Сленгові одиниці тематичної групи "Поведінка" у мові засобів масової комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сленгові одиниці тематичної групи «Поведінка» у мові засобів масової комунікації

Левченко Т.М.

На початку ХХІ століття субстандартна лексика набуває активного поширення не тільки в усному мовленні, але й у писемних стилях української мови. Тексти засобів масової комунікації, а також дані тлумачних словників сучасного сленгу підтверджують частотність вживання сленгових одиниць у публіцистичних текстах.

У статті розглянуто одну з важливих лінгвістичних проблем функціонування сленгових одиниць у мові засобів масової комунікації та здійснено спробу проаналізувати сленгову лексику, що характеризується емоційною наснагою. З'ясовано, що емоції в сленговій комунікації тісно пов'язані з оцінками, яких лінгвісти виокремлюють дві - негативну і позитивну, проте засобів для вираження першої налічується набагато більше, ніж для вираження другої.

Зазначено, що найчастіше в публіцистичних текстах натрапляємо на сленгові одиниці - назви різноманітних дій у ситуації бійки, агресії та взаємини між людьми, стосунки, стратегії і тактики поведінки, що були об'єднані в тематичну групу «Поведінка». Охарактеризовано тематичну групу «Поведінка» як складник молодіжного сленгу і способи її використання у структурі мовної дійсності масмедійного дискурсу. З'ясовано основні причини використання сленгу на сторінках сучасної української преси.

На фактичному матеріалі розглянуто проблеми семантики і експресивності сленгової лексики; обґрунтовано теоретичні засади дослідження сленгових одиниць, пов'язаних з експресивністю, емоційністю, оцінністю; з'ясовано роль конотативного, денотативного та образного макро - компонентів у формуванні експресивних планів сленгових одиниць.

Відповідно до результатів дослідження зроблено висновок, що більшість сленгових одиниць часто використовують у публікаціях суспільно-політичної тематики. Автори публікацій навмисно вживають сленгізми, аби зацікавити молодь та вплинути на її думку щодо виборів, суспільно-політичного становища в державі, економіки та ін. Зазначено, що основною причиною використання сленгових одиниць у мові українських засобів масової комунікації залишається підпорядкування певній авторській настанові та стилістичному навантаженню.

Питання про вплив мови на життя суспільства, його роль у формуванні світосприйняття молоді є надзвичайно актуальними для лінгвістів. У сучасному суспільстві мова перестала бути тільки засобом спілкування, вона стала інструментом впливу, переконання і маніпуляцій. Таким чином, мова створює реальність, а сферу застосування мови, тематику і мету висловлювання визначають істотні ознаки публіцистичного стилю та його основні стилетворчі риси.

Мова засобів масової комунікації характеризується функціональним динамізмом - використанням в офіційних сферах лексичних одиниць, що перебувають на периферії літературної мови і навіть за її межами. Сфери комунікації, що раніше використовували тільки кодифіковану літературну мову, активно поповнюються субстандартними елементами. Най - ширше лексична динаміка виявляється в усному середовищі, зокрема молодіжному, а однією з груп лексики в цьому середовищі є сленг. Л.О. Ставицька слушно зазначала: «Молодіжний сленг із-поміж інших соціальних страт є чи не найскладнішою мовною структурою, оскільки він синтезує всі інші страти з неодмінною печаттю групової, індивідуальної мовотворчості та «вікового мовного» смаку» [3, с. 190].

За визначенням П.М. Грабового, український молодіжний сленг - це субстандартна підсистеми мови, що складається з лексико-фразеологічних одиниць, які не входять до складу літературної мови і функціонують у невимушеному спілкуванні серед молоді. Він виступає засобом репрезентації дійсності та вираження ставлення до неї представників цієї демографічної групи [1, с. 11]. Проблема функціонування сленгу важлива з лексичного погляду, однак нині вона маловивчена й суперечлива, потребує детального розгляду, хоча науковці торкалися окремих її аспектів, приділяючи певну увагу лексичним пластам сленгової комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі теоретичне обґрунтування аспектів молодіжного сленгу здійснене Л.О. Ставицькою, стан розвитку окремих соціолектів розглянуто в працях К.Л. Бондаренко (лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу), Л.А. Карпець (спортивний сленг), С.А. Мартос (функціонування молодіжного сленгу в міській комунікації), Т.М. Миколенко (міський сленг), Ю.Л. Мосенкіса та О.С. Фурси (сучасний стан розвитку українського молодіжного сленгу та функціонування запозичень у його складі), Н.О. Шовгун (молодіжний сленг у мовленнєвій діяльності малих соціальних груп), І.І. Щур (український комп'ютерний сленг) та ін.

Мета статті - фіксація сленгових одиниць тематичної групи «Поведінка» в мові сучасної преси та виявлення її нових функціональних тенденцій.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: проаналізувати нові функціональні вияви сленгових одиниць тематичної групи «Поведінка» та їх експресивні можливості в публіцистичних текстах.

Виклад основного матеріалу. В українських засобах масової комунікації досить часто фіксуємо сленгові одиниці, що називають, оцінюють і характеризують поведінку, дії, вчинки людини.

Тематична група «Поведінка» належить до найчисельніших за кількістю сленгових лексем. У складі тематичної групи «Поведінка» виділяємо такі підгрупи: назви бійок та дій у ситуації агресії; взаємини між людьми, стосунки, стратегії і тактики поведінки; назви помилкових і неправильних дій; назви осіб, які мають неадекватну поведінку; назви неадекватної поведінки.

1. Назви бійок та дій у ситуації агресії. Сленгові одиниці цієї тематичної підгрупи мають негативну оцінку та позначають жорстокість, бездуховність, злість, скупість, нахабство, користолюбство та аморальність у мові засобів масової комунікації.

Сленгізм завалювати у словниковій статті зафіксований із значенням убивати [2, с. 130]. У мові сучасної преси слен - гова одиниця використовується в текстах суспільно-політичної тематики, надаючи їм негативної оцінки, наприклад: «Закінчилася атестація прокурорів. Закінчилася звільненням прокурорів у справі Кернеса. Всі радісно потиснули один одному руки і, одночасно, завалили справу» («Рубрика», 22.12.2019); «Комітет не поспішав, одним відмовляв, а з іншими загравав, але шукав компроміс, щоби проект не завалили в сесійній залі» («Детектор медіа», 08.02.2018). Як бачимо з наведених прикладів, сленгізм функціонує у значенні «зрадити, умисно не виконати якусь справу».

Подекуди такі сленгізми характеризують події, що представлені меншою кількістю лексем з явною перевагою негативно маркованих одиниць, наприклад кантуватись: 1. Мати справу з кимось, спілкуватись. 2. Відпочивати, витрачати час на розваги. 3. Витрачати час на виконання певної роботи [2, с. 156]. У засобах масової комунікації сленгізм фіксуємо зі значенням «витрачати час на виконання певної роботи»: «Тепер служитель Феміди був невблаганним і відправив на 6років кантуватися на нарах» («Судова влада України», 20.11.2017). Використання цього сленгізму надає публіцистичним текстам відкритої негативної оцінки.

Розмовне і стилістично зневажливе забарвлення має сленгова одиниця вирубати, що зафіксована із такими значеннями: 1. Виводити з ладу. 2. Сильно вдаряти, щоб людина знепритомніла. 3. Вимикати (с. 78). Журналісти використовують сленгізм вирубати у значенні «вимикати щось чи когось»: «Газпрому через супутник «вирубили» імпортну техніку» («Українська правда», 15.10.2019). Сленгова одиниця надає текстам розмовності, невимушеності і негативного маркування.

Лексема наїжджати зі значенням «звинувачувати у чомусь, ображати» [2, с. 204] найчастіше в сучасній пресі функціонує у сполученні із нейтральною лексикою, що надає текстам іронічного забарвлення: «Зеленський «наїхав» на українські ЗМІ із власниками з ЄС» («Новинарня», 10.10.2019); «Депутати Херсонської міської ради «наїхали» на ЗМІ» («ПІК»,

15.05.2018) ; «Скільки тобі ще грошей треба - у Мережі наїхали на Ляшка» («Преса України», 21.12.2019); «За словами Саакяна, три дні тому на його родичів «наїхали» ці бандити і вимагали грошей» («Тиждень», 25.08.2017).

Лексеми цієї тематичної підгрупи представлені також сленгізмом махач, що не зафіксований словниками сленгу, проте активно функціонує в сучасній пресі, наприклад: «У Слова - чинні відбулася масштабна бійка між українцями та ромами.

Під час «махача» в хід йшли навіть лопати і ломи. Є постраждалі» («Znaj. Ua», 12.11.2019); «Топ-5 наепічніших махачів у Раді-2019: як слуги народу тренували кулаки» («Znaj. Ua», 31.12.2019; «І коли з'ясувалося, що половина поправок з тих шалених 4000 просто зникли з повістки, останні влаштували черговий махач» («Depo.ua», 20.12.2019); «Такого махача Рада давно не бачила!: чоловіки з чубами і у вишиванках побилися у ВР» («Радіотрек», 11.12.2019). Найбільшого негативно-оцінного вияву сленгізм махач набуває в суспільно-політичних темах на позначення бійки, має негативну конотацію, а також передає несхвальну оцінку подій, що відбуваються в державі.

2. Взаємини між людьми, стосунки, стратегії і тактики поведінки.

Чимала кількість сленгових одиниць, що функціонують у мові засобів масової комунікації, характеризують такі якості людей та їхні вчинки, як егоїзм, себелюбство, нетерпимість, свавілля, безчинства - одним словом, те, що протиставляє індивіда суспільному оточенню. Намагаючись реально передати стосунки між людьми, журналісти використовують сленгізми: облом, підлянка, підстава протупити, прогнутися, динамити на інші. Сленгова одиниця облом зафіксована зі значенням лінощі, небажання щось робити [2, с. 215]: «А тут стався такий облом. Це зачіпало його самиче самолюбство» («Українська правда», 20.07.2019); «У партії Зеленського назвали союзників і конкурентів. Для багатьох бажаючих - облом…» («БукІнфо», 14.06.2019). Як бачимо, в публіцистичних контекстах сленгізм реалізує значення невдача, руйнування планів, що негативно оцінює описувані події.

Сленгова лексема підлянка не зафіксована відповідними словниковими дефініціями, проте часто вживається в значенні «щось негарне, підле, дріб'язкове», наприклад: «На думку експертів подібна «підлянка» могла бути влаштована Дани - люком аби помститися генпрокурору Юрію Луценку, який ще наприкінці минулого року вимагав відставки міністра у зв'язку з нібито несплатою ним податків у розмірі 700 тисяч гривень» («Depo.ua», 23.05.2018); «Поки всі чекали «підлянки» від Кремля» десь у Прибалтиці чи Одесі, президент Росії Володимир Путін піде іншим, щоправда, простим і витонченим шляхом і окупує Білорусь» («Газета по-українськи», 25.01.2017); «Кінець субсидіям: чиновники підсунули українцям нову під - лянку» («Znaj.ua», 18.05.2018). Автори публікацій використовують сленгізм у дописах суспільно-політичної тематики, за його допомогою підкреслюють негативну суспільну оцінку подій та ставлення до них громадян.

Сленгізм підстава означає підлість і неприємну ситуацію [2, с. 235]. Активізація цієї лексеми простежується в період виборів та боротьби за владу, наприклад: «Автор статті «Підстава» стверджує, що Зеленського просто підставили, коли запросили на брифінг освітити своєю присутністю попереднє торжество справедливості» («Радіо Свобода», 23.12.2019); «Голова МЗС Арсен Аваков та генеральний прокурор Руслан Рябошапка підставили президента України Володимира Зеленського тим, що дали йому виступити на брифінгу щодо справи вбивства Павла Шеремета» («www.5ua», 25.12.2019); «Садовий: «Поради Тимошенко не виконувати рішення КСУ - це авантюризм чи підстава» («www.5ua», 25.12.2019).

У деяких публікаціях фіксуємо сленгову одиницю протупити, що має два значення: 1. Зробити дурницю. 2. Втратити шанс, проґавити [2, с. 257], наприклад: «Інакше немає сенсу працювати, можна все своє життя протупити, а так ви хоч отримаєте задоволення» («Газета по-українськи», 06.12.2019). У контексті сленгова одиниця використовується із значенням «втратити шанс, проґавити», що надає тексту негативного маркування.

Сленгізм прогнутися не зафіксований відповідними словниками, проте реалізує значення в суспільно-політичній тематиці - підпорядкуватися, заслужити схвалення, наприклад: «Газета «День» досліджує - чому більшість у ПАРЄ «прогнулася» перед Росією, і як далі має діяти Україна?» («Радіо Свобода», 26.06.2019) «Європейці попередили Зеленського, що в разі його спроби «прогнутися» перед Путіним українці будуть дуже незадоволені й Адміністрація Президента навіть може не встояти» («Стопкор», 04.01.2019); «Прогнувся» перед росіянами: Потап викликав резонанс у мережі своїм відеозверненням» («Під прицілом», 17.08.2019); «Як не дивно, цей вчинок не зустрів розуміння у значної частини її слухачів. Гранде звинуватили в тому, що вона «прогнулася під терористів» («УНІАН», 29.05.2017). Використання лексеми прогнутися слугує засобом експліцитної оцінки та створює експресивний ефект.

Такий самий високий експресивний ефект має сленгізм продинамити, що зафіксований зі значеннями: 1. Обманювати, не робити обіцяне, ігнорувати. 2. Кинути хлопця, з яким дівчина дуже обнадійливо фліртувала. 3. Не з'явитися на призначену зустріч [2, с. 255], наприклад: «Без зайвих розпитувань він приходив на допомогу, а потім просто міг продинамити у найважливіший момент» («Газета по-українськи», 02.02.2018). Аналіз показує, що сленгізм функціонує зі значенням «обманювати, не робити обіцяне, ігнорувати» та підсилює експресивну функцію публіцистичного контексту.

Сленгові одиниці, що називають дії і стани в ситуації неробства і байдикування також часто використовуються на сторінках сучасної преси і презентовані сленгізмом балдіти, що зафіксований зі значенням «отримувати насолоду» (с. 53): «Для мене це означає, що він живе, продовжує жити у своїх роботах, що ним захоплюються. Бо я знаю, який тато був крутий як художник - я пам'ятаю, як він балдів, коли дво - ма-трьома мазками закінчував роботу і кликав: Юліко, йди, дивись, як вийшло!» («Укрінформ», 28.11.2019); «Уявляю, як балділи на Заході - Президент України закликає футбольних функціонерів забрати у Росії ЧС, в той час як віце-президента УЄФА (українець) робить все, щоби ЧС з футболу залишився у РФ» («Вінницькі новини», 26.08.2016). Вжитий у публіцистичних текстах сленгізм із позитивною семантикою на фоні нейтральної лексики створює ефект невимушеного, неофіційного, фамільярного спілкування. Автор статті розраховує на те, що привабить увагу читача, незважаючи на те, чи цікавить його це повідомлення.

3. Підгрупа, що номінує помилкові і неправильні дії мало - чисельна, але досить часто функціонує в мові засобів масової комунікації. Сленгова одиниця лохонутися зафіксована зі значеннями: 1. Бути обманутим. 2. Зробити дурницю [2, с. 183], наприклад: «Тепер в Україні глузують із президента Зеленського, який так хоче «Нормандського формату», що вчергове не лоханувся з прийняттям розграбованих кораблів, мало того - взагалі не згадує про ганебне для нас твердження росіян, що кораблі «передано на відповідальне зберігання» як речдоки, а тільки запевняє, що їх віддали «без жодних умов» (<йік», 21.11.2019; «На думку Власенка, регіонали прорахувалися, коли 2010 року вносили зміни до Конституції: «Портнов явно лоханувся, коли восени 2010 року готував зміни до Конституції в цій частині» («Еспресо» 09.01.2019); «Вдруге поспіль опо - блоківці так «лоханутися» собі не дозволять» («Укрінформ», 23.12.2015). Аналізований сленгізм досить часто використовується не тільки журналістами, але і в мовленні політиків, депутатів, державних службовців, що свідчить про тенденцію до стилістичної зниженості публіцистики, вульгаризації та інших негативних явищ у мові.

Активно функціонує у мові преси сленгові номінація спалювати, що у відповідних словниках зафіксований із значенням «викривати» [2, с. 278], наприклад: «Нардеп від «Слуги народу» Медяник спалився в Раді на «пікантній» переписці (<^ІК», 16.10.2019); «Окупація Криму: четверо російських моряків «спалилися» через фотографії в мережі» («Високий Замок», 18.06.2019); «Вантажники з гонконгського аеропорту «спалилися» на зневажливому ставленні до багажу пасажирів» («Високий Замок», 02.10.2018).

Останнім часом активізувався сленгізм звалювати зі значенням: 1. Тікати. 2. Йти кудись. 3. Перекладати відповідальність на когось, наприклад: «Не слід звалювати боротьбу за Крим лише на кримських татар» («Радіо Свобода», 19.05.15); «У міліції знайшли на кого звалити побиття журналістів» («Українська правда», 10.06.13); «Останнім часом у Росії я ходила тільки із закордонним паспортом. Закордонний паспорт і кілька євро. Щоб мати можливість швиденько «звалити» («УНІАН», 15.06.2016). У публіцистичних контекстах сленгізм вживають у текстах на теми військово-політичної боротьби, шахрайства, неправильної поведінки та з метою посилення емоційно-експресивного забарвлення інформації.

Сленгова одиниця звинтити не зафіксована словниками, проте в мові засобів масової комунікації активно використовується у значенні «арештувати», наприклад: «У попередніх серіях: один персонаж із когорти «тамбовських», яких звин - тили в Іспанії кілька місяців тому, також виявився громадянином України, але його ім'я навіть ніде не прозвучало, зате серед них були особи із тісними зв'язками з «ЕдинойРоссией» («Радіо Свобода», 12.07.2016); «Попри одиничні випадки «хепі - енду», загальний тренд нагадує «лєнінське танго»: звільнили трьох - «звинтили» шістьох» («Тиждень», 06.01.2017).

Досить популярним залишається сленгізм зіскочити, що не зафіксований сучасними словниками сленгу, проте словники містять аналогічний сленгізм злізти - припинити наркотичну залежність [2, с. 145], наприклад: «Росіяни будуть весь час демонструвати цей папірець і говорити, що наші ж президенти домовилися. Тому з цієї точки зору перемога пір - рова, бо вона дає «Газпрому» можливість у будь-який момент зіскочити з контракту» («Радіо Свобода», 24.12.2019); «До 2022 року Польща зіскочить з російської «газової голки», - ЗМІ» (<^ІК», 17.01.2018). Варто зазначити, що сленгізм втратив своє початкове значення і використовується в текстах на теми політики і газової залежності України. Він надає текстам експресивної наснаги і лаконічно описує події.

4. Значна кількість іменників з компонентом оцінки характеризує емоційні стани, морально-етичний образ людини, психологічний склад, вольові якості характеру. Окрему підгрупу становлять сленгізми, що номінують осіб, які мають неадекватну поведінку. Вони малочастотні в сучасній пресі, проте фіксуємо такі: пришиблений, крейзанутий. Вони мають негативне оцінне значення і останнім часом активізуються в мові мас-медіа. Слен - гізм пришиблений зафіксований у значенні «тупий, недоумкуватий» [2, с. 254], наприклад: «Так я до чого: в Універі людина здавалась пришибленою, а ми нормальними, а насправді це мипришиблеш…» («Газета по-українськи», 01.01.2018). Крейзі/ крейзанутий - божевільний [2, с. 171], наприклад: «Хтось може подумати, що подорож на велосипедах по крутих горах - це розвага для «крейзанутих» екстремалів» («Znaj.ua», 04.03.2019); «Фронтмен луцького гурту зворушливо привітав свою «крейза - нуту» дружину» («Волинь», 04.10.2018). Аналізовану лексему фіксуємо для номінування не тільки живих, але і неживих предметів: «Як в Ужгороді «крейзанутий» світлофор збив з панте - лику водіїв» («Закарпаття», 04.11.2019); Сленгізми пришиблений та крейзанутий використовуються для позначення неадекватних людей та іронічної їх характеристики. За допомогою цих лексем створюється ефект невимушеного спілкування, розкутості та фамільярності, що максимально наближає публіцистичний стиль до розмовного.

5. Окрему підгрупу становлять назви неадекватної поведінки, куди входить сленгізм косити - 1. Ухилятися від служби в армії. 2. Тікати із занять. 3. Ухилятися від чогось. 4. Вдавати, бути лицемірним. 5. Брехати [2, с. 170], наприклад: «У Києві від армії «косять» майже 35 тисяч осіб» («Укрінформ», 25.09.2019); «Бойовиків на Донбасі масово «косять» венеричні хвороби» (<^К», 18.12.2015); «Наркотики косять і «золоту» молодь, і дворових розбишак» («Високий Замок», 15.08.2014); «Тренер каже: хочеш-відсидиш там два роки. У спортроті. Або треба «косити» («Газета по-українськи», 25.06.2017). У сучасних мас-медіа сленгізм косити функціонує у значеннях «ухилятися від служби в армії» чи «взагалі ухилятися від чогось». Сленгова одиниця відтягатися має значення «відпочивати, отримувати задоволення» (с. 83), наприклад: «Нові друзі «відтягалися» на нічних дискотеках, похвалялися один перед одним «перемогами» над дівчатами» («Високий Замок», 15.08.2014). У публіцистичних текстах сленгові номінації косити і відтягтися характеризують особу, яка здійснила такий вчинок, надають тексту лаконічності, динамічності висловлювання.

Висновки. У результаті проведеного дослідження зазначаємо активне регулярне поширення сленгових одиниць у мові засобів масової комунікації, незважаючи на обмеження, передбачені кодифікацією мови. Сленгові номінації тематичної групи «Поведінка» надають публіцистичним текстам експресії, виразності та оцінності. Майже всім сленгізмам властива яскраво виражена негативна експресія, згрубілість, вульгарність, що є найвагомішими семантичними ознаками.

Зневажливі оцінки та пейоративні ознаки сленгізмів не дають змоги розглядати їх як повноцінні засоби спілкування поряд із нейтральними літературними нормативними лексемами. Експресія зниженості робить їх незамінними в певних комунікативних ситуаціях. Із номінативної точки зору сленгові номінації зайві, адже для вираження того чи іншого значення в мові вже є точне літературне слово. Саме ця причина є перешкодою для входження сленгізмів у сучасну літературну мову, незважаючи на їх частотність в усному мовленні.

Використання сленгових номінацій в українських засобах масової комунікації має на меті знизити стилістичний рівень спілкування, зробити виклад матеріалу більш доступним, виразним, емоційним, іронічним, а подекуди грубим і вульгарним, адже часом сленгові лексеми вносять у мовлення певну фамільярність і розкутість.

Питання про експресивні можливості та функціонування сленгових номінацій тематичної групи «Поведінка» в мові засобів масової комунікації залишається відритим і потребує подальшого опрацювання.

Література

поведінка молодіжний сленг преса

1. Грабовий П.М. Когнітивні параметри українського молодіжного сленгу: автореф. дис…. канд. філол. наук: 10.02.01. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філол. Київ, 2010. 18 с.

2. Словник сучасного українського сленгу / упоряд. Т.М. Кондратюк. Харків: Фоліо, 2006. 350 с.

3. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціальна диференціація української мови. Київ: Критика, 2005. 464 с.

Размещено на Allbest.ru