Реалізація стратегії статевої нейтралізації в інтернет-дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація стратегії статевої нейтралізації в інтернет-дискурсі

Чуєшкова О.В.,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії, українознавства і політології Української інженерно-педагогічної академії

Анотації

Статтю присвячено розгляду стратегії статевої нейтралізації в українському мовному просторі на матеріалі інтернет-дискурсу, зокрема публікацій у мережі `ТасеЬоок", а також у різноманітних інтернет-виданнях. Акцентовано, що разом зі стратегією фемінізації вона є важливим чинником творення мови, вільної від сексизмів, андроцентризму й будь-яких інших дискримінаційних форм і смислів. Для номінації цього поняття використано термін "тендерно толерантна мова". Підкреслено, що на шлях статевої нейтралізації (уживання лексичних і словотвірних номінацій та граматичних форм, які б не допускали розрізнення референтів за статтю) гендерологи намагаються якнайповніше перевести структуру й функціонування англійської мови. В українській мові вона реалізується кількома такими шляхами: одночасним використанням паралельних форм жіночого й чоловічого роду, використанням збірних іменників, описових конструкцій. Виокремлено такі варіанти нейтралізації граматичного роду: уживання двох іменників (маскулінітива й фемінітива) переважно у формі множини, поєднаних сполучниками сурядності; використання конструкцій із своєрідним графічним оформленням, де маскулінітив уживається як у формі однини, так і множини, а через слеш подається або фемінітив, або (частіше) тільки відповідний словотвірний афікс (або словотвірний афікс і флексія) для маркування фемінітива. Збірні іменники та описові конструкції не зафіксовано. Відзначено, що розглянуті варіанти нейтралізації граматичного роду репрезентовані практично однаковою кількістю прикладів. Наголошено на властивій обом моделям особливості - розташуванні маскулінітива в препозиції, що є типовим для української мови. Зворотний порядок компонентів зафіксовано в поодиноких прикладах. Акцентовано кілька випадків, коли в одному контексті маскулінітиви подано й у пре-, й в постпозиції. Висловлено припущення, що таке свідоме чергування компонентів (маскулінітив / афікси, що маркують фемінітив, фемінітив / афікси на позначення маскулінітива) є спробою авторів / авторок довести тотожність, а отже, правомірність використання обох конструкцій. Зафіксовано також нечисленні приклади, у яких іменники поширені прикметниками, числівниками та займенниками, а також контексти, де аналізована стратегія реалізується шляхом використання тільки прикметників і займенників. Наголошено на тому, що, попри громіздку конструкцію наведених моделей, їхнє послідовне використання сприятиме подоланню андроцентризму й творенню гендерно толерантної мови як підсистеми української мови.

Ключові слова: тендерно толерантна мова, інтернет-дискурс, стратегія статевої нейтралізації, маскуліні- тив, фемінітив.

Chuieshkova O. Gender neutralization strategy implementation in the internet discourse граматичний статевий дискурс

Summary. The article deals with the gender neutralization examining in the Ukrainian language space based on the internet discourse, including publishing on Facebook, as well as the various internet publications. It is emphasized that along with the feminization strategy, it is an important factor in creating a language which is free of sexism, androcentrism, and any other discriminatory forms and meanings. To nominate this notion, the term "gender-tolerant language" is being used. It is emphasized that gender experts are trying to fully transfer the structure and functioning of English to the gender neutralization way (the use of lexical and word-forming nominals and grammatical forms that would not distinct the referents by gender); in the Ukrainian language is implemented in several ways: simultaneous use of parallel forms of femi- nitive and masculinitive gender, collective nouns, descriptive constructions. The following variants of grammatical gender neutralization are distinguished: the use of two nouns, a mas- culinitive and a feminitive one, mainly in the form of plural conjunctions, connected by the conjunctions of parity; the use of constructions in which the masculinitive is used both in the singular and plural forms, and with a slash (rarely in brackets), either the full or short form of the feminitive is presented. Collective nouns and descriptive constructions are not recorded. It is noted that the considered variants of grammatical gender neutralization are represented by almost the same number of examples. The peculiarity of both models - masculinitive location in the preposition that is typical for the Ukrainian language - is emphasized. The components reverse order is fixed in single examples. There are several cases when masculinitives are presented in both the pre- and postpositions in the same context. It is suggested that such deliberate alternation of components (masculinitive/feminitive-marked affixes, feminitive/ masculinitive-marked affixes) is an attempt by authors to prove the identity and hence the correct use of both constructs. There are also a few examples where nouns are enlarged with adjectives, nouns, and pronouns, as well as contexts where the analyzed strategy is implemented by using only adjectives and pronouns. It is emphasized that, despite the cumbersome construction of the above-mentioned models, their consistent use will help to overcome androcentrism and create gender-tolerant language as a subsystem of the Ukrainian language.

Key words: gender-tolerant language, internet discourse, gender neutralization strategy, masculinative, feminitive.

Постановка проблеми. У сучасних лінгвістичних дослідженнях усе більшої актуальності набуває тендерний аспект, пов'язаний із презентацією статей у мові. Представники й представниці тендерної лінгвістики - нового мовознавчого напряму - наголошують на тому, що мова відображає світ з чоловічої позиції, а жінка часто залишається невидимою в мові. Це явище дістало назву андроцентризму, який може існувати як на рівні слова, вислову, речення, так і на рівні всього дискурсу. Одним з важливих завдань лінгвогендерологів є творення й дослідження мови, вільної від сексизмів, андроцентризму й будь-яких інших дискримінаційних форм і смислів. У терміносистемі гендерної лінгвістики для номінування цього поняття фіксуємо більше десяти термінів-синонімів [1, с. 106], у нашій розвідці використовуємо термін "гендерно толерантна мова".

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджень, пов'язаних із зазначеною проблемою, украй мало. Це, зокрема, роботи таких науковців, як О. Масалітіна, О. Тараненко, А. Нелюба, М. Гінзбург, Я. Пузиренко, Л. Ставицька.

Як слушно зауважує О. Тараненко [2], ефективність мінімізації наявної мовної дискримінації жінки залежить, по-перше, від того, яким є характер цього явища в різних конкретних випадках у межах однієї мови - суто номінативним чи номінативно-оцінним, по-друге, від того, у яких сферах мовної діяльності воно виявляється - в офіційних, публічних чи в розмовно-побутовій і фольклорній, по-третє, від того, який арсенал засобів вираження категорії статі існує в тій чи тій конкретній мові. Так, порівняно простіше такі зміни можуть відбуватися (і вже відбуваються) у номінаціях особи жіночої статі за родом занять та соціальним становищем, тоді як дискримінаційні номінації жінки оцінного характеру можуть усуватися з арсеналу номінативно-стилістичних засобів у різних мовах тільки з плином часу, а також у сферах комунікації, що піддаються свідомому регулюванню.

На думку науковців [2-4], шляхами творення гендерно толерантної мови є дві стратегії - фемінізації та статевої нейтралізації. У попередній розвідці [5] ми розглянули стратегію фемінізації, яка полягає в реформуванні мови шляхом послідовного вживання фемінітивів.

Мета цієї статті - дослідити реалізацію стратегії статевої нейтралізації в українському мовному просторі на матеріалі інтернет-дискурсу. До аналізу були залучені публікації в мережі "Facebook", а також у різноманітних інтернет-виданнях.

Виклад основного матеріалу. Статеву нейтралізацію розуміємо як уживання лексичних і словотвірних номінацій та граматичних форм, які б не допускали розрізнення референтів за статтю [2, с. 19]. На шлях статевої нейтралізації представники й представниці тендерного руху намагаються якнайповніше перевести структуру й функціонування англійської мови (насамперед, у діловій, навчальній і подібних сферах), наприклад, із заміною одиниці man (мн. теп) при позначенні людини як такої на одиниці з найзагальнішими значеннями особи human beings, peoples, the individual, person тощо, а також у композитах, що позначають людину за родом діяльності, замість chairman, businessman, policeman - chairperson, businessperson тощо [2].

Акцентуємо, що в українській мові ця стратегія реалізується кількома способами: одночасним використанням паралельних форм жіночого й чоловічого роду, використанням збірних іменників, описових конструкцій. Проаналізований матеріал дозволив виокремити такі варіанти нейтралізації граматичного роду.

1. Використання двох іменників, маскулінітива й фемі- нітива, переважно у формі множини, поєднаних сполучниками сурядності, напр.: "Увага! Стипендії Лейна Кіркланда для молодих лідерів та лідерок на навчання та стажування в Польщі!" (тут і далі виділення наше - О.Ч.) [6]; "Ми завжди щасливі бачити наших друзів та подруг, партнерів та партнерок, колег та колежанок" [7]; "Президента Естонії Керсті Кальюлайд <..> виступила перед учасниками та учасницями Українсько-естонського жіночого бізнес-форуму, який було присвячено розширенню можливостей жінок у політиці та бізнесі" [8]; "Сьогодні представники і представниці більш ніж 10 міністерств <..> обговорили та узгодили пропозиції щодо уніфікації включення гендерної складової до стратегій розвитку та річних програм на центральному, регіональному та місцевому рівнях" [9]; "Ми разом з педагогами-медіаторами та педагогинями-медіаторками запровадимо медіацію та створимо служби порозуміння за принципом рівний - рівному в 50 закладах професійно-технічної освіти та школах" [10]; "Активне застосування пресофіцерами та пресофіцерками ДСНС фемінітивів торуватиме шлях для більш системних змін [11]; "Громадяни і громадянки України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом" [12] тощо (загалом близько 20 контекстів).

Як бачимо, більшість наведених прикладів побудовані за типовим зразком, коли маскулінітив стоїть у препозиції, фемі- нітив - у постпозиції (пор.: батько і мати, чоловік і дружина, брати і сестри тощо). Проте фіксуємо, хоча й у значно меншій кількості (чотири контексти), спроби деконструювати цю стандартну для української мови модель: "У демінерки та демінери набирають за оголошенням" [13]; "Запрошуємо дослідниць та дослідників подавати заявки на представлення своїх дослідницьких напрацювань впродовж 2018/2019 академічного року на щомісячному Методологічному семінарі Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України" [14]; "Шановні колежанки та колеги!" [15]; "У Швеції з навчальним візитом з питань забезпечення гендерної рівності та протидії насильству перебуває мультидисциплінарна група українських фахівчинь та фахівців" [16].

2. Використання конструкцій із своєрідним графічним оформленням, де маскулінітив уживається як у формі однини, так і множини, а через слеш подається або фемінітив, або (частіше) тільки відповідний словотвірний афікс (або словотвірний афікс і флексія) для позначення фемінітива. Таку модель спостерігаємо в більше ніж 15 контекстах, напр.: "Сьогодні на 21 медіатора/медіаторку стало більше" [17]; "Координатор/ ка проєктів має налагоджувати стосунки з партнерами серед жіночих правозахисних організацій в Україні" [18]; "30 серпня на факультеті соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася посвята у студен- ти/-ки першокурсників/-ць" [19]; "Говорить, що цього року буде ще чотири набори демінерів/ок, кожен по 30 осіб" [13]; "Використаю цей пост як причинок до розмови про те, чого варта (у суто фінансовому сенсі) праця автора/ки-науковця/ки (письменників/ць чіпати не буду - то не моя парафія), а також про те, чому в нашому суспільстві поширене переконання, що знання належать народові, і тому дослідники/ці мають роздавати/дарувати свої напрацювання усім, хто бажає, безкоштовно" [20]; "До уваги аспірантів/ок з історії - гарна нагода зануритися у міжнародне наукове середовище!" [21] тощо. Значно рідше фіксуємо модель, де фемінітив подано повністю, а маскулінітив репрезентований відповідними афіксами, пор.: "Зауважу лише, що збірник про жіночий досвід війни - то результат спільної роботи цілої групи дослідниць/ків" [22]; "На жаль, не завжди такі пропозиції закінчуються на користь наших співвітчизниць/співвітчизників - людей продають як товар" [23].

На окрему увагу заслуговують три контексти однієї авторки, які містять обидві конструкції (маскулінітив/афікси, що маркують фемінітив, фемінітив/афікси на позначення маскулінітива). На нашу думку, таке свідоме чергування компонентів можна розцінювати як прагнення довести тотожність, а отже, правомірність використання обох конструкцій, пор.: "До уваги молодих (віком до 40 років) науковок/ців і не тільки: чудова нагода для підвищення своєї фахової кваліфікації та особистого розвитку < . .> Подивіться на щасливі обличчя стипендіатів/ ок і ви зрозумієте, чому!" [24]; "Хід конем, шах і мат: 20 липня МОН оголосило конкурс у Наукову раду Національного фонду досліджень, а подати документи можна лише до 7 вересня, і при цьому серед обов'язкових документів - витяг з протоколу засідання вченої ради інституції, яка висуває кандидата/ку. Як ви думаєте, скільки вчених рад вдасться реально скликати від кінця липня-серпня, щоб висунути гідних кандидаток/ів?" [25]; "Я підписала і заохочую колег - істориків/кинь, етнологів/инь і антропологів/инь, фольклористок/ів та філологинь/ ів також поміркувати над висловленою критикою і вимогами - це нас стосується безпосередньо! У мене самої є п'ять публікацій в Scopus, але йдеться про хибний принцип - тому й підтримую авторів/ок петиції" [26].

Лише двома контекстами репрезентована модифікована попередня модель, коли маскулінітив подається повністю, а словотвірний афікс, що маркує фемінітив - у дужках, напр.: "У дописі Мар'яни Савки йдеться про велику потребу в україномовних книжках в українській громаді Аргентини і пропонується українським автор(к)ам подарувати власні книжки для пересилки [20]; "Дякую за нагоду поділитися своїми думками з журналістками, які готові слухати і чути, пізнавати і змінюватися, - це був чудовий досвід!" [27].

Фіксуємо також окремі приклади, де іменники з наведених вище моделей поширені прикметниками, числівниками та займенниками, пор.: "Кожен/а 3-й/я користувач/ка Інтер- нету на планеті - це дитина" [28]; "Нагадуємо, що у тебе є шанс стати справжнім/-ньою правозахисником /-цею і змінювати нашу країну на краще!" [29]; а також три контексти, де аналізована стратегія реалізується шляхом використання тільки прикметників і займенників: "Віримо, що кожен/кожна з них зробить внесок у розбудову миру в нашій країні" [17]; "Тобі від 18 до 27 років? Ти небайдужий/а?" [30]; "Чи почувалися ви хоча би раз у житті товстою/-им?" [31].

Висновки

У інтернет-дискурсі стратегія статевої нейтралізації реалізується одночасним використанням паралельних форм жіночого й чоловічого роду у різних модифікаціях. Жодного прикладу використання збірних іменників та описових конструкцій ми не зафіксували. Майже однаковою кількістю прикладів репрезентовані дві найпоширеніші моделі:

- маскулінітив + фемінітив, поєднані сурядними сполучниками;

- маскулінітив + словотвірний афікс (з флексією або без) на позначення фемінітивів, графічно оформлені через слеш або в дужках.

Типовим для обох моделей є розташування маскулінітива в препозиції, зворотний порядок компонентів фіксуємо значно рідше. Нечисленними також є приклади, коли в одному контексті наявні маскулінітиви як у пре-, так і в постпозиції.

Наведені моделі можуть видатися дещо громіздкими й такими, що порушують закон мовної економії, проте їхнє послідовне використання, на нашу думку, сприятиме подоланню андроцентризму й творенню гендерно толерантної мови як підсистеми української мови. Подальшу роботу в цьому напрямі вважаємо перспективною, зокрема, в аспекті дослідження стратегій фемінізації та статевої нейтралізації в різноманітних сферах мовної діяльності.

Література

1. Чуєшкова О.В. Синонімія в терміносистемі тендерної лінгвістики. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології". Львів, 2017. № 869. С. 105-108.

2. Тараненко О.О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух. Мовознавство. 2005. № 1. С. 3-25.

3. Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / Л. Малес та ін. Київ: Критика, 2013. 219 с.

4. Зубатенко В. Фемінітиви та рівність у мові : інтернет-ресурс Update. URL: http://bit.ly/2GzKWXN (дата звернення: 16.08.2018).

5. Чуєшкова О.В. Стратегія фемінізації як основний чинник творення гендерно толерантної мови (на матеріалі інтернет-дис- курсу). Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія "Філологія". Київ, 2019. Том 30 (69) Соціальні комунікації. № 2. Частина 1. С.47-52.

6. Жінки - це 50% успіху України: допис зі сторінки інтернет- ресурсу у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/ plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook. com%2F50vidsotkiv.org.ua%2Fposts%2F2104887779772164&width (дата звернення: 29.05.2019).

7. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО "Ла Страда-Україна" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/ post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flas- tradaukraine%2Fposts%2F1679875255422885& (дата звернення:

18.08.2018) .

8. Жачек Н. Керсті Кальюлайд: Жінку завжди запитають "Ви пре- зидентка? А хто у вашій сім'ї готує млинці?" : офіційний вебсайт проєкту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті "Жінки - це 50% успіху України". URL: http://50vidsotkiv.org.ua/kersti-kalyulajd-zhinku-za- vzhdi-zapitayut-vi-prezidentka-estoniyi-a-hto-u-vashij-sim-yi-gotuye- mlintsi/ (дата звернення: 28.09.2018).

9. Допис зі сторінки Ольги Калашник у мережі "Facebook".

URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3

A%2F%2Fwww.facebook.com%2Folga.kalashnyk.3%2F- posts%2F 1772668342818882& (дата звернення: 18.12.2018).

10. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу "Національна тренерська та медіаторська мережа" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A %2F%2Fwww.facebook.com%2Fntmukraine%2F- posts%2F955649231259699& (дата звернення: 17.03.2019).

11. Бега В. Рятувальники видали словничок фемінітивів для територіальних пресслужб ДСНС. Інтернет-видання "Громадське телебачення". URL: https://hromadske.ua/posts/derzhsluzhba-z-na- dzvychainykh-sytuatsii-vydala-slovnychok-feminityviv-dlia-terytori- alnykh-pres-sluzhb (дата звернення: 04.02.2019).

12. Допис зі сторінки Урядової уповноваженої з гендерної політики в мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post. php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FGovernment CommissionerforGenderPolicy%2Fposts%2F2193807254232625& (дата звернення: 02.07.2019).

13. Ганжа Л. Демінери і демінерки: про тих, хто очищає землю від війни. Інтернет-видання "Українська правда. Життя". URL: https://life.pravda.com.ua/society/2018/09/3/232924/ (дата звернення: 20.09.2018).

14. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу "Відділ соціальної антропології" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/ post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fsocial. anthropology.lviv.ua%2Fposts%2F852449314945043& (дата звернення: 18.08.2018).

15. Допис зі сторінки Kateryna Levchenko у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A% 2 F%2Fwww. facebook.com %2Fbabaandkit%2Fposts% 2F1939193236125478& (дата звернення: 15.03.2019).

16. Допис зі сторінки Kateryna Levchenko у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A% 2 F%2Fwww.facebook.com%2Fkateryna.levchenko.9%2F- posts%2F 1947561528589738& (дата звернення: 10.06.2019).

17. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО "Ла Страда-Україна" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/ post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flas- tradaukraine%2Fposts%2F1681003381976739& (дата звернення:

10.04.2019) .

18. "Квінна тіль Квінна" шукає координатора/ку проєктів для представництва в Україні : офіційний вебсайт проєкту, спрямованого на активізацію та підтримку жінок в громадському та політичному житті "Жінки - це 50% успіху України". URL: http:// 50vidsotkiv.org.ua/kvinna-til-kvinna-shukaye-koordinatora-ku-proek- tiv-dlya-svogo-novogo-predstavnitstva-v-ukrayini-dedlajn-2-veres- nya/ (дата звернення: 21.12.2018).

19. Відбулося відкриття першої в Україні магістерської програми Ген- дерні студії : офіційний вебсайт проєкту "Гендер в деталях". URL: https://genderindetail.org.ua/news/vidbulosya-vidkrittya-pershoi-v- ukraini-magisterskoi-programi-genderni-studii-134731.html (дата звернення: 15.09.2018).

20. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10216831143389744& (дата звернення: 20.09.2018).

21. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10217404065912449& (дата звернення: 20.04.2019).

22. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10217394575635198& (дата звернення: 03.07.2019).

23. Допис зі сторінки Афіша Подільська у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A% 2F%2Fwww.facebook.com%2Fpermalink.php%3Fstory_fbid%3D1 88202528715547%26id%3D100025774024724& (дата звернення:

03.07.2019) .

24. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10216805732314483& (дата звернення: 03.07.2019).

25. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10217324476802771& (дата звернення: 03.07.2019).

26. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10216790816421595& (дата звернення: 10.05.2019).

27. Допис зі сторінки Oksana Kis у мережі "Facebook". URL: https:// www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww. facebook.com%2Foksana.kis%2Fposts%2F10217306185265494& (дата звернення: 03.07.2019).

28. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу "Національна дитяча гаряча лінія" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/ plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2F- childhotline.ukraine%2Fposts%2F1167330273422498& (дата звернення: 18.04.2019).

29. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО "Ла Страда-Україна" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post. php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flastradaukrain e%2Fposts%2F1745558452187898& (дата звернення: 10.06.2019).

30. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу ГО "Ла Страда-Україна" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/ post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Flas- tradaukraine%2Fphotos%2Fa.275909539152804%2F1730827716994 305%2F%3Ftype%3D3& (дата звернення: 18.06.2019).

31. Допис зі сторінки інтернет-ресурсу "Гендер в деталях" у мережі "Facebook". URL: https://www.facebook.com/plugins/post. php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fgenderinde- tail%2Fposts%2F1116809311831094& (дата звернення: 08.07.2019).

Размещено на Allbest.ru