога в цільовій мові; синонімічний ураховує семантичний потенціал слова; граматично-трансляційний ґрунтується на комбінуванні граматичних категорій слова (рід, означеність, число, відмінок) та трансляційної стратегії; ілюстративно-трансляційно-синоніміч- ний характеризується комбінуванням типових прикладів, трансляційною стратегією та семантичним потенціалом слова; трансляційно-синонімічний поєднує трансляційну стратегію та семантичний потенціал слова; трансляційно-синонімічно-ілю- стративно-відсилковий пов'язаний з комбінуванням трансляційної стратегії, семантичним потенціалом слова, типовими прикладами та уточ- нювальною семантикою слова.

Звичайно, для отримання більш об'єктивних результатів доцільно було б опрацювати всі словникові статті хрестоматії. Проте з огляду на обсяг студії пропонуємо віднести цю проблему до перспектив дослідження.

Наразі перейдемо до аналізу семантичних підтипів емотивної лексики німецької мови ХІХ століття.

За В. І. Шаховським, емотивна лексика є складовою частиною словникового корпусу мови, що кодифікує вираження емоцій у мовленні [12, 24]. Тобто її семантика є продуктом індивідуальної інтерпретації змісту емоцій, актуалізованим конкретною комунікативною ситуацією. Використовуючи аналогічний термін, дотримуємося його когнітивно модифікованого тлумачення: емотивна лексика - сукупність слів і словосполучень певної літературної мови, що позначають емоції людини або тварини. Тут семантика емотивної лексики є відображенням об'єктивного змісту емоцій, зумовленого історично, соціально й культурно. Інакше кажучи, семантика емотивної лексики (емотивів) збігається зі значущими для носія мови емоційними ознаками об'єктів навколишнього світу.

Спостереження над лексичним фактажем показує, що семантика емотивів диференціюється у такий спосіб:

1) характеристика емоційної поведінки:

abscheulich, дngstlich, apathisch, arg, дrgerlich, aufgerдumt, aufgeschreckt, beglьckt, bekьmmert, beleidigt, bestьrzt, betroffen, betrьbt, beunruhigend, entrьstet, entseЯt, erfreut, erfreulich, ernst, freudig, froh, frцhlich, hцhnisch, leidtragend, lustig, neugierig, rasend, ruhig, scheu, trauernd, traurig, wьthend;

2) емоційно-оцінне ставлення до предметного світу: Abendglцckchen, bewunderswert,

bewunderungswьrdig, BiЯchen, Blдttchen,

Blumenkцrbchen, Brotkrьmchen, Brьderchen, Brьnnlein, Bьblein, Dachstьbchen, doch, Dцrfchen, Dцrflein, Dunstflдschen,Eichhцrnchen, entseЯlich, erstaunenswert, erstaunenswьrdig, erstaunlich, Fдdchen, Fдhnchen, Federchen, Finkenhдhnchen, Flдschchen, Flцckchen, FlьЯchen freudenleer, FьЯchen, Gдrtchen, Gelдnderlein, GlдЯchen, Glцckchen, Glцcklein, glьcklicherweise, Goldfischchen, Goldfischlein, Goldplдttchen, GrдЯchen, grдЯlich, grдulich, Hдlmchen, Hдndchen, Hдslein, Hдuflein, Hдuschen, Hausgдrtchen, Hдutchen,

Holzkдstchen, Hьhnchen, Hьndlein, Hundsveilchen, Hьttchen, Johanniskдferchen, Kдferchen, Kapellchen, Kдstchen, Kдtzchen, Kindlein, klдglich, Knдblein, Kцlblein, Kцpfchen, Kцpflein, Koralenbдumchen, Kцrbchen, Kцrnchen, Krдnzelein, Krдnzel, Kreisel, lдcherlich, Lebensschifflein, leider, liebenswьrdig, Lieblingsplдtzchen, Liedchen, Lцchlein, LцwenfдЯchen, Lьftchen, Mдnnlein, Mдntelchen, Mдuschen, Mьcklein, Mьtterchen, Pflдnzchen, Plдtzchen, Pьnktchen, Schдfchen, schanderhaft, schдndlich, schauerlich, schaurig, scheuЯlich, Schiffchen, Schifflein, schmдhlich, schmerzhaft, Schneeglцckchen, Schrдnkchen, schreckhaft, Stдbchen, Stдdtchen, Stдublein, staunenswert, Steinchen, Sternchen, Sternlein, Stielchen, Stimmchen, Stцckchen, StrдuЯchen, Streichhцlzchen, Stьckchen, Stьcklein, Tдfelchen, Theilchen, Thierchen, Tischchen, Tцchterchen, Tцchterlein, Trцpfchen, Vдterchen, Vцgelchen, Vцgelein, Vцlkchen, Waldbдchlein, Wдldchen, Waldvцglein, Wasserbrьnnlein, Wasserlein, Weilchen, weh, Wohlgefallen, wohlgefдllig, wohlgemuth, wohlig, Wцrtchen, wunderbar, wundersam, wunderseltsam, zufrieden, Zьndholzchen;

3) психічний / емоційний стан: Abgeneigtheit, Дngstlichkeit, Aufregung, Bangigkeit, Befьrchtung, ekeln, Erbitterung, Freudigkeit, Frцhlichkeit, Furchtsamkeit, Grausamkeit, Schuld sein, Traurigkeit, Vergnьgung, Verwirrung, Verwunderung, Wehmuth;

4) назви емоцій і їхніх форм: а) огида Abscheu, Ekel; б) страх Angst, Дrger, Besorgnis, Furcht, Graus, Schauer, Scheu; в) подив Bewunderung; г) горе Weh, зокрема: печаль BekьmmerniЯ, Betrьbnis, Kummer, Trauer; скорбота Gram, Leid, Trьbsal; жаль Jammer; мука Pein, Plage, Qual; біль Schmerz; ґ) радість Freude, Wonne, зокрема: сміх Gelдchter, Lachen; щастя Glьck; посмішка Lдcheln, задоволення Lust;

д) інтерес Interesse;цікавість Neugier, Neugierde;

е) гнів Zorn; є) сором Scham, Schamgefьhl, Schande, Schmach; ж) провина Schuld; з) презирство Verachtung;

5) суб'єкт (носій емоційного стану): Abgott, Anklдger, Beleidiger, Dulder, Feigling, Gefьrchtete, Geliebte, Leidende, Leidensgefдhrte, Liebling, Peiniger, Schuldige, Ungethьm, Wьtherich;

6) дія, спрямована на: а) об'єкт (носія емо

ційного стану): abhдrmen, abschrecken, anдugeln, anfechten, anfeuern, angaffen, дngstigen, anklagen, anlдcheln, anlachen, anregen, anrцthen, anstaunen, дrgern, aufheitern, aufregen, aufrьhren, aufschrecken, aufstцren, beglьcken, beiЯen, belachen, beleidigen, belustigen, bemitleiden, beschдmen, beseligen, bestьrzen, betrauern, betrьben, beunruhigen, beweinen, erfreuen, ergцЯen, erheitern, erzьrnen, freuen, frohlocken, glьcken, grдmen, grinsen, hohnlachen, interessieren, jammern, klagen, kьmmern, lдcheln, lachen, leiden, lieben, liebkosen, peinigen, plagen, quдlen, schmerzen, schmunzeln, schrecken, spotten, staunen, thrдnen, trauern, verachten, vergnьgen, verhцhnen, verspotten, verstцren, verwundern, wehklagen, wundern, zurьckschrecken; б) суб'єкт (носія емоційного стану): sich abschrecken, aufjauchzen, auflachen, aufweinen, bangen, sich belustigen, bewundern, sich entgegensehnen, sich entseЯen, sich erfreuen, sich ergцЯen, ergrimmen, erschrecken, sich freuen, fьrchten, sich fьrchten, sich grдmen, grausen, grollen, sich kьmmern, sich quдlen, sich schдmen, scheuen, sich schuldig machen, sich sehnen, sich vergnьgen, sich verwundern, sich wundern, sich zufrieden geben; в) проти об'єкта (носія емоційного стану): auslachen, befьrchten, entgegenjauchzen, entgegenjubeln, entgegenlдcheln, entgegenlallen, entgegenwallen, entseЯen, herablдcheln, hцhnen, Hohngelдchter; г) співдія mitlachen;

7) вираження емоцій: ach!, ha!, O!;

8) інтенсивність вияву емоційного стану: Affekt, Begeisterung, Beifalljauchzen, emporjauchzen, Entzьckung, Extase, Freudenfausch, Furchtbarkeit, Grдuel, Grimm, grimmig, hochbeglьckt, jauchzen, Jubel, jubeln, rasen, Raserei, Schreck, SchreckniЯ, tiefbekьmmert, tiefgekrдnkt, toben, Triumph, triumphiren, umherwьthen, Wuth, wьthen;

9) обсяг емоційного стану: allgefьrchtet, angst-, begeisterungs-, freuden-, grauen-l, grausen-, jammer-, kummer-, liebe-, qual-, ruhe-, schander-, schmach-, schmerzen-, schmerz-, sehsuchts-, verwunderungs-, wehmuths-, wundervoll;

10) зміна емоційного стану: angst werden, bange werden;

11) oб'єкт (носій емоційного стану): Angstgeschrei, Annehmlichkeit, Beglьckung, Beifallruf, Beleidigung, Belustigung, Beschдmung, Bestьrzung, Freudenstцrer, Gewimmer, GrдЯlichkeit, Grausenvolle, Hohn, Liebesgott, Liebkosung, Lustbarkeit, Lustigkeit, Schmerzenslager, Spott, Trauerspiel, Ьberraschung, Verhцhnung, Wunder, Wunderwerk;

12) риси характер: bang, bange, barsch, begierig, beherzt, blцde, bцs, bцse, bцsherzig, bцswillig, furchtsam, munter, schьchtern;

13) психологічний процес: Bangen, Befremden, EntseЯen, Entzьcken, Erschrecken, Freudenbezeugung, Freuen, Frohlocken, GeringschдЯung, Grдmen, Grauen, Grausen, Jammern, Jauchzen, Leiden, Schaudern, Schrecken, Sehnen, Staunen, Toben, Trauern, Vergnьgen, Verwundern, Wehklagen, Wьthen, Zujauchzen;

14) якість предмета, події, явища тощо:

Belustigungsort, ekel, ekelerregend, ekelhaft, Erdenleid, Erdenlust, Erdennoth, ergцЯlich, erschrocken, Familienglьck, Freudengeschrei, Freudenhaus, Freudenlied, Freudenruf, Freudensaal, Freudenthrдne, Freudenzдhre, Frohsinn, Frьhlingslust, furchtbar, fьrchterlich, Gegenliebe, Gemьtsbewegung, Gemьthsruhe, Gemьthszustand, geringschдЯig, Glьcksfall, Glьcksstern, Gottesfurcht, graus, grausenerregend, grausig, Heimweh, Herzensfrieden, Herzenslust, Herzleid, Himmelslust, interessant, Jдhzorn, jдhzornig, Jammergeschrei, Jammerton, Jubelgeschrei, Jubellied, Jubelruf, Jugendglьck, Jugendlust, Klaglied, klagen, lebensfroh, Lernbegierde, lernbegierig, geliebt, liebend, Liebesblick, LiebesgenuЯ, Liebesgluth, Liebkosungswort, Lustgesang, Lustreise, LustschloЯ, Mдnnerliebe, Menschenseele, Mutterliebe, peinlich, quдlend, Ordensinteresse, Schandbank, Schauergemдlde, Schauerscene, schaulustig, Schmerzenslaut, schrцde, Schreckbild, Schreckenskluft, Schreckensnachricht, schreckensstill, Schreckenstag, Schreckenston,

schrecklich, Schwermuth, schwermьthig, Sehnsucht, sehnsьchtig, selig, spцttisch, spottweise, Thrдnengfluth, Thrдnenstrom, Todesangst, Todesfreudigkeit, Todesklage, Trauerflor, Trauergerьcht, Trauergesang, Trauergewand, Trauerkleid, Trauerkleidung, Trauermantel,

Trauernachricht, Trauerschiff, Trauerweide, Trauerweise, trьbselig, trьbsinnig, ьberrascht, ьberraschend, verдchtlich, verdrieЯlich, vergnьgt, Vergnьgungsplatz, verwundert, Waffenglьck, wehmьthig, Wonnemonat, wonnig, Wunderbaum, Wunderbauten, Wunderblume, Wunderperle, Wunderregen, WunderroЯ, wunderthдtig, Wunderwasser, Wuthgeschrei, Zornesflamme,

Zornesrцthe, Zorngebrьll, zornglьhend, zornig;

15) негатори: freudenlos, furchtlos, Furchtlosigkeit, schamlos, schmerzlos, schuldlos, unbekьmmert, unbesorgt, unerschrecken, Unerschreckenheit, ungeschreckt, Unglьck, unglьcklich, unglьckselig, Unglьcksfall, Unglьckssturm, Unglьcksvogel, Unheil, Unruhe, unruhig, unruhig werden, unselig, unversagt, Verunglьckte;

16) волюнтатив: Glьck zu;

17) бажання: Glьckwunsch;

18) метафора: grauen, heiter, Heiterkeit, schreiend, schwьl, trьb, trьbe, Zucht;

19) емоційний патерн: Liebe;

20) настрій: Stimmung.

Відповідно до наведених прикладів, семантику емотивної лексики поділяємо умовно на чотири різновиди: основну, похідну, уточнювальну та метафоричну. Основна семантика відображає суть позна- чуваного поняття (anrцthen «румянить»), похідна - втілює значущі ознаки (Begeisterung «вдохновение, воодушевление, восторг»), уточнювальна - конкретизує зміст (Liebesblick «любовный взгляд»), метафорична - розширює смислову структуру, формує образ емоції, десемантизує емотивну лексему, відіграє роль інтенсифікатора речі (Schauergemдlde «ужасная картина»).

Семантичний потенціал того чи того емотива варіює від одного до п'яти значень. Це дає змогу виділити з-поміж емотивів моносеманти (sich abschrecken, Дngstlichkeit, anmaЯend) і полісеманти (Abscheu, angst werden, barsch). Моносеманти відображають головні (основні) значення - усього 255 випадків, полісеманти реалізують головні (основні) значення, похідні й / або спеціальні - всього 300 випадків. Полісеманти, своєю чергою, диференціюємо на дві основні полісемічні зони: активну й продуктивну. Активна полісемія характерна для емо- тивів (відповідно) із двома (дngstigen «страшать, без- покоить») значеннями, трьома (anstaunen «смотреть с удивлением, удивляться, изумляться») і чотирма (EntseЯen «ужас, испуг, страх, отвращение»), продуктивна - для емотивів із п'ятьма (grimmig «бешеный, свирепый, лютый, ярый, яростный»).

Частота поширеності полісемантів неоднорідна: домінують лексеми з двома значеннями - 201 випадок, три значення виявлено в 61 елемента, чотири - в 22 словах, п'ять значень зафіксовано у 8 реєстрах.

У царині продуктивної зони виділяємо полі- семанти, в смисловій структурі яких є лексико- семантичні варіанти як із логіко-предметним компонентом, так і емотивним, наприклад: grauen «сЪрЪть, разсвЪтать, бояться, страшиться, трепетать, быть ужасным», Interesse «участіе, польза, выгода, интересъ, діло, значеніе», Jammer «жалость, бідствіе, біда, злополучіе, горе, вопль», Leid «скорбь, печаль, горе, страданіе, обида», Lust «радость, веселье, удовольствіе, потЬха, охота, жела- ніе», munter «бодрый, живой, проворный, весёлый, пріятньїй», trьb, trьbe «мутный, мрачный, облачный, пасмурный, печальный», Wonne «радость, восхище- ніе, отрада, наслажденіе, блаженство», Zucht «разве- деніе, расположеніе, расплодъ, дисциплина, строгій порядокъ, скромность, страхъ».

Семантичну вагу емотивного компонента в наведений прикладах можна обрахувати за допомогою методики, запропонованої Чернівецькою лінгвістичною школою. Передбачають: що ближче до тлумачного слова знаходиться його лексико-семантичний варіант у словниковій статті, то тісніший семантичний зв'язок між елементами.

Коефіцієнт семантичної схожості досить розлогий: від +1 (найвищий ступінь) до -1 (відсутність семантичного зв'язку) [8, 192-193].

Згідно з цією процедурою, семантичний зв'язок між логіко-предметним і емотивним значенням для лексеми grauen становить 0,67 «бояться», 0,5 «страшиться», 0,33 «трепетать», 0,17 «быть ужасным», для лексеми Interesse - 0,5 «интересъ», для лексеми Jammer - 0,33 «горе», для лексеми Leid - 1 «скорбь», 0,8 «печаль», 0,6 «горе», 0,4 «страда- ніе», для лексеми Lust - 1 «радость», 0,83 «веселье», 0,67 «удовольствіе», 0,5 «потЬха», для лексеми munter - 0,4 «весёлый», для лексеми trьb, trьbe - 0,2 «печальный», для лексеми Wonne - 1 «радость», для лексеми Zucht - 0,14 «страхъ».

Отже, емотивний компонент у смисловій структурі полісеманта корелює зі ступенем емотивних ознак предмета: що емоційніше ставлення до предмета, то більше емотивних відтінків і, навпаки, що стриманіше емоційне ставлення до предмета, то менше емотивних значень.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Розгляд проблеми семантичних підтипів емотивної лексики німецькомовного хрестоматійного алфавітного словника ХІХ ст. дає змогу зробити такі висновки: 1) емотивна лексика - репрезентант базових та вторинних емоцій - поділяється на дві основні групи: моносеманти й полісеманти; 2) семантика емотивної лексики - процес становлення і утворення смислової структури слова / словосполучення; 3) смислова структура слова з емотивним значенням - сукупність окремих його лексико-семантичних варіантів, з-поміж яких виділяються основне значення, похідне, уточ- нювальне й метафоричне; 4) критерієм розмежування лексико-семантичних варіантів полісеманта служить коефіцієнт семантичної подібності слова;

5) семантика емотивної лексики обмежена програмовим матеріалом та корелює з навчальними текстами.

Перспективним уважаємо порівняльне дослідження в царинах інших лінгвістичних галузей, як-от наприклад, у лінгвокультурології, етнолінгвістиці, лінгвофольклористиці або інтерлінгвістиці.

Література

1. Берков В. П. Двуязычная лексикография / В. П. Берков. - СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1996. - 248 с.

2. Богуславский И. М. Слово в тексте и в словаре / И. М. Богуславский. - М.: Языки русской культуры, 2000. - 647 с.

3. Володіна Т. С. Теоретична та практична лексикологія сучасної німецької мови / Т. С. Володіна. - Севастополь: Дельта, 2012. - 288 с.

4. Капранов Я. В. Етапи проектування та конструювання словників філологічного типу / Я. В. Капранов // Проблеми зіставної семантики. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. - Вип. 11. - С. 205-213.

5. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості / Т. С. Кириленко. - К.: Либідь, 2007. - 256 с.

6. Кудашев И. С. Проектирование переводческих словарей специальной лексики / И. С. Кудашев. - Helsinki: Helsinki University, 2007. - 445 c.

7. Лабінська Б. І. Історичні нариси з методики навчання іноземних мов на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ - перша половина ХХ ст.) / Б. І. Лабінська. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2013. - 384 с.

8. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. - Винница: Нова книга, 2007. - 264 с.

9. Лещук Т. Й. Нові підходи до оцінки формування науково-технічних словників / Т. Й. Лещук // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород: ПП Підголіцин П. Ю., 2006. - Вип. 4. - С. 132-140.

10. Скибина В. И. Теория и практика лексикографического описания словарного состава австралийского варианта английского языка: дисс.... канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Валентина Ивановна Скибина. -

К., 1984. - 219 с.

11. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка / М. Д. Степанова, И. И. Чернышева. - М.: Высшая шк., 1962. - 312 с.

12. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ЛКИ, 2008. - 208 с.

13. Базовый словарь лингвистических терминов / [сост. Л. П. Столярова и др.]. - К.: ГАРКИКиИ, 2003. - 192 с.

14. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. - К.: Аконіт, 2003. - Т 1: А-К. - 928 с.

15. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. - К.: Аконіт, 2003. - Т 3: П-Я. - 864 с.

16. Психологічний словник / [за ред. В. І. Войтка]. - К.: Вища шк., 1982. - 216 с.

17. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка / А. Н. Зуев, И. Д. Молчанова, Р. З. Мурясов и др. - М.: Русский язык, 1979. - 536 с.

18. Чемоданов Н. С. Хрестоматия по истории немецкого языка / Н. С. Чемоданов. - 2-е изд., доп. - М.: Высшая шк., 1978. - 288 с.

19. Bulitta E. Wцrterbuch der Synonyme und Antonyme / Erich Bulitta, Hildegard Bulitta. - Frankfurt a / M.: Fischer Taschenbuch Verl., 1990. - 800 S.

20. Kleines Wцrterbuch sprachwissenschaftlicher Termini / Rudi Conrad. - Leipzig: VEB Bibliograph. In-t, 1975. - 306 S.

21. Wahrig-Burfeind R. Wцrterbuch der deutschen Sprache / Renate Wahrig-Burfeind. - Mьnchen: dtv, 2012. - 1152 S.

22. Wцrter und Wendungen / Hs. von E. Agricola unter Mitwirkung von H. Gцrner u. R. Kьfner. - Leipzig: VEB Bibliograph. In-t, 1972. - 820 S.

Размещено на Allbest.ru