Речення періодичної структури в романах П. Загребельного та О. Гончара (порівняльна характеристика)

Порівняльна характеристика речень періодичної структури в романах П. Загребельного та О. Гончара. Виявлення продуктивної структурні типів речень періодичної структури, пояснення загальномовної й індивідуально-авторської мотивації використання періодів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.08.2020
Размер файла 99,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
Обзор

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНОЇ СТРУКТУРИ В РОМАНАХ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО ТА О. ГОНЧАРА (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Рибалка Я.І., доцент кафедри української

мови Дніпровського національного університету

імені Олеся Гончара Степаненко О. К.,

доцент кафедри суспільно-гуманітарної

освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти»

Анотація. Статтю присвячено порівняльній характеристиці речень періодичної структури в романах Павла Загребельного та Олеся Гончара: виявлено продуктивні структурні типи речень періодичної структури, зроблено спробу пояснити загальномовну й індивідуально-авторську мотивацію використання періодів, їх стилістичні функції в ідіолектах письменників.

Ключові слова: речення, складне речення, період, періодична структура, протазис, апозис.

загребельний гончар роман речення

Постановка проблеми. Одним із актуальних завдань сучасного мовознавства є дослідження синтаксичних одиниць як елементів мовної системи. їх вивчення дає можливість розкрити глибинні шари синтаксису, що допомагає виявити основні закономірності, шляхи розвитку всього мовного складу української мови, причини творення кожного елемента, його індивідуальну форму та значення, яке використав автор під час реалізації власного задуму [15, с. 261].

Метою дослідження є виявлення продуктивних структурних типів речень періодичної структури в романах Олеся Гончара та Павла Загребельного, порівняння типів речень періодичної структури авторів, пояснення загальномовної й індивідуально-авторської мотивації використання періодів, з'ясування їх стилістичних функцій.

Мова прози П. Загребельного стала об'єктом дослідження Т. Возняк, М. Слабошпицького, В. Тихоші та інших учених. Творчість О. Гончара вивчали С. Єрмоленко («Творчість Олеся Гончара і мовно-естетична культура сучасника»), С. Привалова («Художня мова як засіб розкриття ідейного змісту роману «Собор» О. Гончара»), Н. Сологуб («Синтаксична організація та ритмічність прози О. Гончара»), М. Степаненко («Мовні проблеми у творах О. Гончара») та інші.

Виклад основного матеріалу дослідження. Мовна картина світу письменників багатогранна. Зазначимо, що періодичні структури утворюють вагому частину засобів художньої виразності та впливають на сприйняття читачем творів як П. Загребельного, так й О. Гончара. Кожний складник семантичної основи, структури, інтонаційної чи стилістичної бази періоду несе в собі образне смислове навантаження, увиразнює портретні деталі персонажів, індивідуалізує їх характери, уточнює опис реалій навколишньої дійсності, слугує засобом підсилення емоційності [2, с. 138].

Одним із основних понять синтаксису є речення, природа семантики якого виявляється насамперед через його предметний зміст, співвіднесеність із реальним світом речей, процесів, явищ [9, с. 175].

Період - це складне речення ускладненої будови: перша частина являє собою кілька однотипних (однорідних) за функцією речень (члени періоду), друга - заключна, є простим чи складним реченням, головним щодо першої ускладненої частини. Період характеризується вичерпною повнотою змісту й гармонійністю синтаксичної структури. Період - це не окремий структурний тип, а лише різновид наявних у мові типів речень, який відзначається специфічними ознаками своєї будови й особливою інтонацією [12, с. 479].

Перший член (протазис - підвищення) характеризується нагромадженням інформації, поступовим підвищенням голосу до найвищої точки. Потім настає виразна пауза, завдяки якій звертається увага на зміст наступного члена періоду. Другий член періоду (апозис - зниження, або наступник) завершує думку різким спадом інтонації й поступовим зниженням тону голосу до рівня початку мовлення [11, с. 166].

Дослідник С. Єфремов зазначає, що, передаючи життєвий досвід автора, доповнюючи його мовну картину світу, період як стилістичне явище викликає певні асоціації, активізуючи увагу й образне мислення читача, зумовлюючи його відповідну реакцію на той чи інший епізод твору [8, с. 279].

У романістиці митці використовують різні за структурою періоди. Це не випадково, оскільки так не обмежується сама форма власного твору. Наприклад, такі протилежні один одному в структурному плані періоди структури, як просте та складне речення, відображено в романі «Диво» Павла Загребельного. Використовуючи в романі період, автор намагається акцентувати увагу читача на певному образі, об'єкті, виділивши навіть детальні особливості зображуваного предмета, особи чи явища. Саме тому письменник у більшості випадків звертається до періоду структури складного речення, навантажуючи протазис- ні елементарні частини поширеннями у вигляді другорядних членів речення. Наприклад, у романі «Диво» автор використав двадцять вісім «простих» періодів і сорок п'ять зі структурою складного речення.

Щодо творів Олеся Гончара, то в романі «Циклон» автор використав дев'ять «простих» періодів і лише три - зі структурою складного речення; у романі «Прапороносці» - одинадцять простої структури й чотири «складних» періодів.

Варто зазначити, що протазис у гончарівському періоді характеризується багатокомпонентністю, певним нагромадженням інформації: Ні веранд, ні парканів, ні нужників - не видно, все повите нічними фантазіями акацій, химер'ям тіней [3, с. 83]. У засновку автор удається до зібрання однотипної за своїм складом інформації, що являє собою структуру, наближену до однорідних членів речення, у висновку ж подає загальну для вступних елементів характеристику.

Потрібно підкреслити, що періоди структури простого речення, де елементи протазису виконували б функції означення або присудка, у творах Гончара не зустрічаються.

Складні періоди мають у своєму складі поширену інформацію, яка часто має власний предикативний елемент.

У творчості О. Гончара спостерігаємо різноманітні типи періодів складної структури. Для складних речень-періодів характерні схожі ознаки, як і для періодів-простих речень: однорідність елементів протазисної частини й часте узагальнення за допомогою узагальнювального слова в апозисній. Для періодів складної структури переважно характерні такі узагаль- нювальні слова (то, тоді, так). Вони найчастіше є частинами складених сполучників (якщо, то; як, то; якщо, так тощо). Наприклад, Лише коли застугонить увесь берег і почне від ударів здригатися вночі наш будинок, а вранці побачиш, як все узбережжя кипить білопінними бурунами, вирує і аж сліпить, і вали, коли, накочуючись, з розгону розбивають себе об груддя бетону, і стріляють бризки та водяна пороша аж до нас, на другий поверх, - отоді повіриш [5, с. 76]/ У цьому прикладі узагальнювальним словом є «отоді», вказуючи на час дії, яка відбудеться в майбутньому.

Серед складних періодів у романістиці П. Загребельного розрізняємо такі:

Період - складносурядне речення. В опрацьованій романістиці П. Загребельного речення такої періодичної структури знаходимо лише десять разів, що становить, безумовно, характеристику індивідуального стилю письменника. І швидко звужувався видимий крізь той вилом світ: то далека, байдужа до всього пуща виднілася, то котилися поля, то в'юнка річка посеред них бігла, то накочений шлях, то дихали дикі трави, і квіти, і небо над усім (багато широкого неба, прозоро-блакитного, як і очі в Ситника) [10, с. 47]. У цьому прикладі є декілька основ у періоді складної структури: пуща виднілася; котилися поля; річка бігла; дихали трави, і квіти, і небо, що доводить відповідність цього прикладу дефініції складного речення.

Період - складнопідрядне речення. У цьому випадку до апозисної частини належить кілька певним чином розташованих речень, котрі є підрядними та однотипними. При цьому вони стосовно один одного мають сурядні зв'язки. Отже, утворюють однорідну супідрядність.

Наприклад: Отак би й жити йому поміж деревами в цьому світі: де залежиш тільки від власного вміння і сприту, де нема ні ситників, ні дурнуватих тюх, де не має проводирів отих чорних із срібними хрестами [10, с. 59]. Це речення належить до підрядних речень, де членами періоду є підрядні означальні.

Період - безсполучникове речення. Його елементи у висновковій частині не поєднуються жодними сполучниками або сполучними словами, це також стосується поєднання протазисної частини з апозисною. При цьому один із одним елементи у вступній частині вступають у сурядні відношення.

Варто зауважити, що в доробку як П. Загребельного, так О. Гончара наявні найрізноманітніші приклади типів періодів за семантичними відношеннями.

Найпоширенішими є групи періодів означального типу. Цей тип у протазисі має певні тези, нагромадження яких є не зрозумілим без апозису, який тлумачить їх значення.

Наприклад: А зброю мали таку: в одного - широкий двосічний меч, схожий на той, що його колись мав дід Родим, тільки коротший і, мабуть, легший; а в другого - гострий шестопер, замашний і вицяцькуваний по держалну [10, с. 91].

Письменник у першій частині періоду звертається до конкретного явища, яке буде описувати. У протазисній частині - не просто надає характеристику, а за допомогою епітетів і широких порівнянь конкретизує ознаки предмета апозисної частини.

Щодо творчості О. Гончара, то тут також переважає називний тип речення періодичної структури. Наприклад: Тільки й знає Баглай, що звідти вона, де степи, де будяки по балках, де смага сарматська на обвітрених лицях горить [3, с. 35]. Автор у цьому реченні під час описання місця походження героїні не наводить назву чи положення конкретної території, а поетично характеризує її. Отже, читач може сам ідентифікувати місце, залежно від власного життєвого досвіду.

Ритмічний малюнок прози обох письменників створюють періодичні синтаксичні явища.

Такий інтонаційний малюнок дає можливість акцентувати увагу на важливому, виділити смислові елементи, що разом з іншими синтаксичними явищами (зокрема інверсією) створює ритм. Наприклад: Він би радше хотів, щоб нічого того не було, але знав добре, що вже вороття нема, що він не повернеться ніколи в дитинність, з якої сам вискочив, що він міг бодай на якусь годину сховатися від самого себе, що міг повернутися в сон. І так стояли - з одного боку кінна дружина з червоними щитами, підпирана темними валами піших воїнів, а з другого - задиханий, розклекотаний, спантеличений натовп радогощан, який щохвилини більшав, густішав і від того ставав ще розбурханішим і звированішим. І Сивоок пробився туди знову ж таки серед перших, але ліпше було йому й не пробиватися, бо там кипів справжній бій, бо там теж, мов зроджені нечистою силою, вигарцьовували верхівці з такими самими червоними щитами, як і в тих, що стояли перед розметаним мостом, бо коло верхівців рубалися мечами й кололися довгими списами піші воїни, прикривані міцними щитами, бо вони були вмілі, безжальні, жорстокі (рис. 1) [10, с. 165].

Саме такий вигляд матиме схема речень з низхідною інтонацією (обернений період).

Щодо творчості О. Гончара, то тут мають місце також речення періодичної структури з висхідним інтонаційним малюнком.

У наведеному прикладі речення простої періодичної структури в протазисі відбувається нагромадження об'єктів, про які буде йти мова, то у вступі накопичується та підвищується інтонація. У висновку, коли автор подає певне узагальнення висловленого в попередній частині періоду, інтонація автоматично знижується. Наприклад, у реченні «протазис - апозис»: Один той, що все життя пішки ходить по землі, другий, що півжиття проводить у небі; один з гирлигою, жезлом пастуха, що засвідчує приналежність до найдавнішого фаху людського, а другий з емблемою у вигляді крил на кашкеті, хоча найпруд- кіші крила вже не можуть зрівнятися з тими швидкостями, на яких він живе - стоять вони двоє у степу (рис. 2) [3, с. 54].

Саме такий вигляд має інтонаційна схема речення.

Висновки

Отже, на основі викладеного матеріалу можна стверджувати, що типовою ознакою мови творів П. Загре- бельного є використання обернених періодів зі структурою складно-підрядного речення переважно означальної семантики та низхідної інтонації. Для прози О. Гончара характерним є використання періодів зі структурою простого речення переважно означальної семантики й висхідної інтонації.

Література

1. Вихованець І.Р Граматика української мови: Синтаксис: підручник для студентів філологічних факультетів вузів. Київ: Либідь, 1993. 348 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / за наук. ред. Олександра Галича. Київ: Либідь, 2001.488 с.

3. Гончар О. Собор: роман. Київ: Веселка, 1993. 286 с.

4. Гончар О. Тронка. Київ: Радянська школа, 1990. 205 с.

5. Гончар О. Циклон. Київ: Радянська школа, 1990. 195 с.

6. Дорошенко С.І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові. Харків: ХДПІ ім. ГС. Сковороди, 1980. 152 с.

7. Дорошенко С.І. Співвідносність безсполучникових і сполучникових речень. Мовознавство. 1980. С. 21-25.

8. Єфремов С.О. Історія українського письменства. Львів: Фаміна, 1995. 688 с.

9. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина ІІ. Київ: Радянська школа, 1965. 424 с.

10. Загребельний П.А. Диво: роман. Київ: Радянський письменник, 1968. 700 с.

11. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: навчальний посібник. Київ: Вища школа, 2006. 311 с.

12. Сучасна українська літературна мова / за ред. С.О. Карамана. Київ: Літера, 2011. 558 с.

13. Сучасна українська літературна мова: підручник / за ред. М.Я. Плющ. Київ: Вища школа, 2009. 432 с.

14. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / за ред.

І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1972. 512 с.

15. Чижевський Д. Історія української літератури. Тернопіль: Феміна, 1994. 480 с.

Рыбалка Я. И., Степаненко Е. К. Предложения периодической структуры в романах П. Загребельного и О. Гончара (сравнительная характеристика)

Аннотация. Статья посвящена сравнительной характеристике предложений периодической структуры в романах Павла Загребельного и Олеся Гончара: выявлены продуктивные структурные типы предложений, сделана попытка объяснения общеязыковой и индивидуально-авторской мотивации использования периодов, их стилистических функций в идиолектах писателей.

Ключевые слова: предложение, сложное предложение, период, периодическая структура, протазис, апозис.

Ribalka Ya., Stepanenko O. Proposals of the periodic structure in the novels of P. Zagrebelny and O. Honchar (comparative characteristic)

Summary. The article is devoted to comparative characteristics of the proposals of the periodic structure in the novels of Pavel Zagrebelny and Oles Honchar: productive structural types of proposals, have been revealed, an attempt has been made to explain the common language and individual author's motivation for using periods and their stylistic functions in idioms of writers.

Key words: sentence, complex sentence, period, periodic structure, protasis, aposis.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.

    лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013

  • Місце складносурядного речення у синтаксичній системі української мови. Специфіка та класифікація складносурядних речень з єднальними сполучниками. Граматичні та смислові, розділові знаки та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 06.12.2015

  • Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.

    разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014

  • Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.

    курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.

    лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013

  • Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007

  • Вивчення типів номінативних речень, що на когнітивному рівні моделюються за ментальними схемами, одиницею представлення яких є синтаксичний концепт. Класифікація речень за структурними типами: репрезентативні, директивні, експресивні та квеситивні.

    статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Різновиди складних безсполучникових речень. Види безсполучникових складних речень з різнотипними частинами. Складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові. Формування української пунктуації, її основні принципи. Схеми граматичного аналізу речень.

    курс лекций [124,3 K], добавлен 26.08.2013

  • Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.

    презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011

  • Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011

  • Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.

    дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011

  • Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії І. Драча. Безособові односкладні речення та специфіка їх уживання у поетичному мовленні. Особливості уживання номінативних односкладних речень у збірці "Сонце і слово" Драча.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 25.04.2011

  • Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.

    статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Поняття про види речень за метою висловлювання та інтонацією, їх комунікативна функція. Формуванням комунікативної компетентності учнів, збагачення їх словникового запасу, вмінь працювати в групі, колективі, формування соціальної компетентності.

    методичка [14,0 K], добавлен 06.01.2010

  • Виявлення потенціалу складних речень з каузативними конекторами da, weil, denn як компонентів ментальної граматики. Каузальні таксиси в прагмаепістимічному перекладі. Тенденції порушення нормативної конструкції у підрядних реченнях з конектором weil.

    дипломная работа [177,9 K], добавлен 07.02.2011

  • Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.

    дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010

  • Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.

    курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014

  • Поняття та загальна характеристика складних речень, їх структура та головні елементи, класифікація та різновиди: складнопідрядне та складносурядне. Правила розстановки знаків пунктуації. Умови, при яких ставиться та не ставиться кома в таких реченнях.

    презентация [240,7 K], добавлен 24.06.2015

  • Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.

    презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015

  • Дослідження англійських та українських дієслівних парадигм. Семантичні особливості складносурядних речень в українській мові і англійському перекладі роману "Коханець леді Чаттерлі". Аналіз семантико-стилістичних особливостей поліпредикативних речень.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 08.09.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.